Главная > Документ


2. Типологія складних метафор.

Унаслідок проведених нами досліджень виявлено такі складні моделі синтаґматичного розгортання метафоричного образу у поетичних текстах кінця ХХ ст.: три-, чотири-, багатокомпонентні структури, метафора-текст.

2.1. Трикомпонентні метафори. До їх складу входять два метафоричні образи, які стосуються одного і того ж головного компонента, що згортається і синґулярно репрезентується на мовній палітрі. Наразі такі метафори охоплюються різнорідними моделями.

N1 + Vf + N4 «Реальний сон // Ковтаютьнебохмари»
(А. Угрин); пор.: ковтають небо хмари < хмари ковтають + ковтати небо. «Гойдаєсон в колисці місто» (М. Шершень); пор.: гойдає сон місто < сон гойдає + гойдати місто.

N1 + Vf + N5 «Гамселить у вікна зливакулаками» (М. Савка); пор.: гамселить злива кулаками/I> злива гамселить + гамселити кулаками.«Нічого не було, нічого більш не буде // А ваш цілунокцв¢яхом іржавим відболить» (С. Дзюба) ); пор.: цілунок цвяхом відболить < цілунок відболить + відболіти цв¢яхом. Іноді автори у межах вказаної моделі вдаються до повтору компонента Vf, що допомагає висловити авторові інтенсивність емоційної напруги, експресію почуттів: «Часнамистинками сірими падаєпадає» (Н. Лучак-Кирилюк); пор.: час намистинками падає < час падає + падати намистинками.

Чималу групу з-поміж трикомпонентних метафор становить розгортання тексту за моделлю N1 + Vf + N6, унаслідок чого створюється цілісний мовно-художній образ: «Душасвітає в тебе на долоні» (О. Галета); пор.: душа світає на долоні I> душа світає + світати на долоні.

N1 + Vf + Adj «І регочехижо // Ця ніч під сузір¢ям Бика» (Н. Лучак-Кирилюк); пор.: регоче хижо ніч < ніч регоче + реготати хижо. Створення образної індивідуалізації світу за такою моделлю – вкрай нечасте явище у мовотворчості поетів 90-х років.

Цікавою моделлю розгортання метафори на рівні словосполучення є злиття двох іменникових метафор N1 + N2 + N2, унаслідок чого утворюється подвійна генітивна структура, в якій конденсовано і лаконічно висловлюються певні мовно-естетичні категорії та поняття, наприклад: «Ризичерствотигординь» (А. Коваленко); пор.: ризи черствоти гординь < ризи черствоти + черствота гординь. Можлива й інша інтерпретація віртуального смислу словосполучення: ризи гординь + черствота гординь. Інший приклад: «Дно парасолі ока» (С. Мудрик); пор.: дно парасолі ока < дно ока + парасоля ока або дно парасолі + парасоля ока. Утворене комбіноване словосполучення імпліцитно містить у собі подвійну генітивну метафоричну структуру, в якій спільний компонент N2 - ока має синґулярну мовну репрезентацію. Ще один приклад: «Під аритмію цокоту зубів // Колись мене виводили на танго» (М. Савка); пор.: аритмія цокоту зубів < аритмія зубів + цокіт зубів або аритмія цокоту + цокіт зубів. Підкреслимо, що віршований текст кінця ХХ ст. містить велику кількість так званих подвійних генітивних метафор. Утворення згаданих вище образів - стильова ознака художнього мовлення поетів-девностівців.

N1 + N2 + Vf «І стікає з облич на долівку оманачасу» (Г. Крук); пор.: стікає омана часу < омана стікає + омана часу.«Півночіподихмалює на шибах кришталь» (В. Виноградов); пор.: подих Півночі малює < подих малює + подих Півночі.

Vf + N6 + N2 «Оце квартируюв кухликуока» (В. Гайда); пор.: квартирувати у кухлику ока < квартирувати у кухлику» + кухлик ока.

Adj1 + Adj1 + N1, де низка Adj1 - однорідні члени речення, що створюють ампліфікацію художньо-образного висловлювання, подають різнопланову характеристику денотата N1: «перекислийлепкиймотив» (Л. Мельник); пор.: перекислий липкий мотив < перекислий мотив + липкий мотив.«П¢янанепритомнапісня» (П. Вольвач); п'яна непритомна пісня < п¢яна пісня + непритомна пісня. «Розіп¢ятийкрилатийдощ»
(С. Мудрик); пор.: розіп'ятий крилатий дощ < розіп¢ятий дощ + «крилатий дощ. Часто носії мови кінця століття створюють ситуацію багатоваріантного сприймання семантичної структури прикметника: «Наші долі перелелися через ріднийпощербленийкрай» (Н. Федорак). Цілісний образ «ріднийпощербленийкрай» утворився унаслідок згортання спільного стрижневого компонента край < рідний край+ пощерблений край, де у першому словосполученні іменник край означає етнічну територію, країну, а у другому - кінець, вінець (у посуді). Така гра на рівні семантичного значення розкриває експресивно-образну потужність української мови, її віртуально-потенційні можливості.

У поезії 90-х років ХХ ст. спостерігаєхмо цікаві випадки утворення навколо компонента N1 низки іменників родового відмінка. Останнє зумовлене згортанням спільної для них головної частини N1, унаслідок чого утворюється трикомпонентна метафорична модель N1 + N2 + N2: «Вино бажань і сподівань» (О. Горкуша); пор.: вино бажань і сподівань < вино бажань» + вино сподівань. «Хижі комашки очей і ротів» (А. Дністровий); пор.: комашки очей і ротів < комашки очей + комашки ротів.

Фіксуємо трикомпонентну модель Adj1 + N1 - N1, що репрезентує метафорично-прикметникове поширення прикладок, унаслідок чого утворюється вищий ступінь ад¢єктивної характеристики денотата: «Чорні зорі-дниноньки» (С. Іщенко); пор.: чорні зорі-дниноньки< чорні зорі + зорі-дниноньки; «лисіючий вітер-акин» (П. Вольвач); пор.: лисіючий вітер-акин < лисіючий вітер + вітер-акин.

Продуктивною моделлю трикомпонентної структури метафоричного образу поетичного мовлення 90-х років ХХ ст. є субстантивно-субстантивні словосполучення, що ускладнені метафоризованими прикметниками і підпорядковуються одному з його членів. Так, прикметники, що входять до складу генітива, можуть відноситися до г о л о в н о г о метафоризованогослова, репрезентуючись моделлю Adj1 + N1 + N2: «товстачорнота неба» (А. Підпалий); пор.: товста чорнота неба < товста чорнота + чорнота неба; «всепопеляючийрентген його погляду» (О. Яковина) < всепопеляючий рентген + рентген погляду. Оновлення семантико-синтаксичних зв¢язків у генітивно-прикметникових метафорах кінця ХХ ст. може ускладнюватися орієнтуванням на звукосмисловий аспект поезії і містити паронімічну атракцію: «лапате латаття апатій» (О. Яровий). А також прикметники, що входять до складу генітива, можуть належати до залежного метафоризувального слова і мають модельN1 + Adj1 + N2: «оркестри сивих зір» (Г. Гармаш); «кришталь замерзлих мрій» (Н. Дичка); «цвілість небесного брезенту» (Б. Микита) тощо.

2.2. Чотирикомпонентні структури метафоричного образу. Такі моделі характеризуються сконденсованістю вислову і вимагають від реципієнта-читача неабиякого інтелектуального напруження з метою глибшого відчуття естетичної вартості поетичного слова. У межах аналізованої групи фіксуємо такі моделі метафор:

а) N1 + Vf + Adj5 + N5 «Сонцев¢яне на заході // Пурпуровоюквіткою» (М. Брацило); пор.: сонце в¢яне + в¢янути квіткою + пурпурова квітка.

б) N1 + N2 + Vf + N4 «неборозріжутьдзвіниці наших очей» (Р. Мельників); пор.: неборозріжутьдзвіниці наших очей < дзвіниці розріжуть + дзвіниці очей + розрізати неб»;

в) Adj1 + N1 + Vf + N5 «Над головою журавлямиплачутьвіртуальнінебеса» (В. Будз); пор.: журавлямиплачутьвіртуальнінебеса < небеса плачуть + віртуальні небеса + плакати журавлями;

г) N1+Vf + N5 + N2 «Очі закапуютьотрутоюпосмішок»
(А. Дністровий); пор.: очі закапуютьотрутоюпосмішок< закапувати отрутою + отрута посмішок;

ґ) Adj1 + N1 + Vf + N4 «Босаосінь в калюжі полощеноги»
(О. Волкова);

д) Adj1 + N1 + Vf + N6 «на запорожці з-за тину // сонцевилазитьгривасте // ондечки вам гільйотина // капусти на зиму наквасьте» (Н. Федорак); пор.: на запорожці сонце вилазить гривасте < сонце вилазить + гривасте сонце + вилазити на запорожці;

е) N1 + Vf + N6 + N2 «Стигнутьзоріна долоні неба» (Т. Чумак); пор.: стигнутьзоріна долоні неба < зорі стигнуть + стигнутина долоні +долоня неба, де компоненти (N6 + N2)сприймаються не дискретно, а як цілісний образ, виражений субстантивним словосполученням;

є) N1 + Vf + N4 + N5«Зриваєчаслюстеркомвроду» (С. Іщенко); пор.: зриваєчаслюстеркомвроду< «час зриває» + «зривати вроду» + «зривати люстерком»;

ж) N1 + Vf + Adj4 + N4«жовтеньпхає в спину // свій журавлинийніж» (А. Біла); пор.: жовтеньпхаєжуравлинийніж< жовтень пхає + пхати ніж + ніж журавлиний;

з) N1 + N2 + N2 + N2 «На роздоріжжімізерності, манірності і мерзлоти // мій день змерз і закляк» (О. Дзера); пор.: роздоріжжямізерності, манірності і мерзлоти < роздоріжжя мізерності + роздоріжжя манірності +роздоріжжя мерзлоти;

и) Adj1 + Adj1 + Adj1 + N1 «І губляться смутно у місті, як в лісі, // Безрогітрамваї, смішні і гніді» (Р. Скиба); пор.: безрогітрамваї, смішні і гніді < безрогі трамваї + смішні трамваї + гніді трамваї;

і) Adj1 + Adj1 + N1 + N1 «попри всі пророцтва та лжу літописців // народилася Перемога, маленькасрібнохреснахвойда» (І. Бондар-Терещенко); пор.: перемога, маленькасрібнохреснахвойда< перемога-хвойда + срібнохресна хвойда + маленька хвойда;

й) Adj1 + N1 + Adj2 + N2 «спогадівтеплихпарнографічнаколода» (І. Бондар-Терещенко); пор.: спогадівтеплихпарнографічнаколода < теплі спогади + колода спогадів + парнографічна колода.

У текстах досліджуваного періоду наявні метафоричні конструкції у генітиві, що характеризуються вищим ступенем ускладнення: «обертони оберненого відчаю «Будьмо!»» (Н. Неждана). Прикметник утворений від ідентичної основи: обертатися Þ обертон Þ обернений, що призводить до своєрідної комплікації, семантичної обтяжливості сприймання подібних метафороутворень. До того ж, у препозиції компонент генітива N1 означується узгодженим прикметником, а у субпозиції - неузгодженим, утворюючи чотирикомпонентну модель N1 + Adj2 + N2 + Adj2.

Трапляється, що подібні подвійні генітивні метафори ускладнюються ад¢єктивною конструкцією. Прикметники, вжиті у переносному значенні (метафоричні епітети), збільшують виражальну силу метафори, доповнюють, увиразнюють та підсилюють художній образ, виступають важливим засобом розкриття та уточнення семантики метафори. Пор.: «Пустинь очей пірамідальний спокій» (І. Павлюк); пор.: пустинь очей пірамідальний спокій I>спокій пустинь + спокій очей + пірамідальний спокій. Імовірно, що прикметник пірамідальний виконує у цій конструкції, окрім атрибутивної, ще й роздільну функцію, зайнявши позицію між двома компонентами N2, N2 та рудиментом структури N1 < N2 + N2 + Adj1 + N1.

2.3. Багатомпонентні метафори. Високим ступенем ускладненості в українській поезії кінця ХХ ст. позначені метафоричні образи, які утворюють цілісну, логічно завершену структуру з п¢ятьома, шістьма, сімома і більше компонентами.

Здебільшого такі вислови сприймаються як один образ, дискретність якого досягається гомогенними включеннями, або ж перевтіленнями одних метафор в інші. Комбінація ж вказаних сполук призводить до утворення комплікативного згустка, розчепити який на формальному рівні важко чи навіть неможливо. Багатокомпонентні метафори є однією із пріоритетно-мовних моделей оформлення художньо-образного смислу у поезії досліджуваного періоду і виражають специфіку ідіостилю носіїв мови дев¢яностих років. Сучасні поети використовують різні моделі розгортання багатокомпонентних метафор.

Adj1 + Adj1 + N1 + Vf + N5 «І ковзневужем між вуглинами // Довжелезнийблискучийвідчай» (Р. Скиба); пор.: ковзневужемдовжелезнийблискучийвідчай< довжелезний відчай + блискучий відчай + відчай ковзне + ковзнути вужем. Компонент моделі (N1) - «відчай» бере участь у трьох семантико-синтаксичних відношеннях: суб¢єктному та атрибутивних, втім має мономанітне представлення на лінгво-знаковому рівні.

N1 + Vf + N6 + Adj2 +N2 «Сонцевкладаєтьсяв головахсоннихдоріг» (М. Савка); пор.: сонцевкладаєтьсяв головахсоннихдоріг< «сонце вкладається» + «вкладаєтьсяв головах» + «голови доріг» + «сонні дороги». Поза контекстом, із суто формальних позицій, можна визначити подібну модель складної метафори як р о з і м к н е н у структуру, в якій «вкладається в головах» - конвенційне значення. Проте, уважний аналіз надав підстав кваліфікувати вказану п¢ятикомпонентну побудову як суцільну метафору, в якій рудимент «голови» є стрижневим словом (тобто носієм основного метафоричного значення) субстантивно-субстантивного метафоричного вислову «голови доріг».

Adj1 + N1 + Vf + Adj5 + N5 «Тихимволанчикомпогляджовтавийлетить» (В. Балдинюк); пор.: тихимволанчикомпогляджовтавийлетитьI>жовтавий погляд+ погляд летить+летіти воланчиком+тихий воланчик.

N1 + Vf + N5 + N6 + N2 «І вгризався старим черв¢якомавтобус // У важковпале яблукодощу» (С. Жадан); пор.: вгризавсячерв¢якомавтобус у яблукодощуI>автобус вгризався+ вгризатися черв¢яком+вгризатисяу яблуко+яблуко дощу. Такі метафори вражають розкутістю думки, несподіваними асоціаціями і створюють розгорнуту палітру мовно-художніх образів.

Розгортання образу за допомогою конструкцій з двома і більшою кількістю метафоризованих дієслів, що стосуються одного іменника-підмета, який може поширюватися епітетами: «Місяць повільно // о край неба врізався // і долоню бинтує хмарами» (І. Андрусяк); «Життяхитається, згинається, // І до землі, бездомне, тулиться, // ногами чорними, зіщулившись. // Стоїть і палить у під¢їзді!» (Е. Свенцицька). Такі метафори надають невичерпних можливостей для деталізації, конкретики створеного автором мовно-поетичного світу, введення персоніфікованих понять у різні ситуації людського буття.

Розгортання метафоричного значення за допомогою конструкцій, до складу яких входить кілька предикативних метафор, які можуть супроводжуватися ад¢єктивними поширювачами семантики підмета: «Не для всіх, // а певно ж - не для всіх - квітуєусміх, // опадаєсміх» (Р. Розумний); «А душапромовчить і не скаже ні слова, // Затамований біль птахом вилетить в світ» (Л. Демидюк); «Блукає буднями безодня // І тоне у чиїхось очах, // Ковта її душа голодна, // Та доїда лякливий страх» (Г. Лучків); «Уже травапідфарбувала брови // В осінні (саме модні) кольори, // І листярозбивається до крові, // Коли із клена падає згори...» (І. Павлюк).

Метафоричний вислів може входити до складу детермінантів (вставних слів, дієприслівникових / дієприкметникових зворотів) і поширювати метафору головної частини речення: «Не знаємо з яких дахів // між нами сілонебо, // схрестивши білі ноги вулиць // під пісню втішного дощу» (Н. Федорак); «Снігкричить дахами й шибами, затуливши вітром рот» (Н. Федорак); «Ніч, затамувавши подих, // гойдаючись на хвилях вроди, // пливе під арками цілунків» (В. Виноградов); «Але шовково йти мені тут, // Закусивши надію на серці» (В. Виноградов).

Метафоричне значення оформлюється поліпредикативною структурою із детермінантними підрядними частинами (часу, місця, способу дій і под.), які граматично залежать не від окремого слова, а від предикативного центру загалом: «Коли душаридає і розривається // На шматочки болю, // смійся йому в очі, // Смійся йому в душу, // Смійся йому прямісінько в його життя» (О. Рута); «І слухав світ, як стиглі ночі з віт // Хтосьпошепкизриваєнад водою» (Р. Скиба).

Нова смислова інновація утворюється за допомогою порівнянь, які можуть входити у систему інших поширювачів метафоричного значення: «Пожовклі роки, як підбиті птахи, // Попадали у паперовий сніг, // Тепер волочать крила фотографій - // По пам¢яті, по спогадах людських» (С. Когут); «Розбив хтось душу, наче люстро, й скельця // птахами відлітають у вікно» (О. Тільна); «Втиралось небом, мов кремом, сонце, // А потім захід зацвів помадно, - // Весні дивилося на вогонь цей, // Весні стоялось так безпорадно!» (Н. Федорак).

Метафоричний образ може утворюватися за допомогою низки однорідних підметів, що стосуються одного метафоричного предиката: «Каміння, скло, вогонь, вода і зорі // На землю з місяця стікає кров¢ю» (О. Добролюбова).

Структурне розгортання метафори у поезії кінця ХХ ст. здійснюється заповненням генітивною метафоричною структурою різнорідних «актантних» і «сірконстантних» (Л.Теньєр) позицій одночасно: а) суб¢єкта і локатива: «Під копитами хмар // Пролітають карети сонця...» (О. Смерек);
б) суб¢єкта і інструменталя: «фаланги хвиль щитами перламутру вистукують скелястий стогін» (В. Виноградов); «Миють мелодійструмилюстровіків глибоке» (В. Виноградов);в) інструменталя і об¢єкта: «Скрипаль-іронія смичком леза торкнеться струн твого сухожилля»
(С. Жадан); г) суб¢єкта і об¢єкта: «Слованедоречності сірими мишами прогризуть дірибайдужості» (І. Ципердюк).

Метафорична генітивна конструкція може входити до складу детермінантів і залежити не від окремого слова, а від предикативного ядра загалом, структурно утворюючи розгорнуту метафору: «Переживи ці дні, проміжками снів, // Дірявлячи компостером язика // талончики тертих шаблонів» (С. Жадан). Субстантивно-субстантивні словосполучення можуть поставати як суб¢єкт для для декількох метафоризованих предикатів: «У розпеченій темряві світляками блукають // грона акордів заплутуються у косах // підкреслюють течії шепотів» (О. Сливинський).

3. Висновки. Проведені наукові спостереження переконують, що трикомпонентні метафоричні структури охоплюють вагому частину української поезії 90-х років ХХ ст.. Очевидним є те, що ускладнена семантика сучасних метафор потребує складної структурно-граматичної форми. З-поміж аналізованої групи нами виокремлено 13 моделей метафор, які у своєму складі містять три компоненти: 1) N1 + Vf + N4, 2) N1 + Vf + N5 , 3) N1 + Vf + N6 , 4) N1 + Vf + Adj, 5) N1 + N2 + N2, 6) N1 + N2 + Vf, 7) Vf + N5 + N2, 8) Vf + N6 + N2, 9) Adj1 + Adj1 + N1, 10) Adj1 + N1 - N1, 11) Adj1 + N1 + N2, 12) N1 + Adj1 + N2, 13) N1 + N2 + N2. Порівняльно-статистичний аналіз надав підстав для констатації того, що для поетів-дев¢яностівців більшу стилеформувальну силу мають перша, друга, третя, п¢ята, дев¢ята, одинадцята, дванадцята, тринадцята моделі. Решта метафоричних структур є менш вживаними.

Синтаґматичне розгортання метафоричного образу в українській поезії 90-х років ХХ ст. може охоплювати чотирикомпонентну структуру. У ході спостережень були виявлені такі моделі метафор вказаної групи: 1) N1 + Vf + Adj5 + N5, 2) N1 + N2 + Vf + N4, 3) Adj1 + N1 + Vf + N5, 4) Adj1 + N1 + Vf + N4, 5) Adj1 + N1 + Vf + N6, 6) N1 + Vf + N6 + N2, 7) N1 + Vf + N4 + N5, 8) N1 + Vf + Adj4 + N4, 9) N1 + N2 + N2 + N2, 10) Adj1 + Adj1 + Adj1 + N1, 11) Adj1 + Adj1 + N1 + N1, 12) Adj1 + N1 + Adj2 + N2, 13) N1 + Adj2 + N2 + Adj2, 14) N2 + N2 + Adj1 + N1. Різнорідна формально-граматична репрезентація сучасної метафори засвідчує невичерпні можливості мовної форми, високий мисленнєвотворчий потенціал авторів поезії 90-х років минулого століття.

Якщо вести мову про багатокомпонентні метафоричні структури в українській поезії 90-х років ХХ ст., то вони посідають чільне місце з-поміж інших формальних засобів і підкреслюють різнорідність добору сучасниками граматичних моделей для вираження індивідуально-авторських смислів. Порівняльний аналіз надав підстав визначити, що наведені способи сеґментного розгортання сучасної метафори застосовуються дев¢яностівцями однаковою мірою.

ЛІТЕРАТУРА
  1. Андрієнко Л.О. Ґенеза та особливості структури поетичної метафори барокко: Дис. канд. філол. наук: 10.02.01.- К., 1997.- 200 с.

  2. Ахмадеева С.А. Аппликативная метафора: структурные, морфолого-семантические и коммуникативно-прагматические особенности функционирования в языковом и речевом аспектах: Автореф. дис... канд. филол. наук: 10.02.01. / Кубан. гос. ун-т.- Краснодар, 1999.- 21 с.

  3. Варич Н.І. Структура метафори в поезії Б.-І. Антонича: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Харк. пед. ун-т.- Х., 1998.- 17 с.

  4. Долинин К.А. Стилистика французского языка.- М.: Просвещение, 1987.- 303 с.

  5. Егорова Л. А. К вопросу о типах метафоры в лирике А. Блока: Сб. аспир. работ: Гуманитар. науки (языкознание). – Казань: Изд.-во Казан. ун.-та, 1972.- С. 91 – 102.

  6. Кравець Л.В. Семантико-граматична структура метафори (на матеріалі поетичних творів М.Зерова): Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.01 / Київ. нац. пед. ун-т.- К., 1997.- 18 с.

  7. Левин С. Избранные труды. Поэтика. Семиотика.- М.: Языки рус. культуры, 1998.- С.457-463.

  8. Чембай В.М. Структурно-функциональное своеобразие метафор в произведениях М.Пришвина: Автореф. дис... канд. филол. наук: 10.02.01 / Днепропетр. гос. ун-т.- Днепропетровск, 1979.- 17 с.

ББК 81.411.4-3

Тетяна Єщенко,

кандидат філологічних наук, проректор з наукової роботи

Донецького інституту соціальної освіти



Скачать документ

Похожие документы:

  1. DONETSK COMPARTMENT of SHEVCHENKO SCIENTIFIC SOCIETY (1)

    Документ
    ... ВІДДІЛЕННЯ НАУКОВОГО ТОВАРИСТВА ім. ШЕВЧЕНКА DONETSKCOMPARTMENTofSHEVCHENKOSCIENTIFICSOCIETY ДОНЕЦЬКИЙ ВІСНИК НАУКОВОГО ТОВАРИСТВА ім. ШЕВЧЕНКА ... само. 5. Schneck S. Models of Civil Society in the framing of the U.S. Republic 1781 ...
  2. DONETSK COMPARTMENT of SHEVCHENKO SCIENTIFIC SOCIETY

    Документ
    ... ВІДДІЛЕННЯ НАУКОВОГО ТОВАРИСТВА ім. ШЕВЧЕНКА DONETSKCOMPARTMENTofSHEVCHENKOSCIENTIFICSOCIETY ДОНЕЦЬКИЙ ВІСНИК НАУКОВОГО ТОВАРИСТВА ім. ШЕВЧЕНКА ... October, 1970. Cattell R.B. The Scientific Analysis of Personality. Baltimore, Maryland: Perguin Books ...
  3. DONETSK COMPARTMENT of SHEVCHENKO SCIENTIFIC SOCIETY (5)

    Документ
    ... ВІДДІЛЕННЯ НАУКОВОГО ТОВАРИСТВА ім. ШЕВЧЕНКА DONETSKCOMPARTMENTofSHEVCHENKOSCIENTIFICSOCIETY ДОНЕЦЬКИЙ ВІСНИК НАУКОВОГО ТОВАРИСТВА ім. ШЕВЧЕНКА ... English (BASIC – акронім British American Scientific International Commercial) із зразком перекладу на ...
  4. DONETSK COMPARTMENT of SHEVCHENKO SCIENTIFIC SOCIETY (6)

    Документ
    ... ВІДДІЛЕННЯ НАУКОВОГО ТОВАРИСТВА ім. ШЕВЧЕНКА DONETSKCOMPARTMENTofSHEVCHENKOSCIENTIFICSOCIETY ДОНЕЦЬКИЙ ВІСНИК НАУКОВОГО ТОВАРИСТВА ім. ШЕВЧЕНКА ... . – 1960. 400 с. Coal preparation. - Litterton: Society for mining, metallurgy and exploration ...
  5. DONETSK COMPARTMENT of SHEVCHENKO SCIENTIFIC SOCIETY (3)

    Закон
    ... ВІДДІЛЕННЯ НАУКОВОГО ТОВАРИСТВА ім. ШЕВЧЕНКА DONETSKCOMPARTMENTofSHEVCHENKOSCIENTIFICSOCIETY ДОНЕЦЬКИЙ ВІСНИК НАУКОВОГО ТОВАРИСТВА ім. ШЕВЧЕНКА ... Ukrainian Research Institute of Harvard University. Harvard library of earlyukrainian literature. ...

Другие похожие документы..