textarchive.ru

Главная > Документ


ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА УКРАЇНИ

Плани та методичні вказівки

до підготовки контрольної роботи

для студентів денної форми навчання

спеціальності

«Міжнародна інформація»

(повна неофіційна версія)

Львів – 2010

Зовнішня політика України: Плани та методичні вказівки до підготовки контрольної роботи для студентів денної форми навчання спеціальності «Міжнародна інформація» (повна неофіційна версія) /Укл. Кукарцев О. В., Кучма Л. О., Тишкун Ю. Я. – Львів, 2010. – 96 с.

Укладачі:

Кукарцев О.В., к.п.н., асист.

Кучма Л.О., к.п.н., асист.

Тишкун Ю.Я., к.п.н., асист.

Відповідальна за випуск: Кучма Л. О., к.п.н., асист.

© Кукарцев О. В., Кучма Л. О., Тишкун Ю. Я., 2010 ©

Тема 1. Зовнішня політика держави як об′єкт дослідження

  1. Зовнішня політика держави та міжнародні відносини: співвідношення понять та принципів.

  2. Типи зовнішньої політики держав.

  3. Зовнішня політика України, її дослідження та періодизація.

ЛІТЕРАТУРА

  1. Баталов Э. Предмет философии международных отношений [Електронний ресурс] / Эдуард Баталов // Международные процессы. – Том 2. – Номер 1 (4). – Январь-апрель 2004. – Режим доступу до джерела: /four/001.htm

  2. Віднянський С. В. Зовнішня політика України: Виклад за програмою підготовки магістрів зовнішньої політики / Віднянський С. В. – К.: ДЕМІД, 2006. – 76 с.

  3. Віднянський С.В. Зовнішня політика України як предмет історичного аналізу: концептуальні підходи та перспективи / С. В. Віднянський, А. Ю. Мартинов // Український історичний журнал. – 2001. – Випуск 4. – С. 41-57.

  4. Внешняя политика в ХХI веке: вопросы теории и практики. Материалы научного семинара / Под. ред. П.А. Цыганкова. – М.: КДУ, 2009. – 232 с.

  5. Дробот Г.А. Методология исследования внешней политики: возможности неореализма и принцип уровней анализа / Дробот Г. А.// Вестник Московского университета. – Серия 18. Социология и политология. – 2007. – № 4. – С. 20-33.

  6. Журавлев А. Параметры эффективности внешней политики в зарубежной библиографии [Електронний ресурс] / Алексей Журавлев // Международные процессы. – Том 4. – Номер 3 (12). – Сентябрь-декабрь 2006. – Режим доступу до джерела: /twelfth/006.htm

  7. Зовнішня політика України: перші підсумки та перспективи 2008 року: матеріали «круглого столу», 4 квіт. 2008 р. [Електронний ресурс] / За заг. ред. Ю. Г. Рубана. – К.: НІСД, 2008. – 98 с. – Режим доступу до джерела: http://www.niss.gov.ua/book/vidannya/stil.pdf

  8. Копиленко М. Л. Внутрішні фактори зовнішньої політики / М. Л. Копиленко, В. М. Чумак / Національний інститут стратегічних досліджень. – К., 1997. – 45 с.

  9. Косолапов Н. А. Тема 8. Анализ внешней политики: основные направления исследований / Н. А. Косолапов // Мировая экономика и международные отношения. – 1999. – № 2. – С. 77-85.

  10. Косолапов Н. Тема 9. Внешняя политика и внешнеполитический процесс субъектов международных отношений / Н. Косолапов // Мировая экономика и международные отношения. – 1999. – № 3. – С. 64-73.

  11. Кочетков В. В. Внешняя политика государства в XXI веке: теория(и), методология, прикладной анализ [Електронний ресурс] / В. В. Кочетков // Вестник Московского университета. – Серия 18. Социология и политология. – 2008. – № 4. – Режим доступу до джерела: http: /documents/vestnik/archive/vestnik-4-08.doc

  12. Лебедева М. М. Внешняя политика: исчезновение или перезагрузка? [Електронний ресурс] / М. М. Лебедева // Внешняя политика: вопросы теории и практики / Под ред. П. А. Цыганкова. – М.: МГУ, 2009. – С. 32-42. – Режим доступу до джерела: /files/111514/4714e9b738a42cbaaafdea0f44e4709c.doc

  13. Лебедева М. М. Сравнительная политология, мировая политика, международные отношения: развитие предметных областей / М. М. Лебедева, А. Ю. Мельвиль // Полис. – 1999. – № 4. – С. 130-140.

  14. Мадіссон В. Глобальні проблеми та національний інтерес у зовнішній політиці / В. Мадіссон, В. Шахов // Політологічні читання. – 1993. – № 4. – C. 23–30.

  15. Мальський М. З. Теорія міжнародних відносин: Підручник / М. З. Мальський, М. М. Мацях. – К.: Знання, 2007. – 461 с.

  16. Мировая политика и международные отношения: Учеб. пособие / Под ред. С. А. Ланцова, В. А. Ачкасова. – СПб: Питер, 2008. – 443 с.

  17. Овсій І. О. Зовнішня політика України (від давніх часів до 1944 року): Навч. посібник [Електронний ресурс] / І. О. Овсій. – К.:Либідь, 1999. – 240 с. – Режим доступу до джерела: .ua/pages-cat-8.html

  18. Огризко В. С. Зовнішня політика України: обстоювання глибинних національних інтересів [Електронний ресурс] / В. С. Огризко // Національна безпека: український вимір / Зб. наук. праць Інституту проблем національної безпеки.  – К.: ІПНБ, 2008. – № 1-2 (20-21). – Режим доступу до джерела: http://nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Nac_bez/texts/2008-01/ogrysko.pdf

  19. Основи політичної науки: Курс лекцій : у 4 т. / [Б.Кухта, Г.Ткаченко, Л.Старецька та ін.]: за ред. Б.Кухти. – Львів: Кальварія, 1997. – Т. 4: Міжнародна політика. – 1999. – 436 с.

  20. Пасічник Н. С. Концептуальні моделі зовнішньої політики Ґ. Еллісона [Електронний ресурс] / Пасічник Н. С. // Політологічний вісник. Зб-к наук. праць. − К.: «ІНТАС», 2009. − Вип. 41. − С. 113-123. – Режим доступу до джерела: http://nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Pv/2009_41.pdf

  21. Політологічний енциклопедичний словник: Навч. посібник для студентів вищ. навч. закладів / [Упоряд. В. П. Горбатенко, А. Г. Саприкін]. – К.: Генеза, 1997. – 400 с.

  22. Політологія. Кн. перша: Політика і суспільство. Кн. друга: Держава і політика / [А. Колодій, Л. Климанська, Я. Космина, В. Харченко]. – 2-е вид., перероб. та доп. – К.: Ельга, Ніка-Центр, 2003. – 664 с.

  23. Політологія: Підручник / За ред. О. В. Бабкіної, В. П. Горбатенка. – К.: ВЦ «Академія», 2006. – 568 с.

  24. Пономарева И. Б. Геополитические факторы внешней политики: современное видение / И. Б. Пономарева // Мировая экономика и междунар. отношения. – 1990. – № 1. – С.35–48.

  25. Симоненко Р. Г. Про геополітичний фактор в історії України: Зв’язок геополітики й історичного розвитку України / Р. Г. Симоненко // Український історичний журнал. – Випуск 3. – 2001. – С. 105-127.

  26. Цыганков П. А. Политическая социология международных отношений: Учеб. Пособ. / П. А. Цыганков. – М., 1994. – 319 с.

  27. Чекаленко Л. Д. Зовнішня політика України: Підручник для студ. ВНЗ / Л. Д. Чекаленко. – К.: Либідь, 2006. – 710 с.

  28. Чернов С. А. Системный анализ во внешней политике / С. А. Чернов // США: экономика, политика, идеология. – 1998. – № 6. – С.79–89.

  29. Шамраєва В. М. Теоретичні основи та практична реалізація стратегічного партнерства у зовнішній політиці України [Електронний ресурс] / Шамраєва В. М. // Політологічний вісник. Зб-к наук. праць. − К.: «ІНТАС», 2009. − Вип. 41. − С. 367-379. – Режим доступу до джерела: http://nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Pv/2009_41.pdf

  30. Шляхтун П.П. Політологія (теорія та історія політичної науки): Підручник / П. П. Шляхтун. – 3-тє вид., стер. – К.: Либідь, 2005. – 576 с.

  31. Ярошко О. З. Проблеми практичного наповнення та втілення зовнішньої політики України [Електронний ресурс] / Ярошко О. З. // Стратегічні пріоритети: наук.-аналітич. щоквартал. збірник / Нац. ін.-т стратегіч. досліджень. – К.: НІСД, 2007. – № 3 (4). – С. 148-154. – Режим доступу до джерела: http://www.niss.gov.ua/book/StrPryor/4/21-Yaroshko.pdf

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Розгляд першого питання необхідно розпочати з аналізу змісту таких понять як «міжнародні відносини», «міжнародна політика», «зовнішня політика», «геополітика», «дипломатія» у їх співвідношенні одне з одним [1; 4, с. 7-84; 9-13; 19, с. 11-24; 21, с. 138; 22, с. 420-425; 23, с. 531-541; 26, с. 30-39; 30, с. 502-522]. Доцільно показати процес виокремлення аналізу зовнішньої політики як самостійного напряму у комплексі наук про міжнародні відносини (слід описати процес розмежування предметів дослідження теорії міжнародних відносин та аналізу зовнішньої політики) [9; 11-13]. Окремого розгляду потребують як підходи щодо визначення основних прикладних принципів, якими керуються (або повинні керуватися) держави у своїй зовнішньополітичній діяльності, так й теоретико-методологічні підходи щодо загальних принципів діяльності усіх суб’єктів міжнародних відносин [1; 4, с. 20-55, 90-101; 12; 13; 19, с. 425-433; 26, с. 8-39, 120-150].

У другому питанні доцільно зосередити увагу на національних інтересах держави у міжнародних стосунках, які визначають спосіб дії держави на міжнародній арені. У цьому контексті йдеться про певний тип зовнішньої політики держави. У даному питанні слід розглянути основні типології зовнішньої політики держави, які пропонуються у сучасній теорії міжнародних відносин. У процесі аналізу варто висвітлити теоретичні погляди щодо проблем детермінації типу зовнішньої політики України, який визначає основні стратегічний та тактичний виміри її зовнішньополітичної діяльності. Останні прописані у доктринальних основах зовнішньої політики України, у яких закладені шляхи становлення ефективних відносин з іншими суб′єктами міжнародних відносин, способи вирішення Україною дилеми безпеки у світовому співтоваристві [5–6; 8–9; 14; 15, с. 187–199; 16, с. 266–269; 20; 22, с. 532–535; 24; 28].

Розгляд третього питання потрібно розпочати із з′ясування стану наукового дослідження зовнішньополітичної діяльності України, тут варто висвітлити теоретичні напрями, у рамках яких аналізується вітчизняна зовнішня політика. Особливу увагу слід зосередити на загальній характеристиці основних періодів зовнішньополітичної історії України [2–3; 7; 17–18; 25; 27, с. 13–31; 29; 31].

Тема 2. Зовнішня політика Київської Русі

  1. Народження давньоруської дипломатії. Міжнародні контакти давніх слов′ян.

  2. Зовнішня політика князів у процесі творення та розквіту Київської держави (Олег, Ольга, Святослав, Володимир Великий, Ярослав Мудрий).

  3. Зовнішня політика удільних князівств в епоху феодальної роздробленості Русі (Ярослав Осмомисл, Володимир Мономах).

ЛІТЕРАТУРА

  1. Баран В. Д. Давні слов’яни / В. Д. Баран. – К.: Альтернативи, 1998. – 336 с.

  2. Брайчевський М. Ю. Утвердження християнства на Русі / М. Ю. Брайчевський. – К.: Наукова думка, 1988. – 262 с.

  3. Княжа доба: історія і культура : [Зб. наук. праць; відп. ред. Я. Ісаєвич]. – Львів: Інститут українознавства імені І.Крип'якевича НАН України, 2007. – № 1. – 336 с.

  4. Котляр М. Ф. Галицько-Волинська Русь / М. Ф. Котляр. – К.: Альтернативи, 1998. – 336 с.

  5. Крип’якевич І. П. Історія України / І. П. Крип’якевич. – Львів: Світ, 1990. – 520 с.

  6. Кушинська Л. А. Про джерело права русько-візантійських угод Х ст. / Л. А. Кушинська // Український історичний журнал. – 1999. – № 6. – С. 89-94.

  7. Моця О. П. Київська Русь і країни Європи: характерні риси східнослов’янської державності, рівні міжнародних відносин та напрями контактів / О. П. Моця // Український історичний журнал. – 2007. – № 1. – С. 4-19.

  8. Мудеревич В. Хрестові походи на Близький Схід і Русь: родинно-династична проблема [Електронний ресурс] / Віктор Мудеревич // Питання стародавньої та середньовічної історії, археології й етнології: Збірник наукових праць / Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича. – Чернівці: Видавництво “Прут”, 2007. – Том 2 (24). – С. 169-183. – Режим доступу до джерела: http://nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Pssiae/2007_2.pdf

  9. Нікітенко Н. М. Остання русько-візантійська війна 1043 р.: причини і наслідки [Електронний ресурс] / Нікітенко Н. М. // Наукові записки Національного університету "Києво-Могилянська академія". – 1999. – Том 9 (1). – С. 128-134. – Режим доступу до джерела: http://www.library.ukma.kiev.ua/e-lib/NZ/NZV9_1999_spets1/31_nikitenko_n.pdf

  10. Овсій І. О. Зовнішня політика України (від давніх часів до 1944 року): Навч. посібник [Електронний ресурс] / І. О. Овсій. – К.: Либідь,1999. – 240 с. – Режим доступу до джерела: .ua/pages-cat-8.html

  11. Основи політичної науки: Курс лекцій: у 4 т. / [Б. Кухта, Г. Ткаченко, Л. Старецька та ін.]: За ред. Б. Кухти. – Львів: Кальварія, 1997. – Т. 4: Міжнародна політика. – 1999. – 436 с.

  12. Пашуто В. Т. Внешняя политика Древней Руси / В. Т. Пашуто. – М.: Наука, 1968. – 474 с.

  13. Пріцак О. Походження Русі: у 2 т. / Омелян Пріцак. – К.: Обереги, 1997. – (Київська бібліотека давнього українського письменства). Т. 1: Стародавні скандинавські джерела (крім ісландських caг). – 1997. – 1080 с.

  14. Сахаров А. Н. Дипломатия Древней Руси: ІХ – первая половина Х в. / А. Н. Сахаров. – М.: Мысль, 1980. – 358 с.

  15. Сахаров А. Н. Дипломатия Святослава / А. Н. Сахаров. – М.: Международные отношения, 1982. – 240 с.

  16. Толочко О. П. Київська Русь / О. П. Толочко, П. П. Толочко. – К.: Альтернативи, 1998. – 352 с.

  17. Толочко П. П. Кочевые народы степей и Киевская Русь / П. П. Толочко. – СПб: Алетейя, 2003. – 160 с.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Початки політичної історії сучасної України вчені пов’язують із зародженням державотворчих процесів у великих племінних об’єднаннях слов’ян (союзах племен) на її території у VI-VIII ст. Завдання першого питання контрольної роботи полягає у розкритті напрямів та характері міжнародних контактів східних слов’ян з сусідніми народами. Необхідно вказати, що формування слов'янських протодержавних утворень на території сучасної України супроводжувалося гострою боротьбою з сусідніми державами те землями (конфлікти з хозарами, населенням Центральної Європи, Подунав'я, слов'яно-візантійські війни тощо), встановленням дипломатичних контактів (наприклад, військові союзи слов'ян з Візантією), розвитком зовнішньої торгівлі [1, c. 79-90, 135-164, 236-244; 5, с. 28-35; 10, с. 1-5; 14; 17, c. 10-44].

Починаючи розгляд другого питання, необхідно зосередити увагу на зовнішніх факторах формування державності східних слов’ян з центром у Києві. Зокрема варто розкрити вплив контактів з варягами, хозарами, Візантією на становлення та розвиток політичної системи Київської Русі [1, с. 135-164; 5, с. 33-37; 6; 7; 10, с. 6-12; 13; 14; 16, с. 14-74; 17, с. 30-88]. Слід коротко охарактеризувати зміст зовнішньої політики Київської держави за часів князювання Олега, Ігоря, Ольги, Святослава, Володимира Великого та Ярослава Мудрого, виділивши основні напрями військово-політичної активності, дипломатичні відносини з близькими та віддаленими сусідами, роль династичних шлюбів у налагодженні відносин з ними [3; 5, с. 38-58; 6; 7, с. 6-16; 8; 10, с. 12-34; 11, с. 352-357; 12, с. 19-142; 13; 14; 15; 16, с. 59-172].

У третьому питанні треба описати зміни характеру зовнішньої політики Київської Русі, які настали у період її феодальної роздробленості [8; 10, с. 145]. Роздрібнення Київської Русі по смерті Ярослава Мудрого спричинилося до появи великих і малих, незалежних і напівзалежних князівств, які вступали у складні відносини між собою та зовнішнім світом. Особливу увагу слід зосередити на зовнішньополітичній діяльності великого князя київського Володимира Мономаха та галицького князя Ярослава Осмомисла [4, с. 119-132; 5, с. 58-72; 7, с. 16; 8; 10, с. 357; 11, с. 40-48, 52-54, 56, 84-88, 109-118, 124-127, 129-131, 135-136, 145-225; 15, с. 174-242; 16, с. 89-159].

Тема 3. Зовнішня політика Галицько-Волинської Русі епохи розквіту

  1. Зовнішня політика Галичини та Волині до об′єднання двох князівств.

  2. Зовнішня політика об′єднаного князівства (за князювання Романа Мстиславовича).

  3. Міжнародна діяльність Данила Галицького та його наступників.

ЛІТЕРАТУРА

  1. Головко О. Б. Держава Романовичів та Золота Орда / О. Б. Головко // Український історичний журнал. – 2004. – № 6. – С. 3-16.

  2. Ісаєвич Я. Князь і король Данило та його спадкоємці / Ярослав Ісаєвич [Електронний ресурс] // Дзеркало тижня. – 2001. – № 48 (372). – Режим доступу до джерела: http://www.dt.ua/3000/3150/33129/

  3. Котляр М. Ф. Галицько-Волинська Русь / М. Ф. Котляр. – К.: Альтернативи, 1998. – 336 с.

  4. Крип’якевич І. П. Галицько-Волинське князівство [Електронний ресурс] / І. П. Крип’якевич. – 2-е вид., із змінами і доп. – Львів: Ін-т українознавства ім. І.Крип'якевича НАН України, 1999. – 220 с. – Режим доступу до джерела: .ua/krypgvol/krypgv.htm

  5. Крип’якевич І. П. Історія України / І. П. Крип’якевич. – Львів: Світ, 1990. – 520 с.

  6. Майоров О. Зовнішня політика Галицько-Волинської Русі часів Четвертого Хрестового походу: стосунки з Німеччиною, Візантією та Польщею / Олександр Майоров // Ruthenica. – К.: Інститут історії України НАН України, 2008. – № 7. – С. 105-129.

  7. Масан О. Данило Романович і рицарсько-чернечі ордени: проблеми взаємовідносин [Електронний ресурс] / Олександр Масан // Питання стародавньої та середньовічної історії, археології й етнології: Збірник наукових праць / Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича. – Чернівці: Видавництво “Прут”, 2008. – Том 2 (26). – С. 137-149. – Режим доступу до джерела: http://nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Pssiae/2008_2.pdf

  8. Моця О. П. Київська Русь і країни Європи: характерні риси східнослов’янської державності, рівні міжнародних відносин та напрями контактів / О. П. Моця // Український історичний журнал. – 2007. – № 1. – С. 4-19.

  9. Овсій І. О. Зовнішня політика України (від давніх часів до 1944 року): Навч. посібник [Електронний ресурс] / І. О. Овсій. – К.: Либідь,1999. – 240 с. – Режим доступу до джерела: .ua/pages-cat-8.html

  10. Основи політичної науки: Курс лекцій: у 4 т. / [Б. Кухта, Г. Ткаченко, Л. Старецька та ін.]: за ред. Б. Кухти. – Львів: Кальварія, 1997. – Т. 4: Міжнародна політика. – 1999. – 436 с.

  11. Пашуто В. Т. Внешняя политика Древней Руси / В. Т. Пашуто. – М.: Наука, 1968. – 474 с.

  12. Політична історія України: Посібник для студентів вищих навчальних закладів / [Є. О. Бондарєв, В. П. Горбатенко, В. А. Греченко та ін.]: за ред. В. І. Танцюри. – К.: Видавничий центр „Академія”, 2001. – 488 с.

  13. Політична система для України: історичний досвід і виклики сучасності / [О. Г. Аркуша, С. О. Біла, В. Ф. Верстюк та ін.]. – К.: Ніка-Центр, 2008. – 988 с.

  14. Симоненко Р. Г. Про геополітичний фактор в історії України: Зв’язок геополітики й історичного розвитку України / Р. Г. Симоненко // Український історичний журнал. – 2001. – № 3. – С. 105-127.

  15. Толочко О. П. Київська Русь / О. П. Толочко, П. П. Толочко. – К.: Альтернативи, 1998. - 352 с.

  16. Толочко П. П. Кочевые народы степей и Киевская Русь / П. П. Толочко. – СПб: Алетейя, 2003. – 160 с.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Феодальна роздрібненість на Русі змінила характер її зовнішньої політики – відносно єдиній зовнішній політиці настав кінець. З другої половини ХІ ст. розвиваються зовнішньополітичні зв’язки окремих самостійних князівств Русі, серед яких на статус великих претендували Галичина та Волинь. У першому питанні необхідно розкрити геополітичні і зовнішньополітичні умови внутрішнього зміцнення та розвитку Галицького та Волинського князівств, появи умов для їхнього об’єднання у другій половині ХІІ ст. Окрему увагу слід приділити дипломатичній діяльності галицьких (насамперед Володимира (Володимирка) Володаревича та Ярослава Осмомисла) та волинських (насамперед Романа Мстиславича) князів щодо зміцнення й розширення своїх володінь, а також боротьбі князівств з сусідніми державами та племенами за вплив у регіоні [3, c. 69-152; 4; 5, с. 71-74; 8].

У другому питанні доцільно розглянути зовнішню політику Романа Мстиславича у роки його правління об’єднаним Галицько-Волинским князівством. Слід висвітлити військові, політичні, династичні, економічні стосунки князя із сусідніми європейськими країнами (Польщею, Угорщиною, Німеччиною, Візантією, Римом), походи проти половців; розкрити зовнішньополітичні фактори посилення та послаблення державної могутності Галицько-Волинського князівства [3, c. 153-160, 256-266; 4; 5, с. 74-76; 6; 9, c. 46-51; 11, c. 164-166, 201, 212-213, 221; 16, c. 256-258].

Розкриваючи зміст третього питання, слід охарактеризувати основні вектори зовнішньополітичної діяльності роду Романовичів, проаналізувати роль його представників у міжнародній політиці того часу. Першочергове значення має розгляд закордонної політики Данила Галицького, на час правління якого Галицько-Волинське князівство стало одним з найвпливовіших міжнародних суб’єктів у Центральній Європі. Треба коротко описати його стосунки з угорськими, польськими та литовськими феодалами, Тевтонським Орденом, Папським Престолом та Золотою Ордою. Також слід проаналізувати причини ослаблення позицій Галицько-Волинського князівства на міжнародній арені за володарювання наступників короля Данила [1; 2; 3, c. 178-228, 266-292; 4; 5, с. 76-81; 7; 8, с. 16-18; 9; 10, с.357-358; 12, с. 66-72; 13].



Скачать документ

Похожие документы:

  1. ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА УКРАЇНИ Азаров предложил канцлеру Австрии сэкономить на " Южном потоке" и " вложиться" в украинскую ГТС

    Документ
    Премьер-министр Украины Николай Азаров предложил федеральному канцлеру Австрии Вернеру Файману изучить возможность инвестирования в модернизацию украинской газотранспортной системы (ГТС) в качестве альтернативы строительства "Южного потока".
  2. ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА УКРАЇНИ Уряд називає переговори з місією МВФ успішними

    Документ
    Уряд і місія Міжнародного валютного фонду успішно провели чергові переговори, на яких сторони дійшли компромісу, мовиться в недільному повідомленні департаменту інформації та масових комунікацій секретаріату Кабінету Міністрів.
  3. Міністерство праці та соціальної політики україни (3)

    Документ
    З метою приведення кваліфікаційних характеристик професій працівників, що є загальними для всіх видів економічної діяльності, у відповідність до вимог Законів України "Про вищу освіту",
  4. Міністерство освіти і науки україни національний університет «львівська політехніка» інститут гуманітарних і соціальних наук

    Методичні рекомендації
    Зовнішня політика України: Плани та методичні вказівки до семінарських занять для студентів спеціальності «Міжнародна інформація» / Укл. Бучин М.А., Ільницька У.
  5. Міністерство освіти і науки україни національний аерокосмічний університет ім «харківський авіаційний інститут»

    Конспект
    Історія України. / Г.Ю.Каніщев, Ю.І. Кисіль, В.О.Малишев, Г.Г.Півень, О.А.Яцина. – Конспект лекцій для студентів технічних спеціальностей. – Харків: Нац.
  6. Д одаток 22 представництво європейського союзу в україні міністерство аграрної політики україни

    Документ
    Посібник створений в рамках Проекту «Виконання Україною зобов’язань щодо членства в СОТ і Європейської політики добросусідства у сільському секторі (секторальний підхід)» (.

Другие похожие документы..