Главная > Документ


Підводячи підсумок, можна найбільш переконливо і яскраво визначити сенс філософії можна, звернувшись до висловлювань великих філософів минулого та сучасності.

Античний філософ Платон в своїх діалогах “Федон” та “Федр” вкладає в уста Сократа (469-399 р. до н.е.) роздуми про те, що під впливом філософії душа людини очищається і людина стає дійсно досконалою. Французький мислитель М.Монтень вбачав кінцеву мету філософії у доброчинності. Англійський філософ Т.Гоббс (1588-1679) вважав, що призначення філософії полягає в примноженні життєвих благ. Російський філософ В.Соловйов (1853-1900) вбачав призначення філософії у прагненні до духовної цілісності людського існування, а заняття філософією визнавав великою справою, добрим ділом, для усього світу корисним.

Вивчення філософії сприяє формуванню загальної культури та самобутності особистості, розширенню її світогляду, формує вміння до критичного мислення.

Філософію характеризує розмаїття ідей та концепцій, із яких кожен, хто вивчає філософію, може вільно вибирати будь-яку, не обмежуючи себе якимось схемами та рекомендаціями. Слід звертатися до філософських вчень минулого, до якого, в свою чергу, необхідно ставитись без зарозумілості та зневажливості. Ідеї та концепції минулого не тільки отримують розвиток у сучасному мисленні, але багато з них ще мають бути оціненими по достоїнству.

В системі філософського знання історично склалися наступні розділи:

- дослідженнянайбільш загальних питань буття; філософія, прагнучи охопити світ у його єдності, ставить питання граничних засад буття; вчення про буття отримало назву онтологія (в перекладі з грецької це означає вчення про суще);

- дослідження найбільш загальних питань пізнання; філософське вчення про пізнання отримало назву гносеологія (в перекладі з грецької – вчення про знання);

- аналіз пізнавальних можливостей людини передбачає вивчення форм і законів правильного мислення, які досліджуються таким розділом філософського знання як логіка;

- дослідження принципів і засобів побудови теоретичної (пізнавальної) і практичної діяльності – методологія;

- вивчення розмаїття конкретно-історичних форм філософствування у їх розвитку і наступності – історія філософії;

- вивчення найбільш загальних питань існування та розвитку суспільства; цей розділ називається філософією історії та суспільства;

- аналіз загальних питань буття людини; цей, один з найважливіших розділів, отримав назву філософськоїантропології;

- в сферу філософських інтересів входять аксіологічні проблеми, які досліджуються, перш за все, у філософських теоріях етики, що вивчає мораль як специфічну форму суспільної свідомості та естетики, що вивчає закономірності художнього освоєння світу людиною.

Плансемінарського заняття

1.Поняття світогляду, його структура. Основні світоглядні питання. Суспільно-історичний характер світогляду.

2.Історичні типи світогляду: міф, релігія, філософія, їх особливості, схожість і відмінність.

3.Специфіка філософії як форми світогляду. Культурно-історичні передумови зародження філософії. Структура та основні проблеми філософії.

4.Місце філософії в системі культури. Функції філософського знання.

Тести

1.Зміст світогляду визначають:

- знання про світ, вироблені природознавством;

- знання, принципи, переконання, що виконують функцію життєвого орієнтування;

- політичні, економічні, соціальні програми;

- ті уявлення про дійсність, які є виключно індивідуальним надбанням людини.

2.Зміст світогляду групується довкола відношення:

- природне – соціальне; - людина – світ.

- природні речі – штучні речі;

3.Філософія - це:

- наука про мудрість; - володіння мудрістю;

- прагнення до мудрості; - мудрість.

4.Хто із стародавніх філософів уперше використовує поняття “філософія”?

- Конфуцій; - Сократ;

- Фалес; - Платон;

- Піфагор; - Демокрит.

5.Міфологічний світогляд передбачає:

- протистояння людини природі;

- єдність людини з природою;

- поділ усього сущого на матеріальне і духовне;

- міфологія не має автора, її творцем є народ;

- раціонально пояснює свої твердження;

- міфологічна свідомість є синкретичною;

- міфологія є авторською формою мислення та інтелектуальної творчості.

6.Філософський світогляд є:

- свідомо вибудованим;

- формується і функціонує стихійно;

- логічно-послідовним;

- характеризується рефлексією;

- наявністю догматів та священних текстів;

- раціонально пояснює свої твердження;

- постає свідомою та усвідомленою інтелектуальною діяльністю;

- є авторською формою мислення та інтелектуальної творчості;

- знаменує виділення людини із природи.

7.Де вперше зароджується філософія як вищий тип світогляду?

- Давній Єгипет; - Давня Греція;

- Давній Китай; - Давня Індія.

8.Які з перерахованих питань є філософськими?

- У чому сенс існування людини?

- Які шляхи вирішення екологічної кризи?

- Чи можливі небілкові форми життя?

- Що є істина?

- Як вирішити продовольчу проблему людства?

- У чому сутність гравітації?

- Що таке свобода?

9.Які з наведених нижче суджень відносяться до філософських?

- Всяке явище причинно обумовлене.

- Вічний двигун неможливий.

- Мета виправдує засоби?

- Кількість енергії в замкнутій системі зберігається.

- Всі елементарні частки повинні мати структуру.

- Життя є спосіб існування білкових тіл.

- Чи пізнаваний світ?

- Свідомість є властивість високоорганізованої матерії.

- Усі матеріальні об'єкти мають енергію.

10.Які з наведених суджень можуть належати тільки матеріалісту?

- Закони природи створюються мисленням людини.

- Світ існує поза свідомістю людей.

- Свідомість є властивість, продукт матерії.

- Основою світу є світовий розум.

- Буття визначає свідомість.

- Матерія існує незалежно від якої б то не було свідомості.

11.Які з наведених суджень можуть належати тільки ідеалісту:

- Закони природи створюються мисленням людини.

- Світ існує поза свідомістю людей.

- Свідомість є властивість, продукт матерії.

- Основою світу є світовий розум.

- Буття визначає свідомість.

- Матерія існує незалежно від якої б то не було свідомості.

12.Питання про що Ф.Енгельс назвав “основним питанням філософії”?

- про буття сущого;

- про сенс життя;

- про основні закони суспільства, природи і мислення;

- про відношення мислення до буття.

13.В яких з наведених запитань розкривається, за Ф.Енгельсом, сутність другої сторони основного питання філософії?

- Чи здатне людство пізнати абсолютно все у світі?

- Чи може людство досягнути повного і вичерпного знання про все матеріальне у світі?

- Чи всі об’єкти дійсності стануть предметами нашого пізнання?

- Чи здатна людська свідомість пізнати сутність речей, закони об’єктивного світу?

14.Кому з давньогрецьких філософів належать слова: “…займатися філософією слід і молодому й старому: першому для того, щоб він і до старості залишався молодим, залишаючи добру пам'ять про минуле, другому—щоб він був і молодим, і старим, не відчуваючи страху за майбутнє”?

- Платону; - Епіктету;

- Аристотелю; - Епікуру;

- Сенеці.

15.Кому з філософів Нового часу належать слова: “…Філософія…одна тільки відрізняє нас від дикунів і варварів і що кожний народ характеризується більшою громадськістю і освіченістю, чим краще в ньому філософствують; тому немає для держави більшого блага, ніж мати справжніх філософів”:

- Декарту; - Спінозі;

- Руссо; - Канту.

16.Кому з філософів Нового часу належать слова: “Філософія є наука про граничні цілі людського розуму. Це високе поняття надає філософії гідності, тобто абсолютної цінності”:

- Декарту; - Руссо;

- Спінозі; - Канту.

17.Кому з філософів Нового часу належить цей вислів і як Ви його розумієте:“ Філософія є вищий цвіт, вона є поняття усього образу духу, свідомість і духовна сутність усього стану народу, дух часу як мислячий себе дух… вона цілком тотожна зі своєю епохою»:

- Декарту; - Гегелю;

- Спінозі; - Руссо;

- Канту.

18.Хто із філософів вважав, що справжня філософія є не та, що досліджує об’єкти, а та , що боліє сенсом життя та особистою долею?

- А.Шопенгауер; - І.Кант;

- М.Бердяєв; - І.Фіхте;

- А.Камю.

19.Хто із німецьких філософів вважав, що філософія – це “знання заради спасіння” на противагу “знанню заради панування”?

- І.Кант; - І.Фіхте;

- Г.Гегель; - М.Шелер;

- К.Ясперс.

20.Кому з філософів ХХ століття належить метафорична характеристика філософії як “Нічийної Землі”?

- Фромму; - Бердяєву;

- Сартру; - Расселу;

- Ортезі-і-Гасету.

Першоджерела до вивчення теми

Аристотель. Метафизика

… Знание обо всем необходимо имеет тот, кто в наибольшей мере обладает знанием общего, ибо в некотором смысле он знает все подпадающее под общее. Но, пожалуй, труднее всего для человека познать именно это, наиболее общее, ибо оно дальше всего от чувственных восприятий. А наиболее строги те науки, которые больше всего занимаются первыми началами: ведь те, которые исходят из меньшего числа [предпосылок], более строги, нежели те, которые приобретаются на основе прибавления (например, арифметика более строга, чем геометрия). Но и научить более способна та наука, которая исследует причины, ибо научают те, кто указывает причины для каждой вещи. А знание и понимание ради самого знания и понимания более всего присущи науке о том, что наиболее достойно познания, ибо тот, кто предпочитает знание ради знания, больше всего предпочтет науку наиболее совершенную, а такова наука о наиболее достойном познания. А наиболее достойны познания первоначала и причины, ибо через них и на их основе познается все остальное, а не они через то, что им подчинено. И наука, в наибольшей мере главенствующая и главнее вспомогательной, та, которая познает цель, ради которой надлежит действовать в каждом отдельном случае; эта цель есть в каждом отдельном случае то или иное благо, а во всей природе вообще — наилучшее.

Итак, из всего сказанного следует, что имя [мудрости] необходимо отнести к одной и той же науке: это должна быть наука, исследующая первые начала и причины: ведь и благо, и «то, ради чего» есть один из видов причин. А что это не искусство творения, объяснили уже первые философы. Ибо и теперь, и прежде удивление побуждает людей философствовать, причем вначале они удивлялись тому, что непосредственно вызывало недоумение, а затем, мало-помалу продвигаясь таким образом далее, они задавались вопросом о более значительном, например, о смене положения Луны, Солнца и звезд, а также о происхождении Вселенной. Но недоумевающий и удивляющийся считает себя незнающим (поэтому и тот, кто любит мифы, есть в некотором смысле философ, ибо миф создается на основе удивительного). Если, таким образом, начали философствовать, чтобы избавиться от незнания, то, очевидно, к знанию стали стремиться ради понимания, а не ради какой-нибудь пользы. Сам ход вещей подтверждает это; а именно: когда оказалось в наличии почти все необходимое, равно как и то, что облегчает жизнь и доставляет удовольствие, тогда стали искать такого рода разумение. Ясно поэтому, что мы не ищем его ни для какой другой надобности. И так же как свободным называем того человека, который живет ради самого себя, а не для другого, точно так же и эта наука единственно свободная, ибо она одна существует ради самой себя.

Сенека Луцій Анней. Моральні листи до Луцілія

…Чи назвеш ти мені такого, хто цінував би час, хто знав би, чого коштує день, хто розумів би, що вмирає з кожним часом? У тому-то й лихо наше, що смерть ми вбачаємо попереду; а більша частина її у нас за плечима,— адже скільки років життя минуло, все належить смерті, ...не гай часу. Утримаєш у руках сьогоднішній день — менше будеш залежати від завтрашнього. Інакше, доки будеш відкладати, все життя спливе. Все у нас, Луцілію, чуже, один лише час наш. Тільки час, що вислизає і втікає, дала нам у володіння природа, але й його, хто хоче, той і відбирає. Смертні ж безглузді: отримавши будь-що мізерне, дешеве і таке, що, напевно, легко відшкодовується, вони дозволяють пред'явити собі рахунок; а ті, кому приділили час, не вважають себе боржниками, хоча лише час не поверне навіть найбільш вдячний.

...Треба бути філософом! Чи пов'язує нас непорушним законом фатум, чи божество встановило все у світі за своїм свавіллям, чи випадок без усякого порядку шпурляє і мече, як кості, людські справи,— нас повинна охороняти філософія. Вона дасть нам силу добровільно підкоритися божеству, стійко чинити опір фортуні, вона навчить слідувати велінням божества і зносити мін­ливі випадковості.

…Є одне благо, і в ньому джерело і запорука блаженного життя: покладатися на себе. ... Зроби сам себе щасливим! …

Що ж є благо? Знання. Що є зло? Незнання.

...Не зробить тебе блаженним ні сила, ні краса: і те, й інше поступається перед старістю. Треба шукати дещо таке, що не підпадає день за днем усе більше під владу, що не знає перепон. Чи можливо назвати це інакше, як богом, що знайшов притулок у тілі людини? Така душа може виявитися і у римського вершника, і у вільновідпущеника, і в раба.

…Уникнути неминучого неможливо — його можна тільки перемогти. .. Цей шлях відкриває перед тобою філософія. Звернись до неї, якщо хочеш не зазнати лиха, бути безтурботним, щасливим і, головне, вільним. Іншим шляхом цього не досягнеш. Глупство — річ принизлива, мерзотна, огидна, рабська, підвладна багатьом жорстоким пристрастям. Але від цих обтяжливих повелителів, котрі карають то по черзі, то всі разом, звільнить тебе мудрість, вона ж — єдина свобода. До неї веде одна пряма дорога: з неї не зіб'єшся, крокуй впевнено! Якщо хочеш взяти владу над усім, віддай розумові владу над собою. Багато над чим будеш ти панувати, якщо розум буде панувати над тобою.

...Виклавши основоположення філософії, можна і схильних до добра швидше підняти до вершини, і тому, хто слабкіший, допомогти і звільнити від нечестивих думок. ...А основоположення — це те, що зміцнює наш дух, зберігає наш спокій і безтурботність, охоплює все життя і всю природу.

...Одне і те ж може бути і ганебним, і чесним: важливо, чому і як воно діється. Але ж усе буде робитися чесно, якщо ми віддані самій лише чесності і вважаємо, що в справах людських тільки те і благо, що з неї витікає. Решта — благо лише на цю мить. Таке переконання повинно міцно укоренитись назавжди; його я і називаю основою. ...Отож, поставимо собі за мету — найвище благо, щоб прямувати до неї щосили і мати її на увазі в кожній справі, в кожнім слові... Хто живе без цілі на майбутнє, той завжди блукає. А якщо неодмінно треба поставити собі мету, то стають необхідними і основоположення. Я вважаю, ти погодишся, що немає видовища ганебнішого, ніж непевна, нерішуча, боязка людина, що лякливо тремтить. Але ми виявимося такими у кожній справі, коли не звільнимося від усього, що сковує і стримує нам душу і не дає вкласти в неї всього себе.

…Але ось інше питання — як поводитися з людьми? Що нам робити? Які давати повчання? Щоб щадили людську кров? Яка ж це малість — не шкодити тим, кому належить приносити користь. Чи повчати нам, що тому, хто тоне, слід простягнути руку, а тому, хто заблукав,— вказати шлях, з голодним же — поділитися хлібом? Коли я закінчу перелік усього, що слід робити і чого уникати? Адже я можу звести все до одного короткого правила, в чому людський обов'язок: «Усе, що ти бачиш, у чому полягає і божественне, і людське,— єдино: ми тільки члени величезного тіла. Природа, що створила нас з одного і того самого і одному призначила, породила нас братами. Вона вклала в нас взаємну любов, зробила нас товариськими, вона встановила, що правильне і справедливе, і за її визначенням нещасніший той, хто чинить зло, ніж той, що терпить, за її велінням ми мусимо простягнути руку допомоги. ...Запам’ятаймо: ми народились, щоб жити разом. І спілка наша подібна до склепіння, котре тому й утримується, що каміння не дає одне одному впасти».

...Людина — предмет для іншої людини священний...

Звернімося тепер до чеснот. ...Доброчесність є знання і себе самого, й інших речей. Треба вивчити в ній усе, щоб осягти її. Вчинок не буде правильним без правильного наміру, яким вчинок і породжується. І знову-таки намір не буде правильним без правильного строю душі, котрим і породжується намір. А стрій душі не буде найкращим, якщо вона не збагне законів життя, не визначить, як необхідно судити про кожну річ, і не дійде висновку, що вона є насправді. ...Якщо хочеш завжди бажати одного й того ж, треба бажати істинного. Але ж істини не досягти, не знаючи основоположень: вони вміщають у собі все життя...

Нарешті, якщо ми повчаємо когось ставитися до друга як до самого себе, вірити, що ворог може стати другом, прагнути в першого вселити любов, а в другому вгамувати ненависть, ми додаємо: «Це справедливо і чесно». Але в справедливості й чесності й полягає сенс наших основоположень; виходить, вони необхідні, коли ні тієї, ні іншої без них немає.

...У душах, навіть тих, що далеко сягнули у злорадстві, залишається почуття добра, і вони не тільки не відають ганьби, але й нехтують нею: адже всі приховують свої гріхи... Тільки чиста совість воліє вийти та встати на видноті; лихій вдачі і в пітьмі страшно ...Тому що перша й найбільша кара за гріх — у самому гріху, і не одне лиходійство, нехай навіть фортуна осипле його своїми дарами, хай охороняє його та опікає,— не залишається непокараним, оскільки кара за лиходійство — в ньому самому, ..лихі справи карає совість...

…Усе, що нам на благо, наш бог і отець розмістив у нас під руками і дав з доброї волі, не чекаючи наших пошуків, а все шкідливе заховав якнайглибше. ...Нам ні на кого скаржитись, окрім себе: все згубне для нас ми самі витягнули на світ, всупереч волі природи, що їх приховала. Ми прирекли душу до насолоди, а потурання цьому є початком будь-якого лиха. Передусім ти сам для себе повинен вирішити, що необхідне, а що зайве. Необхідне ти легко знайдеш усюди; зайве треба завжди шукати, віддаючи всю душу.

...Вимірюй все природними бажаннями, котрі можна задовольнити чи легко, чи за безцінь. І не смій домішувати до бажань пороки...Великий творець світу, що продиктував нашому життю закони, зробив так, щоб ми були здорові, а не розпещені. Для здоров'я все є, все під рукою; для пестощів все добувається важко і з муками. Тож використаймо це благодіяння природи, вважаючи його найвеличнішим...

...Благо є тільки у того, у кого розум... У чому воно? В тому, щоб виправити й очистити душу, котра змагалася б з богами і піднялась над людські межі, вбачаючи все тільки в собі самій. Ти—розумна істота! Що ж є твоє благо? Досконалий розум! Спрямуй його на найвищу мету, аби він доріс до неї, як тільки зможе. Вважай себе блаженним тоді, коли сам станеш джерелом усіх своїх радощів, коли серед усього, що люди викрадають, стережуть, чого жадають, ти не знайдеш не тільки того, чому віддати перевагу, але й чого б зажадати. Я дам тобі коротке правило, воно допоможе тобі оцінити себе і відчути, чи досягнув ти досконалості. Ти тоді будеш володіти своїм благом, коли зрозумієш, що найнещасніші щасливці.



Скачать документ

Похожие документы:

  1. МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ УМАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ПАВЛА ТИЧИНИ ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ Частина 1 Умань – 2008

    Документ
    МІНІСТЕРСТВООСВІТИ І НАУКИУКРАЇНИ УМАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙУНІВЕРСИТЕТ імені ПАВЛА ТИЧИНИ ЗБІРНИК ... розвитку освітиУкраїни у ХХІ столітті та Болонської декларації вимагають переосмислення ролі самостійної роботистудентів. Тому ...
  2. Міністерство освіти і науки україни національний педагогічний університет імені

    Закон
    МІНІСТЕРСТВООСВІТИ І НАУКИУКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙУНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ М.П.ДРАГОМАНОВА БІБЛІОТЕКА УКРАЇНСЬКА ... для розрахунку і обліку навчальної роботи, Переліків основних видів методичної, наукової й організаційної роботи викладачів та ...
  3. Черкаський державний технологічний університет чубіна тетяна дмитрівна рід потоцьких в україні (тульчинська лінія) суспільно-політичні

    Документ
    ... державного технологічного університету, в авторських лекційних курсах «Історія України», «Культурологія», «Соціологія» длястудентів та ... правил Міністерства народної освіти, всі навчальні заклади у визначених губерніях стали відноситися за сво ...
  4. Список рукописів навчальних посібників та підручників для внз що поступили на грифування в іітзо у 2010 році

    Документ
    ... .10 Навчальний посібник «Технічний переклад: завдання длясамостійної роботистудентів» Халабузар О.А. Бердянський державний педагогічнийуніверситет Баханов ...
  5. Список рукописів навчальних посібників та підручників для внз що поступили на грифування в іітзо у 2010 році

    Документ
    ... .10 Навчальний посібник «Технічний переклад: завдання длясамостійної роботистудентів» Халабузар О.А. Бердянський державний педагогічнийуніверситет Баханов ...

Другие похожие документы..