Главная > Документ


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА

КАФЕДРА ФІЛОСОФІЇ

Затверджую

Проректор з навчальної роботи

_________________А.М. Колот

“___”________________2011 р.

МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ

ЩОДО ПОТОЧНОГО ТА ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ З ДИСЦИПЛІНИ
“КУЛЬТУРОЛОГІЯ”

УХВАЛЕНО

на засіданні кафедри філософії

Протокол № __ від______2011 р.

Завідувач кафедри філософії

___________Ю.М. Вільчинський

КИЇВ КНЕУ 2011

Зміст

Стор.

1.

Вступ

3

2.

Перелік питань, що охоплюють зміст робочої програми з дисципліни “Культурологія”

6

3.

Самостійна робота студентів

13

4.

Система поточного і підсумкового контролю знань

52

5.

Список рекомендованої літератури

56

1. ВСТУП

Мета, основні завдання та предмет навчальної дисципліни, її місце в навчальному процесі

У контексті глобалізаційних процесів, переходу до інформаційного суспільства здійснюються пошуки модернізації освіти, посилюється значення гуманітарної освіти. Сучасна ситуація потребує створення нового покоління освітньо-професійних програм, котрі б забезпечували універсальність, фундаментальність освіти та її практичне спрямування. Культурологія є базовою дисципліною, яка формує уявлення про світ, людину, світову і національну культуру, вчить жити в гармонії з природою і всім світом.

Культурологія намагається вирішувати непрості завдання теоретико-методологічного синтезу різних галузей гуманітарного знання, фахового забезпечення відповідних навчальних курсів. Концептуальними засадами, що визначили логіку, структуру, зміст курсу «Культурологія» є методологія «онтологічної антропології», завдяки якій забезпечується поєднання антропологічної та онтологічної перспективи в дослідженні культури, виокремлення типів культури з погляду її тривання в часі як цілого та увиразнення архетипно-традиційного, міфічного і символічного як універсальних модусів буття культури в знаку й, зокрема, збереження «трансісторичного» образу культури – синтетичної візії культури як внутрішньо-діалогічної, дискурсивно-текстуальної цілості. Метафізичні та деонтологічні припущення в пізнанні феномену культури, як тривалості-тривання висхідного прагнення творити, як виявлення людського в людині уможливлюють угледіти глибоку й рухливу перспективу культ – культура – цивілізація, а також споконвічних і завжди унікальних феноменів культури.

МЕТА дисципліни: ознайомлення студентів з історією становлення предмету культурології – основними універсальними рубрикаціями предметного поля культури, головними концептуальними інтерпретаціями культури та понятійним апаратом, історичними типами культур та їх особливостями. Введення в коло культурологічних проблем та навчання застосуванню культурологічного аналізу до конкретних явищ історії культури та сучасності, навчання мистецтву інтерпретації та розуміння Іншого, допомога у відкритті власної культурної ідентичності.

Досягнення цієї мети передбачає розв’язання таких конкретнихзавдань:

  • цілеспрямоване осмислення загальнотеоретичних засад культурології;

  • джерелознавче ознайомлення студентів з основними пам’ятками (текстами) світової і вітчизняної культурологічної думки;

  • вироблення навичок самостійного гуманітарного аналізу текстів (в процесі написання письмових робіт, підготовки до семінарських занять, самостійної та індивідуально-консультативної роботи);

  • сприяння відкриванню студентами власної культурної ідентичності, становленню морально-естетичної культури міжособових взаємин;

  • ініціація гуманітарного, гуманістичного мислення та культурологічної компетентності.

ПРЕДМЕТ: культура як модальність людського буття.

На завершення вивчення дисципліни студент має

ЗНАТИ:

  • основні терміни та поняття культурології на рівні відтворення, тлумачення та використання в повсякденному житті;

  • сутність, функції культури та її складові елементи;

  • методологічні засади культурологічного аналізу суспільного і культурного життя;

  • зміст основних сучасних концепцій виникнення і розвитку культури;

  • основні механізми та напрямки соціокультурної динаміки, шляхи вирішення існуючих проблем у розвитку сучасної культури та цивілізації;

  • провідні тенденції в розвитку сучасної культури; сутність, характерні риси та динаміку розвитку української культури;

  • механізми залучення людини до культури, характерні риси буття особистості в різних історичних та регіональних типах культури.

ВМІТИ:

  • оперувати понятійним та категоріальним апаратом дисципліни;

  • застосовувати знання з культурології для аналізу інтеграційних процесів у глобалізованому світі,

  • застосовувати знання з культурології для аналізу сучасних соціокультурних процесів та політики держав в сфері культури, науки, мистецтва та освіти;

  • розуміти особливості діалогу культур та сучасних змін в українському суспільстві,

  • активно залучатися до комунікативних процесів в сучасному світі, застосовувати вербальні і невербальні засоби для покращення власної і корпоративної культури;

  • визначати основні цінності та традиції, що складають основу національної та регіональних культур;

  • розвивати свій внутрішній світ та моральні якості людини і майбутнього фахівця.

  • визначати лінію особистісної поведінки в умовах розмаїття культур і субкультур та реалізовувати набуті знання в майбутній професії.

Курс “Культурології” належить до вибіркових дисциплін циклу гуманітарної підготовки, виконує гуманітарно-гуманістичні функції, а дисципліна інтегрує в собі систему гуманітарного знання (філософія, етика, естетика, педагогіка, психологія, історія України, українська мова, історія держави і права тощо) під кутом зору з’ясування духовно-екзистенціальних передумов та соціально-історичних чинників становлення культурної ідентичності, культури людських взаємин.

Програма розроблена з урахуванням освітніх пріоритетів, спрямованих на індивідуалізацію навчального процесу, зростання значення самостійної та індивідуально-консультативної роботи в процесі освоєння курсу «Культурологія».

Загальний обсяг курсу – 72 год., з них:лекції – 14 год., семінарські заняття – 24 год., індивідуальна робота студентів – 8 год., самостійна робота студентів – 24 год., підсумковий контроль – у формі ПМК.

2. ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ ЗА ТЕМАМИ

Модуль1. Культурологія як соціально-гуманітарне знання

Тема 1. Культурологія: предметність та моделі дослідження

Історія та логіка становлення культурологічного знання. Неокантіанська інтелектуальна традиція: науки про природу та науки про дух. М. Шелер про різновиди знання та ціннісні орієнтації. Культурологія (наукове знання про культуру) і культурфілософія (філософське знання про культуру).

Філософія культури як культурна самосвідомість європейської людини. Культурфілософія як соціальна та культурна антропологія.

Соціальна і гуманітарна культурологія. Культурологія як інтегративна галузь соціально-гуманітарного знання про культуру.

Культура як ціліснийоб’єкт культурології. Предметне поле культурології. Онтологічні, гносеологічні, телеологічні, етико-естетичні, педагогічні аспекти культури.

Філософія культури як методологія культурологічного пізнання. Методи дослідження культури: дескриптивні, компаративні (порівняльні), психоаналітичні, статистичні та віртуальне моделювання.

Класичні, некласичні, постмодерністські моделі сучасних культурологічних досліджень. Культурологія як іншологія: концепт Іншого в культурфілософській рефлексії (Ж. Дельоз, Ф. Гваттарі).

Місце навчальної дисципліни «Культурології » в системі сучасного знання, зокрема, компетентісної моделі економічної освіти.

Основні поняття: культура, культурологія, соціальна культурологія, гуманітарна культурологія, філософія культури, історія культури, соціологія культури, культурантропологія, методологія, класичні моделі, некласичні моделі, постмодерністські моделі, дескриптивні методи, компаративні методи, статистичні методи, віртуальне моделювання, концепт Іншого, компетентісна модель освіти.

Тема 2. Культура як феномен

Поняття “культура” та її інтерпретації. Культура в антропологічній перспективі. Метафізичні та деонтологічні припущення в пізнанні феномену культури. Культура як онтологічно-антропологічний феномен. Гра як першоджерело культури в концепції Й. Гейзінга. Архетипно-традиційне, міфічне і символічне як універсальні модуси буттєвості культури.

«Архетипи» («універсалії», або «інваріанти») культури як схеми духу. З. Фройд про походження і витоки культури. Неофрейдистські концепції культури (Е. Фромм, Г. Маркузе, К. Г. Юнг, Е. Нойманн). Статус традиції як особливої реалії культури. Феномен традиції крізь призму «вживання» та «дистанціювання», «розриву» та «повернення».

Феномен культури в контексті універсального еволюціонізму. Класичний еволюціонізм (Г. Спенсер, Е. Б. Тайлор, Л. Г. Морган). Культура як особливий біосоціальний організм: вчення В. І. Вернадського про ноосферу, синергетична парадигма.

Аксіологічні концепції культури. Культурні норми і цінності: різновиди та механізми взаємодії.

Культура як знаково-символічна система. Знак, символ та образ в культурі. «Філософія символічних форм» Е. Касирера. Сутність символу як найважливішого механізму пам’яті культури. Символізм і проблема візуалізації культури.

Феноменолого-герменевтичні тлумачення культури. Поняття «мови культури». Мова культури (жест, слово, малюнок, танок, предмет, що має символічне значення). Природні, штучні, вторинні мови.

Герменевтика як метод розуміння культурних феноменів (В. Дільтей, Г.-Г. Гадамер, П. Рікер). Проект герменевтики як онтології в концепціях Ю. Габермаса і К. Апеля. Культура як семіотична проблема (Ф. де Соссюр). Культура як текст (Р. Барт, Ю. Лотман).

Проблема культури як діалогу культур (Р. Барт, М. Бахтін, М. Бубер, Г.-Г. Гадамер, Ю. Габермас, К. Ясперс). Концепт Іншого (Е. Левінас, П. Рікер, Дж. Г.Мід), діалог як спосіб існування культури.

Структуралістсько-антропологічне осягнення світу культури. “Надраціоналізм” К. Леві-Строса: «гарячі» й «холодні» культури.

Постструктуралістські концепції культури (Ж. Дельоз, Ж. Дерріда, Ю. Крістєва, Ж. Ф. Ліотар, М. Фуко та інші). Універсум культури як інтертекст.Гіпертекст і «постгутенбергова доба».

Основні поняття : Аксіологія, антропологія, артефакт, архетип, герменевтика, дискурс, знак, інтерпретація, інтертекст, мова, «мови культури», ноосфера, норма, семіотика, символ, текст, традиція, структуралізм, цінність.

Тема 3. Культура і цивілізація.

Поняття “цивілізація”: етимологія терміну та основні підходи до її тлумачення.

Проблема співвідношення культури і цивілізації. Статус цивілізації у триванні культури. Ж. -Ж. Руссо як один із перших критиків культури і цивілізації. Цивілізація як пік розвитку культури (М. Данилевський). Цивілізація як занепад певної історичної культури (О. Шпенглер). Цивілізація як «самоідентифікація культури, що досягла своїх меж» (А. Тойнбі). «Стиль культури»(А. Крюбер) як симптом цивілізації. «Цивілізація як певна культурна сутність» та ідея зіткнення цивілізацій (С. Гантінгтон).

Цивілізація як форма впорядкування культури і суспільства. Основні ознаки цивілізації. Основні регіони появи найдавніших цивілізацій. Типологія цивілізацій: антропоцентричні та космоцентричні.

Глобальний феномен техногенної цивілізації: знаряддя, інституції та цінності (П. Рікер).

Культура і цивілізація в контексті глобальних викликів сучасності, переходу до інформаційного суспільства. Глобалізація та «екологія культур». Благоговіння перед життям (А. Швейцер) як організуючий принцип культури. Катастрофи світових війн та глобальна екологічна криза.

Основні поняття : Цивілізація, соціум, місто, писемність, держава, «стиль культури», конкуренція, уніфікація, інституціоналізація, наслідування (імітація), техніка, техносфера, дегуманізація, асиміляція культурна, локальна цивілізація, техногенна цивілізація, глобальні проблеми, глобалізація, «екологія культур», екологічний імператив.

МОДУЛЬ 2. Історична типологія культури

Тема 4. Архаїчний тип культури.



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Роль і місце бухгалте рського обліку контролю й аналізу в розвитку економічної науки та практики збірник матеріалів міжнародної науково-практичної конфер енції 14 травня 2010 р удк 657 22

    Документ
    ... поточногота підсумковогоконтролюзнаньстудентів, прозорого і об’єктивного оцінювання їх умінь і практичних навичок з кожної дисципліни ... звітності, узгодження з галузевими методичнимиматеріалами. Прибуток, його зміни у торгівлі доц ...
  2. Міністерство освіти і науки України Харківська національна академія міського господарства Методичні вказівки до самостійного вивчення дисципліни « Політологія » (Модульно-рейтингова система) для студентів 2-4 курсів усіх спеціальностей

    Документ
    ... поточногота підсумковогоконтролю................................... 36 НАВЧАЛЬНЕ ВИДАННЯ Методичні вказівки до самостійного вивчення дисципліни «Пол ...
  3. Міністерство освіти і науки України (36)

    Документ
    ... матеріалищодо характеристики навчального закладу; факультету; загальної практичної інформації з формальних питань щодо прийому студент ... Контрользнань: Методами поточногота підсумковогоконтролюзнаньстудентів є: опитування і оцінка знаньстудентів ...
  4. Ду “науково-методичний центр інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності вищих навчальних закладів

    Конкурс
    ... їни “Боярський коледж екології і природних ресурсів” КУЛЬТУРОЛОГІЯ. Методичній матеріали Представлено дослідження щодо ... ійний матеріал. Додаються тестові завдання для проведення поточногота підсумковогоконтролюзнаньстудентів. Для студентів спец ...
  5. Робоча програма навчальної дисципліни релігієзнавство

    Документ
    ... і знаньстудентів з дисципліни, яка завершується екзаменом, становить за поточну усп ... МЕТОДИЧНИХТА ДИДАКТИЧНИХ МАТЕРІАЛІВ Методичні матеріали Комплексна програма курсу “Релігієзнавство” для студентів університету // Культурологія: навчально-методичний ...

Другие похожие документы..