textarchive.ru

Главная > Документ


8.4.13. До всіх споруд, що будуються, та допоміжних споруд, у тому числі й тимчасових, місць відкритого зберігання будівельних матеріалів, конструкцій та устаткування має бути забезпечений вільний під'їзд. Улаштування під'їздів та доріг до будівель, що зводяться, необхідно завершити до початку основних будівельних робіт. Уздовж будівель понад 18 м завширшки проїзди повинні бути з двох поздовжніх боків, а понад 100 м завширшки - з усіх боків будови. Відстань від краю проїжджої частини до стін будівель та споруд не повинна перевищувати 25 м. Для умов щільної забудови допускаються окремі відхилення від цих вимог за погодженням з органами державного пожежного нагляду.

8.4.14. Площа, зайнята під відкриті склади горючих матеріалів, а також виробничі, складські та допоміжні будівлі з горючих і важкогорючих матеріалів, має бути очищена від сухої трави, кори та трісок.

У разі зберігання на відкритих майданчиках горючих будівельних матеріалів (лісопиломатеріали, толь, руберойд тощо), виробів, конструкцій з горючих матеріалів, а також обладнання в горючій упаковці вони повинні розміщатися у штабелях чи групами площею не більше 100 м2. Розриви між штабелями (групами) та відстань від них до будівель і споруд, що будуються, та підсобних будівель і споруд належить приймати не менше 24 м.

Круглий ліс слід укладати у штабелі не більше 1,5 м заввишки з уміщенням між рядами упорів, що перешкоджають розкочуванню колод, а пиломатеріали - у штабелі заввишки не більше половини ширини штабеля в разі рядового укладання та не більше ширини штабеля в разі укладання в клітки.

8.4.15. Протипожежні розриви від навісів та будок підйомників з негорючих матеріалів, пересувних розчиномішалок та інших будівельних машин до будівлі, яка споруджується (або ремонтується), не нормуються, а приймаються за умовами експлуатації.

8.4.16. У будівлях, що споруджуються, дозволяється розташовувати адміністративно-побутові приміщення будівельних організацій, тимчасові комори для зберігання негорючих речовин і матеріалів та майстерні з їх переробки.

Розміщення тимчасових складів, майстерень та адміністративно-побутових приміщень у будівлях, що зводяться, з незахищеними несучими металевими конструкціями й панелями з горючими полімерними утеплювачами не дозволяється.

8.4.17. Негашене вапно необхідно зберігати в закритих окремо розташованих складських приміщеннях. Підлога цих приміщень повинна бути піднята над рівнем землі не менше ніж на 0,2 м. Під час зберігання негашеного вапна слід передбачати заходи, що запобігають потраплянню на нього вологи та води.

Ями для гасіння вапна дозволяється розміщати на відстані не менше 5 м від складу його зберігання та не менше 15 м від інших будівель і споруд.

8.4.18. Горючі будівельні відходи (обрізки лісоматеріалів, тріски, кора, стружка, опилки тощо) необхідно щодня прибирати з місць виконання робіт та з території будівництва у спеціально відведені місця.

8.4.19. Меблі та обладнання (за винятком обладнання, що підлягає монтажу згідно із затвердженим графіком робіт) завозити до будівлі, що споруджується, дозволяється з моменту закінчення оздоблювальних робіт з негайним встановленням на місце.

8.4.20. У разі реконструкції, розширення, технічного переозброєння, капітального ремонту та введення об'єктів у експлуатацію чергами частина, що будується (ремонтується), повинна бути відділена від діючої протипожежними перегородками 1-го типу та перекриттями 3-го типу. При цьому не повинні порушуватися умови безпечної евакуації людей з частин будівель і споруд.

У разі неможливості виконати цей захід власник об'єкта, спільно з будівельно-монтажною організацією повинен розробити відповідні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки, які мають бути погоджені з органами державного пожежного нагляду.

8.4.21. Забороняється розводити багаття на території будівництва, палити в місцях зберігання і застосування горючих речовин та матеріалів, а також у тимчасових адміністративно-побутових приміщеннях та спорудах.

8.4.22. Під час зведення будівель заввишки 3 поверхи і вище сходи слід монтувати одночасно з улаштуванням сходової клітки.

8.4.23. Застосовувати у сходових клітках дерев'яні драбини дозволяється лише в будівлях не вище 2 поверхів.

Дозволяється на період будівництва накривати негорючі сходини горючими матеріалами (для захисту від пошкоджень).

8.4.24. Передбачені проектом зовнішні пожежні сходи й огорожі на дахах будівель, що зводяться, повинні встановлюватися одразу ж після монтажу несучих конструкцій.

8.4.25. Коли будівля зводиться у три поверхи і більше, слід застосовувати металеві риштовання.

Будівельні риштовання споруд на кожні 40 м їх периметра необхідно обладнувати одними сходами або драбиною, але не менше ніж двома сходами (драбинами) на всю будівлю. Настил та підмостки риштовань слід періодично та після закінчення робіт очищати від будівельного сміття, а в разі необхідності посипати піском.

Не дозволяється закривати (утеплювати) конструкції риштовань горючими матеріалами (фанерою, пластиком, плитами ДВП, брезентом тощо).

8.4.26. Для евакуації людей з висотних споруд (димових труб, баштових градирень, гребель, силосних споруд тощо) необхідно влаштовувати не менше двох сходів з негорючих матеріалів на весь період будівництва.

8.4.27. Опалубку з горючих та важкогорючих матеріалів дозволяється влаштовувати одночасно не більше ніж на 3 поверхи. Після досягнення необхідної міцності бетону дерев'яна опалубка й риштовання мають бути видалені з будівлі.

8.4.28. Виконання робіт всередині будівель та споруд із застосуванням горючих речовин та будівельних матеріалів груп горючості Г3, Г4 одночасно з будівельно-монтажними роботами, пов'язаними з використанням відкритого вогню (зварювання, відігрівання труб тощо), не дозволяється.

8.4.29. Роботи з вогнезахисту металоконструкцій з метою підвищення їх меж вогнестійкості повинні виконуватися одночасно зі зведенням будівлі.

8.4.30. За наявності в будівлях горючих матеріалів слід уживати заходів щодо відвернення поширення пожежі через отвори у стінах та перекриттях (герметизація стиків внутрішніх, зовнішніх стін та міжповерхових перекриттів, ущільнення в місцях проходження інженерних комунікацій із забезпеченням потрібних меж вогнестійкості).

У споруджуваних будинках підпідлоговий простір у перекритті повинен очищатися від горючого сміття (стружки, трісок, тирси тощо) до настилання помосту.

8.4.31. Тимчасові споруди (тепляки) для влаштування підлог та виконання інших робіт повинні виконуватися з негорючих матеріалів і матеріалів груп горючості Г1, Г2.

8.4.32. Робота, пов'язана з монтажем конструкцій з утеплювачем з матеріалів груп горючості Г3, Г4 або із застосуванням утеплювачів з цих матеріалів, має вестися за нарядом-допуском, який видається виконавцю робіт особою, відповідальною за протипожежний стан будівництва.

У наряді-допуску повинні бути зазначені місце, технологічна послідовність, способи виробництва, конкретні протипожежні заходи, відповідальні особи та термін дії наряду.

На місцях виконання робіт мають бути вивішені плакати "Вогненебезпечно: горючий утеплювач".

8.4.33. Укладання утеплювача з матеріалів груп горючості Г3, Г4 та влаштування гідроізоляційного килима з таких матеріалів на покритті, укладання захисного гравійного шару слід проводити ділянками площею не більше 500 м2, а при використанні утеплювача та влаштуванні гідроізоляційного килима з матеріалів груп горючості Г1, Г2 - ділянками площею не більше 1000 м2.

На місцях виконання робіт кількість утеплювачів та покрівельних рулонних матеріалів не повинна перевищувати змінної потреби.

Утеплювач з матеріалів груп горючості Г3, Г4 необхідно зберігати за межами будинку (будівлі), що зводиться, в окремо розташованій споруді чи на спеціальному майданчику на відстані не менше 18 м.

З закінченням робочої зміни не дозволяється залишати на робочих місцях невикористаний утеплювач та покрівельні рулонні матеріали груп горючості Г3, Г4, незмонтовані панелі з такими утеплювачами всередині або на покриттях будівель, а також у протипожежних розривах.

8.4.34. Після влаштування теплоізоляції у відсіку необхідно прибирати її залишки і негайно наносити передбачені проектом покривні шари вогнезахисту. Площа незахищеної в процесі виконання робіт теплоізоляції має бути не більше 0,5 тис. м2 у разі застосування теплоізоляції з матеріалів груп горючості Г3, Г4 та не більше 1 тис. м2 - у разі використання теплоізоляції з матеріалів груп горючості Г1, Г2.

8.4.35. У разі пошкодження металевих обшивок панелей з утеплювачами з матеріалів груп горючості Г2, Г3, Г4 треба вживати негайних заходів щодо їх ремонту та відновлення за допомогою металевих з'єднань (болтових тощо).

8.4.36. До початку монтажу плит покриття з полімерними утеплювачами, укладання полімерних утеплювачів на покриття, виконання робіт з улаштування покрівель повинні бути виконані всі передбачені проектом виходи на покриття будівель (зі сходових кліток, зовнішніми сходами), його обгородження. Для повідомлення про пожежу біля виходів на покриття мають бути встановлені телефони або інші засоби зв'язку.

У разі виконання покрівельних робіт з площею покриття 1 тис. м2 і більше із застосуванням утеплювача з матеріалів груп горючості Г2, Г3, Г4 на покрівлі з метою пожежогасіння слід передбачати влаштування тимчасового протипожежного водогону. Відстань між пожежними кранами слід приймати, виходячи з умови подавання в будь-яку точку не менш ніж двох струмин води з витратою 5 л/с кожна.

8.4.37. Під час робіт, пов'язаних із влаштуванням гідро- та пароізоляції на покрівлі, монтажем панелей з утеплювачем із горючих матеріалів груп Г2, Г3, Г4, забороняється проводити електрогазозварювальні та інші вогневі роботи.

Усі роботи, пов'язані із застосуванням відкритого вогню, мають проводитися до початку застосування горючих та важкогорючих матеріалів.

8.4.38. Не дозволяється заливати бітумною мастикою ребра профільованого настилу під час наклеювання пароізоляційного шару та утворення потовщень шарів мастики з відхиленням від проекту.

8.4.39. Використання агрегатів для наплавлення рулонних матеріалів з потовщеним шаром дозволяється лише в разі влаштування покрівель на залізобетонних плитах та покриттях із застосуванням негорючого утеплювача.

Заправляти паливом агрегати на покрівлі слід у спеціальному місці, забезпеченому вогнегасниками та ящиком з піском. Зберігання палива для заправлення агрегатів, а також порожньої тари з-під палива на покрівлі не дозволяється.

8.4.40. Для штучного прогрівання бетону дозволяється застосовувати пару, воду, повітря та електричний струм.

При цьому необхідно дотримуватися таких умов:

для теплозахисту бетону можуть застосовуватися негорючі матеріали та матеріали груп горючості Г1, Г2, а також зволожена чи оброблена вапняковим розчином тирса;

для влаштування тепляків дозволяється застосовувати утеплювачі з негорючих матеріалів або матеріалів груп горючості Г1, Г2;

ділянки, які прогріваються електрострумом, повинні бути під постійним наглядом кваліфікованих електриків.

Для живлення в зоні електропрогрівання слід застосовувати кабелі типу КРПТ або ізольовані проводи типу ПРГ-500 (з додатковим захистом гумовим шлангом). Забороняється прокладати кабелі безпосередньо на поверхні ґрунту.

У межах зони прогрівання необхідно встановлювати сигнальні лампи, що загоряються після подачі напруги в лінію. У разі перегоряння ламп повинно відбуватися автоматичне відключення подавання напруги в лінії.

На ділянках електропрогрівання бетону мають бути вивішені попереджувальні плакати та написи "Небезпечно. Під напругою" тощо.

8.4.41. Для опалення мобільних (інвентарних) будівель повинні використовуватися парові та водяні калорифери, а також ТЕНи (електронагрівники) заводського виготовлення з урахуванням вимог пунктів 5.1.18, 5.1.19 цих Правил.

8.4.42. Сушіння одягу та взуття повинне проводитись у спеціально пристосованих для цього приміщеннях, будівлях чи спорудах з центральним водяним опаленням або із застосуванням водяних калориферів.

Улаштування сушарень у тамбурах та інших приміщеннях, розміщуваних біля виходів з будівель, не дозволяється.

У будівлях з металевих конструкцій з полімерними утеплювачами на період виконання будівельних робіт дозволяється застосовувати лише системи повітряного чи водяного опалення з розміщенням топкових приміщень за межами будівель на відстані не менше 18 м або за протипожежною стіною 2-го типу.

Відстань від трубопроводів з теплоносієм до обгороджуючих конструкцій повинна бути не менше 0,1 м.

8.4.43. У разі застосування для опалення і сушіння тимчасових опалювальних пристроїв та тепловироблювальних установок заходи пожежної безпеки повинні бути викладені в проекті виконання робіт.

8.4.44. Застосування відкритого вогню, а також вогневих, електричних калориферів та газових пальників інфрачервоного випромінення в тепляках забороняється.

8.4.45. Не дозволяється застосування для сушіння та обігрівання приміщень саморобних нагрівних приладів, жаровень, мангалів, електроприладів з відкритими електронагрівними елементами.

8.4.46. У тимчасових побутових та адміністративних спорудах, де неможливе влаштування центрального опалення, дозволяється мати пічне опалення, яке відповідає вимогам будівельних норм та цих Правил.

У разі влаштування (установлення) тимчасових металевих печей повинні виконуватися вимоги, викладені в пункті 5.2.11 цих Правил.

8.4.47. Пересувні і стаціонарні установки з пальниками інфрачервоного випромінення мають бути обладнані автоблокуванням, яке припиняє подання газу в разі згасання пальника.

8.4.48. Пересувні установки з пальниками інфрачервоного випромінення, встановлювані на підлозі, повинні мати спеціальну стійку підставку. Балон з газом повинен знаходитися на відстані не менше 1,5 м від установки та інших опалювальних приладів, а від електролічильника, вимикачів та інших електроприладів - на відстані не менше 1 м.

Відстань від пальників до конструкцій з матеріалів груп горючості Г3, Г4 має бути не менше 1 м, групи горючості Г2 - 0,7 м, групи горючості Г1 та негорючих матеріалів - 0,4 м.

Черговий працівник, що займається експлуатацією пересувних установок, повинен стежити за їх справним станом та реєструвати в журналі розміщення установок на поверхах.

8.4.49. У місцях, де працюють установки з газовими пальниками інфрачервоного випромінення, забороняється зберігати горючі та важкогорючі речовини й матеріали, а також проводити інші види робіт.

8.4.50. Під час експлуатації пальників інфрачервоного випромінення забороняється:

використовувати установку в приміщеннях без природного провітрювання або штучної вентиляції з відповідною кратністю повітрообміну, а також у підвальних або цокольних поверхах;

застосовувати пальник з пошкодженою керамікою, а також з видимими язиками полум'я;

користуватися установкою, якщо в приміщенні з'явився запах газу;

направляти теплові промені пальників безпосередньо в бік горючих матеріалів, балонів з газом, газопроводів, електропроводок тощо;

користуватися газовими установками одночасно з установками на твердому паливі;

зберігати в приміщеннях, у яких проводиться сушіння, а також поблизу працюючої установки запасні балони;

користуватися відкритим вогнем поблизу балонів з газом;

під час роботи на відкритих майданчиках (для обігрівання робочих місць, сушіння зволожених ділянок) слід застосовувати лише вітростійкі пальники (наприклад, ГИИ-1 тощо).

8.4.51. Повітронагрівальні установки, які працюють на рідкому й газоподібному паливі, повинні розміщатися на відстані не ближче 5 м від будівлі, що зводиться.

Резервуар для палива повинен бути місткістю не більше 200 л і знаходитися на відстані не менше 10 м від повітронагрівника та не менше 15 м від будівлі, що зводиться. Паливо до повітронагрівника слід подавати металевим трубопроводом.

З'єднання та арматура на паливопроводі повинні монтуватися герметично, виключаючи підтікання палива. На паливопроводі до агрегату, біля витрачального бака, слід встановлювати запірний вентиль для припинення подавання палива до установки в разі пожежі або аварії.

8.4.52. Під час монтажу та експлуатації установок, які працюють на газовому паливі, треба дотримуватися таких правил:

у тепловироблювальних установках повинні бути встановлені стандартні пальники, що мають заводський паспорт;

пальники повинні стало працювати без відриву полум'я та проскакування його всередину пальника в межах необхідного регулювання теплового навантаження агрегату;

вентиляція приміщення з тепловироблювальними установками повинна забезпечувати триразовий повітрообмін.

8.4.53. Під час експлуатації тепловироблювальних установок забороняється:

працювати на установці з порушеною герметичністю паливопроводів, нещільними з'єднаннями корпуса форсунки з тепловироблювальною установкою, несправними димоходами, що викликають проникнення продуктів згоряння у приміщення, несправними електродвигунами та пусковою апаратурою, а також за відсутності теплового захисту електродвигуна та інших несправностей;

працювати при невідрегульованій форсунці (з ненормальним горінням палива);

застосовувати гумові чи поліхлорвінілові шланги та муфти для з'єднання паливопроводів;

влаштовувати огорожі з матеріалів груп горючості Г3, Г4 біля установки та витратних баків;

відігрівати паливопроводи відкритим полум'ям;

здійснювати пуск тепловироблювальної установки без продування повітрям у разі короткочасної зупинки;

запалювати робочу суміш через оглядове вікно;

регулювати зазор між електродами свічок під час роботи тепловироблювальної установки;

допускати роботу тепловироблювальної установки за відсутності захисних ґрат на повітрозабірних колекторах.

8.4.54. До монтажу та експлуатації допускаються електрокалорифери тільки заводського виготовлення, із справними сигналізацією та блокуванням, яке виключає подавання електроенергії до нагрівних елементів, коли вентилятор не працює; автоматикою контролю за температурою повітря на виході та її регулюванням; електричним та тепловим захистом, передбаченим у калорифері.

Монтаж, підготовка до роботи, запуск електрокалорифера повинні здійснюватися в порядку, викладеному в паспорті заводу-виробника.

Не дозволяється застосовування горючих матеріалів для м'якої вставки між корпусом електрокалорифера та вентилятором.

8.4.55. Під час експлуатації електрокалорифера забороняється:

відключення сигналізації або блокування;

перевищення температури повітря, що встановлена заводом-виробником, на виході з електрокалорифера;

включення електрокалорифера, коли не працює вентилятор (блокування необхідно перевіряти перед кожним запуском установки);

сушіння одягу або інших горючих матеріалів на електрокалорифері або поблизу нього;

зберігання в приміщенні, де встановлений калорифер, горючих речовин і матеріалів.

8.4.56. Освітлювальні прожектори на території будівельного майданчика треба встановлювати, як правило, на окремих опорах.

Забороняється встановлювати прожектори на покрівлях із горючих матеріалів і на будівлях із полімерними утеплювачами в обгороджувальних конструкціях.

8.4.57. До початку основних будівельних робіт на будові має бути забезпечене протипожежне водопостачання від пожежних гідрантів на водогінній мережі або з резервуарів (водойм).

8.4.58. Внутрішній протипожежний водогін та автоматичні системи пожежогасіння, передбачені проектом, необхідно монтувати одночасно із зведенням об'єкта. Протипожежний водогін повинен уводитися в дію до початку опоряджувальних робіт, а автоматичні системи пожежогасіння й сигналізації - до моменту пусконалагоджувальних робіт (у кабельних спорудах - до укладання кабелів).

8.4.59. До початку будівництва основних споруд та будівельної бази мають бути виділені спеціальні утеплені приміщення для розміщення пожежної охорони чи ДПД та їх пожежної техніки.

8.4.60. Пожежні депо, передбачені проектом, повинні зводитись у першу чергу будівництва. Використання будівлі депо під інші потреби забороняється.

9. Порядок дій у разі пожежі

9.1. У разі виявлення пожежі (ознак горіння) кожний громадянин зобов'язаний:

негайно повідомити про це телефоном пожежну охорону. При цьому необхідно назвати адресу об'єкта, вказати кількість поверхів будівлі, місце виникнення пожежі, обстановку на пожежі, наявність людей, а також повідомити своє прізвище;

вжити (за можливості) заходів до евакуації людей, гасіння (локалізації) пожежі та збереження матеріальних цінностей;

якщо пожежа виникла на підприємстві, повідомити про неї керівника чи відповідну компетентну посадову особу та (або) чергового на об'єкті;

у разі необхідності викликати інші аварійно-рятувальні служби (медичну, газорятувальну тощо).

9.2. Посадова особа об'єкта, що прибула на місце пожежі, зобов'язана:

перевірити, чи викликана пожежна охорона (продублювати повідомлення), довести подію до відома власника підприємства;

у разі загрози життю людей негайно організувати їх рятування (евакуацію), використовуючи для цього наявні сили й засоби;

видалити за межі небезпечної зони всіх працівників, не пов'язаних з ліквідацією пожежі;

припинити роботи в будівлі (якщо це допускається технологічним процесом виробництва), крім робіт, пов'язаних із заходами щодо ліквідації пожежі;

здійснити в разі необхідності відключення електроенергії (за винятком систем протипожежного захисту), зупинення транспортуючих пристроїв, агрегатів, апаратів, перекриття сировинних, газових, парових та водяних комунікацій, зупинення систем вентиляції в аварійному та суміжних з ним приміщеннях (за винятком пристроїв протидимового захисту) та здійснити інші заходи, що сприяють запобіганню розвитку пожежі та задимленню будівлі;

перевірити включення оповіщення людей про пожежу, установок пожежогасіння, протидимового захисту;

організувати зустріч підрозділів пожежної охорони, надати їм допомогу у виборі найкоротшого шляху для під'їзду до осередку пожежі та в установці на водні джерела;

одночасно з гасінням пожежі організувати евакуацію і захист матеріальних цінностей;

забезпечити дотримання техніки безпеки працівниками, які беруть участь у гасінні пожежі.

9.3. З прибуттям на пожежу пожежних підрозділів повинен бути забезпечений безперешкодний доступ їх на територію об'єкта, за винятком випадків, коли відповідними державними нормативними актами встановлений особливий порядок допуску.

9.4. Після прибуття пожежного підрозділу адміністрація та технічний персонал підприємства, будівлі чи споруди зобов'язані брати участь у консультуванні керівника гасіння про конструктивні і технологічні особливості об'єкта, де виникла пожежа, прилеглих будівель та пристроїв, організувати залучення до вжиття необхідних заходів, пов'язаних із ліквідацією пожежі та попередженням її розвитку, сил та засобів об'єкта.

 

Заступник Міністра України

з питань надзвичайних ситуацій -

начальник Державного

департаменту пожежної безпеки 

 

 

 

П. Ф. Борисов 

УЗГОДЖЕНО: 

  

Заступник Голови

Державного комітету України 

з нагляду за охороною праці 

 

 

О. Семко 

Голова

Державного комітету України

з питань будівництва

та архітектури 

 

 

 

В. І. Череп 

Заступник Голови

Державного комітету України

з питань технічного регулювання

та споживчої політики 

 

 

 

С. Т. Черепков 

Заступник Голови Федерації

профспілок України 

 

Г. В. Колосюк 

 

Додаток 1

до пункту 3.4 Правил пожежної безпеки в Україні 

ОСНОВНІ ВИМОГИ

до інструкцій про заходи пожежної безпеки

1. Інструкції повинні розроблятися на підставі діючих правил та інших нормативних актів з пожежної безпеки, виходячи зі специфіки пожежної небезпеки будівель, споруд, технологічних процесів, технологічного та виробничого обладнання.

Вони повинні встановлювати порядок та спосіб забезпечення пожежної безпеки, обов'язки і дії працівників у разі виникнення пожежі, включаючи порядок оповіщення людей та повідомлення про неї пожежної охорони, евакуації людей, тварин і матеріальних цінностей, застосування засобів пожежогасіння та взаємодії з підрозділами пожежної охорони.

Інструкції можуть мати як додаток план евакуації людей (тварин) і матеріальних цінностей.

2. Інструкції про заходи пожежної безпеки (далі - інструкції) поділяються на такі види:

загальні інструкції для підприємств, установ, організацій (далі - загальнооб'єктові інструкції);

інструкції для окремих цехів, виробничих дільниць, лабораторій, приміщень тощо;

інструкції щодо проведення пожежонебезпечних видів робіт, експлуатації технологічних установок, обладнання тощо.

2.1. У загальнооб'єктовій інструкції необхідно відображати основні положення з питань пожежної безпеки, у тому числі:

порядок утримання території, будівель, приміщень, споруд, протипожежних розривів, під'їздів до будівель, споруд, вододжерел;

вимоги щодо утримання шляхів евакуації;

правила проїзду та стоянки транспортних засобів;

місця зберігання (на території) та допустиму кількість розташування там сировини, напівфабрикатів та готової продукції;

допустимість (місця) паління;

порядок використання відкритого вогню, проведення вогневих та інших пожежонебезпечних робіт;

порядок збирання, зберігання та видалення горючих відходів виробництва;

утримання та зберігання спецодягу;

основні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки технологічних процесів;

вимоги щодо зберігання пожежовибухонебезпечних речовин та матеріалів;

правила утримання технічних засобів протипожежного захисту, у тому числі автоматичних установок та первинних засобів пожежогасіння;

порядок огляду, приведення в пожежобезпечний стан і закриття приміщень після закінчення роботи;

особливості утримання електроустановок, вентиляційного та іншого інженерного обладнання, застосування опалювальних та інших нагрівальних приладів;

обов'язки та дії працівників у разі пожежі із зазначенням:

порядку (системи) оповіщення людей про пожежу та виклику пожежної охорони;

порядку евакуації людей та матеріальних цінностей; правил застосування засобів пожежогасіння та установок пожежної автоматики;

порядку аварійного вимкнення електрообладнання, вентиляції, зупинення роботи технологічного обладнання тощо.

2.2. В інструкціях для окремих приміщень (дільниць) повинні вказуватися:

категорія приміщення з вибухопожежної та пожежної небезпеки з урахуванням ОНТП 24-86 "Определение категорий помещений и зданий по взрывопожарной и пожарной опасности" (для виробничих, складських приміщень, лабораторій тощо);

вимоги щодо утримання евакуаційних шляхів та виходів;

місця для паління та вимоги до них;

правила утримання приміщень, робочих місць, зберігання та застосування ЛЗР, ГР, пожежовибухонебезпечних речовин і матеріалів;

порядок прибирання робочих місць, збирання, зберігання та видалення горючих відходів, промасленого шмаття;

утримання та зберігання спецодягу;

місця, порядок та норми одночасного зберігання в приміщенні сировини, напівфабрикатів та готової продукції;

умови проведення зварювальних та інших вогневих робіт;

порядок огляду, вимкнення електроустановок, приведення в пожежобезпечний стан приміщень та робочих місць, закриття приміщень після закінчення роботи;

заходи пожежної безпеки при роботі на технологічних установках та апаратах, які мають підвищену пожежну небезпеку;

граничні показання контрольно-вимірювальних приладів (манометрів, термометрів тощо), відхилення від яких можуть викликати пожежу або вибух; 

обов'язки та дії працівників у разі виникнення пожежі: порядок і способи оповіщення людей, виклику пожежної охорони, зупинки технологічного устаткування, вимкнення ліфтів, підйомників, вентиляційних установок, електроспоживачів, застосування засобів пожежогасіння; послідовність евакуації людей та матеріальних цінностей з урахуванням дотримання техніки безпеки.

2.3. Інструкції щодо проведення пожежонебезпечних видів робіт, експлуатації технологічних установок та обладнання необхідно розробляти з урахуванням вимог, викладених в розділах 5, 8 цих Правил.

3. Інструкції повинні затверджуватися керівником підприємства або особою, яка виконує його обов'язки.

 

Заступник Міністра України

з питань надзвичайних ситуацій -

начальник Державного

департаменту пожежної безпеки 

 

 

 

П. Ф. Борисов 

 

Додаток 2

до пунктів 6.4.9, 7.5.25, 8.1.1.4, 8.4.4, 8.4.9 Правил пожежної безпеки в Україні 

ВИМОГИ

щодо оснащення об'єктів первинними засобами пожежогасіння

1. До первинних засобів пожежогасіння відносяться:

вогнегасники, пожежний інвентар (покривала з негорючого теплоізоляційного полотна, грубововняної тканини або повсті, ящики з піском, бочки з водою, пожежні відра, совкові лопати) та пожежний інструмент (гаки, ломи, сокири тощо).

2. Для визначення видів та кількості первинних засобів пожежогасіння слід враховувати фізико-хімічні та пожежонебезпечні властивості горючих речовин, їх взаємодію з вогнегасними речовинами, а також розміри площ виробничих приміщень, відкритих майданчиків та установок.

3. Необхідну кількість первинних засобів пожежогасіння визначають окремо для кожного поверху та приміщення, а також для етажерок відкритих установок.

Якщо в одному приміщенні знаходяться декілька різних за пожежною небезпекою виробництв, не відділених одне від одного протипожежними стінами, усі ці приміщення забезпечують вогнегасниками, пожежним інвентарем та іншими видами засобів пожежогасіння за нормами найбільш небезпечного виробництва.

4. Покривала (з матеріалів, вказаних у пункті 1 цього додатка) повинні мати розмір не менш як 1 х 1 м. Вони призначені для гасіння невеликих осередків пожеж у разі займання речовин, горіння яких не може відбуватися без доступу повітря. У місцях застосування та зберігання ЛЗР та ГР розміри покривал можуть бути збільшені до величин: 2 х 1,5 м, 2 х 2 м. Покривала слід застосовувати для гасіння пожеж класів "A", "B", "D", (E).

5. Бочки з водою встановлюються у виробничих, складських та інших приміщеннях, спорудах у разі відсутності внутрішнього протипожежного водогону та за наявності горючих матеріалів, а також на території об'єктів, у садибах індивідуальних жилих будинків, дачних будиночках тощо. Їх кількість у приміщеннях визначається з розрахунку установки однієї бочки на 250 - 300 м2 захищуваної площі.

6. Бочки для зберігання води з метою пожежогасіння відповідно до ГОСТ 12.4.009-83 "ССБТ. Пожарная техника для защиты объектов. Основные виды. Размещение и обслуживание" повинні мати місткість не менше 0,2 м2 і бути укомплектовані пожежним відром місткістю не менше 0,008 м3.

7. Пожежні щити (стенди) встановлюються на території об'єкта з розрахунку один щит (стенд) на площу 5000 м2.

До комплекту засобів пожежогасіння, які розміщаються на ньому, слід включати: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., покривало з негорючого теплоізоляційного матеріалу або повсті розміром 2 х 2 м - 1 шт., гаки - 3 шт., лопати - 2 шт., ломи - 2 шт., сокири - 2 шт.

8. Ящики для піску повинні мати місткість 0,5, 1,0 або 3,0 м3 та бути укомплектованими совковою лопатою.

Вмістилища для піску, що є елементом конструкції пожежного стенда, повинні бути місткістю не менше 0,1 м3. Конструкція ящика (вмістилища) повинна забезпечувати зручність діставання піску та виключати попадання опадів.

9. Склади лісу, тари та волокнистих матеріалів слід забезпечувати збільшеною кількістю пожежних щитів з набором первинних засобів пожежогасіння, виходячи з місцевих умов.

10. Будівлі та споруди, які зводяться та реконструюються, мають бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння з розрахунку:

на 200 м2 площі підлоги - один вогнегасник (якщо площа поверху менша 200 м2 - два вогнегасники на поверх), бочка з водою, ящик з піском;

на кожні 20 м довжини риштування (на поверхах) - один вогнегасник (але не менше двох на поверсі), а на кожні 100 м довжини риштування - бочка з водою;

на 200 м2 площі покриття з утеплювачем та покрівлями з горючих матеріалів груп Г3, Г4 - один вогнегасник, бочка з водою, ящик з піском;

на кожну люльку агрегату для будівництва градирень - по два вогнегасники;

у місці встановлення теплогенераторів, калориферів - два вогнегасники та ящик з піском на кожний агрегат.

У вищезазначених місцях слід застосовувати вогнегасники пінні чи водяні місткістю 10 л або порошкові місткістю не менше 5 л. Місткість бочок з водою та ящиків з піском, а також їх укомплектованість інвентарем (відрами, лопатами) - має відповідати вимогам пунктів 6 та 8 цього додатка.

На території будівництва в місцях розташування тимчасових будівель, складів, майстерень встановлюються пожежні щити (стенди) та бочки з водою.

11. Вибір типу та визначення необхідної кількості вогнегасників здійснюється відповідно до Типових норм належності вогнегасників, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 02.04.2004 N 151 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 29.04.2004 за N 554/9153.

12. Загальні вимоги до експлуатації вогнегасників загального призначення на об'єктах захисту вогнегасниками визначаються відповідно до Правил експлуатації вогнегасників, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 02.04.2004 N 152 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 29.04.2004 за N 555/9154.

 

Заступник Міністра України

з питань надзвичайних ситуацій -

начальник Державного

департаменту пожежної безпеки 

 

 

 

П. Ф. Борисов 

 

Додаток 3

до пункту 7.10.1.1 Правил пожежної безпеки в Україні 

ПОРЯДОК

сумісного зберігання речовин та матеріалів

1. Умови зберігання всіх речовин і матеріалів визначаються вимогами стандартів або технічних умов на них.

2. Можливість сумісного зберігання речовин та матеріалів визначається вимогами, викладеними в ГОСТ 12.1.004-91 "ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования". Ці вимоги формульовані на підставі кількісного врахування показників пожежної небезпеки, токсичності, а також однорідності засобів пожежогасіння.

3. Вимоги ГОСТ 12.1.004-91 "ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования" не поширюються на вибухові та радіоактивні речовини, які повинні зберігатися та перевозитися за спеціальними правилами.

4. Згідно з ГОСТ 12.1.004-91 "ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования", за потенційною небезпекою викликати пожежу, підсилювати небезпечні фактори пожежі, отруювати навколишнє середовище (повітря, воду, ґрунт, флору та фауну тощо), впливати на людину через шкіру, слизові оболонки дихальних органів шляхом безпосередньої дії або на відстані речовини та матеріали поділяються на розряди:

безпечні;

малонебезпечні;

небезпечні;

особливо небезпечні.

У залежності від того, до якого розряду відносяться речовини та матеріали, визначаються умови їх зберігання.

4.1. До безпечних відносять негорючі речовини та матеріали в негорючій упаковці, які в умовах пожежі не виділяють небезпечних (горючих, отруйних, їдких) продуктів розкладу або окислення, не утворюють вибухових або пожежонебезпечних, отруйних, їдких, екзотермічних сумішей з іншими речовинами.

Безпечні речовини та матеріали зберігаються в приміщеннях або на майданчиках будь-якого типу.

4.2. До малонебезпечних відносять такі горючі й важкогорючі речовини та матеріали, які не відносяться до безпечних і на які не розповсюджуються вимоги ГОСТ 19433-88 "Грузы опасные. Классификация и маркировка". До малонебезпечних відносяться також негорючі речовини та матеріали у горючій упаковці.

Малонебезпечні речовини та матеріали дозволяється зберігати в приміщеннях усіх ступенів вогнестійкості (крім V).

4.3. До небезпечних відносяться горючі та негорючі речовини і матеріали, що мають властивості, прояв яких може призвести до вибуху, пожежі, загибелі, травмування, отруєння, опромінення, захворювання людей та тварин, пошкодження споруд, транспортних засобів. Небезпечні властивості можуть проявлятися як за нормальних умов, так і за аварійних, як у речовин у чистому вигляді, так і в разі їх взаємодії з речовинами та матеріалами інших категорій, визначених у ГОСТ 19433-88 "Грузы опасные. Классификация и маркировка".

Небезпечні речовини та матеріали необхідно зберігати у складах I і II ступеня вогнестійкості.

4.4. До особливо небезпечних відносяться такі небезпечні (див. пункт 4.3) речовини та матеріали, які не сумісні з речовинами і матеріалами однієї з ними категорії за ГОСТ 19433-88 "Грузы опасные. Классификация и маркировка".

Особливо небезпечні речовини та матеріали необхідно зберігати у складах I і II ступеня вогнестійкості, розташованих переважно в окремих будівлях.

5. Небезпечні матеріали та речовини згідно з вимогами ГОСТ 19433-88 "Грузы опасные. Классификация и маркировка" класифіковані в залежності від виду та ступеня небезпеки на класи, підкласи та категорії.

6. Відомості про належність до відповідного класу, підкласу, категорії та можливість сумісного зберігання ряду найбільш розповсюджених небезпечних та особливо небезпечних речовин і матеріалів наведені в таблиці 1.

Таблиця 1

Розділення речовин та матеріалів під час зберігання

Класифікація за ГОСТ 19433-88 

Речовини, представники класів, підкласів, категорій 

Індекси категорій речовин, з якими дозволяється сумісне зберігання 

Клас 

Під-

клас 

Індекс

кате-

горії 

Назва класу, підкласу, категорії 

  

  

Гази стиснені, зріджені та розчинені під тиском 

  

  

2.1 

  

Незаймисті (негорючі) неотруйні гази 

  

  

211 

... без додаткового виду небезпеки 

Гелій стиснений, закис азоту, азот, аргон, двооксид вуглецю 

211, 221, 223, 231, 232, 241 

212* 

... окислювачі 

Аргоно-киснева суміш, повітря стиснене, кисень, суміші двооксиду вуглецю з киснем 

212, 222 

2.2 

  

Отруйні гази 

  

  

221 

... без додаткового виду небезпеки 

Метил бромистий 

211, 221, 223, 231, 232, 241  

222* 

... окислювачі 

Хлор, хлор трифтористий, ангідрид сірчистий 

212, 222 

223 

... їдкі та (або) корозійні 

Бор фтористий, бор хлористий, водень хлористий 

211, 221, 223, 241 

2.3 

  

Займисті (горючі) гази 

  

  

231 

... без додаткового виду небезпеки 

Вінілацетилен інгібіруваний, водень стиснений, бутан дифторхлоретан, метан, пропан 

211, 221, 231, 232, 241 

232 

... їдкі та (або) корозійні 

Ацетилен розчинений, етилен, бутилен 

211, 221, 231, 232, 241 

2.4 

  

Отруйні і займисті гази 

  

  

241 

... без додаткового виду небезпеки 

Метил хлористий, окис етилену, сірководень, аміак, боретан, диціан, етиламін, окис вуглецю 

221, 223, 231, 232, 241 

  

  

Легкозаймисті рідини (ЛЗР) 

  

  

3.1 

  

ЛЗР з температурою спалаху (tсп) нижче -18° C 

  

  

311 

... без додаткового виду небезпеки 

Газолін, ізопентан, циклогексан, гексан, пентан, петролейний ефір 

311, 315, 321, 325, 331, 335, 616 

312* 

... отруйні 

Бензин етильований, сірковуглець, етилмеркаптан 

312, 314, 322, 324, 611, 613, 824  

314* 

... їдкі та (або) корозійні 

Триетилхлорсилан, трихлорсилан 

312, 314, 611, 613, 824 

315 

... слабоотруйні 

Диетиламін, ефір етиловий 

311, 315, 321, 325, 331, 335, 616 

3.2 

  

ЛЗР з tсп від -18° C до +23° C 

  

  

321 

... без додаткового виду небезпеки 

Амілацетат, ацетон бутилацетат 

311, 315, 321, 325, 331, 335, 616 

322* 

... отруйні 

Ецетонітрил, бензол, дихлоретан 

312, 314, 322, 324, 611, 613, 824 

324* 

... їдкі та (або) корозійні 

Диметилдихлорсилан, метилтрихлорсилан, етилтрихлорсилан 

312, 314, 322, 324, 611, 613, 824 

325 

... слабоотруйні 

Самін, сольвент, толуол 

311, 315, 321, 325, 331, 335, 616 

Класифікація за ГОСТ 19433-88 

Речовини, представники класів, підкласів, категорій 

Індекси категорій речовин, з якими дозволяється сумісне зберігання 

Клас 

Під-

клас 

Індекс

кате-

горії 

Назва класу, підкласу, категорії 

  

  

Гази стиснені, зріджені та розчинені під тиском 

  

2.1 

  

Незаймисті (негорючі) неотруйні гази 

  

211 

... без додаткового виду небезпеки 

Гелій стиснений, закис азоту, азот, аргон, двооксид вуглецю 

211, 221, 223, 231, 232, 241



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Про затвердження правил пожежної безпеки в україні наказ міністерства україни з питань надзвичайних ситуацій від 19 жовтня 2004 року n 126 зареєстровано в міністерстві юстиції україни

    Закон
    ПрозатвердженняПравилпожежної безпеки в Україні Наказ МіністерстваУкраїни з питаньнадзвичайнихситуацій від 19жовтня2004року N 126Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 4 листопада 2004 р. за N 1410/10009 На виконання Закону України " ...
  2. Про затвердження правил пожежної безпеки в україні наказ міністерства україни з питань надзвичайних ситуацій від 19 жовтня 2004 року n 126 зареєстровано в міністерстві юстиції україни 4 листопада 2004 р за n 1410/10009

    Закон
    ПрозатвердженняПравилпожежної безпеки в Україні Наказ МіністерстваУкраїни з питаньнадзвичайнихситуацій від 19жовтня2004року N 126Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 4 листопада 2004 р. за N 1410/10009 На виконання Закону України « ...
  3. ПРАВИЛА ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ В УКРАЇНІ Затверджено Наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 19 жовтня 2004 р

    Документ
    ПРАВИЛАПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ В УКРАЇНІ Затверджено Наказом МіністерстваУкраїни з питаньнадзвичайнихситуацій від 19жовтня2004 р. N 126Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 4 листопада 2004 р. N 1410/10009 Введено: «ИМЦ» ( г. Киев, ...
  4. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 липня 2012 р

    Закон
    ... відповідати вимогам Правилпожежної безпеки в Україні, затвердженихнаказом МіністерстваУкраїни з питаньнадзвичайнихситуацій від 19жовтня2004року126, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04 листопада 2004року за № 1410/10009 ...
  5. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 квітня 2012 р

    Закон
    ... до вимог ДБН А.3.2-2-2009, Правилпожежної безпеки в Україні, затвердженихнаказом МіністерстваУкраїни з питаньнадзвичайнихситуацій від 19жовтня2004року126, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 04 листопада 2004року за № 1410/10009 ...

Другие похожие документы..