textarchive.ru

Главная > Документ


ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Науково-дослідний сектор

Наукове товариство студентів та аспірантів

«МОЛОДА НАУКА-2010»

Збірник матеріалів

університетської науково-практичної

конференції студентів та молодих учених

7-9 квітня 2010 року

Запоріжжя, 2010



УДК: 001 (066)

ББК: Ч215ЛО

РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ:

- Тимченко С.М.– д. і. н., проф., ректор ЗНУ

  • Бостан С.К. – в.о. проректора з наукової роботи

  • Меняйло В.І. – начальник НДС

  • Христич І.А. – провідний фахівець НДС

  • Сириця С.О. – голова НТСА ЗНУ

  • Леонтьєва В.В., заступник декана з наукової роботи математичного факультету

  • Дмитренко Т.А., заступник декана з наукової роботи фізичного факультету

  • Богдановська Н.В., заступник декана з наукової роботи факультету фізичного виховання

  • Лось В.О., заступник декана з наукової роботи економічного факультету

  • Лютіков П.С., заступник декана з наукової роботи юридичного факультету

  • Спіцина Л.В., заступник декана з наукової роботи факультету соціальної педагогіки та психології

  • Павленко І.Я., заступник декана з наукової роботи філологічного факультету

  • Шишкін В.О., заступник декана з наукової роботи факультету менеджменту

  • Гугнін Е.А., заступник декана з наукової роботи факультету соціології та управління

  • Копійка В.В., заступник декана з наукової роботи біологічного факультету

  • Ігнатуша О.М., заступник декана з наукової роботи історичного факультету

  • Чернявська Л.В., заступник декана з наукової роби факультету журналістики

  • Галуцьких І.А., заступник декана з наукової роботи факультету іноземної філології

Збірник матеріалів університетської науково-практичної конференції студентів та молодих учених «Молода наука-2010» – Запоріжжя : ЗНУ, 2010. – с.

УДК: 001 (066)

ББК: Ч215ЛО

© Запорізький національний університет, 2010

© Автори тез, 2010

Шановні друзі!

Невід’ємною складовою діяльності нашого університету, який у цьому році святкує свій 80-річний ювілей, є наукова робота. Вона підсилює активні, творчі начала в навчальному процесі, сприяє інтеграції зусиль та досягнень різних генерацій вчених, зберігає та відновлює науковий потенціал університету, забезпечує потреби Запорізького краю та всієї країни у висококваліфікованих спеціалістах. Значну роль відграє в цьому і студентська науково-дослідна робота, яка активно проводиться в університеті впродовж усього навчального процесу. За традицією, її підсумки підводяться у першій половині квітня під час проведення науково-практичної конференції “Молода наука”, яка організується вже третій рік поспіль науково-дослідним сектором та Науковим товариством студентів та аспірантів ЗНУ.

У цьому році в роботі “Молодої науки – 2010” взяло участь понад 750 молодих науковців. Серед них представники студентства та молодих вчених Запорізького національного університету (13 факультетів ЗНУ, Нікопольський інститут, Криворізький та Мелітопольський Економіко-гуманітарний факультети, Торговий та Економіко-правничий коледжі ЗНУ), наші гості: студенти та молоді вчені Бердянського державного педагогічного університету і Класичного приватного університету, представники Запорізької обласної державної адміністрації та учні загальноосвітніх шкіл м. Запоріжжя – члени створеного при університеті Наукового товариства “Молодий університет”.

Більше третини підготовлених до конференції доповідей визнані Оргкомітетом як такі, що можуть бути рекомендовані до видання. Тези цих доповідей містяться у збірнику, який Ви зараз тримаєте в руках. Для багатьох із Вас це перша в житті публікація. Те, що Ви відчуваєте зараз, добре мені знайомо, оскільки таке випробування “друкованим словом” пройшли всі науковці. Сподіваюся, що ці Ваші перші кроки у науковій діяльності слугуватимуть додатковим стимулом для подальшої пошукової роботи, сприятимуть підвищенню Вашої творчої активності, а відтак і розвиткові науки в Запорізькому національному університеті і в Україні в цілому. Нових Вам звершень та наукових досягнень!

З повагою, ректор ЗНУ С.Тимченко

СЕКЦІЯ № 1 МАТЕМАТИЧНІ НАУКИ

Біла Наталія

студентка ІІ курсу математичного факультету ЗНУ

Наук. кер.: к. ф.-м. н., доцент Кондрат’єва Н.О.

ЖУРНАЛ КРЕЛЛЯ. РОЗВИТОК МАТЕМАТИКИ В НІМЕЧЧИНІ НА ПОЧАТКУ XIX СТ.

Дана робота присвячена висвітленню найважливіших здобутків видатних вчених Німеччини XIX ст. Першим успішним проектом в Германії XIX ст. став проект Августа Леопольда Крелля – відкриття "Журналу чистої і прикладної математики", що став стимулюючим і об’єднуючим засобом для математиків, та був заснований як збірник, в якому охоплюються всі розділи математики [1, 128]. Але напрям розвитку журналу дуже швидко змінився і в ньому всі статті почали створюватись і спиратись на чисто спеціальну математику. Отже, незважаючи на фінансові труднощі, математичний журнал став прогресуючою ланкою чистої математики, яка на той час стрімко поширювалась в учбових закладах. Журнал відкрив широкому загалу імена вчених "аналітиків" (Діріхле, Абель) та "геометрів" (Мьобіус, Штейнер). Саме вони зробили суттєві внески в розвиток математичної науки в Германії в першій половині XIX ст. [1, 131]. Надамо декілька слів про цих видатних вчених.

Йоганн Петер Густав Лежьон Діріхле – вчений, що зробив не тільки науковий вклад в розвиток математики, а й створив в методики викладання математичної науки в університетах. Хоча Діріхле і французький математик, але більшу частину наукового життя провів в Германії, де викладав і робив наукові праці, серед яких є наступні: в теорії чисел Діріхле розбирався з роботою Гаусса і спростив її для загальних мас; довів існування нескінченно великої кількості простих чисел в будь-якій прогресії, перший член і різниця якої є числами взаємно простими; здійснив визначення числа класів бінарних квадратичних форм з заданим детермінантом і розробив теорії алгебраїчних чисел вищих степенів дослідив ряди виду , що зараз іменуються "рядами Діріхле" [1, 132].

Нільс Генрік Абель. За своє коротке життя Абель здійснив важливе для подальшого розвитку математики відкриття. Намагаючись вирішити в радикалах загальне рівняння 5-ої степені, він висовує таку загальну ідею: замість того, щоб шукати залежність, саме існування якої залишається недоведеним, необхідно поставити питання, чи дійсно можлива така залежність [2]. Керуючись цією ідеєю, Абель вияснив, чому рівняння 2-ої, 3-ої та 4-ої степенів вирішуються в радикалах. Абель також знайшов ряд алгебраїчних функцій, які не інтегруються за допомогою елементарних функцій; їх інтегрування призводить до нових трансцендентних функцій. Ці досліди привели Абеля до створення теорії еліптичних функцій, в яку він вніс великий внесок незалежно від Якобі. Абель – засновник загальної теорії інтегралів алгебраїчних функцій. Інші важливі роботи Абеля відносяться до теорії рядів. Його ім’ям названа теорема про неперервність функцій у всьому околі збіжності відповідного ряду [2].

Представником «геометрів» XIX ст. є математик Август Фердинан Мьобіус. До його досягнень належить введення однорідних проективних координат, що дозволяють характеризувати і нескінченно віддалені точки площини, які засновувалися на понятті геометричної статики [3, 110]. Вперше Мьобіусом були введені в розгляд унікурсальні криві (координати яких задаються раціональними функціями параметра), а також знайдені раціональні параметричні представлення конічних перетинів, на цьому підґрунті вперше розглянув просторові криві третього порядку і вивчав їх властивості.

Останнім вченим, що ми розглянемо є Яків Штейнер, який розвивав в своїх роботах синтетичні методи в проективній геометрії. Відповідно його думці, система проективної геометрії повинна бути розвинена за допомогою послідовного переходу від більш простих початкових лінійних геометричних форм до більш важких форм, а потім шляхом використання проективних залежностей – і до образів більш високих порядків. Ці ідеї Штейнер виклав в своїй праці «Систематичний розвиток залежності геометричних образів один від одного» [3;113]. Його теорема стверджує, що геометричне місце точок перетину двох проєктовних, але не перспективних пучків є не вироджена крива другого порядку.

Отже, XIX ст. принесло Германії нові світлі голови в математиці, що зробили прорив в світовій науці. Досягнення науковців Германії були настільки значущими, що навіть вчений С.Н.Марков почав помилково вважати, що «какая-то захолустная по европейским меркам Германия в девятнадцатом веке стала центром мировой математической мысли» (столицею математики був Париж) [4]. Неоціненний вклад в розвиток математики вніс також журнал Крелля, спираючись на який в наступних роках починають випускатися подібні наукові журнали і газети.

Література

  1. Лекции о развитии математики в 19 ст., часть первая / Ф. Клейн. – М., 1937. – 436 с.

  2. /omsk/Edu/Math/aabel.htm – Сайт Омського державного університету.

  3. Курс истории математики / С.Н. Марков. – Издательство Иркутского университета, 1995. – 248 с.

  4. /11621.html – Livejournal.

Давидовський Максим

аспірант ІІ року навчання математичного факультету ЗНУ

Наук. кер.: д. т. н., професор Толок В.О.

МЕТОД ПОЛУАВТОМАТИЧНОЇ МІГРАЦІЇ ЕКЗЕМПЛЯРІВ ОНТОЛОГІЙ ТА ЙОГО РЕАЛІЗАЦІЯ

Міграція екземплярів онтологій є однією із ключових проблем у рамках керування онтологіями. Доменна онтологія, при використанні в практичних цілях, звичайно складається із термінологічної частини (TBox), яка описує семантику домену та блоку тверджень (ABox), що представляють множину фактичних тверджень про домен. Елементами ABox є екземпляри. На сьогоднішній день розроблена значна кількість онтологій і часто виникає необхідність переносу екземплярів з однієї (вихідної) онтології в іншу (цільову) онтологію. Міграція екземплярів може застосовуватися у випадку онтологій, що мають пересічні домени. Часто необхідно використати екземпляри попередньої версії онтології в новій версії тої ж онтології.

У роботі була зроблена постановка задачі полу-автоматичної міграції екземплярів онтологій та розглянуті деякі існуючі підходи. Невеликий огляд рішень проблеми міграції екземплярів онтологій можна знайти в [1].

Розроблений підхід засновується на використанні формальних правил, що описують зміни між вхідною й вихідною версіями онтології. Ці формальні правила (правила перетворення) мають в основі шаблони змінення які відповідають типовим структурним відмінностям між сутностями які складають вхідну та вихідну онтології відповідно. Таким чином правила перетворення отримуються шляхом прикладення шаблонів змін до конкретних відмінностей між двома визначеними онтологіями (або різними версіями однієї онтології що еволюціонує).

На базі запропонованого підходу розроблено програмний прототип для здійснення міграції між різними версіями онтології, що еволюціонує або онтологіями що мають пересічні домени. Інфраструктура заснована на формальних правилах, що кодуються вручну і описують зміни між вхідною й вихідною версіями онтології. Також програма надає інструментарій для створення й керування цими правилами.

Запропонований підхід був верифікований шляхом проведення серії експериментів із розробленим програмним прототипом. Початковий експеримент був проведений із використанням онтологій що описують домен ринку нерухомості України [2]. Також на початковому етапі були проведені експерименти із витягом з ядра PSI Suite of Ontologies [3, 4]. Ці експерименти показали що програмний прототип виконує міграцію екземплярів із достатньо високою точністю та достатньо повно. На наступному етапі у якості сукупності тестових даних було взято набір онтологій що використався на конкурсі програмного забезпечення для автоматичного вирівнювання онтологій, що проводився Ініціативною Групою Оцінювання Вирівнювання Онтологій у 2009 році [5]. Цей набір є достатньо зручним для проведення експериментів із програмним забезпеченням і містить достатню кількість онтологій, що дозволяє оцінити роботу програмного прототипу статистично та із застосуванням таких загальновизнаних метрик як Precision та Recall [6]. На основі проведених експериментів було зроблено розрахунки точності та якості роботи програмного прототипу та зроблені відповідні висновки.

Література

1. Instance Migration in Heterogeneous Ontology Environments / L.Serafini, A.Tamilin – LNCS, Vol.4825 (2007).

2. Реалізація агентського підходу до узгодження семантичних контекстів / М. Давидовський [Дипломна робота]. – Запоріжжя: ЗНУ, 2008.

3. Performance Simulation Initiative. The Suite of Ontologies v.2.0. Reference Specification / V.Ermolayev, E. Jentzsch, N. Keberle, R. Sohnius – Cadence Design Systems, GmbH, 2009.

4. Performance Simulation Initiative. The Suite of Ontologies v.2.2. Reference Specification / V.Ermolayev et al. – Cadence Design Systems, GmbH, 2009.

5. /2009/ – Ontology Alignment Evaluation Initiative – Campaign 2009.

6. Introduction to Information Retrieval / Ch. D. Manning, P. Raghavan, H. Schultze. – Cambridge University Press, 2008.

Долгих Анастасія

студентка магістратури тематичного факультету ЗНУ

Наук. кер.: к. ф.-м. н., доцент Величко І.Г.

АНАЛІЗ РІЗНИХ ПІДХОДІВ ДО РОЗВ'ЯЗАННЯ ЗАДАЧІ СТЕФАНА

Задача Стефана досі привертає увагу дослідників складністю математичної постановки задачі. Це одна з найскладніших крайових задач нестаціонарної теплопровідності. Основна складність розв’язання задач типу Стефана пов'язана з наявністю рухливих міжфазних границь, положення яких визначається в ході розв’язання.

Розглянемо одну з постановок задачі Стефана. Знайти й , такі, що

для , , (1)

, де й ,

, де , , , , (2)

для й ,

для . (3)

Функція описує вільну границю, котра не задана й котра повинна бути визначена разом із Співвідношення (3) є умовою на вільній границі. Припущення , пояснюються фізичною сутністю задачі.

Можна розв’язувати цю задачу методом зведення її до нелінійного інтегрального рівняння для функції так, як це пропонується в [1, 266]. Однак, оскільки метод вимагає подання через фундаментальні розв’язки, застосування його, очевидно, обмежується лінійними параболічними рівняннями.

Інше обмеження полягає в тому, що якщо , то інтегральне рівняння для функції може мати неінтегрувальну особливість при . Це іноді можна обійти наближенням вихідної задачі задачами, де .

У монографії А. Фрідмана [1, 285] пропонується метод розв’язання задачі Стефана із застосуванням функції Гріна в наступній постановці:

при , , (4)

при ,

при й , (5)

при .

Він застосовний, як і для задачі (1) – (3), так і у випадку нелінійного параболічного рівняння, і у випадку, коли . Однак, його застосування обмежується задачами, де гранична умова (на нерухомій границі) задається в термінах (але не в термінах ).

У розглянутих вище методах проблема Стефана інтерпретувалася як проблема визначення невідомої границі фаз. Однак А. Н. Тихонов і А. А. Самарський першими у світі вказали (див. [2, 259]) на можливість принципово іншого підходу до постановки й інтерпретації задачі Стефана. А саме, перша задача Стефана є граничним при випадком крайової задачі

,

,

,

якщо

,

.

Основна ідея цього підходу полягає у введенні поняття «ефективної» теплоємності, що включає в себе також приховану теплоту фазового переходу, котра зосереджено виділяється на поверхні розділу фаз. Це дає можливість із використанням -функції Дірака записати єдине квазілінійне рівняння енергії відразу у всій області, зайнятій теплоносійним середовищем, причому умова Стефана є наслідком цього рівняння.

У статті [3, 488] В. А Фомін стверджує, що розв’язання цієї задачі за допомогою рядів Фур'є дозволяє в одномірному випадку дістати всі можливі аналітичні розв’язки. У доповіді аналізується ця теза.

Література

  1. Уравнения с частными производными параболического типа / А.Фридман. – М.: Мир, 1968. – 428 с.

  2. Уравнения математической физики / А.Н.Тихонов, А.С.Самарский. – М.: Наука, 1972. – 735 с.

  3. Об одном методе решения задачи Стефана / В.А.Фомин // Исследовано в России. – 2006. – №49. – С. 488-493.

Захарченко Оксана

асистент кафедри економічної кібернетики

Криворізького факультету ЗНУ



Скачать документ

Похожие документы:

  1. « духовно-творчий потенціал студентської молоді психолого-педагогічні проблеми формування та реалізації » матеріали ііі всеукраїнської науково- методичної конференції

    Документ
    «Духовно-творчий потенціал студентської молоді: психолого-педагогічні проблеми формування та реалізації»: Матеріали ІІІ Всеукраїнської науково-методичної конференції 18-20 травня 2006 року.
  2. Сумський державний університет бібліотека інформаційно-бібліографічний відділ друковані праці співробітників сумського державного університету за 2008 рік

    Документ
    Друковані праці співробітників Сумського Д76 державного університету за 2008 рік: Бібліографічний покажчик.- Суми: Вид-во СумДУ. Бібліотека. Інформаційно-бібліографічний відділ, 2009.
  3. Академі я муніципального управління до 15-р i чч я академ її муніципального управління науковий вісник

    Документ
    Наукове видання розраховано на працівників органів державного управління, органів місцевого самоврядування, підприємств та організацій систем державного та муніципального управління, науковців, викладачів, студентів вищих навчальних закладів.
  4. МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ КАМ’ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ОГІЄНКА НАУКОВА БІБЛІОТЕКА Бюлетень з проблем вищої школи за 2010 рік

    Документ
    Бюлетень з проблем вищої школи за 2010 рік / уклад.: Т. Опря, В. Пархоменко ; відп. за вип. В. С. Прокопчук. – Кам’янець-Подільський : Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, 2011.
  5. Міжнародне науково-технічне співробітництво принципи механізми ефективність

    Документ
    Матеріали VІ (XVIII) Всеукр. наук.-практ. конф., Київ, 11-12 березня 2010 р.: тези доповідей / [редкол.: В.Г. Герасимчук (відпов. ред) та ін.].–К.: НТУУ «КПІ», 2010.
  6. Сумський державний університет бібліотека інформаційно-бібліографічний відділ 33-10-39 mdu edu ua e-mail library_ssu@ (5)

    Документ
    Афанасьєв, М.В. Збірник засобів діагностики рівня професійних компетенцій з навчальної дисципліни "Економіка підприємства" : Навчальний посібник / М.

Другие похожие документы..