Главная > Документ


В.І.Кушнерик, доц.,

Чернівецький національний університет
СЕМАНТИКА ФОНЕСТЕМ У СУЧАСНІЙ НІМЕЦЬКІЙ МОВІ

Дослідники фоносемантики одностайно стверджують, що існують три типи фонетичних одиниць: фонема (звукотип), фонетична ознака і сполучення фонем (звукосполучення, фонемне сполучення, звукокомплекс, звукосимволічний комплекс, фонестема). Чільне місце у сучасних дослідженнях посідають початкові сполучення фонем безпрефіксальних слів, тобто фонестем.

Перше визначення цього поняття дає англійський дослідник Дж.Р.Ферс. Розглядаючи питання про словотворчий статус сполучень фонем та окремих фонем у складі ономатопу, а також про поняття моделі у сполученні ономатопів, Д.Ферс вводить у науковий вжиток термін “phonestheme” – “фонестема”. Під фонестемою розуміють повторюване сполучення фонем, подібно до морфеми у тому розумінні, що з ним асоціюється деякий зміст або значення, яке проте відмінне від морфеми повною відсутністю морфологізації іншої частини словоформи [14, с.15]. Це визначення вважається класичним, зафіксованим у лінгвістичному, термінологічному словнику, однак до цього визначення О.С.Ахманова у “Словнику лінгвістичних термінів” додає пояснення, приклади: в англійських словах splash, spray, spout, sputter, splutter початкове фонемне сполучення sp- є змістовою фонестемою “при повній беззмістовності -ash, -ay тощо” [1, с.496].

Майже одночасно з англійцем Д.Ферсом ідею фонестеми розробляє у США Л.Блумфілд, називаючи фонестему “коренетворчою морфемою” (rootforming morphemes) [2, с.245].

Розглядаючи складну морфологічну структуру кореня в англійських “зображувальних словах” зі звуковим і незвуковим наслідуванням, Л.Блумфілд звертає увагу на “систему початкових і кінцевих коренетворчих морфем” [2, с.266]. Він наводить такі приклади початкових і кінцевих кореневих звукосполучень, пов'язуючи лексеми, у які вони входять, з певними поняттями: fl- “рухоме світло” (flash, flame) і “рух у повітрі” (fly, flap, flit); gl- “нерухоме світло” (glow, glare, gloat, gleam); sl- “гладкий і мокрий” (slush, slip, slide); kr- “гучний удар, зіткнення” (crash, crack, crunch); sn- “звук дихання” (sniff, snore) і “швидке роз'єднання, рух” (snap, snatch); -mp “дещо незграбне, безформне” (bump, hump). Л.Блумфілд називає “аналіз таких деталей, як коренетворчі морфеми, неточним і неповним”, бо у ньому відсутня упорядкованість досліджуваного матеріалу [2, с.268]. Його помилка полягає у “змішуванні наслідувань звукових явищ з наслідуваннями явищ незвукових” [2, с.13].

Вивчаючи проблему звука і значення, аналізуючи фоносемантичні явища в англійській мові, Ф.Хаусхолдер характеризує “словотворчий статус фонестем” [15, с.83-84]. Поняття фонестеми розглядається як “фонема або сполучення фонем, що утворюють слово і є носіями загального елементу значення чи функції, хоча ці слова можуть бути етимологічно досить різноманітними” [15, с.83].

Психолінгвістичний експеримент з носіями німецької мови дав змогу дослідити символічні значення початкових кореневих приголосних фонестем. Метою експерименту є розв’язання таких питань:

• чи є початкові кореневі приголосні звукосполучення сучасної німецької мови носіями символічного (фонетичного) значення і якщо так, то якого;

• яка квантитативна значущість символічного потенціалу фонестем;

• визначити ";експресивні"; розпізнавальні (диференційні) ознаки фонестем;

• дослідити символічну значущість фонестем за шкалами ";сили";, ";активності"; та ";оцінки";.

Стимул. Інформантам давались як стимул:

буквосполучення, звукосполучення і фонестеми. Однак досвід попередніх досліджень [10; с.36-40; 4, с.9] засвідчив, що у визначенні звукосимволічної значущості оптимальним і найефективнішим є аудіо-візуальне подання звукобуквеного психічного образу, який формується під впливом звуків мови, але усвідомлюється і чітко фіксується інформантом під дією букви.

Слід зауважити, що необхідність комплексного пред'явлення інформантам звука і відповідного йому графічного знака експериментально довів А.Сайгель [18, с.85-96]. У нашому дослідженні стимулом було обрано також звукографічний психічний образ, лише у вигляді транскрипційних знаків. Перевага такого стимулу очевидна: графічне пред'явлення транскрипційного знаку дає іспитникові з мінімальною похибкою відтворити звук (звукосполучення) і з максимальною об'єктивністю провести оцінювання звукографічної одиниці за заданою шкалою.

Шкала. Оскільки значення звукографічного стимулу не може бути визначено прямою вказівкою референта, то вимір символічної значущості проводився шляхом побудови ";ознакового простору"; [12; с.177-208; 17; с.76-121], який складається з таких вимірів ";семантичного диференціалу"; як ";сила";-шкала: ";слабкий-сильний";, ";активність";-шкала: ";повільний-швидкий";, ";оцінка";-шкала: ";неприємний-приємний";.

Методика і матеріал. В експерименті застосовувалась методика - С: пред'явлення одного звучання і декількох змістів [4; 19, с.200-209; 18, с.117-124], які є п'ятиранговою градацією полярних понять кожної шкали.

Шкала сили

Оцінка

Шкала активності

Оцінка

Шкала оцінки

Оцінка

Дуже слабкий

1

дуже повільний

1

дуже неприємний

1

Слабкий

2

повільний

2

неприємний

2

Нейтральний

3

нейтральний

3

нейтральний

3

Сильний

4

швидкий

4

приємний

4

Дуже сильний

5

дуже швидкий

5

дуже приємний

5

Матеріалом для експериментального дослідження були 21 фонестема початкових кореневих приголосних німецької мови: bl, br-, dr-, fl-, fr-, gl-, dr-, kl-, kn-, kr-, pl-, pr-, schm-, sehr-, schw-, st-, sk-, sp-, fr-, zw-.

Багаторічний досвід вивчення звукового символізму в Чернівецькому університеті показує, що пред'явлення звуків у складі опозиції, тобто створення умов для контрастового зіставлення, сприяє успішнішому і чіткішому визначенню символічних (асоціативних) якостей звуків (звукосполучень) та уникненню середніх оцінок ";нейтральності";. [8; 9; 5-8, 15].

Інформанти.

Експеримент було проведено в Австрії. 25 інформантів, для яких німецька мова є рідною, оцінювали одну анкету впродовж академічної години за трьома шкалами і запропонований список стимулів.

Анкета. Усі фонестеми були записані за допомогою транскрипційних знаків, з надрукованою інструкцією за прикладами, що пояснювали кожний знак транскрипції.

Інструкція. Для уникнення взаємовпливу та інтерференції відповідей кожному учасникові експерименту пред'являлась індивідуальна анкета з інструкцією, в якій констатувалось: ";Цей експеримент передбачає вивчення деяких властивостей фонестем сучасної німецької мови. Просимо прочитати фонестему вголос та визначити її якість за однією із запропонованих шкал. Основне побажання – працювати швидко і записувати першу реакцію, яка спаде на думку.

Дані експерименту висвітлено у наступній таблиці (через обчислення середньоарифметичних оцінок):

Таблиця 1. Фонестеми та їх символічні значення.

Шкала/ Фонестема

Сила

Активність

Оцінка

слабкий-сильний

повільний-швидкий

неприємний-приємний

bl-

2,43

3,57

3,67

br-

2,33

2,38

2,33

gl-

2,19

3,52

3,57

gr-

3,62

3,95

1,81

dr-

3,29

3,67

2,43

fl-

2,33

2,52

3,63

fr-

4,14

3,95

2,43

kn-

4,04

4,10

2,33

kr-

3,62

2,90

1,90

pl-

2,38

2,24

3,62

pr-

3,76

3,61

2,43

schn-

2,48

2,71

2,62

schm-

3,76

2,52

4,05

schr-

4,10

3,86

2,47

schw-

2,38

2,43

3,90

sk-

3,73

3,52

2,67

st-

3,81

3,76

2,43

sp-

3,48

3,62

2,43

kl-

3,76

3,52

2,52

tr-

3,67

2,81

3,81

zw-

3,67

2,90

2,19

Таблиця 2. Асоціації, викликані фонестемами. (фонестеми розміщені у порядку зростання якості)

Шкали

Сили

";слабкого";: schn-, bl-, pl-, schw-, br-, fl-, gl-,

";сильного";: gr-, kr-, tr-, zw-, pr-, sk-, kl-, st-, schm-, kn-, schr-, fr-,

";нейтральна зона";: dr-, sp-.

актив-ності

";повільного";: schm-, fl-, schw-, br-, pl-,

";швидкого";: gl-, sk-, kl-, bl-, pr-, sp-, dr-, st-, schr-, gr-, fr-, kn-.

";нейтральна зона";: schn-, tr-, zw-, kr-.

оцінки

";неприємного";: schr-, pr-, sp-, st-, fr-, dr-, kn-, br-, kr-, gr- zw-.

";приємного";: gl-, pi-, fl-, Ы-, tr-, schw-, schm-.

";нейтральна зона";: kl-, sсhn-, sk-.

Припущення стосовно символічної значущості початкових кореневих приголосних фонестем німецької мови, установлено експериментально:

За шкалою ";сили"; з'ясовано, що з усіх запропонованих фонестем символічна значущість ";слабкого"; притаманна фонестемам ";bl, рl-, schw-, br-, fl-, gl-";, а найвищий ступінь ";слабкості"; асоціюється зі звукосполученням ";gl-";. Для цього ряду фонестем характерне часте повторення фонеми [l], тоді як фонему [г], іспитники пов'язують навпаки з поняттям ";чогось сильного";, а фонестеми sch-, fr-, означають найвищий ступінь семантичного компоненту ";сильний";. У ";нейтральну зону"; потрапили звукосполучення dr-, sp-, оскільки їх оцінка (відповідно 3,29; 3,48) розміщується між оцінюван­ням від 2,50 до 3,50 (умовно ";нейтральна зона"; шкали, див. табл. 1)

Значення ";повільний-швидкий"; за шкалою ";активності"; та значення ";неприємний-приємний"; за шкалою ";оцінки"; мають аналогічні тлумачення, представлені у табл. 2. Зокрема, асоціативне значення ";чогось повільного"; мають фонестеми schm-, fl-, schw-, br-, рl-, ";чогось швидкого"; – gl-, sk-, kl-, bl-, рг-, sp-, dr-, st-, schr-, gr-, fr-, kn-; ";нейтральне"; значення за шкалою ";активності"; окреслюється навколо schn-, tr-, zw-, kr-.

Що стосується визначення поняття ";неприємний-приємний";, воно має також відповідну фонестемну символічну значущість, а саме семантичний компонент ";приємний"; закладений у фонетичних комплексах ";gl-, fl-, bl-, tr-, schw-, schm-";; ";неприємне"; асоціюється з фонестами ";pr-, st-, sp-, fr-, dr-, kn-, br-, kr-, gr-, zw-";.

Цікаво, що, наприклад, фонестема ";schw-"; має декілька яскраво виражених асоціацій ";чогось слабкого, повільного, приємного";. Щобільше, асоціативні значення ";чогось слабкого";, повільного, приємного"; притаманні фонестемам ";fl-, рl-, schw-, br";, а “чогось сильного, швидкого, неприємного"; – ";gr-,fr-, kn-, st-, pr-, schr-";.

Зауважимо також, що кожну фонестему можна ";розписати"; за заданими шкалами, вона отримає набір двох-трьох символічних (асоціативних) значень і порівняти їх з лексичними значеннями слів, що містять у собі ці фонестеми. До прикладу, фонестема ";gl-"; підтверджує своє асоціативне значення ";чогось слабкого, швидкого, приємного"; у словах ";gleiten, glanzen, Glocke, glatt, Glьck";; ";щось сильне, неприємне"; асоціюється з фонестемою ";kr"; і підкріплюється лексичним значенням слів цього ряду: ";krank, kriegen, Krankheit, Krieg, kratzen, krachen, Kraft, kränken";. Однак фонестема ";br-"; з символічним значенням ";чогось приємного, слабкого, повільного"; не збігається зі значенням лексем ";brennen, brechen, brausen, Brigant, brodeln, brullen";; a експериментально встановлені асоціації фонестеми ";fr-";, як ";щось сильне, швидке, неприємне"; мають протилежні значення в словах ";Freude, frohlich, freuen, froh, Freund, fromm";.

Результати ще раз підтверджують усю складність та неординарність явища фонетичного символізму, яке досліджується комплексно і тільки накопичення експериментальних даних дасть змогу скинути завісу латентності з цієї проблеми.

1. Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов. М.; 1966. 606с. 2. Блумфилд Л. Язык. M.; 1968. 607с. 3. Журавлев А.П. Фонетическое значение. Л.; 1974. 160c. 4. Кушнерик В.И. Звуковой символизм в современном немецком языке. Черновцы, 1982. 32с. 5. Кушнерик В.И. О взаимосвязи фонетического и лексического значений (на материале современного немецкого языка). Черновцы, 1982. 13с. 6. Кушнерик В.И. Три исследования фонетического значения в современном немецком языке. Черновцы, 1982. Зс. 7. Кушерник B.I. До проблеми взаємозв'язку фонетичного значення t з лексичним значенням слова // Науковий вісник Чернівецького університету. Чернівці; 1996. Вип.2. 14-18с. 8. Левицкий B.B. Семантика и фонетика. Черновцы, 1973. 103с. 9. Левицкий В.В. Звуковой символизм. Основные итоги. Черновцы, 1998. 130с. 10. Петрухин А.Ф. Содержательность звуковой формы поэтического произведения /на материале немецкой поэзии/: Дисс... канд. филол. наук. М.; 1978. 193с. 11. Ertel S. Weitere Untersuchungen zur Standardisierung eines Eindrucksdifferentials // Z. Exp. Ang. Psychol. 1965. Vol.12. S.177-208. 12. Ertel S. Psychophonetik. Untersuchungen über Lautsymbolik und Motivation. Güttingen, 1969. S. 230. 13. Fenz E. Laut. Wort. Sprach und ihre Deutung. Wien, 1940. S.179. 14. Firth J.R. Speech. London, 1930. 147p. 15. Householder F. On the Problem and Meaning. An English Phonestheme // Word. 1946. Vol.2. P.80-88. 16. Kuschneryk W.I. Phonetischer Symbolismus: Realität оder Mythe? // Науковий вісник Чернівецького університету. Вип.1. Чернівці, 1996. С.3-14. 17. Mues Werner. Vom Laut zum Satz. Heidelberg, 1964. S.84.. 18. Osgood S.P., Sud G.J., Tannenbaum P.H. The measurement of meaning. Urbana, 1957. 342p. 19. Siagle U.V. On the possibility of correlating the structure of thought and meaning // Linguistics. The Hague; Paris, 1973. Vol.117. P.85-96. 20. Taylor I.K. Phonetic symbolism re-examined // Psychol. Bull. 1963. Vol.60. P.200-209.

В.І.Кушнерик, доц.,

Чернівецький національний університет
СЕМАНТИКА ФОНЕСТЕМ У СУЧАСНІЙ НІМЕЦЬКІЙ МОВІ

Aufgrund einer semantish-statistischen Analyse wird das objektive Funktionieren der phonetischen Bedeutung der Phonestheme im modernen Deutsch behandelt. Die Idee des sinnlichen Zusammenwirkens zwischen dem Laut und der Bedeutung des Wortes unterstützen bekannte Gelehrte in verschiedenen Ländern und Zeiten. Dank der Mühe von vielen Linquisten besteht heute kein Zweifel, dass bestimmte lautsymbolische Regeln exestieren, die für die bestimmte Sprache relevant sind. In der modernen Linquistik schenkt man jetzt eine hohe Aufmerksamkeit der Idee der phonetischen Bedeutung, weil das Phonem als kleinste bedeutungsunterscheidende sprachliche Einheit, ein Element von allgemeinen akustischen Vorstellungen versinnbildlicht und die Möglichkeit hat, in der Sprache mit ingendwelchem Sinn assoziierbar zu sein. Es ist möglich, nach dem durchgeführten Experiment folgendes zu bestätigen: der Wortklang ist hinsichtlich der Wortbedeutung ausdrücklicher zu sein, und der phonetische Symbolismus trägt folgenderweise den universalen interlinquistischen Charakter.



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Кандидат філософських наук кандидат філологічних наук

    Документ
    ... н­ського мислителя. Ці фальшиві концепції були піддані гострій і прин­циповій критиці украї ... учнів до життя — Сковорода завжди спрямовував шкільний курс словесності. За ... , в яких описане її подвижницьке життя. Самовіддана любов до людей, палке прагнення ...
  2. Поиски сокровенного царства Миф - текст - реальность Журнал " Самиздат"

    Монография
    ... їй владі всі сфери життя підданих, але неминуче наштовхувалися на ... . Граале? // Известия Отделения русского языка и словесности Академии Наук. - Т. V, кн.2. - С. ... І. Царство стародавніх майя: "Словесний портрет" сакральної культури майянської цив ...
  3. Відкритий міжнародний університет розвитку людини " україна"

    Документ
    ... і свідків. Сторони змагалися в сло­весній баталії за формулою "слово проти ... усього 5 гривень; образа честі. За словесну образу шляхтича передбачався штраф у розм ... першому місці стояли злочини проти життя підданих московського царя. а) так; б) ні. 9. ...
  4. Корсак твої Україно

    Книга
    ... час і можливість подбати про життя підданих. Єлизавета аж відступила на крок ... у відділення російської мови і словесності імператорської Академії наук. Та пров ... . Відділення російської мови і словесності 8 лютого 1862 року доручає І. Срезневському ...
  5. М ІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ УМАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ПАВЛА ТИЧИНИ ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ Частина 2 Умань – 2009

    Документ
    ... 1980. – № 12. – С. 28. Слюсаренко О. Життя, віддане Умані // Уманська зоря. – 2004. – 6 листопада ... самостійно виконують завдання за словесною інструкцією педагога: «Виклади ... за допомогою слова, «наказание» – словесно виражене повчання. Ці терміни у ...

Другие похожие документы..