Главная > Документ


Рисунок 1 – Структура системи менеджменту якості.

Як вже згадувалося раніше, більшість бібліотек лише розпочинають впроваджувати систему менеджменту якості. Одночасне впровадження системи менеджменту якості в усіх відділах потребує значних зусиль, тож доцільно розпочати з окремого підрозділу.

Одним з відділів наукової бібліотеки, результати роботи якого на сьогодні мають найбільший попит, є відділ електронних ресурсів, який здійснює комплектування фонду електронної бібліотеки повнотекстовими виданнями та забезпечує їх збереження та захист.

На першому етапі впровадження елементів системи менеджменту якості розробимо технологічну мапу процесів, що відбуваються у відділі, на основі положення про електронну бібліотеку, яка зображена на рис. 2 [4].

Одним з підрозділів відділу електронних ресурсів є електронний читальний зал. Через те, що послуги цього підрозділу користуються підвищеним попитом як серед студентів, так і викладачів університету, то було вирішено здійснити самооцінку якості роботи цього підрозділу, використавши метод анкетування.

Результати обробки даних, що отримано за допомогою анкет, наведено на рис 4 – 10).

Для визначення найголовнішого показника якості та наскільки один показник важливіший за інший, застосуємо один із методів кваліметрії – експертний. Для здійснення цього було обрано вісім незалежних експертів та запропоновано їм розташувати головні показники якості роботи відділу електронних ресурсів в порядку їх значущості, найбільш важливому показнику присвоюють найбільший бал. Результати опитування експертів були оброблені у вигляді ранжованих рядів.

- зручність користування пошуковою системою бібліотеки;

- швидкість пошуку документів в електронному вигляді;

- якість електронних документів;

- колекція видань електронної бібліотеки;


- якість обслуговування в електронному читальному залі.

Рисунок 2– Технологічна мапа процесів, що відбуваються у відділі електронних ресурсів.

Рисунок 3 – Типи електронних документів,

які користуються найбільшим попитом

Рисунок 4 – Атрибути, за якими найчастіше

здійснюється пошук електронних документів

Рисунок 5 – Зручність користування

пошуковою системою бібліотеки

Рисунок 6 – Швидкість пошуку документів

Рисунок 7 – Якість електронного документа

Рисунок 8 – Задоволеність колекцією видань ЕБ

Рисунок 9 – Користування

";Електронною доставкою документів";

Рисунок 10 – Якість обслуговування в ЕЧЗ

Результати опитування експертів наведені у вигляді ранжованих рядів:

1 експерт - ;

2 експерт - ;

3 експерт - ;

4 експерт - ;

5 експерт - ;

6 експерт - ;

7 експерт - ;

8 експерт - .

Під час підрахунку суми рангів показників якості отримано такі результати: =34, =27, =24, =16, =19. При цьому ваговий коефіцієнт для кожного і-го показника дорівнює:

(1)

Результати розрахунків за формулою (1) занесено до таблиці.

За результатами обробки анкет створюємо шкалу оцінок показників якості:

  • погано – 1 бал;

  • задовільно – 2 бали;

  • добре – 3 бали.

Обробляємо отримані дані по всім анкетам, розраховуємо середнє значення показників якості за формулою

(2)

де n – кількість анкет.

Отримані результати також додаємо до таблиці.

Так як одиничні показники якості не пов’язані між собою, то для розрахунку комплексного показника якості необхідно використовувати безрозмірні показники, тому необхідно перейти до показників якості у відносному вигляді, їх розраховують за формулою

(3)

де - нормоване значення показника якості, в даному випадку =3.

Таблиця – Значення показників якості

Показники

якості

Абсолютні значення показників якості

Відносні значення показників якості

Вагові коефі-цієнти

2005 р.

2011 р.

2005 р.

2011 р.

Зручність користування пошуковою системою

2,27

2,5

0,76

0,83

0,28

Швидкість пошуку

1,73

2,27

0,58

0,76

0,23

Якість електронних документів

2,17

2,3

0,72

0,77

0,2

Колекція видань

2,03

2,57

0,68

0,86

0,13

Якість обслуговування

2,3

2,8

0,91

0,93

0,16

В експертному методі вагові коефіцієнти показників якості повинні задовольняти умову:

.

Ця умова виконується.

Отримані вагові коефіцієнти розташуємо у ранжований ряд, для визначення головного показника якості:



Отже, за результатами експертної оцінки показник якості «зручність користування пошуковою системою бібліотеки» є найважливішим, «колекція видань електронної бібліотеки» найменш важливий.

Для оцінки роботи відділу електронних ресурсів в цілому за 2005 рік та за 2011 рік необхідно розрахувати комплексний показник якості, який складається з вище перечислених одиничних показників. Визначити комплексний показник якості можна на основі середнього гармонічного зваженого, середнього геометричного зваженого, середнього арифметичного зваженого та середнього квадратичного зваженого [5]. Отже, розрахуємо середні зважені.

  • середнє гармонічне зважене розраховується за формулою

, (4)

де m – кількість показників якості,

в 2005 році середнє гармонічне зважене складало: ;

в 2011 році середнє гармонічне зважене складає: ;

  • середнє геометричне зважене розраховується за формулою

(5)

в 2005 році середнє геометричне зважене складало: ;

в 2011 році середнє геометричне зважене складає: ;

  • середнє арифметичне зважене розраховується за формулою

(6)

в 2005 році середнє арифметичне зважене складало: ;

в 2011 році середнє арифметичне зважене складає: ;

  • середнє квадратичне зважене розраховується за формулою

, (7)

в 2005 році середнє арифметичне зважене складало: ;

в 2011 році середнє арифметичне зважене складає: .

Середнє геометричне зважене вважається найбільш універсальним та розповсюдженим комплексним показником, тому будемо вважати, що він найбільш точно відображає стан роботи відділу електронних ресурсів. Порівнявши роботу відділу в 2005 році та 2011, можна зробити висновок, що зміни в кращу сторону відбуваються, але досить повільно. Ідеальне значення комплексного показника якості – 1, в нашому випадку він складає 0,819, це не найгірший результат, але все рівно є куди розвиватися, і щоб цей процес відбувався швидше, необхідно впроваджувати систему менеджменту якості у повному обсязі.

Отже, було детально проаналізовано роботу відділу електронних ресурсів, зокрема, було зібрано дані про наповнення бази електронними документами за останні п’ять років та на основі них побудовано гістограми розподілу за весь період існування відділу та по кожному року окремо.

За допомогою методу мозкового штурму було згенеровано показники якості, що впливають на роботу відділу, які потім для наочного вигляду згрупували, використовуючи діаграму у вигляді дерева.

Було проведене анкетування користувачів одного з підрозділів відділу електронних ресурсів: електронного читального залу, в результаті чого можна зробити висновки, що загальний стан роботи електронного читального залу не досить задовольняє попит користувачів. Було розраховано комплексні показники якості загального стану ЕЧЗ на сьогоднішній день та яким він був п’ять років тому, в результаті було з’ясовано, що прогрес відбувся, але досить не значний.

Перелік посилань:

  1. Версан, В. Г., Системы управления качеством продукции [Текст]: учеб.–практ. пособие / В. Г. Версан, И. И. Чайка. – М. : Изд.стандартов, 1988. – 150 с.

  2. Грищенко, Т. Б. Задачі впровадження системи менеджменту якості в бібліотеках / Т. Б. Грищенко, О. М. Нікітенко, Л. О. Бояріна // Библиотека как часть информационно–образовательного пространства университета [Текст] : сб. докл. науч.–практ. конф. (к 80–летию НТБ НАУ “ХАИ”, Харков, 20 апреля 2010 г. – Х. : [б. и. ], 2010. – С. 70 – 72.

  3. Ильенкова, С. Д. Управление качеством [Текст] : учеб. пособ. / С. Д. Ильенкова. – М., 1998. – 195с.

  4. Система менеджменту якості в бібліотеці технічного університету / Л. О. Бояріна, Л. Г. Влащенко, Т. Б. Грищенко, О. М. Нікітенко // Бібліотека ВНЗ на новому етапі розвитку соціальних комунікацій : монографія [Текст] / за ред. В. О. Ільганаєвої, Т. О. Колесникової. – Дн-вськ: вид-во Маковецький. – С. 166-175.

  5. Шишкин, И. Ф.Квалиметрия и управление качеством [Текст] : учеб. для вузов / И. Ф. Шишкин, В. М. Станякин. – М. : Изд-во ВЗПИ, 1992. – 208 с.

Дікунова О. А.,

м.Кривий Ріг

Діалогічна взаємодія бібліотечних фахівців та користувачів бібліотеки ВНЗ

як чинник у підвищенні якісної освіти

Розглянуто модель особистості сучасного бібліотечного фахівця. Проаналізовано соціально-психологічні аспекти бібліотечного спілкування. Запропоновано конкретні методи та форми удосконалення діалогічної взаємодії бібліотечних фахівців і користувачів бібліотеки ВНЗ.

The article deals with the individual model of modern library specialist. There are analyzed the social and psychological aspects of library communication. We propose specific forms and methods of improving the dialogue interaction library professionals and library users of the university.

В умовах глобальної інформатизації суспільства зростає роль спеціальних інститутів, відповідальних за накопичення і розповсюдження інформації. Все це відкриває перед сучасними бібліотеками не тільки великі можливості, а й ряд проблем, які потребують вирішення. З одного боку, збільшується потік інформації, і сучасні технології накладають певну відповідальність на бібліотечних фахівців за виховання інформаційної культури користувачів, що передбачає вільну орієнтацію в сучасних джерелах інформації, оволодіння культурою діалогічного спілкування. Значно розширюється бібліотечна сфера у мережевому середовищі, що призводить до зростання значення віртуального спілкування. З іншого боку, не зменшується роль традиційного спілкування, яке відповідає сутнісній потребі особистості в неопосередкованому контакті, і саме в бібліотеках, як осередках міжособистісного спілкування, воно є пріоритетним [1, с. 21].

Бібліотека ВНЗ є складною соціально-комунікаційною системою. Основне завдання бібліотеки вищого навчального закладу - забезпечення повного, якісного та оперативного бібліотечно-бібліографічного й інформаційного обслуговування користувачів згідно з їх інформаційними запитами на основі широкого доступу до бібліотечних та інформаційних ресурсів. Якісна освіта майбутніх фахівців можлива лише за наявності потужної бібліотеки як інформаційного центру, де накопичується, зберігається та розповсюджується інтелектуальний капітал.

Пріоритети Болонського процесу, до якого приєдналася Україна, спрямовані на кардинальні зміни парадигми вищої освіти. Відбувається перехід у навчанні від формату «teaching» (навчаємо) до формату «learning» (вчимося). Студенти відчувають зміни у переорієнтації з лекційно-інформативної на індивідуально-диференційовану форму навчання; у переході від формально-репродуктивної до самостійної пошуково-пізнавальної діяльності, до організації самоосвіти. Зменшується кількість аудиторних занять, натомість зростають обсяги самостійної та індивідуальної роботи, що в свою чергу дає можливість студентам повністю віддаватися навчанню. Для майбутнього фахівця важливо не лише осмислити й засвоїти інформацію, а й оволодіти способами її практичного застосування і прийняття рішень. Повноцінною повинна бути самостійна пізнавальна діяльність студентів не тільки під керівництвом викладача. Досягнення нової якості освіти залежить й від рівня бібліотечно-інформаційного обслуговування в бібліотеці вищого навчального закладу як своєрідного інформаційного центру забезпечення освітньо-наукової діяльності.

Отже, книгозбірням вищих навчальних закладів потрібен спеціаліст, який володіє високим рівнем професійних знань та має психологічні, педагогічні й комунікативні здібності, що є вирішальними у взаємодії з користувачами. Вища бібліотечна школа нині розробляє і впроваджує культуроцентричну модель особистості спеціаліста, якому притаманні високий рівень загального культурного розвитку, енциклопедичність гуманітарного знання, творчий потенціал, соціально-психологічна компетентність.

В сучасному обслуговуванні в бібліотеці ВНЗ відбуваються великі зміни. Змінюються інформаційні потреби користувачів. Ступінь їх задоволення – головний критерій оцінки бібліотечної роботи, результат, за яким користувач усвідомлює доцільність і необхідність звернення до послуг бібліотечного працівника. Якісне задоволення інформаційних запитів постійно перебуває в полі зору бібліотекарів і бібліографів. Складність визначення його в тому, що результати стають очевидними не відразу, а тільки після закінчення певного періоду часу. Ще складніше визначити рівень культури обслуговування. Обслуговування в бібліотеці ВНЗ – це високий рівень спілкування з користувачами, вміння надати необхідну інформацію, виявити зацікавленість і обізнаність у їх потребах. Сучасний бібліотечний фахівець – це ерудований, компетентний співрозмовник, що в певному розумінні виконує роль організатора в галузі управління знаннями. Він підкаже нові ідеї, дасть професійні консультації, розумні поради.

Проблема спілкування бібліотекарів і користувачів активно розробляється в дослідженнях бібліотекознавців. В цьому напрямку працюють С.Єзова (досліджує проблему культури спілкування та її формування), Л.Красинська (психолого-педагогічний аспект професійного спілкування бібліотекаря), С.Матліна (розглядає бібліотечне обслуговування як діалог), І.Мейжис (розробляє питання бібліотечного спілкування: його перцептивну, інтерактивну, комунікативну сторони), Є.Смоліна (вивчає проблеми спілкування в межах індивідуальної роботи з читачами), Я.Хіміч (досліджує соціально-психологічні особливості міжособистісного спілкування).

У суспільстві ще досить міцно існує стереотип щодо бібліотекаря, як посередника між книгою і читачем. В дійсності сьогодні бібліотечний фахівець забезпечує не тільки високу якість доступу інформації до користувача, а також виступає як чуйний, уважний педагог і досвідчений керівник у світі знань. Визначальними рисами сучасного бібліотечного спеціаліста є: професіоналізм, ерудиція, освіченість, комунікативна компетентність. Саме такими і мають бути бібліотекарі та бібліографи, які працюють зі студентською молоддю. Вони виховують не тільки її, а й самих себе, формуючи бібліотечного фахівця майбутнього: комунікативного та високоерудованого професіонала з творчим ставленням до своєї професійної діяльності [2, c. 23].

Сьогодні змінюються професійні орієнтири взаємодії бібліотечного фахівця і користувача як рівних партнерів у діловому спілкуванні. Саме спілкування також набуває нового змісту: це специфічний комунікативний фон усієї інформаційно-бібліотечної діяльності. Бібліотечний фахівець і користувач є головними дійовими особами бібліотечно-бібліографічного обслуговування, його суб’єктами. Але ролі цих суб’єктів відмінні. Користувач звертається до бібліотеки (бібліотекаря, бібліографа), розраховуючи на задоволення своїх інформаційних потреб, бібліотечний працівник зобов’язаний задовольнити потреби користувача. Тобто, в процесі бібліотечно-бібліографічного обслуговування відбувається взаємодія бібліотечних працівників і користувачів як носіїв певних соціальних ролей. Чітке розуміння змісту соціальних ролей та виконання правил взаємодії – запорука ефективного бібліотечного обслуговування, міжособистісного спілкування та обміну знаннями [4, c. 32].

Нові соціально-комунікаційні умови вимагають від бібліотечного фахівця ВНЗ творчого підходу у взаємовідносинах «користувач-бібліотекар». Орієнтація на суб’єкт-суб’єктні стосунки, що потребує високого професіоналізму; діалогічне спілкування, інтерес до самого процесу спілкування, що є могутнім засобом самопізнання і взаємопізнання; емпатія, толерантне ставлення до альтернативної думки; намагання якомога швидше і якісніше надати користувачеві необхідну інформацію — ось необхідні чинники продуктивного спілкування бібліотечного працівника та користувача.

Професійна компетентність бібліотечного спеціаліста, працюючого у вищому навчальному закладі – це заснована на знаннях, уміннях та досвіді спілкування здібність, що дозволяє вирішувати професійні завдання і здійснювати професійну діяльність, пов’язану з освітньо-науковою діяльністю. Бібліотечні працівники завжди утримували лідерство в організації інформації та знань. Починаючи з стародавніх бібліотек, створювалися спеціальні «фонди зафіксованих знань», розроблялися прийоми полегшення доступу до них у вигляді класифікацій, каталогів, бібліографічних покажчиків, зміст бібліотечних фондів описували відповідно до розроблених моделей структури і взаємозв’язків між галузями знань [3, c. 24].



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Бібліотека та сучасні тенденції в інформаційному забезпеченні освітньої науково-дослідної та інноваційної діяльності вищих навчальних закладів

    Документ
    ... верситету Бібліотекатасучасні тенденції в інформаційномузабезпеченні освітньої, науково-дослідної та інноваційної діяльності вищихнавчальнихзакладів Матеріали науково-практичної конференції, присвяченої 50-річчю наукової бібліотеки Хмельницького ...
  2. МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ 0 1135 м Київ проспект Перемоги

    Документ
    ... України, Відділ освіти Бердянської міської ради Бібліотекатасучасні тенденції в інформаційномузабезпеченні освітньої, науково-дослідної та інноваційної діяльності вищихнавчальнихзаклад Хмельницький національний ...
  3. МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ 01135 м Київ проспект Перемоги (1)

    Документ
    ... України, Відділ освіти Бердянської міської ради Бібліотекатасучасні тенденції в інформаційномузабезпеченні освітньої, науково-дослідної та інноваційної діяльності вищихнавчальнихзаклад Хмельницький національний ...
  4. МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ 01135 м Київ проспект Перемоги (2)

    Документ
    ... України, Відділ освіти Бердянської міської ради Бібліотекатасучасні тенденції в інформаційномузабезпеченні освітньої, науково-дослідної та інноваційної діяльності вищихнавчальнихзаклад Хмельницький національний ...
  5. МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ 01135 м Київ проспект Перемоги (3)

    Документ
    ... України, Відділ освіти Бердянської міської ради Бібліотекатасучасні тенденції в інформаційномузабезпеченні освітньої, науково-дослідної та інноваційної діяльності вищихнавчальнихзаклад Хмельницький національний ...

Другие похожие документы..