Главная > Документ


А.І.Постельняк,

методист центру координації діяльності методичних кабінетів (центрів) та методичної роботи з педагогічними кадрами, лауреат обласної педагогічної премії імені Василя Сухомлинського

ОПОРНІ ШКОЛИ ОБЛАСТІ: ІСТОРІЯ СТАНОВЛЕННЯ

ТА СУЧАСНИЙ СТАН

«Педагогічна праця, − наголошував В.О.Сухомлинський, − це щоденна твор-чість, мистецтво». Вона вимагає яскра-вої, творчої особис-тості вчителя.

В умовах модер-нізації освіти злобо-денною стає пробле-ма становлення вчителя-майстра, якому притаманні компетентність, про-фесіоналізм, майс-терність, творчість, і який, розуміючи «інноваційний харак-тер епохи», чутливий до нових педагогічних ідей, інноваційних технологій, перспективного досвіду і здатний до їх впровадження у власну педагогічну практику.

Особливої актуальності набуває твердження В.О.Сухомлинського: «Кожний рік педагогічної праці повинен збагачувати технологічну лабораторію вчителя».

Важлива роль у реалізації цього завдання належить системі післядипломної педагогічної освіти та науково-методичної роботи з педагогічними кадрами, опорним навчальним закладом.

Опорні школи на всіх етапах розвитку освіти були і залишаються надійною опорою ОІППО, відділів, управлінь освіти, їх методичних кабінетів у підготовці педагогічних кадрів до якісного вирішення важливих завдань реформування освіти, піднесення якості навчання і виховання підростаючого покоління.

Аналізуючи діяльність обл. ІУВ (ОІППО) за 70 років його функціонування, ми простежили історію становлення і розвитку опорних шкіл як важливих центрів організації методичної роботи з педагогічними кадрами.

У другій половині 40-х років створюються в районах області методичні кущі, центрами яких стають кращі школи, на базі яких проводяться для різних категорій педагогічних працівників лекції, практичні заняття, відкриті уроки, консультації.

У 50-і роки важливу роль у навчанні педагогічних кадрів зіграли опорні школи з проблем трудового навчання і виховання, специфіки організації навчально-виховного процесу в школах-інтернатах, удосконалення управління.

У 1957 році кабінетом педагогіки обл. ІУВ (завідуючий Терлецький Л.А.) узагальнено досвід роботи педколективу Павлиської СШ Онуфріївського району з питань підготовки учнів до практичної діяльності та надрукована брошура В.О.Сухомлинського «Директор і вчитель».

У 60-і роки за рекомендацією обл. ІУВ створю-ються в укрупнених сільських районах методичні зони з 2-3 опорними школами в кожній. На базі 90 опорних шкіл діють 411 шкіл передового педагогічного досвіду, навчанням у яких охоплено 5 тисяч освітян.

Серед актуальних проблем опорних шкіл того часу:

● удосконалення трудового і виробничого навчання;

● організація навчально-виховного процесу в групах і школах продовженого дня;

● наукова організація праці;

● впровадження лекційно-практичної системи навчання;

● освоєння досвіду роботи липецьких і ростовських шкіл.

Обласним ІУВ узагальнено досвід роботи ряду опорних шкіл: Созонівської, Маловисківської № 3, Новоукраїнської № 6, Новопразької.

Досвід педколективів Павлиської, Богданівської №1, Созонівської опорних шкіл висвітлено у статті Терлецького Л.А. «Творчість у роботі – запорука успіху», опублікованій у журналі «Радянська школа» (1963 рік, № 3).

У 1968 році товариством «Знання» видана брошура Кодака М.І. «Сільська школа сьогодні», у якій представлено досвід роботи Деріївської СШ Онуфріївського району.

У 70-і роки обл. ІУВ працює над впровадженням нового Положення про методичну роботу з учителями загальноосвітніх шкіл України.

Творчою групою, очолюваною методистом кабінету керівних кадрів Євгененко В.П., розроблена чітка система методичної роботи з педагогічними кадрами, важливу роль у якій було відведено опорним школам.

Істотно розширена мережа опорних шкіл охоплювала широкий спектр актуальних проблем організації методичної роботи з педагогічними кадрами, реалізації комплексного підходу до навчання і виховання учнів, створення і ефективного використання кабінетної системи, вдосконалення морального, трудового, фізичного і військово-патріотичного виховання школярів, управління школою.

Створюються і розпочинають активну діяльність опорні школи з проблем вивчення і впровадження педагогічної спадщини В.О.Сухомлинського.

Особливу роль відіграє на цьому етапі Павлиська СШ, на базі якої проводиться комплекс науково-методичних заходів для педагогів усіх районів і міст області.

Значна увага приділяється кабінетом підвищення кваліфікації керівних кадрів обл. ІУВ (завідуючий Різницький Я.А., методисти Євгененко В.П., Постельняк А.І.) по створенню ефективної системи навчання керівників опорних шкіл, працівників рай (міськ) вно, РМК і методичного активу.

Плідно працюють:

● обласна школа передового педагогічного досвіду директорів опорних шкіл (керівник І.Г.Ткаченко);

● обласний науково-методичний семінар педпрацівників, які ведуть педагогічні дослідження і працюють над дисертаціями;

● постійно діючі семінари завідуючих рай (міськ) вно і РМК;

● обласна школа інспектора-методиста та ін.

У 80-х роках мережа опорних закладів поповнюється ОШ з проблем реалізації Основних напрямів реформи освіти, формування політичної культури і активної життєвої позиції школярів, виховання учнів у дусі економії і бережливості.

Значним поштовхом для активізації роботи опорних шкіл стало затвердження Міністерством освіти УРСР у 1986-1987 роках пакета важливих нормативних документів:

«Положення про методичний кабінет районного (міського) відділу народної освіти»;

«Положення про опорну школу»;

«Положення про школу передового педагогічного досвіду»;

«Рекомендації щодо організації методичної роботи з педагогічними кадрами в установах освіти УРСР»;

«Положення про шкільний методичний кабінет»;

«Рекомендації про порядок вивчення, узагальнення і поширення передового педагогічного досвіду» та ін.

Плідно працюють у цей період опорні школи з проблем:

● піднесення ефективності методичної роботи з педагогічними кадрами;

● переходу на навчання дітей з 6-річного віку;

● оптимізації навчально-виховного процесу;

● удосконалення уроку;

● впровадження комплексної програми фізичного виховання;

● творчої реалізації педагогічних ідей В.О.Сухомлинського;

● демократизації управління.

Кабінетом школознавства вивчено і узагальнено досвід роботи ряду опорних шкіл:

● Комишуватської СШ Новоукраїнського району (буклет «В похід за економією і бережливістю»);

● середньої школи № 2 м. Олександрії (буклет «Творческий труд коллектива»);

● Долинської СШ № 2 (буклет «Источник педагогической мудрости»);

● Павлиської СШ (плакат «Школа імені В.О.Сухомлинського»);

● Олександрівського РМК («Путь к мастерству»).

У 90-і роки в період становлення і утвердження незалежності України створюється широка мережа опорних шкіл з проблем національного виховання, впровадження ідей народознавства, формування громадянина-патріота України.

Важлива роль на даному етапі належить виплеканій В.І.Каюковим Кіровоградській школі № 21, навчально-матеріальна база і творчий потенціал якої широко використовувався в системі навчання педагогічних кадрів: завідуючих рай(міськ)вно і РМК, директорів і заступників директорів опорних шкіл, вчителів української мови та літератури, українознавства, історії України, трудового навчання та інших.

Досвід роботи педколективу узагальнений кабінетом школознавства і представлений у брошурі «Національна школа: перші кроки» (автор А.І.Постельняк).

Значний досвід було напрацьовано також педколективами опорних Головківської, Першотравневої, Мошоринської, Аджамської, Хмелівської, Петрокорбівської, Деріївської, Ульяновської № 1 та інших шкіл.

Активізації діяльності опорних шкіл у значній мірі сприяла системна робота обласних методичних формувань: обласної школи творчо працюючого директора (керівники Постельняк А.І., Калініченко Н.А.), обласних постійно діючих семінарів директорів опорних шкіл з проблем вивчення і впровадження педагогічних ідей В.О.Сухомлинського (керівник Постельняк А.І.), національного виховання (керівник Махно О.П.), заступників директорів опорних шкіл з методичної роботи (керівник Савченко Л.Л.), директорів шкіл нового типу та ін.

Заняття цих шкіл сприяли формуванню яскравого сузір’я талановитих керівників опорних шкіл: Каюкова В.І., Черевко Л.П., Капелюшної В.Ф., Дєхтяренко Л.І., Савіних Н.О., Мірошника А.М., Гнатюк Л.Г., Овчаренко Л.Г., Савлука А.Г., Набоки Б.С., Лебідь Т.П., Голубіцької В.В.

У цей період на I етапі становлення шкіл нового типу важливу роль зіграли опорні навчальні заклади, які стали базою для навчання педагогічних кадрів:

● Кіровоградський ліцей (пізніше коледж), очолю-ваний кандидатом педагогічних наук Поярковим В.О.;

● Кіровоградська гімназія імені Т.Г.Шевченка (директор Громовий В.В.);

● Олександрійська жіноча гімназія. .

У 90-і роки кабінетами школознавства і виховної роботи обласного ІУВ узагальнено досвід роботи педколективів і керівників опорних шкіл:

● Бобринецької СШ № 1 з проблем гуманізації навчально-виховного процесу на основі впровадження педагогічних ідей В.О.Сухомлинського (буклет «До серця дитини через захоплення» Постельняк А.І.);

● Ульяновської СШ № 2 з питань розвитку учнівського самоврядування (буклет «Час знаходити відповіді» Семезенко Л.Г.);

● Світловодської СШ № 2 з питань зміцнення співдружності школи і сім’ї («Партнерство всерйоз і надовго» Семезенко Л.Г., Постельняк А.І.).

● Головківської середньої школи Олександрійського району (буклет «Плекаймо народні традиції» Махно О.П.);

● Павлиської СШ Онуфріївського району (брошура «Школа імені В.О.Сухомлинського» Калініченко Н.А., Постельняк А.І.);

● директорів шкіл №1 і №4 м. Світловодська Дєхтяренко Л.І. та Савіних Н.О. з питань розвитку творчої активності педагогічних кадрів, впровадження ідей В.О.Сухомлинського («Джерело думки і творчості», «Творчість» Постельняк А.І.);

● заступників директорів СШ № 23 м. Кіровограда та Суботцівської ЗШ Знам’янського району Долженко Н.І., Савлука А.Г. («Завжди в пошуках», «Скарбниця педагогічних ідей» Савченко Л.Л.).

Кабінетом школознавства узагальнено досвід роботи Новоукраїнського і Олександрійського районних методичних кабінетів, який представлено у збірнику «Передовий педагогічний досвід Кіровоградщини у новому баченні»:

«Розвиток творчої активності педагогічних кадрів» (Постельняк А.І.);

«Методична робота: прорив до ефективності» (Ткаченко В.П.).

Модернізаційні процеси в освіті України 2000-2010 років стали основою для нового етапу розширення мережі й оновлення змісту роботи опорних шкіл.

Були створені опорні навчальні заклади з актуальних проблем:

● громадянської освіти і виховання;

● впровадження інноваційних технологій навчання і виховання;

● профілізації старшої школи;

● впровадження інформаційно-комунікаційних технологій;

● розвитку обдарованості дітей;

● апробації навчальної літератури і засобів навчання;

● становлення шкіл сприяння здоров’ю;

● моніторингу якості освіти;

● освітнього менеджменту.

Створений в лютому 2004 року у структурі ІППО центр координації діяльності методичних кабінетів, центрів і методичної роботи з педагогічними кадрами спрямував свою діяльність на піднесення ефективності науково-методичної роботи з педагогічними кадрами. З цією метою:

● удосконалено систему навчання завідуючих і методистів РМК, НМЦ; керівників опорних шкіл, методичного активу;

● узагальнено досвід роботи ряду методичних кабінетів та завідуючих і методистів РМК (Добровеличківський, Онуфріївський, Олександрівський, Долинський, Бобринецький, Петрівський, ЦМСПС м. Кіровограда);

● розроблені методичні посібники і рекомендації «Оптимальна модель методичної роботи в малокомплектній школі», «Опорна школа», «Творчі групи», «Майстер-клас» (серія «Методична скарбниця Кіровоградщини»);

● створена обласна картотека опорних навчальних закладів;

● підготовлено анотований каталог «Перспективний педагогічний досвід Кіровоградщини».

Удосконаленню роботи опорних шкіл сприяли:

● активна діяльність обласної творчої групи з проблеми «Піднесення ефективності методичної роботи»;

● заняття обласних постійно діючих семінарів директорів опорних ЗНЗ;

● проведення спільного семінару завідуючих РМК (НМЦ) і заступників директорів опорних шкіл з проблеми «Особливості діяльності опорної школи з питань організації методичної роботи з педагогічними кадрами» з виїздом у Кіровоградський та Олександрійський райони (відповідно до програми семінару в його рамках були проведені: проблемний стіл «Як забезпечити високу ефективність роботи опорної школи», звіти членів обласної творчої групи, захист координаційних планів роботи опорних шкіл, тематична виставка «Науково-методична робота в школі: сучасні підходи, нестандартні форми, інтерактивні методи);

● творчі звіти опорних РМК, педколективів і керівників опорних шкіл в рамках обласних і регіональних методичних заходів, серпневих конференцій;

● заняття майстер-класів директора ЦМСПС Пахолівецької М.В., завідуючої Бобринецьким РМК Крячко К.І., методиста Даценка О.В. та ін.

● участь працівників РМК (НМЦ), керівників опорних шкіл в обласних, всеукраїнських і міжнародних науково-практичних конференціях, педагогічних читаннях, семінарах;

● рекомендації науково-методичної ради КОІППО від 14 жовтня 2009 року «Опорні школи в системі науково-методичної роботи з педагогічними кадрами: стан і шляхи вдосконалення» адресовані навчально-методичним і науковим підрозділам інституту та районним (міським) методичним кабінетам.

Відповідно до даних рекомендацій та плану роботи ІППО проводиться нинішня обласна науково-практична конференція, основні завдання якої ми вбачаємо в узагальненні і поширенні наявного досвіду та визначенні конкретних шляхів піднесення ефективності роботи опорних шкіл.

Прикладом ефективного використання творчого потенціалу опорних шкіл в системі науково-методичної роботи з педагогічними кадрами можуть бути Бобринецький, Долинський, Добровеличківський, Кіровоградський, Петрівський районні, Світловодський міський методичні кабінети.

Так, наприклад, Долинська СЗШ № 3 (директор Свічкарьова І.Б.) опорна в районі з проблем:

● управління;

● організації методичної роботи;

● впровадження інноваційних технологій навчання і виховання;

● апробації навчальної літератури;

● моніторингу якості освіти;

● організації роботи з обдарованими дітьми;

● психологізації навчально-виховного процесу.

До послуг педагогів району створені на базі опорного навчального закладу:

● клуб творчих вчителів «Злети творчості»;

● творчі групи «Використання можливостей навчальних предметів для формування основних груп компетентностей учнів», «Впровадження нових інформаційних технологій навчання», «Метод проектів у навчально-виховному процесі сучасної школи», «Організація творчої діяльності обдарованих учнів на уроці»;

● експериментальний майданчик «Фахова культура уроку: компетентнісний підхід» та ін.

Творчим підходом до організації методичної роботи з педагогічними кадрами відзначається діяльність Помічнянського НВК № 3 Добровеличківського району (директор – заслужений вчитель України Гринюк О.М.), опорного з актуальних проблем науково-методичного забезпечення впровадження сучасних технологій навчання, виховання й управління, організації допрофільної і профільної освіти, моніторингового супроводу освітнього процесу, апробації навчальної літератури.

На базі Павлиської ЗШ №1 іменіі В.О.Сухомлинського (директор Деркач В.Ф.), опорної з проблеми «Творчий розвиток гуманістичних ідей В.О.Сухомлинського», плідно працюють районні творчі групи вчителів початкових класів і заступників директорів шкіл з навчально-виховної роботи, проблемна лабораторія шкільних бібліотекарів, проводяться засідання районних методичних об’єднань, заняття постійно діючих семінарів, працює консультпункт, школа «Ми – сухомлиністи».

Про ефективність використання творчого потенціалу опорних навчальних закладів красномовно свідчать такі факти:

● керівниками РМО (ММО) є 470 педагогів опорних шкіл;

● очолюють творчі групи – 205;

● керують роботою шкіл педагогічної і управлінської майстерності – 56;

● створені педагогічні майстерні і ШППД при 49 педагогах, майстер-класи – при 75 педпрацівниках ОШ.

До керівництва іншими методичними формуваннями залучені 186 педагогів опорних шкіл.

Особливе місце в структурі науково-методичної роботи області займають впродовж 40 років ОШ з питань вивчення і творчої трансформації педагогічних ідей В.О.Сухомлинського.

Мережа їх постійно розширюється. Зміст роботи поглиблюється. Форми організації навчання педагогічних кадрів стають різноманітнішими. Результативність роботи підвищується.

Свідченням цього є узагальнений ОІППО і районними (міськими) методичними кабінетами (центрами) досвід роботи опорних шкіл з питань творчої трансформації педагогічних ідей В.О.Сухомлинського в сучасних умовах модернізації освіти.

Значний досвід нагромаджено, зокрема, педколективами НВК «Бобринецька гімназія – загальноосвітня школа № 1», Новоградівської ЗШ, НВК «Гайворонська гімназія – загальноосвітня школа № 5», Созонівської, Марфівської, Розкішненської, Надлацької, Йосипівської, Єлизаветградківської, Недогарської, Устинівської, Петрівської II-III ступенів, загальноосвітніх шкіл № 1 і № 6 м. Знам’янки, № 1 м. Світловодська, № 10 м. Олександрії, гімназії № 9, ЗШ № 15 і ЗШ I ступеня «Мрія» м. Кіровограда та інших опорних шкіл.

Приємно відзначити, що значно зросла кількість опорних шкіл, які, працюючи над іншими актуальними проблемами модернізації освіти, глибоко досліджують педагогічну спадщину В.О.Сухомлинського, творчо розвивають і впроваджують його педагогічні ідеї.

Це стосується, зокрема, опорних шкіл з таких важливих проблем:

● управління сучасною школою;

● розвиток творчої активності педагогічних кадрів;

● розвиток здібностей і обдарувань учнів;

● виховання громадянина-патріота;

● морально-етичне виховання;

● зміцнення співдружності школи і сім’ї та ін.

Варто відзначити творчий підхід до трансформації ідей В.О.Сухомлинського педколективів Бобринецької ЗШ № 5; Долинської СЗШ № 3; Гайворонських № 1 і № 2, Хащуватської і Солгутівської шкіл Гайворонського району; Богданівської №1 і №2, Дмитрівської СШ №2 Знам’янського району; шкіл №3, 4, 6, 8, гімназії №7 м. Новоукраїнки, Глодоської, Петрівської, Іванівської шкіл Новоукраїнського району; шкіл № 4, 7, 10 м. Світловодська; шкіл №2 і №3 м. Знам’янки; ЛІТ, колегіуму, гімназії, шкіл № 2, № 9 м. Олександрії та багатьох інших.

Особлива місія в системі вивчення і творчого впровадження педагогічних ідей В.О.Сухомлинського належить опорним закладам освіти, яким присвоєно ім’я видатного педагога. Справжніми творчими лабораторіями стали:

Павлиська ЗШ I-III ступенів № 1 Онуфріївського району;

ДНЗ № 24 м. Кіровограда;

Олександрійський педагогічний коледж;

обласний інститут післядипломної педагогічної освіти.

Впродовж десятиліть у цих закладах створювався і постійно збагачувався досвід творчої трансформації педагогічних ідей В.О.Сухомлинського в практику модернізації сучасної дошкільної освіти, загальноосвітньої школи, підготовки і підвищення кваліфікації педагогічних кадрів.

Не випадково серед лауреатів обласної педагогічної премії імені В.О.Сухомлинського 14 педпрацівників закладів, які носять ім’я В.О.Сухомлинського.

Важливим напрямом діяльності ОІППО і регіональних методичних служб в останні чотири роки стала підготовка педагогічних кадрів до роботи з обдарованими дітьми.

Вирішенню даної проблеми у значній мірі сприяли, створені відповідно до рекомендації КОІППО, опорні школи з даної проблеми.

Окремі аспекти досвіду їх роботи представлені у навчально-методичних посібниках та рекомендаціях, підготовлених науковцями та методистами ОІППО: «Увага: обдаровані діти!» (автори Корецька Л.В., Постельняк А.І.), «Підготовка вчителів до роботи з обдарованими учнями» (автори Жосан О.Е., Корецька Л.В.), «І творчість, і праця, і успіх» (упорядник Болсун С.А.).

Потужним поштовхом для створення широкої мережі опорних Шкіл сприяння здоров’ю стали проведені навчально-методичним кабінетом виховної роботи і шкільних бібліотек (завідуюча Міцай Ю.В.):

● заняття постійно діючих семінарів методистів РМК (НМЦ) і директорів опорних шкіл;

● конкурс-захист моделей Шкіл сприяння здоров’ю;

● обласна науково-практична конференція «Здоров’я дитини: пріоритети освіти і медицини»;

● презентація досвіду роботи опорних шкіл в рамках обласного конкурсу дослідницьких проектів «Освіта Кіровоградщини: інноваційний пошук», проведеного кафедрою педагогіки і психології (Болсун С.А.).

Певні здобутки мають педколективи опорних навчальних закладів з питань інноваційної діяльності, впровадження інноваційних технологій навчання і виховання.

Досвідчені педагоги цих закладів успішно керують роботою районних (міських) творчих груп, проблемних лабораторій, проводять авторські семінари, заняття ШППД, майстер-класів, презентуючи власний досвід впровадження модульно-розвивального, проблемно-діалогічного навчання, інформаційних, проектних, ігрових технологій, комунікативного підходу, розвитку критичного мислення, технологій ТРВЗ – педагогіки, КТС, здоров’язберігаючих технологій, технологій «Крок за кроком», «Обличчям до дитини», «Рівний – рівному», «Піснезнайка» та інших.

Творчі знахідки, цінний досвід мають педколективи опорних шкіл з актуальних проблем модернізації виховної роботи:




Похожие документы:

  1. Формула здорового способу життя розробки уроків позакласних заходів та пішохідних екскурсійних маршрутів для проведення дня знань та першого уроку в 2012/2013 навчальному році

    Урок
    ... -методичнимкабінетом виховної роботита шкільних бібліотек Кіровоградського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені ВасиляСухомлинського ...
  2. Формула здорового способу життя розробки уроків позакласних заходів та пішохідних екскурсійних маршрутів для проведення дня знань та першого уроку в 2012/2013 навчальному році

    Урок
    ... -методичнимкабінетом виховної роботита шкільних бібліотек Кіровоградського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені ВасиляСухомлинськогоМЕТОДИЧН ...
  3. Науково-методичне забезпечення модернізації системи освіти методичний вісник

    Конкурс
    ... ія Центрукоординації діяльності РМК (НМЦ) таметодичної роботи з педагогічнимикадрами (методист Постельняк А.І.), навчально-методичнихкабінетів математики (Ткаченко Л.А.), хімії (Шевчук В.П.), географії (Хлань Л.М.), історії та правознавства ...
  4. МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ І ОСВІТИ ДОРОСЛИХ АПН УКРАЇНИ НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ ТА ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ІНЖЕНЕРНО-ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ У ХМЕЛЬНИЦЬКІЙ ОБЛАСТІ

    Документ
    ... (навчально)-методичнихцентрів (кабінетів) професійно-технічної освіти забезпечити укомплектування педагогічними працівниками ... області СУЧАСНИЙ ПСИХОЛОГІЧНИЙ КАБІНЕТ – ОДИН ІЗ ФАКТОРІВ ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ ТА ЕФЕКТИВНОСТІ РОБОТИ ПРАЦІВНИКА ПСИХОЛОГІЧНО ...
  5. Управління освіти і науки миколаївської облдержадміністрації миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти звіт миколаївського обласного інституту

    Конкурс
    ... методиста районного (міського) методичногокабінету (центру) у забезпеченні наступності в діяльності дошкільного навчального закладу та початкової школи розкрила ...

Другие похожие документы..