Главная > Документ


THE VERBS IN -EN AS A MEANS OF EXPRESSING ERGATIVITY IN ENGLISH

Ergativity is a distinctive feature of the English language. Verbs with the Old Germanic suffix “-en” are one of the means of expressing ergativity in English. Some of them belong to the earliest layer of the lexicon but the majority were formed in late Middle English. Adjectives and nouns constitute the microfield of their derivational basis. Ergatives function both as transitive and intransitive. When used transitively the verbs have the meaning to make + adj. When used intransitively they denote the acquiring of an adjectival feature (to become + adj). Transitive meanings of the ergative verbs are of earlier formation. They also outnumber the intransitive ones by their occurrence in fiction. Some verbs lost their transitive meaning and therefore ceased being ergative. A certain number of lexemes became obsolete. Ergatives had correlating verbs without the suffix -en which were also ergative but now their occurence is limited. As the derivational scheme of the verbs with the suffix -en is non-productive in Modern English, this class has not increased in number since the end of the 19th century.

Key words: transitivity, intransitivity, ergative, semantic structure, agent, nominative typology.

Чапля O.C., aсп.

Львівський національний університет

імені Івана Франка

РЕФЕРЕНЦІЙНА КАРТИНА

ІМЕННИКОВИХ КВАНТИФІКАТОРНИХ ГРУП

Статтю присвячено вивченню семантичних особливостей кількісної лексики на синтагматичному й парадигматичному рівнях малої/великої кількості, частини цілого, угрупування, скупчення, окресленості об'ємів, межі охоплюючих предметів тощо. Показано процеси зміни семантики кількісних слів залежно від ступеня абстрагування і метафоризації компонентів групи N1 + de + N2.

The article deals with the differentiation of quantitative vocabulary on syntagmatic and paradigmatic levels as to small or large quantity, separating parts from the whole, making groupings, concentrating words, describing volumes, the limits of semantic changes of quantitative words depending on the degree of abstracting and metaphoric grouping in the given group N1 + de + N2.

Аналіз лексико–граматичного складу слів уможливлює структурування 6лексики на основі визначених критеріїв. Як відомо, розкриття смислової сторони лексики здійснюється двома способами. Перший базується на номінативному, віртуальному значенні лексем, другий бере до уваги контекст. Ці два підходи доповнюють один одного, але вони не конгруентні і часто суперечать один одному, бо семантична структура слова, взятого зі словника, підлягає на прагматико–функціональному рівні кількісним і якісним модифікаціям. Цей факт має важливе значення, коли йдеться про складання парадигматичних списків слів, відібраних на основі обраного критерію.

Метою дослідження є визначення і обгрунтування лексико–семантичного поля кількості на основі ономасіологічного принципу упорядкування лексики. Внутрішня форма слова виводиться з його ономасіологічної структури. Іншими словами, аналiз семного складу віртуального мовного знака передбачає визначення його ономасіологічного статусу (парадигматики) [8, c.129]. Внутрішня форма слова – це зафіксоване у мовній пам’яті цілого мовного колективу поняття,(в нашому випадку поняття кількості), яке потенційно відтворюється тією, чи іншою ознакою денотата. Серед мовознавців поширена думка, що вивчення номінативної діяльності на сучасному етапі розвитку мовознавчої науки вимагає гнучкішої моделі лексичного значення. Значення лексеми самодостатнє, воно лише увиразнюється у системі загальномовних відношень, оскільки становить сукупність смислових ознак референта, між якими існує тісний зв’язок [6, c.37]. У зв’язку з цим значення слова (сигнифікат) трактується як сукупність об’єктивно властивих денотату відмінних ознак [8, c.132; 1, c.67]. Спорідненість форми і змісту можлива за наявності спільного референта. Вивчення типів іменних синтагм із квантифікаторними компонентами, з’ясування особливостей їх комбінаторики, гніздування та метафоричної семантизації зроблено вперше.

Для всіх типів кількісної синтагматичної групи діє формула:

N1 + préposition + N2

Неоднорідність семантики структури N1 + préposition + N2 її властивості передавати різноманітні види відношень свідчать про доцільність її вивчення. Одним із таких шляхів є аналіз іменникових компонентів моделі (Ν конкретне чи абстрактне) залежно від зв’язку їх семантики з категорією кількості.

У мовленні ця формула реалізується таким чином:

une cinquantaine de pages

un amas de paperasses’(‘des paperasses en amas’)

une ruée d’ invités’(‘desinvités en ruée’)

des roses en folie

При складанні парадигматичних рядів квантифікаторів враховується семантика обох компонентів, тобто домінанти–квантифікатора та іменникового додатку. Кількісні словосполучення N1 + préposition + N2це відмінні за ступенем спаяності структури з різним кількісним значенням, об’єднані в єдине ціле з метою передачі кількісних характеристик референта. Механізм формування семантики кількісного словосполучення моделі N1 + de + N2полягає e передачі різних аспектів кількості.

Між структурою значення cлова і його сполучуваністю існує тісний зв’язок. Залежно від цього розрізняють синтаксичну, лексичну та семантичну сполучуваність [1, c.233]. Значення тієї чи іншої лексеми увиразнюється системою семантичних відношень між мовними одиницями, тобто воно з одного боку є об’єктивною властивістю самої лексичної “матерії”, а з іншого, ― продуктом системи словесних відношень (лексичної сполучуваності) [4, c.104]. Лексико–семантична сполучуваність характеризується поєднанням окремої лексеми з іншими лексемами для виявлення на тлі контексту тих чи інших лексико-семантичних відношень, виражених у певному значенні цієї лексеми або сталого словосполучення [6, c.44]. На лексико–семантичному рівні валентність, тобто сполучуваність досліджуваної синтагми регулюється за принципом конкретності/абстракності значення її компонентів. Неможливо провести чітку межу між конкретною лексикою (денотативною) та абстракною з сигнифікативним типом її знакового значення, оскільки семантика імен з предметним і непредметним значенням містить в різній “мірі” і денотативні, і сигнифікативні компоненти, що дає змогу словесним знакам вільно функціонувати, пристосовуючись до комунікативних завдань [7, c.130]. Розрізнення квантифікаційної лексики здійснюється на основі прагматико–комунікативної спрямованості. Це може бути усталений вислів або вільне словосполучення, до складу яких входить кількісна домінанта разом з її лексичним розширенням:

un zeste de citron

une gousse d’ail

un banc de poissons

une meute de chiens

un bouquet de fleurs

Усі вище наведені приклади є усталеними виразами, їх кількісна семантика має конкретне значення, на відміну від словосполучень з непредметною(абстрактною) кількісною семантикою:

une étincelle de courage

‘une goutte d’eau

un nuage de lait

une pluie de balles

un torrent de larmes

une tempête d’applaudissements

Отже, семантична валентність охоплює різноманітні види синтагматичних зв’язків між лексичними одиницями. Ми намагатимемось диференціювати кількісну лексику (на синтагматичному і парадигматичному рівнях), показати процеси зміни семантики кількісних слів, в залежності від способу абстрагування, що застосовується суб’єктом для номінації множини осіб, предметів, явищ.

Диференціація CK за їх семантичною ознакою позначати малу/велику кількість, частину цілого, групування, скупчення чого-небудь, окружність, об’ємність, межу охоплюючихпредметів тощо, визначає спектр кількісних значень слова.

Перша група це проміжні квантифікатори, які позначають величину, частину цілого. Це кількісні номінальні вирази, значення яких асоціюється з відповідними розмірами, величинами. Кількісна характеристика таких слів чітко пов’язана із валентністю окремо взятого слова та його субститутів.

Проміжні квантифікатори un bout, un fragment, un morceau, unepartie, un quartier, une pièce, un tronçon приблизно позначають частину цілого. Вони є синонімами стосовно один одного і можуть інколи виступати замінниками цілого словосполучення. Пропонуємо приклади парадигматичних рядів проміжних слів-квантифікаторів (далі СК). Вибір їх іменникових додатків дібраний за частотністю вживання мовцями.

de fil, de papier;

de pain, de fromage;

de bois;

Un bout de chemin, de terrain;

(шматок) de temps;

de pain, de viande, de lard, de citron;

un morceau de vitre, de verre;

(кусок) de papier, de fil;

de route;

de boeuf, de tomate, d’oignon;

de livre;

une partie de rue;

(частина) de vacance

У цій групі СК ми виділили слова ‘un bout’ (шматок), ‘un morceau’ (кусок) і ‘une partie’ (частина), валентність яких стосовно інших вокабул є найбільшою. Це, насамперед, пов’язано із конкретною семантикою квантифікаторів, а також із семантичною співвідповідністю іменникового додатка з кількісними номіналіями. Взаємосполучуваність інших квантифікаторів, семантика яких вказує на величину, частину цілого, менш продуктивна, вона має менший спектр вживання, або можлива тільки з конкретним словом в іменниковій синтагмі.

Список найвживаніших усталених квантифікативних іменникових виразів подано в алфавітному порядку: une bribe de tabac; une brique de savon; une boule de pain; un brin de bois; une brisure de riz; un débris de verre; une dose de médicament; une fraction de seconde; un fragment de roche; une languette de pain; un lambeau d’étoffe, de peau; un laps de temps; une lichette de fromage; un lopin de terre; un lot de terre; une miette de pain; un quart de beurre, de râpé; un quignion de pain; un pan d’étoffe; une paillette d’or; une parcelle d’or; une part de gateau; une pépite d’or; une plaque de chocolat; un quarteron de pomme; un rond de saucisson, de citron; une rondelle de saucisson; une rouelle de veau; une section de livre; un segment de cercle; une tranche de route, de gateau, de tartine; un tronçon de lard, de pain, de poisson, de chaussée, de colonne; un zeste de citron.

Je suçais des morceaux de bois que j’arrachais de la planche de mon lit” [11, с.122].

Versez dans une terrine 6 décilitres de lait, une cuillerée à café de sucre vanillé ou quelques zestes de citron[19, с.54].

До другої групи належать квантифікатори, семантика яких вказує на ‘малукількість. Найбільше таких слів зустрічається у побуті, кухонних книжках, оскільки це повсякденна лексика. До них відносяться слова, які служили вихідними еталонами лічби: ungraindesel (крупинка солі); також лексика, яка відноситься до частин тіла: unepoignéederiz (жменя рису); unepincéederiz (щіпка рису), unemaindesel(пригоршня солі). Це лексеми на позначення мірної кількості: unebranchedebazilic(гілочка базиліки), unbrindecerfeuil(дрібка кервеля), unegoussedail(долька часника), unegorgéedeau(ковток води), unegrappederaisin(гроно винограду), unelamedetruffe(пласт трюфелів), unenoisettedebeurre( з‘лісовий горіх’ масла), unenoixdebeurre( з‘горіх’ масла), un œuf de pâte (з ‘яйце’ тіста), unepointedecayenne( кінчик каєни).

Наведемо приклади кількісних словосполучень найпоширеніших у побуті, з варіативною дистрибуцією додатків.

de sel, de sucre, de semoule;

une poignée (пригоршня) de cendre, de grains;

d’asperges;

u
ne pincée
(щіпка) de riz, poivre, de sel, de potasse;

de feuilles, de safran;

Ajoutez un oignon, une carotte émincée, un brin de thym, une feuille de laurier, une branchede persil, un filet de vinaigre et le sel nécessaire” [19, с.98].

Mélangez dans une casserole une bonne cuillerée de farine avec gros comme un œuf de beurre” [19, с.327].

Якщоunbrindethymперекладається ‘дрібка тмину’, аunebranchedepersil можна перекласти убуквальномузначенні ‘жмутик петрушки’, то ‘gros comme un œuf de beurre’(досл.: ‘велике як яйце масла’) вимагає понятійної транспозиції для семантизації словосполучення.

Третя група квантифікатори, семантика яких вказує на нагромадження, скупчення предметів. Проміжний квантифікатор ‘unamas’(купа) у французькій мові позначає велику кількість чого–небудь нагромадженого, зваленого в купу; ‘uneaccumulation’(нагромадження) вказує на невизначену кількість чогось зібраного разом; ‘unentassement’(скупчення) також позначає велику кількість чого-небудь нагромадженого; ‘unmonceau’(купа) велика кількість чогось наваленого, скинутого разом; ‘unepile’(стопа) велика кількість предметів, речей, складених разом; ‘unrassemblement’(збір, зібрання) невизначена велика кількість зібраних в одному місці людей, предметів; ‘untas’(груда, купа) позначає велику кількість чого-небудь зазвичай наваленого, насипаного в одному місці. Інші квантифікатори цієї групи характеризуються нижчою поєднаністю у лексико-семантичних парах.

Такий підхід до опису семантики слів цієї групи базується на визначеннях поданих у словнику Рetit Robert, а також дослідженнях відомих російських учених, зокрема Берестенева Г.І., які дали їм назву ‘невпорядковані масиви’ [3, с.95-98].

‘Невпорядковані масиви’, це множина, більш або менш значна за своїми розмірами, яка в свою чергу є незалежним чинником, безпосередньо пов’язаним з утворенням великої множини [3, с.94]. Cлова цієї групи виступають і як синоніми, і як субститути, оскільки вони можуть співвідноситись з будь-яким квантифікатором у іменникових групах. Порівняймо:

Un entassement (un amas, une accumulation, une amoncellement, un attroupement, un encombrement, un enchevêtrement, un fatras, un fouillis, un monceau, un ossuaire, une pile, une pyramide, un ramas, un ramassis, un rassemblement, un stock, un tas)de bagages, de papiers, de billets, de maisons, de soldats, de véhicules, та ін.

Bientôt, j’aperçois une porte condamnée, à demi masquée par un amas de détritus” [18, с.485].

Il se tourna et montra un amoncellement de chemises et de pantalons” [20, с.41].

Je me suis assise devant le clavier d’ une machine à écrire et j’ai pris une pile de papier blanc” [18, с.541].

Четверта група слова, семантика яких вказує на групування. Як в українській, так і у французькій мовах, квантифікаційні компоненти цієї групи позначають мотивовані зібрання великої невизначеної кількості: людей, звірів, птахів, худоби, риби. Уфимцева А.А. називає слова цієї групи ‘своєрідними квантифікаторами’, що позначають неозначену множину людей і представників тваринного світу [8, c.126].

un banc de poissons (косяк риб);

une colonne de soldats (колона солдатів);

un essaim d’abeilles (рій бджіл);

une meute de chiens (зграя собак);

une troupe d’animaux (стадо свійських тварин);

un troupeau de bétail (стадо худоби);

une tablée de personnes (особи, що сидять за столом);

une volée d’oiseaux (переліт птахів).

Для прикладу словосполучення ‘unevoléedechiens (зграя собак), чи ‘unemeutedoiseaux (‘зграя птахів’), як в українській так і у французькій мові ― немислимі, бо це диспаратні зіставлення понять. До четвертої групи належать іменникові фрази, які вказують на невизначено велику кількість істот, предметів, явищ, об’єднаних разом. Пропонуємо перелік вибраних СК цієї групи:

une сolonie d’abeilles( колонія бджіл);

une compagnie d’amis (компанія друзів);

une enfilade de colonnes(ряд колон);

une file d’acheteurs(низка покупців);

une foule de clients, de monde( юрба, натовп клієнтів);

un jeu de cravates, d’aiguilles( колекція краваток, голок);

un nombre de personnes(група осіб);

une réunion de documents(збір документів);

une série d’exactions(ряд незаконних дій);

une suite de plats(зміна страв);

une troupe de soldats(загін солдатів).

Arrivaient enfin, six brigades de cuisiniers et de boulangers surveillant leurs cantines” [20, с.68].

Nous avons marché entre des files de petites villas à barrières vertes ou blanches” [11, с.80].

П’ята група квантифікатори, які вказують на акумуляцію, окружність, обємність, межу охоплюючих предметів. Такий підхід до опису семантики слів цієї групи також базується на дослідженнях відомих російських учених Даля В.І. та Берестенева Г.І., які характеризують їх під загальною назвою ‘образи множинності’ [3, c.88]. З понятійного погляду словосполучення п’ятої групи можна було би віднести до проміжних квантифікаторів. Ключовими словами цієї групи є: ‘unebotte(оберемок), ‘uneliasse(в’язка), ‘unfagot(в’язанка), ‘unebobine(котушка), які характеризуються багатоступеневою взаємосполучуваністю в іменних синтагмах. Пропонуємо приклади парадигматичних рядів СК цієї групи.

de fleurs(букет квітів);

de foin(стіг сіна);

de fils(моток ниток);

une botte de radis(пучок редиски);

de soie(сувій шовку);

d’herbes(оберемок трав);

de blé(сніп пшениці);

de branchages(в’язка хмизу);

de bois(купа дрoв).

En passant devant une fleuriste, il eut une idée d’acheter un bouquet pour Madeleine et il prit une grosse botte de roses à peine ouvertes, un paquet de boutons parfumés” [17, с.153].

Парадигматика слова–квантифікатора ‘uneliasse’(в’язка) є також багатоступеневою.

de clefs(в’язка ключів);

de papiers(згорток паперу);

une liasse de lettres(пачка листів);

de feuilles(пучок листків);

de fleurs(оберемок квітів);

Nelligan remit à Pierre Sérilhac une liasse de papiers abandonnés par Arnaud en fuyant l’hôpital” [20, с.85].

Парадигматика інших СК цієї групи характеризується семантичною відповідністю при виборі іменникового додатку:

une bande кoтушка ниток

u
ne bobine
de tissus рулон ниток

un écheveaude fils моток полотна

un rouleau сувій пряді

Кожна з кількісних лексем наступного синонімічного ряду теж відносяться до багатореферентних.

unfagot в‘язанка дров.

un cotret

une brasséede bois жмут трісок

un fagotinde branchages

une fascine оберемок хмизу

un margotin

Partout, j’ai vu des fagots d’épines” [15, с.303].

Цікавою є парадигма, лексеми якої “прив’язані” до одного іменникового компонента ‘cheveu’ (волосся).

une mèche жмут \ волосся

une couette хвостик

une frange гривка

une houppe de cheveux жмут волосся

une houpette жмутик волосся

une touffe прядь

un toupet чуб

une tresse (natte) коса

“[...], il emporterait une petite mèche de sa chevelure, dont il n’avait jamais demаndé” [17, с.199].

Ця парадигма є відмінною уже тим, що вживання мовцем будь-якого СК парадигми з іменниковим додатком чи без нього, відповідає означуваному референту. Така відповідність виявляється у тpьох вище наведених прикладах: ‘une mèche de chevelure (жмут шевелюри), des touffes de boucle châtain’ (пряді шатенових локонів), ‘ses cheveux s’échappaient en grosse touffes’ (її волосся падало великими прядями), ‘ces mèches de cheveux’ (його пряді волосся).

Отже, ми розглянули п’ять диференційних груп проміжних квантифікаторів, які розрізняються між собою за семантичною ознакою позначати малу/велику кількість, частину цілого, групування, скупчення чого–небудь, акумуляцію, окружність, об’ємність, межу охоплюючихпредметів.

Проміжну ланку між квантифікаторами з проміжною і максимальною апроксимацією складають лексеми, які позначають велику кількість, велику чисельність, безліч, надмірну кількість, більшість, масу, а також малу кількість. Французька мова має багату гаму неозначених, семантично схожих номінативних одиниць, які є мовними засобами позначення невизначеної кількості:

une аbondance de textes(велика кількість текстів);

un abus d’alcool(надмірна кількість алкоголю);

une affluence de clients(наплив клієнтів);

unedébauche de couleurs(розмаїття кольорів);

un étalage de luxe(надмір розкоші);

un excès de lumière(надмір світла);

un exсédent de plantes(безліч рослин);

un exubérance de paroles(надмірна кількість слів);

une foison de religions(велика чисельність релігій);

un luxe de détails, de visions(велика кількість слів, бачень);

une luxuriance d’images(надмірна кількість, розмаїття малюнків);

une masse d’écoliers, de souvenirs(маса школярів, спогадів);

un nombre(grand, petit) de candidats ((велика, мала) кількість кандидатів);

une orgie de lumière(надмір світла);

unе pléthore de candidats(велика кількість кандидатів);

une profusion de cadeaux(безліч подарунків)

une (grande, petite) quantité de fleurs ((велика, мала) кількість квітів);

une surabondance de voitures(безліч машин);

A ces mots, ils se serrèrent fortement la main, se regardèrent en silence, et l’excès de leurs sensations leur hôta la force et le pouvoir de les exprimer” [10, с.143].

Il parla de tout le monde et du journal avec une profusion de détails surprenants” [17, с.50].

Шоста група це іменникові словосполучення, які вказують на метафоризацію значення. У метафорі співвідносяться два референти, або дві думки про два різні об’єкти, бо метафори виступають як єдність форми та змісту, вони є узуальними, оскільки регулярно відтворюються в мовленні, наближаючись до оформленої єдності вираження змісту [5, c.120]. Метафори індивідуального утворення, у яких сема множинності виводиться шляхом переносу значення, “характеризуються референтною багатозначністю” [1, c.330]. Метафора розглядається на парадигматичному і синтагматичному рівнях, а метафорична валентність, як вид семантичної валентності, яка грунтується на семному узгодженні метафоричних сполучень слів [7, с.3]. Це валентність окремих елементів семантичної структури сполучуваних слів. Семантичною ознакою їх лексичного значення є неозначена множинність, яка, власне виявляється в самій синтагмі N + de + N₂.

une bouffée de fumée’(клуби диму);

des colliers de larmes’(намистини сліз);

des flots de vin’(море вина);

un grain de folie’(зернина божевілля);

une inondation de lumière’ (наплив світла);

des vagues de poussière’ (хвилі пороху).



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Кандидат філософських наук кандидат філологічних наук

    Документ
    ... н­ського мислителя. Ці фальшиві концепції були піддані гострій і прин­циповій критиці украї ... учнів до життя — Сковорода завжди спрямовував шкільний курс словесності. За ... , в яких описане її подвижницьке життя. Самовіддана любов до людей, палке прагнення ...
  2. Поиски сокровенного царства Миф - текст - реальность Журнал " Самиздат"

    Монография
    ... їй владі всі сфери життя підданих, але неминуче наштовхувалися на ... . Граале? // Известия Отделения русского языка и словесности Академии Наук. - Т. V, кн.2. - С. ... І. Царство стародавніх майя: "Словесний портрет" сакральної культури майянської цив ...
  3. Відкритий міжнародний університет розвитку людини " україна"

    Документ
    ... і свідків. Сторони змагалися в сло­весній баталії за формулою "слово проти ... усього 5 гривень; образа честі. За словесну образу шляхтича передбачався штраф у розм ... першому місці стояли злочини проти життя підданих московського царя. а) так; б) ні. 9. ...
  4. Корсак твої Україно

    Книга
    ... час і можливість подбати про життя підданих. Єлизавета аж відступила на крок ... у відділення російської мови і словесності імператорської Академії наук. Та пров ... . Відділення російської мови і словесності 8 лютого 1862 року доручає І. Срезневському ...
  5. М ІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ УМАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ПАВЛА ТИЧИНИ ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ Частина 2 Умань – 2009

    Документ
    ... 1980. – № 12. – С. 28. Слюсаренко О. Життя, віддане Умані // Уманська зоря. – 2004. – 6 листопада ... самостійно виконують завдання за словесною інструкцією педагога: «Виклади ... за допомогою слова, «наказание» – словесно виражене повчання. Ці терміни у ...

Другие похожие документы..