Главная > Документ

1

Смотреть полностью

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ЮРІЯ ФЕДЬКОВИЧА

Географічний факультет

European Credit Transfer System

ECTS - Інформаційний пакет

2010/2011

Напрям „ географія”

Спеціальність «Економічна і соціальна географія»

ЧЕРНІВЦІ, 2010

ЗАГАЛЬНИЙ ОПИС

Структура та організація факультету

Адреса

Контактні телефони

Деканат

Кафедри

Кафедра географії та менеджменту туризму

Кафедра гідроекології, водопостачання та водовідведення

Кафедра економічної географії та екологічного менеджменту

Кафедра фізичної географії та раціонального природокористування

Кафедра соціальної географії та рекреаційного природокористування

Кафедра географії України та регіоналістики

Кафедра геодезії, картографії та геоінформатики

Список викладачів з інших факультетів, що читають дисципліни на географічному факультеті

I курс

ІІ курс

ІІІ курс

IV курс

V курс

Координатор від факультету та його заступники

Перелік спеціальностей, що пропонуються на факультеті

Умови для навчання

Основні методи навчання і викладання, способи оцінювання, що використовуються на факультеті

СТУПЕНЕВА СТРУКТУРА

Напрям Економічна і соціальна географія

ДИСЦИПЛІНИ

І. Цикл гуманітарної та соціально-економічної підготовки

Психологія

Фізичне виховання

Українська мова (за професійним спрямуванням)

Іноземна мова (за професійним спрямуванням)

Економічна теорія

Правознавство

Історія України

Філософія (етика, естетика і логіка)

Релігієзнавство

Культорологія

Соціологія

Політологія

ІІ. Цикл природничо-наукової підготовки

Вища математика

Інформатика

Фізика з основами геофізики

Хімія з основами геохімії

Загальне землезнавство

Геологія загальна та історична

Метеорологія і кліматологія

Загальна гідрологія

Основи океанології

Грунтознавство з основами географії грунтів

Біогеографія

Основи геоінформатики

Ландшафтознавство

Основи екології

Топографія з основами геодезії

Картографія

Основи раціонального природокористування і охорони природи

Дистанційне зондування Землі

Теорія і методологія географічної науки

Безпека життєдіяльності

ІІІ. Цикл професійної та практичної підготовки

Фізична географія материків і океанів

Географія туризму

Основи ландшафтної екології

Екологія люджини

Основи моніторингу

Охорона праці

Регіональна економічна і соціальна географія

Фізична географія України

Рекреаційна географія

Географічні інформаційні системи

Основи менеджменту

Основи маркетингу

Основи географічного моделювання

Педагогіка

Економічна і соціальна гоеграфія України

Географія світового господарства

Основи суспільної географії

Основи соціальної географії

Історична географія з основами етнографії

Екологічна експертиза і аудит

Основи викладання географії

Географічне прогнозування

ІV. Дисципліни самостійного вибору вищого навчального закладу

Географія будівельної індустрії

Методи суспільно-географічних досліджень

Конструктивна географія

Географія ПРП України

Географія населоення з основами демографії

Основи медичних знань

Основи історії природокористування в Україні

Основи економічних знань

Суспільно-географічне районування

Соціально-економічна картографія

Основи педмайстерності

Управління розвитком території

ТЕО виробництва

Економіка та географія природокористування

V.Дисципліни вільного вибору студента

Географія сільського господарства

Соціально-економічна статистика

Географія промисловості

Суспільно-географічне прогнозування

Дисципліни кваліфікаційного рівня «спеціаліст»

Цивільна оборона

Охорона праці в галузі

Політична географія та геополітика

Історія географії в Україні

Інтелектуальна власність

Прикладна екологія та збалансоване природокористування

Основи географії будівельно-індустріальних комплексів України

Економічне районування

Новітні напрями географічних наук

Географія рекреації та туризму

Методика викладання основ економічних знань

Дисципліни кваліфікаційного рівня «магістр»

Цивільна оборона

Охорона праці в галузі

Географія глобальних проблем людства

Економічна і соціальна екологія

Педагогіка та психологія ВШ

Інтелектуальна власність

Системний анаоліз природоохоронної діяльності

Менеджмент природоохоронної діяльності

Географія людської діяльності

Методика організації наукової роботи у ВШ

Методика викладання предмету у ВШ

Вища освіта та Болонський процес

Загальний опис

Структура та організація факультету

Адреса

58012, м. Чернівці,

вул. Коцюбинського, 2,

географічний факультет.

clg-geog@chnu.edu.ua

Деканат

Декан географічного факультету

доктор географічних наук, професор

Руденко Валерій Петрович

584862

523286

Заступник декана з навчально-методичної роботи

доцент, кандидат географічний наук

Цепенда Михайло Володимирович

584862

Заступник декана з навчально-виховної роботи

доцент, кандидат географічний наук

Заячук Мирослав Дмитрович

584855

Заступник декана з наукової роботи та міжнародних зв’язків

доцент, кандидат географічний наук

Бучко Жанна Іванівна

584862

Заступник декана з навчально-організаційної роботи та по заочному відділенню

доцент, кандидат географічний наук

Греков Сергій Анатолійович

584855

Методист

Ракова Галина Олександрівна

584862

Секретарі

Долинська Тетяна Володимирівна

Одинська Леся Миколаївна

Герман Елла Олегівна

584855

584855

584855

Кафедри

Кафедра географії України та регіоналістики

Джаман Василь Олексійович

Завідувач кафедри професор

584847

Пашенчук Людмила Андріївна

асистент

584847

Греков Сергій Анатолійович

доцент

584847

Заячук Мирослав Дмитрович

доцент

584847

Колядинський Павло Валентинович

аспірант

584847

Костащук Іван Іванович

доцент

584847

Заблотовська Наталія Василівна

аспірант

584847

Любківська Людмила Валеріївна

асистент

584847

Печенюк Олег Олександрович

асистент

584847

Печенюк Віталій Олегович

аспірант

584847

Чашкова Галина Іванівна

зав. лабораторією

584847

Кафедра географії та менеджменту туризму

Явкін В’ячеслав Григорович

Завідувач кафедри доцент

584795

Бучко Жанна Іванівна

доцент

584795

Король Олександр Дмитрович

доцент

584795

Савранчук Лариса Арефіївна

доцент

584795

Кирпушко Ярослав Васильович

к.геог.н., асистент

584795

Бойко Ірина Дмитрівна

асистент

584795

Круль Галина Ярославівна

доцент

584795

Іванунік Віталій Олександрович

асистент

584795

Морар Тетяна Теофілівна

зав. лабораторією

584795

Брик Степан Дмитрович

аспірант

584795

Красовська Олена Юріївна

аспірант

584795

Ясенчук Василь Іванович

асистент

584795

Заячук Оксана Григорівна

аспірант

584795

Кібич Анна Дмитрівна

асистент

584795

Антал Андрій Юрійович

лаборант

584795

Фостій Віра Вікторівна

асистент

584795

Кафедра геодезії, картографії та управління територіями

Сухий Петро Олексійович

Завідувач кафедри доцент

584852

Березка Ігор Степанович

асистент

584852

Білокриницький Сергій Миколайович

доцент

584852

Дутчак Світлана Вікторівна

к.геог.н., асистент

584852

Крупела Леонтій Миколайович

асистент

584852

Ранський Микола Петрович

асистент

584852

Скрипник Ярослав Петрович

доцент

584852

Федоруца Олександр Миколайович

асистент

584852

Дайка Наталія Аніфатіївна

ст.лаборант

584852

Картографічна лабораторія

Кострюков Федір Миколайович

зав.лабораторією

584852

Мінаєва Світлана Валентинівна

пров.фахівець

584852

Кафедра гідроекології, водопостачання та водовідведення

Ющенко Юрій Сергійович

Завідувач кафедри професор

584803

Беднарчик Любов Ігорівна

асистент

584803

Бурмакіна Любов В’ячеславівна

лаборант

584803

Гончар Олеся Миколаївна

асистент

584803

Григорійчук Віталій Васильович

асистент

584803

Костенюк Людмила Володимирівна

асистент

584803

Кирилюк Андрій Олександрович

к.геог.н., асистент

584803

Кирилюк Мирослав Іванович

професор

584803

Кирилюк Олена Володимирівна

аспірант

584803

Ніколаєв Андрій Миколайович

асистент

584803

Опеченик Віталій Миколайович

асистент

584803

Паланичко Ольга Вікторівна

аспірант

584803

Пасічник Микола Дмитрович

асистент

584803

Сівак Володимир Карлович

к.геог.н., доцент

584803

Цапу Валеріан Федорович

доцент

584803

Шевчук Юрій Федорович

асистент

584803

Шевчук Антон Юрійович

асистент

584803

Яковлєва Тамара Павлівна

зав. лабораторією

584803

Агєєва Олександра Володимирівна

лаборант

584803

Полюга Наталія Василівна

лаборант

584803

Кафедра економічної географії та екологічного менеджменту

Руденко Валерій Петрович

Завідувач кафедри

професор

584854

Бурка Володимир Йосипович

доцент

584854

Бурка Йосип Андрійович

доцент

584854

Брижак Петро Михайлович

викладач

584854

Вацеба Володимир Ярославович

доцент

584854

Гостюк Михайло Троянович

доцент

584854

Грицку Вероніка Степанівна

доцент

584854

Григор’єва Галина Володимирівна

аспірант

584854

Данілова Ольга Миколаївна

доцент

584854

Кібич Ірина Володимирівна

доцент

584854

Константинова Любов Григорівна

с.н.с.

584854

Лапушняк Мирослава Дмитрівна

методист

584854

Лелюк Оксана Василівна

викладач

584854

Мельник Антон Анатолійович

асистент

584854

Наконечний Костянтин Петрович

к.геогр.н., асистент

584854

Настюк Микола Григорович

асистент

584854

Рибчук Євген Октавіанович

м.н.с.

584854

Олексійчук Тетяна Володимирівна

асистент

584854

Паламарюк Марія Юріївна

асистент

584854

Соловей Тетяна Василівна

доцент

584854

Худіковська Валентина Анатоліївна

асистент

584854

Чубрей Олександра Степанівна

доцент

584854

Цепенда Михайло Володимирович

доцент

584854

Цепенда Микола Михайлович

аспірант

584854

Шелест Оксана Богданівна

зав. лабораторією

584854

Ячнюк Марина Олександрівна

аспірант

584854

Баран Лівія Вікторівна

лаборант

584854

Лабораторія оцінки природно-ресурсного потенціалу

Бучко Нестор Дмитрович

фахівець

584854

Міжкафедральна навчальна лабораторія

Руснак Наталія Сергіївна

старший лаборант

584854

Яворський Ярослав Мар’янович

м.н.с.

584854

Комп’ютерний клас

Худіковська Валентина Анатоліївна

лаборант

584854

Кафедра фізичної географії та раціонального природокористування

Круль Володимир Петрович

Завідувач кафедри

професор

584853

Гуцуляк Василь Миколайович

професор

584853

Дутчак Микола Васильович

доцент

584853

Дячук Аліна Іванівна

фахівець ІІ категорії

584853

Киналь Ольга Володимирівна

доцент

584853

Кирилюк Сергій Миколайович

к.геогр.н., асистент

584853

Косарєва Олеся Миколаївна

асистент

584853

Проскурняк Мирослав Михайлович

доцент

584853

Рідуш Богдан Тарасович

доцент

584853

Танасюк Михайло Васильович

аспірант

584853

Ходан Галина Дмитрівна

аспірант

584853

Холявчук Дарія Іванівна

аспірант

584853

Чернега Петро Іванович

доцент

584853

Самашко Алла Федорівна

зав.лабораторією

584853

Ковальчук Ірина Петрівна

фахівець ІІ категорії

584853

Грунтово-геохімічна лабораторія

Михайленко Лариса Олександрівна

лаборант

584852

Геолого-географічний музей

Вілянська Ольга Миколаївна

завідувач музеєм

520020

Цапок Ірина Леонідівна

лаборант

520020

Кафедра соціальної географії та рекреаційного природокористування

Кілінська Клавдія Йосипівна

Завідувач кафедри

д.геогр.н., доцент

524129

Аніпко Наталія Петрівна

доцент

524129

Андрусяк Наталія Степанівна

к.б.н., асистент

524129

Каланча Степан Дмитрович

асистент

524129

Коновалова Надія Іллівна

доцент

524129

Павлюк Світлана Миколаївна

асистент

524129

Скутар Тетяна Дмитрівна

аспірант

524129

Лісовська Алла Григорівна

асистент

524129

Гриб’юк Світлана Іллівна

ст.лаборант

524129

Присакар Світлана Іванівна

лаборант

524129

Костащук Володимир Іванович

асистент

524129

Навчально-наукова геофізична обсерваторія

Ніколаєв Андрій Миколайович

Директор

584716

Сергєєва Тетяна Миколаївна

завідувач

584716

Веренич Світлана Василівна

провідний фахівець

584716

Попович Володимир Васильович

старший лаборант

584716

Кравченко Віктор В’ячеславович

лаборант

584716

Кисилиця Ілля Валерійович

фахівець

584716

Список викладачів з інших факультетів, що читають дисципліни на географічному факультеті

I курс

Собчук Олександр Васильович (факультет прикладної математики)

Філіпчук Ольга Ігорівна (факультет прикладної математики)

Нестеренко Василь Володимирович (факультет прикладної математики)

Москалик Галина Григорівна (факультет біології, екології та біотехнології)

Івасюта Марина Ігорівна (філологічний факультет)

Гуцуляк Ірина Георгіївна (філологічний факультет)

Бичкова Тетяна Георгіївна (філологічний факультет)

Давидович Віктор Олександрович (інженерно-технічний факультет)

Прокопчук Юлія Павлівна (філологічний факультет)

Піддубна Лариса Андріївна (факультет прикладної математики)

Ботушанський Олег Васильович (факультет історії, політології та міжнародних відносин)

Мельничук Лілія Михайлівна (факультет прикладної математики)

Ленюк Олег Михайлович (факультет прикладної математики)

Домініков Микола Миколайович (інженерно-технічний факультет)

Хлус Лариса Миколаївна (факультет біології, екології та біотехнології)

Царьков Михайло Юрійович (факультет прикладної математики)

Мартинюк Ольга Василівна (факультет прикладної математики)

Дзісь Руслана Петрівна (філологічний факультет)

Фратовчан Тоня Михайлівна (факультет прикладної математики)

Пасічник Галина Савеліївна (факультет прикладної математики)

ІІ курс

Нікітін Анатолій Володимирович (факультет прикладної математики)

Волощук Олексій Артурович (економічний факультет)

Турко Ольга Василівна (філософсько-теологічний факультет)

Соболєв Валерій Олександрович (економічний факультет)

Нестеренко Василь Васильович (факультет прикладної математики)

Мартинюк Ольга Василівна (факультет прикладної математики)

Строєв Олександр Миколайович (факультет прикладної математики)

Москалик Галина Григорівна (факультет біології, екології та біотехнології)

Маценко Василь Григорович (факультет прикладної математики)

Стасик Мирослав Остапович (інженерно-технічний факультет)

Мартинюк Сергій Васильович (факультет прикладної математики)

III курс

Белінський Петро Іванович (економічний факультет)

Харабара Віолета Миколаївна (економічний факультет)

Легкоступов Ігор Іванович (економічний факультет)

Проскурняк Ольга Петрівна (факультет педагогіки, психології та соціальної роботи)

Саінчук Наталія Валеріївна (економічний факультет)

Клайн Віталій Іванович (економічний факультет)

Томка Юрій Ярославович (інженерно-технічний факультет)

Копач Олег Вадимович (хімічний факультет)

Козьмук Петро Федорович (факультет біології, екології та біотехнології)

Романко Роман Миколайович (факультет біології, екології та біотехнології)

Ракман Алла Степанівна (економічний факультет)

IV курс

Ковальчук Інна Владиславівна (факультет педагогіки, психології та соціальної роботи)

Веренько Василь Ілларійович (факультет історії, політології та міжнародних відносин)

Борук Сергій Дмитрович (хімічний факультет)

Струтинський Владислав Євгенович (факультет історії, політології та міжнародних відносин)

Клайн Віталій Іванович (економічний факультет)

Козьмук Петро Федорович (факультет біології, екології та біотехнології)

Романко Роман Миколайович (факультет біології, екології та біотехнології)

V курс

Іванчук Марія Георгіївна (факультет педагогіки, психології та соціальної роботи)

Терлецька Юлія Олегівна (економічний факультет)

Ромкулець Роман Георгійович (філософсько-теологічний факультет)

Руденко Світлана Степанівна (факультет біології, екології та біотехнології)

Горська Ірина Іллівна (відділ з питань інтелектуальної власності, науково-дослідна частина)

Черлінка Василь Романович (факультет біології, екології та біотехнології)

Романко Роман Миколайович (факультет біології, екології та біотехнології)

Координатор від факультету та його заступники

Координатор

кандидат географічних наук, доцент Цепенда Михайло Володимирович

Адреса: 58012, м. Чернівці, вул. Коцюбинського, 2

Телефон: (0372) 58-48-62;

Години прийому: понеділок – з 10.00 до 18.00 год

середа – з 14.00 до 16.00 год

четвер – з 8.00 до 14.00 год

п’ятниця – грудень (з 8.00 до 18.00 год)

Заступники

кандидат історичних наук, доцент Чубрей Олександра Степанівна

Адреса: м. Чернівці, вул. Коцюбинського, 2

Телефон: (0372) 58-48-54;

кандидат географічних наук, доцент Аніпко Наталія Петрівна

Адреса: м. Чернівці, вул. Худякова, 1

Телефон: (0372) 52-41-29

Перелік напрямків, що пропонуються на факультеті

Напрям „Географія”

  • ступінь бакалавра - 4 роки;

  • ступінь спеціаліста -1 рік;

  • ступінь магістра - 1 рік.

Напрям „Менеджмент”

  • ступінь бакалавра - 4 роки;

  • ступінь спеціаліста -1 рік;

  • ступінь магістра - 1 рік.

Напрям „Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування”

  • ступінь бакалавра - 4 роки;

  • ступінь спеціаліста -1 рік;

  • ступінь магістра - 1 рік.

Напрям „Гідротехніка (водні ресурси)”

  • ступінь бакалавра - 4 роки;

  • ступінь спеціаліста -1 рік.

Напрям „Геодезія, картографія та землеустрій”

  • ступінь бакалавра - 4 роки;

  • ступінь спеціаліста -1 рік;

  • ступінь магістра - 1 рік.

Напрям „Туризм”

  • ступінь бакалавра - 4 роки;

  • ступінь спеціаліста -1 рік;

  • ступінь магістра - 1 рік.

Спеціальність „Економічна і соціальна географія”

  • ступінь спеціаліста -1 рік;

  • ступінь магістра - 1 рік.

Умови для навчання

Підготовка фахівців за вищезазначеними напрямами та спеціальностями забезпечена приміщеннями для навчання, самостійної та індивідуальної роботи, проживання та культурно-соціального життя студентів. Площа аудиторного фонду на одного студента не менша 10 м2.

Географічний факультет ЧНУ, на площах якого, в основному, здійснюється навчальний процес підготовки фахівців за даними спеціальностями, забезпечений в повному обсязі як аудиторним фондом, так і навчальними та науковими лабораторіями. Так, для проведення навчального процесу на факультеті обладнані:

  • Навчальні аудиторії відповідно до кожного напряму та спеціальності.

  • Два комп’ютерні класи.

  • Методичний кабінет.

  • Лабораторії грунтово-геохімічна, геолого-географічний музей, оцінки природно-ресурсного потенціалу, міжкафедральна навчальна лабораторія, навчально-наукова геофізична обсерваторія.

Лабораторії кафедр факультету забезпечені персональними комп’ютерами, об’єднані в локальну мережу та підключені до мережі Internet.

Для виконання курсових, кваліфікаційних, дипломних та магістерських робіт, проведення навчальної та виробничої практики в цілому широко застосовується обладнання та території наукових підрозділів факультету, та матеріально-технічна база – філії кафедр на виробництві навчально-освітніх закладів області (загальні навчальні заклади, школи нового типу, професійно-технічні навчальні заклади), „Чернівціводоканалу”, Державного управління охорони навколишнього середовища у Чернівецькій області, НПП „Вижницький”.

Основні методи навчання і викладання, способи оцінювання, що використовуються на факультеті

У процесі викладання курсів професорсько-викладацький склад використовує різні методи та форми викладання і навчання (лекції: вступні, тематичні, підсумкові, лекції-практикуми, лекції-диспути тощо), практичні, семінарські заняття (у формі діалогу, тренінгів, ділової гри, конференцій тощо), консультації (колективні, індивідуальні, групові), а також реалізує різні форми поточного та підсумкового контролю (тестування, виконання практичних завдань, розв’язування географічних, фізичних, математичних та ін. задач, написання рефератів, письмові та усні заліки та екзамени, контрольні, курсові роботи).

Студенти, відповідно до навчальних планів, проходять різні види навчальних та виробничих практик: виховну, практику „Пробні уроки та заняття”, діагностичну, консультативну, ознайомлювальну, переддипломну, асистентську, а також готують протягом навчання курсові, кваліфікаційні (бакалаврську), дипломну (магістерську) роботи. Практика проводиться у виробничих та навчально-освітніх закладах міста та вищих навчальних закладах II-IV рівнів акредитації. Під час практики студенти виконують завдання з різних напрямів, відповідно до спеціальності, науково-дослідну роботу, проводять апробацію результатів власних курсових, кваліфікаційних, дипломних та магістерських досліджень.

Міністерство освіти і науки України

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

Географічний факультет

Кафедра економічної географії та екологічного менеджменту

Напрям „ географія”

ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПАКЕТ ЗІ СПЕЦІАЛЬНОСТІ

“ЕКОНОМІЧНА І СОЦІАЛЬНА ГЕОГРАФІЯ”

Чернівці, 2010

Структура спеціальності

“Економічна і соціальна географія” (7.070502 8.070502)

похідної освітнього напряму «Географія» (6.040104)

Спеціальність створена з метою підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційними рівнями (ОКР):

“Спеціаліст” – Викладач-географії. Географ-економіст. (7.070502)

“Магістр” – Магістр з географії. Географ-економіст. (8.070502)

Основою підготовки спеціаліста та магістра за спеціальністю «Економічна і соціальна географія» є отримання базової вищої освіти за ОКР «бакалавр» за освітнім напрямом «Географія» (6.040104).

Загальне призначення та галузі майбутньої роботи:

Бакалавр – молодший фахівець: вчитель географії (перш за все економічної та соціальної), геоекології, основ охорони природи і раціонального природо-користування, основ екологічних знань, основ економічних знань, туризму в загальноосвітніх школах, коледжах, гімназіях та ліцеях; старший лаборант вузу та експедиції, технік науково-дослідних та проектних державних, комерційних, геоінформаційних та інших установ природознавчого, економічного, адміністративно-управлінського, екологічного і природоохоронного профілів.

Спеціаліст – висококваліфікований економіко-географ з питань регіонального розвитку, зокрема географічного і техніко-економічного обґрунтування розміщення виробництва, об’єктів соціальної та екологічної сфер для роботи у науково-дослідницьких, проектних та прогнозно-планових державних і приватних установах, в обласних, районних і міських управлінських структурах (адміністраціях), в організаціях самоврядування – з метою складання і наукового обґрунтування комплексних прогнозів та індикативних планів соціально-економічного розвитку міст, адміністративних областей і районів; вчитель географії, геоекології, основ охорони природи і раціонального природокористування, основ екологічних знань, основ економічних знань, туризму;

Магістр – молодший науковий співробітник науково-дослідницьких, економіко-географ – у проектних і прогнозно-планових установах; викладач економічної і соціальної географії, геоекології, основ охорони природи і раціонального природокористування, основ екологічних знань, основ економічних знань, туризму у вузах, загальноосвітніх та спеціальних навчальних закладах; менеджер та експерт у державних установах регіонального профілю.

Освітньо-професійна програма підготовки бакалавра за напрямом 0401 “Географія” спеціальністю 6.040104 “Географія” затверджена за погодженням департаменту вищої освіти Міністерства освіти і науки України від 21 квітня 2008 року. Зазначена програма розроблялася на основі державного освітнього стандарту.

Освітньо-професійна програма підготовки економіко-географа передбачає вивчення студентом нормативних (обов’язкових) та вибіркових дисциплін, які згруповані у цикли: гуманітарної, соціально-економічної та вибіркової (природничо-вибіркової, професійної і практичної підготовки), самостійного вибору ВНЗ та вільного вибору студента. Невід’ємною складовою освітньо-професійної підготовки бакалавра, спеціаліста, магістра географії є обов’язкові польові навчальні, виробничі та педагогічні практики, якими логічно завершується вивчення географічних дисциплін природничо-наукової і професійно-практичної підготовки; основ викладання географії; здійснюється набуття необхідних практичних навичок і умінь.

Загальний обсяг годин для підготовки бакалавра географії становить 7506 годин (240 кредитів), з яких нормативні дисципліни складають 5211 годин (161,5 кредита), вибіркові – 2376 годин (69,5 кредита), решта – 540 години (15 кредитів) припадає на навчальні та виробничі практики. Розподіл годин за циклами дисциплін наступний:

  • дисципліни гуманітарної та соціально-економічної підготовки – 1377 години (40,5 кредити);

  • дисципліни природничо-наукової підготовки – 1998 години (59 кредитів);

  • професійно-орієнтовані дисципліни – 1836 години (62 кредита);

  • дисципліни самостійного вибору ВУЗу та вільного вибору студентів – 2376 години (69,5 кредита).

До обсягу нормативних професійно-орієнтованих дисциплін входять навчальні топографічна, геологічна, геоморфологічна, ґрунтознавча та соціально-економіко-географічна практики. На навчальні практики відведено 226 годин (6 кредитів). Освітньо-професійна програма включає в себе виробничу та педагогічну практики, що входять до обсягу вибіркових професійно-орієнтованих дисциплін. На зазначені практики відведено 324 години (9 кредитів).

Після бакалаврату випускники мають право і можливості для продовження освіти за програмами спеціаліста та магістра.

На вивчення дисциплін освітньо-кваліфікаційного рівня – “спеціаліст” відводиться 1188 годин (33 кредити) після бакалаврату. Програма формується із обов’язкових гуманітарних, соціально-економічних і професійно орієнтованих дисциплін, на вивчення яких відводиться 504 години (14 кредитів) та вибіркових природничо-наукових і професійно-орієнтованих дисциплін для вищезазначеної спеціальності, навчальний час яких становить 468 годин (13 кредитів). Практична підготовка передбачає педагогічну практику – 6 кредитів (216 годин).

Дисципліни освітньо-кваліфікаційного рівня “магістр” включають в себе 13,5 кредитів вивчення обов’язкових курсів та 19,5 кредитів (702 години), відведених на вибіркові дисципліни. До останніх входить педагогічна (3 кредити) та асистентська (3 кредити) практики.

Нормативний термін освоєння освітньо-професійної програми підготовки бакалавра географії за спеціальністю 8.070502 “Економічна і соціальна географія” при денній формі навчання – 8 семестрів, спеціаліста і магістра – 2 семестри на базі бакалавра. У таблицях 1-3, представлений розподіл навчальних дисциплін за семестрами.

­

Таблиця 1

Кваліфікаційний рівень: 6.070500 – бакалавр

Назва дисципліни

Шифр дисципліни

О/В

Години

Кредити

1 курс, 1 семестр

Українська мова (за проф. спрямув.)

6.040104.1.05

О

54

1,5

Культурологія

6.040104.1.11

О

54

1,5

Іноземна мова (за проф. спрямув.)

6.040104.1.06

О

54

1,5

Вища математика з основами мат. статистики

6.040104.2.01

О

162

4,5

Загальне землезнавство

6.040104.2.05

О

108

3

Основи екології

6.040104.2.14

О

108

3

Топографія з основами геодезії

6.040104.2.15

О

108

3

Фізичне виховання

6.040104.1.02

О

36

1

Охорона праці

6.040104.3.22

О

54

1

Фізика з основами геофізики

6.040104.2.03

О

81

2,5

1 курс, 2 семестр

Історія України

6.040104.1.09

О

108

3

Іноземна мова (за проф. спрямув.)

6.040104.1.06

О

36

1

Інформатика

6.040104.2.02а

О

81

2,5

Геологія загальна та історична

6.040104.2.06

О

108

3

Хімія з основами геохімії

6.040104.2.04

О

81

2,5

Ґрунтознавство з основами географії грунтів

6.040104.2.10

О

108

3

Основи раціонального природокористування і охорона природи

6.040104.2.18

О

108

2,5

Фізичне виховання

6.040104.1.02

О

36

1

Топографічна практика

6.040104.НП.1

О

54

1,5

Геологічна практика

6.040104.НП.2

О

18

1

Економічна

6.040104.НП.3

О

18

1

2 курс, 3 семестр

Іноземна мова (за проф. спрямув.)

6.040104.1.06

О

54

1,5

Основи геоінформатика

6.040104.2.25

О

81

1,5

Правознавство

6.040104.1.08

О

81

2,5

Метеорологія та кліматологія

6.040104.2.07

О

108

3

Загальна гідрологія

6.040104.2.08

О

108

3

Основи океанології

6.040104.2.09

О

54

1,5

Картографія

6.040104.2.16

О

54

1,5

Фізична географія материків і океанів

6.040104.3.01

О

144

4

Екологія людини

6.040104.3.11

О

54

1,5

Фізичне виховання

6.040104.1.02

О

36

1

2 курс, 4 семестр

Філософія

6.040104.1.10

О

108

3

Іноземна мова (за проф. спрямув.)

6.040104.1.06

О

36

1

Біогеографія

6.040104.2.11

О

108

3

Ландшафтознавство

6.040104.2.13

О

108

3

Фізична географія материків і океанів

6.040104.3.01

О

180

5

Основи ландшафтної екології

6.040104.3.10

О

54

1,5

Основи моніторингу

6.040104.3.17

О

54

1,5

Географія будівельної індустрії України

6.040104.4.01

В

108

3

Методи суспільно-географічних досліджень

6.040104.4.02

В

135

4

Конструктивна географія

6.040104.4.12

В

135

4

Фізичне виховання

6.040104.1.02

О

36

1

Соціально-економіко-географічна практика

6.040104.НП3.1

О

126

3,5

3 курс, 5 семестр

Психологія

6.040104.1.01

О

81

2,5

Релігієзнавство

6.040104. 1.12

О

81

2,5

Економічна теорія

6.040104.1.07

О

108

3

Дистанційне зондування Землі

6.040104.2.17

О

54

1,5

Регіональна економічна і соціальна географія

6.040104.3.02

О

154

4

Основи менеджменту

6.040104.3.14

О

54

1,5

Основи медичних знань

6.040104.4.09

В

162

4,5

Географія сільського господарства

6.040104.5.01

В

108

3

Географія ПРП України

6.040104.4.04

В

135

4

Географія промисловості

6.040104.5.04

В

108

3

Фізичне виховання

6.040104.1.02

О

36

1

3 курс, 6 семестр

Регіональна економічна і соціальна географія

6.040104.3.02

О

180

5

Фізична географія України

6.040104.3.03

О

108

3

Рекреаційна географія

6.040104.3.08

О

54

1,5

Географічні інформаційні системи

6.040104.3.13

О

54

1,5

Основи маркетингу

6.040104.3.15

О

54

1,5

Основи географічного моделювання

6.040104.3.19

О

54

1,5

Педагогіка

6.040104.3.20

О

54

1,5

Географія населення з основами демографії

6.040104.4.05

В

135

4

Основи історії природокористування в Україні

6.040104.4.13

В

81

2,5

Соціально-економічна статистика

6.040104.5.03

В

189

5,5

Фізичне виховання

6.040104.1.02

О

36

1

Виробнича практика

6.040104.НП4.1

В

108

3

4 курс, 7 семестр

Соціологія

6.070502.1.03

О

81

2,5

Географія світового господарства

6.070502.3.05

О

54

2

Основи соціальної географії

6.070502.3.07

О

54

2

Історична географія з основами етнографії

6.070502.3.12

О

54

2

Основи викладання географії

6.070502.3.21

О

54

2

Економіка та географія природокористування

6.070502.4.14

В

81

2,5

Соціально-економічна картографія

6.070502.4.07

В

108

3

Основи педагогічної майстерності

6.070502.4.08

В

54

2

ТЕО виробництва

6.070502.4.11

В

108

3

Суспільно-географічне прогнозування

6.070502.5.02

В

181

3

Cуспільно-географічне районування

6.070502.4.06

В

108

3

Педагогічна практика

6.070502.НП4.2

В

108

3

4 курс, 8 семестр

Політологія

6.070502.1.04

О

108

3

Теорія і методологія географічної науки

6.070502.2.19

О

108

3

Безпека життєдіяльності

6.070502.2.20

О

54

1,5

Економічна і соціальна географія України

6.070502.3.04

О

108

3

Основи суспільної географії

6.070502.3.06

О

54

2

Екологічна експертиза і аудит

6.070502.3.16

О

54

2

Географічне прогнозування

6.070502.3.18

О

54

2

Основи економічних знань

6.070502.4.03

В

162

4,5

Управління розвитком території

6.070502.4.10

В

108

3

Суспільно-географічне прогнозування

6.070502.5.02

В

170

3

Виробнича практика

6.070502.НП4.1

В

108

3

Таблиця 2

Кваліфікаційний рівень: 7.070502 – спеціаліст

5 курс, 1 семестр

Цивільна оборона

7.070502.С.1а

О

54

2

Охорона праці в галузі

7.070502.С.2а

О

36

1

Політична географія та геополітика

7.070502.С.3а

О

81

2,5

Історія географія в Україні

7.070502.С.4а

О

81

2,5

Прикладна екологія та збалансоване природокористування

7.070502.С.6б

В

108

3

Економічне районування

7.070502.С.8б

В

108

3

Географія рекреації та туризму

7.070502.С.10б

В

108

3

Методика викладання основ економічних знань

7.070502.С.11б

В

108

3

5 курс, 2 семестр

Інтелектуальна власність

7.070502.С.5а

О

36

1

Основи географії будівельно-індустріальних комплексів

7.070502.С.7б

В

135

4

Новітні напрямки географічних наук

7.070502.С.9б

В

108

3

Педагогічна практика

В

432

12

Дипломна робота

Таблиця 3

Кваліфікаційний рівень: 8.070502 – магістр

5 курс, 1 семестр

Цивільна оборона

8.070502.М.1а

О

54

2

Охорона праці в галузі

8.070502.М.2а

О

36

1

Педагогіка і психологія ВШ

8.070502.М.7а

О

108

3

Системний аналіз природоохоронної діяльності

8.070502.М.4б

В

108

4

Менеджмент природоохоронної діяльності

8.070502.М.8б

В

90

2,5

Географія людської діяльності

8.070502.М.9б

В

108

4

Методика організації наукової роботи у ВШ

8.070502.М.10б

В

108

4

Методика викладання географії у вищій школі

8.070502.М.11б

В

54

2

5 курс, 2 семестр

Географія глобальних проблем людства

8.070502.М.3а

О

90

3

Інтелектуальна власність

8.070502.М.5а

О

36

1

Економічна і соціальна екологія

8.070502.М.4а

О

81

2,5

Вища школа і Болонський процес

8.070502.М.12б

О

36

1

Асистентська практика

В

432

12

Магістерська робота

Опис індивідуальних розділів програми навчання

Напрям «Географія»

зі спеціальності

“ЕКОНОМІЧНА І СОЦІАЛЬНА ГЕОГРАФІЯ”

за освітньо-кваліфікаційним рівнем –

бакалавр

спеціаліст

магістр

Нормативні (обов’язкові) дисципліни

І. Цикл гуманітарної та соціально-економічної підготовки

ДИСЦИПЛІНА «ФІЗИЧНЕ ВИХОВАННЯ»

Кількість годин: 144 год. (4 кредитів)

Форма контролю – залік.

Мета курсу: покращення фізичного, психічного, духовного та соціального здоров’я студентської молоді, розвиток головних життєво-важливих рухових якостей (витривалість, сила, швидкість, гнучкість, спритність) та рухових здібностей; послідовне формування фізичної культури особистості.

Мета дисципліни «Фізичне виховання» реалізується шляхом застосування комплексного підходу до розв’язання навчальних, оздоровчих і виховних завдань:

  • формування знань, щодо функціональної спрямованості фізичних вправ, їх ефективного використання для зміцнення здоров’я, проведення активного відпочинку та здорового способу життя;

  • набуття знань з фізичного виховання, гігієни, основ здоров’я;

  • формування навичок занять самостійних занять фізичними вправами, розвитку фізичних якостей, корекції постави, профілактики травматизму та надання першої медичної допомоги;

  • удосконалення функціональних можливостей організму, розвиток основних систем життєзабезпечення;

  • подальше виховання інтересу, потреби і звички до занять фізичними вправами;

  • профілактика асоціальної поведінки студентської молоді засобами фізичного виховання.

У процесі вивчення дисципліни «Фізичне виховання» студенти повинні знати:

  • основи здорового способу життя;

  • основні методи самоконтролю у процесі фізичного удосконалення;

  • складати комплекс ранкової гігієнічної гімнастики;

  • основи професійно-прикладної фізичної підготовки;

  • основи системи забезпечення працездатності та її відновлення засобами фізичної культури і спорту;

  • нетрадиційні системи зміцнення здоров'я і фізичного удосконалення;

  • основи раціонального харчування.

Уміти:

  • складати і проводити комплекси вправ з професійно-прикладної підготовки для робітників розумової праці.

Оволодіти:

  • руховими вміннями та навичками з розділів програми: легка атлетика, баскетбол, волейбол, футбол, гандбол, спортивна боротьба, плавання, основна гімнастика, атлетична гімнастика.

  • ефективними допоміжними засобами і прийомами підвищення працездатності і прискорення її відновлення при розумовій і фізичній праці;

  • удосконаленням і корегуванням статури засобами традиційних і нетрадиційних систем фізичних вправ;

  • удосконаленням індивідуальної системи засобів і прийомів підвищення та відновлення працездатності при різноманітних видах праці.

Дисципліна «Фізичне виховання» в умовах кредитно-модульної системи передбачає залучення студентів до різних видів навчальної діяльності, в процесі якої вони набирають відповідну кількість балів, яка впливає на оцінювання рівня засвоєння студентом матеріалу даної дисципліни.

Дисципліна «Фізичне виховання» розрахована на 1-3 курси, поділена на 6 змістових модулів, кожний курс навчання закінчується модуль-контролем (залік).

Досягнення мети і вирішення завдань фізичного виховання студентів забезпечуються за допомогою двох взаємозалежних змістових дидактичних компонентів: обов’язкового базового, що формує основи фізичної культури особистості фахівців відповідного рівня освіти і обов’язково додаткового внесеного в розклад, що спирається на базовий і доповнює його з урахуванням професійної фізичної підготовки, індивідуальних мотивів, інтересів і потреб стану здоров’я.

Для засвоєння курсу пропонуються такі джерела:

Основна література

1. Закон України “Про фізичну культуру і спорт” // Перелік документів, що регламентують організацію навчально-виховного процесу і поза навчальної роботи з фізичного виховання у вищих навчальних закладах освіти І, ІІ, ІІІ та IV рівнів акредитації. – К., 1999. – С. 3-4.

2. Матвєєв Л.П. Основи загальної теорії спорту та системи підготовки спортсменів. – К.:

Олімпійська література, 1999. – 318 с.

3. Державні тести і нормативи оцінки фізичної підготовленості населення України. – К., 31 с.

4. Цільова комплексна програма “Фізичне виховання – здоров’я нації”. – К., 1998. – 46 с.

5. Линець М.М. Основи методики розвитку рухових якостей. – Львів: Штабар, 1997. –

207 с.

6. Мухін В.М. Фізична реабілітація. – К.: Олімпійська література, 2000. – 423 с.

7. Платонов В.Н., Гуськов С.И. Олимпийский спорт: Учебник в 2-х кн. – К.: Олимпийская

литература, 1994. – Т.1. – 493 с. – Т.2. – 382 с.

8. Приступа Є.Н., Пилат В.С. Традиції української національної фізичної культури (частина 1.). – Львів: Троян, 1991. – 104 с.

ДИСЦИПЛІНА «Українська мова за професійним спрямуванням»

Кількість годин: 54 год. (1,5 кредита)

Форма контролю – екзамен

Розширення сфери вживання української літературної мови активізувало завдання навчитися вільно володіти всіма ресурсами мови, набути міцні навички орфографії, пунктуації і стилістики, дбати про високий рівень культури усного і писемного мовлення ділової людини.

Мета курсу – коригування знань студентів у тих практичних аспектах української мови, які постійно „працюють” у їхній галузі фахових знань (терміновживання, культура усного та писемного мовлення офіційно-ділового та наукового стилів тощо); підвищення загального мовного рівня студентів.

Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивчення дисципліни

Студент повинен розуміти необхідність для кожної ділової людини:

– досконалого володіння українською мовою як визначальним складником фахової культури спеціаліста;

– удосконалення навичок використання різних стилів у власному мовленні;

– засвоєння всіх норм сучасної української літературної мови;

– володіння основними комунікативними ознаками культури мовлення діловою людиною;

– розвитку навичок ораторського мистецтва та культури писемного мовлення в офіційно-діловому та науковому стилях;

– засвоєння умінь укладання документів.

Студент повинен знати:

– основні ознаки стилів сучасної української літературної мови;

– орфографічні, морфологічні, лексичні, стилістичні, синтаксичні та пунктуаційні норми сучасної української літературної мови;

– жанри професійного спілкування та їх основні комунікативні ознаки;

– основи культури усного і писемного професійного мовлення;

– етикет ділового спілкування;

– загальні вимоги до складання та оформлення професійних текстів і документів.

Студент повинен уміти:

– володіти культурою діалогічного та полілогічного мовлення;

– здійснювати структурно-стилістичний аналіз і корегувати тексти відповідно до норм української літературної мови;

– сприймати, відтворювати і створювати наукові фахові тексти та різноманітні професійні документи;

– застосовувати українську термінологію свого фаху в різноманітних комунікативних ситуаціях професійної діяльності;

– користуватися загальномовними та спеціальними словниками;

– виконувати роль, відведену в ході ділового спілкування;

– підготувати і виголосити публічний виступ (доповідь, промова, звинувачення, захист, дискусія тощо);

– дотримуватися мовного етикету відповідно до комунікативної ситуації.

ЗМ І. СУСПІЛЬНЕ ЗНАЧЕННЯ МОВИ. СТИЛІ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

НЕ 1.1.Суспільне значення української мови, її правовий статус (мова як компонент професійної культури спеціаліста; мова та її функції; основні етапи становлення української мови; державотворча роль мови; історія української мови як державної; основи мовної політики і чинники прискорення процесів упровадження державної мови; літературна мова як вища форма розвитку мови; форми сучасної української літературної мови; поняття мовної норми; основні мовні норми) – 2 год. (пр.).

НЕ 1.2.Стилі сучасної української літературної мови (основні ознаки функціональних стилів сучасної української мови; функціонування та особливості наукового стилю; функціонування та особливості офіційно-ділового стилю; функціонування та особливості публіцистичного стилю) – 2 год. (пр.).

НЕ 1.3 Особливості наукової та офіційно-ділової лексики сучасної української мови (основні етапи становлення і розвитку сучасної української термінології; типи термінологічних словників; ознаки науково-термінологічної та виробничо-професійної лексики; історичне формування мови ділових паперів; мовні кліше і штампи) – 2 год. (пр.).

ЗМ 2. НОРМИ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ У ПРОФЕСІЙНОМУ МОВЛЕННІ

НЕ 2.1. Морфологічні норми сучасної української літературної мови у професійному мовленні (особливості використання граматичних форм іменників, прикметників, займенників у професійному мовленні; особливості використання дієслівних форм у професійному мовленні; синонімія способових форм дієслова; труднощі перекладу процесових понять; службові слова у професійному мовленні; правопис та відмінювання географічних назв; відмінювання числівників; правопис та відмінювання імен, імен по батькові та прізвищ) – 4 год. (пр.).

НЕ 2.2 Лексичні та стилістичні норми сучасної української літературної мови у професійному мовленні (лексичні норми української мови; явища лексичної омо- та паронімії; міжмовна омонімія; явище суржику; терміни, виробничо-професійні та науково-технічні професіоналізми; номенклатурні назви у професійному мовленні; стилістичні норми української мови та їх специфіка в офіційно-діловому та науковому стилях; тавтологія та плеоназм) – 4 год. (пр.).

НЕ 2.3. Синтаксичні норми української літературної мови у професійному мовленні (синтаксичні норми української літературної мови; порядок слів як стилістичний засіб; відокремлені слова і конструкції у професійному мовленні; складні випадки узгодження і керування; правила використання активних і пасивних конструкцій та безособових форм; специфіка українських прийменникових конструкцій) – 2 год. (пр.).

ЗМ 3. КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ ЯК КОМПОНЕНТ ПРОФЕСІЙНОЇ КУЛЬТУРИ СПЕЦІАЛІСТА.

СКЛАДАННЯ Й РЕДАГУВАННЯ НАУКОВИХ ТА ОФІЦІЙНО-ДІЛОВИХ
ПРОФЕСІЙНИХ ТЕКСТІВ

НЕ 3.1. Поняття культури мовлення (основні комунікативні ознаки культури мовлення:

1) правильність як комунікативна ознака мовлення; правила і норми; 2) точність і логічність мовлення; поняття про алогізми; умови досягнення точності й логічності мовлення; 3) багатство (різноманітність) мовлення: види синонімів, омоніми, пароніми тощо; 4) чистота мовлення; поняття „діалект – діалектизм”, „канцеляризм – мовний штамп”, „вульгаризм” та ін.; 5) доречність і достатність мовлення; 6) виразність мовлення; особливості усної та писемної форм мовлення) – 4 год. (пр.).

НЕ 3.2. Культура писемного мовлення (технічні правила оформлення рукописних та машинописних текстів) (правила оформлення титульної сторінки наукового тексту; правила цитування; норми оформлення списку використаної літератури; рубрикація наукових та офіційно-ділових текстів; культура писемного мовлення офіційно-ділового та наукового стилів) – 4 год. (пр.).

НЕ 3.3. Сучасний документ. Норми, правила, варіанти (поняття про документ; класифікація документів;

реквізити документів, формуляр; вимоги до укладання документів. вимоги до автобіографії та її укладання;

вимоги до резюме та його укладання; вимоги до характеристики та її укладання; вимоги до заяви та її укладання) – 2 год. (пр.).

НЕ 3.4. Укладання й редагування документів (укладання довідково-інформаційних та обліково-фінансових документів (пояснювальна й доповідна записки, відгуки, довідки, звіти, оголошення, плани робіт, подання, клопотання, протоколи, витяги з протоколів, службові листи, службові телеграми, факси, телефонограми, акти, розписка, доручення); укладання розпорядчих документів (постанова, ухвала, розпорядження, накази, вказівки) – 4 год. (пр.).

НЕ 3.5 Культура усного ділового мовлення (орфоепічні норми української мови; види та правила усного спілкування за професійним спрямуванням (ділова нарада, службова бесіда, телефонна ділова розмова); види і жанри публічних виступів (виступ під час наради, промови з нагоди урочистих зустрічей, громадсько-політична та академічна промови та ін.; структура публічного виступу; підготовка до виступу: добір матеріалу, обґрунтування теми, реєстр і тлумачення ключових слів, засоби активізації уваги слухачів.) –
4 год. (пр.).

Для засвоєння курсу студентам пропонуються такі джерела:

  1. Богдан С.К. Мовний етикет українців: традиції і сучасність. – К.: Рідна мова, 1998. – 475 с.

  2. Ботвина Н.В. Офіційно-діловий та науковий стилі української мови. – К.: АртЕк, 1998. – 190 с.

  3. Ботвина Н.В. Міжнародні культурні традиції: Мова та етика ділової комунікації: Навч. посіб. – Вид. 2-ге, доп. і перероб. – К.: АртЕк, 2002. – 208 с.

  4. Д’яков А.С., Кияк Т.Р., Куделько З.Б. Основи термінотворення: Семантичний та соціолінґвістичний аспекти. – К.: Вид. дім “КМ Academia”, 2000. – 218 с.

  5. Культура фахового мовлення: Навчальний посібник / За ред. Бабич Н.Д. – Чернівці: Книги – ХХІ, 2005. – 572 с.

  6. Олійник О. Світ українського слова. – К.: Хрещатик, 1994. – 415 с.

  7. Панько Т.І., Кочан І.М., Мацюк Г.П. Українське термінознавство: Підручник. – Львів: Світ, 1994. – 216 с.

  8. Русанівський В.М. Історія української літературної мови. Підручник. – К.: АртЕк, 2001. – 392 с.

  9. Свердан т., Рульова Н. Українська мова з професійним спрямуванням: Навчальний посібник для студентів юридичного факультету. – Чернівці: Рута, 2005. – 72 с.

  10. Українська мова. Енциклопедія. – К.: Вид-во “Укр. енциклопедія” імені М.П.Бажана, 2000. – 752 с.

  11. Антоненко-Давидович Б.Д. Як ми говоримо / Уклад. Я.Б.Тимошенко. – К.: Либідь, 1991. – 256 с.

  12. Войналович О., Моргунюк В. Російсько-український словник наукової і технічної мови. – К.: Наук. думка, 1997.

  13. Ділова українська мова: Посібник для студентів вузів / За ред. Н.Д.Бабич. – Чернівці: Рута, 1996. – 276 с.

  14. Зубков М. Сучасна українська ділова мова. – 2-ге вид., доповнене. – Х.: Торсинг, 2002. – 448 с.

  15. Караванський С. Секрети української мови. – К.: УКСП “Кобза”, 1994. – 152 с.

  16. Корж А.В. Ділова українська мова для юристів: Лекції та комплексні завдання. Навч. посібник. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, 2002. – 176 с.

  17. Нелюба А. Теорія і практика ділової мови. – Х.: Акта, 1997.– 192 с.

  18. Плотницька І.М. Ділова українська мова. Навч. посіб. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 256 с.

  19. Пономарів О. Культура слова: Мовностилістичні поради: Навч. посібник. – 2-ге вид., стереотип. – К.: Либідь, 2001. – 240 с.

  20. Російсько-український словник-довідник “Порадник ділової людини” / Уклад. О.М.Коренга та ін. – К.: Основа, 1995. – 320 с.

  21. Свердан М., Свердан Т. Українська мова з професійним спрямуванням: Практикум для студентів економічних спеціальностей. – Чернівці: Рута, 2005. – 216 с.

  22. Склад і структура термінологічної лексики української мови / За ред. А.В.Крижанівської. – К.: Наук. думка, 1984. – 193 с.

  23. Словник іншомовних слів / Уклад.: С.М.Морозов, Л.М.Шкарапу­та. – К.: Наук. думка, 2000. – 680 с.

  24. Словник труднощів української мови / За ред. С.Я.Єрмоленко. – К.: Рад. шк., 1989. – 336 с.

  25. Українська мова і мовлення: Навч. посібник / За ред. Н.Д.Бабич. – Чернівці: Рута, 1999. – 96 с.

  26. Український правопис / АН України, Ін-т мовознавства ім. О.О.Потебні; Інститут української мови. – 4-те вид., випр. й доп. – К.: Наук. думка, 1993. – 240 с.

  27. Шевчук С.В. Українське ділове мовлення: Підручник. – К.: Літера ЛТД, 2003. – 480 с.

  28. Бабич Н.Д. Основи культури мовлення. – Львів: Світ, 1990. – 232 с.

  29. Коваль А.П. Культура ділового мовлення: Писемне та усне ділове спілкування. – Вид. 3-тє. – К.: Вища шк., 1982. – 287 с.

  30. Коваль А.П. Культура ділового спілкування: Навч. посібник.– К.: Либідь, 1992. – 280 с.

  31. Культура писемного мовлення (орфографічна і пунктуаційна правильність): Навч. посібник / За ред. Н.Д.Бабич. – Чернівці: Рута, 2000. – 96 с.

  32. Культура української мови: Довідник / За ред. В.М.Русанівського. – К.: Либідь, 1990. – 302 с.

  33. Плотницька І.М. Ділова українська мова. Навч. посібник. – 2-ге вид., перероб та доп. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 256 с.

  34. Томан І. Мистецтво говорити / Переклад з чеської. – К.: Політвидав України, 1989. – 293 с.

  35. Універсальний довідник-практикум з ділових паперів / С.П.Бибик, І.Л.Михно, Л.О.Пустовіт, Г.М.Сюта. – К.: Довіра; УНВЦ “Рідна мова”, 1997. – 399 с.

  36. Чмут Т.К. Культура спілкування: Навч. посібник. – Хмельницький: ХІРУП, 1996. – 345 с.

ДИСЦИПЛІНА “Німецька мова”

для студентів природничих факультетів

Кількість годин: 297 год. (8 кредитів)

Форма контролю – екзамен

Метою викладання дисципліни „Німецька мова” є вивчення мови на професійному, побутовому та культурно – логічному рівнях. Практичне володіння німецькою мовою необхідне для ділового та професійного спілкування, реалізації на письмі комунікативних намірів, пов’язаних з виробничими умовами фаху. Студенти повинні досягти рівня знань відповідних до вимог дипломованого спеціаліста, який повинен вміти забезпечити застосування іноземної мови на практиці при виконанні професійних обов’язків.

Завдання вивчення дисципліни „Німецька мова”: Після повного закінчення курсу вивчення німецької мови студент повинен набути мовних знань, навчальних вмінь, та компетенцій відповідно до програми, оволодіти комунікативними навичками для того щоб:

  • брати участь в усному мовленні німецькою мовою в обсязі тематики, передбаченої програмою;

  • вести ділове листування, вміти вести ділову документацію;

  • працювати з іншомовними джерелами наукового та професійно-виробничого характеру;

  • здійснювати ознайомливе, пошукове та вивчаюче читання : читати неадаптовану фахову л-ру з метою отримання наукової інформації і відтворення її рідною мовою.

Курс з іноземної мови на неспеціальних факультетах передбачає такі завдання :

  • корективний курс фонетики (характеристика голосних та приголосних, правила читання, наголос, інтонація, фонетичні вправи);

  • розвиток навичок вимови, аудіювання та усного мовлення (монологічне мовлення, діалоги, полілоги, дискусії, рольові ігри);

  • систематизація граматичних знань з німецької мови (частини мови, синтаксис, словотвір, відповідність/невідповідність граматичних категорій німецької та української мов);

  • формування навичок читання та перекладу суспільно – політичної, публіцистичної, художньої та наукової л-ри, а також вміння отримувати, передавати і використовувати наукову інформацію німецькою мовою з фаху.

  • Реалізацію загальноосвітніх, пізнавальних та виховних завдань, що сприяють формуванню у студентів відповідної соціокультури.

Компетенції, якими має оволодіти студент у процесі вивчення дисципліни „Німецька мова”. Прослухавши курс „ Німецька мова”, студент повинен:

  • на професійному, побутовому та культурологічному рівнях виробити навички усної та письмової комунікації на англійській мові;

    • на основі сформованих знань брати участь в усному мовленні англійською мовою;

      • реалізувати комунікативні наміри на письмі (статті, реферати);

      • працювати з іншомовними джерелами наукового та професійно-виробничого характеру;

      • у виробничих умовах, на основі лексико-граматичного мінімуму, користуючись професійно орієнтованими іншомовними (друкованими та електронними) джерелами здійснювати ознайомче, пошукове та вивчаюче читання.

Модуль 1. Лексико-граматичний комплекс 1

НЕ 1.1 Л.:Вивчення іноземної мови

Г.:Відмінювання і вживання дієслів в теперішньому часі.

Л.:Вивчення іноземних мов в університеті. Урок німецької мови. Курси іноземних мов.

Г. :Теперішній час слабких,сильних, неправильних дієслів. Порядок слів у різних типах речень.

НЕ 1.2 Л.: Навчання в університеті.

Г.: Відмінювання іменників.

Л.: Навчання в університеті.Мій факультет. Моя група.

Г.: Слабка, сильна і жіноча відміна іменників. Окремі випадки відмінювання. Відмінювання власних імен. Відмінювання іменників у множині.

НЕ 1.3 Л.: Чернівецький національний університет .

Г.: Іменник. Категорія числа.

Л :Заснування університету. З історії університету.Наш університет сьогодні.

Г.:Утворення множини іменників чоловічого,середнього і жіночого родів.Особливі випадки утворення множини.

Модуль 2. Лексико-граматичний комплекс 2.

НЕ 2.1 Л. :Бібліотека.

Г.: Числівник.

Л. :Найбільші бібліотеки світу. Бібліотеки міста Чернівці. Наукова бібліотека Чернівецького національного університету. Робота в читальному залі бібліотеки. Замовлення книг.

Г. :Числівник. Різні типи числівників. Відмінювання порядкових числівників. Дробові числівники. Читання дат.

НЕ 2.2 Л.: Про будинки і квартири.

Г.:Прийменник

Л. :Види будинків. Моя квартира. Кімната в гуртожитку.

НЕ 2.3

Г. :Прийменники з давальним, знахідним,давальним і знахідним відмінками.

Л. :Робочий день студента: Ранок і вечір в сім’ї і в гуртожитку.

Відмінювання і вживання дієслів з відокремленими і невідокремленими префіксами.

ІІ семестр

Модуль 1. Лексико-граматичний комплекс 1.

НЕ 1.1. Л.: “Сім’я”.

Г.Граматичний рід іменників. Заперечення.

Л. Моя сім’я. Родичі і знайомі. Вік і професії членів сім’ї. Сімейні традиції.

Г. Визначення граматичного роду за значенням і за формою. Рід загальних назв. Рід власних назв. Рід похідних іменників. Рід складних іменників. Рід субстантивованих іменників. Рід абревіатур. Заперечні слова, особливості їх вживання в реченні.

НЕ 1.2. Л. Зима.

Г. Неозначений займенник man і безособовий займенник es.

Л. Природа взимку. Зимові свята: день святого Миколая, Різдво, Новий рік.

Г. Особливості вживання неозначеного займенника “man” і безособового займенника“es”.

НЕ 1.3. Л. Біографія.

Г. Вживання артикля. Вказівні, особові і неозначені займенники.

Л. Моя біографія. Заповнення анкет. Написання короткої (у формі таблиці) і повної біографії. Біографії членів сім’ї. Біографії видатних людей.

Г. Вживання означеного, неозначеного і нульового артикля перед іменниками. Вживання артикля перед речовинними назвами і абстрактними поняттями. Відмінювання і вживання вказівних і особових займенників. Відмінювання неозначених займенників.

НЕ 1.4. Л. Весна.

Г. Ступені порівняння прикметників і прислівників.

Л. Пори року. Весна. Природа навесні. Свято Паски. День Матері. 9 травня – День перемоги і пам’яті. Вірші і пісні про весну.

Г. Ступені порівняння прикметників і прислівників.

Модуль 2. Лексико-граматичний комплекс 2.

НЕ 2.1. Л. Мої друзі.

Г. Наказовий спосіб дієслів. Присвійні займенники

Л. Мої друзі. Їх зовнішність, професії, інтереси, звички, риси характеру. Прислів’я, вірші до теми.

Г. Наказовий спосіб дієслів. Відмінювання присвійних займенників і вживання їх у реченні.

НЕ 2.2. Л. Літо.

Л. Пори року. Літо. Державні і церковні свята влітку.

НЕ 2.3. Л. Вільний день Моніки.

Г. Модальні дієслова.

Л. Мій вільний день. Мій вихідний день. Канікули. Відпустка. Люди і їх вільний час. Вірші, прислів’я до теми.

Г. Модальні дієслова. Основні форми модальних дієслів. Відмінювання модальних дієслів в теперішньому часі. Вживання і переклад модальних дієслів.

НЕ 2.4. Л. Осінь.

Л. Пори року. Осінь. Свято урожаю. День об’єднання Німеччини.

ІІІ семестр

Модуль 1. Лексико- граматичний комплекс 1

НЕ 1.1. Л.: “Їжа.

Л. Їжа. Сніданок. Обід. Вечеря. Страви української кухні. Страви німецької кухні. В столовій, кафе, ресторані. Меню. Характеристика страв.

Г. Прикметник. Відмінювання прикметників. Утворення прикметників. Підготовка страв. Пропозиція рецептів. Види дієт. Правила правильного харчування.

Г.Слабка, сильна і мішана відміни прикметників. Особливі випадки відмінювання прикметників. Утворення прикметників.

НЕ 1.2. Л. „Україна”.

Г. Перфектно-минулий розмовний час.

Л. Розмовна тема „Україна”. Територія. Населення. Границі. Карта України. Розвиток промисловості. Сільського господарства. Розвиток науки і культури. Національні символи України. (Іван Франко – до 150-річчя від дня народження).

Г. Перфектно-минулий розмовний час. Утворення перфекту. Відмінювання дієслів у перфекті. Вживання перфекту.

НЕ 1.3 Л. Столиця України – Київ.

Г. Прийменники з родовим відмінком. Простий минулий час.

Л. Київ – столиця України. З історії заснуваня і розвитку. Київ – промисловий науковий і культурний центр України. Визначні пам’ятки Києва.

Г. Прийменники з родовим відмінком. Простий минулий час. Утворення імперфекту слабких, сильних, неправильних дієслів. Відмінювання дієслів в імперфекті. Вживання імперфекту.

НЕ 1.4. Л. Чернівці.

Г. Парні прийменники. Парні сполучники. Розділовий генітив.

Л. Чернівці – промисловий, науковий і культурний центр Буковини. Визначні пам’ятки міста.

Г. Парні прийменники. Їх функція в реченні. Парні сполучники. Їх переклад. Функція в реченні. Розділовий генітив. Утворення, переклад, вживання в реченні.

НЕ 1.5. Л. Найбільші міста України. Видатні люди України.

Л. Найбільші міста України Харків, Одеса, Донецьк, Дніпропетровськ, Львів. Видатні люди України. (Домашнє читання).

Модуль 2. Лексико-граматичний комплекс 2.

НЕ 2.1. Л. „Німеччина”.

Г. Прийменники з родовим відмінком (повторення).

Л. Розмовна тема „Німеччина”. Територія. Населення. Границі. Карта Німеччини. Клімат. Географічне положення. Розвиток економіки, сільського господарства. Розвиток науки і культури. Національні символи.

Г. Прийменники з родовим відмінком (повторення). Часи активного стану дієслів: презенс, імперфект, перфект, плюсквамперфект (повторення).

НЕ 2.2 Л. Берлін – столиця Німеччини.

Г. Пасивний стан дієслів.

Л. Берлін – столиця Німеччини. Заснування Берліну. З історії розвитку Берліну. Берлін сьогодні. Берлін – промисловий, науковий і культурний центр Німеччини. Визначні пам’ятки Берліну.

Г. Пасивний стан дієслів.

НЕ 2.3. Л. Найбільші міста Німеччини.

Г. Пасивний стан дієслів (продовження).

Л. Найбільші міста Німеччини. Гамбург, Мюнхен, Кельн, Дрезден, Лейпциг, Франкфурт на Майні.

Г. Пасивний стан дієслів (продовження).

НЕ 2.4. Л. „Німецькомовні країни”.

Г. Пасивний стан дієслів.

Л. Німецькомовні країни Австрія, Швейцарія, Люксембург, Ліхтенштейн.

Г. Пасивний стан дієслів.

НЕ 2.5. Л. Які свята святкують німці?

Г. Займенникові прислівники.

Л. Які свята святкують німці?

Г. Займенникові прислівники. Утворення. Функції в реченні.

IV семестр

Модуль 1. Лексико-граматичний комплекс 1.

НЕ 1.1. Л. „На пошті”.

Г. Інфінітив.

Л. На пошті. Відправка і отримання листів, телеграм, бандеролей, посилок. Робота поштових відділень. Обслуговування відвідувачів.

Г. Інфінітив як іменна форма дієслова. Утворення інфінітива. Форми інфінітива. Значення інфінітива. Простий і поширений інфінітив. Інфінітив з часткою „zu” і без „zu”

НЕ 1.2. Л. Фахові тексти .

Л. Робота над фаховими текстами.

НЕ 1.3. Л. Відвідування культурних закладів кіно, театру, концерту, музею, картинної галереї.

Г. Інфінітивні конструкції „haben + zu + Infinitiv”, „sein + zu+Infinitiv“.Інфінітивні групи um…+zu+Inf.; statt...+ zu + Inf. ohne + zu + Inf.

Л. Із розвитку кіномистецтва. Відвідування кінотеатру. Відвідування театру. Відвідування концерту. Відвідування музею і картинної галереї.

Г. Інфінітивні конструкції haben + zu + Infinitiv, sein + zu+Infinitiv. Їх значення, переклад, функції в реченні. Інфінітивні групи um…+zu+Inf.; statt...+ zu + Inf. ohne + zu + Inf. Їх значення, переклад, вживання.

НЕ 1.4. Л. Фахові тексти. Л. Робота над фаховими текстами.

НЕ 1.5. Л. „В магазині”.

Г.Сполучники сурядності. Складносурядні речення. Складнопідрядні речення.

Л. „В магазині”. В магазині промислових товарів. В продуктовому магазині. В магазині книг. На ярмарку.

Г. Складносурядні речення. Сполучники сурядності. Складнопідрядні речення. Сполучники підрядності. Підрядні речення мети. Підрядні додаткові речення. Підрядні підметові речення. Підрядні присудкові речення. Підрядні речення місця.

Модуль. 2. Лексико-граматичний комплекс 2.

НЕ 2.1. Л. „У лікаря”.

Г. Підрядні речення часу. Підрядні речення причини. Підрядні речення способу дії.

Л. „У лікаря”. На прийомі у лікаря в поліклініці. В аптеці. Основні хвороби. Лікарі. Робота служби „Швидкої медичної допомоги”.

Г. Підрядні речення часу. Підрядні речення причини. Підрядні речення способу дії. Переклад.

НЕ 2.2. Л. Фахові тексти.

Л. Робота над фаховими текстами.

НЕ 2.3. Л. Засоби масової комунікації.

Г. Підрядні означальні речення. Підрядні наслідкові речення. Підрядні умовні речення. Підрядні допустові речення.

Л. Засоби масової комунікації. Газета, радіо і телебачення. Інтернет.

Г. Підрядні означальні речення. Підрядні наслідкові речення. Підрядні умовні речення. Підрядні допустові речення.

НЕ 2.4. Л. Фахові тексти. Л. Робота над фаховими текстами.

НЕ 2.5. Л. „Подорож”.

Г. Дієприкметники I, II. Поширене означення.

Л. Подорож літаком, поїздом, автобусом, машиною.

Г. Дієприкметники I, II в ролі означення і обставини способу дії. Поширене означення.

Список рекомендованої літератури.

  1. Щербань Н.П., Лабовкіна Г.А., Бачинський Я.В., Кушнерик В.І. “Німецька мова”, Чернівці, 2005р., 500 с.

  2. Лабовкіна Г.А., Палига Г.С., Гіков Л.В. “Розмовні теми і граматичний довідник з німецької мови”. Частина 1. Чернівці, ЧНУ, 1997р.,86 с.

  3. Лабовкіна Г.А., Палига Г.С., Гіков Л.В.”Розмовні теми і граматичний довідник з німецької мови”. Частина 2. ЧНУ, 1997р.,80 с.

  4. Р.І. Смеречанський .Довідник з граматики німецької мови, Київ, 1989р., 304 с.

  5. Бориско Н.Ф. Україна: читаємо, говоримо, дискутуємо. Київ, 2004, 262 ст.

  6. H.H. Panasjuk. Dewutschland. Land und Leute. Minsk, 1996, 362 S.

  7. Г.А. Лабовкіна, Я.В. Бачинський. Фахові тексти та завдання з німецької мови. Частина 1. Збірник. Чернівці: Рута, 2005 р., 80 ст.

  8. Г.А. Лабовкіна, Я.В. Бачинський. Фахові тексти та завдання з німецької мови. Частина 2. Збірник. Чернівці: Рута, 2006 р., 36 ст.

  9. Axel Hering u.a. Übungsgrammatig. Deutsch als Fremdsprache, München, 2002, 248 S.

  10. Michaela Perlmann Balme Em neuer. Brückenkurs. Deutsch als Fremdsprache. Niveaustufe. B. 1. München, 2006, 128 S.

ДИСЦИПЛІНА “АНГЛІЙСЬка мова”

для студентів природничих факультетів

Кількість годин: 297 год. (8 кредитів)

Форма контролю – екзамен

Метою викладання курсу є практичне володіння англійською мовою, реалізація на письмі комунікативних намірів; досягнення студентом такого рівня знань, який повинен забезпечити майбутньому спеціалісту можливість спілкуватись англійською мовою в обсязі тематики, передбаченої програмою, застосовуючи лексико-граматичний мінімум проводити обговорення преблем буденного життя, загальнонаукового та професійно орієнтованого характеру.

Завданням курсу „Англійська мова для професійного спілкування” є:

- вивчення англійської мови в різних аспектах. Навчальна тематика курсу складена з урахуванням мети „Англійської мови для професійного спілкування”. Дотримуватись принципу тематичності означає вивчення всіх мовних аспектів: фонетики, лексики, граматики в рамках тематики, визначеної програмою;

- формування у студента системи знань на засадах комунікативного спрямування у вивченні іноземних мов. Принцип комунікативності вимагає організації процесу навчання англійської мови як моделі процесу комунікації, створення на практичних заняттях атмосфери іншомовного спілкування: навчальна ситуація максимально наближена до умов реальної комунікації;

- досягнення мовної та соціокультурної компетенції на основі ознайомлення з різники аспектами життя країн, де англійська мова є рідною, зокрема США, Великобританіїї та ін;

Компетенції, якими має оволодіти студент у процесі вивчення дисципліни „Англійська мова для професійного спілкування”. Прослухавши курс „Англійська мова для професійного спілкування”, студент повинен:

- на професійному, побутовому та культурологічному рівнях виробити навички усної та письмової комунікації на англійській мові;

- на основі сформованих знань брати участь в усному мовленні англійською мовою;

- реалізувати комунікативні наміри на письмі (статті, реферати);

- працювати з іншомовними джерелами наукового та професійно-виробничого характеру;

- у виробничих умовах, на основі лексико-граматичного мінімуму, користуючись професійно орієнтованими іншомовними (друкованими та електронними) джерелами здійснювати ознайомче, пошукове та вивчаюче читання.

Змістовий Модуль 1.Моя сім’я. Моя зовнішність. Освіта.

НЕ 1.1. Моя сім’я. Зовнішність. Елементи розмови. Вітання. Автобіографічна інформація. Моя сім’я. Родичі. Професії. Форми звертання. Зовнішність людини. Риси обличчя. Будова тіла. Риси характеру. Граматичний матеріал: Вживання артиклів. Відмінювання дієслова „to be”. Числівники. Теперішній неозначений час. Структура речень. Типи питань. Ступені порівняння прикметників. Теперішній тривалий час.

НЕ 1.2. Освіта. Освіта у Великобританії і Україні. Вивчаємо англійську мову. Чернівецькій національний університет. Граматичний матеріал: вираження майбутньої дії.

Змістовий Модуль 2. Житло. Харчування.

НЕ 2.1. Будинок. Моя кімната. Будинок / квартира. Кімнати. Моя кімната. Меблі. Пошук житла. Кухонне приладдя. Електроприлади. Житло британців. Граматичний матеріал: Прийменники, присвійний відмінок іменника. Присвійниі займенники. Структура there is/are. Неозначені часи. Теперішній завершений час.

НЕ 2.2. Їжа. Харчування. Їжа і напої. Продукти харчування. Прийоми їжі у Великобританії. Традиційні страви української кухні. Рецепти. Граматичний матеріал: Множина іменника. Числівники. Теперішній тривалий завершений час.

Змістовий Модуль 3. Покупки. Гроші.

НЕ 3.1. Покупки. Покупки. Магазини. Типи товарів. Як робити покупки. Ціна і якість. Реклама. Домашнє читання. Граматичний матеріал: Артикль. Іменники для позначення кількості.

НЕ 3.2. Гроші. Гроші. Валюта. Грошова економіка і бартер. Обмін готівки. Купівля та продаж. Банківська система. Домашнє читання. Граматичний матеріал. Минулі часи. Модальні дієслова.

Змістовий Модуль 4. Здоров’я. У лікаря. Україна та англомовні країни.

НЕ 4.1. Здоров’я. У лікаря. Здоров’я і хвороби. Відвідування лікаря. У лікарні. Здоровий спосіб життя. В аптеці. Домашнє читання. Граматичний матеріал: Узгодження часів. Непряма мова. Підрядні речення часу та умови.

НЕ 4.2. Україна. Англомовні країни. Великобританія: географічне положення і політична структура країни. США: географічне положення і політична структура країни. Україна: географічне положення і політична структура країни. Повторення граматичного матеріалу за семестр.

Змістовий Модуль 5. Подорожування.

НЕ 5.1. Подорожування. Подорожування. Види транспорту. Громадській транспорт. Подорож залізницею. На митниці. Бронювання квитків. Проживання у готелі. Граматичний матеріал: Безособові форми дієслова (інфінітив, дієприкметник, герундій)

Змістовий Модуль 6. Дозвілля. Вихідні / канікули. Мистецтво і культура.

НЕ 6.1. Дозвілля. Вихідні / канікули. Громадські зручності. Дозвілля. Планування вихідних. Канікули і свята. Міський транспорт. Автомобіль. Граматичний матеріал: герундій.

НЕ 6.2. Мистецтво і культура. Мистецтво і культура. Види мистецтв. У кінотеатрі. Театр. Відвідування концерту. Мистецькі фестивалі. Пісенний конкурс „Євробачення”. Граматичний матеріал: умовні речення.

Змістовий Модуль 7. ЗМІ. Книги. Спілкування і розваги.

НЕ 7.1. Засоби масової інформації. Книги. Спілкування і розваги. Засоби масової інформації: радіо, телебачення, газети і журнали. Роль телебачення в нашому житті. Британська преса. Новини. Книги.

НЕ 7.2. Спілкування і розваги. Спілкування і розваги. Правила етикету. В гостях. Граматичний матеріал: типи питань.

Змістовий Модуль 8. Україна. Відомі люди України. Англомовні країни. Відомі люди. Наука і техніка. Свята. Екологія.

НЕ 8.1. Україна. Відомі люди України. Англомовні країни. Відомі люди. Наука і техніка. Свята. Свята у Великобританії, США і Україні. Досягнення науки і техніки. Відомі люди України. Домашнє читання. Повторення граматичного матеріалу за семестр.

НЕ 8.2. Екологія. Проблеми екології в Україні та світі. Шляхи вирішення екологічних проблем. Руйнування довкілля та його захист. Домашнє читання.

Основна літерартура до дисципліни:

1. Венкель Т. Англійська мова для студентів вищих навчальних закладів. – Чернівці: Книги – XXI, 2009. – 175 c.

2. Верба Г. В. Довідник з граматики англійської мови. – Київ: „Освіта”, 1994.

3. Яценко Т. В., Манютіна Т. В. Вибрані тексти для читання. Для студентів географічних факультетів. Навчальний посібник. – Чернівці: Книги – XXI, 2009. – 160 c.

4. Swan M., Walter C. How English Works / a Grammar Practice Book. – Oxford: Oxford University Press, 2002. – 396 c.

5. Welcome to Ukraine www.wumag.kiev.ua

ДИСЦИПЛІНА «ПРАВОЗНАВСТВО»

Кількість годин: 81 год. (2,5 кредитів)

Форма контролю – залік.

І. Пояснювальна записка

1.1. Метою даного курсу є досягнення всебічного глибокого розуміння студентами природи і сутності державно-правових відносин та категорій, підготовка їх до можливого застосування цих знань в практичній діяльності, формування належного, якісного рівня правосвідомості та правової культури.

1.2. Головні завдання курсу:

І. Формування уявлень про предмет курсу:

  1. набуття навичок цілісного сприйняття державно-правових явищ;

  2. збагачення знань і формування теоретичних уявлень, що забезпечують повноцінне сприйняття державно-правових явищ;

  3. розширення обсягу знань про конкретні предмети і явища, що входять у сферу державно-правового регулювання.

ІІ. Засвоєння основних понять з курсу:

  1. збагачення словника термінів;

  2. оволодіння прийомами групування, класифікації й узагальнення знань про державно-правові предмети і явища з метою формування відповідних понять.

ІІІ. Володіння державно-правовими знаннями, вміннями і поняттями у практичній діяльності:

  1. навчання застосуванню теоретичних знань у самостійній практичній діяльності;

  2. навчання застосуванню теоретичних знань у самостійній науково-практичній діяльності, сполучення їх з новими поняттями, вироблення нових знань.

1.3. Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивчення дисципліни:

  • володіти знаннями з різних галузей права;

  • розуміти зміст нормативних актів;

  • вміти застосовувати норми права до конкретних життєвих ситуацій.

ІІ. Змістовні модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ)

Модуль 1. Теорія держави і права. Конституційне право України.

НЕ 1..1. Теорія держави.

НЕ 1.2. Теорія права.

НЕ 1.3. Конституційне право України.

Модуль 2. Загальна характеристика окремих галузей права України.

НЕ 2.1. Кримінальне право України.

НЕ 2..2. Цивільне право України.

НЕ 2.3. Трудове право України.

НЕ 2.4. Сімейне право України.

Для засвоєння курсу пропонуються такі джерела:

Основна література

  1. Правознавство: Підручник / Авт. кол.: Демський С.Е., Ковальський В.С., Колодій А.М.; За заг. ред. В.В. Копєйчікова. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – С. 24-42.

  2. Основи правознавства: Навчальний посібник / Під ред. С.В. Ківалова, М.П. Орзіха. – Одеса: Юридична література, 2003. – С. 29-44.

  3. Керецман В.Ю., Семерак О.С. Правознавство. Навчальний посібник. – К.: Атіка, 2002. – 5-12.

  4. Правознавство: Підручник / За ред. В.В. Копєйчикова, А. М. Колодія – К.: Юрінком Інтер, 2004. – С. 19-21, 44-64.

  5. Правознавство: Навчальний посібник / За заг ред С.М. Тимченка, Т.О. Коломоєць. – К.: Істина, 2007. – С. 5-33,

  6. Костенко О.Б. Основи правознавства: Посібник. – К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2007. – С. 3-33.

  7. Правознавство: Підручник / С.Л. Лисенков. – К.: ФОРУМ. – 2004. – С. 26-50.

  8. Скакун О. Теорія держави і права: Підручник. – Харків: Консум, 2006. – С. 22-25, 38-40, 47-50, 73-86.

ДИСЦИПЛІНА „Історія України”

(для неспеціальних факультетів)

Кількість годин: 108 (3 кредити)

Форма контролю – екзамен

Мета викладання дисципліни: ознайомити студентів з найголовнішими подіями вітчизняної історії, з героїчними (і трагічними) сторінками боротьби українського народу проти поневолення, за свою свободу, незалежність, державність.

У результаті вивчення курсу студент має набути таких компетенцій: володіти навиками бібліографічного аналізу, способами і прийомами роботи з різними базами даних, бібліотечними та музейними фондами; комплектувати, обробляти та класифікувати архівні документи, археологічні та етнографічні матеріали; користуватися ПК для виявлення й обробки джерельних даних; володіти необхідним лексичним мінімумом сучасних і давніх іноземних мов в межах потреби своєї професійної діяльності; вести краєзнавчу роботу, виявляти, пропонувати та сприяти збереженню історико-культурних пам’яток; використовувати набуті психолого-педагогічні і методичні прийоми для підвищення свого фахового рівня .

Вивчення курсу здійснюється за двома змістовими модулями:

Змістовий модуль 1

Давня і середньовічна історія України

НЕ 1.1. Київська Русь і її місце у історії українського народу.

- Східні слов‘яни: розселення, господарство, суспільний устрій, вірування;

- Утворення держави Київська Русь; норманська та анти норманська теорії;

- Основні етапи політичного розвитку;

- Особливості соціально-економічного розвитку Київської Русі.

НЕ 2.1. Українські землі в складі Литви та Польщі (ХІV-ХVІ ст.)

- Боротьба Литви та Польщі за українські землі; Кревська та Люблінська унії;

- Еволюція політичного статусу українських земель;

- Соціально-економічний розвиток українських земель;

- Виникнення козацтва.

НЕ 3.1. Визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст.

- Причини і початок визвольної війни. Перші перемоги;

- Воєнні дії 1649-1653 рр.;

- Формування основ української державності в ході визвольної війни;

- Переяславська рада та „Березневі статті”.

НЕ 4.1. Становище українських земель в складі Російської імперії та Речі Посполитої у кінці ХVІІ-ХVІІІ ст.

- Обмеження автономії Гетьманщини; Гетьманування І.Мазепи, його Коломацькі статті;

- Наступ на автономію Гетьманщини після поразки Мазепи, Малоросійська колегія;

- Відновлення і остаточна ліквідація Гетьманщини.

Змістовий модуль 2.

Нова та новітня історія України

НЕ 5.1. Розвиток українських земель в складі Російської та Австрійської імперії в кінці ХVІІІ – на початку ХХ ст.

- Політичні, соціально-економічні, юридичні та адміністративні зміни в долі українських земель в останній чверті ХVІІІ ст.;

- Соціально-економічний розвиток Наддніпрянщини та західноукраїнських земель;

- Українські землі в Першій світовій війні;

НЕ 6.1. Національно-демократична революція в Україні (1917-1920 рр.)

- Формування і діяльність Центральної ради;

- Боротьба за владу в Україні у кінці 1917-на початку 1918 рр. Четвертий Універсал;

- Гетьманат Павла Скоропадського;

- Внутрішня і зовнішня політика Директорії;

- Внутрішня та зовнішня політика ЗУНР.

НЕ 7.1. Україна в роки Другої світової війни

- Початок Другої світової війни і доля західноукраїнських земель, Буковини та Бессарабії.

- Окупаційний режим на території України.

- Визволення України і відновлення радянської влади.

НЕ 8.1. Політичний та соціально-економічний розвиток України в другій половині 40-х – першій половині 80-х років ХХ ст.

- Десталінізація суспільства та культури;

- Хрущовська відлига;

- Соціальні та економічні реформи;

- Застійні та кризові явища в економіці та суспільному житті України;

- Дисидентський рух в Україні.

Основна література до курсу

  1. Бойко О.Д. Історія України. – К.: Вид. центр “Академія”, 2002. – 565 с.

  2. Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К.: Наук. думка, 1995. – 687 с.

  3. Грушевський М. Ілюстрована історія України. Репринтне відтворення видання 1913 року. – К.: “Золоті ворота” – ДТК УРСР – “Радуга”, 1990. – 524 с.

  4. Жуковський А., Субтельний О. Нарис історії України. – Львів: Вид-во НТШ у Львові, 1991. – 230 с.

  5. Історія України: Навчально-методичний посібник для семінарських занять / За ред. В.М. Литвина. – К.: Знання-Прес, 2006. – 460 с. – (Вища освіта ХХІ століття).

  6. Лановик Б., Лазарович А. Історія України. – К.: Знання-Прес, 2006. – 598 с.

  7. Субтельний О. Україна: Історія. – К.: Либідь, 1991. – 510 с.

ДИСЦИПЛІНА «КУЛЬТУРОЛОГІЯ»

Кількість годин: 54 год. (1,5 кредити)

Форма контролю – залік.

І. Пояснювальна записка

1.1. Мета даного курсу: дати студентам розуміння загальних закономірностей функціонування культури, її значення в суспільному поступі та розвиткові індивіда, а також засвоєння ним найвидатніших досягнень світового мистецтва, добрі знання специфіки та неповторності української культури.

1.2. Головні завдання курсу: дати студентам методологічні засади розуміння культури, розкрити сутність культурної еволюції, закономірностей розвитку української національної культури у зв'язках зі світовою культурою, а також формувати у них глибокі громадські переконання.

1.3. Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивчення дисципліни:

- освоєння студентами тематики культурно-історичних епох;

- основний акцент засвоєння «феноменів культури», тобто тих моментів буття, що пов’язані з перетворювальною діяльністю людини.

ІІ. Змістовні модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ)

Модуль 1. Теорія культури. Історія культури від найдавніших часів до епохи відродження.

НЕ 1.1. Культурологія, як навчальний предмет.

НЕ 1.2. Сучасні погляди на виникнення та розвиток культури.

НЕ 1.3. Біблія – гнига людської мудрості і краси.

НЕ 1.4. Культура кам’яної доби.

НЕ 1.5. Найдавніші пам’ятки культури на території України.

НЕ 1.6. Культура стародавнього Сходу.

НЕ 1.7. Культура стародавньої Греції і Риму.

НЕ.1.8. Середньовічна європейська культура.

НЕ 1.9. Культура Київської Русі.

Модуль 2. Історія культури від епохи Відродження до сьогодення.

НЕ 2.1. Культура епохи відродження.

НЕ 2.2. Європейська культура 13-18 ст.

НЕ 2.3.Культура козацької доби.

НЕ 2.4. Європейська культура кінця 18-19 ст.

НЕ 2.5. Європейська культура в контексті ідейно-естетичних шукань 20 ст.

Для засвоєння курсу пропонуються такі джерела:

Основна література

1. Антофійчук В.І. Культурологія. Короткий термінологічний словник: Навчальний посібник. – Чернівці: Рута, 2002. – 152 с.

2. Культура українського народу: Навч. посібник / Русанівський В.М. та ін. – К.: Либідь, 1994. – 272 с.

3. Культурологія: Навч. посібник для студентів вищих навчальних закладів І-ІV рівнів

акредитації / За заг. ред. В.М. Пічі. – Львів: Магнолія плюс, 2003. – 235 с.

4. Культурологія: теорія та історія культури: Навч. посібник / За ред. І.І. Тюрменко, О.Д.

Горбули. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 368 с.

5. Культурологія: Українська та зарубіжна культура: Навч. посіб. / За ред. М.М. Занковича. – К.: Знання, 2004. – 567 с.

ДИСЦИПЛІНА «Психологія»

Кількість годин: 81 год (2,5 кредити)

Форма контролю – екзамен.

1. Пояснювальна записка

1.1. Мета курсу “Психологія” - сприяти формуванню адекватного уявлення про предмет і завдання психології на сучасному етапі розвитку суспільства, її основні галузі, можливості практичного застосування знань. Вона підпорядкована головному завданню – озброїти студентів знаннями про базові психологічні поняття, що є необхідною умовою розвитку самої особистості студента, пізнання самого себе та інших людей, формування інтересу до роботи з дітьми.

  • В результаті вивчення курсу “Психологія” студенти повинні засвоїти значення основних психологічних понять та навчитися їх використовувати практично у реальному житті. Крім того, вони мають уміти використовувати основні методи психологічного дослідження з метою аналізу себе, своїх дій та вчинків, ситуації, дій та поведінки інших людей, їх особистісних характеристик. Бакалавр: – 2,5 кредита;

    • 1 семестр – 81 навчальна година. З них 18 год. – лекції; 16 год. – семінари; 47 год. – самостійна робота студентів;

    • 1 тиждень – 13,75 год. З них 1 год. – лекції; 1 год. – семінари; 11,75 год. – самостійна робота студентів;

  • обов’язкова дисципліна;

  • читається в 5 семестрі;

  • підсумковий контроль: 5 семестр – іспит.

1.2 Завдання вивчення дисципліни:

  1. охарактеризувати науково-методологічну організацію психології та її складових;

  2. виявити ретроспективні особливості розвитку психології та встановити характерні риси її етапів;

  3. висвітлити закономірності та характеристики психологічних явищ;

  4. пояснити умови формування та розвитку пізнавальних процесів, фактори формування особистості та індивідуальних її особливостей;

  5. володіти вміннями використання методів психології для вивчення психіки дітей і дорослих;

  6. організовувати педагогічне спілкування в процесі навчання та виховання учнів у період практики, враховуючи вікові та індивідуальні їх особливості, активізувати розумовий їх розвиток та особистісні якості;

  7. вміти спостерігати, описати та проаналізувати будь-яке психічне явище, віднести його до певного компоненту структури психіки, пояснити його взаємозв'язок з іншими компонентами психіки.

1.3 Компетенції, якими має оволодіти студент у процесі вивчення дисципліни.

У процесі вивчення психології студент повинен:

  • знати і розуміти основні поняття психології, особливості, завдання, функції, структуру, методи, часові особливості розвитку;

  • розуміти й аналізувати сутність, види, властивості, умови та закономірності розвитку психічних явищ, притаманних людині;

  • знати і розуміти основні особливості соціально-психологічних феноменів;

  • аналізувати індивідуально-психологічні властивості людини.

2.Змістові модулі та зміст навчальних елементів.

МОДУЛЬ 1. ВСУП ДО ПСИХОЛОГІЇ (15 бал.)

НЕ 1.1. Предмет, стан і структура психології. Методи психології. Періодизація історії психології. Основні напрямки сучасної зарубіжної психології. (7 бал.)

НЕ 1.2. Розвиток психіки і свідомості. (8 бал.)

Модуль 2. Психологія пізнавальних процесів (23 бал.)

НЕ 2.1. Увага. Відчуття. (7 бал.)

НЕ 2.2. Сприймання. Пам’ять.(8 бал.)

НЕ 2.3. Мислення. Мова та мовлення. Уява. (8 бал.)

Модуль 3. Емоційно-вольові процеси (8 бал.)

НЕ 3.1. Почуття та емоції. Емоційні стани (4 бал.)

НЕ 3.2. Воля (4 бали)

Модуль 4. Психологія особистості ті діяльності (24 бал.)

НЕ 4.1. Активність. Поведінка. Діяльність.(8 бал.)

НЕ 4.2. Психологічна характеристика особистості. Темперамент. (8 бал.)

НЕ 4.3. Характер. Здібності. (8 бал.)

Для засвоєння курсу пропонуються такі джерела:

  1. Загальна психологія. / За загальною редакцією академіка С.Д. Максименка. Підручник. – 2-ге вид., переробл. І доп.- Вінниця: Нова Книга, 2004, - 704 с.

  2. Майерс Д. Психология. – Мн.: ООО “Поппури”, 2001. – 848 с.

  3. Маклаков А.Г. Общая психология: Ученбник для вузов. – СПб.: Питер, 2003. – 592 с.

  4. Немов Р.С. Психология. – В 3 кн. – Кн.1. Общие основы психологии. – М.: Просвещение: Владос, 1995.

  5. Основи загальної психології // За ред. акад. АПН України, проф. С.Д.Максименка. – К.: НПЦ Перспектива, 1998.

  6. Основи психології / За ред. О.В. Киричука, В.А. Роменця.-К.:Либідь,1995.

  7. Популярная психология. Хрестоматия / Сост. В.В.Мироненко.- М.: Просв., 1990.

  8. Психологія6 Навч. Посіб. / О.В. Винославська, О.А. Бреусенко-кузнецов, В.Л. Зливков та ін.: За наук. Ред.. О.В. Винославської.- Київ: Фірма «ІНКОС», 2005. – 352 с.

  9. Психология. Словарь / Под ред. А.В.Петровского, М.Г.Ярошевского.-М.: Политиздат, 1990.

  10. Психологічний словник / За ред. В.І.Войтка. – К.: Вища школа, 1982.

  11. Психологія / За ред. Г.С. Костюка. – К.: Радянська школа, 1968.

  12. Психологія / За ред. Ю.Л. Трофімова. – К.: Либідь, 2000. – 558 с.

  13. Роменець В.А. Історія психології. – К.: «Либідь», 2006, 1000 с..

  14. Рубинштейн С.Д. Основы общей психологии. – В 2 томах. – М., 1989.

  15. Алексеева М.І. Мотиви навчання учнів. - К.: Рад. шк., 1974. - 117с

  16. Алякринский Б.С. О таланте и способностях. – М.: Знание, 1971.

  17. Андреев О.А., Хромов Л.Н. Техника тренировки памяти. – Екатеринбург, 1992.

  18. Бодалёв А.А. Личность и общение. – М.: Педагогика, 1983.

  19. Бодалёв А.А. Психология о личности. – М.: МГУ, 1988.

  20. Брудный А.А. Понимание и общение.- М.: Знание, 1989.- 64 с.

  21. Выготский Л.С. Воображение и творчество в детском возрасте.- М.: Просв., 1991.

  22. Выготский Л.С. История развития высших психических функций.- Собр.соч. – Т.3. – М.: Педагогика, 1983.

  23. Выготский Л.С. Мышление и речь / Избр. психол. исследования. – М., 1968.

  24. Голубева Э.А. Индивидуальные особенности памяти человека. – М., 1980.

  25. Додонов Б.И. В мире эмоций.- К.: Политиздат Украины, 1987.

  26. Донцов А.И. Психология коллектива.- М.: МГУ, 1984.

  27. Иванников В.А. К сущности волевого поведения //Хрестоматия по психологии / Под ред. А.В.Петровского.- М.: Просвещение, 1987.

  28. Каган М.С. Мир общения.- М.: Политиздат, 1988.

  29. Ковалёв А.Г. Самовоспитание школьников. – М.: Просвещение, 1968.

  30. Коломинский Я.Л. Алгоритмы общения // Популярная психология. Хрестоматія / Сост. В.В. Мироненко.- М.: Просв.,1990 .

  31. Коломинский Я.Л. Человек среди людей. – Минск: Нар.света, 1987.

  32. Кон И.С. В поисках себя. – М.: Политиздат, 1984.

  33. Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості. – К.: Рад.школа, 1989.

  34. Лейтес Н.С. Умственные способности и возраст.- М.: Пед-ка, 1971.

  35. Леонгард К. Акцентуированные личности. – К.: Вища школа, 1989.

  36. Леонтьев А.Н. Проблемы развития психики. – М., 1977.

  37. Личко А.Е.Подростковая психиатрия.- Л.Медицина, 1985.

  38. Лоуэн Александр. Физическая динамика структуры характера. - М.: ПАНИ, 1997.

  39. Лук А.Н. Психология творчества.- М.: Наука, 1978.

  40. Мудрик А.В. Время поисков и решений или старшеклассникам о них самих. - М.: Просвещение, 1990.

  41. Очерки теории темперамента / Под ред. В.С. Мерлина. - Пермь, 1973.- 290 с.

  42. Пекелис В. Твои возможности, человек!. - М.: Знание., 1986.-270 с.

  43. Петровский А., Петровский В. «Я» в «других» и «другие» во «мне».// Популярная психология. Хрестоматия / Сост. В.В. Мироненко.- М.: Просвещение, 1990.

  44. Полуянов Ю.А. Воображение и способности.- М.:3н., 1982.

  45. Психология и психоанализ характера. Хрестоматия. - Самара, Бахрах, 1997.-640 с.

  46. Психология личности в трудах отечественных психологов/ Составитель Куликов Л.В.-СПб: Питер,2000

  47. Психология развития личности / Под ред. А.В. Петровского. - М.: Пед., 1987.

  48. Рувинский Л.И., Хохлов С.И. Как воспитать волю и характер.- М.: Просвещение, 1986.

  49. Семиченко В.А. Психические состояния. – К.: Магістр-S, 1998.

  50. Семиченко В.А. Психология общения. - К.: Магістр-S, 1998.

  51. Семиченко В.А. Психология речи.- К. : Магистр-8,1998.

  52. Семиченко В.А. Психология эмоций. - К.: Магістр-S, 1999.

  53. Соколов А.Н. Внутренняя речь и мышление. – М.: Просвещение, 1968.

  54. Фрейд Зигмунд. Я и Оно. - М.: Метгэм, 1990.- 54 с.

ДИСЦИПЛІНА «ЕКОНОМІЧНА ТЕОРІЯ»

Кількість годин: 108 год. (3 кредити)

Форма контролю – екзамен.

Мета дисципліни: формування у студентів наукового економічного мислення, навичок пізнання реальних економічних процесів і явищ, вміння аналізувати конкретні економічні ситуації та приймати раціональні економічні рішення.

Завдання дисципліни:

  • обґрунтування загальних засад економічного життя суспільства;

  • розкриття закономірностей розвитку економічної системи та діалектики взаємозв’язку її структурних елементів;

  • дослідження ролі економічних знань у розробці шляхів планомірної трансформації вітчизняної економіки в соціально орієнтовану економічну систему;

  • з’ясування механізму використання економічних законів, закономірностей, принципів управління людьми у процесі господарської діяльності;

  • вивчення специфічного характеру економічної ролі держави у регулюванні різноманітних економічних процесів та явищ на різних стадіях розвитку ринково орієнтованих економічних систем;

  • аналіз тенденцій розвитку світової економіки, проблем її глобалізації у сучасних умовах.

Курс поділяється на два змістовних модуля (ЗМ):

ЗМ 1. „Загальні питання економіки та мікроекономіки”;.

ЗМ2. „Макроекономіка і мегаекономіка”

ЗМ1. Загальні поняття економіки і мікроекономіка

НЕ 1.1. Предмет і методи економічної теорії

Виникнення економічної теорії та основні етапи її розвитку. Сучасні напрямки та школи економічної теорії.

Предмет економічної теорії, його визначення в різних економічних вченнях. Завдання та функції економічної теорії.

Теоретичні та емпіричні методи пізнання економічних процесів. Мікро- та макроекономічний аналіз.

Загальні, функціональні та галузеві економічні науки. Економічна теорія, економічна політика, господарська практика.

Економічне мислення, його роль у розвитку суспільства.

НЕ 1.2. Потреби та економічні ресурси

Економічні потреби, їх класифікація та умови задоволення. Безмежність потреб та закономірності їх розвитку. Економічні потреби та економічні інтереси, механізм їх реалізації.

Потреби і споживчі блага. Способи класифікації та характерні риси благ. Економічні та неекономічні блага; приватні, суспільні та квазісуспільні блага; матеріальні та нематеріальні блага. Загальна і гранична корисність споживчих благ. Закон спадної граничної корисності. Вимір корисності. Правило оптимізації корисності

Фактори (ресурси) виробництва та їх види. Плата за ресурси.

Обмеженість ресурсів, варіантність їх використання та необхідність економічного вибору. Виробничі можливості економіки. Альтернативна вартість. Графік межі виробничих можливостей. Ефективність використання ресурсів та умови економічного зростання.

НЕ 1.3. Типи економічних систем

Суть економічної системи, її структура та інфраструктура. Основні елементи структури економічної системи: відносини власності, механізм координації економічних дій, спосіб розподілу виробничих ресурсів, характер розподілу доходів.

Традиційна економічна система та її моделі (первісна, рабовласницька, феодальна економіка). Причини та умови функціонування елементів традиційної економіки в сучасному світі.

Ринкова економічна система вільної конкуренції. Панування приватної власності. Вільна конкуренція. Стихійний порядок координації економічних дій.

Командна економічна система. Монополія державної власності. Ієрархічний порядок координації економічних дій. Неефективність використання ресурсів. Хронічний дефіцит.

Змішана економічна система. Плюралізм форм власності. Поєднання ринкових та державних методів регулювання. Моделі розвитку окремих країн (американська ліберальна, японська корпоративна, західноєвропейська соціальна).

Об’єктивна необхідність переходу від командно-адміністративної до ринкової системи в Україні. Особливості та основні напрямки трансформаційних процесів в Україні.

НЕ1. 4. Попит і пропозиція. Ринкова рівновага

Поняття попиту. Закон і функція попиту. Крива попиту. Нецінові фактори попиту.

Поняття пропозиції. Закон пропозиції. Функція пропозиції. Крива пропозиції. Нецінові фактори пропозиції.

Взаємодія попиту і пропозиції. Ринкова рівновага. Надлишок і дефіцит.

Еластичність попиту і пропозиції. Еластичність попиту по ціні та її вирахування. Фактори інової еластичності попиту. Еластичність попиту по доходу. Перехресна еластичність. Еластичність пропозиції, її вирахування та основні фактори.

НЕ1.5. Виробництво і витрати виробництва

Поняття витрат виробництва. Теорія витрат виробництва та її сучасна концепція. Економічні та бухгалтерські витрати. Види витрат виробництва: валові, середні та граничні витрати.

Витрати виробництва у короткотривалому періоді діяльності фірми. Постійні та змінні витрати. Закон спадної віддачі.

Витрати виробництва у довготривалому періоді діяльності фірми. Ефект масштабу виробництва: позитивні та негативні сторони.

Суть і показники економічної та соціальної ефективності виробництва. Основні напрямки мінімізації витрат та підвищення ефективності виробництва.

НЕ 1.6. Типи ринкових структур

Поняття ринкової структури. Типи ринкових структур: досконала конкуренція, монополістична конкуренція, олігополія, монополія. Ідеальні і реальні ринкові структури. Чинники ринкових структур: кількість продавців і покупців, диференціація продукту, контроль над ціною, нецінова конкуренція, перешкоди до вступу.

Ринок досконалої конкуренції. Оптимальний випуск фірми. Правило беззбитковості і виходу фірми з ринку. Ціна рівноваги для фірми та галузі в коротко- і довготривалому періодах.

Суть монополії та її ознаки. Причини виникнення і способи класифікації монополій. Оптимальний випуск для монополії. Короткотривала і довготривала рівновага. Економічні наслідки монополії. Регульована монополія. Монопсонія.

Монополістична конкуренція: поняття і поширення. Оптимальний випуск продукції. Рівновага ринку в коротко- і довготривалому періодах. Нецінова конкуренція.

Олігопольний ринок. Взаємна залежність фірм і складність прогнозування ситуації на олігопольному ринку. Форми олігопольної поведінки фірм.

НЕ 1. 7. Види ринків та їх інфраструктура

Основні елементи структури ринку та закономірності її формування. Способи класифікації та види ринків.Суть і функції ринкової інфраструктури.

Ринок товарів і послуг, його структура та інфраструктура. Товарна біржа та її функції. Особливості формування і функціонування товарного ринку та його інфраструктури в Україні.

Ринок природних ресурсів. Земля – як об'єкт купівлі-продажу. Економічна рента. Ціна землі.

Ринок капіталів. Кредит як форма ринку капіталів. Джерела позичкового капіталу. Принципи кредитування. Норма позичкового відсотка. Види кредиту: комерційний, банківський, споживчий, іпотечний, державний, міжнародний. Банки та небанківські фінансово-кредитні установи.

Ринок праці, його особливості. Структура та інфраструктура ринку праці. Біржі праці та їх функції. Фонд зайнятості. Служба зайнятості і ринок праці в Україні.

Ринок цінних паперів. Види цінних паперів та їх роль в ринковій економіці. Дивіденд і курс акцій. Інфраструктура ринку цінних паперів, функції фондової біржі. Фондовий ринок та особливості його формування і функціонування в Україні.

НЕ 1. 8. Підприємництво. Форми організації та механізм управління підприємницькою діяльністю

Суть, принципи, види та умови підприємницької діяльності. Підприємство як організаційна форма господарювання.

Класифікація підприємств за формами власності (приватне, колективне, комунальне, державне, змішане, спільне, іноземне), заснування (унітарне, корпоративне), за розміром (мале, середнє, велике). Особливості казенних підприємств. Господарські товариства. Об’єднання підприємств.

Управління підприємством. Суть та функції менеджменту. Організаційна структура підприємств. Мркетинг, його функції та сучасна концепція.

НЕ 1. 9. Форми доходів в ринковій економіці

Ринковий механізм розподілу доходів. Форми доходів. Проблема нерівності в доходах. Крива Лоренца. Індекс Джині.

Суть, форми і системи заробітної плати. Мінімальна заробітна плата Номінальна і реальна заробітна плата.

Рента як форма реалізації власності на виняткові ресурси. Земельна рента. Типи і види земельної ренти.

Позичковий процент. Норма позичкового проценту. Фактори, що впливають на ставку процента.

Прибуток. Непередбаченість і ризик у бізнесі. Фактори, то зумовлюють диференціацію прибутку. Економічний прибуток.

ЗМ 2. Макроекономіка і мегаекономіка.

НЕ 2. 1 Національна економіка: структура та показники розвитку

Макроекономічний підхід до економіки як до цілого. Галузева й територіальна структури національної економіки. Первинне, вторинне, третинне виробництво. Макроекономічні пропорції.

Оцінка результатів національного виробництва. Національне рахівництво і значення національних рахунків. Валовий внутрішній продукт (ВВП) і його розрахунок. Валовий національний продукт. Чистий внутрішній продукт. Національний доход. Особистий доход до і після сплати податків.

Рівень цін та макроекономічні показники. Реальний та номінальний ВВП. Індекс цін і дефлятор ВВП.

ВВП і суспільний добробут. Рівень життя. Показники рівня життя.

НЕ 2.2. Загальні закономірності макроекономічної динаміки

Сукупний попит (АD), і сукупна пропозиція (AS), нецінові фактори їхньої зміни. Загальна модель макроекономічної рівноваги (АD-АS) та особливості класичного і кейнсіанського підходів до її побудови. Проблеми макроекономічної рівноваги в Україні.

Економічне зростання та його показники. Фактори економічного зростання.

Циклічність як загальна форма економічної динаміки. Суть економічного циклу та його фази. Види та механізм циклічних коливань. Структурні кризи та структурна перебудова економіки. Теорія довгих хвиль Н. Кондратьєва.

Суть, причини і типи інфляції. Показники для вимірювання інфляції та її види. Вплив інфляції наекономіку. Інфляція і перерозподіл доходів у суспільстві. Особливості антиінфляційних заходів в Україні.

Зайнятість і безробіття в ринковій економіці. Види і показники безробіття. Вплив безробіття на економічне зростання. Інфляція і безробіття. Засоби боротьби з безробіттям. Державна політика зайнятості в Україні.

НЕ 2.3. Фінансова система країни. Податки та державний бюджет

Необхідність, суть та функції фінансів. Поняття фінансової системи. Фінанси держави, підприємств та домашніх господарств.

Державний бюджет, його надходження та видатки.

Податки та їх функції. Види податків. Прямі, непрямі, та „соціальні” податки. Система оподаткування. Фіскальна політика держави та механізм її реалізаії. Крива Лаффера.

Проблеми бюджетної політики. Причини та наслідки бюджетного дефіциту. Державний борг та методи його регулювання

Податково-бюджетна політика в Україні.

НЕ 2.4. Грошово-кредитна система

Суть і функції грошей. Еволюція грошей і їх види.

Ринок грошей. Пропозиція грошей. Грошові агрегати (МІ, М2, МЗ, L). Попит на гроші для операцій. Попит на гроші з боку активів. Загальний попит на гроші. Рівновага на ринку грошей.

Грошово-кредитна система. Функції і статус Центрального банку. Інструменти грошово-кредитної політики: облікова ставка, резервна норма,операції з цінними паперами. Комерційні банки в банківській системі. Функції та операції комерційних банків.

Грошово-кредитна політика та її ефективність. Сучасна грошово-кредитна політика України.

НЕ 2.5. Економічна політика держави

Фіаско ринку та державне втручання в економіку.

Структура цілей економічної політики держави. Підходи сучасних шкіл і напрямків економічної теорії до досягнення даних цілей. Межі державного впливу на економіку.

Адміністративні та економічні методи державного регулювання економіки. Основні напрямки та інструменти економічної політики держави. Фіскальна та грошово-кредитна політика, соціальна та зовнішньоекономічна політика.

Необхідність соціального захисту населення. Державна політика доходів. Цінова політика. Політика зайнятості. Система соціальної допомоги. Індексація і компенсація доходів. Субсидії. Система соціального страхування. Система соціального захисту населення в Україні.

Економічна політика держави в Україні.

НЕ 2.6. Світове господарство та глобалізація світогосподарських зв’язків

Етапи становлення та основні риси світового господарства. Структура світового господарства.

Теоретичні основи міжнародного поділу праці (МПП). Чинники, що визначають МПП. Суть та структура міжнародних економічних відносин.

Суть, етапи та форми міжнародної економічної інтеграції. Фактори, що визначають інтеграційні процеси. Головні інтеграційні угрупування світу. Участь України у міжнародних економічних організаціях. Проблеми інтеграції України у світову економіку.

Глобалізація як нова форма світогосподарських зв’язків. Характеристика глобальної економіки. Рівні глобалізації. Форми прояву та фактори глобалізації. Вплив глобалізації на розвиток світового господарства. Глобалізація та загострення загально цивілізаційних проблем. Передумови та шляхи вирішення глобальних проблем.

НЕ 2.7. Форми міжнародних економічних відносин

Міжнародна торгівля і світовий ринок. Попит і пропозиція на світовому ринку. Формування світових цін.

Міжнародна кооперація та науково-технічне співробітництво. Спільні підприємства та спільні проекти. Спеціальні (вільні) економічні зони.

Міжнародні валютні відносини. Структура та етапи розвитку МВС. Міжнародні фінансово-кредитні заклади та їх роль у регулюванні світогосподарських зв’язків. Міжнародний рух капіталів: сутність, форми, масштаби, динаміка і географія. Інвестиційний клімат та інвестиційні ризики.

Міжнародна міграція робочої сили.

Торговий і платіжний баланс, їх складові та методи регулювання.

Місце України в системі міжнародних економічних відносин.

Основна література:

  1. Галушка З.І., Комарницький І.Ф., Нікіфоров П.О. Економічна теорія. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. – Чернівці: Рута. – 2007. – 300 с.

  2. Економічна теорія: Курс лекцій / За ред. Комарницького І.Ф. – Чернівці: Рута, 2006. – 332 с.

  3. Економічна теорія: Політекономія: Підручник. – За редакцією Базидевич В.Д.. – 4-те вид., стер. – К.: Знання-Прес, 2005. – 615 с.

  4. Основи економічної теорії: політекономічний аспект: Підручник / Відп. ред.. Г.Н. Климко. – 5те вид., випр. – К.: Знання-Прес, 2004. – 615 с. Посилання в Інтернеті: /text/Econom/polit/ index.html.

  5. Основи економічної теорії. Підручник / А.А.Чухно, П.С. Єщенко, Г.Н. Климко. – К.: Вища школа. – 2001. – 606 с.

Викладацький склад: Дисципліна читається викладачами кафедр економічної теорії та менеджменту

Методика викладання та методи навчання: лекції, семінарські і практичні заняття, проведення наукової студентської конференції, індивідуальні консультації.

ДИСЦИПЛІНА«РЕЛІГІЄЗНАВСТВО»

Кількість годин: 81 год. (2,5 кредита)

Форма контролю – залік.

І. Пояснювальна записка

Вивчення релігієзнавства в українській вищій школі – важливий чинник підвищення рівня духовної культури людини, оскільки знайомить з релігією та вільнодумством як соціально-культурними феноменами суспільства. Знання історії світоглядних культур відчиняє двері до правильного розуміння й осмислення величезної глибини цивілізаційного надбання людства, до свідомого і плідного її засвоєння. Правильно сформовані світоглядні орієнтації, уявлення про духовні цінності допомагають людям чіткіше визначити свою програму життя, а народам – зайняти належне місце в цивілізованому світі. В період становлення державності України, духовних засад українського народу як ніколи важливо оволодіти багатством загальнолюдських вартостей та ідеалів.

1.1. Мета курсу – з’ясувати особливості формування релігійних вірувань, обрядів та морально-етичних засад релігійних традицій світу. Визначити соціальні функції релігії та її вплив на життя суспільства та особистість зокрема.

1.2. Головні завдання курсу: сформувати уявлення про роль та місце релігії в житті людини; розкрити структуру та соціальні функції релігії; виділити класифікацію релігій та окреслити основні ознаки доісторичних. Етнічних та світових релігій; виявити собливості віровчення та обрядово-культову практику світових релігій; уміти застосовувати набуті знання на практиці.

1.3. Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивчення дисципліни:

Студент повинен володіти понятійно-категоріальним апаратом; орієнтуватися в ранноьоісторичних формах релігійних вірувань, знати характерні ознаки етнічних релігій та володіти ґрунтовними знаннями віроповчальних та обрядових особливостей світових релігій. Уміти робити висновки на основі аналізу різноманітних вірувань.

ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ).

ЗМ 1. Ґенеза релігійних вірувань. Особливості ранньоісторичних та етнічних релігій

НЕ 1.1. Релігія як суспільно-культурне явище. Функції релігії та її класифікація. Основні теорії походження релігії.

Вступ. Сутність та етимологія поняття релігія. Соціальні функції релігії. Основні підходи до класифікації релігії. Проблема виникнення релігійних вірувань.

НЕ 1.2. Ранні форми релігійних вірувань та етнічні релігії.

Ранні форми релігії: магія, тотемізм, анімізм, фетишизм, землеробські культи, шаманізм. Культ і ритуал. Особливості народних та етнічних релігій.

НЕ 1.3. Конфуціанство та Індуїзм як найбільш яскраві представники національних релігій.

Релігійні особливості давнього Китаю. Особистість Конфуція та міфи пов’язані із його життям та діяльністю. Морально-етичні засади вчення Конфуція та їх пізніша трансформація у китайському суспільстві. Еволюція релігійних уявлень Давньої Індії. Вчення про карму, сансару та реінкарнацію. Кастовий устрій індії та його вплив на минуле та сучасне Індії.

ЗМ. 2. Світові релігії та їхня роль у глобальному світі

НЕ 2.1. Буддизм: витоки та основні течії.

Соціально-політичні передумови виникнення буддизму. Міфи про Будду та його життя. Учення Будди про страждання в контексті індуїстської релігійної системи. Цар Ашока та його роль у розповсюдженні Основні течії буддизму: хінаяна, махаяна, варджаяна та їх віроповчальні особливості. Трипітака священна книга буддизму. Чернецтво та його роль у буддиських течіях. Особливості географії буддизму.

НЕ 2.2. Християнство – найбільша світова релігія.

Витоки християнства та особливості віровчення православ’я і католицизму. Обрядово-культова практика християнства. Ранні та пізні форми протестантизму.

НЕ 2.3. Іслам – наймолодша за часом виникнення світова релігія.

Мухаммад – засновник світової релігії. Життя мухаммада як важливий елемент ісламу. Догматичні особливості ісламу. Морально-етичне вчення Мухаммада – основа ісламу. Обряди та культ в мусульманстві. Суніти, шиїти та суфії – найпоширеніші течії ісламської релігії. Ісламський фундаменталізм – проблема глобалізованого світу.

НЕ 2.4. Сучасні нетрадиційні релігії та нові релігійні рухи.

Характеристика сучасного релігійного життя. Класифікація новітніх релігійних течій та рухів. Ознаки новітніх релігій.

НЕ 2.5. Сучасний стан і правове регулювання державно-церковних відносин.

Релігійно-церковні відносини в Україні. Основні моделі державно-церковних відносин. Основні тенденції в релігійному середовищі Буковини.

ІІІ. Література до вивчення курсу:

  1. Академічне релігієзнавство: Підручник / За наук.ред.проф.А.Колодного. – К., 2000.

  2. Бабій М.Ю. Свобода совісті: філософсько-антропологічне і релігієзнавче осмислення. – К., 1994.

  3. Гудима А.М. Релігієзнавство: Навчально-методичний посібник. – Тернопіль, 2000.

  4. Докаш В.І., Лешан В.Ю. Загальне релігієзнавство: Навчальний посібник. – Ч.. 2001.

  5. Історія релігії в Україні : у 10 т. /Редкол.: А.колодний (голова) та ін. – К.: Укр. Центр духовн. культури, 1996-1998. – Т.Дохристиянські вірування; Прийняття християнства / За ред. Б.Лобовика.

  6. Історія релігій в Україні: Навч.посібник / А.М.Колодний, П.Л.Яроцький, Б.О.Лобовик. – К., 1999.

  7. Кабо В.Р. Первоначальные формы религии // Религии мира. – М., 1987. – С.137-154.

  8. Калінін Ю.А., Харьковщенко Є.А. Релігієзнавство: Підручник. – К., 2000.

  9. Клочков В.В. Религия, государство, право. – М.. 1998.

  10. Колодний А. Українське релігієзнавство // Українське релігієзнавство. – К., 1996. - № 1. – С.1-8.

  11. Колодний А., Лобовик Б. Релігієзнавство: предмет, структура, методологія. – К., 1996.

  12. Колодний А., Филипович Л. Релігія в контексті духовного відродження України // Українське релігієзнавство. – К., 1996. - № 2. – С.4-14.

  13. Конфесії України у цифровому вимірі // Українське релігієзнавство. – К., 1997. - № 5. – С.64-68.

  14. Лубський В.І. Релігієзнавство: Підручник. – К., 1997.

  15. Релігієзнавство: Навч.посібник / За ред. С.А.Бублика. – К., 2000.

  16. Релігієзнавство: навч.посібник / За ред.М.Ф.Рибачука. – К., 1997.

  17. Релігієзнавство: Підручник / За ред. В.І.Лубського, В.І.Теремка. – К., 2000.

  18. Релігієзнавчий словник / За ред. проф.А.Колодного і Б.Лобовика. – К., 1996.

  19. Ходькова Л.П. Релігієзнавство: Навчальний посібник. – Львів, 2000.

ДИСЦИПЛІНА “ПОЛІТОЛОГІЯ”

Кількість годин: 108 год. (3 кредити)

Форма контролю – залік.

Мета викладання дисципліни: оволодіння студентами знаннями і уміннями орієнтуватися в основних світових і вітчизняних політологічних школах і напрямках, вирізняти теоретичні, духовні, прикладні, інструментальні компоненти політичного життя, уявлення про політичні явища та процеси у світі, геополітику, геополітичний статус України, сформувати у студентства навички політичного аналізу, вміння застосовувати політичні знання у своїй професійній, громадській та політичній діяльності.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент має набути таких компетенцій: знати основні політологічні напрямки, школи та концепції; основні методи політологічних досліджень в їх порівняльній характеристиці із тими методами, що мають оволодіти майбутні спеціалісти з огляду на їхні медичні фахові кваліфікації; типологію політичної влади, політичні режими та стилі політичного управління в їх тісному взаємозв'язку із характером сучасних політичних процесів: джерела політичної влади та способи її реалізації; основні форми співвідношення суб'єктів і об'єктів політики в різноманітних політичних системах; походження та сутність держави, типологію сучасних держав, проблеми державотворення в сучасній Україні; роль та значення політичних партій в демократичному правовому суспільстві, спектр політичних рухів, партій та об'єднань в політичному житті України; типи виборчих систем, технологію проведення виборчих кампаній; міжнародні політичні організації, характер їхньої діяльності та вплив на політичні процеси в Україні; типи політичних культур та шляхи формування в українському суспільстві культури демократичного типу, взаємозв’язок політичної культури українців з їхнім національним характером.

На основі отриманих теоретичних знань студенти повинні вміти: орієнтуватись в розмаїтті політичних поглядів на сутність політичної системи та сучасної держави в тісному взаємозв'язку з практикою державотворення в сучасній Україні; науково осмислювати сутність сучасної політичної боротьби різноманітного спектру партій, рухів та об'єднань та вміти свідомо визначити своє місце в суспільстві; усвідомити місце політики як специфічного явища суспільного життя в контексті інших соціальних явищ та процесів, економіки, релігії, науки, культури, освіти, медицини; зрозуміти сутність політичного лідерства, основні вимоги до лідера та здійснюваної ним влади; пояснити характер сучасних політичних систем, закономірності переходу від тоталітарної до демократичної політичної системи, до громадянського суспільства та правової держави; пояснити особливості політичної психології та роль психологів у виборчих кампаніях.

Вивчення навчальної дисципліни здійснюється за двома змістовими модулями:

Змістовий модуль 1

СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ПОЛІТОЛОГІЇ. БАЗОВІ ІНСТИТУТИ ТА ПРОЦЕСИ ПОЛІТИЧНОЇ СФЕРИ

НЕ.1.1. Політологія як наука

Поняття “політика” і “політологія”. Предмет науки про політику. Методи політичної науки: історичний, порівняльний, системний, структурно-функціональний, емпіричний, соціологічний, біхейвіористський, загальнологічні методи дослідження. Функції науки про політику: методологічна, науково-теоретична, світоглядна, регулятивна, прогностична, аксеологічна. Структура та система політології. Основні закономірності та парадигми політичної науки. Поняття та категорії політології. Місце та роль політології серед інших соціально-економічних та гуманітарних наук. Виникнення політичної науки як самостійної галузі знання та її боротьба за самостійне існування.

НЕ.1.2. Основні етапи розвитку світової політичної думки

Загальна еволюція концепції політики як соціального. Політичні концепції в країнах Стародавнього Сходу. Політичні ідеї Стародавньої Греції (Сократ, Платон, Аристотель). Політична думка Стародавнього Риму. Цицерон. Середньовічна політична концепція. «Володар» Н. Макіавеллі. Макіавелізм. Т. Гоббс та Дж. Локк про державу та політику. Раціоналістичне трактування політики в працях французьких просвітників. Політична доктрина марксизму. Раціональна ідеологія М. Вебера. Політичні концепції ХХ ст.

НЕ.1.3 Політика як соціальне явище

Історія визначення поняття та категорії “політика”, її сутнісних ознак. Економічні, соціальні, духовні детермінанти політики. Поняття соціального інтересу. Визначення і здійснення всезагальних інтересів як важлива передумова збереження цілісності диференційованого суспільства, порядку, взаємодії індивідів і спільнот між собою. Суб’єкти і об’єкти політики. Основні функції політики: визначення цілей суспільного розвитку, збереження стабільності соціуму, розподіл ресурсів, управління і регулювання суспільних процесів, соціалізація особи. Політика насильства і примусу. Правова і соціально-спрямована політика. Ознаки і принципи сучасного цивілізованого політичного процесу. Політика як мистецтво можливого суб'єктивно бажаного і здійснення об’єктивно необхідного. Проблема типологізації політики.

НЕ.1.4. Політична влада

Влада як явище суспільного життя. Концептуальні підходи до проблеми політичної влади. Сутність політичної влади та її головні властивості. Функції влади. Співвідношення державної та політичної влади. Ресурси та джерела влади. Структура владних, відносин та механізм здійснення політичної влади. Носії влади. Основні способи існування влади. Напрямки та способи функціонування влади. Методи здійснення влади. Типи та види влади. Традиційні форми політичної влади. Концепція поділу влади. Централізація та децентралізація влади.

НЕ.1.5. Політична система суспільства

Місце і роль політичної системи в життєдіяльності суспільства. Сутність і типи сучасних політичних систем. Класичні уявлення про політичні системи. Політична влада як основа політичної системи. Структура політичної системи суспільства. Політичний режим. Типологія і динаміка політичних режимів. Основні риси політичного режиму в Україні на сучасному етапі.

НЕ.1.6. Держава в політичній системі суспільства

Поняття держави, її визначальні ознаки і типи. Виникнення та еволюція держави. Різновиди і типи держави. Форми правління держави. Форми державного устрою. Функції держави. Держава і право. Апарат державного управління. Система центральних, регіональних і місцевих органів державного управління.

НЕ.1.7. Політичні партії та партійні системи

Партія як політичний інститут. Виникнення та еволюція політичних партій. Класичні теорії політичних партій і партійних систем. Основні ознаки партії. Багатоманітність підходів до класифікації політичних партій. Внутрішні та зовнішні функції політичних партій в суспільстві. Поняття і типи партійних систем. Типологія партійних систем.

Змістовий модуль 2.

Форми РЕАЛІЗАЦІЇ ТА ПРОЯВИ ПОЛІТИЧНОГО ПРОЦЕСУ. ПРИКЛАДНА ПОЛІТОЛОГІЯ

НЕ.2.1. Демократія як форма організації суспільно-політичного життя

Сутність поняття «демократія». Основні критерії, принципи та ознаки демократичної організації суспільства. Демократія та її роль в політичному процесі. Основні критерії, принципи та ознаки демократичної організації суспільства. Проблеми становлення демократії в Україні.

НЕ.2.2. Громадські організації та групи тиску

Поняття громадських організацій та рухів. їх місце і роль у політичній системі суспільства. Об'єктивні та суб'єктивні передумови та причини їх виникнення. Мета, завдання та організаційно-структурне забезпечення громадських організацій. Підходи до типології громадсько-політичних організацій та рухів. Функції громадсько-політичних організацій та рухів. Групи тиску, поняття, суспільні функції та технологія діяльності. Характер та можливості впливу груп тиску на політичну владу. Лобізм як політична практика. Типи лобіювання. Форми політичного лобі.

НЕ.2.3. Політичні еліти та лідерство

Сутність політичного елітизму та генеза цього поняття. Класичні теорії еліт. Сучасні концепції еліт. Чинники елітарності суспільства. Політична еліта в структурі влади. Системи рекрутування еліт. Політична еліта та демократія. Природа і соціальна сутність лідерства. Генеза класичних поглядів на політичне лідерство. Типологія політичного лідерства. Класифікація М. Вебера. Соціальна роль та функції політичного лідера. Політичний імідж. Проблеми формування політичних лідерів у сучасній Україні.

НЕ.2.4 Політична свідомість та політична культура

Політична свідомість як форма відображення політичного буття. Політична свідомість суспільства, соціальної групи та особи. Структура та підструктура політичної свідомості. Політична субкультура. Типи політичної свідомості. Сутність, структура, типи політичної культури. Функції політичної культури. Історичні особливості формування політичної культури в Україні, її стан в сучасних умовах.

НЕ.2.5.Політичні ідеології

Поняття ідеології та класичні уявлення про неї. Функції політичної ідеології. Державна ідеологія та політичний ідеал. Рівні політичної ідеології. Основні ідейно-політичні течії сучасності. Лібералізм та неолібералізм. Консерватизм та неоконсерватизм. Марксизм та соціал-демократизм. Фашизм та неофашизм. Християнсько-демократична ідеологія. Ідеологічні орієнтації українського суспільства. Національна ідея та ідеологія державотворення в Україні

НЕ.2.6. Політичні конфлікти

Поняття конфлікту як соціального явища. Західна конфліктологія: історичні та теоретичні аспекти. Співвідношення соціального та політичного конфліктів. Політичні інтереси та суперечності як об'єктивні та суб'єктивні передумови виникнення конфліктів. Форми, моделі, типи і функції політичного конфлікту. Джерела та чинники конфліктів. Учасники та сторони конфлікту. Способи врегулювання та управління політичними конфліктами.

НЕ.2.7. Вибори та виборчі системи

Поняття виборів. Класифікація та особливості виборів. Функції виборів у суспільстві. Принципи виборчого права та організація демократичних виборів. Типи виборчих систем. Умови ефективності виборів Проблеми формування виборчої системи України.

Основна література до курсу

  1. Піча В.М., Хома Н.М. Політологія: Конспект лекцій.-К., 1999.

  2. Піча В.М., Хома Н.М. Політологія.- Львів,2001.

  3. Бебик В.М. Політологія: теорія, методологія, практика.- К., 1997.

  4. Брегеда А.Ю. Основи політології.- К., 1997.

  5. Вебер М. Избранные произведения.- М., 1990.

  6. Гаєвський Б. Українська політологія.- К., 1995.

  7. Гелей С., Рутар С. Основи політології.- Львів, 1996.

  8. Гелей С., Рутар С. Політологія.- К., 1999.

  9. Ерышев А.А. История политических и правовых учений.-К., 1998.

  10. История политических и правовых учений/ Под ред. В.С.Нерсесянца.- М., 1995.

  11. Кухта Б. З історії української політичної думки.- К., 1994.

  12. Лазоренко О.В., Лазоренко О.О. Теорія політології: Навч. посібник.- К., 1996.

  13. Мадіссон В.В., Шахов В.А. Політологія міжнародних відносин: Навч. посібник.- К., 1997.

  14. Політологія /За ред. О.Бабкіної, В.Горбатенка.- К., 1998.

  15. Політологія. Кінець XIX – перша половина XX cт.: Хрестоматія /За ред. О.І. Семківа.- Львів, 1996.

ДИСЦИПЛІНА «СОЦІОЛОГІЯ»

Кількість годин: 81 год. (2,5 кредити)

Форма контролю – залік.

І. Пояснювальна записка

1.1. Мета даного курсу: сформувати соціологічне мислення у студентів, підготувати їх до сприйняття і розуміння складних соціальних процесів, що відбуваються в Україні і світі на початку ХХІ століття, привити основні навички вивчення соціальних процесів та явищ на емпіричному рівні.

1.2. Головні завдання курсу полягають в ознайомленні з загальнотеоретичними аспектами соціальної науки, її основними законами і категоріями; вивченні напрямів галузевої соціології; формуванні основних навичок соціологічного дослідження.

1.3. Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивчення дисципліни:

ІІ. Змістовні модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ)

ЗМ 1. Методологічні засади соціологічного знання

НЕ 1.1. Соціологія як наука про суспільство. Поняття об’єкта та предмета наукового дослідження. Суспільні відносини як об’єкт соціологічної та інших суспільних наук. Основні підходи до визначення соціології. Специфіка законів і категорій соціології. Структура соціологічного знання. Функції соціології. Місце соціології в системі суспільних наук. Сучасні глобалізаційні процеси і утворення нових спільнот, самовизначень, роль соціології в сучасному суспільстві. Зміна сучасних світоглядних орієнтирів і самоідентифікацій молоді і зміна місця соціології в системі наук. Урізноманітнення політичного життя в Україні і зміна статусу соціології в українському суспільстві.

НЕ 1.2. Виникнення, основні етапи та напрямки соціології. Об’єктивні передумови і фактори виникнення соціології як самостійної науки. Протосоціологічні ідеї. Роль О.Конта у становленні соціології. Основні етапи розвитку соціології. Соціологічний позитивізм О. Конта. Соціологічні вчення Г.Спенсера, К. Маркса, Г.Зіммеля, Е. Дюркгейма, М. Вебера., Ф. Тьоніса. Відкриття матеріалістичного розуміння історії як загальнометодологічної основи вивчення суспільства та історії. Основні напрямки класичної соціології (друга пол. ХІХ – поч. ХХ ст.). Причини появи у ХХ ст. різних соціологічних учень. Основні школи та концептуальні напрямки сучасної західної соціології Основні етапи розвитку соціології в Україні. Соціологічні ідеї представників української соціології другої половини ХІХ – початку ХХ ст. Особливості розвитку вітчизняної соціології у ХХ ст. Розвиток української соціології в еміграції. Українська соціологія сьогодні: стан, перспективи.

НЕ 1.3. Суспільство як соціальна система. Поняття суспільства та його типологія, теорії походження. Характерні особливості сучасного суспільства. Соціальні групи як основні елементи соціальної структури. Класифікація соціальних груп. Соціальні інститути та організації: класифікація, функції.

НЕ 1.4. Соціальна структура та соціальна стратифікація суспільства. Соціальна стуктура суспільства та її основні елементи, характеристика системи зв’язків між основними елементами соціальної структури суспільства. Соціальні статуси та статусні групи в соціальній структурі. Роль символів соціальних статусів в соціальній мобільності сучасного суспільства. Сутність та характеристика соціальної стратифікації. Історичні типи та види соціальної стратифікації сучасного суспільства. Критерії та показники соціальної стратифікації. Діалектика соціальної інтеграції та соціальної диференціації українського суспільства. Поняття соціальної мобільності, її типи та фактори. Соціальна структура сучасного українського суспільства: стан проблеми. Трансформація соціальної структури українського суспільства. Проблеми соціальної мобільності в українському суспільстві. Соціальна політика як фактор стабілізації суспільного життя: мета, напрямки, пріоритети соціальної політики української держави на сучасному етапі соціальної трансформації українського суспільства.

ЗМ 2. Соціологічні теорії середнього рівня

НЕ 2.1. Особистість у системі соціальних зв’язків. Особистість як предмет соціологічного аналізу, основні напрями дослідження особистості в соціології. Особистість як суб’єкт і об’єкт соціальних відносин суспільства. Соціальний процес становлення та розвитку особистості. Соціологічні теорії особистості. Соціологічна структура особистості. Система потреб, інтересів, мотивів, стимулів, ціннісних орієнтацій, соціальних установок, соціальних позицій в процесі самореалізації особистості. Соціологічна типологія особистості. Шляхи взаємодії особистості і сучасного українського суспільства. Проблеми ефективності соціальної активності особистості в українському суспільстві. Соціалізація особистості в українському суспільстві: сутність, фактори, механізми.

НЕ 2.2. Соціологія сім’ї та гендерні дослідження. Сім’я як об’єкт соціологічного аналізу. Предмет соціології сім’ї як спеціальної соціологічної теорії. Соціальні особливості становлення, функціонування та розвитку сім’ї в системі соціальних відносин. Аналіз основних аспектів функціонування інституту сім’ї в конкретно-історичному типі суспільства: умови та спосіб життя сім’ї, етапи життєвого циклу сім’ї. Основні функції та форми сучасної сім’ї. Стан і тенденції розвитку сучасних шлюбно-сімейних відносин в Україні. Основні причини розлучень в Україні. Соціально-психологічні фактори виявлення та усунення внутрісімейних конфліктів. Соціокультурні фактори стабілізації та гармонізації шлюбно-сімейних відносин в українському суспільстві. Соціальні проблеми функціонування молодої сім’ї. Демографічна ситуація в Україні, її ускладнення і загострення на сучасному етапі.

НЕ 2.3. Соціологія культури і науки. Культура як предмет наукового та філософського пізнання. Культура в системі соціологічного знання, емпіричний рівень дослідження культури в соціології. Соціологічний зріз структури культури. Елітарна й масова культури, роль масової культури в трансформації духовного обличчя сучасної молодої людини. Соціокультурні аспекти глобалізації. Проблеми збереження національної ідентичності української культури в епоху глобалізації. Процеси трансформації української культури в умовах ринкових перетворень і необхідність збереження її гуманістичного потенціалу. Історія виникнення і розвитку науки. Соціальні функції науки. Проблеми розвитку вітчизняної науки.

НЕ 2.4. Організація та проведення соціологічного дослідження. Соціологічне дослідження як спосіб поєднання теоретичного та емпіричного рівнів соціально-наукового знання. Проблема, об’єкт і предмет дослідження. Мета, завдання, цілі, гіпотези соціологічного дослідження. Інтерпретація й операціоналізація основних понять соціалогічного дослідження. Програма дослідження як його організаційне підгрунтя. Поняття генеральної та вибіркової сукупності. Одиниці добору й одиниці спостереження. Репрезентативність і принципи формування вибіркової сукупності. Типи, механізми й обсяги вибірки. Метод як система формалізованих правил збору первинної соціологічної інформації. Класифікація методів проведення соціологічного дослідження. Якісні і кількісні методи збирання інформації. Особливості, пізнавальні можливості, недоліки методів соціологічного дослідження: опитування, аналіз документів, спостереження, соціальний експеримент, експертні оцінки, соціометрія, соціальний моніторинг. Обробка соціологічної інформації. Соціальна інженерія. Підготовка польових працівників (анкетерів, інтерв’юерів) і контроль якості їх роботи. Практичне значення конкретних соціологічних досліджень.

ІІІ. Література до вивчення курсу:

1. Дворецька Г.В. Соціологія: Навч. посіб. – К.: КНЕУ, 1999. – 340с.

2. Дворецька Г.В. Соціологія Навч. посіб. – 2-е вид. – К.: КНЕУ, 2002. – 472с.

3. Зарубежная социология ХХ ст. Хрестоматия. Тексты / Под ред. В.Г. Городяненко. – Днепропетровск: ДНУ, 2001. – 336с.

4. Захарченко М.В., Погорілий О.І. Історія соціології (від античності до початку 20 ст.), - К.: Либідь, 1993. – 336с.

5. Некрасов А.И. Основы социологии: конспект лекций. – Харьков, ООО «Одисей», 2002. – 256с.

6. Соціологія. Навч. пос. – К.: НАУ, 2003. – 204с.

7. Піча В.М. Соціологія. Навч. пос. – К.: Каравела, 1999. – 248с.

8. Радугин А.А., Радугин К.А. Социология: курс лекций. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Центр, 2003. – 224с.

9. Система социологического знания: Учеб. пособие / Сост. Г.В. Щекин. – 4-е изд. – К.: МАУП, 2001. – 179с.

10. Соціологія: Курс лекцій / За ред. М. Пічі. – 2-е вид. – Львів: „Новий світ - 2000”, 2002. – 248с.

11. Соціологія: Підр. / За ред. В.Г. Городяненка. – 2-е вид. – К.: Академія, 2002. – 560с.

12. Соціологія: Навч. посіб. / За ред. С.О.Макєєва. – 2-е вид., випр. і доп. – К.: Т-во „Знання”, КОО, 2003. – 455с

13. Социология: Учеб. для вузов / Под. ред. проф. В.Н. Лавриненко. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: ЮНИТИ – ДАНА, 2003. – 407с.

ІІ. ЦИКЛ ПРИРОДНИЧО-НАУКОВОЇ ПІДГОТОВКИ

ДИСЦИПЛІНА “Вища математика”

162 год. (4,5 кредити)

Форма контролю – екзамен.

Мета і завдання курсу полягає у забезпеченні ґрунтовного засвоєння теоретичних і практичних розділів курсу вищої математики, сприяти формуванню навичок у застосуванні основних методів вищої математики, зокрема, методів лінійної алгебри, аналітичної геометрії, диференціального та інтегрального числення, теорії поверхонь, теорії ймовірностей, сферичної тригонометрії тощо.

Компетенції: студенти повинні не тільки знати основні поняття та твердження програмного матеріалу, але й уміло їх застосовувати до розв’язання задач, які зустрічаються на практиці за обраною спеціальністю.

Знання, які студент повинен одержати у результаті вивчення курсу вища математика, відіграють важливу роль у процесі його навчання в університеті. Вони необхідні для вивчення загальнотеоретичних і спеціальних дисциплін.

Вивчення дисципліни здійснюється за 12 змістовними модулями у 3 семестрах.

Форми контролю: 1 семестр – іспит, 2 семестр – залік, 3 семестр – іспит.

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 1.

Елементи лінійної алгебри

НЕ 1.1. Визначники

Визначники 2-го і 3-го порядків та їх властивості. Розклад визначника за елементами рядка або стовпця. Поняття про визначники вищих Означення визначників другого порядку. Означення визначників третього порядку. Властивості визначника про два однакових рядки, пропорційні рядки, про рядок з нулів. Означення доповняльного мінора, алге­б­ра­­їчного до­пов­нення елемента визначника. Властивість про ";фаль­­шивий"; розклад ви­знач­ника (розклад за елементами одного рядка, які помножаються на алгебраїчні доповнення до елементів іншого рядка визначника). Властивості визначника про рядок з елементів, що подано у вигляді суми. Поняття транспонування визначника. Властивості визначника, коли до одного рядка додають інший, помножений на довільне число, про перестановку двох рядків. Означення доповняльного мінора, алге­б­ра­­їчного до­пов­нення елемента визначника. порядків

НЕ 1.2. Системи лінійних рівнянь

Основні означення. Розв′язування систем лінійних рівнянь за формулами Крамера. Однорідна система лінійних рівнянь. Система лінійних рівнянь з n невідомими. Роз­в'я­зок системи. Су­міс­на, не­су­місна, оз­на­чена, неозначена системи. Екві­валентні сис­те­ми. Мат­риця сис­теми рівнянь. Дослідження системи трьох рівнянь з трьома невідомими за допомогою теореми Крамера.

НЕ 1.3. Матриці

Поняття матриці. Додавання матриць, множення на число, множення матриць. Поняття рангу матриці. Алгоритм знаходження рангу матриці (окантовуючі мінори). Невироджена матриця. Алгоритм знаходження оберненої матриці та умови її існування. Матричний спосіб розв’язування системи рівнянь. Метод Гауса розв′язування систем лінійних рівнянь.

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 2.

Елементи векторної алгебри

НЕ 2.1. Вектори і лінійні дії над ними. Системи координат

Поняття декартової системи координат на прямій, площині та в просторі. Координати напрямленого відрізка. Координати точки. Координати вектора через координати його кінців. Поняття вектора, нульового вектора, рівних векторів. Дов­жина вектора. Означення колінеарних векторів. Поняття про лінійну комбінацію век­­­то­рів. Лі­ній­на залежність та незалежність системи п векторів. Випадок колінеарних та компланарних векторів у просторі (означення та властивості). Опе­рації над векторами, їх влас­тивості (множення вектора на число, додавання та від­німання векторів).

НЕ 2.2. Скалярний, векторний та мішаний добутки векторів

Поняття скалярного добутку векторів, скалярного квадрату. Властивості скалярного добутку. Умова орто­го­наль­ності двох векторів. Кут між векторами. Який кут утворюють вектори, скалярний добуток яких більший (менший) від нуля. Означення векторного добутку. Векторний добуток колінеарних векторів. Алгебраїчні властивості векторного добутку. Твердження про знаходження координат векторного добутку. Геометрична властивість векторного добутку. Мішаний добуток векторів, його властивості. Геометрична властивість мішаного добутку. Обчислення мішаного добутку. Компланарні вектори. Подвійний векторний добуток.

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 3.

Елементи аналітичної геометрії

НЕ 3.1. Пряма на площині

Канонічне та параметричне рівняння прямої на площині. Рівняння прямої, що проходить через дві задані точки. Рівняння прямої у відрізках. Кут між прямими. Взаємне розміщення прямих на площині. Рівняння прямої з кутовим коефіцієнтом. Віддаль від точки до прямої на площині. Умова перпендикулярності та паралельності двох прямих на площині.

НЕ 3.2. Площина у просторі

Рівняння площини у просторі (всі види рівнянь). Неповні рівняння площини. Поняття головного вектора площини у просторі. Умова належності чотирьох точок одній площині. Взаємне розміщення площин. Кут між площинами. Відстань від точки до площини. Поняття головного вектора площини. Рівняння площини, що проходить через задану точку та із заданим головним вектором. Рівняння площини у відрізках.

НЕ 3.3. Пряма в просторі

Різні види рівнянь прямої в просторі. Взаємне розміщення прямих у просторі. Кут між прямими. Загальне рівняння прямої у просторі. Напрямний вектор прямої, заданої загальним рівнянням. Віддаль від точки до прямої. Канонічне та параметричне рівняння прямої у просторі.

НЕ 3.4. Пряма і площина в просторі

Взаємне розміщення прямої і площини в просторі. Кут між прямою і площиною у просторі.

НЕ 3.5. Канонічні рівняння ліній другого порядку

Канонічне рівняння кола, його означення. Канонічне рівняння еліпса, його означення. Канонічне рівняння гіперболи, її означення. Канонічне рівняння параболи, її означення.

НЕ 3.6. Циліндричні та сферичні координати в просторі

Циліндричні координати в просторі. Сферичні координати в просторі. Зв’язок між декартовими координатами точки та циліндричними і сферичними координатами. Застосування в географії.

НЕ 3.7. Канонічні рівняння поверхонь 2-го порядку у ПДСК

Сфера, еліпсоїд, однопорожнистий та двопорожнистий гіперболоїди, еліптичний та гіперболічний параболоїди, конус, еліптичний, гіперболічний та параболічний циліндри. Рівняння деяких вивчених поверхонь у циліндричні та сферичній системах координатах.

НЕ 3.8. Конічні та циліндричні поверхні

Поняття конічних та циліндричних поверхонь. Плоскі перерізи еліптичного, гіперболічного та параболічного циліндрів. Криві другого порядку – плоскі перерізи кругового конуса.

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 4.

Функції однієї змінної

НЕ 4.1. Функції однієї змінної: основні означення

Поняття функції, область визначення та множина значень. Способи задання функцій. Графік функції. Монотонність, періодичність, парність та непарність функції. Обернені функції. Класифікація елементарних функцій.

НЕ 4.2 . Границя функції однієї змінної.

Числова послідовність. Границя змінної величини та функції. Нескінченно малі величини та їх властивості. Основні теореми про границі. Число е. Чудова границя.

НЕ 4.3. Неперервність функції однієї змінної

Неперервність функції. Класифікація точок розриву. Основні теореми про неперервність функції.

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 5.

Диференціальне числення функції однієї змінної

НЕ 5.1. Диференціальне числення функції однієї змінної

Означення похідної. Похідні від найпростіших елементарних функцій. Таблиця похідних. Правила диференціювання. Похідна складеної функції та оберненої функції. Похідні вищих порядків. Диференціал функції його геометричний зміст. Диференціали вищих порядків. Застосування похідної у геометрії, фізиці.

НЕ 5.2. Основні теореми диференціального числення функції однієї змінної

Правило Лопіталя. Ознаки сталості, монотонності, опуклості та вгнутості функції. Формули Тейлора та Маклорена. Екстремум функції. Необхідна умова екстремуму. Достатні умови екстремуму (з використанням 1-ї похідної, 2-ї похідної та формули Тейлора). Найбільше та найменше значення функції. Асимптоти функції та точки перегину. Загальна схема дослідження функції та побудови її графіка.

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 6.

Інтегральне числення функції однієї змінної

НЕ 6.1. Невизначений інтеграл.

Первісна та невизначений інтеграл Основні властивості. Таблиця основних невизначених інтегралів. Основні методи інтегрування (заміна змінної, інтегрування частинами).

НЕ 6.2. Комплексні числа

Поняття комплексного числа. Дії над комплексними числами та їх властивості.

НЕ 6.3. Інтегрування деяких класів функцій

Інтегрування раціональних виразів. Інтегрування найпростіших ірраціональностей. Інтегрування виразів, які містять тригонометричні та показникові функції.

НЕ 6.4. Визначений інтеграл.

Означення та умови існування визначеного інтеграла. Властивості визначеного Інтеграла з верхньою змінною межею. Обчислення визначеного інтеграла (формула Ньютона-Лейбніца, інтегрування частинами, заміна змінної).

НЕ 6.5. Невласні інтеграли

Невласні інтеграли з нескінченними межами інтегрування та від необмежених функцій

НЕ 6.6. Застосування визначеного інтеграла

Обчислення площ плоских фігур, довжини дуги кривої, об’єму тіла за відомим поперечним перерізом. Деякі застосування визначеного інтеграла у прикладних задачах.

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 7.

Функції багатьох змінних

НЕ 7.1. Неперервність функції багатьох змінних

Область визначення функції багатьох змінних. Границя функції декількох змінних. Неперервність.

НЕ 7.2. Диференціальне числення функції багатьох змінних

Похідні та диференціали функцій багатьох змінних. Частинні диференціали, повний диференціал. Формула наближеного обчислення значення функції багатьох змінних у заданій точці. Похідні та диференціали вищих порядків.

НЕ 7.3. Подвійні інтеграли

Означення подвійного інтеграла та його властивості. Зведення подвійного інтеграла до повторного.

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 8.

Кратні та криволінійні інтеграли

НЕ 8.1 Подвійні інтеграли

Означення подвійного інтеграла та його властивості. Зведення подвійного інтеграла до повторного. Заміна змінних у подвійному інтегралі.

НЕ 8.2. Криволінійні інтеграли

Криволінійні інтеграли 1-го роду та їх властивості. Криволінійні інтеграли 2-го роду та їх властивості.

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 9.

Ряди

НЕ 9.1 Числові ряди

Числові ряди. Основні означення та поняття. Геометрична прогресія. Гармонійний ряд. Найпростіші властивості числових рядів. Ряди з додатними членами. Достатні ознаки збіжності: ознаки порівняння; ознаки Даламбера, Коші; інтегральна ознака.

Знакозмінні ряди. Ознака Лейбніца.

НЕ 9.2. Функціональні ряди

Поняття про функціональний ряд. Область збіжності функціонального ряду.

Степеневі ряди. Розклад функції у степеневий ряд.

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 10.

Диференціальні рівняння

НЕ 10.1. Лінійні диференціальні рівняння першого порядку.

Задачі, що приводять до диференціальних рівнянь. Існування розв`язку диференціального рівняння першого порядку. Загальний розв`язок та загальний інтеграл. Найпростіші диференціальні рівняння 1-го порядку.

НЕ 10.2. Лінійні диференціальні рівняння другого порядку.

Диференціальні рівняння 2-го порядку. Загальний розв`язок лінійних однорідних рівнянь 2-го порядку. Лінійні однорідні та неоднорідні рівняння 2-го порядку зі сталими коефіцієнтами.

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 11.

Теорія ймовірностей

НЕ 11.1. Випадкові події

Аксіоми теорії імовірності. Класичне означення імовірності. Випадкові події. Поняття умовної ймовірності та її властивості. Основні теореми теорії ймовірностей. Формули повної ймовірності та Бейєса. Застосування формул. Приклади.

Схема незалежних випробувань та розподіл Бернуллі. Геометричний розподіл імовірностей. Відсутність післядії. Локальна та інтегральна теореми Лапласа, теорема Пуассона, теорема Бернуллі. Застосування теорем в розв’язуванні задач. Функція Лапласа.

НЕ 11.2. Випадкові величини

Поняття випадкової величини. Формалізація поняття. Основні теореми про випадкові величини. Функція розподілу випадкової величини. Закон розподілу. Властивості функції розподілу. Дискретні та неперервні випадкові величини. Щільність розподілу неперервної випадкової величини. Властивості щільності. Математичне сподівання та дисперсія випадкової величини. Основні властивості.

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 12.

Елементи сферичної тригонометрії

НЕ 12.1. Сферичний трикутник

Означення сферичного трикутника, його елементи. Знаходження внутрішніх кутів, периметра та площі. Основні властивості сферичного трикутника. Тригранний кут.

НЕ 12.2. Застосування сферичної тригонометрії у географії

Залежність між елементами сферичного трикутника. Основні формули для елементів сферичного трикутника. Застосування у географії

Основна література

  1. Кудрявцев В. А., Демидович Б. П.Краткий курс высшей математики: Учебное пособие. – М.: Наука, 1978. – 623 с.

  2. Барвин И. И. Высшая математика: Учебное пособие. – М.: Просвещение, 1980. – 384 с.

  3. Дубовик В. П., Юрик І. І. Вища математика. – К. А.С.К., 2001. – 648 с.

  4. Минорский В. П. Сборник задач по высшей математике: Учебное пособие. – М.: Наука, 1987. – 349 с.

  5. Лавренчук В. П., Готинчан Т. І., Дронь В. С., Кондур О.С. Вища математика: Навчальний посібник. – Чернівці: Рута, 2000. – 208 с.

  6. Лавренчук В.П., Мартинюк О.В., Настасієв П.П., Олійник Н.П. Вища математика. Загальний курс. Ч.1. Лінійна алгебра й аналітична геометрія: Навчальний посібник. – Чернівці: Рута, 2006. – 178 с.

  7. Лавренчук В.П., Мартинюк О.В., Настасієв П.П. Вища математика. Загальний курс. Ч.2. Математичний аналіз і диференціальні рівняння: Навчальний посібник. – Чернівці: Рута, 2006. – 319 с.

  8. Гудименко, Борисенко Д. М. та інші. Збірник задач з вищої математики: Навчальний посібник – К.: видавництво Київського університету, 1967. – 327 с.

  9. Самнер Г. Математика для географов. – М.: Прогресс, 1981. –296 с.

  10. Гмурман В.Е. Теория вероятностей и математическая статистика. – М.: Высшая школа, 1999. – 479 с.

  11. Гмурман В.Е. Руководство к решению задач по теории вероятностей и математической статистике. Учебн. пособие для втузов. – М.: Высшая школа, 1998. – 400 с.

ДИСЦИПЛІНА «Інформатика»

Кількість годин: 81 год. (2,5 кредити)

Форма контролю –екзамен.

Вивчаючи дисципліну, студенти вивчатимуть основи прийомів практичного креслення й видами креслень, такими як будівельні, машинобудівні й багатьма іншими; набути практичних навичок для роботи з середовищами AutoCAD, ArchiCAD; працювати у локальній (Intranet) та глобальній (Internet) комп'ютерній мережі. Основне призначення системи AutoCAD - створення креслень для проектів різних споруд. Це можуть бути споруди загального призначення – п’яти поверхова жила будівля, металургійний завод й т.д., або проекти різних вузлів, а також розробка генеральних планів та макетів.

Мета курсу: вивчення теоретичних основ і принципів для освоєння можливостей автоматизації процесу розробки проектної й конструкторської документації. Вивчення дисципліни дає основу для засвоєння можливостей використання комп'ютерної техніки в спеціальних методах вивчення та аналізу архітектурних та будівельних норм, правил та проектування.

Студент повинен знати: основи інформатики (робота в середовищі Windows), логічну схему функціонування ЕОМ, апаратне й програмне (базове, системне, службове та прикладне) забезпечення комп'ютера на прикладі операційної системи Windows та пакета Microsoft Office, основи автоматизованої обробки архітектурно-будівельної інформації, СКДЄ, СНіП, будівельні норми та правила.

Студент повинен вміти: працювати в операційній системі Windows, використовувати засоби роботи в локальній мережі та в мережі Internet.

Студенти повинні оволодіти програмним матеріалом, підготувати реферат і виступити з доповіддю на семінарі, виконати лабораторні роботи по практичній частині курсу.

Вивчення дисципліни здійснюється за двома змістовними модулями:

Змістовий модуль 1

«Апаратне забезпечення ПК, Робота в AutoCAD»

НЕ 1.1. Поняття операційної системи. Класифікація ОС. Апаратні частини ПК.

Поняття операційної системи. Еволюція розвитку операційних систем. Функції операційних систем. Класифікація ОС. Перефірийні пристрої. Пристрої вводу. Пристрої виводу.

НЕ 1.2. Основи роботи з AutoCAD

AutoCAD задачі які вирішуються за допомогою нього. Елементи екрану AutoCAD. Системі координат AutoCAD. Багатокутник, прямокутник, кільце в AutoCAD.

НЕ 1.3. Робоче поле та елементарні фігури AutoCAD

Об’єктні прив’язки AutoCAD. Основні типи графічних об’єктів AutoCAD. Відрізок, пряма, мультилінія в AutoCAD. Коло, еліпс, дуга в AutoCAD. Сплайн в AutoCAD. Текст в AutoCAD.

НЕ 1.4. Текстова строка та робота зі слоями Autocad

Відстежування в AutoCAD. Командна строка AutoCAD. Робота зі слоями в AutoCAD

НЕ 1.5. Основи роботи в ArchiCAD

Робочий простір в ArchiCAD. Основні інструменти в ArchiCAD.

НЕ 1.6. Робочий простір ArchiCAD

Вікно інформації в ArchiCAD. Вікно управління та координат в ArchiCAD.

Змістовий модуль 2

«Робота в пакеті архітектурного моделювання ArchiCAD»

НЕ 1.7. Редагування креслень ArchiCAD

Редагування та коментування в ArchiCAD. Методи створення дублікатів в ArchiCAD.

НЕ 1.8. Редагування елементів креслення ArchiCAD

Масштабування в ArchiCAD. Розтягнення в ArchiCAD. Робота з текстом в ArchiCAD. Розмірні лінії в ArchiCAD.

НЕ 1.9. Тонке налаштування параметрів ArchiCAD

Настроювання параметрів в ArchiCAD. Задання та зміна параметрів креслення в ArchiCAD. Робота зі слоями в ArchiCAD. Швидкі вигляди в ArchiCAD.

НЕ 1.10. Створення даху в ArchiCAD

Створення купольного даху в ArchiCAD. Створення скатного даху в ArchiCAD. Створення циліндричного даху в ArchiCAD. Лінійні форми в ArchiCAD. Створення та редагування бібліотек в ArchiCAD. Редагування матеріалів в ArchiCAD.

НЕ 1.11. Створення збірних креслень та сумісна робота в ArchiCAD

Параметри візуалізації в ArchiCAD. Фотографії в ArchiCAD. Калькуляція в ArchiCAD. Реєстр вікон та дверей в ArchiCAD. Креслення PlotMaker в ArchiCAD. Спільна робота над проектами в ArchiCAD. Збереження проекту ArchiCAD у вигляді архіву

Основна література до дисципліни:

  1. Бергхаузер Т., Шлив П. Система автоматизированного проектирования AutoCAD: Справочник: Пер. с англ. - М.: Радио и связь, 1989. - 256 с.: ил.

  2. Геснер Р., Бойс Дж. Автокад для начинающих. Часть 1. - Казань: ГАРМОНИЯ Комьюникейшнз, 1993. - 287 с.: ил.

  3. Аугер В. AutoCAD 11.0 : Пер. с нем. - К.: Торгово-издательское бюро DHV, 1993. - 320 с.: ил.

  4. Греков Владислав Эдуардович [Подробнее о книге Скоростное освоение AutoCAD]. — 2008.

  5. Свет В.Л. AutoCAD: Язык макрокоманд и создание кнопок. — СПб.: «БХВ-Петербург», 2004. — С. 320. — ISBN 5-94157-392-8

  6. Полещук Н.Н. AutoCAD 2004: разработка приложений и адаптация. — СПб.: «БХВ-Петербург», 2004. — С. 624. — ISBN 5-94157-424-X

  7. Зуев С.А., Полещук Н.Н. САПР на базе AutoCAD — как это делается. — СПб.: «БХВ-Петербург», 2004. — С. 1168. — ISBN 5-94157-344-8

  8. Эллен Финкельштейн AutoCAD 2008 и AutoCAD LT 2008. Библия пользователя = AutoCAD 2008 and AutoCAD LT 2008 Bible. — М.: «Диалектика», 2007. — С. 1344. — ISBN 978-5-8459-1310-4

  9. Дэвид Бирнз AutoCAD 2009 для ";чайников"; = AutoCAD 2009 For Dummies. — М.: «Диалектика», 2008. — С. 412. — ISBN 978-5-8459-1444-6

  10. Бондаренко Сергей Валериевич AutoCAD для архитекторов. — М.: «Диалектика», 2009. — С. 592. — ISBN 978-5-8459-1491-0

  11. Интернет учебник ";ArchiCAD 12 учебник по новым функциям";. Видео + учебные проекты. Graphisoft, 2008.

  12. С. Титов. «ArchiCAD 7.0». М, «Кудиц-образ», 2002

  13. А. Л. Ланцов. «ArchiCAD 8.x и его окружение». М, «Кудиц-образ», 2005

  14. Документация по программе ArchiCAD12.

  15. Титов С. ArchiCAD 11. Справочник с примерами. — М: «КУДИЦ-ПРЕСС», 2008. — С. 600.

  16. Ланцов А. Л. Компьютерное проектирование в архитектуре. ArchiCAD 11.. — СПб: «ДМК-Пресс», 2007. — С. 800.

  17. Документация к программе ArchiCAD 12 (язык Русский. Поставляется вместе с программой в виде книг вместе с коммерческим дистрибутивом. В виде PDF документации с web пакетом)

  18. АrchiСAD 12 Руководство по проведению расчётов.

ДИСЦИПЛІНА „ФІЗИКА З ОСНОВАМИ ГЕОФІЗИКИ

Кількість годин: 81 год. (2,5 кредити)

Форма контролю –екзамен.

Фізика вивчає найпростіші та найзагальніші властивості матерії та форми її існування. Фізика має велике загальнонаукове значення як одна із галузей інтелектуальної діяльності людини, що формує сучасне світосприйняття і світорозуміння, сприяє розвитку мислення, створенню бази наукових основ для вивчення всіх природничих дисциплін.

МЕТА ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ

Мета вивчення предмету полягає в тому, щоб представити студентам фізичну теорію як узагальнення спостережень, практичного досвіду та експерименту. Сприяти формуванню світогляду студентів на основі сучасних досягнень науки і техніки, глибокому розумінню явищ і процесів навколишнього природного середовища.

КОМПЕТЕНЦІЇ, ЯКІ НЕОБХІДНО РОЗВИВАТИ В РЕЗУЛЬТАТІ ВИВЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Студент повинен:

мати уявлення:

  • про характер і фізичний зміст природних явищ;

знати і уміти використовувати:

  • закони фізики – їх формулювання та короткий запис у вигляді формул;

  • сучасні методики вимірювання фізичних величин;

мати навички:

  • проведення, оформлення і оцінки результатів фізичного експерименту

вміти:

  • використовувати набуті знання для розв’язку фізичних задач на практиці;

  • будувати структурно-логічні схеми при вивченні фізичних явищ та законів;

  • користуватися вимірювальними приладами;

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1

МЕХАНІКА

НЕ 1.1. Кінематика точки і твердого тіла

НЕ 1.2. Закони динаміки. Сили інерції.

НЕ 1.3. Закон збереження енергії.

НЕ 1.4. Елементарна динаміка твердого тіла.

НЕ 1.5. Елементи механіки рідин і газів

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2

МОЛЕКУЛЯРНА ФІЗИКА І ТЕРМОДИНАМІКА”

НЕ 2.1. Молекулярно-кінетична теорія ідеальних газів.

НЕ 2.2 . Основи термодинаміки.

НЕ 2.3 . Реальні гази

НЕ 2.4 . Загальна характеристика рідкого стану. Поверхневий натяг

НЕ 2.5 . Теплоємність, теплопровідність, теплове розширення твердих тіл.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 3

ЕЛЕКТРИКА І МАГНЕТИЗМ”

НЕ 3.1. Електростатика.

НЕ 3.2 . Постійний електричний струм.

НЕ 3.3 . Стаціонарне магнітне поле. Магнетики.

НЕ 3.4 . Електромагнітна індукція. Змінний струм.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 4

ОПТИКА, ЕЛЕМЕНТИ АТОМНОЇ ТА ЯДЕРНОЇ ФІЗИКИ”

НЕ 4.1. Інтерференція світла.

НЕ 4.2 . Дифракція світла.

НЕ 4.3 . Поляризація світла.

НЕ 4.4 . Будова та властивості атома і атомного ядра.

Література по курсу

  1. Венгренович Р.Д., Стасик М.О., Давидович В.О., Лопатню І.О. Курс фізики. Ч1 Чернівці: ЧНУ, 2007

  2. Венгренович Р.Д., Стасик М.О. Курс фізики. Ч2 Чернівці: ЧНУ, 2008І.М.Кучерук, І. Т. Горбачук. Загальна фізика. Київ.: Вища шкода, 1990.

  3. Т.И. Трофимова. Краткий курс физики.:М.,Выс. Школа, 2001.

  4. И. В. Савельев. Курс общей физики. М.: Наука, т.І-1 II, 1968-1982р.

  5. А. Н. Матвеев. Общий курс физики. М.: 5т.1993.

  6. Б. М. Яворський, А. А. Детлаф,Л. Б.Милковська, Г. П. Сергеєв. Курс фізики. К.: Вища школа, т.1-111,1970.

  7. Г. Ф. Бушок, Г.Ф. Півень. Курс фізики. К.: Вища школа, ч.І,ІІ,1969-1972.

  8. Р. Й. Грабовский. Курс физики. М.: Высшая школа, 1974.

  9. Г.А.Зисман.О.М.Тодес.Курс общей физики. М.: Наука,, т. І-1 II, 1968.

  10. В. С. Волькенштейн. Сборник задач по общему курсу физики. М.: Наука, 1969.

  11. А. Г. Чертов, А. А. Воробьев. Задачник по физике. М.: Высшая школа, 1988.

  12. Т.И. Трофимова, З.Г. Павлова. Сборник задач по курсу физики с решениями. М.: Высшая школа, 2003.-600 с.

ДИСЦИПЛІНА «ХІМІЯ З ОСНОВАМИ ГЕОХІМІЇ»

Кількість годин: 81 год. (2,5 кредити)

Форма контролю –екзамен.

Мета вивчення дисципліни – сформувати розуміння основ хімії як науки про перетворення речовин необхідні в географічних дослідженнях, пов’язаних із глобальним потеплінням клімату і еволюцією всієї природи. Надати студентам базові знання про будову атома, молекул та можливі міжмолекулярні взаємодії як основу для формування матеріалістичного світогляду. Створити для майбутніх викладачів наукову і методичну базу, що дасть їм можливість використати отримані знання в своїй професійній діяльності.

Завдання вивчення дисципліни

  • Сформувати у студента базові знання про властивості і хімічні перетворення неорганічних (мінеральних) речовин у природних середовищах.

  • Показати взаємозв’язок багатьох галузей промисловості із хімією (металургія, машинобудування., транспорт, промисловість будівельних матеріалів, сільське господарство, медицина тощо).

  • Сформувати екологічне мислення та розуміння природи основних джерел антропогенного забруднення довкілля.

  • Навчити студентів проводити обчислення за рівняннями реакцій, що відбуваються у водному середовищі та газовому стані.

Компетенції, якими повинен оволодіти студент:

Студент повинен знати:

  • основні визначення (атом, молекула, моль, молярна маса, реакція нейтралізації тощо);

  • особливості фізичних і хімічних властивостей кислот, основ, солей, оксидів та їх класифікацію;

  • структуру, властивості і застосування основних електролітів у техніці, медицині, біології, охороні оточуючого середовища;

  • природу фізико-хімічних перетворень електролітів у водних розчинах (диспергування, електролітична дисоціація, гідроліз, розчинність тощо).

Студент повинен уміти

  • працювати з навчальною, науково-популярною, монографічною літературою і поточною науковою ІНТЕРНЕТ-інформацією з хімії;

  • виконувати в лабораторних умовах практичні роботи по одержанню та дослідженні властивостей хімічних сполук

  • вміти розрахувати концентрацію розчинів (масову частку, молярну концентрацію)

  • підбирати коефіцієнти (урівнювати) для окисно-відновних реакцій.

Методика викладання та методи навчання: лекції, лабораторні роботи, семінари, консультації (індивідуальні, групові).

Оцінювання: контрольні роботи, тестове опитування, письмовий іспит.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1

хімія з основами геохімії” (частина І „Хімія”)

НЕ 1. Атомно-молекулярне вчення

Основні закони хімії: закон Авогадро, закон сталості складу, закон кратних відношень, закон еквівалентів. Основні газові закони.

НЕ 2. Класи неорганічних сполук

Основні класи неорганічних сполук: оксиди, кислоти, основи та солі.

НЕ 3. Хімічна кінетика. Хімічна рівновага

Поняття про гомогенні та гетерогенні процеси. Вплив концентрації на швидкість гомогенних процесів. Виведення закону діючих мас. Залежність швидкості хімічної реакції від температури. Рівновага, принцип Ле-Шательє.

НЕ 4. Будова атома. Періодичний закон. Хімічний зв’язок

Теорії будови атома. Постулати Бора. Періодичний закон. Порядок заповнення електронних орбіталей. Метали та неметали в періодичній системі. Типи хімічного зв’язку.

НЕ 5. Розчини

Уявлення про дисперсні системи. Класифікація дисперсних систем. Розчини. Способи вираження концентрації розчину (масова частка, молярна концентрація).

НЕ 6. Електролітична дисоціація. Гідроліз солей.

Теорія електролітичної дисоціації. Значення розчинів сильних і слабких електролітів у природі. Вода. Іонний добуток води. Водневий показник. Добуток розчинності. Процес гідролізу. Іонні реакції.

НЕ 7. Електрохімія

Окисно-відновні процеси. Електрохімічні властивості розчинів Електрохімічний ряд напруг. Гальванічний елемент.

Література:

  1. Романова Н.В. Загальна та неорганічна хімія. – К.: „Перун”. 1998. С.480.

  2. Григор’єва В.В., Самійленко В.М. - Загальна хімія: К.: Вища школа, 1991. – 431с.

  3. Левітін Є.Я., Бризицька А.М., Клюєва Р.Г. Загальна та неорганічна хімія. – Вінниця: „Нова книга”, 2003. – 468 с.

  4. 44Глінка М.Л. Загальна хімія. - К.: Вища школа, 1982. - 607 с.

  5. Глинка Н.Л. Задачи и упражнения по общей химии. Л.: Химия. 1985. 270 с.

  6. Середа І.П. Конкурсні задачі з хімії: для вступників до вузів. Навч. посібник. - 2-ге видання, перероб. і допов. К.: Вища школа. 1995. – 256с.

  7. М.Фримантл. Химия в действии. В 2-х частях.-М.:Мир.-1991.

ДИСЦИПЛІНА „ЗАГАЛЬНЕ ЗЕМЛЕЗНАВСТВО”

Кількість годин: 108 год. (3 кредити)

Форма контролю –екзамен.

1. Пояснювальна записка

1.1 Мета викладання дисципліни.

Метою викладання загального землезнавства є дослідження природних закономірностей виникнення, розвитку та функціонування географічної оболонки Землі.

1.2 Завдання вивчення дисципліни.

Вивчення основних закономірностей існування та розвитку географічної оболонки Землі, її динаміки, компонентів, історії розвитку, засвоєння базових методів фізико-географічних досліджень.

1.3 Компетенції, якими має оволодіти студент у процесі вивчення дисципліни.

У процесі вивчення курсу “Краєзнавство” студент повинен:

  • Знати й розуміти систему географічних наук;

  • Знати історію розвитку знань про Землю та історію основних географічних відкриттів;

  • Знати основні теорії походження Землі та її до геологічного етапу розвитку;

  • Знати і розуміти межі ГО та границі геосфер;

  • Вільно володіти номенклатурою географічних назв у заданому обсязі, уміти їх показувати на картах різної розмірності.

ІІ. Змістовні модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ).

Модуль 1. Вступ. Основні умови та фактори існування та розвитку географічної оболонки

НЕ 1.1.Система географічних наук. Об’єкт, предмет та методи дослідження. Природничо-суспільний, суспільно-економічний, природничий та наскрізний блоки. Прикладні науки, що входять до них. Об’єкт, предмет, завдання та методи дослідження загального землезнавства.

НЕ 1.2. Історія розвитку загального землезнавства. Історія розвитку фізичної географії. Основні етапи розвитку ідей фізичної географії.

  • НЕ 1.3.Астрономічні умови розвитку Землі та географічної оболонки. Земля у Всесвіті та Сонячній системі. Форма та розміри Землі.

НЕ 1.4.Рухи Землі у Всесвіті Вплив рухів Землі на розвиток географічної оболонки. Вплив космічної речовини. Сонячно-земні зв’язки.

НЕ 1.5.Геофізичні умови розвитку ГО. Геофізичні поля. Гравітаційне поле та гравітаційні процеси. Електромагнітне поле Землі та магнітосфера.

НЕ 1.6.Енергетика поверхні Землі.Енергетика поверхні Землі. Загальні термодинамічні умови на Землі.

НЕ 1.7.Основні ендогенні процеси. Основні ендогенні процеси. Тектосфера та тектонічні рухи.

НЕ 1.8.Основні екзогенні процеси. Основні екзогенні процеси.

НЕ 1.9.Геохімічні умови розвитку ГО. Склад Землі та геосфер. Динаміка й трансформація речовини геосфер. Основні геохімічні процеси. Радіоактивність геосфер.

НЕ 1.10.Номенклатура географічних назв. Євразія, Пн. Америка, Пд. Америка.

Модуль 2. Еволюція Землі та її ГО.Структура та динаміка географічної оболонки.

НЕ 2.1.Еволюція Землі та її ГО. Зародження Землі. До геологічний етап розвитку.

НЕ 2.2. Добіогенний, біогенний та антропогенний етап розвитку.

НЕ 2.3.Загальні риси структури ГО. Межі ГО. Взаємодія компонентів у ГО. Речовина ГО. Саморегуляція ГО.

НЕ 2.4. Структура та характеристики атмосфери, гідросфери та літосфери.

НЕ 2.5.Вертикальні та горизонтальні структури ГО.Основні види горизонтальних та вертикальних структур ГО.

НЕ 2.6.Ландшафтна сфера Землі. Структура ландшафтно сфери Землі. Дослідження ландшафтів.

НЕ 2.7.Динаміка ГО. Енергетика ГО. Динаміка атмосфери, гідросфери, біосфери.

НЕ 2.8.Кругооберти. Кругооберти, циркуляція, ритміка, функціонування геосистем.

НЕ 2.9.Номенклатура географічних назв. Африка, Австралія і Океанія, Антарктида, Світовий океан.

ІІІ. Література до дисципліни

  1. Багров М. В., Боков В. О., Черваньов І. Г. Землезнавство. - К.: Либідь, 2000. - 464 с.

  2. Введение в физическую географию / Марков К.К., Добродеев О.П., Симонов Ю.Г. и др. - М., 1978.

  3. Геренчук К.И., Боков В.А., Черванев И.Г. Общее землеведение. - М.: Высшая школа, 1984. - 255 с.

  4. Жекулин В.С. Введение в общую географию. - Л., 1989.

  5. Исаченко А.Г. География сегодня. - М., 1979.

  6. Мильков Ф.Н. Общее землеведение. - М.: Высшая школа, 1990.

  7. Мукитанов Н.К. От Страбона до наших дней. - М.: Мысль, 1985.

  8. Физическая география для подготовительных отделений вузов / Под ред К.В. Пашканга. - М.: Высшая школа, 1991.

  9. Физико-географический атлас Мира (ФГАМ). – М., 1964. – 200 с.

ДИСЦИПЛІНА «Геологія загальна та історична»

Кількість годин: 108 год. (3 кредити)

Форма контролю –екзамен.

1. Пояснювальна записка

1.1. Мета викладання дисципліни

Мета даного курсу – ознайомлення студентів з основними властивостями Землі, речовинним складом, будовою та історією розвитку структур земної кори, формування знань про роль геодинамічних процесів у формуванні рельєфу материків та океанів, оволодіння студентами практичних навичок визначення тектонічних і геологічних структур (на місцевості та картою), уміння студентами використовувати набуті знання при вивченні курсів: землезнавство, геоморфологія, ґрунтознавство, регіональна фізична географія.

Окрім того, студенти повинні знати й визначати у польових умовах класи гірських порід і мінералів, уміти користуватися гірничим компасом, складати стратиграфічні колонки, читати тектонічні та геологічні карти.

1.2. Завдання вивчення дисципліни

  • Знати роль геологічної науки та її місце серед природничих наук та наук про землю;

  • На підставі розрізнених методів дати характеристику внутрішньої будови Землі та речовинного складу різних оболонок;

  • Вміти аналізувати різні типи земної кори та розпізнавати її головні структурні елементи за будовою та по карті;

  • Вірно трактувати різні гіпотези походження структур земної кори;

  • Давати характеристику геодинамічних процесів, згрупувавши їх за джерелами енергії, які їх спричинюють;

  • Обґрунтовувати роль кожного з процесів у формуванні геологічних структур та форм рельєфу;

  • Знати методи встановлення абсолютного та відносного віку гірських порід;

  • Давати характеристику різним геологічним етапам розвитку структур земної кори.

1.3. Компетенції, якими має оволодіти студент у процесі вивчення дисципліни:

  • Розрізняти різні типи земної кори за структурними схемами й мегаформами рельєфу;

  • Навчитись вміло застосовувати методи геологічних досліджень;

  • Визначати мінерали та гірські породи за їх властивостями у польових умовах;

  • Вміти аналізувати сильні й слабкі моменти у різних гіпотезах про формування структур земної кори;

  • за графічними схемами розпізнавати форми плікативних та диз’юнктивних дислокацій;

  • давати характеристику інтрузивному та ефузивному магматизму;

  • характеризувати роль та значення різних екзогенних геологічних процесів у формуванні відкладів й створенні різних форм рельєфу;

  • вміти розпізнавати різні фації відкладів;

  • характеризувати геохронологічну і стратиграфічну шкали.

ЗМ 1. Будова Землі та методи пізнання внутрішньої будови

НЕ 1.1. (Лекція) Об’єкт, предмет та методи дослідження. Зв’язок з іншими науками. [2, 4, 7(1)]

НЕ 1.2. (Лекція) Внутрішня будова Землі та методи ї пізнання. Відмінність оболонок Землі за фізичними параметрами. Будова і склад земної кори [2, 6, 7(1, 3, 4, 6)]

НЕ 1.3. (Лекція) Типи земної кори [ 4, 5, 7, 8]

НЕ 1.4. (Лекція) Структурні елементи земної кори. [1, 2, 5, 7, 8]

ЗМ 2. Геодинамічні процеси (ендогенні та екзогенні).

НЕ 2.1. –2.2.(Лекції) Група ендогенних процесів [1, 4, 5, 7, 8]

НЕ 2.3.–2.6.(Лекції) Група екзогенних процесів [3, 4, 5, 7, 8 ]

НЕ 2.8. (Лекція) Седиментація відкладів та формування гірських порід [1, 2,3, 4]

ЗМ 3. Історична геологія

НЕ 3.1. (Лекція) Поняття про абсолютний та відносний вік. Дофанерозойський етап розвитку Землі та земної кори. [1, 4, 5, 7, 8 (1, 2, 8)]

НЕ 3.2. (Лекція) Палеозойський етап [1, 4, 5, 7, 8 (1, 2, 8)]

НЕ 3.3. (Лекція) Мезокайнозойський етап [1, 4, 5, 7, 8 (1, 2, 8)]

Основна література:

Література до змістового модуля 1

  1. Алисон Д., Палмер Д. Геология. М.: Мир, 1984.

  2. Біленко Д.К. Основи геології та мінералогії. Вид. 3-тє. К.: Вища школа, 1973.

  3. Борголов И.Б. Курс геологии. Уч.пособие. - М.: Агропромиздат, 1989.

  4. Иванова М.Ф. Общая геология с основами исторической геологии. Уч. 4-е изд., перераб. и дополн. М.: Высшая школа, 1980.

  5. Короновский Н.В., Якушова А.Ф. Основы геологии. М.: Высшая школа, 1991.

  6. Павлинов В.Н., и др. Основы геологии.- М.: Недра, 1991.

  7. Свинко Й.М., Сивий М.Я. Геологія: Підручник. – К.: Либідь, 2003. – 480 с.

  8. Стецюк В.В., Ковальчук І.П. Основи геоморфології: Навч. Посіб. / За ред. О.М. Маринича. – К.: Вища шк., 2005. – 495 с.

  9. Якушова А.Ф., Хаин В.Е., Славин В.И. Общая геология. Изд-во МГУ, !988.

До змістовного модуля 2-3

  1. Бондарчук В.Г. Геологія для всіх. – К.: Радянська школа, 1970. – 295 с.

  2. Гурский Б.Н. Историческая геология с элементами палеонтологии. Минск, Вышейшая школа, 1979.

  3. Загальна та історична геологія. Методичні вказівки до проведення лабораторних занять. Частина 1 /Укл. Чернега П.І. – Чернівці: ЧДУ, 1998. – 28с.

  4. Іванов Л.Л. Короткий курс мінералогії. Харків, Дніпропетровськ ВРНГ УСРР, технічне видавництво, 1932. – 350 с.

  5. Лазаренко Е.К. Курс минералогии. Государственное издательство технической литературы Украины.Киев,1951. – 687 с.

  6. Лазаренко Є.К., Винар О.М. Мінералогічний словник.–К.:Наук. думка, 1975.–772 с.

  7. Минералы Украины: краткий справочник/ Щербак Н.П., Павлишин В.И., Литвин А.Л. и др.; отв.ред. Щербак Н.П.; АН УССР. Ин-т геохимии и физики минералов. – К.: Наукова думка, 1990. – 408 с.

  8. Ушаков С.А., Ясаманов Н.А. Дрейф материков и климаты Земли. - М.: Мысль,1984.

ДИСЦИПЛІНА «Метеорологія і кліматологія»

108 год.(3 кредити)

Форма контролю –екзамен.

1. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

1.1.Мета і завдання дисципліни

Курс метеорології та кліматології має за мету вивчення основних фізичних властивостей атмосфери та умов кліматотворення в земних умовах. Він передбачає формування у студентів фундаментальних знань про:

- будову атмосфери та її якісні характеристики;

- атмосферні процеси та явища, їх природу й наслідки;

- розподіл метеорологічних величин у просторі й часі;

- метеорологічний моніторинг;

- різноманіття кліматів Землі, їх географію; причини змін і коливань клімату.

1.2. Основне завдання курсу:

1) сформувати у студентів чіткі поняття і уявлення про властивості атмосфери Землі як невід'ємного елементу географічного середовища, що разом із іншими складовими географічної оболонки (формами земної поверхні, гідросферою, біогенними компонентами) визначає умови життєдіяльності людини, різноманіття природних умов;

2) навчити студентів розуміти природу атмосферних явищ, їх фізичну сутність, міру впливу на інші природні процеси, на екологічний стан довкілля;

3) ознайомити студентів з методами спостережень за станом атмосфери, метеорологічними приладами, навчити виконувати метеорологічні спостереження;

4) вивчити географічний розподіл кліматичних елементів, з’ясувати особливості формування кліматів Землі та їх різноманіття.

1.3. Компетенції, якими має оволодіти студент у процесі вивчення дисципліни:

Упродовж вивчення курсу студент повинен:

а) знати і розуміти основні поняття метеорологічного й кліматологічного змісту, сутність завдань метеорології та кліматології як наук, їх практичну значимість;

б) знати особливості будови атмосфери, особливості розподілу метеовеличин у просторі й часі, розуміти та вміти пояснювати хід атмосферних процесів, природу атмосферних явищ;

в) вивчити методи спостережень за станом атмосфери, уміти виконувати елементарні метеоспостереження, аналізувати їх результати, складати опис погоди;

г) знати чинники кліматотворення, вивчити особливості кліматів Землі, уміти складати кліматичні характеристики, працювати з кліматичними картами.

ІІ. Змістовні модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ).

ЗМ 1. Будова та фізичні властивості атмосфери.

НЕ.1.1. Метеорологія і кліматологія як науки. Об’єкт, предмет та методи досліджень.

Зміст метеорології і кліматології як наук, завдання, методи. Сучасні методи спостережень за станом атмосфери, їх практичне значення.. Атмосферний моніторинг. Структура метеорологічної мережі. Особливості роботи метеостанції. Метеорологічний майданчик і метеоприлади.

НЕ 1.1.1. Історія розвитку метеорології і кліматології. Особливості історичного розвитку метеорології і кліматології як наук. Основні етапи розвитку, відкриття, видатні вчені-метеорологи та кліматологи.

Історія вітчизняної метеорології і кліматології

НЕ 1.1.2. Метеорологічний майданчик і метеоприлади. Метеорологічна станція. Поняття про метеорологічну станцію та метеоспостереження. Метеорологічні прилади, спостереження за станом атмосфери.

НЕ 1.2.Повітря й атмосфера. Склад і властивості атмосферного повітря. Фізичні властивості атмосфери, причини її вертикального розшарування та горизонтальної неоднорідності. Термічна стратифікація атмосфери та її метеорологічні наслідки. Атмосферний тиск, закономірності його змін з висотою. Зональний розподіл тиску.

НЕ 1.2.1. Атмосферний тиск. Спостереження за атмосферним тиском. Методи визначення атмосферного тиску (АТ). Барометри. Барограф. Формула Бабіне.

ЗМ.2. Тепловий і водний режим атмосфери

НЕ 2.1.Сонячна радіація й атмосфера. Сонячна радіація в атмосфері. Радіаційні характеристики клімату, радіаційний баланс.

НЕ 2.1.1. Методи спостережень за станом неба та складовими сонячної радіації. Спостереження за тривалістю сонячного сіяння та станом неба. Геліограф.

НЕ 2.2. Тепловий режим атмосфери. Теплообмінні процеси в атмосфері. Тепловий режим атмосфери, ґрунту, водойм. Тепловий баланс земної поверхні. Температура повітря й ґрунту.

НЕ 2.2.1 Методи визначення температури повітря і ґрунту.

Спостереження за температурою повітря й ґрунту. Метеорологічні термометри. Термограф.

НЕ 2.3. Вода в атмосфері.

Характеристики вологості повітря. Випаровування, конденсація та сублімація водяної пари в атмосфері. Хмари й атмосферні опади. Атмосферні явища.

НЕ 2.3.1. Методи визначення вологості повітря.

Спостереження за вологістю повітря. Психрометр. Гігрометр. Гігрограф.

НЕ 2.3.2. Спостереження за станом неба, хмарами, атмосферними опадами.

Спостереження за хмарами, атмосферними явищами приземного шару повітря, опадами, сніговим покривом.. Плювіограф. Опадомір. Візуальні спостереження за наземними гідрометеорами.

НЕ 2.3.3. Атмосферні явища.

Природа атмосферних явищ. Тумани. Наземні гідро метеори. Оптичні явища в атмосфері. Пилові бурі. Смерчі. Електричні явища.

ЗМ 3. Циркуляція атмосфери. Клімати Землі.

НЕ 3.1. Баричне поле і вітер.

Баричне поле атмосфери: динаміка в просторі й часі. Баричні системи. Циклони й антициклони: особливості виникнення, розвитку, кліматотвірний вплив. Погода в циклоні й антициклоні. . Циклони й антициклони на картах погоди.

НЕ 3.1. 1.Поле вітру і його характеристики.

Спостереження за вітром. Роза вітрів. Флюгер. Анеморумбометр. Анемометри.

НЕ 3.2. Атмосферна циркуляція. Повітряні течії в атмосфері. Рух і трансформація повітряних мас. Загальна схема циркуляції атмосфери та її типи.

НЕ 3.2.1. Місцева циркуляція атмосфери

Гірсько-долинна, бризова циркуляція, фени, бора, інші види місцевих вітрів

НЕ 3.3. Клімати Землі. Чинники й процеси кліматотворення. Вплив земної поверхні на процеси кліматотворення. Закономірності розподілу елементів клімату. Географія і особливості кліматів Землі. Класифікації кліматів.

НЕ 3.3.1. Кліматичні пояси та кліматичні області Землі.

Характеристики кліматів Землі: арктичного, субарктичного, антарктичного, субантарктичного, помірного, субтропічного, тропічного, субекваторіального, екваторіального та окремих кліматів (пасатного, мусонного, середземноморського тощо).

НЕ 3.3.2. Побудова графіків ходу метеовеличин та опис погоди календарного місяця за даними навчальної метеостанції ЧНУ.

Хід температур повітря й грунту, відносної вологості повітря, опадів, атмосферних явищ. Визначення амплітуд температур, розрахунок середніх величин. Аналіз змін метеовеличин упродовж місяця.,

ІІІ. Література до дисципліни

  1. Хромов С.П. Метеорология и климатология для географических факультетов.- Л., Гидрометеоиздат, 1983. – 455 с.

  2. Климатология / Дроздов. О.А., Васильев В.А., Кобышева Н.В., Раевский А.Н., Смекалова Л.К., Школьный Е.П. – Л.: Гидрометеоиздат, 1989. – 568 с.

  3. Алисов Б.П., Дроздов О.А., Рубинштейн Е.С. Курс климатологии: В 2 ч. – Л.: Гидрометеоиздат, 1952. – 487 с.

  4. Антонов В.С.Короткий курс загальної метеорології. Навчальний посібник. -Чернівці: Рута, 2004. - 336 с.

  5. Метеорологія. Практикум / П.І.Колесник. – К.: Вища шк., 1986. – 175 с.

  6. Волошина А.П., Евневич Т.В., Земцова А.И. Руководство к лабораторним занятиям по метеорологии и климатологии / Под. ред. С.П. Хромова. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1975. – 141с.

  7. Атмосферний тиск: Методичні вказівки до лабораторних робіт / Укл. О.В.Моргоч. - Чернівці: Рута, 2003. - 24 с.

  8. Метеорологічні прилади: Методичні вказівки до лабораторних робіт / Укл. О.В. Моргоч. – Чернівці: Рута, 2004. – 24 с.

  9. Метеорологічні прилади, методи спостережень, вимірювань та їх обробка. Навчальний посібник / За ред. В.С.Антонова. – Чернівці: Рута, 2004. – 108 с.

10. Метеорологічні спостереження в стаціонарних умовах: Методичні вказівки до лабораторних робіт / Укл. О.В. Моргоч. – Чернівці: Рута, 2003. – 24 с.

11 .Метеорологія та кліматологія: Методичні вказівки до вивчення теоретичного курсу / Укл. О.В. Моргоч. – Чернівці: ЧНУ, 2002. – 24 с.

12. Моргоч О.В..Метеорологія і кліматологія: історія розвитку. Конспект лекції. -Чернівці: Рута, 2003. - 48 с.

13. Практика з метеорології та кліматології: Методичні вказівки / Укл. О.В. Моргоч. – Чернівці: ЧНУ, 2002. - 20 с.

ДИСЦИПЛІНА „Загальна гідрологія”

108 год. (3 кредити)

Форма контролю –екзамен

Мета вивчення курсу: сформувати теоретичні уявлення, знання та деякі практичні навички майбутніх спеціалістів-географів в області використання, збереження та відновлення водних ресурсів та водних об’єктів, розуміння місця та ролі води у природі та суспільстві.

Основні завдання курсу:

- скласти уяву про найбільш загальні закономірності гідрологічних процесів на Землі;

- показати роль, місце та значення природних вод у географічній оболонці (біосфері);

- ознайомити студентів з основними географо-гідрологічними та екологічними особливостями різних типів водних об’єктів;

- розкрити сутність гідрологічних процесів з позицій фундаментальних законів фізики та інших наук;

- показати значення гідрологічних знань для вирішення питань використання та охорони вод;

- сформувати у студентів вміння використовувати набуті знання при вирішенні важливих практичних питань опису водних об’єктів та аналізі процесів, що в них відбуваються.

Методика викладання та методи навчання: В процесі викладання даної дисципліни використовуються різноманітні методики викладання та методи навчання, зокрема, лекції (вступні, тематичні, підсумкові), модульні контрольні роботи, консультації (індивідуальні, групові, колективні).

Оцінювання

В процесі викладання курсу реалізуються різні форми поточного контролю (опрацювання і аналіз наукових статей, присвячених проблемам курсу; складання тестових завдань; проведення поточного модульного і підсумкового тестового контролю), а також здійснюється підсумковий контроль у формі усного екзамену

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1

Основи гідрології. Гідрологія кріосфери та підземних вод

НЕ 1.1 Наука про природні води

Історія гідрологічних досліджень. Сучасна гідрологія. Методи гідрологічних досліджень.

Практична робота №1 „Ознайомлення з основними видами гідрологічних спостережень”

Загальна характеристика, принципи організації і розміщення гідрометеорологічної сітки станцій і постів. Спостереження за рівнями води. Вимірювання швидкостей течії. Ознайомлення з гідрометричними млинками. Вимірювання витрат води.

Самостійна робота „Гідросфера Землі. Колообіги води, вологообіги. Основні гідрологічні терміни і поняття”

Класифікація водних об’єктів. Поняття про колообіги води. Схема колообігу води у природі. Коефіцієнт вологообігу. Схема внутрішньоматерикового вологообігу. Гідрологічний режим; тепловий, температурний режим; льодовий режим; режим переміщення наносів; морфологічний режим; гідрохімічний режим; гідробіологічний режим; режим використання.

НЕ 1.2 Гідрологія льодовиків

Утворення льодовиків. Загальна характеристика льодовиків. Баланс і режим льодовиків

Практична робота №2 „Статистичні характеристики рівнів води”

Визначення максимального та мінімального рівнів води Нмin і Нмах. Визначення амплітуди коливання рівнів води (А). Знаходження величини інтервалу (І). Побудова гістограми рівнів води. Визначення середнього рівня води. Визначення середньозваженого рівня води.

Самостійна робота „Фізичні властивості природних вод”

Властивості води. Агрегатні стани. Фазові переходи. Явище переохолодження води. Основні типи випаровування. Густина води. Специфічні властивості рідини. Основні категорії (види) води за ступенем рухомості, характером зв’язку з породою. Режими руху рідини. Вчені, які займалися вивченням цього питання. Основні види хвиль: за походженням; за часом дії фактору; за сталістю параметрів; за положенням.

НЕ 1.3 Гідрологія підземних вод

Класифікація підземних вод. Артезіанські води. Підземні води у тріщинуватих та закарстованих породах. Структура підземної гідросфери. Підземний стік.

Лабораторна робота №3„Розрахунок витрат води в річці, що виміряна за допомогою гідрометричного млинка точковим способом”

Поняття про витрату води. Основні методи визначення витрат води. Побудова графіка поперечного перерізу потоку. Розрахунок площ геометричних фігур. Визначення часткових витрат води. Визначення загальної витрати води.

Самостійна робота „Хімічні властивості природних вод”

Хімічні елементи, що можуть знаходитися в морських водах. Мінералізація та солоність води (їх межі). Поняття „мінералізація” природних вод. Властивості і процеси природних вод залежно від мінералізації Твердість води. Агресивність. Лужність. Процеси, що зумовлюють міграцію хімічних речовин та елементів. Основні групи домішок у природних водах. Головні іони (аніони, катіони). Класифікація природних вод за хімічним складом та мінералізацією.

НЕ 1.4 Річки, річкові системи та їх басейни

Загальні відомості про річки та річкові системи. Річкові водозабори. Рух води у річках.

Лабораторна робота №4 „Розрахунок витрати води, що виміряна за допомогою поверхневих поплавків”

Побудова графіка ходу поплавків. Розрахунок часткових витрат води. Розрахунок фіктивної та фактичної витрати води.

Самостійна робота „Кріосфера Землі”

Кріосфера; сезонна снігова лінія; кліматична снігова лінія; хіоносфера; льодовик; морена. Зони льодоутворення. Їх характеристика. Основні види руху льодовиків. Основні типи льодовиків. Класифікація покривних льодовиків. Живлення льодовиків. Основні явища та процеси, пов’язані із льодовиками.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2

Гідрологія поверхневих вод суші. Розвиток гідросфери

НЕ 2.1 Формування стоку води у річках

Водний баланс. Процеси формування та кількісні характеристики стоку води у річках. Провідні аспекти вивчення стоку.

НЕ 2.2. Формування русел річок

Поняття про русловий процес (руслоформування). Структура русел. Типізація та класифікація русел.

Лабораторна робота №5 „Закономірності руху води у річках”

Поняття про коефіцієнт шорсткості Шезі. Розрахунок швидкості потоку за формулою Шезі. Побудова порівняльної таблиці швидкостей. Зворотній розрахунок коефіцієнта Шезі. Побудова графіка залежності. Побудова порівняльної таблиці коефіцієнтів Шезі.

Самостійна робота „Підземна гідросфера”

Структура підземної гідросфери. Рух підземних вод. Підземний стік. Основні природні явища та процеси, що пов’язані з підземними водами. Основні особливості хімічного складу підземних вод Режим підземних вод. Гідрогеологічні зйомки.

НЕ 2.3. Гідрологія озер

Морфологія озер. Льодотерміка озер. Динаміка озер. Водний режим озер. Гідрохімічні процеси та седиментація озер.

Самостійна робота „Гідрологія водосховища”

Класифікація водосховищ. Морфологічні процеси. Динаміка та водний режим. Екологічні проблеми.

НЕ 2.4. Гідрологія особливих та штучних водних об’єктів

Лавини і сніговий покрив. Селі. Канали. Болота.

Практична робота №6 „Аналіз водного режиму. Розчленування водного режиму за джерелами живлення”

Побудова гідрографу стоку річки за річний період. Розчленування гідрографу за джерелами живлення.

НЕ 2.5 Антропогенний етап розвитку природних вод

Зміна загальної динаміки вод гідросфери Землі. Вплив людини на склад та колообіги домішок. Зміни водних об’єктів. Екологічні проблеми Світового океану.

Практична робота №7 „Аналіз гранулометричного складу наносів”

Поняття про утворення та основна характеристика річкових наносів. Побудова інтегральної кривої розподілу гранулометричного складу наносів.

Самостійна робота „Річкові наноси”

Руслова ерозія. Основні категорії наносів. Основні способи руху твердих частинок.

Лабораторна робота №8 „Розрахунок стоку розчинених речовин у річці”

Аналіз гідрохімічного режиму річки. Розрахунок середньодобових витрат і стоку розчинених речовин. Побудова графіка зміни мінералізації та витрат води протягом року.

Основна література до курсу:

  1. Алексеевский Н.И. Гидрофизика. М.:Издательский центр „Академия”, 2006. – 176 с.

  2. Богословський Б.Б., Самотин А.А., Соколов Д.П. Общая гидрология. – Л.:Гидрометеоиздат, 1984. – 422 с.

  3. Винников С.Д., Проскуряков Б.В. Гидрофизика. – Л.:Гидрометеоиздат, 1988. – 348 с.

  4. Давыдов Л.К., Дмитриева А.А., Конкина Н.Г. Общая гидрология. – Л.:Гидрометеоиздат, 1973. – 462 с.

  5. Карасев И.Ф., Васильев А.В., Субботина Е.С. Гидрометрия. – Л.:Гидрометеоиздат, 1991. – 376 с.

  6. Левківський С.С., Хільчевський В.К., Ободовський О.Г. та ін. Загальна гідрологія. –К.:Фітосоціоцентр, 2000. – 264 с.

  7. Лучшева А.А. Практическая гидрология. – Л.:Гидрометеоиздат, 1976. – 440 с.

  8. Михайлов В.Н., Добровольский А.Д. Общая гидрология – М.:Высшая школа, 1991. – 368 с.

  9. Спицын Н.П., Соколова В.А. Общая и речная гидравлика. – Л.:Гидрометеоиздат, 1990. – 359 с.

  10. Чеботарев А.Н. Общая гидрология. – Л.: Гидрометеоиздат, 1975. – 544 с.

  11. Чеботарев А.Н. Гидрологический словарь. – Л.:Гидрометеоиздат,1978. – 308 с.

  12. Ющенко Ю.С., Гринь Г.І. та ін. Загальна гідрологія: Навчальний посібник. – Чернівці: Зелена Буковина, 2005. – 368 с.

ДИСЦИПЛІНА «Основи океанології»

54 год. (1,5 кредити)

Форма контролю – залік

Мета курсу: сформувати у студентів теоретичні уявлення про основні процеси в океанах та морях, структуру та історію океанологічних досліджень, географію та геоекологію Світового океану; створити навички виконання практичних завдань по вивченню океанологічних процесів та характеристик.

Основні завдання: скласти уяву про основні закономірності океанологічних процесів; показати роль, місце і значення Світового океану у географічній оболонці (біосфері); ознайомити студентів з основними географічними закономірностями розвитку океанів та морів, а також з геоекологічною проблематикою стосовно цих об’єктів; формування вмінь використовувати набуті знання при вирішенні важливих практичних завдань опису океанологічних об’єктів та аналізу процесів, що в них відбуваються.

Методика викладання та методи навчання: В процесі викладання даної дисципліни використовуються різноманітні методики викладання та методи навчання, зокрема, лекції (вступні, тематичні, підсумкові), практичні роботи, модульні контрольні роботи, консультації (індивідуальні, групові, колективні).

Оцінювання.

В процесі викладання курсу реалізуються різні форми поточного контролю (опрацювання і аналіз наукових статей, присвячених проблемам курсу; складання тестових завдань; проведення поточного модульного і підсумкового тестового контролю), а також здійснюється підсумковий контроль у формі усного заліку.

ЗМ 1. Основні відомості про Світовий океан і морську воду.

НЕ 1.Історія вивчення, поділ та історія розвитку Світового океану.

НЕ 2..Дно Світового океану. Мезоформи різних ділянок дна океану.

НЕ 3.Берегові та донні екзогенні процеси. Донні відклади.

НЕ 4. Гідрохімія океанів і морів. Солоність морських вод і баланс солей. Розподіл солоності. Інші домішки у морській воді.

НЕ 5. Теплові, оптичні та акустичні властивості морських вод. Розподіл та зміни температури морської води. Тепловий баланс.

НЕ 6. Оптичні та акустичні властивості морських вод.

НЕ 7. Густина та пов’язані з нею характеристики морських вод. Вертикальна стійкість та перемішування морських вод. Водні маси океану.

ЗМ 2. Режим, динаміка та природа Світового океану.

НЕ 1. Водний баланс Світового океану.

НЕ 2. Рівнева поверхня та її коливання. Причини утворення морських течій. Класифікація морських течій. Циркуляція вод океану.

НЕ 3. Закономірності розвитку вітрових хвиль. Довгі хвилі.

НЕ 4. Припливи в океанах і морях. Океан – складова географічної оболонки.

НЕ 5. Регіони океану. Екологія океану.

В результаті засвоєння курсу студенти повинні знати історичні основи розвитку океанології, поділ Світового океану на частини; розподіл та зміни температури морської води, тепловий баланс, оптичні та акустичні властивості води; вертикальну стійкість та перемішування морських вод; водний баланс Світового океану, поняття рівневої поверхні та її коливання; закономірності розвитку вітрових хвиль; регіони та екологічну ситуацію Світового океану та уміти розраховувати кількість кисню, яка була спожита морськими організмами; розраховувати розподіл густини океанічної води з глибиною; визначити гідродинамічний критерій мілководності та швидкості поширення хвиль.

Для засвоєння курсу пропонуються такі джерела:

  1. Богданов Д.В. География Мирового океана. - М., 1978.

  2. Богданов Ю.А., Каплин П.А., Николаев С.Д. Происхождение и развитие океана.- М., 1975.

  3. Волошин 1.1., Чирка В.Г. Географія Світового океану. - К., 1996.

  4. Гембель А.В. Общая география Мирового океана: Учебное пособие для географических специальностей вузов. - М., 1979.

  5. Егоров Н.И. Физическая океанография. - Л., 1974.

  6. Леонтьев О.К. Физическая география Мирового океана. - М., 1982.

  7. Леонтьев О.К. Дно океана. - М., 1968.

  8. Марчук Г.І., Каган Б.А. Динаміка океанських припливів. -Л., 1991.

  9. Мировой водный баланс и водные ресурсы Земли. -Л., 1974.

  10. Муратов М.В. Происхождение материков и океанических впадин. - М., 1975.

  11. Некрасов А.В. Енергія океанських припливів. - Л., 1990.

  12. Некрасов А.В. Припливні хвилі в окраїнних морях. - Л., 1975.

  13. Опарин А.И. Возникновение жизни в океане // Океанография / Под ред.
    Л.А. Зенкевича. - М., 1965.

  14. Ржонсницький В.Б. Припливні рухи. - Л., 1979.

  15. Степанов В.Н. Природа Мирового океана. - М., 1982.

  16. Строкина Л.А. Тепловой баланс поверхности океанов. - Л., 1989.

  17. Суховий В.Ф. Моря Мирового океана. - Л., 1986.

  18. Хільчевський В.К. Гідрохімія океанів і морів: Навчальний посібник. - К., 2003.

  19. Шепард Ф.П. Морская геология. - М., 1976.

  20. Шуйський Ю.Д. Основні риси рельєфу дна Світового океану. - Одеса, 1998.

ДИСЦИПЛІНА “Ґрунтознавство з основами географії грунтів”

108 год. (3 кредити)

Форма контролю – екзамен

(1 частина)

Мета і завдання дисципліни – вивчити морфологію, склад, властивості, режими ґрунтів і методи підвищення їх родючості та охорони їх від деградації, а також фактори ґрунтотворення, схему ґрунтотворного процесу й основні типи ґрунтів України. Як результат вивчення ґрунтознавства студент повинен знати:

зональні закономірності ґрунтотворення;

діагностичні ознаки ґрунтів;

агрогенетичні властивості ґрунтів;

сучасні агротехнологічні прийоми підвищення родючості та охорони ґрунтів;

головні типи ґрунтів України.

Студент повинен уміти:

проводити лабораторні аналізи ґрунтів;

діагностувати елементарні ґрунтові процеси та типи ґрунтотворення;

користуватись матеріалами ґрунтових та агрохімічних досліджень;

розробляти методи мінімалізації факторів, що лімітують родючість ґрунтів та методи їх

охорони;

визначати тип ґрунту на вищих таксономічних рівнях;

порівнювати властивості та рівень родючості головних типів ґрунтів України.

Вивчення дисципліни здійснюється протягом 1-х семестру.

Модуль 1. МОРФОЛОГІЧНА БУДОВА, ВЛАСТИВОСТІ ҐРУНТІВ ТА ҐРУНТОВІ РЕЖИМИ (М1)

НЕ 1.1 ПРЕДМЕТ І ЗАВДАННЯ ҐРУНТОЗНАВСТВА

Ґрунтознавство та його основні розділи. Поняття про ґрунт, його місце та роль у природі й діяльності людини

Історія розвитку ґрунтознавства. Розвиток ґрунтознавства в Україні. Ґрунтовий покрив як об’єкт землекористування

НЕ 1.2 ФАЗОВИЙ СКЛАД ТА МОРФОЛОГІЧНА БУДОВА ҐРУНТУ

Фазовий склад ґрунту.Морфологічна будова ґрунту. Основні морфологічні ознаки генетичних горизонтів

Ґрунтовий профіль, ґрунтові горизонти та їх індексація

НЕ 1.3 МІНЕРАЛОГІЧНИЙ ТА ГРАНУЛОМЕТРИЧНИЙ СКЛАД ҐРУНТІВ ТА ҐРУНТОТВОРНИХ ПОРІД

Первинні мінерали. Вивітрювання гірських порід. Вторинні мінерали.Ґрунтотворні породи та їх категорії.

Гранулометричний склад ґрунтів, класифікація механічних елементів. Класифікація ґрунтів за гранскладом.

НЕ 1.4 ОРГАНІЧНА РЕЧОВИНА ҐРУНТУ ТА РОЛЬ БІОЦЕНОЗІВ В ГУМУСОУТВОРЕННІ

Джерела гумусу в ґрунті. Груповий та фракційний склад гумусу.Хімічні та колоїдно-хімічні властивості гумусу. Сучасні концепції гумусоутворення в ґрунтах. Будова колоїдної міцели гумусових речовин. Активний та пасивний гумус. Значення гумусу в ґрунтотворенні та родючості ґрунтів

НЕ 1.5 ҐРУНТОВІ КОЛОЇДИ, ПОГЛИНАЛЬНА ЗДАТНІСТЬ ТА ФІЗИКО-ХІМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ҐРУНТІВ

Склад і властивості ґрунтових колоїдів. Значення ґрунтових колоїдів. Поглинальна здатність ґрунту та її види. Ємність поглинання і склад обмінно-поглинутих катіонів різних типів ґрунтів.Ґрунтово-поглинальний комплекс. Кислотність, лужність та буферність ґрунту.Теоретичні основи хімічної меліорації ґрунту

НЕ 1.6 ФІЗИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ТА СТРУКТУРА ҐРУНТУ

Загальні фізичні властивості ґрунту. Фізико-хімічні властивості ґрунту. Агрономічне значення структури.

Утворення структури. Втрата та відновлення структури

НЕ 1.7 ВОДНИЙ РЕЖИМ ҐРУНТУ ТА ЙОГО РЕГУЛЮВАННЯ

Значення води в ґрунті. Форми води в ґрунті. Вологоємність ґрунту та її види. Доступність ґрунтової води для рослин. Основні типи водного режиму. Хімічний склад і динаміка ґрунтових розчинів

НЕ 1.8 ҐРУНТОВЕ ПОВІТРЯ ТА ОКИСЛЮВАЛЬНО-ВІДНОВНІ ПРОЦЕСИ В ҐРУНТАХ

Форми ґрунтового повітря. Повітряно-фізичні властивості ґрунтів. Повітрообмін ґрунту. Склад ґрунтового повітря. Окислювально-відновні процеси у ґрунтах, показники Еh i rH3. ОВ-режим ґрунту. Роль ОВ-процесів у ґрунтотворенні та формуванні родючості

НЕ 1.9 ПОЖИВНИЙ РЕЖИМ ҐРУНТУ, ЙОГО РЕГУЛЮВАННЯ ТА ФІТОІНДИКАЦІЯ

Поняття про поживний режим ґрунту. Форми азоту в ґрунті та їх значення для живлення рослин. Сполуки фосфору в ґрунті та їх доступність рослинам. Калійний режим ґрунту. Шляхи регулювання поживного режиму

Модуль 2. РОДЮЧІСТЬ ҐРУНТІВ, ҐРУНТОТВОРНИЙ ПРОЦЕС ТА ҐРУНТИ УКРАЇНИ

НЕ 2.1 СИСТЕМА ПІДВИЩЕННЯ РОДЮЧОСТІ ҐРУНТУ ТА ПРОДУКТИВНОСТІ АГРОЦЕНОЗІВ

Фактори та умови ґрунтової родючості. Види родючості. Проблема окультурювання ґрунтів, та підвищення

їх родючості.

НЕ 2.2 КОМПОНЕНТИ ГЕОГРАФІЧНОГО СЕРЕДОВИЩА ЯК ФАКТОРИ ҐРУНТОТВОРЕННЯ

Поняття про фактори ґрунтотворення. Клімат як фактор ґрунтотворення, його характерні особливості.

Водний режим ґрунтів. Теплові властивості й тепловий режим ґрунтів. Роль у ґрунтотворенні материнської породи і рельєфу місцевості. Роль живих організмів у ґрунтотворенні. Значення віку і господарської діяльності людини у ґрунтотворенні.

НЕ 2.3

ҐРУНТОТВОРНИЙ ПРОЦЕС ТА ЕЛЕМЕНТАРНІ ҐРУНТОВІ ПРОЦЕСИ (ЕГП)

Загальна схема ґрунтотворного процесу. Поняття про ґрунтотворення. Стадії розвитку ґрунту. Поняття про елементарні ґрунтові процеси. Групи елементарних ґрунтових процесів. Типи ґрунтотворення.

НЕ 2.4

ҐРУНТОВИЙ ПОКРИВ УКРАЇНИ

Загальна схема будови ґрунтового покриву України. Земельні ресурси України. Ґрунти Полісся (дернові, підзолисті та дерново-підзолисті ґрунти). Ґрунти Лісостепу (сірі лісові, чорноземи опідзолені, вилугувані та типові). Ґрунти Степу (чорноземи звичайні та південні, каштанові грунти). Інтразональні та азональні ґрунти (болотні, алювіальні та засолені ґрунти, солонці і солоді). Ґрунти Карпатської буроземно-лісової області та гірського Криму (буроземи та коричневі грунти).

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Ґрунтознавство Підручник / Д.Г. Тихоненко, М.О.Горін, М.І.Лактіонов та ін.; за ред. Д.Г. Тихоненка. – К. Вища освіта, 2005. – 703 с.

2. Назаренко І.І., Польчина С.М., Нікорич В.А. Ґрунтознавство: Підручник – Чернівці: Книги-ХХІ, 2008 – 400 с.

3. Назаренко І.І., Польчина С.М., Дмитрук Ю.М., Смага І.С., Нікорич В.А. Ґрунтознавство з основами геології: Підручник – Чернівці: Книги-ХХІ, 2006 – 501 с.

4. Полупан М.І., Соловей В.Б., Кисіль В.І., Величко В.А. Визначник еколого-генетичного статусу та родючості грунтів України: Навчальний посібник. – К.: Колообіг, 2005. – 304 с.

5. Чорний І.Б. Географія ґрунтів з основами ґрунтознавства. – К.: Вища шк., 1995. – 240 с

ДИСЦИПЛІНА «ГРУНТОЗНАВСТВО З ОСНОВАМИ Географія ґрунтів»

(2 частина)

І. Пояснювальна записка

1.1. Мета викладання дисципліни. Дисципліні “Географія ґрунтів і земельних ресурсів” в циклі наук про Землю належить важлива методологічна роль. Мета курсу – не тільки закласти знання про певне коло понять і явищ, а й показати на конкретних прикладах загальний зв’язок і взаємодію між компонентами географічної оболонки, які призводять до формування особливого природно-історичного тіла – ґрунту; розкрити сутність ґрунту як головної складової земельних ресурсів, з’ясувати проблеми їх використання та збереження.

1.2. Завдання вивчення дисципліни. Поряд з розглядом загальних закономірностей географії ґрунтів, важливо показати роль окремих факторів у диференціації ґрунтового покриву. Студенти повинні знати основні типи ґрунтів України і світу, вміти пояснити їх приуроченість до певних природних умов, уявляти, наскільки забезпечені зональні типи ґрунтів теплом і вологою, і які меліорації необхідні для підвищення їх родючості. На завершення курсу повинні бути показані основні завдання, що стоять перед географією ґрунтів у зв’язку з обліком земельних фондів, їх оцінкою, охороною ґрунтів від ерозії, забруднення та інших несприятливих процесів.

1.3. Компетенції, якими має оволодіти студент у процесі вивчення дисципліни. Студент повинен знати і розуміти основні поняття і закономірності географії грунтів і земельних ресурсів. На практичних заняттях студенти повинні навчитися читати ґрунтові карти, знати принципи їх складання і способи зображення. На основі співставлення серії карт компонентів природи і теоретичних знань про зв’язок ґрунтів з факторами ґрунтоутворення, вміти скласти комплексний профіль з показом не тільки ґрунтів, але й інших компонентів ландшафту.

ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ)

ЗМ І. Теорія та методологія ландшафтознавства

НЕ 1.1. Вступ до курсу [1,2,4,5,9,10,11,12]. Зміст, історія і завдання географії ґрунтів.

НЕ 1.2.1. Фактори і географічне поширення ґрунтів [1,2,4,8,11]. Основні фактори: клімат, біота, ґрунтотвірні породи і рульєф, вік ґрунту і господарська діяльність людини. Розвиток і еволюція ґрунтів.

НЕ 1.2.2. Закономірності географічного поширення ґрунтів. Загальні закономірності географічного поширення ґрунтів, структура ґрунтового покриву.

НЕ 1.2.3 Класифікація ґрунтів [2,4,9]. Завдання і принципи сучасних класифікацій. Система таксономічних одиниць класифікації ґрунтів: рід, клас, тип, підтип, рід, вид, різновид (ґрунтова відміна).

НЕ 1.2.4. Ґрунтово-географічне районування [1,2,4,9,11,12]. Зміст і завдання грунтово-географічного районування. Система таксономічних одиниць. Схеми грунтово-географічного районування світу й України.

ЗМ ІІ. Географія ґрунтів і земельні ресурси світу

НЕ 2.3.1. Ґрунтовий покрив і земельні ресурси тундрової і лісотундрової зон [1,2,4,11,12]. Географічне поширення зон. Чинники і процеси ґрунтоутворення. Ґрунти, їх будова і властивості, класифікація. Структура ґрунтового покриву. Земельні ресурси, проблеми їх раціонального використання і охорони.

НЕ 2.3.2 Ґрунтовий покрив і земельні ресурси лісових зон помірного поясу. Підзолисті, дерново-підзолисті, мерзлотно-тайгові, болотні, бурі лісові.

НЕ 2.3.3. Ґрунтовий покрив лісостепової і лучно-степової зон. Сірі лісові, чорноземні та чорноземоподібні ґрунти.

НЕ 2.3.4. Ґрунтовий покрив і земельні ресурси зон сухих степів, напівпустинь і пустинь. Каштанові, бурі, сіро-бурі та сіроземи. Солончаки, солонці, солоді. Вплив людини на засолення ґрунтів.

НЕ 2.3.5. Ґрунтовий покрив і земельні ресурси зон вологих субтропічних і тропічних обл. Червоноземи і жовтоземи, коричневі, червоно-коричневі, червоно-бурі та злитоземні ґрунти саван, фералітні ґрунти вологих тропіків.

НЕ 2.4.1. Ґрунтовий покрив континентів [1,2,4,11,12]. Ґрунтовий покрив Євразії, Африки, Північної і Південної Америки, Австралії.

НЕ 2.4.2 .Земельні ресурси світу [1,2,4,11,12]. Загальні відомості про земельні ресурси світу, земельний фонд світу та ступінь його використання.

НЕ 2.4.3. Охорона ґрунтів [2,3,4,7,11,12]. Принципи раціонального землекористування. Завдання охорони ґрунтів.

ЗМ ІІІ. Ґрунтовий покрив та земельні ресурси України

НЕ3.5.1. Ґрунтовий покрив і земельні ресурси зони мішаних лісів [9,10,12]. Географічне положення зони. Умови ґрунтоутворення. Ґрунти, їх будова, властивості. Структура ґрунтового покриву. Земельні ресурси, проблеми їх використання і охорони.

НЕ 3.5.2. Ґрунтовий покрив і земельні ресурси лісостепової зони [9,10,12]. Географічне положення зони. Умови ґрунтоутворення. Ґрунти, їх будова, властивості. Структура ґрунтового покриву. Земельні ресурси, проблеми їх використання і охорони.

НЕ 3.5.3. Ґрунтовий покрив і земельні ресурси степової зони. Географічне положення зони. Умови ґрунтоутворення. Ґрунти, їх будова, властивості. Структура ґрунтового покриву. Земельні ресурси, проблеми їх використання і охорони.

НЕ 3.5.4. Ґрунтовий покрив і земельні ресурси гірських областей України [9,10,12]. Висотна поясність і умови ґрунтоутворення й поширення ґрунтів, їх будова і властивості, структура ґрунтового покриву. Гірські бурі лісові, дерново-буроземні, гірські лучні і чорноземні ґрунти.

НЕ 3.5.5. Ґрунтовий покрив і земельні ресурси Чернівецької обл. [6,12]. Чинники і процеси ґрунтоутворення. Ґрунти і земельні ресурси області. Проблеми їх раціонального використання і охорони.

ІІІ. Література до вивчення курсу
  1. Глазовская М.А. Общее почвоведение и география почв. - М.: Высшая школа, 1981.

  2. Добровольский В.В. География почв с основами почвоведения. - М.: Просвещение, 1976.

  3. Добровольский В.В., Гришина А.А. Охрана почв. - М.: Изд - во Моск. ун - та, 1985.

  4. Добровольский В.В., Урусевская И.С. География почв. - М.: Изд - во Моск. ун - та, 1984.

  5. Карпачевский Л.О. Зеркало ландшафта. - М.: Мысль, 1985.

  6. Кучинский П.А., Яневская Л.П. Почвы Черновицкой области и определение потребности их в удобрениях. - Львов: Каменяр, 1965.

  7. Никитин Е.Д. Жизнь и будущее почв. - М.: Знание, 1979.

  8. Почвоведение / Под ред. И.С. Кауричева. - М.: Колос, 1985.

  9. Почвы Украины и повышение их плодородия / Под ред. Н.И. Полупана. – Киев: Урожай, 1988.

  10. Природа Украинской ССР. Почвы / Н.Б.Вернандер и др. – Киев: Наук. думка, 1986.

  11. Розов Н.Н., Строганова М.Н. Почвенный покров мира. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1979.

  12. Чорний І.Б. Географія ґрунтів з основами ґрунтознавства. - К.: Вища школа, 1995.

ДИСЦИПЛІНА „БІОГЕОГРАФІЯ”

Кількість годин: 108 год. (3 кредити)

Форма контролю – екзамен

1. Пояснювальна записка

Біогеографія присвячена вивченню одного із основних компонентів природно-територіальних комплексів. Це єдина дисципліна, в якій студенти знайомляться з живими компонентами ландшафту. У результаті вивчення цього курсу студенти повинні отримати уяву про основні історичні і екологічні фактори, визначаючі поширення живих організмів на поверхні суші і у водах океанів.

Дисципліна включає відомості про флористичну і фауністичну географію, а також про географію рослинних суспільств і тваринного населення. Одна із цілей дисципліни – показати єдність органічного світу планети, зв’язок її рослинного і тваринного світу, а також залежність рослинного і тваринного населення від факторів фізико-географічного середовища і від дії людини

ЗМ 1. Вступ. Поняття про біосферу.

НЕ 1.1. Вступ до курсу. Флора, фауна, біота.Предмет біогеографії. Основні поняття: фауна, флора, біота, рослинний покрив, тваринний світ.

НЕ 1.2.Поняття про біосферу. Границі, маса живої речовини в біосфері її продукція. Роль організмів в кругообігу основних елементів біосфери.

НЕ 1.3. Еволюція життя на Землі. Сучасні уявлення про виникнення життя. Погляди Д.Холдейна, Д.Бернала, А.І. Опаріна. Основні положення теорії еволюції Ч.Дарвіна – А.Уоллеса.

НЕ 1.4 Різноманітність організмів в біосфері. Система органічного світу. Основні систематичні одиниці: вид, рід, родина, порядок (загін), клас, тип. Нижчі і вищі рослини. Систематика тваринного та рослинного світу.

НЕ 1.5 Біоценоз та його властивості. Характерні особливості біоценозів. Ознаки біоценозів. Стадії НЕ 1.6 Ареал виникнення, динаміка, класифікація біоценозів. Поняття про ареал. Типи ареалів. Центри ареалів. Охорона видів. Центри походження культурних рослин та свійських тварин.

НЕ 1.7. Флористичне районування суші Землі. Основні засади флористичного районування суші Землі. Характеристика флористичних царств, областей та підобластей, їх основні ендемічні та спільні таксони. Історія формування і розвитку флористичних царств.

НЕ 1.8 Фауністичне районування суші Землі. Основні засади фауністичного районування суші Землі. Характеристика фауністичних царств, областей та підобластей, їх основні ендемічні та спільні таксони. Історія формування і розвитку фауністичних царств.

ЗМ 2.Основні типи біомів.

НЕ 2.1. Біоми тундри. Біоми тундри, їх поширення та різновиди, їх фізико-географічні умови; основні види флори і фауни, трофічні зв’язки. Історія формування.

НЕ 2.2. Біоми хвойних і широколистяних лісів помірного поясу. Поширення та різновиди хвойних і листяних лісів помірного поясу, їх фізико-географічні умови; основні види флори і фауни, трофічні зв’язки. Історія формування.

НЕ 2.3. Біоми степів. Поширення та географічні різновиди степів, їх фізико-географічні умови; основні види флори і фауни, трофічні зв’язки. Історія формування.

НЕ 2.4. Біоми аридних та семіаридних областей. Пустині та напівпустині помірних і тропічних областей, їх фізико-географічні умови; основні види флори і фауни, трофічні зв’язки. Типи пристосувань тваринного світу і рослинності до недостатнього зволоження.

НЕ 2.5. Біоми субтропічних лісів і чагарників, тропічних і субтропічних саван. Субтропічні ліси і чагарники середземноморського типу, тропічні й субтропічні савани, їх фізико-географічні умови; основні види флори і фауни, трофічні зв’язки. Географічні різновиди чагарникових та саванних формацій.

НЕ 2.6. Біоми перемінно-вологих поясів. Вологі дощові ліси. Ліси перемінно-вологих поясів. Вологі дощові ліси їх фізико-географічні умови; основні види флори і фауни, трофічні зв’язки.

НЕ 2.7. Висотна поясність. Типи висотної поясності.

НЕ 2.8. Органічний світ водного середовища. Основні закономірності розподілу живих істот у водному середовищі.

НЕ 2.9 Органічний світ підземного середовища. Основні риси ґрунтової фауни, спелеофлори та спелеофауни. Троглобіонти, троглофіли і троглоксени.

7. Література до дисципліни

основна:

  1. Алехин В. В. и др. География растений с основами ботаники. - М.: Учпедгиз, 1961.

  2. Воронов А. Г. Биогеография. - М.: Изд. МГУ, 1963.

  3. Воронов А. Г. Биогеография с основами экологии. - М.: Изд. МГУ, 1987.

  4. Воронов А. Г. и др. Биогеография мира. - М.: Высшая школа, 1985.

  5. Второв П. П., Дроздов М. М. Біогеографія. - К.: Вища школа, 1982.

  6. Леме Ж. Основы биогеографии. - М.: Прогресс, 1976.

  7. Ярошенко П. Д. Общая биогеография. - М.: Изд. Мысль, 1976.

  8. Второв П. П., ДроздовН. Н. Биогеография материков. - М.: Изд. 2-е, 1979.

ДИСЦИПЛІНА «ОСНОВИ ГЕОІНФОРМАТИКИ»

Кількість годин: 81 год. (2,5 кредити)

Форма контролю – залік

І. Пояснювальна записка

1.1. Мета даного курсу - на базі прослуханого курсу ";Інформатика"; розвинути у студентів навички та уміння застосовувати засоби комп’ютерних технологій для виконання прикладних фахових завдань шляхом використання ПК для введення, опрацювання і візуалізації текстової, статистичної і графічної інформації географічного змісту.

1.2.. Компетенції, якими має оволодіти студент у процесі вивчення дисципліни:

- знати історію розвитку геоінформатики і ГІС у світі і Україні; типові найновіші та нійуживаніші апаратні засоби обчислювальної техніки для потреб географічних досліджень; теорію інформації та основні типи даних для введення в ГІС.

- розуміти значення і роль геоінформаційним технологій у сучасних дослідженнях і практичній діяльності суспільства; структурні і функціональні особливості геоінформаційним систем.

- уміти застосовувати засоби комп’ютерних технологій для виконання фахових завдань шляхом використання ПК.ж для введення і візуалізації текстової, статистичної і графічної інформації географічного змісту у програмних пакетах SURFER , MAPINFO, Coreldrau

ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ)

ЗМ 1. Геоінформатика і ГІС – як продукти інформаційного суспільства, їх становлення та розвиток в Україні та за кордоном

НЕ 1.1. Історія розвитку геоінформатики та ГІС в Канаді, США, Швеції та в Україні.

Вступ. Інформаційні проблеми суспільства. Інформаційний вибух та інформаційний голод.

Визначення геоінформатики як науки, технології та індустрії за різними авторами та її зв’язки із суміжними науками. Поняття про геоінформаційну систему. Основні етапи розвитку загальної інформаційної технології.

Становлення і розвиток ГІС-технологій у Канаді, Швеції і США. Національна ГІС Канади (CGIS) та перші спроби класифікації ГІС. Особливості розвитку геоінформатики і ГІС-технологій в Україні та основні проблеми їх впровадження в життя. Крнцепція багатоцільової національної ГІС України.

НЕ 1.2. Поняття інформаційної і геоінформаційної системи (іс та гіс), їх структура, фкнкції та класифікації. База даних (БД), система управління базою даних (СУБД) та банк даних (БнД) . Класифікація інформаційних систем за різними критеріями. Схема основних функцій ГІС. Структура ГІС за Х.Калкінзом. Класифікація гіс за Браскеном, Вебстером, Ніколсом та Кошарьовим і Каракіним.

НЕ 1.3. Теорія інформації та її основні парадигми.

Поняття даних , інформації і знань у суспільстві і науці та вгеоінформатиці зокрема.

НЕ 1.4. Практичні роботи. Вдосконалення навиків редагування і форматування тексту в редакторі ms word. Засвоїти прийоми побудови і форматування таблиць і діаграм в ms word. Загальні прийоми роботи в ms exel: створення та використання електронних таблиць в ms exel; особливості побудови і редагування діаграм в табличному процесорі ms exel; проведення розрахункових робіт у ms exel. Створення та редагування баз даних в ms access 97; робота з файлами баз даних в ms access 97. Прийоми роботи в системі mapinfo 5.5.: ознайомитись о особливостями інтерфейсу і принципами роботи гіс-пакету mapinfo; вивчити загальні прийоми роботи в гіс-пакеті mapinfo на основі використання мультимедійних посібників.

ЗМ 2. Формалізація відношень у реляційній моделі даних. Регістрація, збереження і введення даних в ГІС. Експертні системи. Візуалізація даних в геоінформаційних технологіях.

НЕ 2.1. Реляційна модель даних , основні операції над відношеннями у нійта нормалізація останніх.

Поняття відношеня, кортежу, атрибуту і їх співвідношення. Ступінь і потужність відношення. Види відношень у реляційній БД та їх властивості. Основні операції над відношеннямии – об’єднання, перетин, різниця, декартовий добуток, ділення, з’єднання, вибір і проеція. Види залежностей між ключами і атрибутами. Нормалізація відношень до першої, другої, третьої нормальної форми - 1НФ, 2НФ, 3 НФ. Приведення відношень до посиленої 3НФ форми (нормальної Бойса-Кодда-НФБК), 4НФ, 5НФ.

НЕ 2.2. Векторне і растрове представлення даних в ГІС та основні джерела даних і їх типи .

Картографічні банки даних Векторне і растрове представлення даних в геоінформатиці. Джерела даних і їх типи для введення в ГІС: Картографічні. Статистичні. Аерокосмічні. Польові. Текстові

НЕ 2.3. Експертні системи та візуалізація даних в ГІС.

Типи експертних систем та перспективи їх використання в експертних дослідженнях і природоохоронній діяльності. Види фіксації даних про просторово розподілені явища взагалі і в геоінформатиці зокрема, та форми її видачі. Можливості ПК.

НЕ 2.4. Практичні роботи. Прийоми роботи в системі Surfer 6.0.: Засвоїти головні прийоми побудови ізолінійних поверхонь в ГІС-пакеті SURFER; Набути навиків побудови та редагування ізолінійних поверхонь у двовимірному і трьохвимірному зображенні в ГІС-пакеті SURFER. Особливості роботи CorelDraw та основні прийоми побудови графічних елементів в CorelDraw: Ознайомитися з особливостями роботи CorelDraw.; Засвоїти основні прийоми побудови графічних елементів в CorelDraw.

Для засвоєння курсу пропонуються такі джерела літератури:

1. Берлянт А.М. Геоизображения и геоиконика. / Серия «Новое в жизни, науке, технике», Науки о Земле, №11, 1990 г. - М.: Изд-во Знание. 1990. – 48 с.

2. Інформатика: Комп’ютерна техніка. Комп’ютерні технології. Посібник / за ред. О.І.Пушкаря. – К.: ВЦ Академія, 2001.

3. Информатика. Базовый курс / Под ред. С. В. Симоновича. - СПб., 1998.

4. Линник В.Г. Построение геоиформационных систем в физической географии. – М.: Изд. МГУ, 1990. – 80 с.

5. Светличный А.А., Андерсон В.Н., Плотницкий С.В. Географические информационные системы: технология и приложения. – Одесса: Астропринт, 1997. – 196 с.

6. Симонович С., Евсеев Г., Алексеев А. Специальная информатика. Уч. пос. – М.: АСТ – ПРЕСС, Инфорком – Пресс. 1999. – 480 с.

ДИСЦИПЛІНА «Ландшафтознавство»

Кількість годин: 108 год. (3 кредити)

Форма контролю – екзамен

І. Пояснювальна записка

1.1. Мета викладання дисципліни. Ландшафтознавство - один з тих навчальних географічних курсів, якому належить важлива методологічна роль. Мета курсу – сформувати у студентів світоглядні, загальнонаукові та конкретні науково-рефлексивні знання про ландшафти, а також розвинути методичні і прикладні навички їх вивчення в цілях раціонального використання ландшафтів.

1.2. Завдання вивчення дисципліни

Теоретичний курс повинен сформувати у студентів уявлення про нерозривну єдність всіх природних компонентів ландшафтної сфери Землі, знання про природні та антропогенні комплекси, наукові основи оптимізації взаємовідносин людини і природи, принципи і методи створення культурних ландшафтів.

1.3. Компетенції, якими має оволодіти студент у процесі вивчення дисципліни

На лабораторних заняттях студенти повинні навчитися складати карти ландшафтних комплексів, знати принципи їх побудови і способи зображення. Завдяки співставленню серії карт компонентів природи вміти з’ясовувати взаємозв’язки між ними, скласти комплексний профіль території, на ландшафтній основі розробити схему раціонального природокористування.

ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ)

ЗМ І. Теорія та методологія ландшафтознавства.

НЕ 1.1.1. Об’єкт, предмет та методи дослідження. Зв’язок з іншими науками [1,2,3,5,9,10,13,15,16,17]. Об`єкт, предмет, завдання та методи досліджень ландшафтознавства. Місце ландшафтознавства в системі географічних наук. Наукові та соціально-економічні передумови “зародження"; науки про ландшафти.

НЕ 1.1.2. Історія розвитку ландшафтознавства [1,2,5,9,10,13,15,16,17]. “Відкриття” ландшафту й обгрунтування загальних уявлень про ландшафт. Розробка вчення про морфологію ландшафту. Становлення геохімії та геофізики ландшафту, структурно-динамічного й антропогенного ландшафтознавства. Сучасні проблеми науки. ландшафтознавчі дослідження в зарубіжних країнах.

НЕ 1.2.1. Геосистемна концепція – методологічна основа ландшафтознавства [2,5,9,20]. Загальнонаукове уявлення про системи, системний підхід до пізнання світу. Становлення геосистемної концепції, її суть. Геосистема: будова, елементи, властивості. Натуральні й інтегральні (антропогенні) геосистеми, їх характерні риси. Основні організаційні рівні геосистем і чинники їх диференціації: глобальний, регіональний і локальний рівні. Системний підхід у дослідженні ландшафтів.

НЕ 1.2.2. Ландшафтний комплекс як геосистема [1,2,3,5,9,10,13,15,16,17,20]. Компоненти природи та їх роль у формуванні ландшафтних комплексів (ЛК). Поняття про “сильні” та “слабкі” компоненти, к.-речовини і к.-сфери. ЛК як результат взаємодії геокомпонентів. Речовинні, енергетичні й інформаційні зв’язки, сутність, будова, властивості ЛК.

НЕ 1.2.3. ландшафт і його складові [1,2,5,9,10,13,15,16,17]. підходи і трактування поняття “ландшафт”. Основні морфологічні одиниці ландшафту: фація, урочище, місцевість. Специфічні одиниці ландшафту: ланка, підурочище і підмісцевість, літогенетична стрия, висотна місцевість і орокліматичний сектор.

НЕ 1.2.4. Структура геосистем [1,2,5,9,10,13,15,16,17]. Поняття про структуру геосистеми та її типи. Просторові структури. ландшафтні територіальні (хоричні) структури (ЛТС): генетико-морфологічна, позиційно-динамічна, парагенетична, басейнова. Вертикальні (топічні) структури: геокомпонентна (матеріальні комп.), речовинно-фазова (геомасова), просторово-об’ємна (геогоризонтна). Часові структури. Загальні поняття про часові структури та їх типи: процесні (функціональні), етологічні (змін станів).

НЕ 1.2.5. Функціонування і динаміка ландшафту [1,2,5,8,10,13,15,16,17]. Енергетичні чинники функціонування ландшафту. Біохімічний кругообіг і біопродуктивність ландшафтів. Функціонування ландшафтів і морфолітогенез. Динаміка й еволюція ландшафту. Флуктуація та сукцесія, фактори розвитку ландшафтів. Основні ландшафтно-екологічні закономірності еволюції ландшафтів. Саморозвиток. Вік ландшафту. Ритмічні зміни в природі. Динамічні стани. Проблеми саморегуляції та стійкості ландшафтів.

НЕ 1.2.6. Класифікація ландшафтів Землі [1,2,5,9,10,13,15,16,17]. Сутність і принципи загальнонаукової класифікації ландшафтів. Основні типологічні одиниці та критерії їх виділення. Класифікаційні категорії гірських ландшафтів. Основні типи ландшафтів Землі.

НЕ 1.2.7 Фізико-географічне районування [1,2,5,9,10,13,14,15,16,17]. Сутність, основні принципи (цілісності, комплексності) і методи (ландшафтознавчий) районування. Таксономічні одиниці районування та критерії їх виділення. Співвідношення фізико-географічних і типологічних одиниць ландшафтної диференціації. Ландшафтна структура ф/г регіонів Землі.

НЕ 1.2.8. Основні типи ландшафтів Землі [5,12,13]. Географічне положення, умови розвитку, структура, особливості використання та збереження: полярні й приполярні, бореальні, суббореальні, субтропічні, тропічні, субекваторіальні, екваторіальні, гірські ландшафти.

ЗМ ІІ. Антропогенне та прикладне ландшафтознавство.

НЕ 2.3.1. Наукові основи вивчення антропогенних ландшафтів[4]. Становлення антропогенного ландшафтознавства (АЛ). Структурна організація та рівні пізнання, принципи і методи дослідження, класифікація АЛ.

НЕ 2.3.2. Сучасні антропогенні ландшафти [4,7,13]. Основні класи антропогенних ландшафтів (селітебні, промислові, сільськогосподарські, лісогосподарські, рекреаційні), їх соціально-економічні функції.

НЕ 2.4.1. Виробнича оцінка ландшафтів. Ландшафтознавче обгрунтування раціонального використання і збереження довкілля [3,6,7,8,13,18]. Інформаційна основа, принципи і методи оцінкових ландшафтознавчих досліджень. Ландшафтно-екологічна експертиза і прогнозування. Адаптивний і конструктивний підходи до господарської експлуатації й територіальної організації ландшафтів. Ландшафтні основи оптимізації довкілля.

НЕ 2.4.2. Культурний ландшафт і його проектування [3,6,7,8,13,15,16,18,21]. Поняття культурного ландшафту, його функціональні елементи. Роль управління в функціонуванні й динаміці культурного ландшафту, ландшафтознавчий моніторинг. Принципи проектування культурного ландшафту. Естетика й архітектура культурного ландшафту.

ЗМ ІІІ. Ландшафтознавче картографування.

НЕ 3.5.1. Ландшафтні карти: науковий зміст і соціально-економічні функції [2,3,6,7,8,13,16,17,18,19,21]. Ландшафтні карти, як просторові моделі ландшафтів Землі. Принципи ландшафтного картографування. Основні типи ландшафтних карт та їх легенд. Ландшафтні кадастри та ГІС.

НЕ 3.5.2. Навчальне ландшафтознавче картографування [2,3,19,21]. Складання крупномасштабних ландшафтних карт (типової й експериментальної), побудова легенд, оформлення карт.

ІІІ. Література до вивчення курсу
  1. Арманд Д.Л. Наука о ландшафте (Основы теории и логико-математические методы). М.:Мысль, 1975. с.5-46; 237-274.

  2. Гуцуляк В.М. Ландшафтознавство: Навч. посібник. - Чернівці: Рута, 2005.-124с.

  3. Гродзинський М.Д. Пізнання ландшафту: Місце і простір: Монографія у 2-ох т. - К.: «Київський університет», 2005. – Т.1. – 431 с., Т.2. – 503 с.

  4. Денисик Г.І. Антропогенні ландшафти Правобережної України. – Вінниця: Арбат, 1998. – 292с.

  5. Исаченко А.Г. Основы ландшафтоведения и физико-географическое районирование: Учеб. пособие.М.: Высш. шк., 1991.

  6. Исаченко А.Г. Оптимизация природной среды: Геогр. аспект. М.: Мысль,1980. - С.154-255.

  7. Куракова Л.И. Современные ландшафты и хозяйственная деятельность: Кн. для учителей М.: Просвещение,1983. 159 с.

  8. Макунина А.А., Рязанов П.Н. Функционирование и оптимизация ландшафта: Учеб. пособие.: Изд.геогр.фак., 1988. Гл.1,3,4.

  9. Марцинкевич Г.И., Клуцунова Н.К., Мотузко А.Н., Основы ландшафтоведения: Учеб.пособие. - Минск: Высш. шк., 1986. С.7-82, 137-143, 157-165.

  10. Миллер Г.П. Ландшафтные исследование горных и предгорных территорий.- Львов: Вища шк., 1974. - 202 с.

  11. Мильков Ф.Н. Физичекская география: Учение о ландшафте и геог. зональность. Воронеж: Изд-во Воронеж. ун-та, 1986. - С.7-91.

  12. Михайлов Н.И. Физико-географическое районирование: Учебник. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1985. С. 59-106.

  13. Міхелі С.В. Основи ландшафтознавства. – Київ-Кам’янець-Подільський: Абетка-Нова, 2002. – 180 с.

  14. Николаев В.А. Проблемы регионального ландшафтоведения. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1979. Гл. 3,4.

  15. Охрана ландшафтов. Толковый словарь / М.Данева и др. М.: Прогресс, 1982. 271 с.

  16. Пащенко В.М. Методологія постнекласичного ландшафтознавства. – К. Б.в., 1999. – 220 с.

  17. Петлін Валерій. Концепції сучасного ландшафтознавства. – Львів: ВЦЛНУ, 2006. – 351 с.

  18. Преображенский В.С., Александрова Т.Д., Куприянова Т.П. Основы ландшафтного анализа. М.: Наука,1988. С.7-52; 76-103; 141-149.

  19. Прока В.Е. Морфологическая структура ландшафтов и землеустроительное проектирование. – Кишинев: Штиинца, 1976. – 47с.

  20. Сочава В.Б. Введение в учение о геосистемах. Новосибирск: Наука, 1978. С. 14-22, 29-34, 106-120.

  21. Чупахин В.М. Основы ландшафтоведения. – М.: Агропромиздат, 1987. – 168с.

ДИСЦИПЛІНАОснови екології”

108 год. (3 кредити)

Форма контролю – залік

Мета дисципліни: сформувати у студентів комплексне уявлення про: загальні закономірності взаємодії живих організмів між собою та факторами навколишнього середовища та структуру та функціонування надорганізмових систем, та особливості антропогенного впливу на стан навколишнього середовища

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1. ЗАГАЛЬНА ЕКОЛОГІЯ

НЕ 1.1. Екологія в системі природничих наук, її науковий та прикладний аспект.Становлення екології як природничої науки. Екологічні дослідження в Україні. Структура сучасної екології, її завдання та методи

Місце екології в системі біологічних наук. Основні розділи, які входять до складу екології. Явище «парникового ефекту». Виникнення «озонових дір». Кислотні дощі. Демографічна криза і демографічний вибух. Надзвичайні екологічні ситуації – катастрофи.

НЕ 1.2. Екологічні фактори

Різноманіття екологічних факторів та їх класифікації Загальні закономірності впливу екологічних факторів на живі організми. Найважливіші абіотичні фактори. Біотичні фактори середовища. Поняття екологічних факторів. Характеристика основних абіотичних факторів. Екологічні групи організмів за відношенням до основних абіотичних факторів. Біотичні фактори. Поняття лімітуючого фактору. Особливості життєвих форм

Особливості морфологічних, фізіологічних, поведінкових адаптацій

НЕ1.3. Основні середовища життя і адаптація до них організмів

Поняття середовища життя. Властивості середовища життя організмів та відповідні пристосування біоти

Водне середовище. Ґрунт як середовище існування. Наземно-повітряне середовище. Організм як середовище

Поняття біологічної системи. Популяція, її структура та показники.Біоценоз як біологічна система. Поняття про екологічну нішу. Особливості соціального середовища. Коливання чисельності та гомеостаз популяції

НЕ 1.4. Надорганізмові біологічні системи

Популяція як біологічна система. Екологія угруповань і екосистем. Структурні та функціональні особливості біосфери. Поняття екосистеми. Різноманітність наземних екосистем. Приклади прісноводних екосистем

Особливості морських екосистем. Поняття біосфери та ноосфери. Поняття великого і малого коло обігу речовин в природі. Біогеохімічні цикли найважливіших біогенних елементів.Стійкість екосистем

Типи сукцесій. Домінанти, субдомінанти едифікатори

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2. ПРИКЛАДНА ЕКОЛОГІЯ

НЕ 2.1. Антропогенний вплив на біосферу

Загальна характеристика антропогенного впливу.Стан довкілля за дії основних галузей виробництва.

Екологічна безпека людини. Антропогенний вплив на атмосферу.Антропогенний вплив на гідросферу.

Антропогенний вплив на літосферу. Здоров’я людини за дії факторів навколишнього середовища.

Екозалежні хвороби людини. Раціональне харчування.Екологічно безпечні продукти харчування.

НЕ 2.2. Природні та антропогенні забруднення біосфери

Забруднення та їх класифікації. Характеристика забруднюючих агентів за походженням. Поняття екологізації виробництва. Екологічні проблеми енергетичної галузі: Альтернативні джерела енергії; Альтернативні види палива. Екологізація сільського господарства. Поняття екологічної свідомості Екологічна культура, освіта, виховання, етика. Особливості екологічної інформації. Роль екоорганізацій у збереженні і відтворенні довкілля

НЕ 2.3. Основні аспекти охорони довкілля та раціонального природокористування

Поняття охорона навко-лишнього природного середовища (НПС) та природокористування. Способи регулювання природо-користування нормативно-правові; організаційно-управлінські; економічні. Система контролю природокористуванням. Природоохоронна діяльність підприємств. Збереження біорізноманіття – шлях до оптимізації соціоекосистем. Роль Червоної та Зеленої книг у збереженні біорізноманіття. Об’єкти охорони природи, їх значення в житті біосфери та суспільства. Формування національної екомережі України. Природно-заповідний фонд України і Чернівецької області. Поняття природоохоронної діяльності підприємства. Екологічний менеджмент.Екологічний аудит і експертиза. Екопаспортизація підприємств.

НЕ 2.4. Екологічна ситуація в Україні

Головні причини, джерела та наслідки розвитку екологічної кризи в Україні. Демографічна ситуація в Україні. Стан довкілля Чернівецької області. Загальна характеристика екологічної ситуації в Україні. Екологічні проблеми найбільших річок, Чорного та Азовського морів. Екологічний стан Донецько-Придніпровського регіону. Особливості екологічної ситуації на Поліссі. Екопроблеми Карпат. Найбільш небезпечні об’єкти регіону. Наслідки аварії на Чорнобильській АЕС

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

ДО НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «ЕКОЛОГІЯ»

До змістового модуля 1:

  1. Батлук В.А. Основи екології: Підручник. – К.: Знання, 2007. – 519 с.

  2. Білявський Г.О., Фурдуй Р.С., Костіков І.Ю. Основи екології: Підручник. – К.: Либідь, 2005. – 408 с.

  3. Заверуха Н.М., Серебряков В.В., Скиба Ю.А. Основи екології: Навчальний посібник. – К.: Каравела, 2006. – 368 с.

  4. Кучерявий В.П. Екологія. – Львів: Світ, 2000. – 500 с.

  5. Потіш А.Ф., Медвідь В.Г., Гвоздецький О.Г., Козак З.Я. Екологія: основи теорії і практикум. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. – Львів: «Новий Світ-2000», «Магнолія плюс», 2003. – 296 с.

  6. Федоряк М.М., Москалик Г.Г. Основи екології: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. – Чернівці: ЧНУ, 2009. – 352 с.

До змістового модуля 2:

  1. Запольський А.К., Салюк А.І. Основи екології: Підручник / За ред.. К.М. Ситника. – К.: Вища школа, 2005. – 382 с.

  2. Злобін Ю.А., Кочубей Н.В. Загальна екологія: Навчальний посібник. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2003. – 416 с.

  3. Джигирей В.С. Екології та охорона навколишнього природного середовища. Навчальний посібник. – К.:Т-во «Знання», КОО, 2006. – 319 с..

  4. Федоряк М.М., Москалик Г.Г. Основи екології: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. – Чернівці: ЧНУ, 2009. – 352 с.

ДИСЦИПЛІНА „Топографія з основами геодезії”

108 год. (3 кредити)

Форма контролю –екзамен

І. Пояснювальна записка.

1.1. Мета навчальної дисципліни «Топографія з основами геодезії» полягає в засвоєнні студентами теоретичних і практичних навиків, що пов’язані з вирішенням завдань на топографічних картах, проведенням теодолітної, мензульної, бусольної, екерної, окомірної зйомок, геометричного, барометричного і тригонометричного нівелювання та відповідного знання будови і принципів роботи приладів, що їх забезпечують. Студент повинен знати об’єкт і методи топографо-геодезичних досліджень, системи координат, точність та похибки вимірів, зміст топографічних карт, методи визначення планових координат точок, методи лінійних вимірів, принципи виміру горизонтальних та вертикальних кутів, загальні принципи топографо-геодезичних зйомок. Після прослуховування курсу студенти повинні вміти вимірювати віддалі на місцевості та на топографічних картах, вимірювати горизонтальні та вертикальні кути на місцевості, визначати географічну широту і довготу об’єкта на топографічній карті, вираховувати кути зближення меридіанів та магнітного схилення, визначати прямокутні координати точок, вимірювати азимути і дирекційні кути, вирішувати пряму і обернену геодезичну задачі , визначати висоти точок, крутизну схилів, будувати профіль місцевості, характеризувати ділянки місцевостей за топографічною картою, працювати з геодезичними приладами .

1.2. Головні завдання курсу – ознайомити студентів з загальною теорією топографії і геодезії, методами топографо-геодезичного дослідження;

– навчити студентів розуміти топографічні карти і користуватися ними в наукових дослідженнях, практичній та навчальній діяльності;

– показати значення топографо-геодезичних знань у сучасному житті;

– розвинути у студентів уміння використовувати топографічні карти різного масштабу і призначення.

– розкрити сучасні підходи до розробки і використання топографічних карт.

- здійснювати основні види геодезичних зйомок.

1.3 Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивчення дисципліни.

У результаті вивчення дисципліни «Топографія з основами геодезії» студент повинен:

Знати:

– об’єкт і методи топографо-геодезичного вивчення;

– види, властивості, структуру, форми передачі та відображення картографічної інформації на топографічних картах;

– системи координат, що їх застосовують в топографії;

–загальні принципи геодезичних зйомок.

Вміти:

– збирати та опрацьовувати матеріали для складання топографічних карт;

–вимірювати віддалі на місцевості та топокартах;

  • використовувати інформаційні можливості топографічної карти;

  • вираховувати кути зближення меридіанів та магнітного схилення;

  • визначати координати точок;

  • вимірювати азимути і дирекційні кути;

  • вирішувати пряму та обернену геодезичні задачі;

  • визначати висоти точок та крутизну схилу;

  • будувати профіль;

  • працювати з геодезичними приладами.

ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ).

Змістовний модуль 1. Загальні відомості топографії і геодезії.

НЕ 1.1 Вступ до курсу “Топографія з основами геодезії”.

Роль і значення карти в географічних дослідженнях. Предмет та об’єкт дослідження. Методи дослідження.

НЕ 1.2. Поняття про форму і розміри Землі. Способи визначення. Опорні мережі.

Форма і розміри Землі. Способи визначення розмірів. Методи проектування. Державна опорна геодезична мережа. Тріангуляція. Трилатерація. Полігонометрія.

НЕ 1.3. Системи координат і висот, що застосовуються в топографії.

Географічна система координат, система прямокутних координат. Полярна система координат. Пряма та обернена геодезична задачі.

НЕ 1.4. Кути орієнтування. Початкові напрямки.

Система висот – початкові напрямки. Кути орієнтування. Магнітне схилення та зближення меридіанів. Географічний та магнітний азимут. Дирекційні кути і румби.

НЕ 1.5. Історичні особливості розвитку топографії і геодезії.

Історичні періоди розвитку науки та сучасні проблеми і завдання топографії і геодезії.

Змістовний модуль 2. Топографічні карти і плани

НЕ 2.1. Топографічні плани і карти. Зміст. Вимоги. Властивості і призначення.

Вимоги до топокарт і топопланів. Властивості і призначення топокарт. Елементи топографічних карт і планів , картографічні зображення, математична основа. Допоміжне оснащення та додаткові дані. Геодезична основа.

НЕ 2.2. Математична основа топографічних карт.

. Масштабний ряд топографічних карт. Розграфка і номенклатура. Картографічні проекції. Генералізація.

НЕ 2.3. Картографічне зображення та умовні знаки.

Картографічне зображення. Система умовних знаків. Зображення на картах населених пунктів, промислових, с/г і соціокультурних об’єктів, рельєфу, рослинності.

Змістовний модуль 3. Топографо-геодезичні зйомки

НЕ 3.1. Поняття про топографо-геодезичні зйомки.

Зміст топографо-геодезичних зйомок. Класифікація. Види і способи зйомок. Стадії та організація топографо-геодезичних робіт. Вимоги до ведення польової документації

НЕ 3.2. Наземні зйомки. Лінійні та кутові виміри. Прилади.

Особливості та види наземних зйомок. Лінійні вимірювання на місцевості. Прилади. Поняття про віддалеміри. Геометрична схема вимірювання вертикальних і горизонтальних кутів.

НЕ 3.3. Зміст та види спрощених зйомок.

Зміст та види спрощених зйомок. Бусольна зйомка. Окомірна зйомка. Еккерна зйомка.

НЕ 3.4. Тахеометрична зйомка.

Будова теодоліта. Повірки теодоліта. Вимірювання вертикальних і горизонтальних кутів теодолітом. Проведення зйомки. Опрацювання результатів зйомки. Обчислення координат. Викреслення плану.

НЕ 3.5. Нівелювання.

Нівелір та його будова. Повірки. Суть і види нівелювання.

ІІІ. Література до дисципліни

1. Жупанський Я.І., Сухий П.О. – Соціально-економічна картографія – Тернопіль, 1997, 274 ст.

2. Салищев К.А. – Картография – М., 1982. – 272 с.

3. Сосса Р.І. – Картографування території України – К., 2005.

4. Берлянт А. М. Карта – второй язык географии. М.: Просвещение, 1985. 191 с.

5. Картографічне моделювання: навчальний посібник / Т.І. Козаченко,

Г.О. Пархоменко, А.М. Молочко. – В.: Аптекс – УЛТД, 1999. – 328 с.

6. Салищев К.А. Картоведение – М.: изд-во МГУ, 1990 – 400 с.

7. Справочник по картографии. Под ред. Е.И. Халугина. – М.: Недра, 1988. – 428 с.

8. Ширяев Е.Е. Картографическое отображение, преобразование и аналіз геоинформации. – М.: Недра, 1984. – 248 с.

9. Артамоанов Б.Б., Штангрет В.П. Топографія з основами картографії : Навчальний посібник. – Львів: Новий Світ – 2000, 2006 – 248 с.

10. Любченко В.Є Карта у плині часу. – Вінниця: ДП «ДКФ», 2008. – 160 с.

11. Балыч Ю.С., Васмут А.С. Проектирование и составление карт. – М.: Недра, 1984. – 364 с.

12. Картографія: Терміни та визначення. ДСТУ 2757 – 94. – К.: Держстандарт України, 1994 – 96 с.

13. Левицький І.Ю., Фурса Л.С. Українсько-російський картографічний словник. – К., 1997. – 414 с.

14. Пересадько В.А., Борисенко Л.Я. Шкільний словник-довідник з картографії та топографії. – Харків: Основа, 2004. – 80 с.

15. Сосса Р.І. Картографічні твори, видані ДНВП «Картографія» (1945-2003 р.р.).Бібліографічний покажчик. – К.: ДНВП «Картографія», 2004. – 248 с.

16. Сосса Р.І. Картографування території України: Історія, перспективи, наукові основи. – К.: Наукова думка, 2005. – 292 с.

17. Картографічні ресурси Інтернет (Методична розробка для студентів) // В.О. Шевченко, Е.Л. Бондаренко, О.М. Селезньов, А.П. Негай – К.: Фітосоціоцентр, 2001. – 28 с.

18. Національний атлас України – К.; ДНВП “Картографія”, 2007. – 440с., іл.

19. Ратушняк Г.С. Топографія з основами картографії: Навчальний посібник. – Київ: Центр навчальної літератури, 2003 – 208 с.

20. Білокриницький С.М. Топографія і геодезія. Частина 1. Методичний посібник – Чернівці: Рута, 2001.

21. Гедымин А.В., Грюнберг Г.Ю., Малых М.И. Практикум по картографии с основами топографии. Учебн. пособие – М. Просвещенна, 1981-148с.

22. Топография с основами геодезии/ Под. ред. А.С. Харченко и Божок – М.: Высшая школа, 1986

23. Топографія з основами геодезії/ за ред.. А.П. Божок – К.: Вища школа, 1995

ДИСЦИПЛІНА “Картографія”

54 год. (1,5 кредити)

Форма контролю – залік

Мета викладання дисципліни: формування у студентів систематизованих картографічних знань і вмінь роботи з картографічними творами. Дисципліна знайомить студентів з історичним та сучасним станом і тенденціями розвитку картографії, як науки, галузі і виробництва, у світлі існуючих теоретико-методологічних концепцій. Вона розкриває перспективи картографічного моделювання та вказує на прикладні сторони застосування отриманих результатів шляхом формування у студентів картографічних вмінь і навичок. Викладання картографії слідує із уяви про неї, як про пізнавальну науку, що має за мету відображення і дослідження явищ природи і суспільства – їх розміщення, властивостей, взаємозв’язків, властивостей і змін у часі шляхом використання картографічних творів.

У результаті вивчення дисципліни студент повинен:

Знати:

  • структуру картографії, відмінні риси науки від інших галузей знань та місце її посеред них;

  • історичні процеси формування картографічних знань та теоретичні концепції розвитку картографії;

  • актуальні і перспективні шляхи розвитку світової і вітчизняної картографічної науки;

  • сутнісні риси різноманітних картографічних творів, принципи і підходи їх класифікації, класифікацію карт, їх структуру і властивості;

  • математичну основу карт: масштаби, картографічні проекції і принципи їх побудови та використання, координатні сітки, компонування;

  • картографічні способи і засоби відображення явищ і об’єктів на картах;

  • зміст, фактори, види і принципи генералізації;

  • джерела інформації для складання картографічних творів;

  • основи проектування і складання карт;

  • сутнісні риси картографічного моделювання та методи використання карт;

  • зміст і принципи геоінформаційного картографування та сучасні методи використання ГІС у картографії;

  • сутнісні аспекти геоіконіки та принципи класифікації геозображень.

Вміти:

  • використовувати різноманітні картографічні твори у наукових дослідженнях;

  • застосовувати різноманітні способи і засоби створення картографічного зображення;

  • аналізувати джерела інформації в контексті можливостей їхнього використання для створення картографічних творів;

  • проектувати і складати різноманітні тематичні карти;

  • застосовувати різноманітні методи і способи для аналізу інформації за географічними картами;

  • застосовувати картографічні твори у навчальній діяльності;

  • порівнювати і аналізувати зміст географічних карт та ін. картографічних творів.

Вивчення курсу здійснюється за двома змістовними модулями

Змістовний модуль 1.

Картографія і картографічні твори

НЕ 1.1.Вступ до курсу. Мета, структура і предмет курсу. Значення курсу для географів різного профілю. Визначення картографії. Структура і особливості картографії, як навчальної дисципліни. Наукові і практичні завдання картографії. Картографія в системі наук. Взаємозв’язки картографії і геоінформатики. Зв’язки картографії і мистецтва. Теоретичні концепції картографії: комунікативна, модельно-пізнавальна, мовна, метакартографії, геоінформаційна, геоіконічна. Види і рівні картографування. Історія картографії та її сучасний стан

НЕ 1.2. Картографічні твори: систематизація і особливості змісту. Карта – особлива форма представлення знань про реальний світ і просторова модель дійсності. Географічні карти: визначення, структурні елементи, властивості, принципи класифікації. Класифікація карт за масштабом, просторовим охопленням та змістом. Типи географічних карт. Аналітичні, комплексні і синтетичні карти. Карти динаміки і взаємозв’язків. Функціональні типи карт. Види і характерні риси картографічних творів. Карти й атласи України та її регіонів.

НЕ 1.3. Математична основа карт. Математична основа карт, її призначення, елементи. Геодезична основа і масштаби карт. Земний еліпсоїд. Картографічні проекції. Спотворення картографічного зображення. Еліпс спотворень. Головний і часткові масштаби карти. Спотворення довжин, кутів, форм, площ на картах. Розподіл і величини спотворень у різних проекціях. Ізоколи. Принципи класифікації проекцій. Проекції карт світу, півкуль, материків і частин світу, океанів, окремих держав, України. Проекції топографічних карт. Вибір картографічних проекцій. Чинники що впливають на вибір проекцій.

НЕ 1.4. Картографічне зображення карт. Зміст картографічного зображення і його елементи. Картографічна семіотика. Умовні позначення: функції, класифікація і застосування. Графічні засоби зображення об’єктів і явищ на картах. Картографічні способи зображення тематичних явищ на картах: значків, лінійних знаків, ізоліній, якісного фону, кількісного фону, локалізованих діаграм, картодіаграм, картограм, ареалів, знаків руху, крапковий. Шкали. Способи зображення рельєфу: перспективний, за видом допоміжного освітлення, штриховий, гіпсометричний, ізоліній ний тощо. Блок діаграми і цифрові моделі рельєфу. Сумісне застосування різних способів зображення. Розробка шкал. Картографічні написи і підписи: значення, види, розміщення. Форми передання іншомовних назв. Картографічна топоніміка. Допоміжне оснащення карти, його суть і призначення. Види і зміст допоміжних елементів. Легенди тематичних карт, їх види. Додаткові дані карти, їх зміст і призначення. Картографічна генералізація, її суть, чинники, види і шляхи. Особливості генералізації залежно від способів зображення тематичних явищ і характеру їх розміщення. Географічні принципи генералізації.

Змістовний модуль 2.

Сучасні напрями і тенденції проектування, складання, видання та використання картографічних творів

НЕ 2.1. Проектування, складання і підготовка до видання картографічних творів. Картографічне джерелознавство. Загальні особливості джерел картографічної інформації. Методи створення географічних карт. Програма і науково-технічний проект карти. Етапи проектування карт. Проектування, складання та редагування загальногеографічних і тематичних карт. Проектування систем картографічних знаків і загального худож­нього оформлення карт. Створення рукописних тематичних карт на типових та оригінальних географічних основах традиційним методом і на основі комп’ютерних технологій. Характеристика джерел картографічної інформації. Види джерел. Астрономо-геодезичні дані. Картографічні джерела. Дані дистанційного зондування. Натурні виміри і спостереження. Гідрометеорологічні спостереження. Економіко-статистичні дані. Текстові джерела. Аналіз і оцінка карт як джерел інформації. Оцінка математичної основи. Оцінка наукової достовірності карт Оцінка повноти і актуальності карти. Оцінка геометричної точності карти. Оцінка якості оформлення карти. Оцінка наочності і читабельності карти. Оцінка атласів та електронних картографічних творів. Оформлення програми тематичної карти. Особливості складання серій карт і географічних атласів. Автоматизація картоскладальних робіт і автоматизовані картографічні системи. Підготовка карт до видання. Друкування карт. Способи малотиражного розмноження карт. Авторство у картографії.

НЕ 2.2. Картмоделювання і методи використання карт. Поняття про використання картографічних творів. Рівні використання карт. Картографічний метод дослідження. Поняття про основи картографічного моделювання: картографічні моделі і їх класифікація, принципи і види моделювання. Способи і прийоми аналізу явищ за картами. Зміст математико-картографічне моделювання. Способи роботи з картою. Способи і прийоми аналізу явищ за картами. Візуальний аналіз і опис за картами. Графічні і графоаналітичні способи аналізу явищ і процесів за картами. Математико-картографічне моделювання: прийоми математичного аналізу і математичної статистики. Вивчення за картами закономірностей розміщення, структури, взаємозв’язків, залежностей і динаміки явищ. Способи і прийоми досліджень з теорії інформації. Способи роботи з картою: вивчення карти без перетворення і з перетворенням картографічного зображення; спільне використання різних карт тощо. Методи аналізу серій карт і атласів. Точність і достовірність кількісних визначень за картами.

НЕ 2.3. Картографія, геоінформатика і геоіконіка. Географічні інформаційні системи. Геоінформатика – наука, технологія, виробництво. Геоінформаційне картографування: сутність, основні поняття, види геоінформації. Банки картографічних даних. Картографічне моделювання в інтерактивному режимі. Картографія і телекомунікація. Геозображення. Види і класифікація геозображень. Геоіконіка. Картографування в Інтернеті. Електронні атласи. Геоіконіка. Єдина теорія геозображень. Масштаби простору. Часові діапазони геозображень. Геоіконометрія. Основні напрями проблемного картографування. Картмоделювання систем природокористування, еколого-географічних проблем, медико-екологічне і природоохоронне картографування тощо. Дослідження за картами структури, взаємозв’язків, динаміки явищ і об’єктів, картографічне прогнозування.

Для засвоєння курсу пропонуються такі джерела літератури:

  1. Атлас України (електронна версія). – К.: – Інститут географії, Інтелектуальні системи ГЕО, 1999 – 2001.

  2. Берлянт А.М. Картография: Учебник для вузов. – М.: Аспект Пресс, 2001.

  3. Берлянт А.М. Образ пространства: карта и информация. – М.: Мысль, 1986.

  4. Берлянт А.М., Востокова А.В., Сваткова Т.Г. Картография: Метод. указания и задания к картам, занятиям.– М.: Изд-во МГУ, 1983.

  5. Берлянт А.М., Сваткова Т.Г. Практикум по картографическому черчению. – М.: Изд-во МГУ, 1991.

  6. Божок А.П., Осауленко Л.Е., Пастух В.В. Картографія. – 2000.

  7. Бондаренко Е.Л.. Шевченко В.О., Остроух В.І. Геоінформаційні системи еколого-географічного картографування. – К.: Фітосоціоцентр, 2005. – 116 с.

  8. Браун Л. А. История географических карт / Браун Л. А. ; [пер. с англ. Н. И. Лисовой]. – М. : ЗАО Центрполиграф, 2006.

  9. Жупанський Я.І. Історія географії в Україні. – Львів: Світ, 1997.

  10. Жупанський Я.І., Сухий П.О. Соціально-економічна картографія. – Чернівці, 1996.

  11. Заруцкая И.П., Красильникова Н.В. Картографирование природных условий и ресурсов. – М.: Недра, 1988.

  12. Заруцкая И.П., Красильникова Н.В. Проектирование и составление карт Карты природы: Учебник. – М.: Изд–во МГУ, 1989.

  13. Земледух Р.М. Картографія з основами топографії. – К.: Вища школа, 1993.

  14. Картографічне моделювання: навчальний посібник / Т.І. Козаченко, Г.О. Пархоменко, А.М. Молочко: Під ред. А.П. Золовського. – Вінниця: Антексу -У лтд, 1999.

  15. Картографування території України: історія, перспективи, наукові основи. – К.: Наук. думка, 2005. – 292 с.

  16. Методические указания по картографическому черчению. - Че­рновцы: ЧГУ, 1984.

  17. Приседько В.Л. Практикум з картографії: Навчально-методичний посібник. – К.: Видавничо-поліграфічний центр „Київський університет”, 2004. – 68 с.

  18. Салищев К.А. Картография. – М.: Высш. шк., 1982.

  19. Салищев К.А. Проектирование и составление карт.– М.: МГУ, 1987.

  20. Самойленко В.М. Основи геоінформаційних систем. Методологія: Навчальний посібник. – К.: Ніка-Центр, 2003. – 276 с.

  21. Світличний О.О., Плотницький С.В. Основи геоінформатики: Навч. посібник / За заг. ред. О.О. Світличного. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2006.

  22. Сосса Р. І. Історія картографування території України. Від найдавніших часів до 1920 р. / Сосса Р. І. – Київ : Наукова думка, 2000.

  23. Справочник по картографии / Под ред. Е. И. Халугина – М.: Недра, 1988.

  24. Шевченко В.А. Медико-географическое картографирование территории Украины. – К.: Наукова думка, 1994.

ДИСЦИПЛІНА «Дистанційне зондування Землі»

54 год. (1,5 кредити)

Форма контролю – залік

Мета викладання дисципліни: полягає у розкритті теоретичних і практичних питань, які пов'язані з використанням аерофото- і космічних знімків, а також теоретичні положення та технології опрацювання аерофотознімків з метою отримання картографічних матеріалів. Розгляд також питання використання засобів дистанційного зондування Землі для вирішення різного роду завдань народного господарства.

У результаті вивчення курсу студент має набути таких компетенцій: знати предмет та класифікацію фотограмметрії, та галузі використання; класифікацію, види та технічні засоби аерофотознімань; принципові основи організації повітряного фотографування; теорію відокремленого аерофотознімка, основи створення та оновлення топографічних карт; основи цифрової фотограмметрії, та сучасний стан та використання методів дистанційного зондування в Україні; вміти виконувати роботи по оновленню картматеріалів; уточнювати контури, що зазнали змін, та складати оновленні плани; виконувати прив’язку аерофотознімків, камеральне та польове дешифрування аерофотознімків; використовувати аерофотознімки і фотоплани для оновлення планово-картографічних матеріалів зйомок минулих років, обстежень та інвентаризації земель; виконувати фотограмметричну та цифрову обробку аерофотознімків і складання фотопланів та цифрових планів; розраховувати кількість аерофотознімків, які покривають площу, що підлягає; визначати масштаб аерофотознімків, виготовляти фотосхему.

Вивчення курсу здійснюється за двома змістовими модулями:

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1

Фізичні основи аерокосмічної зйомки. Теорія відокремленого аерофотознімка

НЕ 1.1. Загальні відомості.

Предмет фотограмметрії та класифікація. Історичний огляд розвитку фотограмметрії. Галузі використання аерокосмічних методів.

НЕ 1.2. Фізичні основи аерокосмічної зйомки.

Природа і характеристика оптичних випромінювань. Проходження випромінювань через атмосферу Землі. Оптичні властивості природних об’єктів.

НЕ 1.3. Основи аерокосмічно­го знімання.

Класифікація та види знімань. Технічні засоби аерокосмічних знімань. Види аерофотознімання. Аеро­фотоапарати. Додаткові прилади (радіо­висотомір, статоскоп, гіроскопічна установка і віддалемірна система). Фотоматеріали. Повітряне фотографування. Оцінка якості матеріалів аерофотознімання.

НЕ 1.4. Теорія відокремленого аерофото­знімка

Основні елементи і властивості центральної проекції. Елементи орієнтування знімка. Вплив фізичних факторів на положення точок аерофотознімка.

Змістовний модуль 2.

Створення та оновлення топографічних карт. Основи цифрової фотограмметрії. Дистанційне зондування Землі”.

НЕ 2.1. Створення й оновлення топогра­фічних карт.

Комбіноване аерофото­топографічне знімання. Технологічна схема стереотопографічного методу створення топографічних карт. Дешифрування знімків. Оновлення топографіч­них карт.

НЕ 2.2. Основи цифрової фотограм­метрії.

Загальні відомості про цифрову фотограмметрію. Цифрові знімальні камери і системи.

Сканування фотографічних зображень. Основи кореляції відеосигналів. Автоматична побудова моделі поверхні. Цифрове ортофото­трансформування. Побудова цифрової моделі рельєфу.

Автоматична тріангуляція. Цифрові фотограмметричні станції.

НЕ 2.3. Дистанційне зондування Землі

Дистанційні методи досліджень. Розвиток дистанційного зондування в Україні. Використання матеріалів аерокосмічної зйомки дляцілей сільського господарства.

Для засвоєння курсу пропонуються такі джерела літератури:

  1. Білокриницький С. М. Фотограмметрія і дистанційне зондування Землі: Навчальний посібник. - Чернівці: Рута, 2007.-319 с.

  2. Бобир Н.Я., Лобанов А.Н., Федорук Г.Д. Фотограмметрия. - М.: Недра, 1974. -471с.

  3. Бурштинська Х.В. Аерофотографія. - Львів: Видавництво НУ ";Львівська політехніка";, 1999. - 356 с.

  4. Гарбук С.В., Гершензон В.Е. Космические системи дистанционного зондирования Земли. - М.: Изд-во А и Б, 1997. - 296 с.

  5. Дорожинський О.Л. Основи фотограмметрії. - Львів: Видавництво НУ ";Львівська політехніка";, 2003. -214 с.

  6. Дробышев Ф.В. Основы азрофотосьемки и фотограмметрии. - М.:Недра, 1973.-288 с.

ДИСЦИПЛІНА „ТЕОРІЯ І МЕТОДОЛОГІЯ ГЕОГРАФІЧНОЇ НАУКИ”

Кількість годин: 108 год. (3 кредити)

Форма контролю – екзамен

1. Пояснювальна записка

1.1 Мета викладання дисципліни.

Простеження розвитку географічної думки від становлення і подальшого поступу людського суспільства, огляд ходу просторової уяви про Землю, виходячи з перебігу географічних відкриттів, виявлення й аналіз основних географічних напрямів і тенденцій, визначення особливостей зародження наукових основ географічної науки і наступної їхньої трансформації, розгляд умов зародження і динаміки провідних методів дослідження в географії та формування її методологічного і понятійного апарату.

1.2 Завдання вивчення дисципліни:

– охарактеризувати ретроспективну динаміку географічних ідей від первісних уявлень про природу до сформованих наукових засад;

– висвітлити розвиток теоретичних уявлень про географію як цілісну систему взаємопов’язаних природничих і суспільних наук;

– виявити особливості географії як науки, що вивчає просторові (територіальні й аквальні) динамічні системи, які розвиваються на земній поверхні як результат взаємодії природи і суспільства;

– з’ясувати соціальні, гносеологічні, світоглядні і культурно-виховні функції географічних наук у контексті їхнього внеску в процес пізнання об’єктивного світу, розвитку діалектичного світогляду, для виховання патріотизму, гуманізму і розширення географічної культури людей;

– розкрити конструктивні завдання географії і значення географічних наук у формуванні територіальної організації суспільства, наукових основ раціонального природокористування, цільових програм соціально-економічного розвитку різних регіонів;

– проаналізувати зміст і взаємозв’язок історії географічної науки, історії географічних відкрить, історичної географії;

– простежити зв’язок між розвитком суспільних формацій, ростом продуктивних сил, зміною територіального поділу праці і розвитком теоретичних географічних уявлень.

1.3 Компетенції, якими має оволодіти студент у процесі вивчення дисципліни.

У процесі вивчення історичної географії з основами етнографії студент повинен:

– знати характерні риси формування і розвитку первісного географічного світогляду;

– розуміти й аналізувати особливості різноманітних напрямів в античній географії;

– знати особливості зародження географії як окремої галузі знань;

– аналізувати географо-детерміністичні, природничі і соціально-економічні концепції в географі;

– знати особливості становлення сучасної географії та вміти здійснювати аналіз концептуальних географічних напрямів цієї доби.

ІІ. Змістовні модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ).

ЗМ 1. Зародження географічних уявлень та розвиток географічних ідей за античної доби

НЕ 1.1 Розвиток первісних географічних уявлень. Уявлення первіснообщинних народів про навколишній світ. Світобачення мезолітичної людини. Розвиток уявлень про світ і світовий порядок за неоліту, бронзової і залізної доби. Коріння давньогрецької вченості. Географія в період “гоме­рівської Греції” (ХІІ-VIIІ ст. до н. е. – Гомер і Гесіод)

НЕ 1.2 Географія в період “архаїчної Греції” (VIIІ-VI ст. до н. е.). Математичний підхід у вивченні географії (Фалес). Розвиток країнознавчого і загальноземлезнавчого напрямів (початок розвитку давньогрецької географії – Анаксімандр). Загальноземлезнавча географія (Анаксімен). Подальший розвиток країнознавства – описової географії (Гекатей). Географічні погляди Піфагора.

НЕ 1.3 Географія за доби “класичної Греції” (500-330 рр. до н. е.). Розвиток географічних ідей Анаксагором і Левкіпом. Країнознавчий напрям у гео­графії, зародження географічного детермінізму ідеалістичного спрямування (Геродот, Гіппократ). Країнознавство і загальне землезнавство, географічний детермінізм матеріалістиного напряму (Демокріт). Кулястість Землі та ідея теплових поясів (Парменід і Евдокс). Географічні ідеї Платона. Фундаментальний внесок у географію Арістотелем.

НЕ 1.4. Географія за доби еллінізму (кінець IV – серед. ІІ ст. до н. е.). Початки наукової марематичної географії (Дікеарх). Постава особливого математичного напряму в географії (Ератосфен). Подальший розвиток математичної географії, закладення основ наукової картографії (Гіппарх). Фізична географія елліністичної доби (Феофраст). Практично-політичний напрям у географії (Полібій).

НЕ 1.5 Географія у період Римської держави. Розвиток географічних ідей у часи занепаду Еллінізму і Римської республіки (146-30 рр до н.е.). Продовження розвитку грецької географії (Посидоній). Римська географія (Варрон, Ціцерон). Географічні уявлення про природу на етапі утворення і розвитку Римської імперії (30 р. до н. е. –кін. ІІ ст. н. е.). Узагальнення географіч­них знань про ойкумену грецькими вченими (Страбон). Римські географічні компіляції (Помпоній Мела, Пліній Старший, Люцій Анней Сенека). Географічні ідеї за доби могутності Римської імперії (Марін Тірський, Клавдій Птолемей). Географія у період занепаду Римської імперії і переходу до раннього середньовіччя (кін. ІІ ст. – 476 р. н. е.).

НЕ 1.6 Географічні відкриття до плавання Колумба (І частина). Географічні відкриття давніх народів Близького Сходу: давні єгиптяни, еблаїти, шумери, фінікійці. Географічні відкриття персів. Географічні відкриття греків і римлян; Давні народи Південної і Східної Азії: індійці і малайці, китайці. Географічні відкриття норманів. Торгові шляхи і відкриття арабів в середні віки: територія араб­ської держави; арабські географи і мандрівники ІХ-Х ст. (Ахмед Ібн Фадлан, Маруді) та ХІ-ХІV ст. (Біруні, Абу Абдаллах Аль-Ідрисі, Якут, Абу Абдаллах Ібн Батута).

НЕ 1.7. Географічні відкриття до плавання Колумба (ІІ частина). Європейські мандрівники по Азії: Джованні дель Плано Карпіні, Гільом (Віллем) Рубрук, Марко Поло, Афанасій Нікітін. Відкриття португальцями західних берегів Африки і мису Доброї Надії. Причини морської експансії Португалії; повторне відкриття Мадейри і Азорських островів (Жуан Зарку, Тріштан Тейшейра, Гонсалу Кабрал). Відкриття Сенегамбії і островів Зеленого Мису (Нуньо Триштан, Дініш Діас, Альвізе, (Луїджі) да Кадамосто, Антоніо Нолі, Діогу Афонсу); роль принца Генріха у розвитку португальського мореплавства; експедиція Сікейри; відкриття Кана. Відкриття морського шляху в Індію (Васко да Гама).

ЗМ 2. Зародження географічної науки в епоху середньовіччя та за доби Нового часу

НЕ 2.1 Географія середньовіччя (V – середина ХVІІ ст..).Географічні ідеї раннього середньовіччя у феодальній Західній Європі (V – ХІ ст.). Географічні уявлення арабів (V – ХVІ ст). Географія пізнього середньовіччя (ХІ – ХІІ - ХVст.). Географія доби Великих географічних відкриттів 1492-1650 рр. Поновлення античного світогляду про вплив природного довкілля на історичний розвиток суспільства (Ж. Боден – 1530 - 1596). Розвиток географії Бернхардом Варенієм;

НЕ 2.2. Плавання Христофора Колумба та їхнє значення для географії. Передумови першого плавання та його географічні наслідки (1492-1493 рр). Друге плавання (1493 -1496 рр.). Третє плавання (1498-1500 рр.). Четверте плавання (1502-1504 рр.), географічні висліди плавань Колумба.

НЕ 2.3. Доба Великих географічних відкриттів (І частина). Відкриття Південної Америки після Колумба: Берег Перлин, Гвіана і Венесуела (Педро Ніньо, Алонсо Охеда); перше плавання до Дар’їнської затоки (Родріго Бастідас) і відкриття іспанцями Бразилії (Вісенте Пінсон, Дієго Лепе). відкриття Бразилії португальцями (Педру Кабрал). - плавання Америго Веспуччі. Відкриття іспанцями “Південного моря”, Флориди, Юкатану і берегів Мексиканської затоки (Васко Бальбоа, Хуан де Леон, Франсіско Кордова, Хуан Гріхальва, Алонсо Пінеда). Завоювання Чилі, відкриття ланцюга Анд (Дієго Альмагро, Педро Вальдівія). Кругосвітні подорожі Фернана Магеллана (1519-1522 рр.). Завоювання Мексики (Ернан Кортес, 1519-1521 рр.) і Перу (Франсіско Пісарро, 1524-1535 рр.).

НЕ 2.4. Географія початку Нового часу (1650-1765 рр.). Розвиток картографії і краєзнавства. Становлення загального землезнавства (вивчення атмо- і гідросфери, флори і фауни). Про предмет і зміст географії. Сумативістська концепція в географії. Стихійно-матеріалістичні погляди на розвиток природи і відродження концепції про причинно-наслідкові залежності явищ (Ш. Монтеск’є, М. Ломоносов).

НЕ 2.5 Доба великих географічних відкриттів (ІІ частина). Французькі відкриття у Північній Америці: плавання Джованні да Веррацано, експедиції Жака Картьє; - англійські пошуки північно-західного проходу: три експедиції Мартіна Фробішера, три експедиції Джона Девіса, плавання Генрі Гудзона, експедиції Роберта Байлота – Вільяма Баффіна. Колонізація Північної Америки і відкриття Великих озер: англійська колонізація Північної Америки (Лондонська і Плімутська компанії); Самюель Шамплен і його дослідження Східної Канади. Голландська експансія в Азії, відкриття Австралії і островів Океанії: нідерландська Ост-індійська компанія; експедиція Якоба Ле-Мера-Віллема Схаутена, хід відкриття Нової Голландії до Таскана; Кругосвітня подорож Френсіса Дрейка (1577-1580 рр.).

НЕ 2.6. Географічні відкриття Нового часу (І частина). Велика Північна експедиція: організація і завдання експедиції; плавання і смерть Вітуса Берінга; плавання Олексія Чірікова; загін Мартина Шпанберга; академічний загін Великої Північної експедиції (Йоган Гмелін – старший, Георг Стеллер, Степан Крашенінніков). Відкриття у Північній Америці: французи на Міссісіпі та в Центральній Канаді (Луї Жольє і Жак Маркетт, Робер де Ла-Саль, П’єр де ла Верандрі). Англійці в Північній Канаді (Джозеф Фробішер, Олександр Макензі). Австралія і Океанія до Кука: пірат Вільям Дампір і його відкриття; кругосвітнє плавання Якоба Роггевена. Кругосвітні плавання англійців – Джона Байрона, Семюела Волліса, Філіпп Картерета; перша французька кругосвітня подорож (Луї Буґенвіль).

НЕ 2.7 Докласичний період Нового часу в історії географії (1765-1820). Загальний розвиток географії, основні риси географічних досліджень, стан географічної літератури. Високий рівень фізико-географічних ідей: ідея розвитку Землі (плутонізм), ідея незмінності природи (нептунізм), теорія катастроф, фізико-географічне районування. Визначення предмету географії. Розвиток суспільства з позицій географічного детермінізму (Й. Гердер). Кантіанська концепція в географії.

НЕ 2.8. Географічні результати плавань Джеймса Кука. Перше плавання (1768-1771 рр.). Друге плавання (1772-1775 рр.). Третє плавання (1776-1779 рр).

НЕ 2.9 Розвиток географії у класичний період Нового часу (1820-1870 рр.). Загальна характеристика доби середини ХІХ ст. та її географічні акценти. Розвиток фізичної географії. Александр Гумбольдт –найкрупніший представник стихійно-матеріалістичного напряму в географії. Ідеалістична діалектика в поглядах Карла Ріттера. Теорія розміщення аграрної економіки (Й. Тюнен).

НЕ 2.10. Географічні відкриття Нового часу (ІІ часу). Іноземні тихоокеанські експедиції кінця ХVІІІ ст.: плавання Жака Лаперуза; плавання Роберта Грея; експедиція Джорджа Ванкувера. Експедиція Жозефа Антркасто. Перші російські кругосвітні експедиції: експедиція Івана Крузенштерна і Юрія Лисянського; плавання Михайла Лазарєва на “Суворові” і Отто Коцебу на “Рюриці”; експедиція Михайла Васильєва; російські кругосвітні експедиції 20-х років ХІХ ст. (Отто Коцебу, Михайло Станюкович, Федір Літке). Дослідження Південної й Екваторріальної Африки: португальці в Африці; Давід Лівінгстон у Південній і Центральній Африці; перетин Африки Берні Камероном; Генрі Стенлі і завершення дослідження р. Конго та відкриття системи Конго (П’єр де Бразза, Василь Юнкер, Герман Вісман.

ЗМ. 3. Зародження сучасної географії та розвиток географії у ХХ ст.

НЕ 3.1. Зародження сучасної географії (1870-1918 рр). Загальний стан економіки і світових географічних досліджень. Галузевий розвиток географічних знань, географічні праці того часу. Криза географічної науки, двоїстість поглядів на її предмет (Е. Реклю). Природничо-науковий напрям – фізико-географічна школа в географії: О. Пешель, Г. Герланд, географія в США; В. Докучаєв і російська географія докучаєвської школи; проблема фізико-географічного районування (Е .Гербертсон, З. Пассарге); учення про ландшафт і загальне землезнавство. Традиційні погляди єдності географії (Ф. Ріхтгофен, А. Зупан, Е. Петрі, Відаль де ля Блаш) і французька географічна школа. Антропогеографічний напрям у географії (Ф. Ратцель, В. Девіс). Хорологічна концепція в географії (А. Гетнер). Об’єднання хорологізму, антропоцентризму і географічного детермінізму. Подальший розвиток теорії Й. Тюнена (В.Лаунгардт). Теорія розміщення промисловості: теорія «штандартів» (А. Вебер).

НЕ 3.2. Розвиток географії в Україні. -Географічні відомості і географія України в давні часи. Географія в Україні за часів середньовіччя та в епоху Великих географічних відкриттів. Географія в Україні в ХVІІІ – ХІХ століттях. Витоки сучасної української географії. Географія в Україні в ХХ ст.

НЕ 3.3. Географія на сучасному етапі (у ХХ ст.). Концепція «теоретичної географії» (В. Бунге, Ю. Саушкін). Модельна і системна парадигма в географії (Т. Кун, П.. Хаггет, Р. Дж. Чарлі, Д. Харвей). Концепція географічної оболонки (О. Григор’єв, Л. Берг, С. Калесник). Концепція конструктивної географії (І. Герасимов). Концепція наскрізних методів (К. Марков). Суспільно-географічна концепція (М Баранський, М. Колосовський та ін.). Теорії просторової організації життя людей: теорія центральних місць (В. Кристаллер), теорія капіталістичного господарства (А. Льош).

НЕ 3.4. Методи географічних досліджень. Поняття методу дослідження. Класифікація методів географічних досліджень. Сучасні методи фізико-географічних досліджень: збір фактичного матеріалу (експедиційний метод, метод активного експерименту); систематизація матеріалу (словесний опис, картографування, побудова профілів, класифікація, типологічне картографування). Регіональне районування (статистичні методи); наукове узагальнення (метод балансів). Сучасні методи економіко-географічних наук: аналіз статистичних матеріалів. Картографічний метод; метод безпосереднього спостереження економіко-географічних явищ; конструктивні методи (техніко-економічні розрахунки економічного ефекту прогнозованих заходів, балансовий метод, математичний метод, економічне районування).

НЕ 3.5 Географічний прогноз. Принципи прогнозування: історичний (генетичний) підхід; аналіз зародкових форм; принципи порівнянь аналогій, співставлень; принципи інерційності: принцип асоціативності, принцип невизначеності, принцип безперервності прогнозування. Методи прогнозування: метод експертних оцінок, метод складання логічних схем, метод екстраполяції, метод математичного моделювання, типологічні методи, метод міжсистемного аналізу, метод аналогій, генетичний метод. Деякі шляхи географічного прогнозування: ретроспективний, географічних аналогій.

ІІІ. Література до дисципліни

1. Античная география. – М., 1953

2. Анучин В.А. Теоретические основы географии. – М.: Мысль, 1972.

3. Баранский Н.Н. Научные принципы географии. – М.: Мысль, 1980.

4. Бейкер Д. История географических открытий и исследований. – М., 1950.

5. Гаврилов А.И. Региональная экономика и управление //

6. Географічна енциклопедія України. – Київ: УРЕ, 1989-1993. – тт.. 1, 2, 3.

7. География в системе наук. – Л.: Наука, 1987.

8. Герасимов И.П. Советская конструктивная география. – М.: Наука, 1976.

9. Горнунг М.Б., Липец Ю.Г., Олейников И.Н. История открытия и исследования Африки. – М., 1973.

10. Джеймс П., Мартин Дж. Все возможные миры (История географических идей). – М.: Прогресс, 1988.

11. Дитмар А.Б. География в античное время. – М., 1980.

12. Дитмар А.Б. От Птоломея до Колумба. – М.: Мисль, 1989. – 256 с.

13. Ельницкий Л.А. Древнейшие океанические плавания. – М., 1962.

14. Жекулин В.С. Введение в географию. Ленинград: Изд. Ленингр. ун-та, 1988.

15. Жупанський Я.І. Географічні відомості і географія в Україні в давні часи: конспект лекцій. – Чернівці: ЧДУ, 1992.

16. Жупанський Я.І. Географія в Україні в нові часи: конспект лекцій. – Чернівці: ЧДУ, 1993.

17. Жупанський Я.І. Історія географії в Україні: Навч. посібник. – Львів: Світ, 1997.

18. Заставний Ф.Д. Географія України. – Львів: Світ, 1991.

19. Исаченко А.Г. Развитие географических идей. – М.: Мысль, 1971.

20. Краткая географическая энциклопедия. – М.: БСЭ, 1964-1972. – тт. 1-5.

21. Круль В.П. Історія та методологія географічної науки: конспект лекцій. Вип.1. – Чернівці: Рута, 2000. – 84 с.

22. Латинская Америка. Энциклопедический справочник. – М.: БСЭ, 1979. – тт. 1-2.

23. Лямин В.С. География и общество: философские и социологические проблемы географии. – М.: Мысль, 1978.

24. Магидович И.П. История открытия и исследования Центральной и Южной Америки. – М., 1965.

25. Магидович И.П., Магидович В.И. История открытия и исследования Европы. – М.: Мысль, 1970.

26. Магидович И.П. Очерки по истории географических открытий. – М.: Просвещение,1967.

27. Магидович И.П., Магидович В.И. Очерки по истории географических открытий: т. 1. Географические открытия народов Древнего мира и средневековья (до плаваний Колумба). – М.: Просвещение, 1982; т. 2. Великие географические открытия (конец ХV – середина ХVІІ вв.) – М.: Просвещение, 1983; т. 3. Географические открытия и исследования нового времени (середина ХVІІ-ХVІІІ вв.). – М.: Просвещение, 1984; т. 4. Географические открытия и исследования нового времени (ХІХ – начало ХХ вв.). – М.: Просвещение, 1985; т. 5. Новейшие географические открытия и исследования (1917-1985 гг.). – М.: Просвещение, 1986.

28. Маклин А. Капитан Куку. – М.: Наука, 1976.

29. Масляк П.О., Тищенко П.Г. Хрестоматія з географії України. – К.: Генеза, 1994.

30. Мильков Г.П. Проблемы физической географии. – М.: Наука, 1988.

31. Мир географии. – М.: Мысль, 1984.

32. Мукитанов Н.К. От Страбона до наших дней (эволюция географических представлений и идей). – М.: Мысль, 1985.

33. Наука и искусство географии: спектр взглядов ученых СССР и США. – М.: Прогресс, 1989.

34. Путешествия и географические открытия в ХV-ХІХ в. – М.-Л.: Наука, 1965.

35. Пути развития картографии. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1975.

36. Развитие наук о Земле в СССР. – М.: Наука, 1967.

37. Развитие физико-географических наук (ХVІІ-ХХ вв.). – М.: Наука, 1975.

38. Регіональна економіка / Упор. Коротун С.І., Романів О.Я. – Рівне, 2007. – 48 с.

39. Руденко В.П., Чернюх О.І. Становлення конструктивно-географічних напрямів раціонального природокористування в Україні у першій половині ХХ ст. Монографія. – Чернівці: Рута, 2004. – 216.

40. Саушкин Ю.Г. История и методология географической науки: Курс лекций. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1976.

41. Саушкин Ю.Г. Географическая наука в прошлом, настоящем, будущем: Пособие для учителей. – М.: Просвещение, 1980.

42. Свет Я.М. Мореплаватель туманного Альбиона. – М.: Географиздат, 1963.

43. Советская география. Итоги и задачи. – М.: Географгиз, 1960.

44. Страбон. География. – М., 1964.

45. Томсон Дж. История древней географии. – М., 1953.

46. Топчієв О.Г. Суспільно-географічні дослідження: методологія, методи, методи­ки. – Одеса: Астропринт, 2005. – 632 с.

47. Фрадкин Н.Г. Географические открытия и научное познание Земли. – М.: Мысль, 1972.

48. Хаггет П. География – современный синтез. – 1980.

49. Хаген В. Их призвала Южная Америка. – М., 1961.

50. Человек открывает Землю. – М.: Мысль, 1986.

51. Чмихов М.О., Кравченко Н.М., Черняков І.Т. Археологія та стародавня історія України. – К.: Либідь, 1992. – 376 с.

52. Шаблій О.І. Суспільна географія: теорія, історія, українознавчі студії. – Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2001. – 744 с.

53. Экономическая и социальная география СССР. История и современное развитие. – М.: Просвещение, 1987

дисципліна «Безпека життєдіяльності»

Кількість годин: 54 год. (1,5 кредити)

Форма контролю – залік

Кількість надзвичайних ситуацій техногенного і природного походження зростає з кожним роком не тільки в Україні, а й у світі в цілому.

Аналіз реалізації природних загроз та прогноз їх розвитку показує, що виникнення природних надзвичайних ситуацій є в більшості випадків об’єктивним неконтрольованим процесом. Разом з тим, існує низка антропогенних факторів, що сприяють виникненню надзвичайних ситуацій (збільшення техногенного навантаження на навколишнє середовище, висока урбанізація територій, нераціональне розміщення об’єктів господарської діяльності, відсутність чи поганий стан гідротехнічних, протизсувних, протиселевих та інших захисних споруд).

Основними причинами техногенних загроз є незадовільне виконання та порушення вимог технології виробництва, незадовільне матеріально-технічне забезпечення, незадовільний стан зберігання, утилізації та поховання відходів.

Сьогодні визначено багато причин, що сприяють такому стану речей, серед основних – це низька освіченість керівного складу, виробничого персоналу, особливо студентів вищих навчальних закладів освіти щодо дій у надзвичайних ситуаціях (НС), які навчаються за прийнятою програмою від 20 червня 1995 року № 182/200.

Мета вивчення дисципліни – забезпечити відповідні сучасним вимогам знання студентів про загальні закономірності виникнення і розвитку небезпек, надзвичайних ситуацій, їх властивості, можливий вплив на життя і здоров’я людини.

Завдання дисципліни БЖД навчити студентів:

  • загальним закономірностям виникнення небезпек, їх властивостям;

  • визначити небезпечні, шкідливі та вражаючі фактори, що породжуються джерелами цих небезпек;

  • розробляти заходи та застосовувати засоби захисту від небезпечних, шкідливих та вражаючих факторів;

  • прогнозувати можливість і наслідки впливу небезпечних та шкідливих факторів на організм людини;

  • використовувати у своїй практичній діяльності громадсько-політичні, соціально-економічні, правові , технічні, природоохоронні, медико-профілактичні та освітньо-виховні заходи, які спрямовані на забезпечення здорових і безпечних умов існування людини.

В результаті вивчення дисципліни студенти повинні знати :

  • небезпечні, шкідливі та вражаючі фактори, що породжуються джерелами небезпек мирного часу;

  • наслідки впливу небезпечних та шкідливих факторів на організм людини та навколишнє середовище;

  • основи захисту здоров’я та життя людини і середовища її проживання.

Вміти:

  • реалізувати відповідні заходи та засоби захисту щодо створення і підтримки здоров’я та безпечних умов життя і діяльності людини;

  • у разі виникнення надзвичайних ситуацій приймати адекватні рішення та виконувати дії, спрямовані на їх ліквідацію.

Бути ознайомленим:

  • зі змістом документів з міжнародного права, законодавчих та нормативно-технічних документів, керівних і нормативних документів України щодо захисту людей у надзвичайних ситуаціях;

  • з видами та організацією екстреної допомоги у разі виникнення надзвичайних ситуацій мирного часу.

Підготовку студентів з БЖД рекомендуємо планувати на молодших курсах (так як і в діючий Програмі). Теоретичні знання проводяться в складі навчальних груп, практичні – напівгруп.

Перелік тем в розділах може бути зміненим ( до 15% від загального змісту дисципліни БЖД) без скорочення загального обсягу навчальних годин.

Під час занять можливе використання фронтального опитування студентів, проведення письмових контрольних летючок, програмованого контролю знань.

Програма з дисципліни складається із двох підрозділів:

1 – БЖД у повсякденних умовах;

2 – БЖД у надзвичайних ситуаціях мирного часу.

Вивчення курсу здійснюється за двома змістовими модулями:

Змістовий модуль 1

БЖД у повсякденних умовах

Н.Е. 1.1. Теоретичні основи БЖД (лекція)

Основні поняття і визначення в БЖД (номенклатура небезпек; ідентифікація небезпек; квантифікація небезпек; концепція прийнятого (припустимого) ризику. Системний аналіз безпеки; структурна модель безпеки. Аналіз безпеки життєдіяльності людини. Принципи, методи і засоби забезпечення безпеки життєдіяльності (орієнтуючі, технічні, управлінські, організаційні). Поняття про критичну інфраструктуру.

Н.Е. 1.2. Середовище проживання людини (практичне заняття)

Взаємозв’язок людини з навколишнім середовищем. Характеристика сенсорних систем з погляду безпеки (зоровий, слуховий аналізатори; вестибулярна система; тактильна, температурна, больова чутливість). Людина як „елемент системи „людина-середовище”. Повітря як фактор середовища перебування. Вода як фактор середовища перебування. Ґрунт як фактор середовища перебування.

Н.Е. 1.3. Небезпечні фактори навколишнього середовища (практичне заняття)

Соціальні небезпеки (класифікація, причини та види соціальних небезпек). Біологічні небезпеки (мікроорганізми, гриби, рослини, тварини). Екологічні небезпеки. Джерела екологічних небезпек (важкі метали, пестициди, діоксиди, сполуки сірки, фосфору й азоту, фреони).

Н.Е. 1.4. Небезпечні фактори виробничого середовища (практичне заняття)

Техногенні небезпеки (механічні: вібрація, шум, інфразвук, ультразвук). Електричний струм. Фактори, які визначають небезпеку ураження електричним струмом. Способи і засоби захисту від дії електричного струму. Статична електрична енергія. Електромагнітні поля. Вплив електромагнітних полів на організм людини. Фактори ризику при роботі з комп’ютерами. Методи і засоби захисту від впливу електромагнітного поля. Лазерне випромінювання. Іонізуюче випромінювання. Фізика радіоактивності. Біологічна дія іонізуючих випромінювань. Дозиметричні велечини.

Змістовий модуль 2

БЖД у надзвичайних ситуаціях

Н.Е. 2.1. Основні положення і принципи забезпечення безпеки життя та діяльності людини (лекція)

Структура єдиної державної системи цивільного захисту ЄДС ЦЗ. Основні заходи цивільного захисту. Режими функціонування єдиної системи цивільного захисту ЄДС ЦЗ.

Н.Е. 2.2. Надзвичайні ситуації мирного часу. Їх характеристика (лекція)

Надзвичайні ситуації техногенного походження. Надзвичайні ситуації на транспорті (автомобільний, повітряний, морський, річковий, залізничний, трубопроводний); виробничі аварії. Особливості аварій і катастроф на хімічно-небезпечних об’єктах.

Н.Е. 2.2. Надзвичайні ситуації мирного часу. Їх характеристика (практичне заняття)

Характеристика уражень персоналу ХНО і населення. Способи захисту (отруєння хлором; речовинами переважно загальноотруйної дії, нейротропними отрутами; отруйними технічними рідинами), способи і засоби санітарно-хімічного захисту. Пожежі техногенного походження. Надзвичайні ситуації природного характеру. Загрози медико-біологічного характеру.

Н.Е. 2.3. Аварії на атомних електростанціях та радіаційно-небезпечних об’єктах (практичне заняття)

Аналіз загроз радіаційної небезпеки в Україні. Особливості аварій та катастроф на радіаційно- небезпечних об′єктах. Радіаційна обстановка, яка склалася після аварії на Чорнобильській АЕС (реактор типу РВПК – 1000). Радіаційна обстановка, яка може скластися на атомних електростанціях з реакторами типу ВВЕР – 1000. Оцінка радіаційної обстановки. Прилади радіаційної розвідки. Захисні та лікувально-профілактичні заходи при радіаційних аваріях.Аналіз впливу наслідків Чорнобильської катастрофи.

Н.Е. 2.4. Психологія екстремальних ситуацій. Тероризм (практичне заняття)

Психологія безпеки діяльності (психічні процеси і стани; особливі психічні стани; мотивація діяльності). Сучасний тероризм (фізичний, психологічний). Прояви тероризму. Сучасні види тероризму (ядерний, екологічний, комп’ютерний, електромагнітний). Сучасні засоби терору (хімічна, бактеріологічна, електромагнітна, психотропна і психотронна зброї).

Н.Е. 2.3. Перша медична допомога потерпілим (практичне заняття)

Загальне поняття про першу медичну допомогу. Способи зупинки кровотечі. Перша медична допомога при: кровотечах, травматичному шоці, асфіксії, електротравмі, утопленні та повішанні, тепловому та сонячному ударах, відмороженнях, опіках, переломах кісток. Перша медична допомога при закритих і відкритих ушкодженнях (череп, щелепа та обличчя, шия, хребет, живіт, органи сечовидільної системи, таз). Правила поведінки з потерпілими при травмах. Перша медична допомога при отруєннях.

Список літератури

  1. Арустамов Э.А., Волощенко А.Е., Гуськов Г.В., Платонов А.П., Прокопенко Н.А. Безопасность жизнедеятельности. – М., 2003. – 496 с.

  2. Бедрій Я.І., Джигирей В.С., Кидисюк А.І. та ін. Безпека життєдіяльності. – Львів: Афіша, 1997. – 275 с.

  3. Желібо Є.П., Заверуха Н.М., Зацарний В.В. Безпека життєдіяль­ності: Навчальний посібник. – Львів, 2002. – 328 с.

  4. Пішак В.П., Радько М.М., Воробйов О.О., Бабюк А.В., Романів Л.В. Безпека життєдіяльності: підручник. – Чернівці: Книги- ХХІ. – 2007. – 360 с.

ІІІ. ЦИКЛ ПРОФЕСІЙНОЇ ТА ПРАКТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ

ДИСЦИПЛІНА “ФІЗИЧНА ГЕОГРАФІЯ МАТЕРИКІВ І ОКЕАНІВ”

Кількість годин: 324 год. (9 кредитів)

Форма контролю – екзамен

І. Пояснювальна записка

1.1. Мета викладення дисципліни

Виявлення об’єкту дослідження фізичної географії материків та океанів. Характеристика структури фізичної географії материків та океанів, ознайомлення з основними завданнями та історією становлення фізичної географії материків та океанів. З’ясування головних природних закономірностей природних країн в розрізі материків та острівних територій. Розглянути глобальні природні утворення та їх вплив на розвиток природи фізико-географічних країн.

1.2. Завдання вивчення дисципліни

- навчити студентів аналізувати та характеризувати фізико-географічні особливості фізико-географічних країн;

- вільно володіти фізико-географічною номенклатурою та вміти знаходити і показувати їх на загально-географічних картах;

- оцінювати сучасний стан природних систем в залежності від природних умов.

1.3. Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивчення дисципліни

- вільне володіння теоретичним матеріалом;

- вироблення навичок в картографуванні фізико-географічних об’єктів та вміння показувати їх на загально-географічних картах світу;

- вироблення навичок вільного орієнтування на загально-географічних картах та вміння показувати на них елементи фізико-географічної номенклатури;

- засвоєння головних понять в геосистематології та вміння їх вільного трактування.

ІІ. Змістовні модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів

ЗМ 1. Фізична географія Європи та Азії

НЕ 1.1.Вступ до фізичної географії материків та океанів. Мета і завдання дисципліни, зв’язок з іншими науками. Основні чинники, що визначають розвиток природного середовища. Зонально-гегіональна диференціація географічної оболонки.

НЕ 1.2.Фізико-географічне районування. Фізико-географічні країни. Вивчення фізико-географічної номенклатури, приурочення номенклатури до фізико-географічних країн, картографування фізико-географічної номенклатури та прив’язка до неї об’єктів туристичного попиту природного характеру. Методика проведення номенклатурного вивчення, способи зображення номенклатури на загально-географічних та фізичних картах світу та картах країн світу

НЕ 1.3.Природа Європи. Географічне положення, межі, берегова лінія і типи берегів. Основні тектонічні структури (платформи, складчасті пояси і області, щити, плити, синеклізи і антеклізи); історія формування території і сучасних природних ландшафтів країн Європи

НЕ 1.4.Комплексна фізико-географічна характеристика Європи. Комплексна фізико-географічна характеристика Європи. Комплексні підходи щодо оцінки та прогнозу розвитку природних процесів та явищ, які мають місце на території країн Європи

НЕ 1.5.Фізико-географічна та номенклатурна характеристика Європи. Вивчення фізико-географічної номенклатури Європи, приурочення номенклатури до фізико-географічних країн Європи, картографування фізико-географічної номенклатури та прив’язка до неї об’єктів туристичного попиту природного характеру в межах Європи

НЕ 1.6.Природа Азії. Географічне положення, берегова лінія. Загальні особливості природи у зв’язку з розмірами і будовою поверхні. Основні риси геоструктурного плану і історія формування території. Фізико-географічне районування. Циркуляція повітряних мас по сезонах року, температури січня і липня, атмосферні опади, ступінь зволоження. Особливості місцевих типів клімату. Річки, озера, болота, підземні води, льодовики (типи, особливості режиму, розповсюдження). Типи рослинності і ґрунтів.

НЕ 1.7.Комплексна фізико-географічна характеристика Азії. Комплексна фізико-географічна характеристика країн Азії. Комплексні підходи щодо оцінки стану та антропогенної перетвореності природних систем Азії. Прогноз розвитку природних процесів та явищ, які мають місце на території Азії

НЕ 1.8. Фізико-географічна та номенклатурна характеристика Азії. Вивчення фізико-географічної номенклатури Азії, приурочення номенклатури до фізико-географічних країн Азії, картографування фізико-географічної номенклатури та прив’язка до неї об’єктів туристичного попиту природного характеру в межах Азії

ЗМ ІІ. Фізична географія Північної Америки та Африки

НЕ 2.1.Фізико-географічна характеристика Північної та Центральної Америки. Географічне положення, берегова лінія і основні особливості природи порівняно з Євразією. Найважливіші етапи геологічної історії і особливості геоструктурного плану , плейстоценові зледеніння і їх роль у формуванні природи материка. Фізико-географічне районування.

НЕ 2.2.Комплексна фізико-географічна характеристика Північної та Центральної Америки. Комплексні підходи щодо оцінки та прогнозу розвитку природних процесів та явищ, які мають місце на території країн Північної та Центральної Америки.

НЕ 2.3.Фізико-географічна та номенклатурна характеристика Північної Америки. Картографування фізико-географічної номенклатури та прив’язка до неї об’єктів природного характеру в межах Північної та Центральної Америки

НЕ 2.4. Природа Африки. Географічне положення, берегова лінія і основні особливості природи країн Африки. Найважливіші етапи геологічної історії і особливості геоструктурного плану. Фізико-географічне районування. Мінеральні ресурси, розміщення, основні райони накопичення паливно-енергетичних і інших ресурсів у зв’язку з геологічною будовою материка, морфоскульптурне районування. Кліматичні ресурси, річний стік і умови його формування. Річки, озера, болота, підземні води. Типи рослинності і ґрунтів і їх господарська оцінка.

НЕ 2.5.Комплексна фізико-географічна характеристика Африки. Комплексна фізико-географічна характеристика Африки. Комплексні підходи щодо оцінки стану та антропогенної перетвореності природних систем Африки. Прогноз розвитку природних процесів та явищ, які мають місце на території країн Африки

НЕ 2.6.Фізико-географічна та номенклатурна характеристика Африки. Вивчення фізико-географічної номенклатури Африки, приурочення номенклатури до фізико-географічних країн Африки, картографування фізико-географічної номенклатури та прив’язка до неї об’єктів природного характеру в межах Африки

ЗМ ІІІ. Фізична географія Південної Америки та Австралії

НЕ 3.1.Фізико-географічна характеристика Південної Америки. Фізико-географічне районування. Віддзеркалення геоструктурного плану на рельєфі материка. Рівнини на платформах і епіплатформенні гори; типи і форми морфоструктур. Циркуляція повітряних мас по сезонах року, температури січня і липня, атмосферні опади, ступінь зволоження. Типи рослинності і ґрунтів і їх господарська оцінка. Характеристика природних зон. Типи висотної поясності.

НЕ 3.2.Комплексна фізико-географічна характеристика Південної Америки. Комплексні підходи щодо оцінки та прогнозу розвитку природних процесів та явищ, які мають місце на території країн Південної.

НЕ 3.3.Фізико-географічна та номенклатурна характеристика Південної Америки. Картографування фізико-географічної номенклатури та прив’язка до неї об’єктів природного характеру в межах Південної Америки

НЕ 3.4.Природа Австралії та Океанії. Географічне положення, берегова лінія і основні особливості природи. Найважливіші етапи геологічної історії. Фізико-географічне районування. Мінеральні ресурси, розміщення. Морфоскульптурне районування, типи і форми морфоскульптур, закономірності їх розповсюдження, кліматоформуючі чинники. Циркуляція повітряних мас по сезонах року, температури січня і липня, атмосферні опади, ступінь зволоження. Основні типи клімату. Кліматичні ресурси, річний стік і умови його формування. Річки, озера, болота, підземні води. Водні ресурси і їх господарське використання;диференціація грунтово-рослинного покриву. Типи рослинності і ґрунтів і їх господарська оцінка. Вплив антропогенного чинника на біоценози, особливості зональних типів ландшафтів. Характеристика природних зон

НЕ 3.5.Комплексна фізико-географічна характеристика Австралії та Океанії. Комплексна фізико-географічна характеристика країн Австралії та Океанії. Комплексні підходи щодо оцінки стану та антропогенної перетвореності природних систем Австралії та Океанії. Прогноз розвитку природних процесів та явищ, які мають місце на території країн Австралії та Океанії

НЕ 3.6.Фізико-географічна та номенклатурна характеристика Австралії та Океанії. Вивчення фізико-географічної номенклатури Австралії та Океанії, приурочення номенклатури до фізико-географічних країн Австралії та Океанії, картографування фізико-географічної номенклатури та прив’язка до неї об’єктів природного характеру в межах Австралії та країнах Океані

НЕ 3.7.Глобальні природні системи та їх вплив на розвиток країн світу. Введення в теорію геосистем. Глобальні природні геосистеми та їх складові. геосистеми континуальні та сферні. Фізичні поля та їх вплив на геосистеми країн світу.

НЕ 3.8.Розвиток та еволюція глобальних природних систем та їх вплив на розвиток країн світу. Розвиток та еволюція глобальних природних систем в межах світу (океанічні та континентальні) та їх вплив на розвиток країн світу.

НЕ 3.9.Глобальні геосистеми світу та їх віддзеркалення в економіці країн світу. Геосистемні зв’язки, концепія глобальної геосистеми, вплив геосистем на розвиток країн світу.

ЗМ ІV. Фізична географія океанів

НЕ. 4.1. Природа Тихого океану. Географічне положення, берегова лінія і основні особливості природи. Найважливіші етапи геологічної історії ложа океану. Фізико-географічне районування. Мінеральні ресурси, розміщення. Морфоскульптурне районування, типи і форми морфоскульптур, закономірності їх розповсюдження в межах ложа океану та серединно-океанічних хребтів, кліматоформуючі чинники. Циркуляція повітряних мас по сезонах року, температури січня і липня, атмосферні опади, ступінь зволоження. Течії. Основні типи клімату. Кліматичні ресурси. Фізико-географічне районування та акваторії океану

НЕ. 4.2. Комплексна характеристика Тихого океану. Комплексна фізико-географічна характеристика Тихого океану та його акваторій

НЕ. 4.3. Номенклатурна та акваторіальна характеристика Тихого океану. Вивчення фізико-географічної номенклатури Тихого океану. побудова комплексних моделей природи океану, вивчення взаємозв’язків та взаємозалежностей між компонентами природи океану

НЕ. 4.4. Природа Атлантичного океану. Географічне положення, берегова лінія і основні особливості природи. Найважливіші етапи геологічної історії ложа океану. Фізико-географічне районування. Мінеральні ресурси, розміщення. Морфоскульптурне районування, типи і форми морфоскульптур, закономірності їх розповсюдження в межах ложа океану та серединно-океанічних хребтів, кліматоформуючі чинники. Циркуляція повітряних мас по сезонах року, температури січня і липня, атмосферні опади, ступінь зволоження. Течії. Основні типи клімату. Кліматичні ресурси. Фізико-географічне районування та акваторії океану

НЕ. 4.5. Комплексна характеристика Атлантичного океану. Комплексна фізико-географічна характеристика Атлантичного океану та його акваторій

НЕ. 4.6. Номенклатурна та акваторіальна характеристика Атлантичного океану. Вивчення фізико-географічної номенклатури Атлантичного океану. побудова комплексних моделей природи океану, вивчення взаємозв’язків та взаємозалежностей між компонентами природи океану

НЕ. 4.7. Природа Індійського океану. Географічне положення, берегова лінія і основні особливості природи. Найважливіші етапи геологічної історії ложа океану. Фізико-географічне районування. Мінеральні ресурси, розміщення. Морфоскульптурне районування, типи і форми морфоскульптур, закономірності їх розповсюдження в межах ложа океану та серединно-океанічних хребтів, кліматоформуючі чинники. Циркуляція повітряних мас по сезонах року, температури січня і липня, атмосферні опади, ступінь зволоження. Течії. Основні типи клімату. Кліматичні ресурси. Фізико-географічне районування та акваторії океану

НЕ. 4.8. Комплексна характеристика Індійського океану. Комплексна фізико-географічна характеристика Індійського океану та його акваторій

НЕ. 4.9. Номенклатурна та акваторіальна характеристика Індійського океану. Вивчення фізико-географічної номенклатури Індійського океану. побудова комплексних моделей природи океану, вивчення взаємозв’язків та взаємозалежностей між компонентами природи океану

НЕ. 4.10. Природа Північно-Льодовитого океану. Географічне положення, берегова лінія і основні особливості природи. Найважливіші етапи геологічної історії ложа океану. Фізико-географічне районування. Мінеральні ресурси, розміщення. Морфоскульптурне районування, типи і форми морфоскульптур, закономірності їх розповсюдження в межах ложа океану та серединно-океанічних хребтів, кліматоформуючі чинники. Циркуляція повітряних мас по сезонах року, температури січня і липня, атмосферні опади, ступінь зволоження. Течії. Основні типи клімату. Кліматичні ресурси. Фізико-географічне районування та акваторії океану

НЕ. 4.11. Комплексна характеристика Північно-Льодовитого океану. Комплексна фізико-географічна характеристика Північно-Льодовитого океану та його акваторій

НЕ. 4.12. Номенклатурна та акваторіальна характеристика Північно-Льодовитого океану. Вивчення фізико-географічної номенклатури Північно-Льодовитого океану. побудова комплексних моделей природи океану, вивчення взаємозв’язків та взаємозалежностей між компонентами природи океану

ІІІ. Література до вивчення курсу:

  1. Вальтер Г. Растительность земного шара. – М., 1968 – 1975, т. 1 – 3.

  2. Власова Т.В. Физическая география материков. – М., 1976. – Ч.1, 2.

  3. Галай И.П., Жучкевич В.А., Рылюк Г.Я. Физическая география материков и океанов. – Мн.: Университетское. Ч.2., 1988. – 366 с.

  4. Географическая номенклатура (для самостоятельной работы студентов). – Мн.: БГПУ, 2004. – 35 с.

  5. Ерамов Р.А. Физическая география Зарубежной Европы. – М: Мысль, 1973. – 320 с.

  6. Жучкевич В.А., Лавринович М.В. Физическая география материков и океанов. – Мн.: Университеткое. Ч.1, 1986. – 222 с.

  7. Игнатьев Г.М. Северная Америка. – М., 1965. – 346 с.

  8. Калесник С.В. Общие географические закономерности Земли. – М., 1970. – 244 с.

  9. Леонтьев О.К. Физическая география Мирового океана. – М., 1983. – 260 с.

  10. Лукашова Е.Н. Южная Америка. – М., 1958. – 210 с.

  11. Магидович И.П. История открытия и исследования Европы. – М., 1962. – 250 с.

  12. Магидович И.П. История открытия и исследования Северной Америки. – М., 1962. – 256 с.

  13. Марков К.К., Орлова А.И. и др. Общая физическая география. – М., 1967. – 470 с.

  14. Мурзаев Е.М. Средняя Азия. Очерки природы. – М., 1961. – 240 с.

  15. Нагалевский Ю.Я., Нагалевсктй Э.Ю. Физическая география материков и океанов. Практикум. – Краснодар: КубГУ, 2003. – 80 с.

  16. Пармузин Ю.П., Карпов Г.В. Словарь по физической географи. – М.: Просвещение, 1994. – 180 с.

  17. Рябчиков А.М. и др. Природные ресурсы зарубежных территорий Европы и Азии. – М.: Мысль, 1976. – 380 с.

  18. Рябчиков А.М. Структура и динамика геосферы, её естественное развитие и изменение человеком. – М., 1985. – 265 с.

  19. Сватков Н.М. О предмете исследования физической географии (проблема внешних границ и сущности географической оболочки). – М., 1970. – 184 с.

  20. Страны и народы: Научно-популярное географическое этнографическое издание: в 20 т. – М.: Мысль, 1978 – 1985. Америка (1981). Зарубежная Азия (1982). Зарубежная Европа (1982).

  21. Физико-географический атлас мира. – М.: ГУГК, 1964. – 225 с.

  22. Физическая география материков и океанов / Т.Ю. Притула, В.А. Еремина, А.Н. Спряли. – М.: Владос, 2004. – 685 с.

  23. Физическая география материков и океанов: учебное пособие для вузов / Т.В. Власова. – М., 2003. – 566 с.

  24. Хрестоматия по физической географии. Западная Европа. – М., 1959. – 320 с.

  25. Хрестоматия по физической географии. Зарубежная Азия. – М., 1957. – 345 с.

  26. Хрестоматія по физической географи. Африка, Америка, Австралія, Антарктида. – М., 1955. – 235 с.

ДИСЦИПЛІНА «ГЕОГРАФІЯ ТУРИЗМУ»

Кількість годин: 54 год. (1,5 кредитів)

Форма контролю – залік

І. Пояснювальна записка

1.1. Мета даного курсу – дати студентам поглиблені теоретичні та практичні відомості про класифікацію туризму, структуру та поширення туристських ресурсів, основні чинники, напрями та тенденції розвитку туризму, міжнародне співробітництво у галузі туризму, особливості його розвитку в регіонах світу та України.

1.2. Головні завдання курсу:

- розкрити понятійно-термінологічний апарат географії туризму;

- розкрити зміст рекреаційної діяльності і висвітлити соціально-економічну сутність туризму;

- трозкрити зміст туристичних ресурсів, засобів їх використання і оцінки;

- висвітлити механізм туристичного районування;

- охарактеризувати сучасний етап розвитку туристичної діяльності на всіх ієрархічних рівнях.

1.3.. Компетенції, якими має оволодіти студент у процесі вивчення дисципліни:

-виділяти та аналізувати фактори розвитку туризму;

-працювати із статистичними, довідковими та картографічними матеріалами;

-давати характеристику світовим, європейським, національним рекреаційно-туристським ресурсам;

-аналізувати особливості розвитку туризму в регіонах світу і України.

-виявляти регіональні особливості використання рекреаційних ресурсів і відповідну спеціалізацію рекреаційних районів;

-характеризувати і аналізувати стан розвитку рекреаційної індустрії в певних рекреаційних районах;

-давати рекомендації і пропонувати певні рішення з розвитку рекреаційних районів та ефективного розподілу туристських потоків;

-визначати можливості зарубіжних партнерів щодо розробки турів, укладати угоди із зарубіжними споживачами, використовуючи результати досліджень світового ринку послуг.

ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ).

ЗМ 1.Введення в дисципліну. Туризм як галузь.

НЕ 1.1.Туризм та його світовий розвиток.

Зміст «географії туризму» та основні поняття. Історія туризму. Теоретичні аспекти розвитку туризму. Вплив туризму на світову економіку. Сегментування в туризмі.

НЕ 1.2. Класифікація видів туристичної діяльності.

Класифікація видів туризму за територіальними ознаками. Класифікація видів туризму за метою. Види туризму за часовими характеристиками. Класифікація видів туризму за індивідуальними запитами. Класифікація туризму за видами залежно від засобу пересування туристів.

НЕ 1.3.Рекреаційно-туристичне районування світу.

Поняття рекреаційно-туристичного районування. Районування в міжнародному туризмі, його особливості та принципи.

Туристичні макрорайони та мезорайони світу, їх специфіка та структура.

ЗМ 2. Розвиток туризму в регіонах світу.

НЕ2.1. Європейський туристичний макрорайон: специфіка, районування.

Склад макрорайону та його розташування. Ресурсно-туристична специфіка. Напрями тур потоків і види туризму.

Сезонність туристських прибутків. Країни-лідери ринку туристичних послуг.

НЕ 2.2. Азіатсько-Тихоокеанський туристичний макрорайон: специфіка, районування.

Склад макрорайону та його розташування. Ресурсно-туристична специфіка. Напрями тур потоків і види туризму.

Сезонність туристських прибутків. Країни-лідери ринку туристичних послуг.

НЕ 2.3. Американський туристичний макрорайон: специфіка, районування.

Склад макрорайону та його розташування. Ресурсно-туристична специфіка. Напрями тур потоків і види туризму.

Сезонність туристських прибутків. Країни-лідери ринку туристичних послуг.

НЕ 2.4. Африканський туристичний макрорайон: специфіка, районування.

Склад макрорайону та його розташування. Ресурсно-туристична специфіка. Напрями тур потоків і види туризму.

Сезонність туристських прибутків. Країни-лідери ринку туристичних послуг.

НЕ2.5. Близькосхідний туристичний макрорайон: специфіка, районування.

Склад макрорайону та його розташування. Ресурсно-туристична специфіка. Напрями тур потоків і види туризму. Сезонність туристських прибуттів. Країни-лідери ринку туристичних послуг.

НЕ 2.6. Туристично-рекреаційне районування України.

Причорноморський туристичний район. Карпато-Подільський туристичний район. Полісько-Столичний туристичний район. Придніпровсько-Донецький туристичний район. Харківський туристичний район.

Для засвоєння курсу пропонуються такі джерела літератури:

1.Бейдик О.О. Рекреаційно-туристські ресурси України: методологія та методика аналізу, термінологія, районування:Монографія. - К.: ВПІД «Київський університет», 2001. -395 с.

2.Герасименко В.Г. Основы туристского бизнеса: Учеб. пособие. - Одесса: Черноморье, 1997. - 160 с.

3. Дмитрук О.Ю. Екологічний туризм: Сучасні концепції менеджменту і маркетингу: Навчальний посібник. 2-е вид., перероб. і доп. — К.: Альтерпрес, 2004. - 192 с.

4.Ердавлетов С.Р. Основы географии туризма: Учебное пособие. — Алма-Ата: Изд-во КазГУ, 1991. - 172 с.

5.Кифяк В.Ф. Організація туристичної діяльності в Україні. – Чернівці: Книги – XXI, 2003. – 300 с.

6.Котляров Е.А. География отдыха и туризма. Формирование и развитие территориальных туристских комплексов. - М.: Мысль, 1978. - 239 с.

7.Александрова А.Ю. Международный туризм: Учебник. - М.: Аспект Пресе, 2002. - 464 с.

8.Зачиняев П.Н., Фалькович Н.С. География международного туризма. -М.: Мысль, 1972.-263 с.

9.Крачило Н.П. География туризма: Учебное пособие. - К.: Вища школа, 1987.-208 с.

10.Любіцева О.О. Ринок туристичних послуг (геопросторові аспекти): Навч. посібник. 3-є вид., перероб. та доп. - К.: Альтерпрес, 2005. - 432 с.

11.Мироненко Н.С., Твердохлебов И.Т. Рекреационная география. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1981. - 208 с.

12.Романов А.А., Саакянц Р.Г. География туризма: Учебное пособие. — М.: Советский спорт, 2002. - 464 с.

ДИСЦИПЛІНА «ОСНОВИ ЛАНДШАФТНОЇ ЕКОЛОГІЇ»

Кількість годин: 54 год. (1,5 кредитів)

Форма контролю – залік

І.Пояснювальна записка

1.1. Мета викладання дисципліниПостійне погіршення екологічного стану території України потребує пошуків конкретних підходів до вивчення, екологічної оцінки ландшафтного середовища.

Оцінка стану ландшафтного середовища на різних рівнях виконується шляхом аналізу даних польових досліджень та фондових матеріалів конкрет­ної території. Результатом такого аналізу є зведена ландшафтно - екологічна карта та пояснювальна записка до неї, які можна використовувати в прикладних цілях (виробничих, планувальних, рекреаційних, санітарно - гігієнічних та iн.)

Метою вивчення основ ландшафтної екології є ґрунтовна підготовка студентів з основ даного курсу, вироблення навичок та умінь використання ландшафт­ної інформації для екологічної оцінки конкретної місцевості та об'єктів на­родного господарства.

1.2. Завдання вивчення дисципліни

Основне завдання курсу ";Ландшафтна екологія"; - розв'язання проблем, пов'язаних із засвоєнням студентами науково - методичних i практичних навичок аналізу та оцінки ландшафтно - екологічної ситуації для потреб різних галузей народного господарства, охорони та раціонального використання ландшафтного середовища i поліпшення стану здоров'я населення.

1.3. Компетенції, якими має оволодіти студент у процесі вивчення дисципліни

-вільне володіння теоретичним матеріалом;

-засвоєння основних понять та визначень;

-знання та володіння методами ландшафтно-екологічних досліджень;

-вироблення навичок та умінь використання ландшафт­ної інформації для екологічної оцінки конкретної місцевості та об'єктів на­родного господарства.

ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ).

ЗМ 1. Природні ландшафти

НЕ 1.1 Вступ. Ландшафтна екологія як наука. Ландшафтна екологія як наука. Об’єкт і предмет вивчення. Мета і завдання вивчення дисципліни.

НЕ 1.2. (Лабораторна робота) Вчення про геосистеми.Скласти схему моделей окремих типів геосистем дати їх аналіз.

НЕ 1.3.(Лекція) Розвиток ландшафтної екології в нашій країні та за кордоном.

Короткий нарис з історії ландшафтознавства.

Розвиток ландшафтної екології в нашій країні

НЕ 1.4.( Лабораторна робота) Природні територіальні комплекси Укласти ряд компонентів ландшафту та схему співвідношення індивідуальних і типологічних одиниць фізико-географічної диференціації. Аналіз фрагментів карт ПТК

НЕ 1.5. (Лекція) Методи ландшафтно-екологічних досліджень.Методи ландшафтно-екологічних досліджень.Специфіка методів для різних ландшафтів

НЕ 1.6.( Лабораторна робота) Вертикальні структури природних геосистем. Скласти ландшафтний профіль конкретної території

НЕ 1.7.(Лекція )Принципи загально-наукової класифікації ландшафтів. Основні таксономічні одиниці ландшафтів.Прикладні класифікації.Ординація геосистем.

Районування.

НЕ 1.8.( Лабораторна робота) Морфологічні одиниці ландшафту, критерії їх виділення. Аналіз морфологічних одиниць на прикладі окремих фрагментів ландшафтних карт. (Підготовчий період до складання ландшафтних карт).

ЗМ 2. Природно-антропогенні ландшафти

НЕ 2.1. (Лекція)

Антропогенне навантаження та стійкість геосистем.Антропогенне навантаження та стійкість геосистем.Оцінка антропогенного навантаження.Стійкість природних геосистем.

НЕ 2.2.( Лабораторна робота) Територіальні ландшафтні структури.Скласти фрагменти великомасштабних карт окремих територій за генетико-морфологічним принципом.

НЕ 2.3.(Лекція) Еколого-геохімічна оцінка стану урбанізованих ландшафтів. Еколого-геохімічна ситуація. Еколого-геохімічна оцінка стану урбанізованих ландшафтів.

Еколого-геохімічна ситуація.

НЕ 2.4.( Лабораторна робота) Ландшафтно-екологічне картографування. Дати аналіз різних типів територіальних ландшафтних структур. Аналіз покомпонентних карт екологічної характеристики території.

НЕ 2.5.(Лекція) Ландшафтно-екологічне прогнозування.Ландшафтно-екологічне прогнозування.Ландшафтно-екологічний моніторинг

НЕ 2.6.( Лабораторна робота) Процесна ландшафтна екологія. Дати опис і накреслити модель функціонування ландшафту (обігу речовин і енергії).

НЕ 2.7.( Лабораторна робота)Ландшафтно-екологічний аналіз та оцінка території. На основі кількісних даних скласти еколого-геохімічні картосхеми міських територій, дати оцінку екологічної ситуації.

ІІІ. Література до вивчення курсу:

1.Гродзинський М.Д. Основи ландшафтної екології: Підручник. - К.; Либідь, 1993.-224 с.

2.Гуцуляк В.М. Основи ландшафтознавства: Навч. посібник. - Київ: НКМ ВО, 1992. -60с.

3.Гуцуляк В.М. Ландшафтно-геохімічна екологія: Навч. посібник. - Чернівці: Рута, 1995.

4.Гуцуляк В.,М. Ландшафтознавство: теорія і практика: Навчальний посібник. – Чернівці: Рута, 2005. – 124 с.

5.Гуцуляк В.М. Ландшафтна екологія: Геохімічний аспект. – Чернівці: Рута, 2002. – 272 с.

6.Денисик Г.І. Антропогенні ландшафти Правобережної України. – Вінниця: Арбат, 1998. – 292 с.

7.Исаченко А.Г. Ландшафтоведение и физико-географическое районирование: Учеб­ник. - М.: Висшая школа, 1991. - 364 с.

8.Ландшафтна екологія (геохімічний аспект): Методичні вказівки до практичних занять / Укл.: Гуцуляк В.М.. Присакар В.Б. -Чернівці: Рута, 1999. -32 с.

9.Мельник Л., Міллер Г. Ландшафтний моніторинг-К., 1993. -152с.

Шищенко П.Г. Прикладная физическая география. - К.: Вища школа, 1988.-192с.

10.Экогеохимия городских ландшафтов / Под ред. Н.С. Касимова. – М.: Изд-во МГУ, 1995. – 336 с.

11.Беручашвілі Н.Л. Четыре измерения ландшафта.-М., 1986.-182с.

12.Боков В.А. й др. Геоэкология: Научно-методическая книга по зкологии. Симферополь, 1996.

13.Волошин I.M. Ландшафтно-екологічні основи моніторингу. - Львів: Простір М, 1998:-356с.

14.Геоэкологические принципи проектирования природно-технических геосистем. М-, 1987.-322 с.

15.Гуцуляк В.М. Ландшафтна екологія: Геохімічний аспект. – Чернівці: Рута, 2002. – 272 с.

16.Ландшафтна екологія (геохімічний аспект): Методичні вказівки до практичних занять / Укл.: Гуцуляк В.М.. Присакар В.Б. -Чернівці: Рута, 2003. -32 с.

17.Мельник Л., Міллер Г. Ландшафтний моніторинг-К., 1993. -152с.

18.Методи геоекологічних досліджень: Навч. посібник /За ред. М.Д. 19.Гроздзинського та П.Г.Шищенка.-К.: ВЦ";Київський університет";, 1999.-243с.

20.Основи обшей экологии и неоэкологии: Учеб. пособие.Ч. 1.-Харьков: Торнадо. 1999- 192с.

21.Одум Ю. Экология В 2 т. - М, 1986.-Т. 1.-326с.;Т.2.-376с.

22.Природа Чернівецької області / За ред. Геренчука К.І.. – Львів: Вид-во Львів. ун-ту, 1976. – 160 с.

23.Преображенский B.C., Александрова Т.Д., Куприянова Т.П. СХ; Основы ландшаф­тного анализа.- М., 1988.- 192 с.

24.Рамад Ф. Основи прикладной экологии. -Л, 1981.-543 с.

Сочава В.Б. Введение в учение о геосистемах. - Новосибирск. 1978. - 319.с.

25.ТопчиевА.Г.Геозкология; географические основи природопользования. Одесса, 1996.

ДИСЦИПЛІНА “ЕКОЛОГІЯ ЛЮДИНИ”

Кількість годин: 54 год. (1,5 кредитів)

Форма контролю – залік

Мета дисципліни: на основі набутих знань сформувати концепцію про людину, як унікальний біологічний вид, який поєднує у своїй природі біологічне і соціальне; проаналізувати особливості системи “людина-середовище";, сучасні еколого-демографічні проблеми людських популяцій, стану здоров’я людей в сучасному світі. На основі вивченого студент повинен: засвоїти основні поняття про здоров’я людини, його типи, критерії оцінювання індивідуального та суспільного здоров’я, основи раціонального харчування; знати особливості адаптації людини в екстремальних природних кліматичних умовах, вплив кліматогеографічних умов життя на расові особливості людини.

ЗМ 1. Популяційна та демографічна характеристика людства

НЕ 1.1. Екологія людини як наука

Предмет, об’єкт і завдання екології людини як науки. Історія взаємовідносин людини і природи. Здоров’я, його типи, критерії оцінювання.

НЕ 1.2. Популяційна характеристика людства

Поняття про популяції людини. Структура і закономірності існування популяцій людини. Середовище, що оточує людину, його компоненти.

Пристосовна мінливість людських популяцій, які мешкають у різних кліматогеографічних зонах. Морфофізіологічні особливості представників різних рас. Расові та етнічні угруповання.

НЕ 1.3. Демографічна характеристика людства

Демографічні показники відтворення населення. Віково-статеві особливості і причини смертності. Природжені вади розвитку, їх профілактика. Демографічна ситуація в світі та в Україні.

НЕ 1.4. Модульна контрольна робота

ЗМ 2. Людина в екстремальних умовах навколишнього середовища

НЕ 2.1. Адаптація людини до умов життя

Загальні закономірності адаптації людини. Типи адаптації, адаптаційні фактори. Фази розвитку процесу адаптації.

НЕ 2.2. Метеокліматичні фактори та їх вплив на організм людини

Характеристика хімічних і фізичних факторів атмосфери, що впливають на організм людини. Особливості перебування людини в екстремальних природних кліматичних умовах.

НЕ 2.3. Роль біологічних ритмів у житті людини

Ритмовизначальні властивості зовнішнього середовища. Хронобіологічна норма і хронотип людини.

НЕ 2.4. Вплив на організм людини природних фізичних факторів

Сонячна радіація. Геомагнітні бурі. Природний радіоактивний фон. Магнітне поле Землі та його вплив на людину.

НЕ 2.5. Харчування людини як екологічний фактор

Поживні речовини, вітаміни. Основи раціонального харчування. Роль води в житті людини. Проблеми забезпечення питною водою населення.

НЕ 2.6. Біологічні фактори впливу на людину

Симбіотичні організми. Роль патогенних мікроорганізмів. Взаємодія людини з паразитичними організмами. Профілактика захворювань.

НЕ 2.7. Здоров’я людини і хімічні забруднювачі довкілля

Біфеніли та полі циклічні ароматичні вуглеводні. Отруєння довкілля важкими металами, пестицидами. Наркотичні речовини.

НЕ 2.8. Вплив фізичних антропогенних факторів на організм людини

Електромагнітне забруднення. Акустичне та шумове забруднення. Вплив радіаційного забруднення на здоров’я людини. Медико-екологічні наслідки аварії на ЧАЕС.

НЕ 2.9. Модульна контрольна робота

Для засвоєння курсу пропонуються такі літературні джерела:

1. Гончаренко М.С., Бойчук Ю.Д. Екологія людини: Навчальний посібник / За ред..

Н.В. Кочубей.- Суми: ВТД «Університетська книга»; К.: Видав. Дім «Княгиня

Ольга», 2005.- 394 с.

2. Залеський І.І., Клименко М.О. Екологія людини: Підручник.- К.: Видав. Центр

«Академія», 2005.- 288 с.

3. Даценко І.І. Гігієна та екологія людини. - Львів: Афіша, 2000.- 248 с.

4. Микитюк О. М., Злотін О.З., Юровдій В.М. Екологія людини. – Харків: ХДПУ,

2000.- 208с.

ДИСЦИПЛІНА „ОСНОВИ МОНІТОРИНГУ”

Кількість годин: 54 год. (1,5 кредитів)

Форма контролю – залік

Пояснювальна записка: Професійно-орієнтована дисципліна складається зі вступу та двох розділів.

Мета та завдання. Метою навчальної дисципліни – формування у студентів здатності коректно і творчо застосовувати набуті після прослуховування курсу знання та навички при проведенні, аналізуванні та оцінюванні результатів геофізичних, геохімічних, біогеографічних і ландшафтних моніторингових досліджень.

Основні завдання навчальної дисципліни:

  1. ознайомлення з вихідними поняття про географічний моніторинг, формування уявлень про його структуру, принципи організації, просторову та функціональну ієрархії;

  2. отримання навичок застосування комплексу методів досліджень геосистем при проведенні моніторингу та контролю стану навколишнього середовища, оволодіння засобами та приладами для здійснення географічного моніторингу;

  3. формування уявлення про способи аналізування та оцінювання стану геосистем за результатами моніторингу.

НЕ.1. Предмет, об’єкт, методи і основні завдання географічного моніторингу. Географічний моніторинг у системі природничих наук. Основні поняття та терміни. Структура та зміст курсу.

НЕ.2. Принципи, способи та методи організації географічного моніторингу. Рівні та види географічного моніторингу. Типи станцій спостережень. Функціональні елементи системи географічного моніторингу. Планування спостережень та розробка програми географічного моніторингу. Функціональні завдання субєктів державної системи моніторингу навколишнього середовища в Україні.

НЕ.3. Сучасний стан мережі станцій геосистемного моніторингу в Україні. Міжнародний досвід з організації та проведення географічного моніторингу (США, Канада, Західна Європа, Росія).

НЕ.4. Методика проведення моніторингових досліджень. Теоретичні засади моніторингових досліджень компонентів геосистеми та геофізичних процесів і явищ. Методика проведення геофізичних, геохімічних, біогеографічних і ландшафтних моніторингових досліджень. Методи досліджень екологічного стану геосистеми. Статистичний та графічний аналіз результатів моніторингових досліджень. Картографування результатів моніторингових досліджень. Оцінка екологічного стану навколишнього середовища за результатами географічного моніторингу. Прогнозування та регулювання стану геосистеми на основі даних моніторингових досліджень.

Бібліографія:

  1. Величко О.М., Зеркалов Д.В. Екологічний моніторинг: Навч. посібник. – К.: Наук. світ, 2001. – 205 с.

  2. Волошин І.М. Ландшафтно-екологічні основи моніторингу. – Львів: “Простір М”, 1998. – 356 с.

  3. Долина Л.Ф. Мониторинг окружающей среды и инженерные методы охраны биосферы. – Днепропетровск, 2002. – 285 с.

  4. Мацнєв А.І., Проценко С.Б., Саблій Л.А. Моніторинг та інженерні методи охорони довкілля: Навч. посібник. – Рівне: ВАТ “Рівн. друкарня, 2000. – 504 с.

  5. Мельник А.В., Міллер Г.П. Ландшафтний моніторинг. – К.: Вища шк., 1993. – 152 с.

  6. Моніторинг природних комплексів / С.І. Кукурудза, Н.О. Гумницька, М.С. Нижник та ін. – Львів: Вид. Львів. держ. унів., 1995. – 142 с.

  7. Экологический мониторинг / Под ред. Д.Б. Гелашвили. – Н. Новгород: Изд-во ННГУ, 2000. – 427 с.

  8. Новиков В.И. и др. Методы исследования качества воды водоемов. - М.: Медицина, 1990.

  9. Безуглая Э.Ю. Мониторинг состояния загрязнения атмосферы в городах. – Л.: Гидрометеоиздат, 1986. – 200 с.

  10. Израэль Ю.А. Экология и контроль состояния природной среды. – Л.: Гидрометеоиздат, 1984. – 560 с.

ДИСЦИПЛІНА «РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІЧНА І СОЦІАЛЬНА ГЕОГРАФІЯ»

324 год. (9 кредитів)

Форма контролю – екзамен

І. Пояснювальна записка

1.1. Мета даного курсу - дати знання про формування, розвиток і розміщення історико-географічних районів світу, регіональних відмін у рівнях соціально-економічного розвитку країн, економіко-географічних особливостей розвитку найбільших країн світу, рівня і характеру економічної інтеграції країн.

1.2. Головні завдання курсу - навчити студентів складати опис історико-географічних районів світу, характеризувати регіональні відміни у рівнях соціально-економічного розвитку різних типів країн, складати регіональні комплексні економіко- та соціально-географічні характеристики країн і окремих регіонів, давати аналіз регіональних економіко- і соціально-географічних закономірностей розвитку, давати оцінку сучасного рівня і характеру економічної інтеграції країн.

1.3. Компетенції, якими має оволодіти студент у процесі вивчення дисципліни: Студент зобов’язаний оволодіти знаннями про особливості виділення історико-географічних регіонів світу, давати економіко-географічну оцінку розвитку регіонів, розкривати специфіку регіонального розвитку, характеризувати рівень розвитку окремих держав та прогнозувати напрямки ровитку та оцінювати проблемні питання.

ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ)

ЗМ 1. Теоретичні і методологічні основи курсу «Регіональна економічна і соціальна географія світу». Регіони Європи.

НЕ 1. 1. Теоретичні засади регіональної економічної і соціальної географії світу.

Об’єкт і предмет регіональної економічної і соціальної географії світу. Основоположні теоретичні базові вчення курсу. Географічні теорії, концепції та гіпотези. Історія розвитку регіональної економічної і соціальної географії світу.

НЕ 1. 2. Методи дослідження.

Історичній, картографічний, порівняльний, статистичний, економіко-математичний, геоінформаційний методи досліджень. Методи спостережень, системного аналізу, економічного районування, дистанційних спостережень. Зв’язок регіональної економічної і соціальної географії світу з іншими науками.

НЕ 1. 3. Політична карта світу.

Базові поняття. Основні періоди та етапи формування політичної карти світу. Типологія країн світу за основними класифікаціями. Міжнародні організації та союзи.

НЕ 1. 4. Економіко-географічна характеристика Західної Європи.

Загальні відомості про регіон. Природні умови і ресурси, населення, господарство. Економіко-географічна характеристика провідних країн Західної Європи: Німеччини, Франції, Великої Британії.

НЕ 1. 5. Економіко-географічна характеристика Північної Європи

Загальні відомості про регіон. Природні умови і ресурси, населення, господарство. Економіко-географічна характеристика провідних країн Північної Європи: Швеція, Норвегія, Фінляндія, Данія.

НЕ 1. 6. Економіко-географічна характеристика Південної Європи.

Загальні відомості про регіон. Природні умови і ресурси, населення, господарство. Економіко-географічна характеристика провідних країн Південної Європи: Італія, Іспанія, Греця.

НЕ 1. 7. Економіко-географічна характеристика Східної та Південно-Східної Європи.

Загальні відомості про регіон. Природні умови і ресурси, населення, господарство. Економіко-географічна характеристика провідних країн Південно-Східної Європи: Польща, Чехія, Угорщина, Країни Алтіїї, Більрусь, Болгарія, Словенія, Молдова, Російська Федерація.

ЗМ 2. Економіко-географічна характеристика регіонів Азії та основних держав.

НЕ 2. 1. Загальна характеристика Азії.

Загальні відомості про регіон. Природні умови і ресурси, населення, господарство.

НЕ 2. 2. Економіко-географічна характеристика Центральної Азії.

Загальні відомості про регіон. Природні умови і ресурси, населення, господарство. Економіко-географічна характеристика провідних країн Центральної Азії: Казахстан, Узбекистан, Туркменістан, Киргизстан.

НЕ 2. 3. Економіко-географічна характеристика Південно-Західної Азії.

Загальні відомості про регіон. Природні умови і ресурси, населення, господарство. Економіко-географічна характеристика провідних країн Південно-Західної Азії: Туреччина, Ізраїль, Іран, Ірак, Саудівська Аравія, ОАЕ, Кувейт, Азербайджан, Грузія, Вірменія, Афганістан.

НЕ 2. 4. Економіко-географічна характеристика Південої Азії.

Загальні відомості про регіон. Природні умови і ресурси, населення, господарство. Економіко-географічна характеристика провідних країн Південної Азії: Індія, Пакистан, Шрі-Ланка.

НЕ 2. 5. Економіко-географічна характеристика Південно-Східної Азії.

Загальні відомості про регіон. Природні умови і ресурси, населення, господарство. Економіко-географічна характеристика провідних країн Південно-Східної Азії: Сінгапур, Малайзія, Індонезія, Таїланд, Бруней, В’єтнам.

НЕ 2. 6. Економіко-географічна характеристика Східної Азії.

Загальні відомості про регіон. Природні умови і ресурси, населення, господарство. Економіко-географічна характеристика провідних країн Східної Азії: Японя, Китай, Південна і Північна Корея, Монголія.

ЗМ 3. Економіко-географічна характеристика регіонів Північної Америки.

НЕ 3. 1. Загальні відомості про регіон Північна Америка.

Економіко-географічне положення. Природні умови і ресурси. Населення. Господарство. Рекреація і туризм.

НЕ 3. 2. Економіко-географічна характеристика Сполучених Штатів Америки і Канади.

Економіко-географічна характеристика США. Економіко-географічна характеристика Канади та Гренландії (Данія).

НЕ 3. 3. Економіко-географічна характеристика Латинської Америки.

Економіко-географічне положення. Природні умови і ресурси. Населення. Господарство. Рекреація і туризм.

НЕ 3. 4. Економіко-географічна характеристика провідних країн Латинської Америки.

Мексика. Центральна Америка і Вест-Індія. Андські країни: Болівія, Венесуела, Еквадор, Колумбія, Перу, Чилі. Країни Амазонії і Ла-Плати: Аргентина, Бразилія, Гайана, Уругвай, Парагвай, Суринам, Гвіана (Фр.)

ЗМ 4. Економіко-географічна характеристика Африки, Австралії та Океанії.

НЕ 4. 1. Загальні відомості про регіон Африка.

Економіко-географічне положення. Природні умови і ресурси. Населення. Господарство. Рекреація і туризм.

НЕ 4. 2. Економіко-географічна характеристика Північної Африки і провідних країн регіону.

Економіко-географічне положення. Природні умови і ресурси. Населення. Господарство. Рекреація і туризм.

НЕ 4. 3. Економіко-географічна характеристика Західної Африки і провідних країн регіону.

Економіко-географічне положення. Природні умови і ресурси. Населення. Господарство. Рекреація і туризм.

НЕ 4. 4. Економіко-географічна характеристика Центральної Африки і провідних країн регіону.

Економіко-географічне положення. Природні умови і ресурси. Населення. Господарство. Рекреація і туризм.

НЕ 4. 5. Економіко-географічна характеристика Східної Африки і провідних країн регіону.

Економіко-географічне положення. Природні умови і ресурси. Населення. Господарство. Рекреація і туризм.

НЕ 4. 6. Економіко-географічна характеристика Південної Африки і провідних країн регіону.

Економіко-географічне положення. Природні умови і ресурси. Населення. Господарство. Рекреація і туризм.

НЕ 4. 7. Загальні відомості про регіон Австралія та Океанія.

Економіко-географічне положення. Природні умови і ресурси. Населення. Господарство. Рекреація і туризм.

НЕ 4. 8.Австралійський Союз.

Економіко-географічне положення. Природні умови і ресурси. Населення. Господарство. Рекреація і туризм.

НЕ 4. 9. Економіко-географічна характеристика Океанії.

Склад та економіко-географічне положення. Природні умови і ресурси. Населення. Господарство. Рекреація і туризм.

Для засвоєння курсу пропонуються такі джерела:

Основна література

  1. Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна і соціальна географія світу: Навч. посіб. Вид. 2-ге, доп., перероб. – К.: ВЦ «Академія», 2007. – 688 с.

  2. Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна і соціальна географія світу: Посіб. – К.: ВЦ «Академія», 2003. – 688 с.

  3. Безуглий В. В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: ВЦ «Академія», 2005. – 704 с.

  4. Дергачев В. А. Мировая зкономика: зкономика зарубежных стран. – М.: Флинта, 2000. - 480 с.

  5. Економічна і соціальна географія світу. Підручник / За ред. Б. Яценка. – К.: Арт.Ек, 1997. – 246 с.

  6. Економічна і соціальна географія світу. Підручник. Вид.2-е / За ред. Є. П. Качана. – Тернопіль: Астон, 1999. – 368 с.

  7. Соціально-економічна географія світу / За ред. С. П. Кузика. – Тернопіль: Підручники і посібники, 1998. – 256 с.

  8. Юрківський В. М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни. – К.: Либідь, 2000. – 416 с.

“ФІЗИЧНА ГЕОГРАФІЯ УКРАЇНИ”

Кількість годин: 108 (3 кредити)

Форма контролю – екзамен

1. Пояснювальна записка

1.1. Мета викладання дисципліни

Мета курсу - аналіз компонентної структури природного навколишнього середовища України, розгляд основних сучасних теоретико-методологічних положень фізико-географічного аналізу території, засвоєння теоретичних і практичних питань комплексного фізико-географічного аналізу території України, виявлення регіональних особливостей природних умов України, аналіз екологічних питань стану довкілля, виявлення структури природоохоронного фонду та раціональне використання і охорона природи.

1.2. Завдання вивчення дисципліни

Для вивчення модуля „Фізична географія України” вирішуються наступні завдання:

  • аналіз компонентної структури природного навколишнього середовища України,;

  • розгляд основних сучасних теоретико-методологічних положень фізико-географічного аналізу території, засвоєння теоретичних і практичних питань комплексного фізико-географічного аналізу території України;

  • виявлення регіональних особливостей природних умов України;

  • аналіз екологічних питань стану довкілля;

  • виявлення структури природоохоронного фонду та раціональне використання і охорона природи.

1.3. Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивчення дисципліни

1. Чітко уявляти об’єкт дослідження – територія України.

2. Орієнтуватися у сучасних предметних напрямках географічної науки та методах її дослідження, що апробовані для території України.

3. Обґрунтувати сучасні (новітні) теоретико-методологічні та методичні виміри вивчення природних умов і природних ресурсів України.

4. Використовувати новітні методи дослідження, зокрема а) загальнонаукові (ретроспективний, системний, структурний), б) дисциплінарні (аналіз літературних джерел, природних аналогій, картографічний, статистичний, польових фізико-географічних досліджень), в) міждисциплінарні (моделювання, математичного картографування), ін.

ЗМ 1. Історія дослідження природи України. Геополітичне положення в СЕГ

НЕ 1.1. (Лекція). Мета та завдання курсу ” Фізична географія України”. 4, 5, 8, 11, 12, 13, 24. Виявити особливості та основні аспекти історичного аналізу природи України.

НЕ 1.2. (Лекція).Основні методологічні підходи до вивчення природних умов і природних ресурсів України Лекція. Виявити основні аспекти сучасного географічного аналізу. 7, 9, 10, 14. Визначення ролі і значення компонентного і регіонального аналізу території України. Виявити особливості ландшафтно-генетичного, ландшафтно-антропогенного та конструктивного підходів при вивченні природних умов України.

НЕ 1.3. (Лекція). Геополітичне положення України Виявити геополітичні аспекти України

НЕ 1.4. (Лекція).Історія геологічного розвитку України. Геологічна будова. Тектонічні структури. Корисні копалини Проаналізувати геологічну будову території України. Виявити основні геологічні структури України.

ЗМ №2. Фізико-географічна характеристика території України в СЕГ..

НЕ 2.1. (Лекція). Рельєф України. Основні форми рельєфу. Виявлення орографічних особливостей території України.

НЕ 2.2. (Лекції). Клімат України. Водні ресурси України Аналіз кліматотвірних чинників та метеорологічних елементів території України. Водні ресурси. Поверхневі і підземні води. Чорне та Азовське море.

НЕ 2.3. (Лекція). Виявлення історичних засад вивчення ґрунтового покриву України. Аналіз основних типів ґрунтового покриву. Виявлення переважаючих типів ґрунту Аналіз основних типів ґрунтового покриву України. Охорона ґрунтового покриву. Зміна властивостей ґрунтового покриву в процесі його господарського використання

НЕ 2.4. (Лекції). Основні типи рослинного покриву України.. Історичні засади вивчення ґрунтового покриву України. Рослинний покрив в голоцені.

НЕ 2,5. (Лекція). Аналіз схеми фізико-географічного районування. Типи ландшафтів.. Природні зони України. Схеми 1978, 1982, 2003 років фізико-географічного районування України. Основні таксономічні одиниці фізико-географічного районування.

НЕ 2,6. (Лекція). Аналіз екологічного стану території України. Забруднення компонентів природи. Виявлення екологічно критичних регіонів України. Стан забруднення довкілля

НЕ 2,7. (Лекція). Природоохоронні території України. Території природоохоронного фонду України.

НЕ 2,8. (Лекція). Питання охорони природи та раціональне природокористування Раціональне природокористування в межах природних зон.

Література до дисципліни
  1. Агрохимическая характеристика почв ССР. Украинская ССР. - М.: Наука, 1973.

  2. Бондарчук В.Г. Геологічна будова Української РСР. – К.: Рад. школа, 1963.

  3. Бондарчук В.Г. Геологія родовищ корисних копалин України. – К.: Наукова думка, 1966.

  4. Ващенко П.Г. Природні ресурси західних районів УРСР. – Львів, 1959.

  5. Воропай Л.І., Куниця М.О. Українські Карпати. – К.: Рад. школа. 1966.

  6. Геоботанічне районування Української РСР. – К.: Наук. думка, 1977.

  7. Генсірук С.А. Лісові ресурси України, їх охорона і використання. – К.: Наук. думка, 1973.

  8. Заставний Ф.Д. Географія України. – Львів: Світ, 1990.

  9. Левковский С.С. Водные ресурсы Украины. – К.: Вища школа, 1979.

  10. Логвинов К.Т., Бабиченко В.Н., Кулаковская М.Н. Опасные явления погоды на Украине. – Л.: Гидрометеоиздат, 1972.

  11. Маринич О.М., Ланько П.І., Щербань А.І., Шищенко П.Г. Фізична географія Української РСР.-К.: „Вища школа”, 1984.

  12. Маринич О.М., Шищенко П.Г. Фізична географія України.-К.: „Знання”-2003.

  13. Маринич О.М. Українське Полісся. – К.: Рад. школа, 1962.

  14. Мелиорация на Украине. – К.: Урожай, 1979.

  15. Новаковський Л.Я., Пилипенко М.А. Земельні ресурси Української РСР. – К.: Урожай, 1973.

  16. Основные черты тектоники Украины. – К.: Наук. думка, 1978.

  17. Природа Волинської області. – Львів: ЛДУ, Вища школа. 1975.

  18. Природа Закарпатської області. – Львів: ЛДУ, Вища школа, 1973.

  19. Природа Львівської області. – Львів: ЛДУ, Вища школа, 1979.

  20. Природа Івано-Франківської області. – Львів: ЛДУ, Вища школа, 1979.

  21. Природа Тернопільської області. – Львів: ЛДУ, Вища школа, 1979.

  22. Природа Хмельницької області. – Львів: ЛДУ, Вища школа, 1979.

  23. Природа Чернівецької області. – Львів: ЛДУ, Вища школа, 1978.

  24. Природа України та її охорона. – К.: Політвидав України, 1975.

  25. Природа Українських Карпат. – Львів: ЛДУ, 1963.

  26. Природа Украинской ССР. Животный мир. – К.: Наук. думка, 1985.

  27. Природа Украинской ССР. Почвы. – К.: Наук. думка, 1986.

  28. Природа Украинской ССР. Ландшафты и физико-географическое районирование. – К.: Наук. думка, 1985.

  29. Природа Украинской ССР. Климат. – К.: Наук. думка, 1984.

  30. Природа Украинской ССР. Растительный мир. – К.: Наук. думка, 1985.

  31. Природа Украинской ССР. Моря и внутренние воды. – К.: Наук. думка, 1987.

  32. Природа Украинской ССР. Геология и полезные ископаемые. – К.: Наук. думка, 1986.

ДИСЦИПЛІНА «РЕКРЕАЦІЙНА ГЕОГРАФІЯ»

54 год. (1,5 кредитів)

Форма контролю – залік

І. Пояснювальна записка

1.1. Мета даного курсу – навчити студентів теоретичних і методичних основ рекреаційної географії і набуття студентами практичних навичок з територіальної організації рекреаційної діяльності.

1.2. Головні завдання курсу:

  • розкрити понятійно-термінологічний апарат рекреаційної географії;

  • розкрити зміст рекреаційної діяльності і висвітлити соціально-економічну сутність рекреації;

  • розкрити зміст рекреаційних ресурсів, засобів їх використання і оцінки;

  • розкрити поняття територіальної рекреаційної системи (ТРС);

  • висвітлити механізм рекреаційного районування;

  • охарактеризувати сучасний етап розвитку рекреаційної діяльності на всіх ієрархічних рівнях.

1.3.. Компетенції, якими має оволодіти студент у процесі вивчення дисципліни:

  • аналізувати існуючий рекреаційний потенціал території щодо здійснення того чи іншого виду рекреаційної діяльності;

  • виявляти регіональні особливості використання рекреаційних ресурсів і відповідну спеціалізацію рекреаційних районів;

  • характеризувати і аналізувати стан розвитку рекреаційної індустрії в певних рекреаційних районах;

  • давати рекомендації і пропонувати певні рішення з розвитку рекреаційних районів та ефективного розподілу туристських потоків;

  • визначати можливості зарубіжних партнерів щодо розробки турів, укладати угоди із зарубіжними споживачами, використовуючи результати досліджень світового ринку послуг;

  • розробляти проекти нових турів, пропонувати ефективні форми надання рекреаційних послуг, враховувати потенційний попит споживачів.

ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ).

ЗМ 1. Поняттєво-термінологічний апарат рекреаційної географії.

НЕ 1.1.Поняттєво-термінологічний апарат рекреаційної географії.

Поняттєво-термінологічний апарат дисципліни, його складові. Структура і зміст понять «рекреація», «рекреаційна діяльність», «рекреаційна географія». Класифікація рекреаційної діяльності.

НЕ 1.2Рекреаційна діяльність.

Основні етапи розвитку рекреаційної діяльності.Рекреаційні потреби (суспільні, групові, індивідуальні) та географічні особливості території.Класифікація рекреаційної діяльності.

НЕ 1.3. Територіальна рекреаційна система як ключова ланка рекреаційно-географічних досліджень.

Поняття про територіальну рекреаційну систему (ТРС). Науково-методичні основи вивчення територіальної рекреаційної системи. Типізація ТРС та їх спеціалізація. Картографічне моделювання територіальних рекреаційних систем.

ЗМ 2. Рекреаційні ресурси України.

НЕ2.1.Рекреаційні ресурси та їх оцінка.

Принципи і методи комплексної оцінки рекреаційних ресурсів території. Кліматичні рекреаційні ресурси. Бальнеологічні ресурси.Водні рекреаційні ресурси.Рельєф як рекреаційний ресурс.Біотичні рекреаційні ресурси.Рекреаційні ресурси природно-заповідного фонду.

НЕ 2.2.Рекреаційне районування України.

Мета рекреаційного районування.Таксономічні одиниці рекреаційного районування.Принципи рекреаційного районування.Основні схеми рекреаційного районування України.

Характеристика окремих рекреаційний районів України.

НЕ 2.3.Історико-культурні ресурси.

Основні історико-культурні об’єкти України: територіальний аспект.Оцінка архітектурно-історичних рекреаційних ресурсів.Всесвітня спадщина ЮНЕСКО в Україні.Проблеми залучення історико-архітектурних ресурсів до туристсько-рекреаційного господарства

НЕ 2.4.Санаторно-курортні заклади України.

Поняття курорту і курортної місцевості.Історія формування курортного господарства України.Кількість рекреаційних установ по областях України.Географія лікування окремих хвороб на курортах України. Санаторно-курортне господарство світу.Курорти Європи.Курорти Азії.Курорти Америки, Африки, Австралії та Океанії.

Для засвоєння курсу пропонуються такі джерела літератури:

1.Бейдик О.О. Рекреаційно-туристські ресурси України: методологія та методика аналізу, термінологія, районування: Монографія. – К.: ВПЦ «Київський університет», 2001. – 395 с.

2.Мироненко Н.С., Твердохлебов И.Т. Рекреационная география. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1981. – 208 с.

3.Николаенко Д.В. Рекреационная география: Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений. – М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2003. – 288 с.

4.Нікопелова О.М., Леонова С.В., Біленький К.Е. Сучасні підходи до аналізу стану природних лікувальних ресурсів та оцінка природних територій курортів // Український географічний журнал, 2007. - №1. – С.39-42.

5.Рекреационная география / Под ред. В.С. Преображенского, Б.Н. Лиханова. – М., 1976.

6.Рекреационные системы / Под. ред Н.С. Мироненко, М. Бочваров. – М.: Изд-во МГУ, 1986. – 136 с.

7.Стафійчук В.І. Рекреалогія. Навчальний посібник. – К.: Альтерпрес, 2006. – 264 с.

8.Теоретические основы рекреационной географии / Под ред. В.С. Преображенского. – М.: Наука, 1975. – 222 с.

9.Теоретические проблемы рекреационной географии. – М., 1989. – 182 с.

10.Теория рекреалогии и рекреационной географии. – М.: Наука, 1992. – 178 с.

11.Фоменко Н.В.Рекреаційні ресурси та курортологія. Навчальний посібник.– К.:Центр навчальної літератури, 2007.– 312 с.

ДИСЦИПЛІНА “ГЕОГРАФІЧНІ ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ”

Кількість годин:54 год. (1,5 кредитів)

Форма контролю – залік

Мета викладання дисципліни: формування знань в галузі геоінформатики, розкриття основних понять і проблем, пов’язаних із застосуванням геоінформаційних ресурсів і технологій у географічних дослідженнях та освітньому процесі, огляд сучасних підходів щодо проектування та впровадження ГІС у суспільне життя. Як засоби прикладного географічного використання розглядаються ГІС і ГІС-технології та програмні продукти: ArcGIS, Acad9Map3d, Bentley Systems, ГІС «Туристичне Прикарпаття», ГІС «ДубльГИС. Одесса», GeoDraw/GeoGraph, GeoMedia, GeoniCS, Digitals, Easy Trace, MapInfo, MGE, MS Office, ObjectLand, Панорама, PCRaster, IDRISI, ГІС «Електронна бібліотека наочностей. Географія.» та ін.

У результаті вивчення дисципліни студент повинен:

Знати:

  • загальні риси структури, класифікацію і шляхи використання ГІС;

  • види, властивості, структуру, форми подання та відображення геопросторової інформації;

  • принципові основи створення та функціонування геоінформаційних систем;

  • функціональні можливості та принципи функціонування й використання найуживаніших у науково-дослідницькій діяльності географа та освітньому процесі ГІС і ГІС-технологій;

Вміти:

  • використовувати технологічні можливості текстового редактора MS Word;

  • використовувати технологічні можливості електронних таблиць MS Excel для обробки цифрової інформації;

  • використовувати технологічні можливості СКБД MS Access для створення баз даних;

  • працювати у середовищі таких ГІС: ArcGIS, Acad9Map3d, Bentley Systems, ГІС «Туристичне Прикарпаття», ГІС «ДубльГИС. Одесса», GeoDraw/GeoGraph, GeoMedia, GeoniCS, Digitals, Easy Trace, MapInfo, MGE, MS Office, Object Land, Панорама, PCRaster, IDRISI, ГІС «Електронна бібліотека наочностей. Географія.» та ін.

Вивчення курсу здійснюється за двома змістовними модулями

Змістовний модуль 1

Сутнісні аспекти ГІС

НЕ 1.1.Вступ до курсу. Мета, структура і предмет курсу. Загальні поняття про інформацію, інформатизацію, інформатику та геоінформатику. Геоінформатика, ГІС, ГІС-технологія і географічні знання. Роль ГІС-технологій в сучасному світі. ГІС, як специфічна технологія у науках про Землю. Взаємозв’язки ГІС, Географії і Картографії. Характеристика шляхів і напрямів застосування ГІС в Україні.

НЕ 1.2. Теоретичні засади і складові ГІС. Концепції і підходи трактування ГІС і суміжних понять. Функції, призначення і принципи ГІС. Відмінності у трактуванні ГІС і інших тематичних ІС. Структура ГІС і їх класифікація. Підсистеми ГІС. Модульна структура ГІС. Програмно-апаратне забезпечення ГІС: зміст, структура, функції, тенденції розвитку. Поняття про картографічні банки даних, експертні системи, інформаційні системи екологічного менеджменту. Етапи становлення геоінформатики і ГІС-технологій. Апаратні засоби: призначення, структура і класифікація технічних засобів розробки і функціонування ГІС. Програмне забезпечення: загальні риси, класифікація, інструментальні мови і системи програмування. Архівування та безпека інформації. Менеджерські пакети інтерактивних робочих програм типу MS Office.

НЕ 1.3. Просторовий аналіз – основа сучасної географії. Сутнісні риси просторового аналізу. Типи просторових об’єктів та їх представлення в ГІС. Поняття атрибутивної і позиційної інформації. Засоби і способи збору фактографічної інформації для ГІС. Дані в ГІС і систематизація джерел геокоординованої інформації. ДЗЗ, GPS та ін. Типи і методи відбору даних та особливості узагальнення результатів відбору даних для ГІС. Роль картографічних даних.

Характеристика джерел інформації для ГІС: зміст, структурно-функціональні особливості і перспективи використання.

НЕ 1.4. Геоінформаційні структури даних, їх введення, редагування і збереження. Геоінформаційні структури та моделі даних. Основні структури комп’ютерних файлів, бази даних та їх структури. Методи і структури графічного подання географічного простору: растровий і векторний методи. Пошарова організація даних. Введення, збереження та редагування даних в ГІС. Цифрування: сутність, принципи, методи. Векторизація і растеризація. Поняття метаданих. Редагування даних. Типи помилок та їх усунення. Формати файлів і стандарти представлення даних в ГІС.Подання інформації в ГІС. Візуалізація і представлення. Поняття про тематичне картографування, електронні карти, атласи, в’юери, навчальні посібники. Системи автоматизованого картографування. Принципи тестової перевірки здобутих знань на основі застосування комп’ютерних технологій. Ознайомлення зі змістом тестових завдань і принципами проведення тестового електронного контролю засвоєння знань за допомогою програми SunRav TestOffice Pro 4.

Змістовний модуль 2.

ГІС-технології просторового аналізу.

НЕ 2.1. Аналітичні можливості сучасних інструментальних ГІС. Головні риси аналітичного потенціалу ГІС. Картометричні операції. Операції вибору. Класифікація і рекласифікація. Операції картографічної алгебри. Статистичний аналіз.

Просторовий аналіз: буфери, збіг і включення, близькість, зонування. Оверлейний аналіз. Аналіз рельєфу. Цифрові моделі та їх побудова. Аналіз гідрографічної мережі. Мережний аналіз. Географічні мережі. Геостатистичне моделювання. Просторова інтерполяція. Детерміновані методи просторової інтерполяції. Локально-стохастичні методи інтерполяції і геостатистичне моделювання. Моделювання поверхонь Вибір методів інтерполяції.

НЕ 2.2. Програмні засоби і ГІС. Загальна характеристика програмних засобів для роботи з просторовими даними. Комерційні ГІС-пакети. Характеристика структурно-функціональних особливостей ГІС-пакетів і сімейств ГІС: ArcGIS, Autodesk, GeoniCS, MapInfo Professional, Digitals, Панорама та ін. Тенденції розвитку програмного забезпечення.

Характеристика структурно-функціональних особливостей ГІС-пакетів і сімейств ГІС: MGE, GeoMedia, Bentley Systems, IDRISI, PCRaster, GeoDraw/GeoGraph, Digitals, Інвент-Град та ін.

НЕ 2.3. Прикладні аспекти ГІС-технологій. Геоінформаційне картографування. Тематичне картографування і ГІС-технології. Цифрова картографія. Оперативне картографування. Картографічні анімації. Віртуальне картографування. Електронні атласи. Глобальні ГІС. Використання ГІС у ландшафтознавстві та геоекології. Інтернет та телекомунікаційне картографування. Структура і перспективи використання Національного електронного атласу України. Земельно-кадастрові інформаційні системи. Системи геоекологічного моніторингу.

Для засвоєння курсу пропонуються такі джерела літератури:

  1. ArcGIS9. Начало работы в ArcGIS. – ESRI. ­– 1999-2004. – електронний посібник.

  2. AutoCADMap3D2009. Учебные пособия. –Autodesk – електронний посібник

  3. Атлас України (електронна версія). – К.: – Інститут географії, Інтелектуальні системи ГЕО, 1999 – 2001.

  4. Берлянт А.М. Геоинформационное картографирование. – М.: Астрея, 1997.

  5. Бондаренко Е.Л., Шевченко В.О., Остроух В.І. Геоінформаційні системи еколого-географічного картографування. – К.: Фітосоціоцентр, 2005. – 116 с.

  6. Географічні інформаційні системи: Підручник / Мосов С.П., Тарасов В.М., Чорнокнижний О.А., Куковський С.А., Брезіцький Е.Ю. - К.: НАОУ, 2005 – 240 с

  7. ДеМерс, Майкл Н. Географические информационные системы. Основы: Пер. с англ. – М.: Дата+, 1999. – 491 с.

  8. Дибкова Л.М. Інформатика та комп’ютерна техніка: Посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: ВЦ „Академія”, 2002. – 320с.

  9. Застосування інформаційних технологій в управлінні навколишнім середовищем / Відп. ред. В. Чабанюк. – К.: Мінекобезпеки України / ІС ГЕО, 1998. – 125 с.

  10. Инструментарий геоинформационных систем: Справочное пособие / Бусыгин Б.С., Гаркуша Н.Н., Середин Е.С., Гаевенко А.Ю. – К.: ЕСОММ Со., 2000. – 105 с.

  11. Інформатика: Комп’ютерна техніка. Комп’ютерні технології. Посіб. / За ред. О.І. Пушкаря – К.: Видавничий центр “Академія”, 2001.

  12. Іщук О.О., Коржнев М.М., Кошляков О.Е. Просторовий аналіз і моделювання в ГІС: Навчальний посібник / За ред. акад. Д. М. Гродзинського. – К.: Видавничо-поліграфічний центр „Київський університет”, 2003. – 200с.

  13. Линник В.Г. Построение геоинформационных систем в физической географии. М.: Изд-во МГУ, 1990.

  14. Панов А.В. Разработка управленческих решений: информационные технологии. Учебное пособие для вузов. / Под ред. д.е.н., профессора Т.Н. Афанасьевой – М.: Горячая линия. – Телеком, 2004. – 151 с.

  15. Підручник користувача MapInfo: Пер. з англ. – New York: MapInfo Corporation, Troy / К.: ЗАТ “Intellegent Systems”, 1994. – 254 с.

  16. Полещук Н.Н., Савельева В.А. Самоучитель AutoCAD 2006. – СПб.: БХВ-Петербург,2005. – 704 с.

  17. Портянский И.А. Компьютерный арсенал географии. - М.: Мысль, 1989.

  18. Руководство пользователя. MapInfo Professional. – MapInfo Corporation? Troy, New York. – 2000.

  19. Самойленко В.М. Основи геоінформаційних систем. Методологія: Навчальний посібник. – К.: Ніка-Центр, 2003. – 276 с.

  20. Сборник задач и упражнений по геоинформатике: Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений / В.С. Тикунов, Е.Г. Капралов, А.В. Заварзин и др.; Под ред. В.С. Тикунова. – М.: Изд. центр «Академия», 2005. – 560 с.

  21. Світличний О.О., Плотницький С.В. Основи геоінформатики: Навч. посібник / За заг. ред. О.О. Світличного. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2006. – 295 с.

  22. Скрипник Я.П. Основи геоінформаційних технологій. Методичні вказівки та завдання до практичних і лабораторних робіт – Чернівці: Рута, 2004. – 44с.

  23. Халугин Е.И., Жалковский Е.А., Жданов Н.Д. Цифровые карты. – М.: Недра, 1992.

  24. Хасхольд В. Введение в городские ГИС. – М., 1997.

  25. Шевченко В. О., Бондаренко Е.Л. Гордєєв А.Ю. Автоматизація картографічних робіт. – К.: Темп, 2000. – 63 с.

ДИСЦИПЛІНА „Основи менеджменту”

54 год. (1,5 кредитів)

Форма контролю – залік

1. Пояснювальна записка

1.1.Мета даного курсу: Даний курс покликаний формувати теоретичну та практичну готовність майбутніх менеджерів до професійної діяльності; сприяє виникненню у них інтересу до майбутньої роботи; розвиває інтерес до дослідницької діяльності і розвитку науки управління.

1.2. Головні завдання курсу:

- засвоїти зміст , основні напрями і форми управлінської діяльності;

- творчо осмислити напрями вдосконалення менеджменту;

- уміти застосовувати основні та додаткові методи наукового дослідження з метою розвитку менеджменту.

1.3. Компетенції, якими має оволодіти студент у процесі вивчення дисципліни:

- знання основних законів та закономірностей розвитку менеджменту як науки;

- засвоєння та розуміння понятійного та категоріального апарату менеджменту;

- уміння творчо осмислювати та розвивати управлінські ідеї і концепції та їх практично реалізовувати в господарській практиці.

2. Змістовні модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ).

ЗМ 1. Менеджмент та його характеристики

НЕ 1.1 Зміст, історія розвитку та роль менеджменту. Сутність менеджменту та умови його здійснення.

Історичній розвиток менеджменту як діяльності. Соціально-економічна природа управлінської праці та проблеми її наукової організації. Основи теорії і практики традиційного і сучасного менеджменту. Поняття організації та її види. Лінійна, штабна та лінійно-штабна організація. Секційна та матрична організація. Неформальна організація. Культура організації. Розвиток організації. Причини виникнення і особливості підприємств нового типу. Ресурсозберігаючі та розширені підприємства. Організаційні структури концернів і компаній в міжнародній практиці. Глобалізація і менеджмент. Основні напрямки еволюції менеджменту. Зміст та сутність планування, його види. Прогнозування і стратегічне планування. Класифікація планів на підприємстві. Тактика, політика, процедури, правила планування. Бізнес-планування.

НЕ 1.2Функції менеджменту. Делегування, відповідальність і повноваження. Лінійні і апаратні повноваження. Централізовані та децентралізовані організації. Поняття мотивації та класифікація мотиваційних теорій. Система стимулювання. Нематеріальні форми стимулювання праці. Суть і сенс контролю. Процес контролю. Характеристики ефективного контролю.

ЗМ 2. Менеджер в організації

НЕ 2.1 Управлінське рішення в менеджменті. Поняття та загальна характеристика комунікацій. Комунікаційний процес, його елементи і етапи. Види комунікацій. Типи керівників. Вимоги до особистості сучасного менеджера. Керівництво, влада, лідерство. Стиль керівництва. Природа процесу прийняття рішень. Рішення-центральна ланка менеджменту. Умови і етапи прийняття управлінських рішень. Алгоритм прийняття рішень. Фактори, впливаючи на процес прийняття рішень. Зміст „науки управління”. Огляд моделей управління. Підходи до прийняття управлінських рішень. Роль прогнозування в процесі прийняття управлінських рішень.

НЕ 2.2 Управління колективами (групами) працівників. Поняття трудового колективу. Зміст процесу управління людьми. Методи управління колективом. Управління конфліктами в колективі. Поняття психології управління. Психологічні якості працівника та використання їх у процесі управління. Психологія та етика керівної діяльності. Стресові ситуації та управління ними

НЕ 2.3 Організація управлінської праці. Поділ та кооперація праці в апараті управління. Організація робочого місця управлінця. Розташування робочих місць і умови праці службовців. Інформаційне забезпечення управлінської праці. Механізація й автоматизація управлінської праці. Культура управління.

Для засвоєння курсу пропонуються такі джерела:

  1. Андрійчук В., Бауер Л. Менеджмент. Прийняття рішень і ризик. – К., 2007. – 320 с.

  2. Андрушків Б.М., Кузьмин О.Є. Основи менеджменту: методологічні положення та прикладні механізми. – Тернопіль: Лілея, 2005. – 292 с.

  3. Анискин Б. Высший менеджмент для руководителя. – М.:Инфра-М. 2000. – 136 с.

  4. Бажин И. Информационный системы менеджмента. – М.: ГУ ВШЭ. 2002. – 688 с.

  5. Большаков А. Менеджмент. – СПб. Питер. – 2000. – 160. с.

  6. Бухалков. М. Внутрифирменное планирование. – М., 2000. – 392 С.

  7. Вершигора Е. Менеджмент: Учебное пособие для вузов. – М. – 2001. – 283 с.

  8. Веснин В. Основы менеджмента. – М., Триада, 2004. – 384 с.

  9. Виханский О. Менеджмент. – М.: Гар дерика, 2000. – 528 с.

  10. Герасимчук В. Стратегічне управління підприємством. – К.: КНТЕУ, 2000. – 360 с.

  11. Герчикова И. Менеджмент.- М.: Банки и биржи, 2003. – 311 с.

  12. Глухов В. Менеджмент: Учебник. – СПб,:Спецлитература, 2000. – 700 с.

  13. Зихард В. Руководить без конфликтов. – М.: Экономика, 1990. – 412 с.

  14. Іванова І. Менеджмент підприємства. – К.: Нац. торг. ек. ун-т.,2001. – 247 с.

  15. Кадзума Т. Вечный дух пердпринимательства. – К.: Укрзакордонсервис, 2002. – 206 с.

ДИСЦИПЛІНА “Основи маркетингу”

54 год. (1,5 кредитів)

Форма контролю – залік

Пояснювальна записка

1. Мета навчальної дисципліни - сформувати у студентів теоретико-методологічні основи знань з маркетингу та вміння застосовувати їх практично з метою аналізу маркетингових можливостей, обрання стратегій маркетингу та розробки маркетингового комплексу.

2. Головні завдання курсу:

- засвоїти теоретико-методологічні основи маркетингу;

  • оволодіти аналізом маркетингових можливостей та методикою маркетингових досліджень;

  • оволодіти інструментарієм стратегічного маркетингу та навиками практичного їх застосування

3. Компетенції, якими має оволодіти студент у процесі вивчення дисципліни:

  • знати основні закони та закономірності маркетингу;

  • розуміти та творчо осмислювати сучасні маркетингові стратегії товарної, цінової, комунікаційної політики організацій та формування сучасних каналів розподілу;

  • оволодіти практично методикою розробки маркетингового комплексу .

Змістовні модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ)

ЗМ 1. Наукові засади маркетингу та маркетингових досліджень

НЕ 1.1. Мета, завдання та особливості сучасного маркетингу

Сутність, завдання, основні етапи становлення та розвитку маркетингу. Сучасні маркетингові концепції. Види маркетингу. Принципи маркетингу. Функції маркетингу.

НЕ. 1.2. Маркетингове середовище

Сутність та складові маркетингового середовища. Мікро середовище фірми та його основні чинники. Макросередовище та його основні складові

НЕ 1.3. Система маркетингових досліджень і маркетингової інформації.

Концепція системи маркетингової інформації. Складові системи маркетингової інформації. Система збору внутрішньої звітності. Система збору поточної зовнішньої інформації. Система маркетингових досліджень. Система аналізу маркетингової інформації.

НЕ 1.4. Споживчі ринки та поведінка покупців

Споживчі ринки та купівельна поведінка споживача. Модель купівельної поведінки. Чинники, що впливають на купівельну поведінку індивідуальних споживачів. Процес прийняття рішення про купівлю індивідуальних споживачів.

Ринки організованих споживачів та поведінка компаній –покупців. Відмінності ринку підприємств від ринку споживачів. Види закупок. Модель купівельної поведінки компанії-покупця. Процес прийняття рішення про купівлю компанії покупця.

НЕ 1.5. Цільовий маркетинг

Сутність цільового маркетингу та його основні етапи. Рівні сегментації ринку. Принципи сегментування споживчого ринку, ринків організованих покупців, міжнардних ринків. Ефективність сегментування. Оцінка та вибір цільових ринків. Недиференціований маркетинг, диференційований маркетинг, концентрований маркетинг. Сутність, види та фективність позиціювання.

ЗМ 2. Стратегічний маркетинг

НЕ 2.1. Товарна політика компанії.

Сутність товару та його рівні. Класифікації товарів споживчого призначення, виробничого призначення. Особи, місця та ідеї, як вид товару. Рішення про окремі товари. Марочна назва та марочні стратегії товару. Рішення стостовно упаковки, маркування, супутніх послуг товару. Товарний асортимент та номенклатура. Критерії вибору товару та соціальна відповідальність. Маркетинг послуг.

НЕ 2.2 Розробка нового товару та маркетингові стратегії на етапах життєвого циклу товару

Сутність поняття “новий товар”. Етапи створення нових товарів. Прискорена процедура розробки нових товарів. Етапи життєвого циклу товару. Вибір маркетингових стратегій на етапах життєвого циклу товару.

НЕ 2.3.Задачі та стратегії ціноутворення

Чинники, що впливають на процес ціноутворення. Основні підходи до ціноутворення. Встановлення ціни на нові товари. Ціноутворення у межах товарної номенклатури. Коригування цін. Зміни цін. Державна політика у сфері ціноутворення

НЕ 2.4. Управління каналами розподілу та товароруом.

Поняття каналів розподілу. Внутрішня структура та принципи функціонування каналів розподілу. Рішення про структуру каналу розподілу. Рішення про управління каналом. Товарорух та управління логістикою. Методи розповсюдження товарів: гуртова та роздрібна торгівля

НЕ 2.5 Інтегровані маркетингові комунікації.

Комплекс просування товарів. Інтегровані маркетингові комунікації. Розробка комплексу просування: характеристика, стратегії, соціально-етичні проблеми. Реклама: визначення цілей, бюджету, рекламна стратегія, оцінка ефективності. Зв’язки з громадськістю.

Для засвоєння курсу пропонуються такі джерела:

Абчук В. Азбука маркетинга. – С.-П.:Союз, 1998. – 270 с.

Армстронг Г., Котлер Ф. Маркетинг: Загальний курс. –К., С.-П., М.: Видавничий дім “Вільямс”, 2001. – 608 с.

Близнюк С.В. Маркетинг в Україні: проблеми становлення та розвитку. – К.: ІВЦ “Політехніка”, 2009.- 400 с.

Гаркавенко С.С. Маркетинг: Підручник. – К.: Лібра, 2002. – 712 с.

Гаркавенко С.С. Маркетинг: Уч.посібник. – К.: Лібра, 1996. – 384с.

Ілляшенко С.М., Баскакова М.Ю. Маркетингові дослідження: Навч.поісбник. – К.: Центр навч.літератури, 2006. – 192 с.

Котлер Ф. Маркетинг, менеджмент. – С.-П.: Питер, 1998. – 887 с.

Логістика: Навч. посібник./ О.М.Тридід, Г.М. Азаренкова, С.В.Мішина, І.І. Борисенко. – К.: Знання, 2008. – 566 с.

Луцій О.П. Основи маркетингу. – К.: Вид.-во Європейського університету фінансів.

Маркетинг/ За ред. А.І. Кредитова. – К.: Україна, 1994. – 399 с.

Маркетинг/ За ред. Романова А.Н. – М.: Банки и биржи, 1997. – 560 с.

Маркетинг: Методичні вказівки до семінарських занять / Укл. М.Т.Гостюк. – Чернівці: Рута, 2002. – 20 с.

Примак Т.О. Маркетингові комунікації. – К.: Ельга, Ніка-Центр, 2003. – 280 с.

Прокопенко О.В., Троян М.Ю. Поведінка споживачів. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 176 с.

Промисловий маркетинг: теорія та господарські ситуації: Підручник/За ред. Старостиної А.О. – К.: 1997. – 316 с

Харис А.И. Основы маркетинга. – К.: УМКВО, 1992. – 140 с.

Щербань В. М. Маркетинговий менеджмент: Навч посібник. – К.: Центр навч. літератури, 2006. – 204 с.

ДИСЦИПЛІНА „ОСНОВИ ГЕОГРАФІЧНОГО МОДЕЛЮВАННЯ”

54 год. (1,5 кредитів)

Форма контролю – залік

І. Пояснювальна записка

1.1. Мета даного курсу – сформувати знання про понятійний апарат і способи моделювання, оволодіти основами картографічного ландшафтно-гідроекологічного модельного районування території; навчити студентів застосовувати набуті знання та навички при моделюванні факторів динаміки та стійкості геосистем та екологічного стану геосистем і тенденцій його зміни, враховуючи відгуки систем на антропогенне навантаження.

1.2. Головні завдання курсу:

  • Ознайомитись з вихідними поняттями про модель і моделювання навколишнього середовища;

  • Оволодіти теоретичними основами моделювання стійкості природних геосистем до антропогенних навантажень;

  • Отримати навички застосування комплексу кількісних показників і методів моделювання стійкості природних геосистем;

  • Ознайомитись з основами еколого-стохастичного методу моделювання динаміки та стійкості природно-технічних геосистем;

  • Оволодіти методами моделювання поширення забруднень у навколишньому середовищі;

  • Навчитись застосовувати отримані теоретичні знання на практиці.

1.3. Компетенції, якими має оволодіти студент у процесі вивчення дисципліни:

  • Ознайомитись із основними методами моделювання в фізичній географії і економіко-географічних дослідженнях, типами і класифікацією моделей

  • Вивчити теоретичні основи моделювання стійкості природних геосистем до антропогенних навантажень, форми, способи і прийоми моделювання.

  • Оволодіти методологією моделювання поширення забруднень у навколишньому середовищі, вивчити загальні алгоритми типових методично-оптимізаційних та методично-прикладних рішень при екологічній реабілітації довкілля.

ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ), література []

ЗМ 1. Моделі та їх класифікація

НЕ 1.1. Моделювання як методологія пізнання

Види моделювання. Характеристики моделей. Особливості моделювання в географії. Значення моделювання в географії [2,3,5].

НЕ 1.2. Блокові моделі геосистем

Побудова блокових моделей. Модель геосистеми. Елементарні блокові моделі: модель системи з прямим перетворенням, розширена блокова модель процесу творення промислових відходів. Промислова модель Пікчера-Харта. Блокова модель «Енергія-гроші-цивілізація» [3,5,8].

НЕ 1.3. Математичне моделювання

Роль і місце математичного моделювання в географії. Етапи математичного моделювання. Математичні способи побудови моделей. Аналіз властивостей математичної моделі. [2,4,8].

НЕ 1.4. Математико-картографічне моделювання соціоекоситеми

Джерела і передумови розвитку методів математико-картографічного моделювання. Завдання соціоекологічного моделювання. Математико-картографічна модель оптимального функціонального зонування СЕС [1,6,7].

ЗМ 2. Моделі соціально-економічного прогнозування

НЕ 2.1. Тенденції розвитку сучасного світу в умовах глобалізації

Основні тенденції розвитку сучасного світу як виклик глобалізації. Глобалізація: поняття, концепції, підходи. Соціокультурні та політичні аспекти глобалізації в контексті західних глобалістів [3,4,7].

НЕ 2.2. Кризи і антикризові технології в контексті соціально-економічного прогнозування

Коротка характеристика основних концепцій кризи. Класифікація соціальних криз та їх характеристика. Концептуальне пояснення причин кризи і шляхів її подолання. Сучасна криза українського суспільства[1,2,4]

НЕ 2.3. Моделювання і прогноз природних і техногенних катастроф

Основні визначення і поняття фізичної теорії катастроф. Механізм катастроф і їх математичне моделювання. Прогноз катастроф. Еколого-математичний моніторинг потенційно небезпечних об’єктів [1,6,7].

НЕ 2.4. Основи моделювання стану довкілля

Історія розвитку основ моделювання стану довкілля. Завдання моделювання стану довкілля на сучасному рівні [5,6,8].

Література

1. Армад А.Д. Информационные модели природних комплексов. – М.: Наука, 1975. – 126 с.

2. Быков А.А. Моделирование природоохранной деятельности. Уч. Пособие. – Москва: Изд-во Госкомэкологии России, 1998.

3. Богобоящий В.В., Чурбанов К.Р. та ін. Принципи моделювання та прогнозування в екології: Підручник. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 216с.

4. Глівенко С.В., Соколов М.О., Теліженко О.М. Економічне прогнозування: Навч.посіб. – 3-тє вид., доп. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2004. – 207с.

5. Гродзинський М.Д. Стійкість геосистем до антропогенних навантажень. – К.: Либідь, 1995. – 233с.

6. Козаченко Т.І., Пархоменко Г.О., Молочко А.М. Картографічне моделювання: Навчальний посібник. – Вінниця: Атлас, 1999. – 328с.

7. Самойленко В.М. Математичне моделювання в геоекології: Навчальний посібник. – К.: ВПЦ «Київський університет», 2003. – 206с.

8. Самойленко В.М. Ймовірні математичні методи в геоеклогії: Навчальний посібник. К.: Нша-Центр, 2002. – 404с.

Дисципліна «ПЕДАГОГІКА»

54 год. (1,5 кредитів)

Форма контролю – екзамен

Програма нормативного курсу “Педагогіка” включає відомості історії педагогіки, кращі здобутки народної педагогіки, ідеї педагогічної думки, надбання, теоретичні положення вчених та практиків.

Мета викладання дисципліни: сформувати у студентів готовність до здійснення навчально-виховного процесу в закладах освіти.

Завдання:

- навчити студентів організовувати і здійснювати виховний процес в освітніх закладах;

- підготувати до проведення уроків та позаурочних форм навчальної діяльності;

- сформувати розуміння сутності і значення педагогічної теорії і практики для розвитку підростаючого покоління.

Компетенції, якими має оволодіти студент у процесі вивчення дисципліни:знати що таке педагогіка; визначення основних категорій педагогіки, розуміти міжпредметні зв’язки педагогіки з іншими науками і особливо з соціальною педагогікою; визначення виховання; основні напрями виховання, структуру і різноманітність форм виховної роботи, суть основних методів і прийомів виховання, особливості роботи класного керівника, визначення дидактики, історію дидактики, сучасні дидактичні підходи; розуміти процес навчання як цілісну дидактичну систему; основні документи, що визначають зміст освіти; закономірності принципи навчання; основні методи навчання; ефективні засоби навчання; види і форми навчання організації навчального процесу; методи перевірки і оцінки результатів навчання; визначення диференційованого навчання, модульного, інтегрованого навчання, контекстного навчання, що таке позакласне і позашкільне навчання; визначення і основні складові педагогічної майстерності; визначення школознавства і основні принципи управління загальноосвітньою школою; посадові обов’язки представників органів громадського і державного управління ЗОШ; вміти розпізнавати форми, методи, засоби виховання; скласти сценарій виховного заходу і психолого-педагогічну характеристику на клас і на учня; виконувати реферативні роботи, творчі роботи, схеми з курсу; визначати які принципи, методи, засоби застосував учитель при поясненні матеріалу; скласти урок і бачити у готовому конспекті структурні елементи уроку; правильно підібрати методи оцінки знань учнів; організувати диференційоване, інтегроване, контекстне навчання; скласти план роботи соціального педагога.

Змістовий модуль 1

Загальні засади педагогіки

Н.Е.1.1. Педагогіка як наука і навчальний предмет

Педагогіка як наука про виховання. Предмет педагогіки національної школи та основні її категорії Структура і галузі педагогіки. Зв’язок педагогіки з іншими науками. Основні джерела педагогіки.

Н.Е.1.2.Розвиток, соціалізація і виховання особистості. Здоров’я школяра

Поняття розвитку і формування особистості. Виховання як провідний фактор розвитку і формування особистості. Основні фактори розвитку та формування особистості. Взаємозв’язок розвитку, виховання та навчання.

Н.Е.1.3 Система освіти в Україні

Поняття про систему освіти. Фактори, які впливають на формування системи освіти. Законодавство України про освіту. Структура системи освіти в Україні. Характеристика основних типів навчальних закладів.

Н.Е.1.4 Педагогічний процес

Суть педагогічного процесу, його рушійні сили.

Системність і цілісність педагогічного процесу.

Закономірності та етапи організації педагогічного процесу.

Н.Е.1.5. Порівняльна педагогіка

Порівняльна педагогіка як наука: становлення, сучасний стан.

Освіта в США; розвинених європейських країнах –Англії, Франції, Німеччині, Австрії; країнах Азії – Японії, Китаї.

Змістовий модуль 2

Теорія виховання

Н.Е.2.1. Процес виховання як система

Процес виховання, його специфіка, структурні елементи, рушійні сили. Етапи процесу виховання. Управління процесом виховання. Виховання як спеціально організований і свідомо здійснюваний педагогічний процес. Зміст і результати виховання. Діяльнісно-особистісна концепція виховання. Суб’єкти і об’єкти процесу виховання. Особистісно-орієнтоване виховання. Самовиховання. Перевиховання.

Н.Е.2.2.Проблема мети і завдань виховання

Проблема мети виховання. Український виховний ідеал, його складові.

Мета виховання в сучасній школі .Завдання виховання.

Н.Е.2.3.Закономірності і принципи виховання

Закономірності процесу виховання. Принципи виховання і їх спрямованість на засвоєння молоддю загальнолюдських, духовних цінностей, зв’язок виховання з життям; єдність свідомості і поведінки; виховання у праці, інтегративність виховання, гуманізація виховання.

Н.Е.2.4.Загальні методи виховання

Поняття, суть і класифікація методів виховання. Методи формування свідомості особистості. Методи організації і діяльності та формування досвіду суспільної поведінки. Методи стимулювання поведінки та діяльності. Методи контролю, самоконтролю та самооцінки.

Н.Е.2.5.Засоби виховання

Система засобів виховання. Засоби всебічного розвитку особистості. Взаємозв’язок методів і засобів виховання

Н.Е.2.6.Зміст процесу виховання

Поняття про зміст виховання. Особливості змісту виховання в сучасній школі. Базова культура особистості: зміст і шляхи формування

Н.Е.2.7.Розумове виховання і формування наукового світогляду

Мета і завдання розумового виховання. Сутність і складові інтелектуальної культури особистості. Науковий світогляд та його складові. Шляхи розумового виховання.

Н.Е.2.8.Громадянське виховання

Мета і завдання громадянсько виховання. Громадянська культура. Патріотизм. Етнічне самоусвідомлення. Політична освіченість. Шляхи громадянського виховання.

Н.Е.2.9.Статеве виховання і підготовка до сімейного життя

Мета, завдання і шляхи статевого виховання. Підготовка молоді до сімейного життя: загально соціальна, моральна, психологічна, правова, господарсько-економічна, естетична.

Н.Е.2.10.Моральне виховання

Поняття про мораль та систему моральних цінностей. Мета і завдання морального виховання. Шляхи морального виховання.

Н.Е.2.11.Виховання свідомої дисципліни та відповідальності

Сутність поняття «шкільна дисципліна», «обов’язок», «відповідальність». Шляхи і методи формування свідомої дисципліни: доцільний режим, система вимог, чіткий контроль, особистий приклад.

Н.Е.2.12.Економічне, правове та екологічне виховання

Мета і завдання правового виховання. Сутність та етапи екологічного виховання. Форми і методи економічного виховання.

Н.Е.2.13.Трудове виховання і профорієнтаційна робота

Мета і завдання трудового виховання. Етапи трудового виховання. Вимоги до організації праці неповнолітніх. Компоненти профорієнтаційної роботи з молоддю.

Н.Е.2.14.Фізичне і естетичне виховання

Сутність та складові естетичної свідомості. Джерела і форми естетичного виховання. Мета і завдання фізичного виховання. Зміст, шляхи і методи фізичного виховання

Н.Е.2.15.Форми організації виховного процесу

Загальна характеристика форм організації виховного процесу та їх класифікація. Вибір форм виховання. Основна дія вчителя при організації виховних заходів. Індивідуально-виховна робота з учнями. Масові, групові та індивідуальні форми виховної роботи. Характеристика окремих виховних заходів: бесіда, класні збори, вікторина, конкурс, КВК, свята, тематичні дні, тижні, КТС, тощо

Н.Е.2.16.Технологія виховання

Поняття про технологію виховання. Комплексний підхід. Тематика виховних справ. Виховна справа як система

Н.Е.2.17 Виховання учнівського колективу

Колектив і особистість. Взаємозумовленість розвитку колективу й особистості. Динаміка, етапи і структура розвитку колективу. Вплив колективу на особистість дитини. Вчення А.С.Макаренка про колектив. В.О.Сухомлинський про колективне виховання. Педагогічне керівництво колективом.

Н.Е.2.18. Класний керівник. Його роль і місце у формуванні особистості

З історії питання. Роль інституту класного керівництва у сучасних умовах. Педагогічна діагностика в роботі класного керівника. Значення та завдання педагогічної діагностики в педагогічній діяльності. Зміст і форми виховної роботи класного керівника. Планування роботи класного керівника. Завдання та зміст роботи методоб’єднань класних керівників.

Н.Е.2.19. Родинне та суспільне виховання

Сім’я як специфічна педагогічна система. Сімейне виховання в різні періоди розвитку суспільства. Правові основи сімейного виховання. Взаємодія школи і сім’ї у вихованні дітей та молоді. Суспільне виховання

Н.Е.2.20. Взаємодія школи, сім’ї і громадськості у вихованні

Завдання, зміст і методика виховання дітей в сім’ї. Шляхи підвищення педагогічних знань батьків. Види й методи роботи з батьками учнів. Залучення громадськості до виховання дітей. Церква і виховання підростаючого покоління. Дитячі та юнацькі організації

Н.Е.2.21. Діагностика вихованості

Діагностика і вимірювання вихованості. Критерії вихованості. Ступені вихованості. Методи діагностики вихованості

Н.Е.2.22.Позакласне та позашкільне навчання і виховання

Загальне поняття про позакласну і позашкільну роботу. Завдання, зміст і основні напрямки позакласної роботи. Позашкільна виховна робота, її завдання і зміст. Позашкільні навчально-виховні заходи і основні напрямки їх здійснення. Взаємозв’язок позакласної і позашкільної роботи.

Змістовий модуль 3

Дидактика

Н.Е.3.1. Дидактика:Історія розвитку, сучасні підходи

Об’єкт і предмет дидактики. Історія розвитку дидактики. Основні дидактичні концепції. Навчання і розвиток у гуманістичній дидактиці.

Н.Е.3.2. Процес навчання як система

Суть процесу навчання. Основні функції навчання та шляхи їх реалізації. Компоненти процесу навчання.

Н.Е.3.3. Діяльність вчителя у навчальному процесі

Структура діяльності вчителя у навчальному процесі. Основні етапи оволодіння знаннями. Мотивація навчання школярів

Н.Е.3.4 Зміст загальної середньої освіти

Поняття і сутність змісту загальної середньої освіти. Джерела і фактори формування змісту освіти. Теорії організації змісту освіти. Нормативні документи, що визначають зміст освіти

Н.Е.3.5. Закономірності і принципи навчання

Класифікація закономірностей навчання. Основні принципи навчання, їх вплив на характер пізнавальної діяльності учнів і діяльності вчителя та їх характеристика. Проблеми реалізації принципів навчання у школі. Співвідношення принципів і правил навчання.

Н.Е.3.6 Методи навчання

Визначення методів навчання. Основні функції методів навчання. Прийом як складова частина методу навчання і як самостійна дидактична категорія. Різні підходи до класифікації методів навчання.

Н.Е.3.7 Характеристика методів навчання

Характеристика методів організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності. Основні ознаки методів стимулювання і мотивації учіння, характеристика методів контролю і самоконтролю у навчанні ( Ю. Бабанський). Вибір методів навчання

Н.Е.3.8 Засоби навчання

Поняття засобів навчання та їх класифікація. Прості і складні засоби.

Матеріальні засоби навчання. Засоби матеріалізації розумових дій.

Н.Е.3.9 Види і форми навчання

Класифікація та характеристика видів навчання. Історичні форми організації навчального процесу. Основні існуючі форми організації навчального процесу (урок, екскурсія, самостійна робота, факультативи). Виникнення і розвиток класно-урочної системи навчання.

Н.Е.3.10. Урок – одна з основних форм організації навчально-виховного процесу

Традиційна типологія уроків. Структура уроку залежно від мети. Вимоги до сучасного уроку. Основні етапи підготовки учителя до уроку. Нетрадиційні уроки. Співпраця учителя і учнів. Диференційоване, індивідуалізоване, інтегроване, модульне навчання у сучасній школі

Н.Е.3.11. Перевірка і оцінка результатів навчання

Суть і основні види контролю. Освітнє, виховне і розвиваюче значення оцінки знань, умінь і навичок учнів. Основні вимоги до оцінки знань, умінь і навичок учнів. Критерії і норми оцінок.

Змістовий модуль 4

Школознавство

Н.Е.4.1.Управління освітою: сутність, історія розвитку, сучасний стан

Поняття про управління, педагогічний менеджмент. Державне управління системою загальної середньої освіти. Школа як педагогічна система й об’єкт управління.

Н.Е.4.2. Наукові засади внутрішньошкільного управління

Принципи управління освітою. Керівництво навчально-виховною роботою школи.

Планування роботи школи.

Н.Е.4.3Методична робота в школі

Зміст і методика роботи педагогічної ради. Предметні методичні об’єднання. Самоосвіта вчителів. Організація допомоги молодому вчителю.

Н.Е.4.4. Вивчення передового педагогічного досвіду

Поняття передового педагогічного досвіду. Вивчення, узагальнення і поширення передового педагогічного досвіду. Втілення досягнень педагогічної науки в шкільну практику.

Основна література до курсу:

  1. Бех І. Виховання особистості у 3 частинах.-К., 2002-2004

  2. Бордовская Н.,Реан А. Педагогіка.-Спб.:Питер,2008.-304 с.

  3. Вишневський Омелян Теоретичні основи педагогіки.- Київ, 2004.

  4. Волкова Н.П. Педагогіка.- Київ, 2002.

  5. Галузинський В.М., Євтух М.Ю. Педагогіка:теорія та історія.-Рівне, 1996.

  6. Зайченко І.В. Педагогіка. Навчальний посібник.- Чернігів, 2003.

  7. Історія педагогіки / за ред. М.С. Гриценка.- К., 1973.

  8. Кравець В.П. Історія української школи і педагогіки.- Тернопіль, 1994.

  9. Кузьмінський А.І., Омеляненко В.Л. Педагогіка.-Київ, 2003.

  10. Матвієнко О.В. Практикум з курсу «Теорія виховання».-К., 2001.

  11. Мацьопа Р.Л., Платаш Л.Б. Модульна технологія курсу «Педагогіка». Модуль 2. Методика виховної роботи.-Чернівці, 2005.

  12. Мойсеюк Неля Педагогіка.- К., 2002.

  13. Педагогика / под ред. Ю.Бабанского .- М., 1996.

  14. Педагогіка / за ред. М.Ярмаченка.- К., 1996.

  15. Пенішкевич Д.І. Розвиток українського шкільництва на Буковині.- Чернівці, 2002.

  16. Подласый И.П. Педагогика.- М., 1996.

  17. Сухорський С. Освіта закордоння.- Львів, 1995.

  18. Фіцула М.М. Педагогіка.- К., 2002.

  19. Харламов И.Ф. Педагогика.- М., 1990.

  20. Щербань П.М. Прикладна педагогіка.-Київ, 2002.

ДИСЦИПЛІНА «ЕКономічна та соціальна географія україни»

108 год. (3 кредити)

Форма контролю – екзамен

І. Пояснювальна записка

1.1. Мета даного курсу - вивчити матеріали про суспільно-географічне положення держави, природно-ресурсний потенціал розвитку її господарства і життєдіяльності населення, сучасні проблеми і перспективи народонаселення, розвиток і розміщення провідних галузей і міжгалузевих комплексів, суспільно-географічні райони, зовнішні зв’язки України.

1.2. Головні завдання курсу:

– дослідження географічного положення України у політичному просторі Європи і в глобальних масштабах;

– вивчення географічних особливостей розвитку українського народу, умов і чинників розміщення населення України, етнічної структури населення та геокультурних рис окремих регіонів країни;

– дослідження природоресурсного потенціалу України з метою виявлення його структурних й регіональних особливостей і більш повного та раціонального використання у національногосподарському комплексі для його сталого розвитку;

– географічний аналіз формування національного комплексу України у посттоталітарний період, виявлення шляхів його реструктуризації, розв’язання енергетичної, продовольчої, сировинної та інших національногосподарських проблем;

– дослідження географії сфери послуг, ступеня забезпечення соціально-культурних потреб людей у різних регіонах;

– дослідження проблем регіоналізації України, виходячи з об’єктивно складених історичних, природно-ресурсних, демографічних та соціально-економічних передумов із урахуванням розвитку України як суверенної соборної держави.

1.3.. Компетенції, якими має оволодіти студент у процесі вивчення дисципліни:

- предмет, зміст і методи економічної і соціальної географії України;

- знання особливостей суспільно-географічного положення України і його вплив на розвиток її економіки;

- природно-ресурсного потенціалу держави і проблем його освоєння;

- характеристик народу України, демографічних проблем і перспектив;

- територіальної організації господарства держави і її окремих регіонів;

- аналіз загальних закономірностей та регіональної диференціації економічних і соціальних процесів в Україні;

- вміння давати оцінку сучасного суспільно-географічного положення України та її природно-ресурсного потенціалу;

- викреслювати статево-вікову піраміду населення України і описувати її;

- характеризувати розвиток і розміщення провідних галузей і міжгалузевих комплексів і економічних регіонів;

- складати картосхеми та економіко- і соціально-географічні характеристики окремих регіонів України.

ЗМ 1.основи соціально-економічної географії України

НЕ 1.1. Основи соціально-економічної географії.

Предмет, теоретичні основи і завдання курсу. Походження назви «Україна». Розвиток вітчизняних аналітичних та синтетичних економіко-географічних і суспільно-географічних досліджень. Визначні українські економіко-географи.

Територія, СГП, кордони, геополітика України, адміністративно-територіальний устрій [2,3,11].

НЕ 1.2. Природно-ресурсний потенціал України.

Методика економічної оцінки ПРП. Характеристика компонентної структури ПРП. Влив природних умов і ресурсів на територіальну організацію господарства країни. Рівень забезпеченості господарства України природними ресурсами. Географічні проблеми раціонального природокористування [2,3,12,13].

НЕ 1.3. Населення і трудові ресурси України.

Динаміка чисельності населення України у ХХ ст.. Демографічна характеристика населення України, регіональні особливості демографічних проблем. Географія міграцій населення. Міське розселення. Типи міських поселень. Урбанізація. Сільське розселення. Територіальні системи розселення.

Трудові ресурси і територіальні особливості їх використання.

Національний склад населення і його територіальні особливості. Географія української діаспори. Історико-етнографічне районування України [1,2,3,5,6,7].

НЕ 1.4. Сучасні проблеми розвитку господарства України.

Проблеми забезпеченості господарського комплексу природними ресурсами. Особливості галузевої структури і проблеми структурних перетворень економіки. Матеріально-технічна забезпеченість та проблеми оновлення основних виробничих фондів. Дестабілізація господарських зв’язків з традиційними партнерами [2,3,14,17].

ЗМ 2.економічна і соціальна географія України

НЕ 2.1. Економічна географія України.

Міжгалузеві національногосподарські комплекси. Особливості формування МНК. Паливно-енергетичний комплекс. Металургійний комплекс. Машинобудівний комплекс. Комплекс хімічної індустрії. Лісовиробничий комплекс. Будівельний комплекс. Комплекс легкої промисловості. Агропромисловий комплекс. Транспортний комплекс. Водогосподарський комплекс. Еколого-економічний комплекс [2,3,9,10,14].

НЕ 2.2. Соціальна географія України.

Становлення соціальної географії України. Соціальна інфраструктура. Культурно-освітній комплекс. Соціально-побутовий комплекс. Рекреаційний комплекс. Географія соціального неблагополуччя. Науковий комплекс. Географія релігій. Соціально-географічні відмінності [2,3,17,20].

НЕ 2.3. Суспільно-географічні райони України.

Основи суспільно-географічного районування. Комплексна характеристика суспільно-географічних районів України:

  • Донецького,

  • Придніпровського

  • Північно-Східного,

  • Причорноморського,

  • Столичного,

  • Центрального,

  • Північно-Західного,

  • Подільського,

- Карпатського [2,3,9,10,18,17,20,].

НЕ 2.4. Зовнішні зв’язки України.

Загальні риси зовнішніх зв’язків України. Економічні та науково-технічні зв’язки. Політичні зв’язки [2,3,14,16].

Для засвоєння курсу пропонуються такі джерела:

Основна література:

1. Заставний Ф.Д. Географія України: У 2-х книгах. – Львів: Світ, 1994. – 472 с.

2. Соціально-економічна географія України / За ред. проф. Шаблія О.І. – Львів: Світ, 2000. – 680 с.

3. Паламарчук М.М., Паламарчук О.М. Економічна і соціальна географія України з основами теорії. – К.: Знання, 1998. – 415 с.

4. Географія Української РСР / За ред. М.Д. Пістуна і Є Й. Шиповича. – К.: Вища школа, 1982. – 303 с.

5. Економічна і соціальна географія України (матеріали для практичних і семінарських занять) / Жупанський Я., Березка І., Джаман В. та ін. – Тернопіль, 1998. – 318 с.

ДИСЦИПЛІНА Географія світового господарства

54 год. (2 кредити)

Форма контролю – екзамен

Мета курсу: розкрити сучасний стан світового господарства. Викласти питання формування глобальної економічної системи, класичні теорії розміщення виробництва в ринковій економіці, основи територіальної організації світового сільського господарства, промисловості, транспорту, світової торгівлі та сфери послуг.

Основні завдання: навчити студентів давати економіко-географічну характеристику світового господарства в цілому та окремих його галузей і регіонів.

Методика викладання та методи навчання: У процесі викладання даної дисципліни використовуються різноманітні методики та методи навчання, зокрема, лекції (вступні, тематичні, підсумкові), модульні контрольні роботи, консультації (індивідуальні, групові, колективні).

Оцінювання.

У процесі викладання курсу реалізуються різні форми поточного контролю (опрацювання і аналіз наукових статей, присвячених проблемам курсу; складання тестових завдань; проведення поточного модульного і підсумкового тестового контролю), а також здійснюється підсумковий контроль у формі письмового екзамену.

ЗМ 1.Теоретичні основи географії світового господарства. Розвиток і становлення предмета і об'єкта географії світового господарства. Природно-ресурсний потенціал світу. Світове господарство – глобальна географічна система. Історичні особливості розвитку світового господарства.

ЗМ2. Галузева структура світового господарства. Промисловість світу, її галузева структура та розміщення.

Географія сільського господарства. Географія сфери послуг і туризм. Географія транспорту. Географія міжнародних економічних зв’язків. Проблеми розвитку світового господарства.

У процесі вивчення дисципліни студент зобов'язаний навчитися орієнтуватись в теоретичних та практичних питаннях географії світового господарства; вміти давати економіко-географічну характеристику основним компонентам природних ресурсів, економіко-географічну характеристику галузевій структурі та окремим галузям світового господарства.

Для засвоєння курсу пропонуються такі джерела:

  1. Алисов Н. В., Хорев Б. С. Экономическая и социальная география мира (общий обзор). М., 2001.

  2. Волошин І. І., Чирка В. Г. Географія світового океану. – К.: Перун, 1996. – 222с.

  3. Вольф М. Б., Дмитревский Ю. Д. География мирового сельского хозяйства. М., 1981.

  4. Вольф М. Б., Дмитревский Ю. Д. География мирового хозяйства. М., 1997.

  5. Вступ до економічної і соціальної географії: Підручник / А. П. Голиков, Я. Б. Олійник, А. В. Степаненко. — К.: Либідь, 1996.— 320 с.

  6. Липец Ю. Г., Пуляркин В. А., Шлихтер С. Б. География мирового хозяйства. – М.: Владос, 1999. – 400 с.

  7. Мироненко Н. С. Введение в географию мирового хозяйства. М., 1995.

  8. Романова Э. П., Куракова Л. И., Ермаков Ю. Г. Природные ресурсы мира. М., 1993.

  9. Соціально-економічна географія світу / За ред.. Кузика С. П. – Тернопіль: Підручник & посібник, 1998. – 256 с.: іл..

  10. Шлихтер С. Б. География мировой транспортной системы. Взаимодействие транспорта и территориальных систем хозяйства. М., 1995.

ДИСЦИПЛІНА «Основи суспільної географії»

54 год. (2 кредити)

Форма контролю – залік

І. Пояснювальна записка

1.1. Мета даного курсу - розкрити суть об’єкту, предмету і структури суспільної географії. Висвітлити понятійно-термінологічний апарат суспільної географії, її закони, головні теорії, концепції і методи дослідження. Розкрити методичні схеми та методики досліджень основних компонентів суспільно-господарських комплексів і видів господарської діяльності.

1.2. Головні завдання курсу - навчити студентів історії розвитку і формування суспільної географії, основних методологічних і методичних підходів до вивчення структури суспільно-господарських комплексів – природного середовища, населення, соціальної та виробничої інфраструктури, основних видів господарської діяльності.

1.3. Компетенції, якими має оволодіти студент у процесі вивчення дисципліни: Студент зобов’язаний оволодіти знаннями про особливості формування і розвитку суспільної географії як науки. Освоїти теоретичні основи, методологічні та методичні підходи до вивчення територіальних суспільно-господарських комплексів, їх структурної організації та компонентів і видів господарської діяльності.

ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ)

ЗМ 1. Теоретичні і методологічні основи курсу «Основи суспільної географії».

НЕ 1. 1. Теоретичні засади суспільної географії. Об’єкт і предмет суспільної географії. Основоположні теоретичні базові вчення курсу. Географічні теорії, концепції та гіпотези. Історія розвитку суспільної географії.

НЕ 1. 2. Методологія та методи дослідження суспільної географії.

Наукові методи та їх систематика. Історичній, картографічний, порівняльний, статистичний, економіко-математичний, геоінформа-ційний методи досліджень. Методи спостережень, системного аналізу, економічного районування, дистанційних спостережень. Зв’язок суспільної географії з іншими науками.

НЕ 1. 3. Закони і закономірності у суспільній географії.

Теорії і концепції суспільної географії. Базові поняття закону і закономірностей науки. Система суспільно-географічних законів і закономірностей. Теорії і концепції суспільної географії.

НЕ 1. 4. Особливості і принципи суспільно-географічних досліджень. Об’єкти суспільно-географічних досліджень. Польові та камеральні дослідження. Якісні і кількісні характеристики суспільно-географічних об’єктів.

Суспільно-географічниі дослідження: методологічний огляд. Особливості і принципи суспільно-географічних досліджень. Об’єкти суспільно-географічних досліджень. Польові та камеральні дослідження. Якісні і кількісні характеристики суспільно-географічних об’єктів.

НЕ 1.5. Простір і час у суспільній географії. Співвіднощення простору і часу в суспільно-географічних дослідженнях. Географічний простір: зміст і функції поняття. Розмірність географічного простору. Територія. Час в географії. Суспільно-географічні процеси.

ЗМ 2. Методики суспільно-географічних досліджень.

НЕ 2. 1. Геодемографічні дослідження.

Соціально-географічні дослідження. Геодемографічні дослідження Методика аналізу геодемографічних процесів. Аналіз територіальної диференціації геодемографічних процесів. Геодемографічний прогноз. Методика геодемографічного районування. Аналіз демографічної ситуації. Геодемографічне районування. Дослідження систем розселення. Соціально-географічні дослідження. Вимір людського розвитку. Показники якості життя населення. Дослідження рівня життя населення

НЕ 2. 2. Географічні дослідження міст.

Географічні дослідження міст. Цільові настанови та тематичні напрямки досліджень. Методологічні проблеми геоурбаністики. Паспортна характеристика міста. Дослідження природного середовища міста. Містобудівна оцінка природного середовища: комплексні підходи. Населення та трудові ресурси міста. Розселення населення в місті. Земельно-господарський устрій міста. Екологічний стан міського середовища. Функціональне зонування міста (зоннінг). Оцінка якості міського середовища для життєдіяльності населення.

НЕ 2. 3. Дослідження промислових підприємств і вузлів.

Дослідження промислових підприємств і вузлів. Понятійно-концептуальний апарат. Цільові настанови досліджень промислових підприємств і вузлів. Інформаційна база досліджень. Паспортна характеристика промислового підприємства. Програма обстеження підприємства. Аналіз місця і ролі промислового підприємства в господарському комплексі. Зв'язки підприємства. Вплив підприємства на довкілля. Природоохоронна діяльність підприємства. Поглиблене дослідження технологічних циклів виробництв та технологічних процесів. Територіальна організація промислових підприємств і угруповань.

НЕ 2.4. Дослідження сільськогосподарських підприємств.

Дослідження земель. Планування території. Дослідження сільськогосподарських підприємств. Цільові настанови досліджень. Вихідні матеріали. Програма дослідження сільськогосподарського підприємства. Рослинництво. Тваринництво. Економічні показники сільськогосподарського підприємства. Аналіз структури сільськогосподарського виробництва. Виробнича спеціалізація сільського господарства. Дослідження земель. Планування території.Аналіз фактичного використання земель. Дослідження землекористування. Агроландшафтні системи землекористування. Органічне землеробство. Агроландшафтне кадастрове районування. Планування території.

НЕ 2. 5. Дослідження водогосподарських комплексів.

Транспортні та морегосподарські комплекси Дослідження водогосподарських комплексів. Цільові настанови і напрямки досліджень. Водні ресурси та їх державний облік. Характеристика якості води. Управління водними ресурсами. Споживання та використання водних ресурсів. Водогосподарський комплекс та його складові. Функціонально-технологічна організація водогосподарського комплексу. Територіальні водогосподарські системи. Форми територіальної організації водного господарства. Річковий транспорт. Рибний промисел. Транспортні та морегосподарські комплекси. Дослідження транспортних комплексів і мереж. Транспорт як галузь і як вид економічної діяльності. Дослідження морського порту. Функціональна організація транспорту. Транспортні виробничі системи. Транспортна логістика. Природно-географічні умови судноплавства. Морські шляхи. Морські простори. Дослідження. морегосподарських комплексів. Берегові зони.

НЕ 2.6. Рекреаційно-географічні дослідження.

Рекреаційно-географічні дослідження. Цільові настанови рекреаційно-географічних досліджень. Особливості рекреації як виду економічної діяльності. Рекреаційний комплекс та його складові. Рекреаційні ресурси та їх класифікація. Систематика і класифікація рекреаційно-туристичної діяльності. Територіальна організація рекреаційного господарства.

Географічні дослідження для формування екологічних мереж. Концепція природних каркасів екологічної безпеки територій та відповідні напрямки географічних досліджень. Екологічні мережі. Мета та завдання програм формування регіональних екологічних мереж. Нормативно-правові засади розробки регіональних екологічних мереж. Складові елементи регіональної екологічної мережі. Напрямки формування регіональної екологічної мережі. Збереження та відтворення природного стану елементів екологічної мережі. Каркас екологічної безпеки і принципи раціональної організації території.

НЕ. 2.7 Дослідження будівельно-індустріальних комплексів. Дослідження лісогосподарських комплексів.

Дослідження будівельно-індустріальних комплексів.Цільові настанови досліджень. Функціонально-галузева систематика будівельної індустрії. Структурування будівельно-індустріальних комплексів за видами економічної діяльності. Технологічні цикли будівництва. Дослідження лісогосподарських комплексів. Лісове господарство як вид економічної діяльності. Дослідження лісопромислових комплексів.

Для засвоєння курсу пропонуються такі джерела:

Основна література

  1. Голиков А. П., Олійник Я. Б., Степаненко А. В. Вступ до економі­чної і соціальної географії. - К.: Либідь, 1997. - 320 с.

  2. Пістун М. Д. Основи теорії суспільної географії. – К.: Вища школа, 1996. – 231 с.

  3. Топчієв О. Г. Основи суспільної географії. — Одеса: Астропринт. 2001. – 559 с.

  4. Топчієв О. Г. Суспільно-географічні дослідження: методологія, методи, методики: навчальний посібник. – Одеса: астропринт, 2005. – 632 с.

  5. Шаблій О. І. Суспільна географія: теорія, історія, українознавчі студії. — Львів: Лівів, ун-т ім. І. Франка, 2001. – 744 с.

  6. Шаблій О. І. Основи загальної суспільної географії. –Лівів, ун-т ім. І. Франка.

ДИСЦИПЛІНА «ОСНОВИ СОЦІАЛЬНА ГЕОГРАФІЯ»

54 год. (2 кредити)

Форма контролю – залік

Мета вивчення дисципліни: ознайомлення майбутніх бакалаврів-географів з основним теоретичними і практичними положеннями соціальної географії, показати її роль в розумінні соціальних процесів, що відбуваються в Україні та світі, сформувати уявлення про регіональні особливості розвитку соціальних процесів.

Завдання вивчення дисципліни: сформувати в студентів уявлення про роль соціальної географії в розвитку соціальних процесів та суспільства, ознайомити із особливостями соціальних процесів та розвитку соціальної сфери в регіонах України.

Методика викладання та методи навчання: В процесі викладання даної дисципліни використовуються різноманітні методики викладання та методи навчання, зокрема, лекції (вступні, тематичні, підсумкові), модульні контрольні роботи, тестові опитування, семінарські і практичні заняття, індивідуальні навчально-дослідні завдання, консультації.

Оцінювання.

В процесі викладання курсу реалізовуються різні форми поточного контролю (опрацювання проблемних питань ціноутворення, написання і захист реферативних робіт, виконання і захист практичних робіт, розв’язування тестових завдань, проведення модульного контролю), а також підсумковий контроль в формі письмового заліку.

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 1

«ПОНЯТТЯ СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ»

НЕ 1.1 Зміст, предмет і завдання соціальної географії. Об’єкт дослідження соціальної географії та його структура. Основні напрями дослідження соціальної географії в Україні. Основні функції соціальної географії.

НЕ 1.2. Становлення і розвиток соціальної географії в Україні та світі. Зародження і формування соціально-географічних знань у Стародавньому світі. Розвиток соціальної географії в Середні Віки. Соціально-географічні дослідження у ХVIII – XX століттях. Розвиток соціальної географії в другій половині ХХ століття

НЕ 1.3. Теорія географічного та соціального просторів і просторові властивості суспільства. Еволюція знань про географічний «простір-час» і діалектика розвитку гаосистеми у «просторі часі». Поняття про соціально-географічний простір. Форми територіальної організації людського суспільства і види територій

НЕ 1.4. Соціально-географічні дослідження, методологія, програма, методи. Основні методологічні принципи соціально-географічних досліджень. Соціологічні підходи до вивчення соціально-географічних явищ і процесів. Види і типи соціально-географічних досліджень.

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 2