textarchive.ru

Главная > Документ


Національний університет «Львівська політехніка»

Інститут гуманітарних і соціальних наук

Кафедра історії, теорії та практики культури

Рада молодих вчених Інституту гуманітарних і соціальних наук


Матеріали

другої університетської

конференції молодих науковців

«Актуальні проблеми гуманітарних і соціальних наук»

Львів – 17 червня 2010

УДК 303+009] (063)

ББК 60+72] я 43

Матеріали другої університетської конференції молодих науковців «Актуальні проблеми гуманітарних і соціальних наук» / Укладач І.Я. Хома. – Львів, 2010. – 86 с.

У збірнику опубліковано матеріали конференції студентів, аспіранті, науковців віком до 35 років, присвяченої проблемам гуманітарних та соціальних наук. Видання призначено для науковців, аспірантів, студентів та всіх тих, хто займається науково-пізнавальною діяльністю.

Матеріали подано в авторській редакції.

ЗМІСТ

Булик-Верхола С.З.

ПОПОВНЕННЯ УКРАЇНCЬКОЇ НАУКОВО – ТЕХНІЧНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ

5

Шмілик І.Д.

ПОРУШЕННЯ СИНТАКСИЧНИХ НОРМ У МОВЛЕННІ РЕКЛАМИ

7

Теглівец Ю.В.

ОСОБЛИВОСТІ ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНИХ ПРОЦЕСІВ У РАДІОТЕХНІЧНІЙ ТА ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНІЙ ТЕРМІНОЛОГІЇ

11

Гнатюк М.В.

ВЖИВАННЯ АКТИВНИХ ДІЄПРИКМЕТНИКІВ ТЕПЕРІШНЬОГО ЧАСУ В КОМП’ЮТЕРНІЙ ТЕРМІНОЛОГІЇ

13

Новик А. О., Шурко О. Б.

ПРАКТИЧНИЙ ВИМІР СПІВВІДНОШЕННЯ НАУК ПОЛІТИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ ТА ІМІДЖОЛОГІЇ

16

Ільницька У.В.

ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА В УКРАЇНІ: ТЕОРЕТИЧНИЙ І ПРИКЛАДНИЙ АСПЕКТИ

18

Бучин М.А.

ЧИННИКИ, ЩО ПОРУШУЮТЬ ДОТРИМАННЯ ДЕМОКРАТИЧНИХ ПРИНЦИПІВ ВИБОРІВ

21

Герус О.І.

СТАН СОЦІАЛЬНОЇ РЕКЛАМИ В СУЧАСНОМУ УКРАЇНСЬКОМУ

СУСПІЛЬСТВІ

23

Демчишин В.

АНАЛІЗ АКТУАЛЬНОСТІ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ

25

Канцір І.І.

ТРАНСФОРМАЦІЯ СОЦІАЛЬНИХ ЗВ’ЯЗКІВ ТА СОЦІАЛЬНИХ РОЛЕЙ МОЛОДОЇ ЛЮДИНИ ПІД ВПЛИВОМ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАТИВНОГО ІНТЕРНЕТ-СЕРЕДОВИЩА

29

Когут В.І.

РОЛЛІ ТА ФУНКЦІЇ МЕНЕДЖЕРА В ОРГАНІЗАЦІЇ, МЕНЕДЖЕР В ЗАКЛАДІ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ

31

Козак Х.А.

СУРОГАТНЕ МАТЕРИНСТВО: ПОЛІАСПЕКТНИЙ ЗРІЗ

34

Красюк Н.

ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ПОЛІТИЧНОЇ СВІДОМОСТІ МОЛОДІ В ПРОЦЕСІ ПОЛІТИЧНОЇ СОЦІАЛІЗАЦІЇ

36

Проскура В.

ПРОФІЛАКТИКА САМОГУБСТВА У ПЕНІТЕНЦІАРНИХ ЗАКЛАДАХ УКРАЇНИ

40

Ярема А.І.

ПРОЯВИ ФЕНОМЕНУ УСПІХУ В СУЧАСНОМУ СУСПІЛЬСТВІ

42

Бєлкіна О.О.

АНАЛІЗ РЕАЛЬНОГО СТАНУ ПРОЦЕСУ ЗАПРОВАДЖЕННЯ ҐЕНДЕРНО-ЧУТЛИВОГО ПІДХОДУ (ҐЕНДЕРНОГО МЕЙНСТРІМІНГУ) В УКРАЇНІ

45

Гузь О.В.

УПРАВЛІННЯ МОТИВАЦІЄЮ СТУДЕНТІВ У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

47

Німець В. В.

ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАННЯ ТЕХНІЦІ ДІЛОВОГО МОВЛЕННЯ ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ

49

Фіцак С.Я.

КРЕАТИВНІСТЬ ЯК НЕОБХІДНА РИСА СТУДЕНТА

51

Дерунова А.

СУЧАСНА - «ПЕРВИННА» ЖІНКА: ПРОБЛЕМА ДИСКУРСУ

(за К. П. Естес «Та, що біжить з вовками»)

54

Сахно О. С.

БОРОТЬБА З КОМП’ЮТЕРНОЮ ЗЛОЧИННІСТЮ У КОНТЕКСТІ

НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

56

Бенч Н.О.

ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКИХ ПЕРЕКЛАДІВ БІБЛІЇ У ХХ СТ.

59

Лисейко Я. Б.

ЕЛІТИ СЯНОЦЬКОЇ ЗЕМЛІ XV - першій пол. XVІ ст.

62

Мельник Р.П.

ВІЙСЬКОВО-ТЕОРЕТИЧНІ ПОГЛЯДИ М. КАПУСТЯНСЬКОГО, ЩО ДО НАПРЯМУ ПОБУДОВИ НАЦІОНАЛЬНИХ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

64

Нагірняк А.Я.

ГУМАНІТАРИЗАЦІЯ ВИЩОЇ ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ: МЕТА І ЗАВДАННЯ

67

Сова А.

ДІЯЛЬНІСТЬ РОМАНА ШУХЕВИЧА В ОРГАНІЗАЦІЇ «ПЛАСТ»

72

Хома І.Я.

ГРОМАДСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ ЮЛІАНА ЛАВРІВСЬКОГО (1860 – 1873 роки)

75

Дрівко Н.З.

С.О. ЄФРЕМОВ – ПРОДОВЖУВАЧ ТРАДИЦІЙ УКРАЇНСЬКОЇ

КУЛЬТУРНОЇ ЕЛІТИ

78

Демків Р.

СТАНОВЛЕННЯ ОБРАЗУ ОСОБИСТОСТІ В УКРАЇНСЬКОМУ СТАНКОВОМУ ПОРТРЕТІ (кінець XVI– початокXVIIст.)

81

Повідомлення

Сова А. О.

Нове дослідження про торговельну діяльність споживчої кооперації України в період НЕП (Рец. на кн.: Оніпко Т.В. Торговельна діяльність споживчої кооперації України в період непу (історико-економічний аспект): Монографія. – Полтава: РВВ ПУСКУ. – 2010. – 345 с.)

83

Сова А. О.

Всеукраїнська наукова конференція “Українська кооперація: історія, сучасність та

перспективи розвитку”

85

С.З.Булик-Верхола

кафедра української мови

Національного університету «Львівська політехніка»

ПОПОВНЕННЯ УКРАЇНCЬКОЇ НАУКОВО -ТЕХНІЧНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ

Термінна номінація, тобто процес найменування спеціальних понять науки і техніки, є цілеспрямованим творчим процесом. Утворення термінів відбувається свідомо, з прагненням до чіткої системи. Терміни виникають у професійному середовищі і вживаються лише у термінній функції. «Для створення нового терміна можуть бути використані різні мовні засоби, а вибір оптимального способу номінації – складний процес, він визначається об’єктивними і суб’єктивними моментами, зовнішніми і внутрішніми факторами» [2, с. 160-161].

Терміни, як і інші пласти лексики, можуть виникати на базі наявних слів і коренів літературної та діалектної лексики. Але процес термінотворення має ряд рис, що відрізняють його від творення слів загальновживаної лексики. Для виникнення терміна необхідна чітка дефініція, чого не потребує нова одиниця загальновживаної лексики. Термінотворення має у своєму активі різноманітні словотворчі засоби.

До складу власне української термінології зараховуємо не лише номінації, утворені від питомих твірних основ, а й слова, утворенні за допомогою українських афіксів від запозичених твірних основ. Наприклад, терміни кредит (лат.), біржа (нім.), реклама (фр.) – запозичені з указаних мов, але похідні від них терміни: кредитування, біржовий, рекламувати та багато інших є власне українськими. Для найменування наукових понять використовують і словосполучення: достроковий платіж, зовнішньоторговельний баланс, незбалансований інвестиційний портфель.

Сучасна українська термінологія неоднорідна за походженням. Джерелами її поповнення є використання вторинної номінації (термінологізація або ретермінологізація); наявних у мові словотворчих моделей (морфологічний, морфолого-синтаксичний способи); словосполучень (аналітичний спосіб); іншомовнихзапозичень.

1. Застосування способу вторинної номінації – використання наявної в мові назви для позначення наукового поняття – поповнює термінологію кількісно (функції термінів починають виконувати слова, які раніше не були термінами) та якісно (відбувається звуження або розширення семантики й зміна обсягу понять). Термінологізація здійснюється

а) на основі метафоричних процесів, що ґрунтуються на переосмисленні назв за подібністю форми, розміру, розташування частин (підставка – предмет, на який ставлять що-небудь або який підставляють під щось, і деталь струнних музичних інструментів, що має вигляд вертикальної дерев’яної пластинки, на яку спираються струни; підстава для перенесення – зовніншя схожість і розташування), на функціональній подібності (місток – зменш. до “міст” – споруда для переходу або переїзду через річку, автомагістраль, яр і частина шасі автомашини, трактора; підстава для перенесення назви – функція з'єднання), на зовнішній та функціональній подібності (жила – судина, по якій тече кров і провід кабелю; підстава для перенесення – функція перенесення і зовнішня схожість);

б) на основі метонімічного перенесення назви з процесу на предмет (насадка – дія за значенням “насадити” і знімна деталь основного валу, що перебуває в контакті з носієм запису або магнітною сигналограмою), з процесу на результат (вимір – визначення будь-якої величини чогось і величина, що вимірюється), з процесу на властивість (гучність – дзвінке звучання, далека чутність і відчуття, створене вухом при сприйнятті звукових хвиль), з властивості на кількісний показник (різкість – властивість за значенням “різкий” і ступінь розмитості зображень границь об'єктів), з родового поняття на видове (веснянка – музичний жанр і музичний твір).

Унаслідок семантичного термінотворення виникають багатозначні слова та омоніми. Багатозначними є номінації, вживані в різногалузевих терміносистемах (елегія – вокальний чи інструментальний твір задумливого, сумного характеру (муз.); ліричний вірш задумливого, сумного характеру (літ.); смуток, меланхолія (психол.). Терміни, утворені шляхом термінологізації загальновживаних слів, стають омонімами (доля – частина чого-небудь, зокрема частина розміру музичного такту; доля2 – хід подій, напрям життєвого шляху, що ніби не залежить від бажання, волі людини; майбутнє чогось).

Продуктивність цього способу в термінології пояснюється тим, що наукових понять значно більше, ніж слів для їх називання. Унаслідок вторинної номінації відбувається звуження та розширення семантики, зміна обсягу поняття, пере­несення назв за різноманітними асоціаціями.

2. Для створення термінів використовують наявні у мові способи творення: морфологічний і морфолого-синтаксичний.

Одним із найзначніших джерел збагачення української термінології є морфологічний спосіб творення. Серед способів термінної деривації провідна роль належить суфіксації; менш характерними є такі способи творення: префіксальний, безафіксний, абревіаційний, основоскладання та словоскладання.

Найширше представлене суфіксальне творення термінів. Продуктивними виявились такі моделі творення іменників: для назв з предметним значенням – дієслівна твірна основа + -ник- (глушник), прикметникова твірна основа + -ик- (голосник), дієслівна твірна основа + -ач- (вимикач); для назв з абстрактним значенням – прикметникова твірна основа + -ість- (промисловість), віддієслівна твірна основа + -нн’- (оподаткування, отоварювання), дієслівна твірна основа + -ств- (лихварство); для назв осіб – дієслівна твірна основа + -ач- (перекладач), іменникова твірна основа + -ник-(боржник).

Незначну кількість термінів утворено префіксальним (безгосподарність, надвиробництво, надприбуток) та префіксально-суфіксальним (безробіття) способами.

Терміни, утворені безафіксним способом позначають процес дії, предмет як результат дії або одиничний акт дії, що інтенсивно відбувається. Ці терміни утворено від основи дієслова за допомогою нульової морфеми: викуп, виторг, вклад, дохід, запас, обіг.

Способом основоскладання утворено терміни – складні слова, серед яких можна виділити найменування, утворені на основі складання незалежних одне від одного слів (світлотехніка, склопаста, склоцемент) і номінації, утворені за допомогою сполучного голосного звука на основі складання залежних одна від одної основ (стрічкопритискач, товарообіг, шумоізоляція).

Терміни-складні слова, що пишуться через дефіс утворено способом словоскладання (ампер-секунда, ват-секунда, диск-катод, мегават-година, жук-короїд, льон-довгунець). Такі терміни утворено поєднанням двох самостійно вживаних іменників.

В українській термінології наявні номінації, утворені абревіаційним способом. Це складноскорочені слова, що складаються з початкових букв слів (НОП – наукова організація праці, ПФУ – Пенсійний фонд України), з поєднання початкових частин слів з повним словом (зарплата, музучилище, промтовари) або з поєднання початкових частин слів (агропром, лісгоспзаг, сільбуд).

Окремою групою серед складних термінів є слова з міжнародними терміноелементами авто-, відео-, гідро-, кіно-, макро-, мікро-, радіо-, стерео, теле-, які вживаються в препозиції (автонавантажувач, відеокамера, кінотеатр, макроекономіка, мікродинамік, радіоапаратура, стереосистема, телеканал). Постпозитивні терміноелементи -граф, -метр, -скоп, -фон виконують систематизаційну функцію (віброграф, гальванометр, принтоскоп, магнітофон).

Морфологічний спосіб творення є одним із значних джерел збагачення української термінології. Одна з основних причин його продуктивності полягає у тому, що у морфологічній структурі термінів, утворених шляхом афіксації, закладені основи структурної систематизації, а це має надзвичайно важливе значення для термінології.

Морфолого-синтаксичний спосіб творення “характерний тим, що в ньому шляхом спеціального граматико-лексичного переосмислення того чи іншого слова відбувається його перехід з одного розряду слів у інший, тобто перехід даного слова з розряду однієї частини мови в іншу” [1, с. 20]. Прикладів субстантивації прикметників в українській термінології дуже мало. Це біологічні терміни безхребетні, земноводні, зернові, злакові.

3. Одним із найпродуктивніших шляхів поповнення терміносистем є аналітична деривація (приблизно 70% термінів у різних терміносистемах – це словосполучення). Серед складених назв домінують дво- та трикомпонентні терміносполуки, утворені за такими моделями: іменник + іменник (нейтральність грошей), прикметник + іменник (національне багатство), порядковий числівник + іменник (перший прибуток), дієслово + іменник (страхувати майно); прикметник + прикметник + іменник (валовий національний продукт), іменник + прикметник + іменник (емісія цінних паперів), прикметник + іменник + іменник (маркетингове дослідження ринку); кількість багатокомпонентних термінів обмежена (журнал обліку господарських операцій, закон тенденції норми прибутку до зниження). Аналітична деривація сприяє побудові структурної ієрархії: три- і багатокомпонентні терміни утворюють на основі двокомпонентного словосполучення (валовий продукт – валовий національний продукт) або на базі одного слова (податок – податок на додану вартість).

4. У розвитку української термінології спостерігаємо давню традицію входження іншомовних запозичень. Вони наявні у пам’ятках ХІ ст. (арфа, ліра, дах, шиба). У радянський період запозичення в українській мові уподібнювали до відповідних термінів російської мови (капельмейстер). Тому сьогодні необхідно переглянути й виправити неточності, правильно транслітерувати нові запозичення.

У галузевих терміносистемах української мови іншомовні запозичення становлять приблизно 40% від однослівних термінів. Виділяємо велику групу інтернаціоналізмів – міжнародних термінів, які вживають не менше, ніж у трьох неспоріднених мовах, і запозичені переважно з грецької (біологія, парадигма, теорема) або латинської (варіація, мотор, трансляція) мови. До інтернаціональної скарбниці термінології належать також терміни, запозичені з інших мов: англійської (комп'ютер, футбол), італійської (балада, сонатина), німецької (бухгалтер, штаб), французької (ансамбль, парламент), іспанської (романс, сарабанда).

У процесі впровадження іншомовних найменувань в українську терміносистему відбувається звуження значення слова-продуцента, тому що запозичуємо лише термінне значення (в італійській мові лексема volta має такі значення: повтор, раз і черга; в українській мові термін вольта вживається зі значенням повтору частини музичного твору з іншим закінченням); іншомовні терміни узгоджують з фонетичними та орфографічними нормами української мови (лат.concurrentia– укр. конкуренція); змінюється граматичне оформлення (лат. clavis – укр. клавіша і клавіш); запозичені терміни стають продуктивними в термінотворенні (від запозиченого з англійської мови терміна реклама в українській мові утворено лексеми рекламний, рекламувати).

Отже, процес найменування спеціальних наукових понять безпосередньо пов’язаний з мовною номінацією. Творення української термінології підпорядковується загальним словотворчим законам мови. Збагачення термінології виходить за межі словотвору, оскільки у цій системі наявні аналітичні конструкції та входження з чужих мов. Сучасна українська термінологія неоднорідна за своїм походженням. Значну її частину становлять терміни, запозичені з різних мов, проте основою є власне українські номінації.

1. Ковалик І.І. Вчення про словотвір. – Львів: Вид-во Львівського університету, 1961. – Вип. 2. – 84 с.; 2. Панько Т.І., Кочан І.М., Мацюк Г.П. Українське термінознавство: Підручник. – Львів: Світ, 1994. – 216 с.

І.Д. Шмілик

кафедра української мови

Національного університету «Львівська політехніка»

ПОРУШЕННЯ СИНТАКСИЧНИХ НОРМ У МОВЛЕННІ РЕКЛАМИ

Тема реклами як одного з різновидів масової комунікації стає дедалі актуальнішою в нашому житті. Велике значення в рекламі має правильне написання текстів. Створення ефективного рекламного тексту потребує точного відбору мовленнєвих засобів. Правильність мови, дотримання мовних норм є важливими для реклами, оскільки неграмотно написаний текст викликає в читачів недовіру до реклами, а отже, своєї основної функції (вплив на адресата) реклама не виконує.

Тема була і є актуальною в наш час. Оскільки неграмотно написаний рекламний текст не лише створює проблеми для сприйняття інформації, але й руйнує систему мови. Про це свідчить чимало праць відомих мовознавців, які писали і продовжують писати про численні мовні огріхи, перекручення в засобах масової інформації [6; 8; 10; 11; 13; 15; 16; 17 та інші].

Цілком погоджуюся з думкою І.Фаріон, що мистецтво мови – це не лише знання слів, а й вміння їх сполучати [18, с.251]. Отож, мета статті – проаналізувати типові порушення мовних норм на синтаксичному рівні в текстах друкованої реклами і запропонувати вдалі нормативні відповідники помилок.

Прямий порядок слів передає загальний зміст речення без спеціального наголошення окремих його елементів. Використання непрямого порядку слів у рекламних текстах виправдане лише в тому випадку, коли автори реклами хочуть логічно виділити те слово, яке є основним у тексті. Але часто в рекламі невміло використовують інверсію. Наприклад:

  • Працівників з медичною освітою для роботи в офісі та аптечному складі фармацевтична фірма запрошує на роботу;

  • Провізор-менеджер у відділ реалізації медикаментів приватному підприємству потрібен на постійну роботу.

Такі конструкції важко сприймають читачі і відповідно не запам’ятовують потрібної інформації. Тому доречніше було б написати: “Фармацевтична фірма запрошує на роботу в офісі та аптечному складі працівників з медичною освітою ”; “На постійну роботу у відділ реалізації медикаментів приватного підприємства потрібен провізор-менеджер”.

Керування як тип підрядного зв’язку – це складне явище, що має багато конструкцій для передачі різноманітних відтінків у значенні. У рекламних текстах часто можна помітити ненормативне вживання відмінкової форми залежного слова з прийменником або без нього. Наприклад:

  • Сильнодіючий болезаспокійливий засіб для болю в поясниці (від іменника засіб треба ставити питання не для чого?, а від чого?);

  • Новий науковий метод лікування алкоголізму (іменник лікування вимагає родового відмінка з прийменником від );

  • Здійснюється запис електрокардіограми (від слова запис треба ставити питання на що?, а не чого?);

  • Інструкція користувача комп’ютера українською мовою (іменник інструкція в контексті вимагає від іменника користувач форми родового відмінка з прийменником для, а словосполучення українською мовою стосується іменника інструкція, а не комп’ютер);

  • Препарат СЕТ – це та іскра, яка запалює вогонь надії для хворих ревматоїдним артритом. Адже безпечність передбачає їх тривале використання до досягнення клінічного ефекту (іменник хворий вимагає знахідного відмінка з прийменником на, а не орудного; віддієслівний іменник використання – прийменника для, а не до);

  • Вживайте продукти, багаті клейковиною для регулярного випорожнення кишечника (прикметник багатий вимагає знахідного відмінка з прийменником на, а не орудного);

  • Львівська іудейська громада з радістю повідомляє вам, що… (дієслово повідомляти вимагає знахідного відмінка).

Отже, правильно буде: “засіб від болю в поясниці”; “лікування від алкоголізму”; “запис на електрокаріограму”; “Інструкція українською мовою для користувача комп’ютера”; “для хворих на ревматоїдний артрит”, “використання для досягнення клінічного ефекту”; “продукти, багаті на клейковину”; “повідомляє вас”.

Через посередництво російської мови в українській мові великої сили набули конструкції з прийменником по. Нерідко вживання цього прийменника в українській та російській мовах збігається. Але в багатьох випадках російським конструкціям з прийменником по в українській мові відповідають безприйменникові конструкції чи конструкції з іншими прийменниками. На жаль, досить часто в рекламних текстах уживають російські конструкції з прийменником по, забуваючи, що в українській мові є інші відповідники. Наприклад:

  • Ділові пропозиції по міжнародному бізнесу для серйозних людей;

  • Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації “Львівгаз”;

  • Ви можете звернутися до нас по такому адресу…;

  • Автобуси, легкові автомобілі по замовленню;

  • Новий тривалий курс PINGPONG, по якому навчають дітей в школі “EASYENGLISH”;

  • Понад 20 моделей телефонів по ціні 1 гривня;

  • Імміграція в США по програмі “Зелена карта”;

  • Японська Каблучка для схуднення останніми роками була популярна по всьому світі;

  • Наша гуртівня працює по вихідних і святах;

  • Курси по вивченню англійської мови.

У наведених прикладах конструкції з прийменником по – помилкові. Потрібно було вжити форми іменників з такими прийменниками: з(з міжнародного бізнесу; товариство з газопостачання); на (на таку адресу; на замовлення); за (курс, за яким навчають дітей; за ціною; за програмою); у (популярна у всьому світі; у вихідні і свята), а також безприйменникові конструкції (курсививчення англійської мови).

В українській мові прийменник по найчастіше вживається на позначення просторових (по вулиці, але краще вулицею), часових (приїду по святах), кількісних (по 10 разів), об’єктних відношень (наказ по школі) та мети дії (йти по воду). І якщо відчуваєте, що Вас “обволікає” цей прийменник, згадайте рядки відомих пісень(по садочку ходжу, по діброві вітер виє, по дорозі жук…), погортайте довідкову літературу [1, с. 82].



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Міністерство освіти і науки україни національний університет «львівська політехніка» інститут гуманітарних і соціальних наук

    Методичні рекомендації
    ... наук, професор. Рекомендовано до друку Вченоюрадою Інститутугуманітарних та соціальнихнаук НУ "Львівськаполітехніка" (протокол № 2 від 21 жовтня 2009 р.) © Національнийуніверситет «Львівськаполітехніка» ... // Спілка молодихполітологів України ...
  2. Міністерство освіти і науки україни львівський національний університет імені івана франка духовність культура нація збірник наукових статей

    Документ
    ... НаціональногоУніверситетуЛьвівськаПолітехніка” Валерій Скотний, доктор філософських наук, професор, ректор Дрогобицького державного педагогічного інституту ... мистецтвознавства, доцент соціально-гуманітарної кафедри Львівської Національної музичної ...
  3. Київський національний університет імені тараса шевченка науково-дослідна робота в київському національному університеті

    Документ
    ... молодих учених. Голова постійної комісії Вченої ради ... політехнічний інститут" 21 листопада 2007 року та 3 лютого 2010 року; Національномууніверситету "Львівськаполітехніка" ... і соціального партнерства та конкурентоспроможності гуманітарнихнаук“ ...
  4. Міністерство освіти і науки україни східноукраїнський національний університет імені володимира даля (1)

    Документ
    ... наук. Відповідальний за випуск: Житна І.П. Рекомендовано до друку Вченоюрадою ... мства // Вісник НаціональногоуніверситетуЛьвівськаполітехніка” “Менеджмент та ... сукупності гуманітарної та соціальної сутност ... льних інститутів, які ... особливо серед молоді, ос ...
  5. Дніпропетровський національний університет ім олеся гончара наукова бібліотека бюлетень (1)

    Документ
    ... Національнийуніверситет "Львівськаполітехніка". Вісник. № 696. Фізико-математичні науки / Відп. ред. П. І. Каленюк. – Л. : Вид-во Львів. нац. ун-ту "Львівськаполітехніка" ... іоналізації : До соціальної історії гуманітарнихнаук в Україні, ХХ ст. ...

Другие похожие документы..