textarchive.ru

Главная > Методичні рекомендації


ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА УКРАЇНИ 1917-1920 РОКІВ

План

  1. Дипломатія Центральної Ради й вихід України на міжнародну арену. Брестський мир.

  2. Зовнішня політика Української Держави періоду правління гетьмана П.Скоропадського.

  3. Міжнародна політика Директорії УНР. Варшавський договір 1920 р.

  4. Дипломатична діяльність Західноукраїнської Народної Республіки.

РЕФЕРАТИ

  1. Україна на Паризькій мирний конференції 1919 року.

  2. Варшавський договір 1920 р. та його наслідки для України.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

У першому питанні слід проаналізувати зовнішню політику Центральної Ради та дипломатичну діяльність УНР. Необхідно охарактеризувати три основні напрямки зовнішньополітичної діяльності УНР, для кожного з яких характерна різна пріоритетність взаємин з тогочасними провідними міжнародними силами: 1) Росія, яка переживала період революції та громадянської війни (слід розглянути розвиток відносин Центральної Ради з Тимчасовим Урядом, більшовицьким Раднаркомом); 2) країни Антанти, які прагнули здобути перемогу у Першій світовій війні; 3) Німеччина та її союзники, що шукали можливості припинити бойові дії на Східному фронті й у такий спосіб послабити противника. Особливу увагу слід надати розгляду Брестської угоди 9 лютого 1918 року [1, с. 12-43; 2; 3; 4, с. 412-448; 8, с. 135-156; 10, с. 3-52; 12; 14; 15; 16, с. 314- 327; 17, с. 180-185; 18, с. 151-163; 19; 21, с. 46-100; 22; 26; 27].

При розгляді другого питання увагу слід зосередити на передумовах встановлення Гетьманату в Україні, адже внаслідок державного перевороту й усунення від влади Центральної Ради розпочався новий етап в історії української дипломатії, пов'язаний із зовнішньополітичною діяльністю уряду гетьмана Павла Скоропадського. Здійснення зовнішньої політики Українською державою відбувалося у складних умовах, але новий керівник Держави приділяв набагато більше уваги міжнародній політиці й розбудові української дипломатичної служби, зокрема відносинам з країнами Центральної Європи та національними державами, що утворилися на постімперському просторі [4, с. 448-464; 7, с. 127-134; 8, с. 157-164; 10, с. 53-76; 11; 12; 13, с. 53-69; 14; 16, с. 327-340; 17, с. 186-190; 18, с. 163-171; 19; 21, с. 101-144; 22; 23; 27].

Продовжуючи розгляд теми слід наголосити, що якщо раніше керівництво УНР безуспішно намагалося балансувати між Росією, Німеччиною та Антантою, то після капітуляції Німеччини та її союзників, на сході Європи залишилися тільки два центри сили – Росія й Антанта, які вороже ставилися до української самостійності. Відновлення Української Народної Республіки надало національно-демократичним силам ще один шанс розбудувати незалежну державу та здобути міжнародне визнання.

У третьому питанні слід розглянути дипломатичну діяльність Директорії та її місій за кордоном. Особливу увагу слід приділити аналізу Варшавської угоди з Польщею 1920 року [1, с. 118–121; 4, с. 464-494; 6; 7, с. 141-166; 8, с. 164-176; 9, с. 32-46; 10, с. 77-100; 12; 13; 14; 16, с. 340-358; 17, с. 190-196; 18, с. 171-188; 19; 20; 21, с. 145-190; 24].

При розгляді четвертого питання слід охарактеризувати процес утворення ЗУНР та її зовнішньополітичні орієнтири. При цьому слід враховувати, що територія Західноукраїнської Народної Республіки одразу стала об'єктом військової агресії з боку сусідніх держав, а сама ЗУНР опинилася у фактичній міжнародній ізоляції, адже факт утворення ЗУНР був зустрінутий Антантою з відвертою прохолодою. У цьому питанні слід розглянути відносини УНР та ЗУНР, висвітлити процес об′єднання Наддніпрянської та Наддністрянської України, проаналізувати розбіжності, що існували між урядами УНР та ЗУНР у зовнішньополітичних підходах й орієнтирах [7, с. 134-141; 8, с. 166-176; 10, с. 101-143; 16, с. 358-369; 17, с. 190-196; 18, с. 171-188; 19; 25, с. 265-353].

У першому рефераті необхідно підкреслити, що українці, подібно до багатьох інших народів Центральної Європи, які виборювали свою державність, покладали на Паризьку мирну конференцію 1919 р. великі сподівання щодо питання національного самовизначення. Однак українське питання як самостійне на конференції не розглядалося, хоча значну увагу було приділено вирішенню долі окремих українських територій – Закарпаття, Буковини, Східної Галичини. У цьому рефераті слід прослідкувати ставлення країн–учасниць конференції до питання державної приналежності українських земель та проаналізувати значення їх рішень для української державності [12; 14; 16, с. 369-379; 27].

При підготовці другого реферату потрібно зазначити, що усвідомивши безперспективність надій на визнання України державами Заходу й воюючи на три фронти (проти більшовицької та білої армії і проти Польщі), С.Петлюра і уряд УНР спрямували зусилля на пошук союзників. Ними стали сусіди – Румунія та Польща, з якою й була підписана Варшавська угода [5; 7, с. 153-155; 10, с. 91-100; 13, с. 398-433; 14; 16, с. 380-391; 17, с. 196-201; 18, с. 179-188; 27].

ЛІТЕРАТУРА

  1. Боєчко В., Ганжа О., Захарчук Б. Кордони України: історична ретроспектива та сучасний стан. – К.: Основи, 1994. – 168 с.

  2. Великий українець: матеріали з життя та діяльності М.С.Грушевського. – К., 1992. – 551 с.

  3. Верстюк В. Українська Центральна Рада. – К.: Заповіт, 1997. – 344 с.

  4. Верстюк В.Ф., Горобець В.М., Толочко О.П. Україна і Росія в історичній ретроспективі: українські проекти в Російській імперії. – В 3-х т. – К.: Наукова думка, 2004. – Т.1. – 504 с.

  5. Гетьманчук М.П. Про наслідки польсько-радянської війни 1920 р. // Збірка наук.-метод. праць Військового інституту при ДУ "Львівська політехніка". – Львів, 1999. – Вип.V. – С. 32-40.

  6. Горак В. Зліт і падіння Директорії // Віче. – 1995. – №4. – С. 106–116.

  7. Грицак Я. Нарис історії України: формування модерної української нації XIX-XX ст.: Навч. посіб. – К: Ґенеза, 1996. – 360 с.

  8. Дещинський Л.Є., Панюк A.B. Міжнародні відносини України: історія і сучасність: Навч. посіб. – Львів: Вид-во НУ "ЛП", 2001. – 424 с.

  9. Дюрозель Ж.Б. Історія дипломатії від 1919 року до наших днів / Пер. з фран. – К.: Основи, 1995. – 903 с.

  10. Історія України: нове бачення: У 2 т. / Під ред. В.А.Смолія. – К.: Україна, 1996. – Т. 2. – 494 с.

  11. Клименко В. Українська гетьманська держава 1918 року: її місце в українській революції // Нова політика. – 1996. – №4. – С.59–61.

  12. Кучик О.Україна в зовнішній політиці держав Антанти (1917–1920). – Львів, 2004. – 256 с.

  13. Мазепа І. Україна в огні й бурі революції. – К.: Темпора, 2003. – 608 с.

  14. Матвієнко В. Українська дипломатія 1917-1921 років на теренах постімперської Росії: Монографія. – К.: Вид. полігр. центр «Київ ун-т», 2002. – 373 с.

  15. Мірчук П. Причини загибелі УНР: від II до IV Універсалу // Державність. – 1991. – №3-4.

  16. Нариси з історії дипломатії України / Під ред. В.А.Смолія. – К.: Альтернативи, 2001. – 736 с.

  17. Нариси історії України (Початок XIX ст. – перша чверть XX ст.): Навчальний посібник. – Львів: Військовий інститут, 2003. – 274 с.

  18. Овсій І.О. Зовнішня політика України (від давніх часів до 1944 року): Навч. посіб. – К.: Либідь, 1999. – 240 с.

  19. Павленко Ю., Храмов Ю. Українська державність у 1917-1918 pp. – Київ, 1995.

  20. Попенко Я.В. Дипломатичні взаємини УНР з країнами Антанти за доби Директорії (листопад 1918-1921 рр.) /Автореф. дис. канд. істор. наук. – Запоріжжя, 2006. – 20 с.

  21. Рубльов О.С., Реент О.П. Українські визвольні змагання 1917-1921 рр. – К.: Альтернативи, 1999. – 320 с.

  22. Сергійчук В. Етнічні межі і державний кордон України. – К.: Укр. вид. спілка, 2000. – 430 с.

  23. Скоропадський П. Спогади. Кінець 1917 – грудень 1918. – К.; Філадельфія: Ін-тут укр. археогр та джерелознав. ім. М.Грушевського HAH України, 1995. – 493 с.

  24. Стахів М. Україна в добі Директорії УНР. – У 7–и т. – Торонто: Українська Науково-Історична Бібліотека в Скрентоні, 1962-1966. – Т. 1. – 272 c.; Т. 2. – 248 с.; Т. 3. – 276 с.; Т. 4. – 352 с.; Т. 5. – 248 с.; Т. 6. – 247 с.; Т. 7. – 432 с.

  25. Тищик Б.Й. Західноукраїнська Народна Республіка (1918-1923). – Львів: Тріада плюс, 2004. – 392 с.

  26. Українська Центральна Рада. Документи і матеріали. У двох томах. – К.: Наук.думка,1996. – Т. 1. – 588 с.; Т. 2. – 422 с.

  27. Чалий В. Українська держава 1917-1920 рр. як суб′єкт міжнародного права // Нова політика. – 1996. – №1. – С. 35-41.

ТЕМА 5

УКРАЇНСЬКЕ ПИТАННЯ У МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД (1921-1939 РР.) ТА У ПЕРІОД ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ (1939-1945 РР.)

План

  1. Українське питання як проблема європейської політики міжвоєнного періоду.

  2. Зовнішньополітична діяльність українських урядів УНР та ЗУНР в екзилі.

  3. Україна в експансіоністських планах і діях європейських держав (1939-1941 pp.). Пакт Молотова-Ріббентропа та проблема його оцінки.

  4. Україна у Другій світовій війні (1941-1945 pp.).

РЕФЕРАТИ

  1. Українське питання у радянсько-німецькому пакті Ріббентропа-Молотова 1939 р. та Таємному протоколі до нього.

  2. Україна у політиці нацистської Німеччини періоду Другої світової війни.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Перше питання теми присвячено міжнародному становищу в Європі після завершення Першої світової війни. У цьому контексті слід розглядати українське питання як складову частину та впливовий чинник зовнішньої політики низки європейських держав. У першому питанні слід розглянути утворення СРСР та місце у ньому України, процес фактичного та офіційного визнання УРСР, утворення Народного Комісаріату Закордонних Справ УРСР. Водночас слід враховувати й те, що Москва контролювала всі сфери життя радянських національних республік. Тільки завдяки цьому центральне компартійно-радянське керівництво мирилося з юридично незалежним статусом Української СРР на початку 20-х pp. Однак існувала сфера, в якій централізований контроль керівників державної партії перетворювався на абсолютний – дипломатична діяльність. Йдеться про те, що міжнародна діяльність НКЗС УРСР на початку 20–х років починає скорочуватися та підпорядковуватися центральним органам влади, що згодом призводить й до цілковитої його ліквідації [5, с. 7-21; 6, с. 166-203; 7, с. 177-220; 9, с. 177-202; 10, с. 173–280; 13; 19, с.8-39, 267-318; 21; 22, с. 397–484; 24, с. 189-204; 29; 30]

У другому питанні слід наголосити, що попри майже чотири роки Визвольних змагань, українським національним урядам не вдалося здобути міжнародне визнання, що згодом призвело до поділу території України між сусідніми державами. Так, Західну Волинь і Східну Галичину окупувала Польща, Бессарабію й Північну Буковину – Румунія, а Закарпаття –Чехословаччина. Як наслідок, українські національні уряди опинилися в еміграції: П.Скоропадський та його прихильники – у Німеччині, С.Петлюра й уряд УНР – в Польщі та Франції, П.Петрушевич і уряд ЗУНР – в Австрії та Чехословаччині. Для представників української діаспори, „екзильних" урядів УНР і ЗУНР дипломатична діяльність на міжнародній арені вийшла на перший план в боротьбі за незалежність України [11; 22, с. 426-460; 24, с. 199-204; 30; 31].

При підготовці до третього питання, необхідно звернути увагу на те, що на початку Другої світової війни українські землі залишалися розділеними між СРСР, Польщею, Угорщиною та Румунією. Загалом, Україна виступала об'єктом політики інших держав, предметом торгу між її поневолювачами. У цьому питанні бажано з′ясувати характер і особливості зовнішньополітичного становища України, проаналізувати радянсько–німецькі переговори й процес підписання та реалізації Пакту про ненапад від 23 серпня 1939 року, перерозподіл сфер впливу у Центрально–Східній Європі. Особливу увагу слід зосередити на значенні Пакту Ріббентропа-Молотова та «Таємного протоколу» для українських земель. У цьому контексті слід визначити міжнародний аспект приєднання до УРСР Північної Буковини та трьох повітів Бессарабії [3; 5, с. 144-184; 6, с. 210-217; 9, с. 217-225; 10, с.286-298; 16, с. 14-54; 17, с. 70-105; 22, с. 491-511; 23, с. 274-285; 24, с. 204-214; 27, с. 13-31; 32].

У четвертому питанні слід розглянути процес окупації УРСР Німеччиною та її політику на окупованих територіях. Особливу увагу слід звернути на появу та крах надій на державність (30 червня 1941 p.), охарактеризувати зовнішні зв'язки збройного підпілля ОУН-УПА в 1942-1943 pp. Також у цьому питанні слід проаналізувати внесок України й українців для розгрому нацистської Німеччини та її союзників, звільнення України від нацистської окупації, наслідком чого стала реабілітація зовнішньополітичної функції УРСР – відновлення діяльності Народного Комісаріату Закордонних Справ УРСР. Значну увагу слід зосередити на розгляді та вирішенні «українського питання» на міжнародних конференціях антигітлерівської коаліції [4; 5, с. 216-359; 6, с. 217-265; 8, с. 155-202; 10, с.298-328; 12; 14; 15; 16, с. 56-120; 17; 18; 22, с.511-545; 23, с. 303-406; 24, с. 214-218; 26; 27, с.32-51; 28, с. 147-150].

У першому рефераті необхідно зазначити, що Українська PCP напередодні Другої світової війни не виступала як самостійний суб'єкт міжнародних відносин. Саме тому вона не несе відповідальності за укладені СРСР договори про «розчленування» Польщі, зокрема Пакту Ріббентропа-Молотова. Водночас, возз'єднання Західної України з Радянською Україною слід розглядати з урахуванням тривалої боротьби українського народу за соборність, а не у контексті реалізації імперських цілей СРСР та Німеччини [1, с. 160-161; 2; 5, с. 123-143; 9, с. 213-217; 10, с. 286-291; 15; 22, с. 491-498; 24, с. 204-214; 30; 32].

У другому рефераті слід проаналізувати процес окупації України Німеччиною та особливості її політики на окупованих територіях. Для цього слід використати такі джерела [12; 14; 17; 22, с. 493-498; 23, с. 318-334; 24, 204-211; 27, с.5-12].

ЛІТЕРАТУРА

  1. Боєчко В., Ганжа О., Захарчук Б. Кордони України: історична ретроспектива та сучасний стан. – К.: Основи, 1994. – 168 с.

  2. Волков С, Емельянов Ю. 1939: до и после секретних протоколов. – М., 1990.

  3. Гетьманчук М.П. Українське питання у відносинах Радянського Союзу та Німеччини на початку Другої світової війни (вересень – жовтень 1939 р.) // Сторінки воєнної історії: 3б. наук, статей / НАН України. Інститут історії України. – К.; 2004. – Вип. 8. – Ч. 1. – С. 162-172.

  4. Гриневич P.A. Утворення народного комісаріату закордонних справ Української РСР: проекти і реалії (1944-1945 рр.) // Український історичний журнал. – 1995. – № 3. – С. 36-47.

  5. Гриневич В.А., Даниленко В.М., Кульчицький С.В., Лисенко О.Є. Україна і Росія в історичній ретроспективі: радянський проект для України. – К.: Наукова думка, 2004. – Т.2. – 530 с.

  6. Грицак Я. Нарис історії України: формування модерної української нації XIX-XX ст.: Навчальний посібник. – К: Ґенеза, 1996. – 360 с.

  7. Дещинський Л.Є., Панюк A.B. Міжнародні відносини України: історія і сучасність: Навч. посіб. – Львів: Вид-во НУ "ЛП", 2001. – 424 с.

  8. Дещинський Л.Є., Постоловський P.M. Статус України в міжнародних відносинах у період Другої світової війни // Вісник НУ .Львівська політехніка": Держава і армія. – Львів, 2005. – №541. – С. 5–14.

  9. Дюрозель Ж.Б. Історія дипломатії від 1919 року до наших днів / Пер. з франц. – К.: Основи, 1995. – 903 с.

  10. Історія України: нове бачення: У 2–х т. / Під ред. В.А.Смолія. – К.: Україна, 1996. – Т. 2. – 494 с.

  11. Ковалюк В. Західна Україна на початку Другої світової війни // Український історичний журнал. – 1991. – №9. //.ua/index.php?urlcrnt=JournALL/i ndex.php&year=1991&numnam=9&itjournal=journal

  12. Коваль В. В роки фашистської навали: Україна в міжнародних відносинах у період Великої Вітчизняної війни. – К., 1963. – 70 с.

  13. Коваль В. Возз'єднання західноукраїнських земель та міжнародні відносини 1939-1941 pp. – К., 1979. – 270 с.

  14. Коваль В. Міжнародний імперіалізм і Україна. 1941-1945. – К., 1966. – 267с.

  15. Коваль В.С. Радянсько-німецкий пакт 1939 р. // Препринт № 11. – К.: АН УРСР: Інститут історії. – 1989. – 48 с.

  16. Коваль М.В. Україна в Другій світовій і Великій Вітчизняній війнах (1939-1945 рр.). – К.: Альтернативи, 1999. – 336 с.

  17. Косик В. Україна і Німеччина у Другій світовій війні. – Париж; Нью-Йорк; НТШ ім. Т.Шевченка у Львові, 1993. – 659 с.

  18. Крымская конференция руководителей трех союзних держав – СРСР, США и Великобритании (4-11 февраля 1945 г.). – М.: Политиздат, 1984. – 302 с.

  19. Кульчицький С.В. Україна між двома війнами (1921-1939 рр.). – К.: Альтернативи, 1999. – 336 с.

  20. Литвин М.Р., Луцький О.І., Науменко К.Є. 1939. Західні землі України. – Львів: Інститут українознавства ім. І.Крип'якевича НАН України, 1999. – 152 с.

  21. Макарчук B.C. Міжнародно-правове визначення державного кордону між Україною і Польщею (1939-1945 рр.). – К., 2004.

  22. Нариси з історії дипломатії України / Під ред. В.А.Смолія. – К.:Альтернативи, 2001.–736 с.

  23. Національні процеси в Україні: історія і сучасність. Документи і матеріали / За ред. Ф.Панібудьласки. – К.: Вища школа, 1997. – Ч.2. – 704 с.

  24. Овсій І.О. Зовнішня політика України (від давніх часів до 1944 року): Навч. посіб. – К.: Либідь, 1999. – 240 с.

  25. Риббентроп Й., фон. Мемуари нацистского дипломата. – Смоленськ; М.: Русич, 1998. – 448 с.

  26. Сивіцький М. Історія польсько-українських конфліктів / Пер. з пол. – К.: Вид-во ім. О.Теліги, 2005. – Т.1. – 344 с.

  27. Сливка Ю. Україна в Другій світовій війні: національно-політичний та міжнародно-правовий аспекти. – Львів: Інститут українознавства ім. І.Крип'якевича, 2005. – 52 с.

  28. Тегеранская конференция руководителей трех союзних держав – СРСР, США и Великобритании (28 ноября – 1 декабря 1943 г.). – М.: Политиздат, 1984. – 175 с.

  29. Українська РСР на міжнародній арені. Збірник документів (1917-1923 рр.) / Відп. ред акад. АН УРСР В.М. Корецький. – К.: Наукова думка, 1966. – 543 с.

  30. Цвєтков Г. Міжнародні відносини й зовнішня політика в 1917-1945 рр. – К.: Либідь, 1997. – 232 с.

  31. Шульгин О. Без території. Ідеологія та чин Уряду УНР на чужині. – К.: Юрінком Інтер, 1998. – 352 ст.

  32. Якушевський А. Радянсько-німецький договір 1939 р. // Український історичний журнал. – 1989. – №8. – C. 36–46.

ТЕМА 6

ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА УРСР У ПОВОЄННИЙ ПЕРІОД (1945-1991 РР.)

План

  1. Вихід Радянської України на міжнародну арену (1944-1947 рр.).

  2. Становлення та діяльність Міністерства закордонних справ УРСР.

  3. Участь УРСР у процесах повоєнного врегулювання в Європі та світі, зовнішньополітична діяльність періоду “холодної війни”.

РЕФЕРАТИ:

  1. Міжнародне значення об’єднання українських етнічних земель у рамках УРСР у 1939-1954 рр.

  2. Проблема врегулювання кордону УРСР з Польщею у 1939-1947 рр. та роль операції “Вісла” у цьому процесі.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ:

У першому питанні слід звернути увагу на зміну політики керівництва СРСР стосовно Радянської України, в першу чергу, надання їй права на здійснення зовнішньополітичної діяльності. Тут необхідно звернути увагу на низку причин, які зумовили можливість таких змін. Йдеться про: а) самостійницьку антикомуністичну боротьбу на території України в період Другої Світової війни; б) об’єднання українських етнічних земель в одній державі; в) внесок УРСР в розгром держав “Осі” (Німеччини, її сателітів та Японії). У цьому питанні слід з’ясувати відображення цих процесів під час Тегеранської та Ялтинської конференцій, і в післявоєнний період, зокрема: 1) стратегічні підходи західних держав; 2) ініціативи британської дипломатії; 3) реакцію офіційного Вашингтону; 4) Закон США про поневолені нації й дипломатію УРСР; 5) ставлення Конгресу США до українського питання. При розкритті питання також слід окреслити: 1) реабілітацію зовнішньополітичної функції УРСР; 2) перші кроки зарубіжних представників УРСР [6-8; 9, c. 307-359; 11, c. 249-265; 14; 17, c. 314-328; 20, c. 111-120; 21; 22; 23; 27, c. 527-545; 28, c. 389-406; 29; 30; 32, c. 44-51; 33; 34, с. 54-57].

При розгляді другого питання варто звернути увагу на процес формування Міністерства закордонних справ УРСР (1944 р.). Зокрема необхідно висвітлити 1) обсяг його повноважень та функції; 2) процес формування кадрів, 3) роль політичного відділу МЗС і, загалом, роль ідеологічного чинника у діяльності Міністерства. Далі варто розглянути внутрішньополітичні чинники формування та здійснення зовнішньої політики УРСР [9, c. 36-47; 15, c. 447-458; 27, c. 559-575; 35, с. 54-57].

У третьому питанні слід розглянути роль УРСР у становленні повоєнного світового порядку та “ялтинської” системи міжнародних відносин, зокрема йдеться про: 1) службову діяльність дипломатів Української радянської держави у процесі створення ООН; 2) участь українців у капітуляції Японії у 1945 р. та підписання мирних угод з державами-сателітами Третього рейху у 1947 р.; 3) врегулювання кордону між ПНР і УРСР та СРСР і Румунією в 1947 р.; 4) встановлення міжнародного статусу Дунаю. Також необхідно розглянути зовнішньополітичну діяльність УРСР у період “холодної війни” в умовах “ялтинської” системи міжнародних відносин, висвітливши такі питання як: 1) вступ у Міжпарламентський союз; 2) боротьбу УРСР за членство в РБ ООН; 2) ставлення УРСР до Загальної декларації прав людини та протидії геноциду; 3) діяльність УРСР в ЮНЕСКО; 4) участь УРСР в економічних підрозділах ООН; 5) діяльність в інших комісіях ООН; 6) приєднання УРСР до Договору про заборону ядерних випробувань; 7) реакція дипломатії УРСР на активізацію української діаспори [15, c. 447-458; 17, c. 559-575, 591-612; 27].

У першому рефераті слід з’ясувати, як керівництво СРСР здійснило об’єднання українських етнічних земель в єдиному державному утворенні та забезпечило політичну та правову легалізацію цього процесу. Необхідно відзначити, що цим процесом було закладено основу для появи та успішного функціонування сучасної суверенної української держави [3, c. 160-161; 6; 9, c. 123-143; 11, c. 200-203; 15, c. 177-202, 213-217; 16; 17, c. 256-291; 23, c. 267-318; 34, с. 56-57, 662-669].

Другий реферат присвячено проблемі встановлення українсько-польського кордону. У ньому слід розкрити політико-правовий (питання західного кордону України у контексті “польської проблеми” на Тегеранській конференції 1943 р., політико-правові аспекти пакту Молотова-Ріббентропа та “золотого вересня” 1939 р.) та гуманітарний (українсько-польський етнічний конфлікт 1943-1944 рр., обмін населенням між ПНР та УРСР, виселення 700 тис українців-громадян Польщі на “землі одзискане”) виміри цього питання [1; 3, c. 160-161; 4; 7; 8; 15, c. 213-217; 16; 24; 29; 31; 33; 34; 35, с. 56-57, 662-669, 684-686].

ЛІТЕРАТУРА:

  1. Акція “Вісла”. Документи / Ред. Є. Місила. – Львів; Нью-Йорк: НТШ ім. Шевченка, 1997. – 562 с.

  2. Баран В.К., Даниленко В.М. Україна в умовах системної кризи (1946-1980-і рр.). – К.: Альтернативи, 1999. – 304 с. http://ukrknyga.at.ua/load/0-0-1-19-20.

  3. Боєчко В., Ганжа О., Захарчук Б. Кордони України: історична ретроспектива та сучасний стан. – К.: Основи, 1994. – 168 с.

  4. Волинь 1943. Боротьба за землю // Незалежний часопис “Ї”. – Березень 2003. – №28. http://www.ji.lviv.ua/pdf/28.pdf.

  5. Гайдуков Л.Ф. [та ін.] Міжнародні відносини та зовнішня політика (1980-2000 роки): Підручник. – К.: Либідь, 2001. – 624 с.

  6. Гетьманчук М.П. Українське питання в радянсько-польських відносинах 1920-1939 рр. – Львів: Світ, 1998. – 428 с.

  7. Гетьманчук М.П. Ризький договір і четвертий розподіл Польщі в 1939 році // Вісник НУ “ЛП”: Держава і армія. – Львів. – 2002. – №451. – С. 42-51.

  8. Гетьманчук М.П. Українське питання у відносинах Радянського Союзу та Німеччини на початку Другої світової війни (вересень-жовтень 1939 р.) // Сторінки воєнної історії: Зб. наукових статей / НАН України. Інститут історії України. – К., 2004. – Вип. 8. – Ч. 1. – С. 162-172.

  9. Гриневич В.А., Даниленко В.М., Кульчицький С.В. [та ін.] Україна і Росія в історичній ретроспективі: радянський проект для України. – К.: Наукова думка. – Т. 2. – 530 с. .ua/load/0-0-0-7-20.

  10. Гриневич Р.А. Утворення народного комісаріату закордонних справ УРСР: проекти і реалії (1944-1945 рр.) // Український історичний журнал. – 1995. – №3. – С. 36-47.

  11. Грицак Я. Нарис історії України: формування модерної української нації ХІХ-ХХ ст.: Навч. посіб. – К.: Ґенеза, 1996. – 360 с. http://history.franko.lviv.ua/gryc_content.htm;

  12. Депортації. Західні землі України кінця 30-х – початок 50-х років. Документи, матеріали, спогади. – У 3-х т. / Відп. ред. Ю. Сливка. – Львів, 1996. – Т. 1.

  13. Дещинський Л.Є., Панюк А.В. Міжнародні відносини України: історія і сучасність: Навч. посіб. – Львів: Вид-во НУ “ЛП”, 2001. – 736 с.

  14. Дещинський Л.Є., Постоловський Р.М. Статус України в міжнародних відносинах у період Другої світової війни // Вісник НУ “ЛП”: Держава і армія. – Львів. – 2005. – №541. – С. 5-14.

  15. Дюрозель Ж.Б. Історія дипломатії від 1919 року до наших днів / Пер. з франц. – К.: Основи, 1995. – 903 с.

  16. Історія міжнародних відносин України (ХХ століття) / Під. ред. В. Трофимовича. – Львів: Ред.-вид. відділ ВВП ДУЛП, 1996. – 223 с.

  17. Історія України: нове бачення: У 2-х т. / Під ред. В. Смолія. – К.: Україна, 1996. – Т. 2. – 494 с.

  18. Камінський А. Вступ до міжнародних відносин: Курс лекцій. – Львів: Світ, 1995. – 144 с.

  19. Коваль М.В. Україна у Другій світовій і Великій Вітчизняній війнах (1939-1945 рр.). – К.: Альтернативи, 1999. – 336 с.

  20. Косик В. Україна і Німеччина у Другій світовій війні. – Париж; Нью-Йорк; Львів: НТШ ім. Шевченка, 1993. – 659 с.

  21. Крымская конференция руководителей трех союзных держав – СССР, США и Великобритании (4-11 февраля 1945 г.). – М.: Политиздат, 1984. – 302 с.

  22. Конференция Объединенных Наций в Сан-Франциско (25 апреля – 26 июня 1944 г.). – М.: Политиздат, 1980. – 710 с.

  23. Кульчицький С.В. Україна між двома війнами (1921-1939 рр.). – К.: Альтернативи, 1999. – 336 с. http://ukrknyga.at.ua/load/0-0-1-17-20;

  24. Макарчук В.С. Міжнародно-правове визначення державного кордону між Україною і Польщею (1939-1945 рр.). – К.: Атіка, 2004. – 348 с.

  25. Манжола В.А. [та ін.] Міжнародні відносини і зовнішня політика з 1945 по 1979-і роки. – К., 1999. – 558 с.

  26. Марущак М.Й. Історія дипломатії ХХ ст.: Курс лекцій. – Львів, 2003. – 304 с.

  27. Нариси з історії дипломатії України / Під ред. В.А. Смолія. – К.: Альтернативи, 2001. – 736 с.

  28. Національні процеси в Україні: історія і сучасність. Документи і матеріали / За ред. Ф. Панібудьласки. – К.: Вища школа, 1997. – Ч. 2. – 704 с.

  29. Сергійчук В. Етнічні межі та державний кордон України. – К.: Українська видавнича спілка, 2000. – 430 с.

  30. Сергійчук В. ОУН-УПА в роки війни. Нові документи і матеріали. – К.: Дніпро, 1996. – 496 с.

  31. Сергійчук В. Трагедія українців Польщі. – Тернопіль: Тернопіль, 1997. – 439 с.

  32. Сливка Ю. Україна в Другій світовій війні: національно-політичний та міжнародно-правовий аспекти. – Львів: Інститут українознавства ім. І. Крипякевича, 2005. – 52 с.

  33. Тегеранская конференция руководителей трех союзных держав – СССР, США и Великобритании (28 ноября – 1 декабря 1943 г.). – М.: Политиздат, 1984. – 175 с.

  34. Цвєтков Г. Міжнародні відносини й зовнішня політика в 1917-1945 рр. – К.: Либідь, 1997. – 232 с.

  35. Чекаленко Л.Д. Зовнішня політика України: Підручник. – К.: Либідь, 2006. – 710 с.

ТЕМА 7



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Національний університет «львівська політехніка» інститут гуманітарних і соціальних наук рада молодих вчених інституту гуманітарних і соціальних наук

    Документ
    Національнийуніверситет «Львівськаполітехніка» Інститутгуманітарних і соціальнихнаук Кафедра історії, теорії та практики культури Рада молодих вчених Інститутугуманітарних і соціальнихнаук Матеріали ...
  2. Міністерство освіти і науки молоді та спорту україни національний університет “ львівська політехніка ” наказ

    Документ
    МІНІСТЕРСТВООСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИНАЦІОНАЛЬНИЙУНІВЕРСИТЕТЛЬВІВСЬКАПОЛІТЕХНІКА” НАКАЗ «­____» ___________ 201_р. м. Львів № ... Ткачик О.І. Мартинюк Т.В. Інститутгуманітарних та соціальнихнаук 3 Документознавство та інформаційна ...
  3. МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ 0 1135 м Київ проспект Перемоги

    Документ
    ... .lviv.ua Львів, 3-7 вересня 200 Міністерствоосвіти і науки, молоді та спорту України; Національнийуніверситет «Львівськаполітехніка»; НВП «Карат» (м.Львів); Інститут фізики ...
  4. МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ 01135 м Київ проспект Перемоги (1)

    Документ
    ... .lviv.ua Львів, 3-7 вересня 200 Міністерствоосвіти і науки, молоді та спорту України; Національнийуніверситет «Львівськаполітехніка»; НВП «Карат» (м.Львів); Інститут фізики ...
  5. МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ 01135 м Київ проспект Перемоги (2)

    Документ
    ... .lviv.ua Львів, 3-7 вересня 200 Міністерствоосвіти і науки, молоді та спорту України; Національнийуніверситет «Львівськаполітехніка»; НВП «Карат» (м.Львів); Інститут фізики ...

Другие похожие документы..