Главная > Документ


Бібліотечні фахівці й сьогодні виконують ролі аналітиків при пошукові інформації. Саме вони мають найбільший досвід уточнення запитів, часто змушуючи користувачів усвідомити власні інформаційні потреби, навіть ті, що ще несформовані. Необхідно володіти високими професійними якостями, щоб забезпечити якісний рівень надання інформації. Професіоналізм бібліотечних фахівців у спілкуванні виявляється в прагненні розкрити й пізнати індивідуальність користувача, його запити. Бібліотекар або бібліограф мають справу з особистістю користувача, а це означає, що потрібно будувати відносини на діалогічній взаємодії двох особистостей.

Отже, розуміння бібліотечно-бібліографічного обслуговування як виду комунікації передбачає визнання діалогу між рівноправними партнерами. Отримавши запит, у якому відображені потреби користувача, бібліотечний фахівець спрямовує свою діяльність на його задоволення, а користувач допомагає йому в цьому. Діалогічна взаємодія передбачає взаємодопомогу в пошуку інформації, обмін знаннями, інтелектуальне взаємодоповнення, спільне визначення напряму пошуку. Якщо бібліотечний фахівець проводить діалог з користувачем професійно, то він досягає мети: користувачі отримують не тільки необхідну інформацію, а й задоволення від самого контакту, від спільного й ефективного вирішення проблеми.

Таким чином, бібліотекарі й бібліографи демонструють не тільки професійні знання, а й здатність до самооцінки – до розуміння і критичного аналізу особливостей своєї професійної поведінки.

Незнання правил спілкування – невміння спілкуватися можна назвати найголовнішою і найсерйознішою проблемою бібліотечного обслуговування. Для бібліотечного працівника вміння спілкуватися – професійна необхідність. Коли в процесі обслуговування виявляється, що спілкуватися не вміє користувач, то цей недолік можуть усунути кваліфіковані дії бібліотекаря, який повинен вміти встановлювати та зберігати діалог, уважно слухати, задавати доречні запитання, використовувати усі можливі інструменти саме діалогічного спілкування. Якщо ж спілкуватися не вміє або не бажає бібліотечний працівник, то бібліотечне обслуговування, яке ми розглядаємо як діалогічну взаємодію, стає не просто неефективним, а – беззмістовним, нераціональним, безглуздим.

Таким чином, задоволення інформаційних потреб користувача в бібліотеці передбачає активну взаємодію бібліотечного фахівця та користувача як партнерів. Інформаційний зв'язок між ними, відтак, стає двостороннім – набуває суб’єкт-суб’єктного характеру, що є специфічним для діалогічного спілкування. Саме діалог передбачає відкритість і довіру, повагу, відмову від авторитетної позиції, сумісний пошук розв’язання проблем. Уміння бібліотечного працівника спілкуватися, вести діалог, розуміти потреби користувачів й вибирати способи поведінки з ними визначає ефективність бібліотечно-бібліографічного обслуговування та є однією з важливих умов успішної діяльності бібліотеки ВНЗ.

Отже, бібліотечні фахівці повинні постійно підвищувати інтелектуальний потенціал своєї професії, а також володіти методами вирішення соціально-психологічних проблем, що виникають у взаємовідносинах з користувачами, дотримуватися норм професійної етики та забезпечувати інтелектуальну свободу користувачів.

В науковій бібліотеці Криворізького національного університету розроблена програма тренінгу «Професійна етика та культура спілкування» з метою корекції негативних моментів у спілкуванні з користувачами. Завданнями тренінгу є: формування навичок впевненої поведінки; розвиток вміння вести розмову, позитивно впливати на користувачів; розширення спектру конструктивних форм поведінки у складних ситуаціях спілкування.

Програма тренінгу включає різноманітні вправи, рольові ігри, групові дискусії, тестові методики, що спрямовані на підвищення рівня самосприйняття та самооцінки, на підтримку сприятливого уявлення про себе і свій потенціал, на вироблення позитивних думок про себе, а також на розвиток вміння реалістично оцінювати свої можливості, власний стиль професійного спілкування.

Досвід застосування такої моделі тренінгу в бібліотеці дає підстави говорити про позитивні результати щодо професійного спілкування бібліотечних працівників з користувачами.

З метою удосконалення діалогічної взаємодії бібліотечних фахівців і користувачів бібліотеки рекомендуємо з’ясовувати причини конфліктних ситуацій, аналізувати їх на бібліотечних нарадах і семінарах, приділяти увагу аналізу ситуацій спілкування, способам прийняття рішень. В процесі спілкування реалізуються особистісні й професійні якості бібліотечного фахівця. Їх розвитку сприятиме самоосвіта, що включає підвищення інтелектуального потенціалу та розвиток етико-психологічної культури і комунікативних здібностей.

Таким чином, бібліотека ВНЗ є відкритою інформаційно-комунікаційною системою, а розвиток і мобільність освіти підкреслює значення комунікативної діяльності бібліотечних фахівців. Комунікативна функція здійснюється за допомогою спілкування при обговоренні актуальних питань, невимушеного обміну інформацією про навчальні та наукові проблеми, інформаційні потреби та інтереси. Користувачі бібліотеки ВНЗ, насамперед студенти, зацікавлені в безпосередньому продуктивному спілкуванні та діалогічній взаємодії з бібліотечними фахівцями, що є основою ефективного бібліотечно-бібліографічного обслуговування, яке, в свою чергу, сприятиме якості навчально-пізнавальної та наукової діяльності.

Література

  1. Великосельська, О.М. Психологічні особливості індивідуального спілкування в бібліотеці /О. М. Великосельська // Бібліотека в освітньому просторі. - 2010. - № 9. - С. 21-30.

  2. Грабар Н. Прояв креативності фахівців бібліотек / Н.Грабар // Вісник книжкової палати. – 2009. - № 11. – С. 21-23.

  3. Кобєлєв О. Інформаційно-аналітична діяльність бібліотек як соціокомунікаційний феномен / О.Кобєлєв // Вісник книжкової палати. – 2009. - № 10. - С. 22-24.

  4. Хіміч Я. Бібліотечне обслуговування як соціально-рольова взаємодія / Я.Хіміч // Бібліотечна планета. – 2002. - № 2. – С. 30-32.

Білоус В.С.,

м.Вінниця


Престиж та привабливість бібліотечної професії

та бібліотеки вищого навчального закладу

«Що скажуть про тебе інші,

коли ти сам про себе нічого сказати не можеш?»

Козьма Прутков

Питання формування позитивного іміджу професії бібліотекаря та бібліотек. Існуючі негативні стереотипи бібліотекаря та їх подолання. Підвищення статусу бібліотек вищих навчальних закладів за допомогою реклами та паблік рилейшнз. Використання ПР-технологій та реклами у бібліотеці Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського.

The issue of formation of public image of librarian’s profession and libraries. Existing negative stereotypes that apply to librarians and how to overcome them. Utilization of public relations and advertising in order to increase higher education establishment’s libraries’s status. Employment of PR-technologies and advertising in the library of Vinnitsa State Pedagogical University named after Mykhailo Kotsjubinsky.

Відповідно до одного з численних тлумачень імідж – це образ, створений цілеспрямовано чи спонтанно задля отримання певної користі для його власника [3].

Питання іміджу, престижу бібліотек не нове. Бібліотечну спільноту давно хвилює проблема створення позитивного іміджу бібліотеки, привабливості бібліотекаря, підвищення статусу.

Бібліотеки та професія бібліотекаря мають давню історію. У минулому, коли друковане слово було основним та прогресивним джерелом інформації, професія бібліотекаря вважалася однією з шанованих. У стародавньому світі посада бібліотекаря, як і фараона, була спадковою. У бібліотеках вважали за честь працювати такі видатні люди, як прозаїк К. Батюшков, байкар І. Крилов, математик К. Лобачевський, музичний критик, історик мистецтв і публіцист В. Стасов, книгознавець В. Рубакін, освітянин С. Сірополко і Х. Алчевська, історик, літературознавець, етнограф О. Грушевський та багато ін. Це, безумовно, сприяло формуванню позитивної суспільної думки про професію бібліотекаря.

Чому ж з часом бібліотекар перетворився на технічного працівника, створився такий «непрезентабельний» стереотип бібліотекаря? Чому наразі актуальне питання іміджу бібліотеки, престижу бібліотечної професії?

Ще в кінці минулого століття активізувалося питання престижу бібліотечної професії, що було обумовлено новим підходом до організації діяльності бібліотеки. Бібліотечна спільнота все більше замислюється над питанням формування іміджу бібліотеки, власне бібліотекаря, приділяє належну увагу цьому феномену як в особистісному, так і в професійному аспекті. За соціальним опитуванням престиж бібліотечної спеціальності на десятому місці. Бібліотека – важлива ланка людської цивілізації. Люди цієї професії невіддільні від цивілізаційного процесу і мають вагомі підстави для самоповаги.

Склалася громадська думка про бібліотеки та професію бібліотекаря, на яку складно впливати. Загальне уявлення про інтелігента, яке існує в нашому суспільстві – фізично слабка людина, яка ніби-то і є еталоном в морально-етичному відношенні, залишається незрозумілим для оточуючих і не прагне до покращення свого іміджу. І дійсно, бібліотекарі є частиною гуманітарної інтелігенції, яка відчуває серйозні проблеми зі своїм самовизначенням, а ще більше – із самопрезентацією, створенням особистого іміджу.

Існуючі стереотипи, що сформувалися у суспільстві відносно бібліотек і бібліотекарів, часто кидають тінь на професію. Бібліотекарі знають ці стереотипи і відчувають на собі негативний вплив. Такі уявлення існують у карикатурних персонажах фільмів, у літературі. Сама бібліотека часто асоціюється з похмурим казенним приміщенням, повним недоступних книжок, де працюють такі ж похмурі та непривітні люди. Серед негативних моментів у роботі бібліотекаря читачі відмічають: байдужість, нещирість, дратівливість, недоброзичливість, грубість, недоступність, недовіру до людей, фамільярність у ставленні до читача, поділ читачів на «своїх» та «чужих». У негативному іміджі бібліотекар постає як людина пасивна, безпорадна і просто невдаха, часто з деякими комплексами, фізичними вадами. Саме тому бібліотека розглядається як місце тихої і спокійної праці, де працюють безініціативні та загальмовані люди. Часто бібліотекарів змальовують як немодних, позбавлених стилю.

Сприйняття людини за його одягом, макіяжем, зачіскою, тобто за його зовнішнім виглядом, називають «габітарним іміджем». У бібліотекарів він не на високому рівні. І, мабуть, головна причина – низька самооцінка. Постійні скарги на недостатність грошей, книжкових фондів тощо. Одне з головних завдань з формування іміджу бібліотечної професії – створення притягнення (створення приємної думки про бібліотеку та бібліотекарів). Імідж бібліотекарів пов'язаний безпосередньо з їх професійним існуванням. Бібліотекарю не повинно бути байдуже, як він виглядає, тому що через враження, яке він сам та бібліотеки справляють на користувачів, лежить шлях до визначення статусу та ролі бібліотеки. Імідж формується під впливом того комплексу послуг, які надає бібліотека. Існуюча фемінізація професії внесла свій завершальний штрих до загального іміджу працівника бібліотеки: жінка невизначеного віку в окулярах із зібраним на потилиці у пучок волоссям. Існує стійке негативне уявлення про бібліотеки та бібліотекарів – «сіра миша», «книжковий черв’як», якийсь свого роду «безталанний працівник культури», якого, буває, і не згадають в День працівника культури.

З розвитком новітніх технологій та відчутною підтримкою освіти та культури з’явився новий, більш поміркований, хоча, знову ж таки, малопривабливий стереотип бібліотекаря. Це фахівець своєї справи, котрий добре знається на інформаційних технологіях, але є людиною байдужою і зверхньою. Стереотипи рідко зникають самі по собі. Але як кожен витвір свідомості, стереотип піддається модифікації. Тому існує і позитивний стереотип, який містить схвальну характеристику бібліотек, відображає значення бібліотек для суспільства, дає гідну оцінку рівню професійної підготовки бібліотекаря. І хоча бібліотекарі, в основному, не публічні люди, рідко виступають на радіо та телебаченні, страждають соціофобією, не вміють і не люблять «піаритися», життя вимагає змінювати існуючі стереотипи, докладаючи до цього паблік рилейшнз та рекламу.

Щоб заслужити громадське визнання, бібліотекарі по-новому повинні усвідомити сутність професії. Завдання створення позитивної репутації (позитивного іміджу), доброзичливого ставлення громадськості до бібліотеки сьогодні набуває особливої актуальності. Завдяки діяльності бібліотекарів формуються та закріплюються позитивні враження у суспільній думці.

Дискусії навколо іміджу бібліотекаря та його сприйняття громадськістю відбуваються часто і здебільшого приходять до висновку: для підвищення свого соціального статусу сучасний бібліотекар повинен ширше проявляти себе як фахівець в галузі інформації, спеціаліст у сфері культури т. ін. Принципово змінився світ, в якому інформація відіграє важливу роль. В ньому змінився статус інформації і роль професії, яка пов’язана зі створенням і аналізом інформаційних потоків. Нові ціннісні пріоритети в сучасному світі вимагають від бібліотек виходу за рамки свого локального інформаційно-культурного простору, перетворюють бібліотеки в один із системотворчих компонентів соціально-культурної інфраструктури.

Упровадження інноваційних технологій змінило стереотип сучасного бібліотекаря та бібліотеки. Співробітник бібліотеки інформаційного суспільства готовий до нових процесів, пов’язаних з науковими підходами до аналітико-синтетичного опрацювання документів на традиційних та електронних носіях, їх збереження та використання. В бібліотечну лексику ввійшли нові терміни: менеджмент, маркетинг, паблік рилейшнз.

Глобальні зміни у світі, реформування освіти кардинально відобразилися і на професійній свідомості бібліотекарів вищих навчальних закладів. Вони оволодівають навиками роботи з телекомунікаційними інструментами, швидко та адекватно реагують на зміни в інформаційних потребах користувачів, удосконалюють форми обслуговування, надають якісне інформаційне консультування, розширюють спектр бібліотечно-інформаційних послуг, вивчають нові технології, самі навчають користувачів інформаційної культури та комп’ютерної грамотності. впроваджують передовий бібліотечний досвід. Бібліотеки ВНЗ перетворилися на інформаційні центри, а бібліотечні працівники в них – це інформаційні навігатори, професіонали, експерти у пошуку інформації.

Бібліотечний сервіс у вищому навчальному закладі сьогодні направлено на створення оптимальних форм та умов обслуговування, що забезпечують: мультимедіасервіси, мобільне оперативне реагування на запити користувачів, надання послуг, відповідно до їх потреб, довідково-орієнтовну функцію (довідки по телефону, e-mail, віртуальні довідки для віддалених користувачів), рекламу бібліотеки та бібліотечних послуг через мас-медіа (теле- і радіопередачі) тощо. Контент бібліотечних сайтів виконує інформаційно-рекламні функції.

Сучасна інформаційна ситуація і динамізм життя ставлять особливі вимоги до професії бібліотекаря: він має бути освіченим, начитаним, ерудованим, володіти глибокими знаннями з літератури, психології, риторики, знати іноземну мову, а головне, бути толерантним до читачів та колег, любити свою справу, людей, володіти професійним тактом, нести в життя бібліотечну політику держави. Все це становить поняття «кваліфікований спеціаліст», сприяє створенню іміджу бібліотеки та професії бібліотекаря в суспільстві.

Окрім професійної кваліфікації, широти кругозору та ґрунтовних фахових знань, престиж бібліотечного працівника як посередника між інформацією та користувачем залежить від його особистих організаторських (психологічних та педагогічних) здібностей: уміння встановити з читачем контакт, оперативно та якісно задовольнити читацькі потреби, чітко висловити свою думку, дати конкретну пораду, сприймати нове і прогресивне в бібліотечній роботі, а також уміння пристосовуватися до трансформації в бібліотечній діяльності та в інформаційних потребах користувачів. Імідж професії передбачає формування таких якостей бібліотекаря, як працелюбність, точність, витримка, професійна майстерність. Професія бібліотекаря вимагає бути уважним, тактовним, витриманим, а також привабливим, охайним, з почуттям певного обов’язку. Цим зовнішнім ознакам читачі надають великого значення. Бібліотечний спеціаліст вищого навчального закладу володіє інтелектуальною, професійною, інформаційною культурою. Динамічний процес розвитку бібліотек ВНЗ лежить в основі формування нових професійних вимог, яким має відповідати сучасний бібліотекар. Сьогодні він – не тільки знавець наукової і художньої продукції й інформаційних потреб користувача, але й фахівець в галузі нових цифрових технологій, навігатор в електронних ресурсах Інтернету, провідник інформаційної культури, менеджер і маркетолог в інформаційно-бібліотечній сфері. В інформаційну культуру бібліотекаря включаються такі вміння та навички, як: уміння аналітико-синтетичного опрацювання документів, уміння працювати з різними джерелами інформації, володіння методикою бібліографічного опису, анотування, реферування, предметизації і систематизації, індексування; уміння застосовувати сучасні інформаційні технології у професійній діяльності.

Імідж бібліотекаря є потужною складовою іміджу установи в цілому, що безпосередньо пов’язане з ефективністю її функціонування. Найбільший вплив на сприйняття іміджу бібліотеки громадськістю справляюсь самі бібліотекарі. Імідж – це своєрідна призма, крізь яку трансформується кожна комунікація від керівника до підлеглого.

Визначальними є хороша робота персоналу. Серед бібліотекарів є яскраві та креативні особистості, саме працівники бібліотеки - це «візитка» бібліотеки, навіть у неробочий час, жива реклама її діяльності. У кожній бібліотеці завжди є люди, високопрофесійні фахівці, які своїми конкретними справами визначають обличчя книгозбірні, її місце у суспільстві [2; с. 232]. Наявність молодих спеціалістів є вагомим фактором нової праці у бібліотеці, забезпечення її конкурентоспроможності, формування в суспільстві її іміджу як установи сучасної, привабливої, перспективної, передусім через те, що там працює молодь. Саме молодь, яка працює у бібліотеці, в змозі започаткувати формування у суспільстві нового сучасного ставлення до неї. Молодь з легкістю та завзяттям готує просвітницькі заходи, проводить соціологічні опитування, приймає участь у конкурсах, чим створює бібліотеці імідж доступного прозорого закладу.

Хочеться згадати про таку важливу ознаку іміджу, як органічність. Жоден спеціаліст у світі, жодна реклама не здатні перетворити авторитарну, безпринципну, нахабну особистість у стовідсотково бездоганну протилежність за допомогою навіть найсучасніших методів іміджології. А якщо і якось вдасться, то ефект буде нетривалим і оточення швидко збагне, що до чого.

Доцільно враховувати, що найбільш потужну силу у формуванні іміджу мають три його складові:

  • Вербаліка, тобто голос, тембр, інтонація, швидкість мовлення, лексика. Відома сократівська істина: «Заговори – і я тебе побачу».

  • Невербаліка, а саме: жести, міміка, одяг, зачіска тощо.

  • Поведінковий компонент, який вміщує вчинки та дії бібліотекаря, манеру поведінки, оточення.

Уже давно стало аксіомою, що репутація організації значною мірою обумовлена поведінкою керівника. Від того, як чинять представники вищої ланки менеджерів, що вони говорять, залежить сприйняття й інтерпретація ПР-зусиль організації засобами масової інформації [2; с. 69].

Важливу роль у створенні позитивного іміджу бібліотеки та бібліотекаря відіграє становлення професійної самосвідомості, створення бібліотечних громад та асоціацій. Це суттєво підвищує соціальний статус бібліотечної професії, укріплює її авторитет, робить так, щоб професія бібліотекаря була гідним та бажаним полем діяльності для талановитої і творчої молоді. На формування престижу бібліотеки впливають і різні параметри професійної свідомості. Серед яких: місія бібліотеки, професійна етика, відношення з керівництвом, бібліотечні ідеали. До професійної свідомості відноситься і бібліотечна міфологія (легендарні бібліотекарі, ідеальні бібліотеки), соціально-психологічні портрети та ціннісні орієнтації бібліотекарів.

Бібліотека вищого навчального закладу забезпечує навчальний, науковий та виховний процеси не тільки інформаційними ресурсами, але й самим стилем своєї роботи, організацією обслуговування читачів. В бібліотеці, яка знаходиться в старому непривабливому приміщенні, читачі невисоко оцінюють і особистісні якості бібліотекаря. Читач формується як читач, а бібліотекар як бібліотекар саме в бібліотечному середовищі. Бібліотекарі самі конструюють ситуації, в яких обслуговують читача, не завжди позитивно. Якщо книги та ящики розставлені неохайно – це породжує безвідповідальне відношення до книг, тобто ситуація провокує поведінку читача. Бібліотечне середовище повинно бути приємним і комфортним для користувача і бібліотекаря. Це виявляється як і в більш зручному оперативному пошуку інформації, так і в покращенні інтер’єрів бібліотеки. Ступінь задоволення сучасного читача – головний критерій оцінки роботи бібліотеки.

Проблеми бібліотек ВНЗ також пов’язані з соціально-економічними умовами, які спонукають до активного пошуку нових форм та методів в інформаційному забезпеченні навчально-виховного та науково-дослідницького процесів університету, до постійного руху вперед, впровадження інноваційних технологій у бібліотечні процеси, підвищення престижу, іміджу. Що стосується матеріальних витрат для проведення ПР-акцій та реклами, то вони достатньо скромні (тим більше, що організацією масових заходів, рекламою основних послуг та публікацією матеріалів в різних джерелах бібліотекарі займаються насамперед відповідно до особливостей своєї роботи, а не через бажання організувати ПР бібліотеці). Бібліотеки мають суттєві переваги (безкоштовні основні послуги).

Одним із важливих аспектів загального сприйняття й оцінки бібліотеки є враження, яке вона справляє, або її імідж (образ). Що робить бібліотеку престижною, популярною? Хочемо ми того чи ні, все одно ми працюємо «за» чи «проти» свого іміджу, бо ми працюємо. У створенні належного іміджу бібліотеки немає немаловажних дрібничок. Для підвищення престижу бібліотеки, професії бібліотекаря потрібні нові ідеї і проекти, впровадження яких допоможе на державному рівні змінити загальну думку про бібліотеки та бібліотекаря.

Над створенням позитивного іміджу, підвищенням свого статусу, престижу своєї бібліотеки, активно залучають ПР-технології. Розумно складені та вміло реалізовані програми паблік рилейшнз здатні змінити громадську думку. У вирішенні завдань перетворення бібліотеки на престижну установу значну роль відіграє використання ПР-технологій та реклама. Паблік рилейшнз – наука і мистецтво зв’язків, налагодження контактів і підтримання добрих стосунків з громадськістю. Робота над іміджем входить до основ ПР. Це пов’язано з тим, що імідж є найбільш ефективним способом проникнення у масову свідомість. Стратегічне покликання паблік рилейшнз – формування довіри, на основі якої формується добре ставлення до організації як соціального інституту [4].

У функціональній структурі бібліотеки активно використовується паблік-рилейшнз та реклама. Адміністрація бібліотеки володіє основами стратегічного й операційного менеджменту – розробляє стратегію розв’язання проблем, визначає цілі і завдання бібліотеки, складає плани і звіти, управляє персоналом. Бібліотекарі здійснюють науково-дослідну роботу: проводять моніторинг діяльності, наукові дослідження, анкетування користувачів бібліотеки. За допомогою бібліотечного маркетингу покращується імідж та створюється позитивне враження про бібліотеку. [2; с. 52]

Бібліотекарі, не маючи спеціалістів з ПР-технологій, проводять діяльність в цій галузі, мають первинні властивості, необхідні для цього:

  • Вони винахідливі. Це здібні, розумні люди, які швидко вчаться.

  • Вони знають, як поводитися з людьми, добре працюють з клієнтами (користувачами, читачами), а також з пресою (ЗМІ). Частіше користуються займенником «ми», ніж «я».

  • Завжди прагнуть уперед, і на цьому шляху знаходять творчі рішення.

  • Вони вміють писати, формулювати свої думки, переконувати.

Інформувати – основний обов’язок бібліотекаря. Інформувати про фонд, про бібліотеку, про правила користування бібліотекою. Бібліотекарі проводять велику комунікаційну роботу – що охоплює інформування громадськості про бібліотеку, її діяльність за допомогою різних засобів комунікації. Комунікаційна робота містить у собі загальний процес формування іміджу бібліотеки з використанням засобів масової комунікації, поширення інформації за допомогою буклетів, усних виступів або реклами. Найбільший ефект можливий при спільній роботі бібліотек і засобів масової інформації.

Імідж у рамках ПР включає поняття корпоративного іміджу, тобто іміджу бібліотеки. Корпоративний імідж простежується у всьому – в назві бібліотеки, в емблемі чи символі, в уніформі працівників, у виданнях, у заходах, які проводить бібліотека. Необхідне створення «фірмового» стилю бібліотеки (наявність візиток, рекламного буклету бібліотеки, бланки листів з емблемою бібліотеки, логотипу тощо). Від того, як ми себе презентуємо, позиціонуємо, залежить, як інші нас сприймають.



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Бібліотека та сучасні тенденції в інформаційному забезпеченні освітньої науково-дослідної та інноваційної діяльності вищих навчальних закладів

    Документ
    ... верситету Бібліотекатасучасні тенденції в інформаційномузабезпеченні освітньої, науково-дослідної та інноваційної діяльності вищихнавчальнихзакладів Матеріали науково-практичної конференції, присвяченої 50-річчю наукової бібліотеки Хмельницького ...
  2. МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ 0 1135 м Київ проспект Перемоги

    Документ
    ... України, Відділ освіти Бердянської міської ради Бібліотекатасучасні тенденції в інформаційномузабезпеченні освітньої, науково-дослідної та інноваційної діяльності вищихнавчальнихзаклад Хмельницький національний ...
  3. МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ 01135 м Київ проспект Перемоги (1)

    Документ
    ... України, Відділ освіти Бердянської міської ради Бібліотекатасучасні тенденції в інформаційномузабезпеченні освітньої, науково-дослідної та інноваційної діяльності вищихнавчальнихзаклад Хмельницький національний ...
  4. МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ 01135 м Київ проспект Перемоги (2)

    Документ
    ... України, Відділ освіти Бердянської міської ради Бібліотекатасучасні тенденції в інформаційномузабезпеченні освітньої, науково-дослідної та інноваційної діяльності вищихнавчальнихзаклад Хмельницький національний ...
  5. МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ 01135 м Київ проспект Перемоги (3)

    Документ
    ... України, Відділ освіти Бердянської міської ради Бібліотекатасучасні тенденції в інформаційномузабезпеченні освітньої, науково-дослідної та інноваційної діяльності вищихнавчальнихзаклад Хмельницький національний ...

Другие похожие документы..