Главная > Документ


Медсестри, які спеціалізуються на ТБ, базуються у місцевих лікарнях або спеціалізованих громадських скринінгових закладах, але мають виконувати певні функції для даної громади. Може бути ширша мережа на основі ПОЗ, яка об’єднує цих медсестер. Цю модель можна побачити у Лондоні та інших районах із відносно високою захворюваністю на ТБ.

Укомплектованість штатів

У процесі огляду рівні укомплектованості штатів ПОЗ були укрупнені, щоб урахувати дисбаланси між різними видами клінік у кожному районі. На діаграмі розсіяння кількості повідомлень залежно від кількості сестринського персоналу в повному штатному еквіваленті (ПШЕ) (рис. 1) видна очевидна кореляція (коефіцієнт кореляції Спірмена – 0,85), що напевно, означає, що послуги зараз відповідають рекомендаціям, наведеним у кодексі практики Британського торакального товариства (BTS){6}. У цих рекомендаціях зазначено, що укомплектованість сестринським персоналом необхідно підтримувати поза межами Лондона на рівні 1 ПШЕ медсестри (або позаштатний медичний працівник) на 50 повідомлень на рік, а у Лондоні – на 40 повідомлень на рік. Цей огляд відображає розвиток протитуберкульозних послуг після аудиту, проведеного у 1999 р.{7} Проте, рівні повідомлень в Англії та Уельсі продовжують зростати, і, як здається, задача для тих, хто планує протитуберкульозні послуги, полягає у тому, щоб забезпечити ефективне спрямування ресурсів на ті заходи, для яких доказова база демонструє корисність. Дана настанова націлена на те, щоб у всіх можливих випадках обґрунтовувати ці рішення.

У цілому по ПОЗ рівень ПШЕ приблизно становить 1 на 40 повідомлень. Лондонські ПОЗ мають найвище навантаження і, отже, найвищий рівень ПШЕ.

Рис. 1. Рівні укомплектованості медсестрами/позаштатними медичними працівниками залежно від кількості повідомлень про випадки ТБ. Лінія представляє один повний штатний еквівалент на 40 випадків

Інша інформація про існуючі послуги

У даній настанові висвітлені наступні аспекти огляду існуючих послуг (докладно про застосовані методи див. у Додатку G):

  • спеціалізовані туберкульозні клініки (розділ 6.1);

  • клініки на чолі з медсестрами для наступного контролю (розділ 6.1);

  • спеціалізовані клініки для лікування ВІЛ-інфекції/ТБ (розділ 6.1);

  • спеціалізовані педіатричні туберкульозні клініки (розділ 6.1);

  • лікування під безпосереднім наглядом (ДОТ) (розділ 8.2);

  • безплатні рецепти (розділ 8.3);

  • заходи з покращення дотримання режиму лікування (розділ 8.3);

  • робота з населенням (розділ 8.3);

  • стимули для відвідання клініки (розділ 8.3);

  • лікування латентної туберкульозної інфекції (розділи 10.2, 12.2);

  • палати від’ємного тиску (розділ 9.3);

  • клініки для вакцинації БЦЖ (розділ 11);

  • вакцинація БЦЖ новонароджених (розділ 11.1);

  • скрінінг груп високого ризику (розділ 12);

  • клініки відстеження контактів (розділ 12.2);

  • Mycobacterium bovis (розділ 12.3);

  • спеціалізовані клініки для новоприбулих (розділ 12.7);

  • служби у місцях позбавлення волі (розділ 13.3).

4.2 Комунікація та інформація для пацієнтів

Під час розроблення настанови представники пацієнтів і доглядачів наголосили на наступних пропозиціях:

  • єдине національне джерело високоякісної інформації про ТБ відповідними мовами, та формати для людей з порушеннями зору та слуху;

  • протитуберкульозні служби повинні оцінювати місцеві мовні та інші комунікаційні потреби й відповідним чином надавати інформацію з національного джерела на місцевому рівні;

  • відкрита дискусія між медичними спеціалістами, людьми з ТБ (або ризиком інфікування ТБ) та їхніми доглядачами щодо тестів, лікування, відстеження контактів і заходів інфекційного контролю, що має забезпечити порозуміння;

  • людям із ВІЛ/ТБ необхідно надавати інформацію про лікарів різних спеціальностей, які можуть надати допомогу під час лікування від ТБ та після нього;

  • роз’яснювати та проводити відстеження контактів необхідно делікатно, щоб уникати непорозуміння й стигматизації;

  • інформацію треба викладати так, щоб не медикалізувати пацієнта;

  • протитуберкульозні служби мають надавати кожному пацієнту, який проходить лікування від туберкульозу, чітку інформацію за принципом «інформувати та радити».

Перша задача для вдосконалення послуг щодо ТБ, названа у Плані дій щодо ТБ Головного медичного спеціаліста{2}, полягає у «створенні багатомовної та культурно відповідної інформації для громадськості та освітніх матеріалів для використання в національному та місцевому масштабі й у забезпеченні широкої доступності цієї інформації та матеріалів». Інформація про Національну службу знань наведена вище у розділі 2.5.

Комунікація й надання інформації є важливим компонентом роботи з успішного припинення зростання захворюваності на ТБ в Англії та Уельсі. Інформаційні ресурси з ТБ спрямовані на досягнення наступних цілей:

  • забезпечити більш ранню діагностику завдяки обізнаності широкої громадськості про симптоми;

  • боротися із стигматизацією та міфами, які можуть затримувати відвідання лікаря та заважати відстеженню контактів;

  • допомагати досягти згоди й забезпечити завершення лікування на основі обізнаності про різні варіанти лікування, побічні ефекти та важливість дотримання режиму лікування;

  • усунути занепокоєність щодо заходів інфекційного контролю в лікувальних закладах, сімейному житті й на робочому місці;

Ураховуючи це, рекомендації наведені у розділі 6.2.

4.3 Коінфікування ВІЛ

У настанові обговорюється оцінка ризиків щодо ВІЛ-інфекції й подаються рекомендації щодо лікування активного і латентного ТБ у коінфікованих пацієнтів. Разом з тим, спеціалізованою настановою з даного питання у Великій Британії на момент передачі даної настанови до друку є настанова Британської ВІЛ-асоціації{8}, тому читачі мають ураховувати згадану настанову, розглядаючи питання про медичну допомогу пацієнту, щодо якого відомо, що він є або може бути коінфікованим.

Настанова: діагностика і лікування

5 Діагностика

5.1 Діагностика латентного туберкульозу

5.1.1 Клінічний вступ

У пацієнтів без симптомів дія туберкульозу та можливе інфікування ним демонструються позитивним шкірним тестом або останнім часом позитивним результатом імунологічного тесту крові (гамма-інтерферон-тесту). Осіб із сильно вираженим позитивним шкірним тестом вважають інфікованими туберкульозом. Для цих людей, які вважаються інфікованими, вірогідність розвитку клінічного захворювання в якийсь момент їхнього життя становить 10-15%. Якщо розвивається супутнє захворювання, яке ослаблює імунну систему (див. розділ 10.2), то ризик підвищується. У більшості осіб, які зазнали дії туберкульозу, бактерії, що їх вони вдихнули, будуть убиті, й в якості маркера дії залишиться тільки позитивний шкірний тест. Приблизно у половини з тих, у кого розів’ється клінічне захворювання, це станеться у перші п’ять років після інфікування. У випадках, де між інфікуванням і розвитком захворювання проходить тривалий період, вважається, що сплячі бацили залишаються у легенях або на інших ділянках, які за сприятливих для організму обставин можуть «регенеруватися».

Донедавна для отримання доказу контакту з джерелом зараження була доступна тільки проба Манту. Перевага туберкулінового тесту полягала в його дешевизні та відносній простоті проведення, але для нього були характерними низка проблем. Результати тесту необхідно тлумачити у певні строки, і пацієнти, які не повертаються до лікаря або роблять це з затримкою, не матимуть результату взагалі або матимуть, можливо, неточний. Хибні позитивні результати можуть мати місце через сенсибілізуючий ефект на імунну систему або вакцинації БЦЖ, або опортуністичних мікобактерій, які присутні у навколишньому середовищі. Хибні негативні результати можуть виникати через будь-який фактор, який знижує імунітет, особливо через коінфікування ВІЛ, або якісь препарати, наприклад, цитотоксичні або імунодепресивні. Широкий туберкульоз (легеневий або міліарний) сам може тимчасово знижувати імунітет і призводити до парадоксально негативних результатів проби Манту. Нещодавно були розроблені вибіркові імунологічні

тести (гама-інтерферон-тести) за допомогою туберкульозних антигенів «ранній секреторний антиген-мішень 6» (ESAT-6), «протеїн фільтрату культури 10» (CFP-10) та tb7.7, які не присутні у БЦЖ і виявляються тільки у декількох видах мікобактерій середовища. Вони проводяться на клітинах або на клітинних продуктах, отриманих шляхом проведення аналізів цільної крові. Ці тести повинні забезпечувати більшу конкретність шляхом вилучення хибних позитивних результатів, а також кращу кореляцію з латентною інфекцією або сплячими організмами.

5.1.2 Методологічний вступ

Оскільки зараз з’явилися додаткові докази щодо застосування ГІТ, то часткове оновлення Клінічної настанови 33 було спрямовано на внесення рекомендацій щодо застосування ГІТ для діагностики латентного ТБ.

Наразі у Великій Британії комерційно доступні три імунологічні гамма-інтерферон-тести: QuantiFERON-TB Gold, QuantiFERON-TB Gold In tube та T-SPOT.TB. QuantiFERON-TB Gold вимірює вивільнення гамма-інтерферону у цільній крові як реакцію на стимулювання антигенами ESAT-6 і CFP-10, які відсутні у штамах БЦЖ і у переважній більшості нетуберкульозних мікобактерій. Варіант In tube («у пробірці») вимірює ESAT-6, CFP-10 та tb7.7 У тесті T-SPOT.TBокремі активовані Т-лімфоцити, специфічні до ESAT-6 і CFP-10, перелічуються за методикою імуноферментного спот-аналізу (ELISPOT).

Щоб сформувати відповідні рекомендації, оглядові запитання були побудовані по наступних групах населення: дорослі, молодь і діти з країн з високим рівнем захворюваності, дорослі, молодь і діти, які контактували з особами з активною формою ТБ або особами з ослабленим імунітетом. Діти розглядалися як окрема група населення, тому що їхня імунна система менш розвинена, ніж у дорослих, а механізм дії тестів ґрунтується на повністю розвиненій імунній системі.

Основними клінічними запитаннями, що розглядалися, були наступні:

1. Яка стратегія діагностики є найточнішою для діагностики латентного ТБ у дорослих, молоді та дітей, які нещодавно прибули з країн з високим рівнем захворюваності?

  1. Яка стратегія діагностики є найточнішою для діагностики латентного ТБ у дітей?

  2. Яка стратегія діагностики є найточнішою для діагностики латентного ТБ у дорослих, молоді та дітей (діти вважаються окремою групою), які мали близькі контакти з хворими на активну форму ТБ?

  3. Яка стратегія діагностики є найточнішою для діагностики латентного ТБ у пацієнтів з ослабленим імунітетом?

  4. Яка результативність скринінгу за допомогою ГІТ для медичних працівників?

Протокол огляду наведений у Додатку В.

Використовувалася стратегія пошуку, спрямована на визначення доречних досліджень для всіх оглядових запитань. Проводився пошук у наступних базах даних: Кокранівській базі даних систематичних оглядів (CDSR), Базі даних анотацій оглядів результатів (DARE), Базі даних оцінок медичних технологій (НТА), Medline, Embase, Cinahl, Базі даних економічних оцінок NHS (NHS EED). Крім того, здійснювався пошук у регістрах випробувань, таких як Центральний Кокранівський регістр контрольованих випробувань (CENTRAL), база даних UKCRN Portfolio, регістр поточних контрольованих випробувань, clinicaltrials.gov. Пошук також був проведений на веб-сайтах відповідних організацій, таких як Всесвітня організація охорони здоров’я і TB Аlert. Фільтри по пошуку методологій або фільтри по даті публікації не використовувалися. Для повного огляду було визначено 5270 досліджень. Після відсіювання за анотаціями було відібрано 467 досліджень (n = 56, 70, 69 ,153 та 5 відповідно для запитань 1-5).

Дослідження виключалися, якщо вони:

  • не порівнювали проби Манту з ГІТ;

  • оцінювали ГІТ на основі сухого туберкуліну, очищеного від білків середовища;

  • не зосереджувалися на латентному ТБ;

  • зосереджувалися на лікуванні ТБ;

  • зосереджувалися на некомерційних або власних ГІТ.

Докладні таблиці доказової бази з включених досліджень і перелік виключених досліджень із зазначенням причин виключення наведені у додатках О та J.

З включеними дослідженнями були методологічні проблеми. Наприклад, активна форма ТБ не завжди виключалася (або шляхом дослідження, або про це не було повідомлено), мало місце повторне проведення проб Манту та ГІТ, поріг позитивних проб Манту змінювався, не було ясно, чи завжди застосування граничних точок ґрунтувалося на віці. Якщо ці проблеми виявлялися, вони використовувалися для пониження якості доказової бази у таблицях Робочої групи з розроблення, оцінки та експертизи клінічних настанов (GRADE).

Дослідження діагностичної точності вважаються високоякісними, якщо в них індексний тест (тести) порівнюється з визнаним, перевіреним еталонним стандартом. Тоді при порівнянні з еталонним тестом можна визначити міри точності, такі як чутливість і специфічність. Пробі Манту віддають перевагу в клінічній практиці вже декілька років, але вона – не ідеальний еталонний стандарт; наприклад, специфічність проби Манту погіршується вакцинацією БЦЖ. Це означає, що в цій групі можна побачити хибні позитивні результати, тому що проба Манту не здатна розрізнити осіб, які дійсно мають інфекцію, та осіб, яким зроблено щеплення БЦЖ. Через такі питання щодо проби Манту як еталонного стандарту застосовуються інші міри результатів, такі як дискордантність, конкордантність і співвідношення шансів. Цими показниками вимірюється зв'язок між результатами тесту (тестів) та ризиком наявності латентного ТБ, але вони не надають жодної інформації про частоту хибних позитивних або хибних негативних результатів.

Крім того, методологія GRADE не повністю опрацьована для діагностичних досліджень. Модифікована форма GRADE використовувалася для оцінювання якості знайденої доказової бази. У стандартних профілях GRADE для заходів втручання використовуються наступні критерії оцінки якості доказової бази: обмеження, неузгодженість, неточність і опосередкованість. У цьому огляді застосовуються такі самі критерії. Крім того, додані виноски, де визначаються критерії та пояснюється, що ці критерії означають у контексті, в якому проводився аналіз досліджень. Неточність було неможливо виміряти, тому це позначено у таблицях як «невимірне». Це обумовлено тим, що ще не розроблені вказівки щодо вирішення питання порогів неточності для визначених мір впливу. Ці міри впливу неналежно описують результативність діагностичних засобів. Тому ГРН не мала задачу узгодити заздалегідь визначений поріг неточності. Для запитань щодо дітей та відстеження контактів можна було об’єднати коефіцієнт співвідношення шансів та провести мета-аналіз. Коефіцієнт співвідношення шансів – це міра впливу, яка відображає ефективність тесту й надає підхід до оцінювання тестів за відсутності еталонного тесту. Співвідношення шансів (СШ) – це функція чутливості та специфічності тесту, яка зростає при збільшенні однієї чи обох цих мір. Статистично СШ = [чутливість/(1 - специфічність)]/[(1 - чутливість)/специфічність].

Електронні таблиці, використані для розрахунку та визначення категорій ризиків за рівнем дії активного ТБ, наведені у додатках Р та Q.

Головна мета даного оновлення настанови полягала в огляді діагностики латентного ТБ за допомогою тестів, щодо котрих немає ідеального еталонного стандарту для порівняння. Однією з важливих задач було визначити відповідні ефективні заходи для оцінювання діагностичної корисності цих тестів. Для розв’язання цієї задачі були застосовані різні підходи.

  • У деяких працях вимірювалися дискордантність і конкордантність між ГІТ і пробами Манту. У небагатьох перспективних дослідженнях визначалися учасники, в яких або розвивалася активна форма ТБ після позитивного результату тесту, або які залишалися здоровими після негативного результату тесту. Ці дослідження спрямовані на визначення позитивної та негативної прогностичної значущості. Для діагностики латентного ТБ такий підхід надав би найбільш точний прогноз, дозволивши спрогнозувати тих, у кого розвинеться активна форма ТБ, і тих, у кого її не буде.

В інших дослідженнях вимірювалися шанси на позитивний результат тесту, пов'язаний з поступовим впливом активної форми ТБ. У цих випадках можна було розрахувати репрезентативний показник впливу – коефіцієнт співвідношення шансів, якщо б були чітко встановлені значення позитивних результатів тестів учасників дослідження і якщо був би визначений ступінь впливу на цих учасників. Головний недолік цього репрезентативного показника полягає в тому, що він не дозволяє визначити, чим саме обумовлена хороша результативність тесту порівняно з іншими тестами – кращою чутливістю, кращою специфічністю або ж обома цими факторами. Тому неможливо визначити відносну кількість хибних позитивних і хибних негативних результатів конкретного тесту.

5.1.3 Частково оновлений вступ щодо економіки медичної допомоги

У наступних розділах окреслені оновлені моделі для двох груп населення, визначених у сфері охоплення: дорослих контактів (у тому числі медичних працівників), і скринінгу осіб із країн з високим рівнем поширеності. Проте, через відсутність доказової бази не проводився аналіз економічної ефективності для всіх груп дітей та молоді. Через брак інформації не проводився новий окремий аналіз для скринінгу нових працівників NHS і населення з ослабленим імунітетом. Для дітей майже повна відсутність інформації про чутливість і специфічність та даних про якість життя означала, що корисний аналіз провести неможливо. Для інших двох груп дорослих результати інших двох раундів аналізу будуть екстрапольовані до цих ситуацій.

Пошук досліджень з економічної ефективності виявив п’ять доречних робіт, у яких вивчається застосування ГІТ для скринінгу осіб з країн із високим рівнем поширеності ТБ, у котрих підозрюється латентна туберкульозна інфекція, та одну доречну роботу, в якій вивчається застосування ГІТ для обстеження дорослих контактів та контактів-медичних працівників із підозрою на латентну туберкульозну інфекцію. Ці роботи розглядалися за допомогою контрольних переліків щодо якості з метою оцінки їхньої застосовності та обмежень. Повний контрольний перелік наведений у розділі 6 Додатку L. Жодна з цих робіт не вважалася застосовною до проблеми прийняття рішення або тому, що ці дослідження проводилися не у Великій Британії, або тому, що у них не враховувалася якість життя. Разом з тим, дослідження економічної ефективності були використані для вивчення підходів до стратегій моделювання та обґрунтування структури моделі.

Модель прийняття рішень, основана на попередній настанові, використовувалася для порівняння очікуваної економічної ефективності чотирьох стратегій тестування латентної інфекції в обох дорослих групах (старше 18 років), описаних вище. Порівнювалися наступні стратегії:

  • проба Манту;

  • ГІТ;

  • проба Манту з наступним ГІТ;

  • без тестів.

У цій моделі лікування проводиться за чинними правилами, з відповідною терапією для тих, у кого діагностовано активний та латентний ТБ. В аналізі не порівнювалися різні типи шкірних тестів або ГІТ, тому що це виходило за межі сфери охоплення цієї настанови.

Головні сфери, які були оновлені - точність тестів і відповідні витрати. Усі витрати коригувалися з урахуванням поточних цін і перевірялися ГРН. Точність тестів установлювалася на основі опублікованих оглядів, у яких розраховувалася чутливість і специфічність, знов таки після перевірки ГРН.

Припущення, зроблені у початковій настанові, залишилися застосовними, якщо іншого не зазначено. Всюди, де можливо, вхідні параметри та припущення основувалися на емпіричних доказах, але деякі ключові параметри оцінювалися економістом у галузі охорони здоров’я та ГРН. У моделі враховується кількість років життя, скоригованих на якість (РЖСЯ), втрачених через інфекцію, негативні події та розвиток ТБ. Тому заходи втручання з найменшою втратою РЖСЯ є найбільш результативними. У всьому аналізі коефіцієнти ефективності додаткових витрат (КЕДВ) порівнюватимуться з загальним базовим рівнем (зазвичай це відсутність тестів), а також розраховуватимуться чисті грошові вигоди. Чиста грошова вигода – це кількісна оцінка того, який варіант лікування забезпечує найбільшу користь для здоров’я за даного порогу. У цьому аналізі застосовувався поріг 20000 ф.ст. на 1 отриманий РЖСЯ. Розглядався імовірнісний аналіз чутливості, але деякі з оцінок середніх значень змінних були припущеннями, тому було вирішено провести, як більш інформативний спосіб, серію однофакторних аналізів чутливості, а не імовірнісного аналізу чутливості.

Для кожної групи населення були вказані відомості про джерело нових даних про точність тестів, а також результатів за базовим варіантом і аналізу чутливості.

5.1.4 Діагностика латентного ТБ в осіб, які нещодавно прибули з країн із високим рівнем поширеності ТБ

Основне клінічне запитання

Яка діагностична стратегія є найбільш точною для діагностики латентного ТБ у дорослих та дітей, які нещодавно прибули з країн із високим рівнем поширеності ТБ?

Огляд доказової бази

З десяти включених досліджень:

  • три були проведені у Німеччині (Diel et al. 2006; Diel et al. 2008; анонім.);

  • два – у Нідерландах (Franken et al. 2007; Kik et al. 2009);

  • два – у США (Brodie et al. 2008; Porsa et al. 2006);

  • одне – в Італії (Carvalho et al. 2007);

  • одне – у Норвегії (Winje et al. 2008);

  • одне – у Швейцарії (Janssens et al. 2008).

У всіх дослідженнях розглядалися учасники з країн із високим рівнем поширеності ТБ з таких регіонів, як Африка на південь від Сахари, Центральна і Південна Америка, Східна Європа й Азія.

Використовувалися наступні основні міри впливу:

  • конкордантність і дискордантність між тестами;

  • узгодженість між тестами, виміряна значеннями каппа;

  • співвідношення шансів;

  • коефіцієнт співвідношення шансів (КСШ). У цій настанові КСШ математично визначено як (шанси на позитивний ІГТ у районі високого ризику, поділені на шанси на позитивний тест у районі низького ризику) поділене на (шанси на позитивну пробу Манту у районі високого ризику, поділені на шанси на позитивну пробу Манту у районі низького ризику).

Табл. 5. Діагностика латентної ТБ інфекції у людей іноземного походження та у людей, які прибули з країн із високим рівнем поширеності ТБ

Дослідження1

Група населення (за поширеністю, місцем народження або расовою групою)

Співвідношення шансів (проба Манту ≥ 5 мм)

Співвідношення шансів (проба Манту ≥ 10мм)

Співвідношення шансів (проба Манту≥ 15 мм)

Співвідношенняшансів (ГІТ)

КСШ

Обмеження

Неузгодженість

Опосередкованість

Неточність

Інші фактори

Якість

Janssens et al. (2008)

< 50 на 100000

1

1

1

Так

Так

Ні

-

Ні

Низька

50–99 на 100000

2,58 (1,26 - 5,27)

2,22 (1,15 - 4,27)

2,17 (1,13 - 4,15)

0,98

> 100 на 100000

3,67 (1,40 - 9,60)

3,84 (1,61 - 9,20)

2,62 (1,18 - 5,82)

0,68

Diel et al. (2008)

Німеччина

1

1

1

Так

Ні

Ні

-

Ні

Низька

Не Німеччина

5,81 (3,6 - 9,1)

5,2 (3,2 - 8,4)

2,28 (1,3 - 3,9)

0,438

Nienhaus et al. (2008)

Німеччина (< 6 на 100000)

1

1

Ні

Ні

Ні

-

Ні

Низька

Не Німеччина (> 20 на 100000)

4,6 (3,21 - 6,53)

2,6 (1,71 - 4,09)

0,565

Diel R et al. (2006)

Німеччина (< 6 на 100000)

1

1

1

Так

Ні

Ні

-

Ні

Низька

Не Німеччина (> 20 на 100000)

5,4 (2,7 - 10,6)

7,3 (3,7 - 14,3)

4,7 (2,1 - 10,5)

0,644

Porsa et al. (2006)

США (< 10 на 100000)

1

1

Так

Ні

Ні

-

Ні

Низька

Не США (25–300 на 100000)

20,20 (4,21 - 79,02)

2,86 (0,67 - 12,15)

0,141

Дослідження1

Група населення (за поширеністю, місцем народження або расовою групою)

Співвідношення шансів(ДІ 95%) проба Манту ≥ 5 мм

Співвідношення шансів(ДІ 95%) проба Манту10мм

Співвідношення шансів(ДІ 95%) проба Манту15 мм

Співвідношенняшансів (ДІ 95%) ГІТ

КСШ

Обмеження

Неузгодженість

Опосередкованість

Неточність

Інші фактори

Якість

Kik et al. (2009)

Азія

1

1

Так

Ні

Так

-

Ні

Низька

Європа, Північна Америка

1,69 (0,44 to 6,45)

QFT = 0,48(0,17 to 1,36); TSPOT = 0,35(0,13 to 0,99)

Африка на південь від Сахари

6,00 (1,32 to 27,24)

QFT = 2,97 (1,40 to 6,27); TSPOT 2,40 (1,13 to 5,10)

Winje et al. (2008)

Азія

1

1

Так

Ні

Так

-

Ні

Низька

Європа

2,7 (1,5 to 4,9)

1,0 (0,6 to 1,6)

Африка

3,8 (2,4 to 5,8)

3,1 (2,2 to 4,2)

0,82

Porsa et al. (2006)

Кавказ (білі)

1

1

Так

Ні

Ні

-

Ні

Низька

Африка і Карибський регіон

4,97 (1,58 to 15,68)

5,57 (1,16 to 26,74)

1,12

1 Результатами були діагностична корисність і значення порогу для позитивного діагнозу латентного ТБ.

2 Співвідношення шансів для позитивного тесту людей іноземного походження або людей з високоендемічних районів, скориговане на вакцинацію БЦЖ, вік, ґендер та час контакту.

Обмеженням була відсутність еталонного тесту, що означало, що міри впливу на чутливість і специфічність визначити неможливо. Неузгодженість означає, що у різних дослідженнях застосовувалися різні типи проби Манту. Неточність означала невимірність.

ДІ = довірчий інтервал. ГІТ = гамма-інтерферон-тест. КСШ = коефіцієнт співвідношення шансів. QFT = ГІТ QuantiFERON-TB. ТБ = туберкульоз. TSPOT = ГІТ SPOT.TB.

Дослідження

РАЗОМ

ВАКЦИНОВАНІ БЦЖ

НЕ ВАКЦИНОВАНІ БЦЖ

Обмеження

Неузгодженість

Опосередкованість

Неточність

Інші фактори

Якість

Затвердіння

Затвердіння

Затвердіння

5 мм

10 мм

15 мм

5 мм

10 мм

15 мм

5 мм

10 мм

15 мм

Конкордантність

Каппа

Конкордантність

Каппа

Конкордантність

Каппа

Конкордантність

Каппа

Конкордантність

Каппа

Конкордантність

Каппа

Конкордантність

Каппа

Конкордантність

Каппа

Конкордантність

Каппа

Porsa et al. 2006

90 % (87–93

%)

0,25 (0,

1–0,41)

НД

НД

НД

НД

НД

НД

НД

НД

НД

НД

НД

НД

НД

НД

НД

НД

Так

Ні

Ні

-

Ні

Дуже низька

Franken et al. 2007

НД

НД

82%

0,1 9

92,30 %

0,24

НД

НД

НД

НД

НД

НД

НД

НД

НД

НД

НД

НД

Так

Ні

Ні

-

Ні

Дуже низька

Carvalh o et al. 2007

НД

НД

71%

0,3 7

НД

НД

НД

НД

0,28 (0,

10–0,77)a СШ

НД

НД

НД

НД

НД

НД

НД

НД

НД

Так

Ні

Ні

-

Ні

Низька

Brodie et al. 2008

64% (54–74%)

0,33

(0,19–

0,48)

НД

НД

НД

НД

56% (43– 68)

0,22 (0,06–0,37)

НД

НД

НД

НД

НД

НД

НД

НД

НД

НД

Так

Ні

Так

-

Так

Дуже низька

Jansse ns et al. 2008

60, 70 %

0,24(0,

14–0,33)

63,6 0%

0,2 7(0,16–

0,38)

63,90%

0,19( 0,09– 0,30)

НД

НД

НД

НД

НД

НД

78,40%

0,47( 0,20– 0,74)

76, 50 %

0,41( 0,14– 0,68)

78, 40 %

0,28( 0,03– 0,54)

Ні

Ні

Ні

-

Так

Низька

Nienha us et al. 2008

74, 80 %

0,2 6

84,2 0%

0,3 7

89,

80

%

0,33

НД

0,12

НД

0,28

НД

НД

НД

0,5

НД

0,54

НД

0,3

Ні

Ні

Ні

-

Так

Низька

Diel et al. 2006

НД

НД

НД

НД

НД

НД

38,9 0%

0,08

77,

10

%

0,35

НД

НД

89,

50

%

0,58

94, 10 %

0,68

НД

НД

Ні

Ні

Ні

-

Так

Низька

Winje et al. 2008

72 %

0,43(0,

37–0,49)

79%

0,51(0

,45–0,57)

78 %

0,39( 0,32– 0,47)

НД

НД

НД

0,45( 0,37– 0,52)

НД

НД

НД

НД

НД

0,66( 0,56– 0,77)

НД

НД

Так

Ні

Ні

-

Так

Низька

Diel et al. 2008

69, 20 %

0,2 76

НД

НД

НД

НД

44,2 0%

0,11 9

НД

НД

НД

НД

90,70%

0,616

НД

НД

НД

НД

Так

Ні

Ні

-

Так

Низька

Табл. 6. Ступінь конкордантності між пробами Манту та ГІТ і відповідний поріг для проби Манту



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Національна служба охорони здоров’я великобританії (nhs) національний інститут здоров’я та клінічної досконалості ( nice )

    Документ
    НАЦІОНАЛЬНАСЛУЖБАОХОРОНИЗДОРОВ’Я ВЕЛИКОБРИТАНІЇ (NHS) Національний інститутздоров’я таклінічної досконалості (NICE) Дата публікації: березень 2011 р. Туберкульоз Клінічна діагностика і лікування туберкульозу, заходи ...
  2. Міністерство охорони здоров ’ я україни уніфікована методика з розробки клінічних настанов медичних стандартів уніфікованих клінічних протоколів медичної допомоги локальних протоколів медичної допомоги (клінічних маршрутів пацієнтів)

    Документ
    ... NICE www.nice.org.uk Національний ІнститутЗдоров’я і клінічної досконалості; U.S. National Guideline Clearinghouse www.guideline.gov національна ... та результатів медичної допомоги для їх поліпшення, а також акредитації служб і закладів охорониздоров ...

Другие похожие документы..