textarchive.ru

Главная > Закон


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Галузева структура сільськогосподарських підприємств є складним і багатоплановим явищем. Формування і зміна галузевої структури як закономірний процес розвитку суспільного поділу праці визначаються сукупністю дії найрізноманітніших факторів, а також особливостями економічної системи виробництва. Галузева структура сільського господарства у цілому і окремих сільськогосподарських підприємств, закономірності її формування й шляхи удосконалення відносяться до числа найважливіших проблем аграрної економічної науки. Вивчення галузевих структур сільськогосподарських підприємств показує, що ефективність виробництва сільськогосподарської продукції, галузі і підприємства у цілому в значній мірі залежать від складу і співвідношення галузей. Визначення найбільш ефективного поєднання галузей у господарствах ― найважливіша проблема побудови і ефективного функціонування сільськогосподарських підприємств.

Галузева структура сільськогосподарського виробництва на макро- і мікрорівнях є предметом наукового дослідження багатьох авторів. Теоретичні основи формування раціональної галузевої структури сільськогосподарських підприємств є предметом дослідження відомих вчених-теоретиків цього напрямку економічної науки ― Т. Л. Басюка, Н. П. Борисенка, Д. Ф. Вермеля, Л. М. Зальцмана, С. Г. Колєснєва, І. І. Лукінова, М. Ф. Мєдвєдєва, К. П. Обо-лєнського. Тенденції зміни галузевих пропорцій на макроекономічному рівні вивчалися у роботах В. Я. Амбросова, В. Г. Андрійчука, В. І. Бойка, О. В. Крисального, П. М. Макаренка, О. М. Онищенка, П. Т. Саблука, М. Ф. Соловйова, В. Й. Шияна, В. В. Юрчишина. Проблемам формування галузевої структури у сільськогосподарських підприємствах приділено багато уваги такими науковцями, як І. І. Замєтин, Л. Ю. Мельник, Ю. С. Коваленко, М. І. Ковальчук, М. Й. Малік, Н. Г. Маслак, І. Г. Міхаліна, В. Я. Месель-Веселяк, В. М. Нелеп, Н. В. Статівка, А. Д. Топалов, А. О. Шепіцен, М. Д. Щетинін та ін. Ґрунтовні дослідження з проблем оптимізації галузевої структури та спеціалізації сільськогосподарських підприємств проводили Г. О. Андрусенко, Л. М. Анічін, М. Є. Браславець, Н. Г. Гончаренко, І. І. Жадан, М. В. Калінчик, Р. Г. Кравченко, А. А. Омельяненко, В. Г. Рижков, В. Д. Савченко та ін.

Ринкові трансформації в аграрному секторі економіки України супровод-жуються негативними тенденціями: різко скорочується обсяги виробництва продукції, залишається низькою ефективність сільського господарства. За роки ринкових трансформацій у сільському господарстві України посилилася струк-турна і технологічна розбалансованість виробництва. Незважаючи на деякі позитивні зрушення в останні роки структура сільськогосподарських підприємств залишається деформованою і занадто інертною. Сільськогосподарське виробництво характеризується процесами деіндустріалізації праці і зниження рівня концентрації виробництва в окремих галузях, значним рівнем залежності від зовнішніх ринків.

Відбувається різке скорочення обсягів виробництва продукції тваринниц-

тва і зниження її питомої ваги у структурі валової і товарної продукції сільського господарства. При цьому слід підкреслити, що одночасно ліквідовані як ведучі галузі ― молочне і м’ясне скотарство, свинарство, птахівництво, вівчарство. Витіснення традиційних галузей призвело до зменшення обсягів продукції вітчизняного виробництва на продовольчому ринку, особливо тваринницької продукції. Це у свою чергу стало причиною зростання цін, падіння споживчого попиту населення та різкого зменшення споживання продуктів харчування, а також збільшення імпорту продукції, що становить загрозу національній продовольчий безпеці країни. Такий напрямок формування галузевої структури сільськогосподарських підприємств обумовлює обмеженість виробництва, низьку конкурентоздатність та ефективність.

Необхідно відмітити, що до останнього часу економічні дослідження по цих питаннях мали, як правило, загальний характер, що у певній мірі пояснювалось недостатньою статистичною інформацією, слабо досліджувались еко-номічна ефективність структурних зрушень і фактори, що обумовлюють зміни у галузевій структурі сільськогосподарських підприємств.

Усе вищевикладене обумовило актуальність теми дослідження дисертаційної роботи.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідженя є складовою тематичного плану НДР кафедри виробничого менеджменту та агробізнесу ХНАУ ім. В. В. Докучаєва з проблеми: «Розробити пропозиції по економічному механізму господарювання в реформованих сільськогосподарських підприємствах» (номер державної реєстрації 0101 U00663), скоординований з програмою наукових досліджень ННЦ ІАЕ УААН.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є виявлення головних закономірностей і тенденцій у зміні галузевої структури сільськогосподарських підприємств на сучасному етапі розвитку економіки, обґрунтування напрямів її удосконалення та розробка методики проектування спеціалізації та галузевої структури сільськогосподарських підприємств.

Відповідно до поставленої мети в роботі вирішувалися такі завдання:

  • провести ретроспективну оцінку умов і тенденцій формування галузевої структури сільськогосподарських підприємств в Україні та у розвинених країнах світу, обґрунтувати роль факторів, що впливали на закономірності її розвитку;

  • визначити й узагальнити методологічні підходи до формування галузевої структури сільськогосподарських підприємств у ринкових умовах;

  • розробити проектні варіанти спеціалізації та поєднання галузей у сільськогосподарському підприємстві, що спеціалізується на виробництві продукції тваринництва;

  • розробити методику і здійснити моделювання перспективних виробничих типів господарств, сформованих з обмеженої кількісті товарних галузей;

  • удосконалити методичні підходи до економічної оцінки різних варіантів поєднання галузей сільськогосподарського підприємства, які розглядалися як

самостійні інвестиційні проекти;

  • визначити вплив структурних зрушень на економічну ефективність використання землі, основних виробничих фондів і трудових ресурсів, на зниження витрат та підвищення ефективності виробництва.

Об’єктом дослідження є галузева структура сільськогосподарських підприємств в умовах трансформації форм власності і господарювання.

Предметом досліджень є питання теорії, методології і практики формування галузевої структури сільськогосподарських підприємств, можливості й напрямки подальших перетворень у сільськогосподарських підприємствах як об’єкта господарської діяльності.

Методи дослідження.Методологічною і теоретичною основоюдисертаційної роботи є діалектичний метод і системний підхід до пізнання економічних явищ і процесів, згідно з яким всі об’єкти розглядаються не ізольовано, а у взаємному зв’язку та у процесі постійного розвитку.

Вирішення поставлених завдань забезпечувалося використанням загальнонаукових методів дослідження. За допомогою методу наукової абстракції уточнено основні поняття і характеристики розміщення, спеціалізації та галузевої структури сільськогосподарських підприємств, сформульовано основні ознаки цих явищ і встановлені закономірності її розвитку. При дослідженні ефективності використання виробничих ресурсів у процесі аналізу застосовувались методи аналізу і синтезу (при дослідженні ефективності окремих видів ресурсів); монографічний при аналізі й оцінці окремих типових явищ і досвіду передових господарств); розрахунково-конструктивний (при обґрунтуванні економічної ефективності варіантів інвестиційних проектів); балансовий (для забезпечення пропорційності на всіх стадіях розробки перспективної галузевої структури); економіко-статистичний метод, зокрема його прийоми: статистичне спостереження, групування, економетричне моделювання, порівняння, абсолютне та відносне відхилення (при аналізі того чи іншого фактора у русі та розвитку, а також при встановленні закономірностей між факторіальними і результативними показниками економічних явищ і процесів); графічний метод (для наочного відображення отриманих результатів); економіко-математичний метод, за допомогою програмного забезпечення Microsoft, PLP–88 (розроблено оптимальну галузеву структуру підприємства, що забезпечує найкращий варіант використання ресурсів).

Інформаційною базою були закони України, укази Президента України, постанови Уряду, інші нормативні акти, офіційні матеріали Державного комітету статистики України, річні звіти сільськогосподарських підприємств, публікації наукових установ, праці провідних вітчизняних і зарубіжних вчених, власні емпірічні дослідження автора.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукову новизну дисертаційного дослідження складає сукупність таких результатів теоретико-методичного і практичного характеру:

вперше:

  • обґрунтована стратегія формування галузевої структури сільськогоспо-

дарських підприємств в умовах трансформації форм власності і господарювання з урахуванням територіально-зонального розташування промислово-переробних підприємств і комплексів, а також вимог продовольчої безпеки, ефективного використання ресурсного потенціалу та конкурентних переваг крупнотоварного спеціалізованого виробництва;

удосконалено:

  • методичні підходи до аналізу умов і факторів, які впливають на напрям розвитку галузевої структури сільськогосподарських підприємств з урахуванням нових тенденцій суспільного поділу праці та особливостей сучасного стану розвитку економіки регіону;

  • пропозиції щодо підвищення економічної ефективності діяльності сільськогосподарських підприємств та стратегії їх розвитку на основі удосконалення галузевої структури з використанням комп’ютерних технологій;

  • підходи і прийоми оцінки економічної ефективності інвестиційних проектів з урахуванням строку окупності та приведених витрат на одиницю продукції, що забезпечують вибір найбільш ефективного з них;

дістали подальшого розвитку:

  • теоретичні, методологічні і методичні засади розміщення, спеціалізації і концентрації сільськогосподарського виробництва в умовах трансформації форм власності і господарювання й з урахуванням формуванння конкурентоспроможних сільськогосподарських підприємств;

  • рекомендації щодо прискореного розвитку аграрного сектора економіки на основі створення системи крупнотоварних спеціалізованих сільськогосподарських підприємств, що передбачає впровадження науково обґрунтованої спеціалізації і концентрації виробництва та розробки перспективних виробничих типів;

  • методики щодо прогнозування розміщення і спеціалізації сільськогосподарських підприємств на регіональному рівні з урахуванням ресурсного потенціалу, технічних, організаційно-економічних і соціальних умов їх функціонування;

  • методи і прийоми до побудови економіко-математичної моделі поєднання галузей сільськогосподарських підприємств з урахуванням наявного ресурсного потенціалу, ринків збуту, власних ресурсів та змін кон’юнктури внутрішнього ринку.

Практичне значення одержаних результатів полягає в обґрунтуванні й апробації системного підходу до формування високоефективного сільськогос-подарського виробництва на основі удосконалення галузевої структури, направленої на підвищення економічної ефективності галузі.

Результати дисертаційного дослідження та пропозиції щодо удосконалення галузевої структури виробництва сільськогосподарських підприємств схвалені та прийняті до впровадження Головним управлінням агропромислового розвитку Харківської обласної державної адміністрації (довідка № 14-4-308 від 4.09.2007 р.), Управлінням агропромислового розвитку Харківської район-

ної державної адміністрації (довідка № 125 від 5.07.2007 р.), ПСП ”Чистоводів-

ське“ Ізюмського району Харківської області (довідка № 314 від 15.08.2007 р.).

Матеріали дисертаційного дослідження використовуються у навчальному процесі Харківського національного аграрного університету ім. В. В. Докучаєва при викладанні таких курсів: «Організація виробництва», «Планування у підприємствах і організаціях АПК» (довідка № 802 від 27.08.2007 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійною науковою працею автора та має наукове і практичне значення. Всі його основні положення, висновки та пропозиції виконані і опубліковані самостійно і відображають особистий внесок автора. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, використані лише ті положення, які є результатом особистого дослідження здобувача.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертаційної роботи доповідалися на щорічних наукових семінарах і конференціях ХНАУ ім. В. В. До-кучаєва. Основні положення дисертаційних досліджень доповідалися автором і одержали позитивну оцінку на міжнародних науково-практичних конференціях “Проблеми економіки агропромислового комплексу і формування його кадрового потенціалу” (м. Харків, 2000 р.), “Сталий розвиток аграрного сектора економіки“ (м. Харків, 2004 р.), “Наукові засади реалізації аграрної політики в Україні” (м. Харків, 2006 р.), “Інтенсифікація і сталий розвиток сільського господарства (м. Харків, 2006 р.), “Ефективність використання ресурсного потенціалу в умовах сталого розвитку сільського господарства (м. Харків, 2007 р.), “Проблемы сельскохозяйственного производства на современном этапе и пути их решения» (м. Бєлгород, 2007 р.).

Публікації. Основні результати наукових досліджень опубліковані у 11 наукових працях, з якихтри написані у співавторстві, решта є одноосібними. Загальний обсяг праць становить 2,75 умов.-друк. арк., у тому числі у фахових виданнях 10 праць.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних літературних джерел з 180-ти найменувань, 22 додатків. Викладена на 211 сторінках комп’ютерного тексту, з них основний текст займає 181 сторінки. У роботі міститься 41 таблиця, 12 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі “Теоретичні основи формування галузевої структури сільськогосподарських підприємстврозглядаються сутність, необхідність та принципи формування галузевої структури сільськогосподарських підприємств в Україні та закордоном, аналізуються переваги та недоліки диверсифікації виробництва, обґрунтовуються методичні підходи до аналізу ефективності змін у галузевій структурі виробництва. Галузева структура будь-якого сільськогосподарського підприємства є основою при формуванні організаційно-виробничої структури, професійного і кваліфікаційного складу трудових ресурсів, інфраструктури. При трансформаційних структурних змінах поєднання головних і додаткових галузей повинне забезпечити раціональне використання виробничого потенціалу підприємств різних організаційно-правових форм, забезпечити максимальну окупність авансованого у виробництво капіталу, фінансову стабілізацію підприємства.

Перехід до ринкових відносин і необхідність створення конкуренто-спроможного сільськогосподарського виробництва потребує радикальної зміни структури виробництва, розробки відповідної теорії, яка б розкривала передумови, закономірності й фактори, що зумовлюють застосування принципово нових методів регулювання структурних зрушень.

Трансформація форм власності і господарювання у сільському господарстві супроводжується деконцентрацією виробництва, деформуванням галузевої структури підприємств всіх форм власності, руйнуванням системи спеціалізованих господарств, спадом інтенсивності головних отраслей, зниженням ефективності всього авансованого у виробництво капіталу. Такі напрями і закономірності зміни у галузевій структурі сільськогосподарських підприємств не є закономірністю у розвитку сільського господарства, а є результатом помилкової стратегії аграрних реформ при трансформації форм власності і господарювання.

В останній час стала поширеною думка серед дослідників про переваги диверсифікації, або багатогалузевої структури виробництва у сільськогоспо-дарських підприємствах. Ця точка зору, на наш погляд, є глибоко помилковою. По-перше, цій точці зору суперечить світовий досвід передових країн світу, і перш за все досвід США, Канади, країн Європи. По-друге, ігноруються та зводяться нанівець переваги дії закону суспільного поділу праці, що виступає одним із важливих умов науково-технічного прогресу і раціоналізації суспільної праці. По-третє, при здійсненні стратегії диверсифікації обмежуються можливості підприємств для зниження затрат на основі впровадження інтенсивних ресурсозберігаючих технологій. Особливо це стосується великих підприємств, що організують виробництво на промисловій основі.

Удосконалення галузевої структури сільськогосподарських підприємств— це безперервний і складний процес. Вивчення наукових публікацій з проблем структурних змін у виробництві дозволили сформулювати ряд інших проблем, які є предметом дослідження у дисертаційній роботі.

У другому розділі “Тенденції структурних зрушень і фактори формування галузевої структури сільськогосподарських підприємств в умовах трансформації форм власності і господарювання” досліджуються основні напрямки зміни галузевої структури сільськогосподарських підприємств; дається оцінка структурним зрушенням, проаналізовані умови та фактори формуван-

ня галузевої структури сільськогосподарських підприємств; визначено особливості формування галузевої структури сільськогосподарських підприємств на сучасному етапі розвитку аграрного сектора економіки.

На початку 90-х років минулого століття в Україні був проголошений курс на пріоритетний розвиток села. Однак у процесі реформування аграрного сектора економіки не були створені умови для формування високоефективної моделі конкурентоспроможних сільськогосподарських підприємств. Унаслідок цього ринкові трансформації в аграрному секторі економіки Харківської облас-

ті супроводжувалися негативними тенденціями (табл. 1).

Таблиця 1

Окремі показники діяльності сільськогосподарських підприємств Харківської області

Показники

1990 р.

2000 р.

2002 р.

2004 р.

2006 р.

Валова продукція сільського господарства (у порівнянних цінах 2005 р.), млн. грн.

5992,1

1661,7

2282,9

2035,6

2129,5

У тому числі:

продукція рослинництва

2854,5

1085,6

1447,0

1323,9

1285,6

продукція тваринництва

3137,6

576,1

835,9

711,7

843,9

Структура валової продукції, %:

рослинництва

47,6

65,3

63,4

65,0

60,4

тваринництва

52,4

34,7

36,6

35,0

39,6

Питома вага сільськогосподарських підприємств у загальному обсязі вироб-ництва валової продукції, %:

продукції сільського господарства

77,2

38,6

43,8

39,6

42,2

продукції рослинництва

81,5

41,4

46,8

40,8

42,6

продукції тваринництва

73,6

34,1

39,5

37,5

41,8

Прибуток (збиток) від реалізації с.-г. продукції, млн. грн*.

742,1

20,4

88,8

24,0

-15,6

Рівень рентабельності виробництва с.-г. продукції, %

53,4

2,7

10,5

2,3

-1,0

Питома вага прибуткових підприємств у загальній кількості, %

99,8

64,3

69,3

67,9

69,9



Скачать документ

Похожие документы:

  1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Актуальність теми (5)

    Документ
    ... ЗАГАЛЬНАХАРАКТЕРИСТИКАРОБОТИАктуальністьтеми. В умовах ринкових відносин необхідність ... актуальність та основні напрями дослідження. Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами ... і обґрунтовано актуальністьтеми дисертації, сформульовано ...
  2. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Актуальність теми

    Документ
    ЗАГАЛЬНАХАРАКТЕРИСТИКАРОБОТИАктуальністьтеми. Іноземний капітал відіграє важливу ... на території України) загострили актуальність вирішення питання контролю за ... ДИСЕРТАЦІЇ У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, визначено мету, завдання, об’є ...
  3. Загальна характеристика роботи актуальність теми (2)

    Документ
    ЗАГАЛЬНАХАРАКТЕРИСТИКАРОБОТИАктуальністьтеми. Прагнення вітчизняної економі ... актуальність обраної теми дослідження. Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. ... . У вступі обґрунтовано актуальністьтеми досліджень, визначено мету, ...
  4. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Актуальність теми (3)

    Документ
    ЗАГАЛЬНАХАРАКТЕРИСТИКАРОБОТИАктуальністьтеми. Новий рівень якості вітчизняної продукції є ... вибір теми дисертації, її актуальність, мету, завдання і напрями дослідження. Зв'язок роботи з науковими ...
  5. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Актуальність теми (1)

    архив
    ЗАГАЛЬНАХАРАКТЕРИСТИКАРОБОТИАктуальністьтеми. Проблема заміщення невеликих дефектів ... значимість обраної теми. Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи пов ...

Другие похожие документы..