Главная > Документ


МОДЕРНІЗАЦІЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ І НАВЧАННЯ:

ПРОБЛЕМИ, ПОШУКИ І ПЕРСПЕКТИВИ

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ

МОДЕРНІЗАЦІЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ

І НАВЧАННЯ:

ПРОБЛЕМИ,

ПОШУКИ

І ПЕРСПЕКТИВИ

Збірник наукових праць

Випуск 2

КИЇВ–2012

УДК 377

ББК 74.6

М 74

Засновник:

Інститут професійно-технічної освіти НАПН України

Друкується за рішенням Вченої ради Інституту ПТО НАПН України (протокол № 2 від 27. 02. 2012р.)

Редакційна колегія:

Радкевич В.О., доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент НАПН України,

(голова редакційної колегії)

Волкова Т.В., кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник (заступник голови редакційної колегії)

Гавриш О.М., кандидат філологічних наук, доцент

Григор’єва В.А., кандидат педагогічних наук,

старший науковий співробітник

Єльникова Г.В., доктор педагогічних наук, професор

Закатнов Д.О., кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник

Кулик Є.В., доктор педагогічних наук, професор

Лозовецька В.Т., доктор педагогічних наук, професор

Лузан П.Г., доктор педагогічних наук, професор

Савченко В.А., доктор економічних наук, професор

Свистун В.І., доктор педагогічних наук, доцент

Ягупов В.В., доктор педагогічних наук, професор

Рецензенти:

Лук’янова Л.Б.,

доктор педагогічних наук, професор

Манько В.М.,

доктор педагогічних наук, професор

Збірник наукових праць

зареєстровано

в Міністерстві юстиції України

(Серія КВ №17543-6393Р

від 04.03.2011 р.)

Адреса редакції:

03045, Київ

Чапаєвське шосе, 98

Тел./факс:

259–45–53

E-mail

ipto_info@ukr.net

Інститут професійно-технічної освіти НАПН України, 2012

М 74

Модернізація професійної освіти і навчання: проблеми, пошуки і перспективи: зб. наук. пр. / [редкол. : В.О. Радкевич (голова) та ін.]. – К. : Інститут професійно-технічної освіти НАПН України, 2012. – Вип. 2. – 220 с.

ISBN 978-966-2553-03-1 УДК 377

ББК 74.6

У збірнику наукових праць подано результати досліджень проблем модернізації професійної освіти і навчання.

Особлива увага звертається на оновлення дидактики професійної освіти, розроблення професійних і освітніх стандартів, впровадження інформаційно-комунікаційних технологій, вдосконалення управління в умовах децентралізації, формування професійної компетентності, розвиток соціального партнерства. Пропонується науковцям, науково-педагогічним і педагогічним працівникам ВНЗ, ПТНЗ, докторантам, аспірантам.

©ІПТО НАПН України, 2012

ЗМІСТ

Теоретико-методологічні проблеми професійної освіти і навчання

Валентина Григор’єва 8

ОСНОВНІ НАУКОВІ РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМИ СОЦІАЛЬНОГО ПАРТНЕРСТВА 8

Галина Єльникова 19

МОДЕРНІЗАЦІЯ ПРОФЕСІЙНОГО НАВЧАННЯ ПЕРСОНАЛУ В РИНКОВИХ УМОВАХ 19

Лариса Петренко 27

ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ 27

ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ КЕРІВНИКІВ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНИХ 27

НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ 27

Анатолій Чміль 36

ІННОВАЦІЙНІ МОДЕЛІ ПРОФЕСІЙНОГО НАВЧАННЯ КЕРІВНИКІВ ЗАКЛАДІВ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ В СИСТЕМІ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ 36

Василь Ягупов 48

ПРОВІДНІ МЕТОДОЛОГІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ОСНОВНИХ ВИДІВ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ, ЩО ФОРМУЮТЬСЯ В СИСТЕМІ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ 48

Олена Аніщенко 63

ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ – НЕВІД’ЄМНА СКЛАДОВА ІННОВАЦІЙ В ОСВІТІ ДОРОСЛИХ 63

Людмила Майборода 70

КОМП’ЮТЕРНЕ ТЕСТУВАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ ЗНАНЬ МАЙБУТНІХ КВАЛІФІКОВАНИХ РОБІТНИКІВ ГАЛУЗІ ЗВ’ЯЗКУ 70

Олена Слатвінська, Людмила Романенко 82

ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРАКТИВНОГО НАВЧАННЯ У ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ УЧНІВ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ 82

Ольга Тюрікова, Олена Бігун 92

ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ПЕДАГОГА В УМОВАХ РИНКОВИХ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН 92

Валерій Байдулін 99

ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ ТА ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ В ПРОФЕСІЙНОМУ НАВЧАННІ КВАЛІФІКОВАНИХ РОБІТНИКІВ 99

Олександр Гавриш 106

УДОСКОНАЛЕННЯ ПРОФЕСІЙНОГО НАВЧАННЯ КВАЛІФІКОВАНИХ РОБІТНИКІВ ДЛЯ ПІДПРИЄМСТВ БУДІВЕЛЬНОЇ ГАЛУЗІ 106

Ірина Савченко 110

УРАХУВАННЯ ВИМОГ РОБОТОДАВЦІВ В ОНОВЛЕННІ СТАНДАРТІВ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ 110

Олена Юденкова 122

МОДЕЛЬ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ КВАЛІФІКОВАНИХ РОБІТНИКІВ ПОЛІГРАФІЧНОГО ПРОФІЛЮ ДО ВИКОРИСТАННЯ СУЧАСНИХ ВИРОБНИЧИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ 122

Неля Величко 133

МОДЕРНІЗАЦЯ МЕТОДИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНИХ СЕКТОРІВ НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИХ ЦЕНТРІВ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ 133

Тетяна Волкова 140

ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УПРАВЛІННЯ ПТО В РЕГІОНІ: АНАЛІЗ СТАНУ І ПРОБЛЕМИ 140

Олександр Гуменний 146

ПРОБЛЕМИ ПІДВИЩЕННЯ МАРКЕТИНГОВОЇ МОБІЛЬНОСТІ НА РИНКУ ОСВІТНІХ ПОСЛУГ ЗАСОБАМИ САЙТУ 147

Андрій Гуралюк  156

СУЧАСНИЙ ПІДХІД ДО РОЗРОБКИ АНКЕТИ ДЛЯ РОБОТОДАВЦІВ З МЕТОЮ ОЦІНЮВАННЯ ЯКОСТІ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ 156

Микола Корнієнко 161

МОНІТОРИНГ ЕФЕКТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЗАКЛАДІВ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ 161

Андрій Плєщ 167

ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНОЇ СИСТЕМИ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ 167

Валентина Швець 174

ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ СТВОРЕННЯ ЕЛЕКТРОННИХ ПІДРУЧНИКІВ ТА ТЕСТУВАННЯ У ПЛАТФОРМІ MOODLE НА ОСНОВІ LATEX 174

Андрій Ворначев 182

РОЛЬ ПРОФЕСІЙНИХ СТАНДАРТІВ У СТВОРЕННІ КОНСТРУКТИВНИХ МЕХАНІЗМІВ ВЗАЄМОДІЇ СФЕРИ ПРАЦІ Й СФЕРИ ОСВІТИ У ВЕЛИКОБРИТАНІЇ 182

Дмитрий Закатнов 188

ПРОГНОЗИРОВАНИЕ РАЗВИТИЯ СИСТЕМЫ ПРОФЕССИОНАЛЬНО-ТЕХНИЧЕСКОГО ОБРАЗОВАНИЯ: ЗАРУБЕЖНЫЙ ОПЫТ 188

Ольга Пулінець 199

ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА В АВСТРАЛІЇ: СУЧАСНИЙ СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ 199

Андрій Селецький 208

ЧИННИКИ ГЕНЕЗИСУ НИЖЧОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ (ДРУГА ПОЛОВИНІ 20-х – ПЕРША ПОЛОВИНА 30-х рр. XX ст.) 208

ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРІВ 223

Відомості про авторів...............................................................................217

Вимоги до статей......................................................................................219

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ
ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ І НАВЧАННЯ

Валентина Григор’єва

УДК 377

ОСНОВНІ НАУКОВІ РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМИ СОЦІАЛЬНОГО ПАРТНЕРСТВА

Постановка проблеми. У економічній, соціологічній і психолого-педагогічній літературі представлені різні аспекти розгляду поняття «соціальне партнерство». Вчені-економісти соціальне партнерство розглядають як систему взаємовідносин між робітниками, роботодавцями, органами державної влади та місцевого самоврядування, спрямовану на забезпечення і узгодження інтересів робітників і роботодавців з питань регулювання соціально-трудових та інших, безпосередньо зв’язаних з ними, відносин.

У контексті теорій саморуху сучасного суспільства, партнерство – це особлива форма взаємодії культурних, освітніх закладів з суб’єктами та інститутами ринку праці, центральними і місцевими органами влади, громадськими організаціями, орієнтована на максимальне узгодження і реалізацію інтересів усіх учасників цього процесу (В.А. Бурляєва). Загалом, в соціологічному розумінні, соціальне партнерство – це система цивілізованих суспільних відносин, спрямованих на узгодження і захист інтересів представників різних соціальних верств, класів, груп, громадських об’єднань, органів державної влади і місцевого самоврядування, комерційних, некомерційних структур, державних закладів.

Важливе завдання нашого дослідження складає обгрунтування наукового предмета соціального партнерства у професійній освіті. Адже тут розвиток і роль відносин соціального партнерства вельми перспективні. Соціальне партнерство відносно освіти, з точки зору Б.Г. Авво, слід розуміти як партнерство всередині системи освіти, між соціальними групами даної професійної спільноти; партнерство, до якого вступають працівники системи освіти, контактуючи з представниками інших сфер суспільного відтворення; партнерство, котре ініціює система освіти як особливу сферу соціального життя, що робить істотний внесок у становлення громадянського суспільства.

Таке розуміння соціального партнерства, на нашу думку, є досить значимим і дозволяє змінювати, апробувати і встановлювати нові суттєві функції освіти, зокрема професійно-технічної, збагачує зміст підготовки сучасного робітника. Проблема якості підготовки робітничих кадрів була актуальною в усі часи. В останні роки вона, через певні причини, особливо загострилася. На наше переконання, соціальне партнерство як інтерактивний феномен, що обумовлює культурну комунікацію суб’єктів професійно-технічної освіти, є дієвим механізмом підвищення ефективності підготовки кваліфікованих робітників.

Аналіз досліджень і публікацій з теми. Методологічне значення у розкритті теми мають наукові ідеї класиків соціології, які досліджували різні аспекти соціальних взаємодій, особливим видом яких є соціальне партнерство (Г. Блумберг, М. Вебер, Е. Дюркгейм, Ч. Кулі, К. Мангейм, Д. Мід, Т. Парсонс, П. Сорока, У. Томас).

Проблема соціального партнерства активно вивчається соціологами, культурологами, політологами, педагогами. Виділяються роботи: В.А. Борисова, А.Ф. Векслер, Ф.І. Гайнулліної, В.М. Кисельова, В.А. Михєєва, О.В. Олейника, Ю.Г. Ольсевича, В.М. Якимця та ін. Аналіз сутності та принципів соціального партнерства здійснено такими дослід-никами, як: М. Баглай, Н. Гриценко, Г. Осовий, В. Цвих. Обгрун-тування ролі та функцій соціального партнерства як інструменту соціального управління, його місця в механізмі регулювання соціально-трудових відносин реалізували у своїх наукових наробках А. Анрющенко, Л. Гордон, М. Шевченко та інші.

Більшість дослідників займають схожі позиції у розкритті сутності соціального партнерства. Суть його полягає в тому, що це специфічний вид громадських відносин між різними соціальними групами, прошарками й класами, які мають істотно відмінні соціально-економічні й політичні інтереси. Ці різні інтереси не можуть стати однаковими, проте можливе їх поєднання, врахування і збалансована реалізація.

Створення й розвиток соціального партнерства забезпечується становленням його системи, що являє собою складне й динамічне утворення структурно-організаційних елементів (суб’єктів, предметів, зв’язків, нормативно-правового забезпечення), форм,принципів, технологій взаємодії, об’єднаних певним механізмом.

Аналіз досліджень і публікацій з теми дозволяє виокремити ще невирішені на сьогодні важливі її аспекти, а саме: розроблення управлінських основ і принципів спільної діяльнос-ті соціальних партнерів; виявлення умов і можливостей соціаль-ного партнерства як засобу безконфліктної взаємодії кількох кон-трагентів, об’єднаних єдиною метою. Залишається нерозвиненою правова, нормативна і організаційна база системи соціального партнерства. Не досить чітко визначені суб’єкти партнерства та їхні статуси.

Мета статті – висвітлити основні результати дослідження проблеми соціального партнерства як інтерактивного феномену, що обумовлює культурну комунікацію суб’єктів професійно-технічної освіти і є дієвим механізмом підвищення ефективності підготовки кваліфікованих робітників.

Основна частина. Нижче наведені основні результати ДОС-лідження зазначеної проблеми були отримані нами на констату-вальному та початковому етапі формувального експерименту.

На основі реалізації теоретико-методологічних підходів до вивчення соціального партнерства в економіці, психології, соціології культури уточнено зміст поняття «соціальне партнерство у сфері професійно-технічної освіти». Найбільш повно він розкривається як особливий вид взаємодії освітніх закладів з суб’єктами та інститутами ринку праці, державними і місцевими органами влади, громадськими організаціями і спрямований на максимальне узгодження та реалізацію інтересів усіх учасників цього процесу.

Розкрито сутність поняття «соціальне партнерство», яке є новою формою суспільних відносин, що базується на демократичних принципах взаємодії і співпраці всіх зацікавлених й об’єднаних єдиною метою суб’єктів. Як соціально-педагогічне явище соціальне партнерство має відповідне теоретичне підґрунтя, на основі якого воно функціонує, розвивається і може у подальшому модернізуватися. Фундаментом партнерства виступає соціальна взаємодія, яку ми розуміємо як спосіб соціального буття, що базується на ідеологічних взаєминах соціальних суб’єктів і забезпечує єдність та гармонізацію соціальних структур, маючи за кінцеву мету вироблення стратегії єдиних дій окремих особистостей і соціальних груп.

Обґрунтовано положення, згідно якого, за специфікою та природою виникнення, за масштабом соціальних функцій, за характером впливу на суб’єкти, соціальне партнерство займає особливе місце серед усіх інших соціальних угрупувань саме завдяки своїй спрямованості на максимальне забезпечення інтересів усіх зацікавлених сторін.

Виявлено: 1) ефективність соціального партнерства залежить, перш за все, від цілеспрямованої і систематичної роботи всіх суб’єктів професійно-технічної освіти щодо залучення роботодавців, підприємств, органів влади, вищих навчальних закладів, громадських організацій до спільної діяльності у підготовці висококваліфікованих робітників та створення сучасної інфраструктури професійного навчання;

2) оскільки соціальне партнерство спрямоване на залучення працівників до участі в управлінні, укладання систем угод, колективних договорів, регулювання соціально-трудових відносин, то головним завданням його слід вважати посилення мотивації робітників до праці для забезпечення високих результатів роботи як необхідної умови якості життя. Формування нової мотиваційної поведінки суб’єктів суспільних відносин, яка відповідає вимогам конкурентного ринку, є пріоритетним напрямом становлення соціального партнерства в системі професійно-технічної освіти;

3) соціальне партнерство є відкритою системою, яка складається з певних елементів, що тісно пов’язані із зовнішнім світом, і відчуває на собі його вплив.

Виокремлено і охарактеризовано основні особливості соціального партнерства як нової (за своїм функціональним призначенням, механізмом і формою) системи суспільних відносин, що базується на демократичних принципах взаємодії та співпраці всіх зацікавлених і об’єднаних єдиною метою суб’єктів. Формування нової мотиваційної поведінки суб’єктів суспільних відносин, яка відповідає вимогам конкурентного ринку, є пріоритетним напрямом становлення соціального партнерства в системі професійно-технічної освіти. Даний феномен має специфічні характеристики, що докорінно відрізняють соціальне партнерство від усіх інших суспільно-орієнтованих утворень. У якості основних серед них, ми виокремили такі:

  • спрямованість соціального партнерства на задоволення і реалізацію взаємних інтересів усіх його суб’єктів; лише розбудова партнерських відносин на взаємовигідній основі забезпечить наявність відповідного інтересу до співробітництва і співпраці роботодавців, профспілок, владних структур, системи професійно-технічної освіти та інших зацікавлених сторін;

  • миротворчий характер соціального партнерства (вітчизняна і світова практика знає два способи формування соціально-трудових відносин: насильницький і мирний. У реальному житті соціальне партнерство представляє особливий тип відносин, який є альтернативою будь-якій диктатурі класу або особистості); його специфіка виявляється у способах вирішення проблем, задач, суперечностей і соціальних конфліктів, серед яких основними є компроміс, узгодження, взаємні поступки, консенсус;

  • також важливою особливістю соціального партнерства виступає його високого рівня динамічність, адаптованість, здатність змінюватися, залежно від конкретних умов; саме цією особливістю можна пояснити наявність у регіонах різних моделей, стратегій, систем соціального партнерства (наприклад, Дніпропетровська обл., Київська обл., Львівська, Харківська, Черкаська обл.);

  • нормативний або морально-правовий характер способів і процедур управляючого впливу (в разі виникнення непорозумінь, протистоянь і загострення інтересів серед суб’єктів трудових відносин); широке використання досвіду служб примирення (посередництво, трудовий арбітраж, консультування), що становить основу діяльності системи соціального партнерства.

Розроблено програму і методику формувального експерименту та технологію його проведення.

Аналіз теоретичних підходів до розбудови системи соціального партнерства в Україні, вивчення вітчизняного досвіду соціального партнерства (в областях, які ввійшли до експерименту), аналіз результатів констатувального експерименту дозволили нам розробити модель створення дієвої системи соціального партнерства, яку впроваджено в діяльність професійно-технічних навчальних закладів м. Кривого Рогу. Модель складається з чотирьох взаємопов’язаних блоків.

Блок 1. Напрями створення дієвої системи соціального партнерства:

  • проведення (на рівні ПТНЗ) моніторингу ринку праці, який здійснюється за відповідною технологією і за допомогою необхідного інструментарію (підготовка бланків заявок, котрі містять перелік професій, за якими навчальний заклад може готувати робітничі кадри; представлення їх відділам кадрів підприємств різних форм власності для заповнення, за отриманими даними та моніторингу кількості випускників загальноосвітніх шкіл формується передбачувана кількість учнів, що можуть вступати до закладу за державним замовленням, надлишкова кількість – за контрактом);

  • коригування навчальних планів і програм предметів професійно-теоретичного циклу та виробничого навчання з метою врахування регіональних вимог роботодавців; здійснюється відповідно до тих змін, що відбуваються у виробничих технологіях, матеріалах, обладнанні на підприємствах-замовниках робітничих кадрів;

  • вивчення матеріальних, соціальних, психологічних умов, створених на підприємстві, та результатів, яких воно досягло в галузі науки, техніки і технологій. Це дає можливість (у двосторонньому порядку) вирішити питання про стажування педагогічних працівників на базі підприємства як форми підвищення кваліфікації, що сприятиме підвищенню професійного рівня викладачів і майстрів виробничого навчання через вивчення ними передового виробничого досвіду, ознайомлення із сучасними виробничими технологіями та перспективами їх розвитку;

  • підписання з підприємством угоди про співпрацю щодо питань обміну передовим виробничим досвідом; угодою передбачаються не лише конкретні права і обов’язки, але й високий ступінь відповідальності кожної із сторін (адміністрація училища та підприємства розробляє індивідуальний план стажування; підприємство здійснює контроль за його проходженням, в індивідуальному плані робить висновки про хід та результати стажування, захист яких здійснюється на засіданні методичної комісії, де враховується практичне значення результатів для поліпшення навчально-виробничого та навчально-виховного процесу; при наявності на підприємстві кваліфікаційної комісії відкривається можливість підвищення кваліфікаційного рівня майстра виробничого навчання, для цього він має виконати відповідну кваліфікаційну роботу, про що засвідчить довідка, у якій зазначається, який передовий досвід чи сучасні технології вивчено; встановлюється чи підтверджується відповідний розряд).

Блок 2.Принципи соціального партнерства.

Провідним концептуальним положенням у створенні та розбудові соціального партнерства є розуміння останнього як особливого типу взаємодії різних суб’єктів. Досягнення головної мети соціального партнерства – узгодження і реалізації інтересів усіх взаємодіючих сторін – в реальній практиці навчально-виховного закладу здійснюється з опорою на основні його принципи: рівноправність учасників і довіра у відносинах; добровільність прийняття обов’язків згідно угод; відповідальність за виконання обов’язків; опора на правову базу; дотримання норм законодавства у вирішенні колективних суперечок і конфліктів; свобода обговорення проблем, що пред’являють взаємний інтерес; пріоритетність мирових угод та процедур у переговорах; повага позицій, точок зору партнера; врахування інтересів учасників переговорів; повноважність сторін соціального партнерства та їх представників; невтручання у справи один одного; обов’язковість виконання досягнутих домовленостей; систематичність контролю за виконанням прийнятих угод, договорів і рішень; відповідальність сторін (їх представників), у відповідності з діючим законодавством, за невиконання з їхньої вини прийнятих угод, договорів, рішень; надання на безоплатній основі об’єктивної та повної інформації, що стосується соціально-трудових відносин та пов’язаних з ними; регулярність проведення консультацій та переговорів з питань, що входять до сфери соціального партнерства.

Блок 3. Критерії ефективності соціального партнерства.

Визначаючи зміст цього блоку, ми виходили з розуміння і врахування сучасного моменту на ринку освітніх послуг, в умовах якого важливого значення набувають критерії, що стосуються не стільки випускників, скільки всього навчального закладу. Це цілком правомірно, оскільки якість підготовки випускників є похідною від якості навчально-виховного процесу, організаційної структури, професіоналізму і майстерності педагогічних працівників навчального закладу. Робота учасників соціального партнерства здійснюється за критеріями, що представлені в табл. 1.

Таблиця 1



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Національна академія педагогічних наук україни інститут професійно-технічної освіти науково-методичне забезпечення

    Документ
    Національнаакадемія педагогічнихнаукУкраїни Інститутпрофесійно-технічної освіти НАУКОВО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ І НАВЧАННЯ ТЕЗИ ЗВІТНОЇ НАУКОВО-ПРАКТИЧНОЇ ...
  2. Національна академія педагогічних наук україни державна науково-педагогічна бібліотека україни імені в о сухомлинського календар

    Документ
    ... ї (1957). Кандидат педагогічнихнаук, доцент, завідувач лабораторії методик професійної освіти і навчання Інститутупрофесійно-технічної освіти НАПН України. 2.11 – 65 ...
  3. Міністерство освіти і науки молоді та спорту україни івано-франківський національний технічний університет нафти і газу національна академія педагогічних наук україни

    Документ
    ... УКРАЇНИ Івано-Франківський національнийтехнічний університет нафти і газу НАЦІОНАЛЬНААКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХНАУКУКРАЇНИ Інститут вищої освітиУкраїни ... професійно: чітко, лаконічно та цікаво; легко можна зрозуміти ... бна модернізація. Традиційно ...
  4. МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ 01135 м Київ проспект Перемоги (1)

    Документ
    ... -16 травня 350 Національнаакадемія педагогічнихнаукУкраїни, Інститутпедагогічної освіти і освіти дорослих, Інститут інформаційних технологій і засобів навчання, Новгородський державний ...
  5. МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ 01135 м Київ проспект Перемоги (2)

    Документ
    ... -16 травня 350 Національнаакадемія педагогічнихнаукУкраїни, Інститутпедагогічної освіти і освіти дорослих, Інститут інформаційних технологій і засобів навчання, Новгородський державний ...

Другие похожие документы..