Главная > Документ


ПРОГРАМА

для загальноосвітніх навчальних закладів

Історія України

5–12 класи

Рівень стандарту

УВАГА!

Авторські права на текст програми «Історія України. Всесвітня історія, 5–12 кл.» належать Міністерству освіти і науки України та авторам програми.

ВСТУП ДО ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

5-й клас (35 годин)

Курс Вступ до історії у 5 класі є пропедевтичним, що й визначає його місце в системі шкільних історичних курсів та з-поміж інших навчальних дисциплін, а також початковість, елементарність його змістової частини й тих вимог, що їх висувають до знань та умінь учнів.

Головною метою курсу є підготовка учнів до успішного опанування систематичних курсів історії України та всесвітньої історії, прищеплення інтересу до історії, вивчення знань у наступних класах через формування в них початкових уявлень про історію як науку та про історію України як складову світової історії, елементарних вмінь з історії; поглиблення загальних дидактичних вмінь, необхідних для успішного засвоєння історичної інформації в подальшому; викликати захоплення минулим України.

Зміст курсу ґрунтується на таких засадах:

  • забезпечення формування елементарних уявлень про історію як науку, відмінну від інших своїм предметом, категоріальним апаратом та методологією;

  • забезпечення розвитку загальнодидактичних та спеціальних умінь, важливих для навчання історії;

  • використання матеріалу з історії України при ознайомленні з найяскравішими сторінками вітчизняної історії та її найвизначнішими діячами;

  • збереження хронологічної послідовності викладу як передумови засвоєння на емпіричному рівні логіки історичного процесу;

  • послідовне втілення загальнолюдських цінностей;

  • врахування вікових особливостей.

Програма курсу передбачає уроки тематичного оцінювання навчальних досягнень учнів. Якщо для систематичних курсів з історії в основу результативної частини покладено знання учнів та сформовані вміння, то історична пропедевтика націлена передусім на початкові знання, елементарні уявлення та найпростіші вміння. Історичні знання п’ятикласників можна схарактеризувати як фрагментарні, початкові. Відповідно, їхні навчальні досягнення мають елементарний рівень і більш практичну спрямованість, пов’язані в основному з уміннями читати й розуміти адаптований історичний текст, працювати з історичними ілюстраціями, адаптованою історичною картою та стрічкою часу.

Дата

проведення

уроку

К-ть годин

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

1

ВСТУП

Ознайомлення учнів із завданнями і структурою курсу та підручника. Історія як навчальний предмет і наука. Історія України — складова всесвітньої історії.

Учень (учениця):

користується підручником (орієнтується в його структурі, користується методичним апаратом тощо); застосовує поняття «історія».

5

Тема 1. ЗНАЙОМСТВО З ІСТОРІЄЮ

Відлік часу в історії. Ознайомлення з історичною картою. Історичні джерела. Речові джерела. Археологія — наука про життя найдавніших людей. Речові пам’ятки трипільців. Історичні заповідники та музеї.

Писемність та усна народна творчість як джерело історичних відомостей. Архіви. Нумізматика, сфрагістика та геральдика в історичній науці. Тризуб. Золота пектораль та найвидатніші скіфські пам’ятки. Археологи про грецькі міста-держави на території України.

Імена та назви. Легенди про походження географічних назв (за матеріалами історії рідного краю). Давні слов’яни. Історики про походження українського народу. Легенди про походження Києва.

Наш край.

Учень (учениця):

розрізняє умовні позначки на історичній карті;

знаходить на карті відповідь на запитання вчителя;

креслить лінію часу та позначає на ній запропоновані дати;

співвідносить рік зі століттям;

пояснює, як відбувається відлік часу в історії, звідки історики довідуються про минулі часи; про давнє походження тризуба; про давність етноніма «Україна»;

свідомо читає адаптований історичний текст, знаходить у ньому історичну інформацію;

відрізняє художньо-образний та науково-популярний історичний тексти;

знаходить у тексті відповіді на запитання.

1

Узагальнення

1

Резервний час

6

Тема 2. КНЯЖА РУСЬ-УКРАЇНА

Київська Русь. Давні літописи про перших князів Київської держави та походження назви «Русь». «Повість минулих літ».

Київська держава часів Володимира Великого та Ярослава Мудрого. Літописець про запровадження християнства. Історичне значення запровадження християнства. Софійський собор, Києво-Печерська лавра — символи Русі. Пам’ятки книгописання.

«Руська правда». Писемні згадки про школи Давньої Русі.

Боротьба Давньої Русі з кочовиками.

Володимир Мономах. «Повчання дітям». Перші письмові згадки назви «Україна».

Україна-Русь і монгольська навала. Археологічні знахідки та літописи про боротьбу з монголами та монгольське ярмо.

Галицько-Волинська держава. Данило Романович і його спадкоємці. Українські землі у складі Великого князівства Литовського, Польського королівства, Угорщини, Молдавії, Кримсько-татарської держави, Туреччини, Московської держави.

Люблінська унія та її наслідки. В.-К. Острозький. Культура України князівської епохи, церковне життя.

Наш край.

Учень (учениця):

знаходить на карті місця найвизначніших подій княжої доби, території Київської Русі та Галицько-Волинської держави тощо;

визначає тривалість подій, віддаленість від сьогодення;

називає найвизначніші події та найвидатніших діячів княжої доби;

за текстом розповідає про історичного діяча та про історичну подію;

вибірково переказує художньо-образний текст, вибираючи з нього історичну інформацію;

наводить приклади найвідоміших культурних пам’яток;

розповідає про одну (на вибір) з пам’яток княжої доби;

відрізняє в сюжеті оповідань справжні історичні факти та постаті від вигаданих;

складає простий план до науково-популярного тексту підручника;

виокремлює в тексті головне й другорядне;

оцінює інформацію історичних джерел.

1

Узагальнення

1

Резервний час

6

Тема 3. КОЗАЦЬКА УКРАЇНА

Виникнення українського козацтва та Запорізької Січі. Побут, звичаї козацького товариства. Запорізька Січ — козацька республіка. Козацькі клейноди як пам’ятки історії. Запорозьке і реєстрове козацтво.

Доба героїчних походів і козацьких повстань. Гетьман П.Конашевич-Сагайдачний.

Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст. Історичні джерела про гетьмана Б. Хмельницького та Українську козацьку державу. Українсько-московський договір 1654 р.

Українська козацька держава в другій половині ХVІІ ст. Література та письмові джерела про І.Мазепу.

Боротьба козацької старшини за відновлення державних прав України. П. Орлик, П. Полуботок, гетьмани, гайдамаччина, ліквідація Української козацької держави та зруйнування Січі в історичних джерелах. Кошовий отаман П. Калнишевський в усній народній творчості.

Свідчення про поширення освіти та навчання у братських школах. Києво-Могилянська академія. Найвидатніші митці української культури ХVІІІ ст. Г. Сковорода.

Наш край.

Учень (учениця):

знаходить на карті місця найвизначніших подій доби, територію Гетьманщини;

визначає тривалість подій, складає елементарні хронологічні задачі;

називає найвизначніші події та найвидатніших діячів козацької доби;

наводить приклади найвідоміших культурних пам’яток;

стисло характеризує історичні постаті, використовуючи текст підручника;

висловлює ставлення до подій та постатей;

розповідає про кілька (на вибір) пам’яток козацької доби;

докладно переказує науково-популярний текст, вибудовуючи розгорнуту відповідь на запитання;

за текстом складає простий план перебігу подій;

моделює белетризовану ситуацію, змінюючи особу оповідача, додаючи нових героїв тощо;

складає словник історичних термінів, витлумачує їх на основі тексту;

визначає належність зображених на ілюстраціях історичних пам’яток до козацької доби, порівнюючи їх із попередньою епохою.

1

Узагальнення

1

Резервний час

7

Тема 4. УКРАЇНА В ХІХ—ХХ ст.

Українські землі під владою Російської та Австрійської імперій. Формування модерної української нації. Освіта. Університети. І. Котляревський, Т. Шевченко. «Руська трійця».

В. Антонович, І. Франко, Леся Українка в національно-культурному житті другої половини ХІХ — початку ХХ ст. Меценатство.

Україна у Першій світовій війні. Українські січові стрільці. Мистецька творчість українських січових стрільців.

Відродження Української держави в 1917—1920 рр., Центральна Рада. М. Грушевський. Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

Свідчення про встановлення більшовицької влади в Україні. Україна у складі СРСР. Індустріалізація та колгоспна система. Голодомор 1932—1933 рр. Великий терор. Репресії.

Друга світова війна (1939—1945). Кіно- та фотодокументи про війну. Свідчення про життя населення України в роки окупації (за матеріалами історії рідного краю). Радянські партизани.

Український визвольний рух в роки війни (ОУН та УПА). Завершення війни, післявоєнний період, придушення визвольного руху.

Україна у 50—80-ті роки ХХ ст. Дисиденти. Завершення формування території сучасної України. Досягнення і проблеми. Уроки Чорнобильської трагедії. Освіта. Наука. Культура.

Наш край.

Учень (учениця):

показує на карті територію України, області, найбільші міста;

ставить запитання до історичної карти;

переказує адаптований історичний текст за планом, вживаючи історичні терміни;

встановлює хронологічну послідовність 2—3 історичних подій;

називає найважливіші події та найвизначніші постаті;

вибирає (з переліку) пов’язані події (факти);

складає план розповіді про подію;

складає запитання про історичні події та постаті;

ділиться враженнями про історичні події та постаті;

визначає історичне тло в художніх оповіданнях на історичну тематику;

дає повну відповідь на історичне запитання (за текстом підручника);

наводить приклади участі своїх родичів у важливих подіях XX ст.

1

Узагальнення

1

Тема 5. УКРАЇНА СУЧАСНА

Національно-демократичний рух 1980— 1990-х років. Незалежність України. Розпад СРСР. Конституція України як Основний Закон держави. Територія, населення та національний склад, найбільші міста. Державні символи України. Сучасна Україна в Європі та світі.

Учень (учениця):

показує на карті територію України після відновлення її незалежності у 1991 р.;

встановлює хронологічну послідовність прийняття найважливіших державотворчих документів;

вибирає (з переліку) пов’язані події (факти);

складає розповідь на основі розповідей родичів про їхній внесок у будівництво заможної демократичної України;

наводить приклади зі сфери науки, спорту, культури, де Україна має здобутки світового рівня.

1

Узагальнення

1

Підсумкове узагальнення

7-й клас (35 год)

Дата

проведення

уроку

К-ть годин

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

1

ВСТУП (спільно з історією Середніх віків)

Ознайомлення учнів із завданнями і структурою курсу. Що і як вивчає історія Середніх віків. Хронологічні межі та періодизація Середньовіччя. Середньовічна Україна.

Учень (учениця):

показує на карті основні напрямки Великого розселення слов’ян, території розселення східнослов’янських племінних союзів у VІІІ—ІХ ст., Київської держави наприкінці ІХ—Х ст., основні напрямки походів київських князів;

встановлює хронологічну послідовність подій періоду.

На основі різних джерел інформації:

застосовує та пояснює на прикладах поняття і терміни: «слов’яни», «анти», «склавини», «Велике розселення слов’ян», «східнослов’янські племінні союзи», «князь», «Давня Русь», «Київська Русь», «Україна-Русь», «Україна», «Київська держава»;

визначає причини, суть та наслідки основних явищ і подій періоду;

характеризує особистість та дiяльність князів, аналізує та порівнює внутрішню і зовнішню політику давньоруських князів, визначає наслідки внутрішньої та зовнішньої політики перших давньоруських князів;

порівнює особливості міського та сільського життя мешканців Давньої Русі, суспільну роль різних верств та станових груп;

описує повсякденне життя різних верств Київської держави;

висловлює ставлення до історичних діячів доби, судження про доленосні події доби.

4

Тема 1. ВИНИКНЕННЯ ТА РОЗВИТОК КИЇВСЬКОЇ РУСІ

Слов’яни під час Великого переселення народів. Розселення племінних союзів східних слов’ян VІІІ—ІХ ст. на території сучасної України. Сусіди східнослов’янських племен. Етнічні й державотворчі процеси в період утворення Київської держави.

Походження назви «Русь». Князювання Аскольда. Правління Олега. Князь Ігор. Походи проти Візантії.

Княгиня Ольга, її реформи. Прихід Святослава до влади. Похід проти Хозарського каганату. Балканські походи.

Суспільний устрій Київської держави у ІХ—Х ст. Склад та заняття населення. Життя людей у селі. Міста і міське життя.

1

Узагальнення

1

Резервний час

4

Тема 2. КИЇВСЬКА ДЕРЖАВА НАПРИКІНЦІ Х — У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХІ ст.

Початок правління князя Володимира. Територіальне зростання Київської держави. Запровадження християнства як державної релігії. Внутрішня і зовнішня політика Володимира.

Міжусобна боротьба між синами Володимира Великого. Утвердження Ярослава в Києві.

Учень (учениця):

показує на карті території Київської держави за Володимира та Ярослава, порівнюючи їх із попереднім періодом; території сусідніх держав;

встановлює хронологічну послідовність подій періоду.

На основі різних джерел інформації:

визначає причини, суть та наслідки основних явищ і подій періоду;

визначає передумови й історичне значення запровадження християнства;

Розбудова Києва. «Руська правда». Церковне та культурно-освітнє життя. Відносини з іншими державами.

Політичний устрій. Основні верстви населення. Розвиток землеволодіння. Залежність селян і повинності. Розвиток сільського господарства, ремесел, торгівлі. Міста. Гроші.

Розвиток української мови та писемності. Школи. Усна народна творчість. Архітектура. Малярство. Музична творчість.

пояснює роль княжої влади у політичному устрої Київської держави;

характеризує на прикладах стан розвитку господарства і торгівлі періоду;

розповідає про виникнення східнослов’янської писемності та розвиток української мови та освіти, обґрунтовує поширення писемності серед різних верств населення;

характеризує культурні досягнення, розпізнає найвідоміші пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва, стисло описує їх;

характеризує та оцінює діяльність князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого;

висловлює ставлення до історичних діячів доби, судження про доленосні події доби.

1

Узагальнення

1

Резервний час

5

Тема 3. КИЇВСЬКА ДЕРЖАВА У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІ — ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХІІІ ст.

Київська держава за часів правління Ярославичів. Боротьба між Ярославичами за київський престол. Любецький з’їзд князів.

Посилення великокнязівської влади за Володимира Мономаха, його внутрішня і зовнішня політика. Правління Мстислава Володимировича. Роздробленість Русі.

Політичний і соціально-економічний розвиток Київського і Переяславського князівств середини XII — першої половини XIIІ ст.

Політичний і соціально-економічний розвиток Чернігівського князівства середини XII — першої половини XIIІ ст. «Слово о полку Ігоревім» — історичне джерело і літературна пам’ятка Давньої Русі.

Політичний і соціально-економічний розвиток Галицького і Волинського князівств. Піднесення Галицького князівства за Володимира та Ярослава Осмомисла.

Освіта. Наука. Усна народна творчість.

Книжні пам’ятки. Літописання. Архітектура та мистецтво. Історичне значення Київської держави.

Учень (учениця):

показує на карті території князівств часів роздробленості Давньої Русі, порівнюючи їх із територіями колишніх племінних союзів східних слов’ян;

характеризує географічне положення князівств, визначає зв’язки між географічним положенням та їх історичним розвитком;

встановлює хронологічну послідовність подій періоду.

На основі різних джерел інформації:

Застосовуєта пояснює на прикладах термін «роздробленість»;

визначає причини, суть та наслідки основних явищ і подій періоду;

визначає особливості політичного та соціально-економічного життя князівств часів роздробленості;

розповідає про похід князя Ігоря, наводячи приклади з тексту «Слова...»;

характеризує культурні досягнення, розпізнає найвідоміші пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва, стисло описує їх;

характеризує та оцінює діяльність князя Володимира Мономаха;

висловлює ставлення до історичних діячів доби, судження про доленосні події доби.

1

Узагальнення

1

Резервний час

5

Тема 4. ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКА ДЕРЖАВА

Утворення Галицько-Волинської держави за Романа Мстиславича. Боротьба синів Романа Мстиславича за відродження Галицько-Волинської держави.

Перший похід монголів на Русь. Вторгнення хана Батия на українські землі. Утворення Золотої Орди.

Внутрішня та зовнішня політика князя Данила Романовича. Коронація Данила. Наступники Данила Романовича.

Правління короля Юрія І. Останні галицько-волинські князі. Боротьба Польщі, Угорщини та Литви за землі Галицько-Волинської держави в 40—80-ті роки ХІV ст. Волинь за правління Любарта.

Особливості розвитку культури Галицько-Волинської держави. Освіта. Літописання. Архiтектура та образотворче мистецтво.

Історичне значення Галицько-Волинської держави.

Учень (учениця):

показує на карті столицю та територію держави, утвореної Романом Мстиславичем, території сусідніх держав, напрями походів монголів і українські міста, захоплені Батиєм, порівнює територію Галицько-Волинської держави часів її піднесення з кордонами Київської держави часів Ярослава Мудрого, сучасними кордонами України;

встановлює хронологічну послідовність подій історії Галицько-Волинської держави.

На основі різних джерел інформації:

застосовує та пояснює на прикладах поняття і терміни: «Галицько-Волинська держава», «монголи», «Золота Орда», «золотоординське ярмо»;

визначає причини, суть та наслідки основних явищ і подій періоду;

характеризує зовнішню та внутрішню політику Данила Романовича, заходи, до яких вдавалися Даниловичі, аби втримати могутність Галицько-Волинської держави;

визначає особливості залежності галицько-волинських земель від Золотої Орди;

характеризує культурні досягнення, розпізнає найвідоміші пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва, стисло описує їх;

характеризує та оцінює діяльність князя Данила Романовича;

висловлює ставлення до історичних діячів доби, судження про доленосні події доби.

1

Узагальнення

1

Резервний час

6

Тема 5. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ ВЕЛИКОГО КНЯЗІВСТВА ЛИТОВСЬКОГО ТА ІНШИХ ДЕРЖАВ (ДРУГА ПОЛОВИНА ХІV—ХV ст.)

Поширення влади польського короля на Галичину, а Великого князівства Литовського — на інші українські землі. Суспільно-політичний устрій Великого князівства Литовського. Кревська унія.

Політика великого князя литовського Вітовта щодо українських земель. Виступ литовсько-руської знаті на чолі з князем Свидригайлом. Відновлення та остаточна ліквідація Київського і Волинського удільних князівств.

Закарпаття під владою Угорщини. Буковина у складі Молдовського князівства. Завоювання Московською державою Чернігово-Сіверських земель.

Утворення Кримського ханства. Перехід кримських ханів у васальну залежність від Османської імперії. Початок татарських походів на українські землі.

Соціальна структура суспільства. Панівні верстви населення, їхнє повсякденне життя. Князь В.-К. Острозький. Становище духівництва та церковні відносини.

Сільське господарство. Становище і повсякденне життя селянства. Зростання міст. Магдебурзьке право. Міське населення та його спосіб життя. Розвиток ремесел і торгівлі.

Особливості розвитку культури українських земель у другій половині ХІV—ХV ст. Освіта. Юрій із Дрогобича. Початок українського книговидання. Швайпольт Фіоль. Архiтектура й містобудування. Малярство та книжкова мініатюра.

Учень (учениця):

показує на карті території держав, до складу яких увійшли українські землі, місця найвідоміших подій та створення найвизначніших культурних пам’яток, територію Кримського ханства;

встановлює хронологічну послідовність подій періоду.

На основі різних джерел інформації:

застосовує та пояснює на прикладах поняття і терміни: «Литовсько-руська держава», «українська шляхта», «магдебурзьке право», «кріпацтво», «іконостас»;

визначає причини, суть та наслідки основних явищ і подій періоду;

визначає особливості суспільно-політичного становища українських земель у складі Великого князівства Литовського та інших держав;

порівнює політичне становище українських земель у складі Великого князівства Литовського до і після Кревської унії;

виявляє відмінності в політиці великих князів литовських Ольгерда, Вітовта і Свидригайла щодо українських земель;

встановлює роль кожної із суспільних верств та станових груп, пояснює значення князівської верстви для збереження державотворчих традицій;

характеризує умови розвитку культури, стан розвитку господарства і торгівлі, особливості розбудови міст та їх самоврядування;

характеризує культурні досягнення, розпізнає найвідоміші пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва, стисло описує їх;

висловлює ставлення до історичних діячів доби, судження про доленосні події доби.

1

Узагальнення

1

Резервний час

8-й клас (52 год)

Дата

проведення

уроку

К-ть годин

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

1

ВСТУП

Ознайомлення учнів із завданнями і структурою курсу. Нова доба в історії України: хронологічні рамки. Становище українських земель у складі різних держав у ХVІ ст.

Учень (учениця):

показує на карті територіальні зміни, що відбулися внаслідок Люблінської унії, володіння Речі Посполитої та її сусідів, воєводства та їхні центри на українських землях, місця Запорізьких Січей — фортець та володіння Запорізької Січі, напрямки козацьких походів та перших повстань, місця найважливіших подій та створення найвизначніших культурних пам’яток;

встановлює хронологічну послідовність подій періоду.

На основі різних джерел інформації:

застосовує та пояснює на прикладах поняття і терміни: «магнати», «низове»та«реєстрове козацтво», «Запорізька Січ», «клейноди», «козацька республіка», «братства», «національно-визвольний рух»;

визначає причини, суть та наслідки основних явищ і подій періоду;

порівнює становище привілейованих верств тогочасного українського суспільства; низових (запорізьких) та реєстрових козаків;

характеризує особливості військово-політичної організації козацтва; військового мистецтва козаків; становища православної церкви, реформаційного та контрреформаційного руху на українських землях;

аналізує зміни суспільно-політичного життя на українських землях після Люблінської унії;

характеризує та оцінює діяльність князя В.-К. Острозького, діячів Острозької академії, єзуїтів, православних братств;

характеризує культурні досягнення, розпізнає найвідоміші книжкові пам’ятки, пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва, стисло описує їх;

пояснює засади, на яких виникла греко-католицька церква;

висловлює ставлення до історичних діячів доби, судження про доленосні події доби.

8

Тема 1. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В ХVІ ст.

Соціальна структура українського суспільства та економічне життя. Князі, пани й дрібна шляхта. Становище непривілейованих груп населення. Виникнення українського козацтва.

Передумови Люблінської унії. Люблінський сейм 1569 р. Суспільно-політичні зміни в українських землях після Люблінської унії.

Реформаційні та контрреформаційні рухи в Україні. Православні братства. Львівська братська школа.

Становище церкви. Розвиток полемічної літератури. Церковні собори в Бересті 1596 р., утворення греко-католицької церкви.

Виникнення Запорізької Січі. Д. Вишневецький. Життя та побут козаків.

Військове мистецтво козацтва. Утворення реєстрового козацтва. Повстання 1591—1596 рр.

Умови розвитку культури. Розвиток української мови. Шкільництво. Острозька академія. Рукописна книга та книговидання.

Архітектура й містобудування. Образотворче та декоративно-ужиткове мистецтво.

1

Узагальнення

1

Резервний час

6

Тема 2. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХVІІ ст.

Зростання магнатського землеволодіння. Поширення фільварків. Розвиток товарного виробництва. Міста. Становище селян та міщан.

Вплив Берестейської унії на церковне життя в Україні. Становище церков.

Морські походи козаків. Гетьман П. Конашевич-Сагайдачний. Участь українського козацтва у Хотинській війні.

Козацько-польський збройний конфлікт 1625 р. Повстання Т. Федоровича, І. Сули-ми. Національно-визвольне повстання 1637—1638 рр.

Митрополит П. Могила. Шкільництво. Утворення Києво-Могилянської академії. Література. Книговидання.

Театр. Література. Музика. Архітектура та образотворче мистецтво.

Учень (учениця):

показує на карті воєводства Речі Посполитої на українських землях та територіальні зміни, що відбулися за зазначеного періоду, території, охоплені національно-визвольним рухом у 20—30-х роках ХVІІ ст., місця розташування Запорізьких Січей-фортець, найважливіших подій та створення найвизначніших культурних пам’яток;

встановлює хронологічну послідовність подій періоду.

На основі різних джерел інформації:

визначає причини, суть та наслідки основних явищ і подій періоду;

характеризує та оцінює діяльність П. Конашевича-Сагайдачного, П. Могили;

порівнює становище православної та греко-католицької церков;

визначає наслідки участі козацтва у Хотинській війні, значення національно-визвольних повстань, особливості соціально-економічного та політичного становища українців у першій половині ХVІІ ст.;

характеризує культурні досягнення, розпізнає найвідоміші пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва, стисло описує їх;

висловлює ставлення до історичних діячів доби, судження про доленосні події доби.

1

Узагальнення

1

Резервний час

7

Тема 3. ПОЧАТОК НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНОЇ ВІЙНИ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ СЕРЕДИНИ XVII ст.

Передумови Національно-визвольної війни. Б. Хмельницький, його сподвижники.

Битви на Жовтих Водах, під Корсунем та Пилявцями. Визвольний похід українського війська в Галичину. Програма розбудови Української козацької держави.

Збаразько-Зборівська кампанія. Укладення Зборівської угоди. Берестецька битва. Білоцерківський мирний договір.

Утворення української козацької держави — Гетьманщини. Політичний та адміністративно-територіальний устрій. Фінансова система та судочинство. Українська армія. Зміни в соціально-економічному житті українського народу.

Молдовські походи Б. Хмельницького. Батозька битва. Жванецька облога. Внутрішньо- і зовнішньополітичне становище Гетьманщини наприкінці 1653 р.

Українські землі в системі міжнародних відносин. Місце Гетьманщини в міжнародних відносинах тогочасної Європи. Зовнішня політика Гетьманщини. Відносини між Українською державою і Московією.

Українсько-московська міждержавна угода 1654 р. Воєнні дії в 1654—1655 рр.

Учень (учениця):

показує на карті територіальні зміни, що відбулися внаслідок Національно-визвольної війни, територію Української козацької держави за Зборівським договором та її сусідів, українські землі, що не увійшли до складу Гетьманщини, напрямки найважливіших козацьких походів під час Національно-визвольної війни; місця найголовніших битв, підписання найважливіших договорів, центри полків та столицю Гетьманщини;

встановлює хронологічну послідовність подій періоду.

На основі різних джерел інформації:

застосовує та пояснює на прикладах поняття і терміни: «Національно - визвольна війна», «Військо Запорізьке», «Гетьманщина»;

визначає причини, суть та наслідки основних явищ і подій періоду;

визначає роль кожної з найбільших битв у розгортанні національно-визвольної боротьби, зміни політичного та економічного становища українців, мирних угод козаків із польським урядом;

характеризує політичний та адміністративно-територіальний устрій Гетьманщини, відносини Гетьманщини з Кримським ханством, Молдовою, Московією;

порівнює позиції європейських держав щодо Національно-визвольної війни українського народу;

аналізує значення українсько-московської міждержавної угоди 1654 р.;

характеризує та оцінює діяльність гетьмана Б. Хмельницького;

висловлює ставлення до історичних діячів доби, судження про доленосні події доби.

1

Узагальнення

1

Резервний час

Тема 4. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В 60–80-ті роки XVII ст.

Віленське перемир’я. Зміна зовнішньополітичної орієнтації Б.Хмельницького. Дії українського війська в Польщі 1656—1657 рр. Б. Хмельницький — політик та дипломат. Становище в Гетьманщині після смерті Б. Хмельницького.

Гетьман І. Виговський, його зовнішня та внутрішня політика. Гадяцька угода 1658 р. Московсько-українська війна 1658—1659 рр.

Переяславський договір 1659 р. Чуднівська кампанія 1660 р. та укладення Слободищенської угоди. Боротьба за владу на Лівобережній Україні. Андрусівське перемир’я 1667р.

Гетьман П. Дорошенко, його боротьба за об’єднання України. Чигиринські походи турецько-татарського війська. Бахчисарайський мир. Занепад Правобережжя, його перехід під владу Польщі.

Адміністративно-територіальний устрій Лiвобережної Гетьманщини. Органи влади. Заходи гетьманів щодо захисту державних інтересів Гетьманщини. Соціальний устрій.

Слобідська Україна в другій половині XVII ст. Заснування слобідських міст. Адміністративно-політичний та соціальний устрій.

Запорізька Січ у складі Гетьманщини. Участь запорожців у війнах проти Польщі, Османської імперії та Кримського ханства. Політика уряду Московії щодо Запорізької Січі.

Господарське, культурне та церковне життя в українських землях. Землеволодіння. Сільське господарство, ремесло, промисли, торгівля. Становище церкви.

Учень (учениця):

показує на карті території, підвладні гетьманам Лівобережної та Правобережної України; території, що перебували під контролем Московії, Туреччини, Польщі; напрямки найважливіших походів; місця найголовніших битв, підписання найважливіших договорів, центри полків Лівобережної Гетьманщини та Слобідської України, столиці Лівобережної та Правобережної Гетьманщини;

встановлює хронологічну послідовність подій періоду.

На основі різних джерел інформації:

застосовує та пояснює на прикладах поняття і терміни: «Лівобережна Гетьманщина», «Слобожанщина», «Руїна», «Чортомлицька Січ»;

визначає причини, суть та наслідки основних явищ і подій періоду;

аналізує зміст угод гетьманського уряду з державами-сусідами, найважливіших угод між іноземними державами, що стосувалися українських земель;

порівнює господарське життя різних українських земель, адміністративно - політичний устрій Слобідської України та Лівобережної Гетьманщини, зовнішню та внутрішню політику гетьманів;

характеризує та оцінює діяльність гетьмана П. Дорошенка;

висловлює ставлення до історичних діячів доби, судження про доленосні події доби.

1

Узагальнення

1

Резервний час

6

Тема 5. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ НАПРИКІНЦІ XVII — У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XVIII ст.

Гетьманщина наприкінці XVIІ — на початку XVIII ст. «Вічний мир». Перший Кримський похід. Обрання гетьманом І. Мазепи. Коломацькі статті 1687 р. Зовнішня та внутрішня політика гетьмана І. Мазепи.

Правобережна Україна наприкінці XVIІ — на початку XVIII ст. Відродження козацького устрою на Правобережній Україні. Повстання С. Палія.

Україна в подіях Північної війни. Українсько-шведський союз. Воєнно-політичні акції російського царя проти українців.

Полтавська битва. Гетьман І. Мазепа в історії України. К. Гордієнко.

Становище в Україні після Полтавської битви. Наступ царату на українську культуру. Заходи щодо економіки Гетьманщини. П. Орлик і його Конституція.

Гетьман І. Скоропадський. Діяльність Малоросійської колегії. П. Полуботок. Відновлення гетьманства. «Рішительні пункти». Гетьман Д. Апостол, його реформи. Діяльність «Правління гетьманського уряду».

Особливості розвитку культури. Освіта і друкарство. Києво-Могилянська академія. Розвиток літератури: поезія, богословські твори, літописна та історична проза. Графіка. Живопис. Музика. Театр. Архітектура. Скульптура.

Учень (учениця):

показує на карті напрямки козацьких походів, місця найважливіших подій та створення найвизначніших культурних пам’яток;

встановлює хронологічну послідовність подій періоду.

На основі різних джерел інформації:

застосовує та пояснює на прикладах поняття і терміни: «Малоросія», «Малоросійська колегія»;

визначає причини, суть та наслідки основних явищ і подій періоду;

оцінює діяльність українських гетьманів, заходи козацької старшини в її боротьбі за відновлення державних прав;

характеризує гетьмана І. Мазепу як історичного діяча;

аналізує зміст укладених гетьманами «статей» з Російською імперією, українсько-шведського договору; основних положень Конституції П. Орлика; умови розвитку економічного та культурного життя;

характеризує культурні досягнення, розпізнає найвідоміші пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва, стисло описує їх;

висловлює ставлення до історичних діячів доби, судження про доленосні події доби.

1

Узагальнення

1

Резервний час

5

Тема 6. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XVIII ст.

Гетьман К. Розумовський, його діяльність. Остаточна ліквідація гетьманства. Діяльність П.Рум’янцева в Лівобережній Україні. Скасування козацького устрою на Слобожанщині. Ліквідація решток автономного устрою Гетьманщини.

Соціально-політичне та економічне становище в Правобережній Україні. Розгортання гайдамацького руху. Коліївщина. М. Залізняк. Зміни у політичному становищі правобережних земель.

Соціально-політичне та економічне становище в Галичині, на Буковині та Закарпатті. Опришківський рух. Поділи Речі Посполитої. Зміни у політичному становищі західноукраїнських земель.

Адміністративно-територіальний поділ та освоєння запорізьких земель Нової (Підпільненської) Січі. Ліквідація Запорізької Січі. П. Калнишевський. Доля запорожців після ліквідації Запорізької Січі. Заселення Південної України. Кримське ханство в XVIII ст. Приєднання Криму до Росії.

Особливості розвитку культури в другій половині XVIII ст. Освіта. Внесок Києво-Могилянської академії в культурно-освітній розвиток. Розвиток філософських ідей. Г. Сковорода. Природничі науки. Музика. Театр. Архітектура. Скульптура. Графіка. Живопис.

Учень (учениця):

показує на карті територіальні зміни, що відбулися внаслідок поділів Польщі, російсько-турецької війни (1768—1774), захоплення Росією Криму (1783), ліквідації козацького адміністративно-територіального устрою на Лівобережній Україні, Слобожанщині, території Вольностей Війська Запорізького, території, охоплені національно-визвольним рухом на Правобережній та Західній Україні;

встановлює хронологічну послідовність подій періоду.

На основі різних джерел інформації:

застосовує та пояснює на прикладах поняття і терміни: «Вольності Війська Запорізького», «Підпільненська Січ», «Задунайська Січ», «гайдамаки», «опришки»;

визначає причини, суть та наслідки основних явищ і подій періоду;

визначає значення українського козацтва, Запорізької Січі та Гетьманщини в історії України;

характеризує та оцінює діяльність гетьмана К. Розумовського, кошового отамана П. Калнишевського, поета та філософа Г. Сковороди;

характеризує культурні досягнення, розпізнає найвідоміші пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва, стисло описує їх;

висловлює ставлення доісторичних діячів доби, судження про доленосні події доби;

доводить, що Києво-Могилянська академія була одним із найвпливовіших центрів освіти, науки, видавничої справи в Україні та Росії.

1

Узагальнення

1

Резервний час

9-й клас (52 год)

Дата

проведення

уроку

К-ть годин

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

1

ВСТУП

Ознайомлення учнів із завданнями і структурою курсу. Розподіл території України між двома імперіями на Східну (Російську) і Західну (Австрійську). Україна в умовах загальноєвропейської кризи аграрно-ремісницької цивілізації. Утвердження індустріального суспільства. Українське національне відродження.

Учень (учениця):

хронологічно співвідносить процеси, які відбувалися на землях України, із загальноєвропейськими тенденціями історичного розвитку;

показує на карті території розселення українців та територіальні зміни наприкінці ХVІІІ — на початку ХІХ ст.;

зіставляєїх із сучасними кордонами України;

пояснює, які тенденції розвитку українського суспільства домiнували у ХІХ ст., що таке ринкові відносини, що таке індустріальне суспільство;

називає причини кризи аграрної цивілізації.

2

Тема1.ФОРМУВАННЯ МОДЕРНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІЇ. ТЕОРІЯ ТА СУСПІЛЬНІ ВИКЛИКИ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ ст.

Від етносу до нації; від Малоросії та Галицької Русі до України. «Українське питання» — проблема панівних націй. «Український проект».

Чим поняття «українська нація» відрізняється від понять «українська народність» або «український етнос». Які характеристики їх визначають. Староукраїнство і українство Нового часу. Історична пам’ять — найсуттєвіший чинник формування національної свідомості.

Значення фольклору та етнографії в дослідженні національних ознак українців. Пошук науково-історичних підвалин української окремішності. Початок академічного (наукового) етапу українського визвольного руху.

Російська панславістська, польська федеративна і українська слов’янофільська теорії.

Шляхи мобілізації української нації в умовах модернізаційних трансформацій суспільства. Ідея соборності українських земель. Релігійно-конфесійні проблеми в національному питанні.

Учень (учениця):

виявляє розуміння понять «етнос», «народність», «нація»;

орієнтується у визначеннях «український проект», «російський і польський імперські проекти»;

описує і порівнює стан українського питання в межах Російської і Австрійської імперій, різниці суспільно-політичних прав українського населення та сусідніх прийшлих російської та польської націй;

визначає мотиви дій української еліти по виокремленню українських національних інтересів;

аналізує та узагальнює діяльність провідників українського руху першої половини ХІХ ст. — етнографів, фольклористів, істориків, громадських і церковних діячів, їхні твори, що підносили значення народу, його права керувати суспільним життям на своїй території;

зіставляє історичні і літературні джерела, визначаючи програмні цілі ідейних керівників національного руху;

здійснює критичний аналіз джерел та інтерпретує теоретичні постулати лідерів українського руху;

характеризує зміст програмних ідеологічних творів: «Малоросійські пісні...» М. Максимовича, «Закон Божий» М. Костомарова та ін.

1

Узагальнення

1

Резервний час

6

Тема 2. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ТА АВСТРІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЙ НАПРИКІНЦІ ХVІІІ — У ПЕРШІЙ ТРЕТИНІ ХІХ ст.

Українські землі у складі Російської імперії: адміністративно-територіальний устрій та регіональний поділ. Національне та соціальне становище українського населення. Проникнення буржуазних рис повсякденного життя у побут мешканців міста і села. Життя великих міст.

Включення західноукраїнських земель до складу Австрійської імперії: адміністративно-територіальний устрій та регіональний поділ. Політика австрійського уряду щодо українців. Національне та соціальне становище українського населення. Змiни у побуті, стилі та традиціях життя міста і села.

Вплив міжнародних відносин на розвиток українських земель в першій третині ХІХ ст. Україна в Російсько-турецькій війні 1806—1812 рр. та Російсько-французькій війні 1812 р. Азовське козацьке військо.

Початок національного відродження. Національна ідея в суспільно-політичному русі України. «Історія русів». Українська автономістська ідея. Новгород-Сіверський гурток. Українське культурне відродження на Слобожанщині.

Поширення ідей Просвітництва у Західній Україні. Пробудження національного життя. Українська національна ідея в середовищі греко-католицьких священиків. «Руська трійця».

Масонство в Україні. Україна в програмних документах декабристів. Повстання Чернігівського полку. Польське повстання 1830—1831 рр. і Україна.

Учень (учениця):

визначає хронологічну послідовність подій періоду;

показує на карті українські землі у межах імперій; на основі карти порівнює політико-адміністративний устрій українських земель у складі Російської імперії з політико-адміністративним устроєм українських земель у складі Австрійської монархії; показує на карті територіальні зміни;

описує та порівнює становище українського населення та риси повсякденного життя українців у складі Російської та Австрійської імперій;

визначає цілі (мотиви) участі українців у війнах за їхніми діями;

аналізує та узагальнює історичні факти, визначає причини, сутність і наслідки піднесення національної ідеї, національного та суспільно-політичного рухів;

зіставляєдані історичних та літературних джерел для аналізу програмних позицій антиурядових організацій;

здійснює критичний аналіз джерел та інтерпретує події, подані в історичних документах;

характеризує зміст і значення «Енеїди» та «Русалки Дністрової».

1

Узагальнення

1

Резервний час

7

Тема 3. СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНЕ ЖИТТЯ НАРОДУ ТА УКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ РУХ У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ ст.

Сільське господарство.

Початок промислової революції. Формування фабрично-заводської промисловості. Міста. Розвиток внутрішньої торгівлі. Одеса. Місце України в зовнішній торгівлі Російської імперії.

Повсякденне життя. Соціально-економічне становище українського населення під владою Австрійської та Російської імперій і соціальні рухи. Форми й характер протесту козаків, селян та військових поселенців.

Селянські виступи під проводом У.Кармелюка. «Київська козаччина» 1855 р. Селянські виступи в Галичині, Буковині, Закарпатті.

Утворення Кирило-Мефодіївського братства. Програмні документи й громадсько-політична діяльність братчиків. Місце Т. Шевченка в українському національному відродженні. П. Куліш. М. Костомаров. Риси ментальнісних установок, що відрізняли українців від сусідніх національних спільнот: поляків і росіян.

Національно-визвольний рух на західноукраїнських землях під час революції 1848—1849 рр. в Австрійській імперії. Зв’язки діячів українського руху Наддніпрянщини з лідерами чеського і південнослов’янського відродження. Утворення та діяльність Головної руської ради. Українське питання на Слов’янському з’їзді у Празі. Участь українців у виборах до австрійського парламенту.

Учень (учениця):

визначає хронологічну послідовність подій періоду, хронологічно співвідносить діяльність Кирило-Мефодіївського братства та національно-визвольний рух на західноукраїнських землях під час революцій 1848—1849 рр. у Австрійській імперії та інших країнах Європи;

пояснює на основі карти економічні та соціальні процеси (наприклад, господарська інфраструктура, спеціалізація регіонів, особливості становища населення у зв’язку з економічним розвитком тощо), показує на карті території, охоплені антикріпосницьким рухом; показує на карті й співвідносить території, охоплені національно-визвольним рухом в українських землях та революційними подіями у країнах Європи;

порівнює соціально-економічний розвиток українських земель, становище населення та явища повсякденного життя українців під владою Росії та Австрії;

характеризує та оцінює особливості розвитку сільського господарства, промисловості й торгівлі даного періоду;

доводить, що кріпосне право гальмувало економічний розвиток України, призводило до посилення національного та соціального гніту тощо;

визначає та характеризує передумови, причини, форми, характер і наслідки протесту різних верств українського населення, сутність програмних вимог національно-визвольного руху;

порівнює мету, завдання і форми національного руху наприкінці 40-х років ХІХ ст. в українських землях під владою Росії та Австрії з вимогами європейських народів під час революцій;

дає власну оцінку діяльності У. Кармелюка, Т. Шевченка, Кирило-Мефодіївського братства та значення подій 1848—1849 рр. на західноукраїнських землях.

1

Узагальнення

1

Резервний час

3

Тема 4. КУЛЬТУРНЕ ЖИТТЯ В УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ НАПРИКІНЦІ ХVІІІ — У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ ст.

Особливості розвитку культури. Капіталізація і її вплив на культуру. Освіта. Київський та Харківський університети. Гімназії. Рішельєвський та Ніжинський ліцеї. Наука. Видатні вчені.

Нова українська література і театр як відображення тенденцій суспільного розвитку. Т. Шевченко, І. Котляревський, Г. Квітка-Основ’яненко, П. Гулак-Артемовський, Є.Гребінка.

Музика, образотворче мистецтво і архітектура в пошуках українського мистецького стилю.

Традиційно-побутова культура у селі та місті. Релігійне життя. Доля української жінки.

Учень (учениця):

показує на карті основні місця і території, пов’язані з розвитком освіти, науки та мистецтва;

визначає і характеризує основні чинники, особливості розвитку, явища, процеси та пам’ятки культури цього періоду;

описує явища культурного та духовного життя;

порівнює ідеї та цінності, характерні для тогочасної культури, із сучасними державотворчими ідеями та культурними цінностями українців;

оцінює внесок окремих діячів у вітчизняну та світову культуру.

1

Узагальнення

1

Резервний час

5

Тема 5. МОДЕРНІЗАЦІЯ УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА В СЕРЕДИНІ — У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ ст.

Вплив аграрної реформи уряду Франца-Йосифа 1848 р. на розвиток економіки у західноукраїнських землях. Селянська реформа 1861 р. у Наддніпрянській Україні. Зміни в сільському господарстві. Капіталізація. Ринкові відносини.

Поширення вільнонайманої праці. Розвиток промисловості. Особливості індустріалізації в Україні. Розвиток міст і сіл. Розширення внутрішнього ринку. Торгівля. Українські підприємці. Родини Яхненків і Симиренків.

Реформи адміністративно-полiтичного управління 60—70-х років ХІХ ст. у підросійській Україні. Зміни у соціальній структурі суспільства. Суперечливі процеси модернізації повсякденного життя. Початок трудової еміграції.

Учень (учениця):

хронологічно співвідносить (синхронізує) модернізаційні процеси в українських землях з аналогічними процесами в європейських країнах;

на основі карти описує і характеризує модернізаційні процеси в українських землях;

характеризує основні реформи суспільного життя в українських землях і визначає їх наслідки;

описує явища і наводить статистичні дані щодо соціальних та економічних зрушень в українських землях, на основі їх узагальнення визначає основні тенденції модернізації українського суспільства у другій половині ХІХ ст.;

доводить закономірність процесів модернізації у розвитку українських земель цього періоду;

пояснює суперечливий характер явищ і процесів модернізації повсякденного життя українців у другій половині ХІХ ст.;

дає оцінку цим зрушенням, визначає їх наслідки щодо соціального розвитку та життя людей.

1

Резервний час

2

Тема 6. НАЦІОНАЛЬНА ІДЕЯ. УКРАЇНОФІЛЬСЬКИЙ КУЛЬТУРНИЦЬКИЙ І ПОЛІТИЧНИЙ ЕТАПИ ВИЗВОЛЬНОГО РУХУ

Зіткнення російської, польської, німецької і австрійської національних ідей на українських землях. Українське питання, його головні засади і принципи. Україна в геополітичних стратегіях Росії, Німеччини, Австро-Угорщини. Хлопомани і народовці.

Москвофільство і малоросійство.

Подвійна лояльність української еліти.

Український соціалізм. М. Драгоманов.

Націонал-демократична течія — галицькі народовці і київські старогромадівці. Ідея територіалізму — патріотизму землі та концепт «українська політична нація». Національний соціал-демократизм. Участь представників різних етносів в українському визвольному русі.

Учень (учениця):

визначає поняття: «конструктивний та деструктивний міф», «малоросійство», «москвофільство»;

порівнює три основних етапи українського визвольного руху: академічний, українофільський і політичний; дає їх головні типологічні характеристики;

характеризує постання основних політичних напрямів українського національно-визвольного руху: націонал-демократизму, соціалізму, соціал-демократизму, самостійництва;

дає власну інтерпретацію причин, які гальмували національних рух, зберігали прихильність до імперських концепцій існування України.

5

Тема 7. СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИЙ РУХ В УКРАЇНІ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ ст.

Початок громадівського руху наприкінці 50-х — у 60-х роках ХІХ ст. Київська та інші громади. Журнал «Основа». В. Антонович. Валуєвський циркуляр.

Основні течії суспільно-політичного руху в 50—60-х роках ХІХ ст. на західноукраїнських землях: москвофіли та народовці. Культурно-освітнє товариство «Просвiта». Польське повстання 1863—1864 рр. і Україна.

Відродження громадівського руху в 70—90-х роках. Громадівський рух. «Південно-Західний відділ Російського географічного товариства». «Київський телеграф». Емський указ. Російський громадсько-політичний рух народників в українських землях.

Діяльність галицьких народовців у другій половині 70-х—90-ті роки ХІХ ст. Розгортання руху народовців на Буковині та в Закарпатті.

Радикальний рух у Галичині. «Новоерівська» політика народовців. О. Барвінський та О. Кониський. Утворення першої політичної партії в Україні (РУРП). І. Франко. Утворення УНДП та УСДП. Самостійницька позиція партій Західної України. Українці в Галицькому сеймі та Австрійському парламенті.

Українці-самостійники (М. Міхновський і Ю. Бачинський).

Учень (учениця):

визначає хронологічні межі етапів громадівського руху, синхронізує прояви суспільно-політичного та визвольного руху в різних регіонах та європейських країнах;

на основі карти простежує зв’язок між процесами модернізації суспільства та піднесенням визвольного руху;

визначає, характеризує та порівнює основні причини, прояви, форми та наслідки суспільно-політичного і визвольного руху в українських землях Російської та Австро-Угорської імперій;

дає характеристику та оцінює діяльність провідних представників визвольного руху.

1

Узагальнення

1

Резервний час

4

Тема 8. КУЛЬТУРНЕ ЖИТТЯ УКРАЇНИ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XIX ст.

Особливості розвитку української культури. Освіта. Недільні школи в Наддніпрянській Україні. Вищі навчальні заклади. Новоросійський університет.

Наука. Наукові товариства. М. Грушевський.

Література. Драматургія. Архітектура та містобудування. Живопис. Музика. Музеї. Українські підприємці-благодійники. Родини Терещенків та Харитоненків.

Фольклор та декоративно-ужиткове мистецтво. Повсякденне життя: звичаї, традиції, побут. Зміни у житті українських жінок. Особливості релігійного життя.

Учень (учениця):

показує на карті основні місця і території, пов’язані з розвитком освіти, науки та мистецтва;

визначає і характеризує основні чинники, особливості розвитку, явища, процеси та пам’ятки культури цього періоду;

порівнює ідеї та цінності, що були характерні для тогочасної культури, із сучасними цінностями українського суспільства;

характеризує та оцінює внесок окремих діячів у вітчизняну і світову культуру;

порівнює прояви і шляхи процесу консолідації української нації з аналогічними процесами в Італії та Німеччині в цей період.

1

Тематичне оцінювання

3

Тема 9. НАШ КРАЙ НАПРИКІНЦІ XVIII — у XІX ст.

Особливості модернізації регіону і краю в другій половині ХVІІІ — поч. ХХ ст. Вплив адміністративно-територіальних реформ 60—70-х років ХІХ ст. на систему управління краю. Етнічний і соціальний склад мешканців. Міграція.

Господарське життя.

Духовне життя: вірування, звичаї, традиції, побут. Вплив визвольного руху на свідомість місцевого населення. Особливості розвитку культури. Повсякденне життя різних верств місцевого населення.

Учень (учениця):

показує на карті просторові межі краю і описує особливості адміністративно-територіального устрою, характеризує на основі карти модернізаційні процеси, що відбувалися на території краю;

хронологічно співвідносить основні події та історичні процеси в краї з подіями і процесами вітчизняної та європейської історії;

описує побут, повсякденне життя людей краю на основі аналізу та узагальнення даних різних джерел інформації (текстів, фрагментів історичної літератури, писемних та речових історичних джерел, ілюстрацій, фондів та експонатів музеїв, історичних пам’яток);

характеризує особливості духовного та суспільного життя мешканців краю, порівнюючи з аналогічними явищами та процесами на інших територіях України.

1

Підсумкове оцінювання

4

Резервний час

10-й клас (35 год)

Дата

проведення

уроку

К-ть годин

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

1

ВСТУП

Ознайомлення учнів із завданнями і структурою курсу. Методологія побудови підручника. Додаткова навчальна література та електронні й інтернет-ресурси.

Формування індустріального суспільства в українських землях. Суперечливі процеси модернізації суспільного та повсякденного життя. Піднесення визвольного руху та національної самосвідомості українського народу.

Україна під час Першої світової війни і Української революції. Український визвольний рух (1917—1921).

Учень (учениця):

визначає основні етапи розвитку українських земель на початку XX ст., хронологічні межі процесу індустріалізації українських земель;

показує на карті території українських земель, охоплені процесом індустріалізації, та визначає їх господарську спеціалізацію;

характеризує і порівнює основні риси модернізації суспільного та повсякденного життя;

визначає вплив подій Першої світової війни на життя населення, передумови Української революції;

називає ознаки процесу радянізації суспільства.

8

Тема 1. УКРАЇНА НА ПОЧАТКУ XX ст.

Україна у складі Росії та Австро-Угорщини. Місце української економіки в господарському житті двох імперій. Економічна криза 1900—1903 рр. Утворення монополістичних об’єднань. Вітчизняний та іноземний капітал в економіці українських земель. Стан українського підприємництва. Індустріальна модернізація.

Становище населення. Суперечливі процеси модернізації повсякденного життя. Доля жінки. Посилення міграції українського селянства.

Проблеми становлення та консолідації української нації. Процес політизації українського суспільства та визвольного руху. Українські й загальноросійські політичні партії. Революційна українська партія (РУП). М. Міхновський. В. Липинський і український консерватизм.

Події російської революції 1905—1907 рр. в Україні. Українська громада у Державній думі. Земельна реформа П. Столипіна та її вплив на українські землі.

Розвиток культури на початку XX ст. Освіта. Наука. Видатні вчені. Українська преса та видавництва.

Здобутки майстрів літератури та мистецтва.

Зміни у побуті та звичаях українців. Діяльність національних і спортивно-фізкультурних організацій.

Духовні цінності українців. Церковне життя.

Учень (учениця):

визначає хронологічну послідовність явищ економічного, політичного і культурного життя, утворення політичних партій та рухів;

показує на карті території українських земель, регіони піднесення визвольного руху, райони виступів робітників, селян і військових у 1905—1907 рр.;

описує прояви індустріалізації та модернізації суспільного життя на початку XX ст.;

характеризує і порівнює прояви і процеси модернізації повсякденного життя населення Наддніпрянської України та західноукраїнських земель між собою, а також з аналогічними загальноєвропейськими;

характеризує політизацію визвольного руху, основні події російської революції на українських землях;

узагальнює основні факти щодо проведення столипінської аграрної реформи та формулює власну оцінку;

аналізує програми та діяльність політичних партій і дає їм власну оцінку;

називає та конкретизує фактами основні риси розвитку духовного життя;

описує явища і пам’ятки культури цього періоду;

доводить закономірність зв’язків між процесами формування індустріального суспільства та піднесенням національно-визвольного руху, формуванням національної свідомості і розвитком культури.

1

Узагальнення

6

Тема 2. УКРАЇНА В РОКИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ. ПОЧАТОК УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ

Україна в геополітичних планах країн Антанти і Троїстого союзу. Ставлення населення і політиків до війни. Заснування Головної української ради. Союз визволення України. Формування легіону Українських січових стрільців.

Воєнні дії на території України у 1914 р. Захоплення російськими військами Східної Галичини та Північної Буковини.

Воєнні дії на території України в 1915— 1917 рр. Посилення економічної та політичної кризи в Російській та Австро-Угорській імперіях. Життя на фронті й у тилу.

Початок Української революції. Політичні партії в підросійській Україні. Утворення Центральної Ради. Початок українізації армії.

Український національний Конгрес. І і II Універсали Центральної Ради. Зміни у політичних настроях, економічному та соціальному становищі населення. Загострення конфлікту Центральної Ради з Тимчасовим урядом Росії.

Учень (учениця):

спираючись на карту та інші джерела інформації, характеризує геополітичні плани країн Антанти і Троїстого союзу щодо України, показує на карті території, де відбувались воєнні події Першої світової війни;

визначає хронологічну послідовність подій Української революції;

доводить взаємозв’язок Першої світової війни і революції 1917 р.;

описує повсякденне життя та визначає зміни, пов’язані з війною та революцією;

характеризує стосунки УЦР і Тимчасового уряду;

порівнює різні точки зору щодо діяльності УЦР у березні — листопаді 1917 р.;

готує доповіді, повідомлення і реферати про основні події Першої світової війни та Української революції;

складає характеристики та політичні портрети видатних діячів Української революції;

аналізує зміст І і II Універсалів ЦР, визначає та порівнює головні їх ідеї.

1

Узагальнення

7

Тема 3. УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВНІСТЬ В 1917—1921 РОКАХ

III Універсал. Проголошення УНР. Всеукраїнський з’їзд Рад. Боротьба більшовиків із УЦР. IV Універсал. Руйнація звичайного повсякденного способу життя і настрої населення в умовах загострення політичного протистояння.

Мирний договір у Брест-Литовську. Вступ військ Німеччини та Австро-Угорщини на територію УНР.

Гетьманський переворот. П. Скоропадський. Внутрішня та зовнішня політика Української Держави і ставлення до неї в суспільстві. Анулювання Брестського миру і наступ військ РСФРР на Україну.

Утворення Директорії. Відновлення УНР в умовах збройного конфлікту з радянською Росією. С. Петлюра. Трудовий конгрес. Отаманщина. Військові поразки УНР. Боротьба з денікінцями. Об’єднання українських армій. Психологічний клімат у суспільстві, знецінення людського життя.

Проголошення ЗУНР. Є. Петрушевич. Створення УГА. Злука УНР і ЗУНР. Українсько-польська війна. Поглинення Північної Буковини, Бессарабії та Закарпаття іноземними державами.

Запровадження радянської державності та її характер. X. Раковський. Білий та червоний терор. Повстанський рух. Н. Махно. Падіння радянської влади у 1919 р. та її відновлення.

Формальне визнання радянською Росією незалежності УСРР. «Воєнний комунізм».

Радянсько-польська війна і Україна. Варшавська угода.

Повстанські рухи, поразка українського визвольного руху, більшовицька окупація України. Уроки та наслідки державотворчих процесів.

Учень (учениця):

визначає хронологічну послідовність подій українського державності 1917—1921 рр.;

показує на карті місця основних подій періоду української державності 1917—1921 рр. та військові дії того часу;

визначає причинно-наслідкові зв’язки між подіями, явищами та процесами періоду визвольних змагань;

порівнює державний устрій за часів Центральної Ради, Гетьманату, Директорії, ЗУНР;

характеризує внутрішню та зовнішню політику українських урядів та порівнює їх;

формулює власні погляди та оцінки щодо діяльності Центральної Ради, Гетьманату, Директорії, ЗУНР;

описує соціально-економічне становище, повсякденне життя, настрої населення та психологічний клімат у суспільстві цієї доби;

порівнює та оцінює різні точки зору щодо причин поразки визвольного руху, втрати державності та їх наслідків;

обґрунтовує власну позицію з цього питання, пише історичне есе;

складає політичні портрети видатних діячів Української революції 1917—1921 рр.

1

Узагальнення

1

Резервний час

3

Тема 4. КУЛЬТУРА І ДУХОВНЕ ЖИТТЯ В УКРАЇНІ В 1917—1921 рр.

Нові тенденції та чинники розвитку культури в 1917—1921 рр. Культурні здобутки українських урядів в освітній політиці. Культурно-освітня діяльність громадських організацій. Подвижництво творців та діячів культури, їх внесок у вітчизняну й світову культуру.

Діяльність більшовиків у сфері культури.

Релігійне життя.

Учень (учениця):

показує на карті основні місця і території, пов’язані з розвитком освіти, науки та мистецтва;

визначає і характеризує основні чинники, явища, процеси та пам’ятки культури цього періоду;

порівнює ідеї та цінності, характерні для тогочасної культури й духовного життя, із сучасними державотворчими ідеями та культурними цінностями українців;

оцінює внесок українських діячів у вітчизняну та світову культуру.

3

Тема 5. НАШ КРАЙ у 1900—1921-х роках Процеси модернізації економічного і соціального життя на початку XX ст. Політичне життя. Духовне життя, звичаї, традиції, побут, повсякденне життя.

Вплив Першої світової війни на соціальне і економічне життя. Події Української революції на території краю. Ставлення населення до політичних подій. Руйнація традиційного способу життя.

Вплив воєнно-політичних подій 1917— 1921 рр. на становище в краї. Зміни влади, перерозподіл власності та ставлення населення до цих процесів. Особливості культурних процесів. Внесок діячів культури краю в розвиток вітчизняної культури.

Учень (учениця):

показує на карті просторові межі краю і описує особливості адміністративно-територіального устрою в 1900—1921-х роках;

характеризує на основі карти модернізаційні процеси, події Першої світової війни, Української революції та визвольного руху, що відбувалися на території краю;

хронологічно співвідносить основні події та історичні процеси в краї з подіями і процесами вітчизняної та європейської історії;

описує побут, повсякденне життя людей краю;

характеризує особливості духовного та суспільного життя мешканців краю, порівнюючи з аналогічними явищами та процесами на інших територіях України.

1

Узагальнення

2

Резервний час

11-й клас (35 год)

Дата

проведення

уроку

К-ть годин

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

1

ВСТУП

Ознайомлення учнів із завданнями і структурою курсу. Методологія побудови підручника. Додаткова навчальна література та електронні й інтернет-ресурси.

Україна в роки загальноєвропейської стабілізації та світової економічної кризи. Неп та його наслідки. Закріплення радянської влади в України (1929—1938). Колективізація. Голодомор — геноцид українського народу. Особливості розвитку західноукраїнських земель у складі іноземних держав.

Друга світова війна і Україна. Особливості післявоєнного періоду в України.

Зміни у культурному, духовному та релігійному житті.

Учень (учениця):

визначає хронологічні межі процесів закріплення радянської влади в Україні, Другої світової війни;

показує на карті території України, охоплені голодомором, території Західної України, де відбувалось піднесення визвольного руху, території, на яких відбувалися події Другої світової війни;

характеризує закріплення радянської влади в Україні;

визначає вплив Другої світової на життя населення;

визначає та обґрунтовує зв’язки між основними етапами розвитку СРСР і України, європейського та світового співтовариства і України.



6

Тема 1. УКРАЇНСЬКА СРР В УМОВАХ НОВОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ (1921—1928)

Внутрішнє і міжнародне становище. Державний статус України в 1921—1922 рр. Утворення СРСР. Статус УСРР у складі Радянського Союзу.

Голод 1921—1923 рр. Впровадження непу в Україні. Економічне, соціальне та повсякденне життя населення в роки непу.

Політика влади у царині культури. Українізація (коренізація). Ставлення влади та населення до українізації. Освіта. Кампанія з ліквідації неписьменності.

Релігійне життя в Україні. Формування нового укладу повсякденного життя.

Учень (учениця):

визначає хронологічні межі періоду економічної та соціальної стабілізації в Україні та співвідносить їх з аналогічним періодом в країнах Європи та світу, визначає хронологічну послідовність головних подій цього періоду;

показує на карті та пояснює зміни у територіально-адміністративному устрої України у 1921—1928 рр.;

аналізує, узагальнює факти щодо входження України до складу СРСР та обґрунтовує власну позицію з цього питання, викладає її у формі усної відповіді та історичного есе;

характеризує і порівнює прояви і процеси стабілізації економічного й соціального життя в Україні за часів непу з аналогічними загальноєвропейськими та світовими;

узагальнює основні факти щодо непу в Україні та формулює власну оцінку цієї політики;

описує та порівнює зрушення у повсякденному способі життя різних верств українського населення;

визначає сутність політики українізації, зіставляє різні точки зору щодо її оцінки;

визначає та обґрунтовує зв’язки між основними тенденціями розвитку культури і духовного життя.

1

Узагальнення

1

Резервний час

4

Тема 2. ЗАКРІПЛЕННЯ РАДЯНСЬКОЇ ВЛАДИ В УКРАЇНІ (1929—1938)

Перехід до форсованої індустріалізації. Директивне господарювання. Життя і побут верств і груп населення.

Хлібозаготівельні кризи 1927—1929 рр. Перехід до суцільної колективізації. Розкуркулення. Доля приватних сільських господарів та їхніх господарств. Зміни у житті, побуті й психології селян.

Голодомор 1932—1933 рр. в Україні — геноцид українського народу. «Закон про п’ять колосків». Хлібозаготівлі та їх суть. Масштаби та наслідки Голодомору. Демографічні втрати. Закон України «Про Голодомор 1932—1933 рр. в Україні».

Зміни в соціальному складі населення. Формування партійно-бюрократичної номенклатури. Масові репресії. «Великий терор». Пропагандистський ідеал радянської людини. Зміни у масовій психології та свідомості населення.

Становище у галузі освіти. Досягнення науки та гальмівні чинники її розвитку. Література і мистецтво. «Розстріляне відродження». Політика держави щодо церкви та її наслідки. Ліквідація УАПЦ.

Учень (учениця):

визначає хронологічні межі періоду в Україні та співвідносить їх із подіями і процесами в країнах Європи та світу, визначає хронологічну послідовність головних подій цього періоду;

показує на карті місця, пов’язані з подіями період у суцільної колективізації та голодомору, основні індустріальні об’єкти;

описує та порівнює зрушення у повсякденному житті різних верств українського населення;

аналізує, узагальнює факти і щодо причин та наслідків процесу закріплення радянської влади, обґрунтовує власну позицію з цього питання, викладає її у формі усної відповіді та історичного есе;

визначає сутність політики колективізації, розкуркулювання;

узагальнює основні факти голодомору в Україні та формулює власну оцінку цих подій;

наводить основні аргументи щодо визнання голодомору геноцидом українського народу;

характеризує культурні процеси та оцінює підсумки культурницької діяльності більшовиків;

визначає та обґрунтовує зв’язки між закріпленням радянської влади і масовими репресіями в Україні та зрушеннями у повсякденному житті й масовій психології, «розстріляним відродженням» та основними тенденціями в культурному житті.

1

Узагальнення

3

Тема 3. ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В 1921—1939 рр.

Правовий статус Східної Галичини та українських північно-західних земель у складі Польщі. Осадництво. Промисловість і сільське господарство. Українська кооперація. Економічне і соціальне становище населення.

Політична ситуація. «Пацифікація». Розгортання українського націоналістичного руху. Утворення Української військової організації та Організації українських націоналістів. Прояви культурного життя.

Українські землі у складі Румунії. Економічне і соціальне становище українського населення. Діяльність українських політичних партій і рухів. Культурне життя.

Становище Закарпаття у складі Чехословаччини. Економічне, соціальне та культурне життя. Течії у громадсько-політичному житті українців: русофільство, русинство, українофільство. Карпатська Україна. «Карпатська Січ». А. Волошин.

Учень (учениця):

визначає хронологічну послідовність головних подій на західноукраїнських землях цього періоду, співвідносить їх із подіями і процесами в радянській Україні, країнах Європи;

показує на карті західноукраїнські землі, що увійшли до складу Польщі, Румунії та Чехословаччини, регіони, охоплені підпільним націоналістичним рухом;

характеризує і порівнює явища і процеси економічного розвитку, суспільного та повсякденного життя на західноукраїнських землях із проявами суспільного та повсякденного життя в УРСР за часів непу та закріплення радянської влади;

описує та порівнює зрушення у повсякденному житті різних верств українського населення у складі різних держав;

аналізує, узагальнює факти та різні точки зору, визначає причини та наслідки важливих подій і явищ політичного, соціального та культурного життя західноукраїнських земель, причини створення УВО та ОУН, формулює власні оцінки цих подій;

обґрунтовує власну позицію щодо причин виникнення та існування Карпатської України, викладає її у формі усної відповіді та історичного есе;

визначає сутність політики осадництва й «пацифікації» та інших проявів національної політики щодо українського населення в Польщі, Румунії та Чехословаччині;

визначає та обґрунтовує зв’язки між особливостями правового статусу західноукраїнських земель та національною політикою іноземних держав і зрушеннями у повсякденному, культурному житті й масовій психології.

1

Резервний час

6

Тема 4. УКРАЇНА В РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ (1939—1945).

Україна в геополітичних планах СРСР і Німеччини. Радянсько-німецькі договори 1939 р. Початок Другої світової війни. Вступ Червоної армії на територію Західної України. Радянізація західних областей України. Депортації. Становище в Україні в 1939 — у першій половині 1941 р.

Напад Німеччини на Радянський Союз. Відступ Червоної армії. Мобілізаційні заходи та евакуація. Воєнні події 1941—1942 рр.

Відновлення незалежності 30 червня 1941 р. Похідні групи. Окупація України.

Нацистський «новий порядок». Рух Опору. Радянські партизани. Діяльність Організації українських націоналістів та Української повстанської армії. Створення Української головної визвольної ради.

Життя населення України в умовах окупації. Концтабори та масове знищення людей. Голокост. Українці — праведники світу. Остарбайтери. Життя в евакуації.

Визволення України від німецької окупації. Завершення Другої світової війни. Внесок українців у перемогу антигітлерівської коаліції. Депортації з Криму.

Становище в західних областях.

Освіта, наука, преса в роки війни. Література і мистецтво.

Учень (учениця):

визначає хронологічну послідовність подій Другої світової війни, початкового її періоду та основні етапи;

спираючись на карту та інші джерела інформації, характеризує геополітичні плани СРСР та Німеччини щодо України, показує на карті території, де відбувалися воєнні події Другої світової війни і розгортався визвольний рух;

порівнює ставлення до війни різних верств населення та політичних сил в українських землях;

описує головні події Другої світової війни;

описує повсякденне життя та визначає зміни, пов’язані з війною;

характеризує та порівнює діяльність національного та радянського антифашистських рухів, дає їм власну оцінку;

складає характеристики українських військових діячів періоду війни;

визначає причини створення УПА;

оцінює внесок України у перемогу антигітлерівської коаліції;

розповідає про наслідки війни для України, висловлює власну позицію щодо ролі війни у житті людства.

1

Узагальнення

1

Резервний час

3

Тема 5. УКРАЇНА В ПЕРШІ ПОВОЄННІ РОКИ (1945 — ПОЧАТОК 50-х років)

Адміністративно-територіальні зміни. Україна в ООН та міжнародних організаціях. Внутрішньополітичне та економічне становище республіки. Відбудовчі процеси у господарстві. Голод 1946—1947 рр. Зміни в житті та побуті населення.

Відновлення політики радянізації в західних областях України. Придушення визвольного руху 1944—1954 рр. Життя населення в умовах протистояння радянської влади та ОУН і УПА. Становище церкви. Ліквідація УГКЦ.

Особливості суспільно-політичного життя. Освіта. Наука.

Ідеологічні кампанії. Становище творчої інтелігенції. Література і мистецтво.

Учень (учениця):

визначає хронологічну послідовність головних подій післявоєнного періоду;

пояснює на основі карти зміни в адміністративно-територіальному устрої;

характеризує зовнішньополітичну діяльність УРСР;

зіставляєрізні точки зору щодо цієї діяльності та дає їй власну оцінку;

визначає умови й особливості післявоєнного періоду в Україні;

розповідає про життя населення західних областей в умовах опору радянській владі;

порівнює першу та другу хвилі радянізації західних областей;

характеризує протистояння радянської влади та визвольного руху в західних областях України;

описує повсякденне життя та визначає зміни, пов’язані з відбудовчими процесами та придушенням визвольного руху;

визначає зв’язки між відбудовчими процесами, особливостями політичного, культурного та духовного життя.

1

Резервний час

3

Тема 6. НАШ КРАЙ У 1921 — НА ПОЧАТКУ 1950-х років

Особливості адміністративно-територіального устрою, економічного і соціального розвитку краю у 1921—1950-ті роки. Зміни у повсякденному житті населення. Духовне життя, звичаї, традиції, побут. Політичне життя.

Вплив Другої світової війни на соціальне й економічне життя. Жителі краю — учасники війни. Зміни у повсякденному житті населення в умовах війни.

Становище у краї після війни та особливості післявоєнного періоду. Повсякденне життя мешканців краю у повоєнні роки. Особливості процесів культурного і духовного життя. Здобутки діячів культури краю.

Учень (учениця):

показує на карті просторові межі краю і описує зміни в адміністративно-територіальному устрої в 1921—1950 рр., характеризує на основі карти, події Другої світової війни, що відбувалися на території краю;

хронологічно співвідносить основні події та історичні процеси в краї з подіями і процесами вітчизняної та європейської історії;

описує побут, повсякденне життя людей краю на основі аналізу та узагальнення даних різних джерел інформації (текстів, фрагментів історичної літератури, писемних та речових історичних джерел, ілюстрацій, фондів та експонатів музеїв, історичних пам’яток);

характеризує особливості духовного та суспільного життя мешканців краю в порівнянні з аналогічними явищами та процесами на інших територіях України.

1

Узагальнення

1

Резервний час

12-й клас (70 год)




Похожие документы:

  1. Увага! вступ до історії україни 5-й клас (35 годин)

    Документ
    ... сторія України 5–12 класи Рівень стандарту УВАГА! Авторські права на текст програми «Історія України. Всесвітня істор ... ти і науки України та авторам програми. ВСТУПДО ІСТОРІЇ УКРАЇНИ 5-й клас (35годин) Курс Вступдо історії у 5 класі є пропедевтичним ...
  2. Історія України Всесвітня історія

    Документ
    ... навчальних закладів Історія України. Всесвітня історія 5–9 класи Рівень стандарту ВСТУПДО ІСТОРІЇ УКРАЇНИ 5-й клас (35годин) Курс Вступдо історії у 5 класі є пропедевтичним, ... більшу увагу приділено регіональній та місцевій історії (історії краю), ...
  3. МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ (15)

    Документ
    ... Вступдо теорії чисел. Ланцюгові дроби та їх застосування Кирдей І. Д. 9 35 ... програми "Історія України. 10 - 11 класи" (140 годин на рік, 4 години на ... - 9 класах (7 і 8 класи - 2 години на тиждень. 9 клас - 3 години на тиждень). Звертаємо увагу, що зг ...
  4. МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ 01135 м Київ проспект Перемоги (12)

    Документ
    ... Вступдо теорії чисел. ланцюгові дроби та їх застосування Кирдей І.Д. 9 35 ... програми "Історія України. 10-11 класи" (140 годин на рік, 4 години на ... – 9 класах (7 і 8 класи – 2 години на тиждень. 9 клас – 3 години на тиждень). Звертаємо увагу, що зг ...
  5. МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ОБЛАСНА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ

    Диплом
    ... Вступдо теорії чисел. ланцюгові дроби та їх застосування Кирдей І.Д. 9 35 ... програми "Історія України. 10-11 класи" (140 годин на рік, 4 години на ... – 9 класах (7 і 8 класи – 2 години на тиждень. 9 клас – 3 години на тиждень). Звертаємо увагу, що зг ...

Другие похожие документы..