textarchive.ru

Главная > Закон


Таблиця 4

Порівняльна економічна оцінка ефективності поєднання галузей

у ПСП Чистоводівське на перспективу

Показники

Варіанти

I

II

III

IV

Питомі приведені витрати на 1 грн., грн.:

валової продукції

0,659

0,632

0,604

0,570

грошової виручки

0,924

0,918

0,910

0,890

прибутку

6,481

5,549

4,870

4,043

Коефіцієнт загальної (абсолютної) економічної ефективності інвестицій, грн./грн.

0,400

0,306

0,274

0,273

Індекс ефективності використання ресурсів, які беруть участь у виробництві продукції

1,09

1,15

1,29

Термін окупності інвестицій, років:

сукупних

2,50

3,27

3,65

3,66

додаткових

1,29

6,69

5,83

3,67

Інвестиції на одиницю грошової виручки (капіталоємність виробництва додаткової товарної продукції), грн.

0,55

3,89

4,00

4,38

Критерій порівняльної економічної ефек-тивності додаткових капітальних вкладень

724,1

829,8

948,4

1198,9

Норма прибутку, %

10,2

11,8

11,6

13,1

Найбільш економічно вигідний перший варіант, у якому коефіцієнт абсолютної економічної ефективності інвестицій є найвищим (0,400), тобто на 1 грн. всіх інвестиційних затрат розмір прибутку складає 40,0 коп. Це пов’язано з тим, що у 1-му варіанті домінує продукція рослинництва, що створює умови для високої рентабельності господарства. Найменша величина коефіцієнта ефективності інвестицій була у 2-му варіанті (0,260), тоді як у 3-му і 4-му варіантах цей показник був дещо вищим і складав відповідно 0,274 та 0,273.

Розрахунки підтверджують, що кращим виявився 4-й варіант, який має найвищий показник норми прибутку (13,1 %). В усіх інших варіантах значення цього показника було значно меншим (у 1-му ― 10,2 %, у 2-му ― 11,8 %, у 3-му варіанті ― 11,6 %). Термін окупності додаткових інвестицій має нестійку тенденцію: у порівнянні з 1-м варінатом термін окупності додаткових інвестицій у 2-му варіанті зріс до 6,69 років, у 3-му і у 4-му варіантах він знизився відповідно до 5,83 і 3,67 років. Разом з тим в усіх варіантах термін окупності додаткових інвестицій є економічно вигідним, тому що забезпечує окупність додаткових капітальних вкладень у термін, менший ніж нормативний.

Загальне підвищення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва характеризується різною направленістю використання окремих його факторів. Удосконалення галузевої структури у напрямку поглиблення спеціалізації господарства на виробництві продукції тваринництва забезпечує підвищення ефективності використання землі. Порівняно з 1-м варіантом вартість грошової виручки від реалізації продукції з розрахунку на 1 га ріллі підвищиться у 2-му варіанті на 5,5 %, у 3-му ― на 10,0 %, у 4-му варіанті ― на 13,8 %. Обсяг прибутку, одержаного від реалізації сільськогосподарської продукції, збільшився у 3-му і 4-му варіантах у порівнянні з 1-м варіантом відповідно на 44,1 і 75,6 %. Слід відмітити, що у наведених розрахунках спостерігається загальна тенденція до зниження ефективності використання робочої сили як одного із головних факторів виробництва. Продуктивність праці, яка розрахована по валовій, так і по товарній продукції, у 4-му варіанті порівняно з 1-м варіантом зменшилася відповідно на 15,9 і 24,4 %. Таке зниження продуктивності праці пояснюється зміною галузевої структури виробництва у напрямі підвищення питомої ваги трудомістких галузей і видів продукції.

Економіко-математична модель з урахуванням конкретних умов господарства може бути адаптована і використана при оптимізації галузевої структури у сільськогосподарських підприємствах різних організаційно-виробничих форм і типів.

Одним із напрямів розвитку АПК на регіональному рівні є стратегія формування перспективних виробничих типів сільськогосподарських підприємств. Формування найбільш раціональних типів господарств розглядаються у дисертації на прикладі сільськогосподарських підприємств, які спеціалізуються на виробництві молока. Актуальність цього завдання визначається такими факторами. По-перше, у зв’язку з вступом України в СОТ товарне виробництво молока у господарствах населення повинно бути ліквідоване. По-друге, наявності у Харківській області значного ринку збуту та експортного потенціалу.

Нами виконані розрахунки з обгрунтування перспективних виробничих типів сільськогосподарських підприємств з урахуванням формуваня необхідних обсягів конкурентоспроможної продукції на продовольчому ринку, терито-ріально-зонального розміщення промислово-переробних підприємств і комп-лексів, а також вимог продовольчої безпеки, ефективного використання ресурс-ного потенціалу та переваг великотоварного виробництва.

Стратегічним розвитком сільського господарства на перспективу повинно стати зосередження виробництва продукції у великих спеціалізованих гос-подарствах відповідного типу. При організаційно-економічному обґрунтуванні стратегії формування виробничих типів великих спеціалізованих підприємств ми виходили з необхідності забезпечити у термінові строки наповнення ринку продовольства вітчизняною продукцією на основі впровадження інтенсивних ресурсозберігаючих технологій. А це можливо зробити лише в умовах великотоварного виробництва. Усі варіанти розрахунків при обґрунтуванні перспективних типів велись з урахуванням повного забезпечення тваринництва кормами власного виробництва. З урахуванням цих вимог нами були розроблені техніко-економічні параметри перспективних виробничих типів сільськогосподарських підприємств Харківської області залежно від виділених природно-економічних підзон, місця і ролі молочного скотарства, а також від поєднання головної галузі з додатковими.

Виділено п’ять перспективних виробничих типів, які відрязняються структурою товарної продукції та структурою посівних площ. Питома вага молока у структурі товарної продукції в усіх перспективних типах господарств складатиме у межах 26,3–39,7 %. Перші два типи будуть розміщуватися у приміській підзоні з високою питомою вагою овочів і молока. Як додаткова — одержить розвиток виробництво зерна. Третій тип буде мати специфічну галузеву структуру з урахуванням місцезнаходження підприємств у сировинних зонах цукрових заводів. У даному типі питома вага молока складатиме 38,0 %, зерна – 43,5 %, цукрового буряку – 21,1 %. Четвертий тип буде формуватися у лісостеповій підзоні. У молочно-зерновому типі з виробництвом цукрового буряку на головні галузі буде припадати 60,4 %, у тому числі молока – 34,8 %. У молочно-зерновому типі господарств (п’ятий тип) степової підзони питома вага типоутворюючих галузей становитиме на перспективу 61,3 %, із них молока ― 32,8 %. У даному типі господарств частка зерна у структурі грошової виручки буде найвищою і становитиме 28,5 %. Це і логічно, оскільки у цьому виробничому типі господраств найвища питома вага зернових у структурі посівних площ.

Усі перспективні виробничі типі орієнтовані на інтенсивний розвиток молочного скотарства з впровадженням ресурсозберігаючих технологій. Організація інтенсивного кормовиробництва дозволить забезпечити витрати кормів на одну корову в межах 55–65 ц к. од., що дозволить підвищити середньорічний удій молока від однієї корови до 5000–6000 кг при витратах кормів на 1 ц молока 1,0–1,1 ц корм. од. Розрахунки економічної ефективності виробництва у великих спеціалізованих господарствах свідчать, що значну економію ресурсів можливо забезпечити при умові здійснення інтенсивної форми розширеного відтворення, яка супроводжується впровадженням ресурсо- і енергозберігаючих технологій.

ВИСНОВКИ

На підставі виявлених закономірностей зміни галузевої структури сільськогосподарських підприємства, а також кількісної оцінки її впливу на ефективність сільськогосподарського виробництва можна зробити такі узагальнюючі висновки.

  1. Процес розвитку суспільного поділу праці як у промисловості, так і у сільському господарстві поглиблює суспільний характер виробництва, створює матеріальні передумови для підвищення його ефективності. Ступінь прогресу у суспільному поділі праці характеризує рівень розвитку продуктивних сил. Поглиблення суспільного розподілу праці у сільському господарстві знаходить своє вираження у підвищенні рівня спеціалізації і концентрації сільськогосподарського виробництва. Спеціалізація сільського господарства підпорядковується загальним закономірностям поділу праці, але має і специфічні особ-ливості. У переважній більшості сільськогосподарські підприємства є комбіно-ваними, тобто у них провідна галузь обов'язково поєднується з іншими товарними галузями. Світовий досвід переконливо доводить, що галузева структура виробництва має виключно важливе значення для підвищення продуктивності праці та в цілому ефективності виробництва.

  2. Перехід до ринкових відносин в аграрному секторі економіки супроводжується різким зниженням обсягів виробництва та значними структурними зрушеннями. У порівнянні з 1990 р. виробництво валової продукції в сільсь-когосподарських підприємствах Харківської області у 2006 р. скоротилося у 2,8 раза, тоді як у господарствах населення, навпаки, зросло на 64,5 %. Проте зниження обсягу виробництва валової продукції у господарствах області досягло 3862,6 млн. грн., що перевищило його приріст у господарствах населення (1141,3 млн. грн.) у 3,4 раза.

  3. Тенденції зміни обсягів виробництва валової продукції за категоріями господарств мають галузеві особливості. У господарствах населення виробництво валової продукції тваринництва в окремі роки зменшується, а якщо і збільшується, то в незначних розмірах. На відміну від продукції тваринництва, виробництво валової продукції рослинництва постійно збільшувалося. По-іншому відбувалася тенденція змін обсягів виробництва продукції рослинництва і тваринництва у сільськогосподарських підприємствах. Якщо у 2006 р. у порівнянні з 1990 р. обсяг валової продукції рослинництва зменшився на 55,0 %, то продукції тваринництва ― на 73,1 %.

  4. Різна направленість у темпах виробництва продукції різних галузей стали причиною зміни пропорцій між рослинництвом і тваринництвом за категоріями господарств. Так, у господарствах населення співвідношення між валовою продукцією рослинництва і тваринництва за часи реформування змінювалося таким чином: у 1990 р. це співвідношення складало 1:1,73, у 1995 р. ― 1:0,98, у 2000 р. ― 1:072, а у 2006 р. ― 1:0,68. У сільськогосподарсь-ких підприємствах у 1990 р. це співвідношення становило 1:1,10, тоді як у 2000–2006 рр. воно коливалось від 1:0,55 до 1:0,78.

  5. Досліджено вплив основних факторів на формування галузевої структури сільськогосподарських підприємств. Установлено, що найбільшу питому вагу тваринництва у структурі грошової виручки мали підприємства з розмірами ріллі більше 4 тис. га (в середньому по групі 5291,4 га) – 31,8 %, що на 2,9 % вище порівняно із середньою величиною по всіх господарствах. Сільськогосподарські підприємства з високою питомою вагою тваринництва у переважній більшості або збиткові, або рівень рентабельності яких не перевищував 10 %. Так, у господарствах 2-ої групи з найбільшою питомою вагою тваринництва (42,4 %) рівень рентабельності склав 4,0 %, а розмір прибутку на 1 га ріллі ― 58,2 грн. В умовах становлення ринкових відносин необхідно враховувати той факт, що економічні збитки не ліквідуються засобами конкуренції.

  6. При обґрунтуванні галузевої структури сільськогосподарського підпри-ємства нами були виконані чотири варіанти розрахунків, кожний з яких розглядається як можливий інвестиційний проект. Ці варіанти відрізнялися рівнем насиченості продукцією тваринництва; місця і ролі головної галузі, а також поєднання головної галузі з додатковими; обсягами додаткових інвестицій в основний та оборотний капітал. Прискорений розвиток скотарства потребував значного зростання вартості основного капіталу та затрат на виробництво сільськогосподарської продукції. Збільшення вартості основного капіталу у 4-му варіанті порівняно із 1-м варіантом становило 4623,4 тис. грн., або 86,9 %. Затрати на виробництво мали постійну тенденцію до зростання: у 1-му варіанті вони становили 8828,2 тис. грн., у 2-му ― 9029,0 тис. грн., у 3-му ― 9161,4 тис. грн., у 4-му варіанті ― 9107,6 тис. грн. Загальна площа сільськогосподарських угідь і ріллі в господарстві на перспективу залишиться незмінною. Середньорічна чисельність робітників, зайнятих у сільському господарстві, зросте з 142 чоловік у 1-му варіанті до 214 працівників у 4-му варіанті, або на 50,5 %.

  7. Швидке зростання вартості основного капіталу та поточних витрат у значній мірі вплине на результати виробництва: збільшиться вартість валової і товарної продукції, зросте сума прибутку. Порівняно з 1-м варіантом вартість валової продукції у 2-му варіанті збільшилася на 9,3 %, у 3-му ― 18,1 %, у 4-му варіанті ― на 26,6 %. Відбудуться зміни у співвідношенні між рослинництвом і тваринництвом. У 1-му варіанті співвідношення між продукцією рослинництва і тваринництва складало 1,73:1, тоді як у 2-му — 1,24:1, у 3-му ― 0,93:1 та у 4-му варіанті ― 0,73:1. Відповідно вартість товарної продукції збільшиться з 9555,5 тис. грн. у 1-му варіанті до 10871,7 тис. грн. у 4-му варіанті, або на 13,8 %. Загальна сума прибутку збільшилася відповідно з 1,4 млн. грн. до 2,4 млн. грн.

  8. Структурні зрушення у поєднанні галузей призведуть до значних змін розміру і питомої ваги окремих культур у структурі посівних площ. Прискорений розвиток галузей тваринництва обумовив зростання питомої ваги кормових культур з 20,6 % у 1-му варіанті до 47,0 % у 4-му варіанті. У структурі кормових культур найбільшу питому вагу (10,7–22,5 %) займають багаторічні трави. У зв’язку з цим площа соняшнику скоротиться з 470 га до 235 га (питома вага у структурі посівних площ ― з 11,1 до 5,3 %), а площі іншої олійної культури ― сої розширяться з 140 до 235 га. Такі закономірності зміни структури посівних площ у напрямку зростання питомої ваги сої будуть відповідати світовим стандартам. Площі зернових культур зменшаться з 2121 га у 1-му варіанті до 1217 га у 4-му варіанті, а питома вага у структурі посівних площ знизиться відповідно з 53,6 до 30,7 %.

  9. Економічний аналіз різних варіантів поєднання галузей свідчить про переваги удосконалення галузевої структури виробництва у напрямку прискореного розвитку тваринництва. Рівень рентабельності зросте з 16,6 % у 1-му варіанті до 28,2 % у 4-му варіанті, а норма прибутку ― відповідно з 10,2 % до 13,1 %.Найбільш економічно вигідний перший варіант, у якому коефіцієнт абсолютної економічної ефективності інвестицій є найвищим (0,400), тобто на 1 грн. всіх інвестиційних затрат було отримано прибутку в розмірі 40,0 коп. Тоді як у 3-му і 4-му варіантах цей показник був дещо вищим і становив відповідно 0,274 та 0,273. Про перевагу 4-го варіанта інвестиційного проекту свідчать найвищі показники чистої приведеної вартості й індексу рентабельності інвестицій. Так, у 4-му варіанті чиста приведена вартість у порівнянні з 3-м варіантом була більшою на 2847,9 тис. грн.

  10. Удосконалення галузевої структури виробництва у напрямку розвитку тваринництва потребувало значного обсягу інвестицій. Загальна сума інвестицій, яка необхідна для здійснення інвестиційних проектів, зросла з 3,4 млн. грн. у 1-му варіанті до 8,8 млн. грн. у 4-му варіанті. Порівняльна оцінка економічної ефективності додаткових інвестицій свідчить, що переваги має 1-й варіант поєднання галузей, у якому на 1 грн. додаткових інвестицій було отримано найвищий розмір прибутку (40 коп.). Порівняно із 1-м варіантом розмір прибутку на 1 грн. додаткових інвестицій у 4-му варіанті зменшився у 2,1 раза. Проте 4-й варіант у порівнянні з іншими варіантами мав найвищий показник ефективності додаткових інвестицій. Зниження ефективності додаткових інвестицій при їх швидкому зростанні стало результатом змін у галузевій структурі виробництва у напрямі підвищення питомої ваги фондо- і капіталомістких галузей і видів продукції.

  11. Загальна закономірність підвищення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва внаслідок удосконалення галузевої структури виробництва характеризується різною направленістю використання окремих його факторів. Ефективність використання основних фондів, розрахованого за всіма показниками, має загальну тенденцію до зниження. Прибуток, одержаний на 1 грн. основних виробничих фондів, у 2-му варіанті порівнянно з 1-м варіантом знизився на 20,6 %, у 3-му ― на 9,4 %, у 4-му варіанті ― на 6,1 %. Зміни галузевої структури у напрямку поглиблення спеціалізації господарства на ви-рощуванні продукції тваринництва забезпечує підвищення ефективності використання землі. Порівняно з 1-м варіантом прибуток, одержаний з 1 га ріллі, підвищиться: у 2-му варіанті – на 3,9 %, у 3-му ― на 44,1, %, у 4-му ― на 75,6 %.

  12. Рекомендується для впровадження п’ять перспективних виробничих типів сільськогосподарських підприємств з такими техніко-економічними параметрами. У структурі товарної продукції овоче-молочного типу питома вага двох головних галузей складатиме 66,9 %, у тому числі овочів — 40,6 %, молока — 26,3 %. На рік освоєння молочно-овочевого типу у структурі товарної продукції питома вага молока складатиме 39,7 %, а овочів – 20,1 %. У господарствах молочно-м’ясного типу, які будуть розташовані у сировинних зонах цукрових заводів, питома вага молока і м’яса складатиме 56,5 %, у тому числі молока ― 38,0 %. У сільськогосподарських підприємствах молочно-зернового виробничого типу питома вага молока у лісостеповій підзоні (IV тип) складатиме 34,8 %, а у степовій (V тип) ― 32,0 %. Питома вага зерна у підприємствах перспективних виробничих типів буде коливатися у межах 17,9–28,5 %, цукрового буряку ― 7,4–21,1 %, соняшнику ― 3,0–4,0 %. Виробництво валової продукції на 100 га сільськогосподарських угідь за виробничими типами буде у межах 240–445 тис. грн.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях:

  1. Непран А. В. Развитие рынка и отраслевая структура реформированных хозяйств // Бизнес-информ. – 1998. – № 19–20. – С. 53–55.

  2. Непран А. В. Реструктуризация отраслевой структуры. Проблеми економіки агропромислового комплексу і формування його кадрового потенціалу: Кол. монографія у двох томах. Т. 1./ За ред. П. Т. Саблука, В. Я. Амбросова, Г. Є Мазнєва. – К.: ІАЕ, 2000, с. 332.

  3. Непран А. В. Основные принципы и условия формирования рациональной отраслевой структуры сельскохозяйственного производства // Вісник Харк. держ. ун-ту сільського господарства: Економічні науки. Ринкова трансформація

економіки АПК. Вип. 25. – Х.: ХДТУСГ, 2004. – 272 с.

  1. Непран А. В. Совершенствование отраслевой структуры как фактор повышения эффективности сельскохозяйственного производства // Вісник ХНАУ.

Сер. „Економіка АПК і природокористування“. – 2004. – № 8. – С. 222–226.

  1. Непран А. В. Совершенствование отраслевой структуры как фактор интенсификации сельскохозяйственного производства // Вісник ХНАУ. Сер. „Економіка АПК і природокористування“. – 2006. – № 2. – С. 199–204.

  2. Олянич В. В., Непран А. В. Соотношение экстенсивных и интенсивных

типов расширенного воспроизводства // Вісник ХНАУ. Сер. „Економіка АПК і природокористування“. – 2006. – №. 1. – С. 244–247. (Особистий внесок автора: проаналізовано співвідношення екстенсивного та інтенсивного типу розширеного відтворення).

  1. Олянич В. В., Непран А. В. Влияние концентрации на повышение темпов и эффективность расширенного воспроизводства // Вісник ХНАУ. Сер. „Економіка АПК і природокористування“. – 2006. – № 9. – С. 183–188. (Особистий внесок автора: обгрунтовано вплив концентрації на підвищення ефективність розширеного відтворення у сільськогосподарських підприємствах Харківської області).

  2. Непран А. В. Влияние крупнотоварного производства молока на показатели эффективности производства // Вісник ХНАУ. Сер. „Економіка АПК і природокористування“. – 2006. – № 10. – С. 148–152.

  3. Непран А. В. Фонд накопления и расширенное воспроизводство в аграр-

ном секторе (на примере Харьковской области) // Вісник ХНАУ. Сер. „Економіка АПК і природокористування“. – 2007. – № 2. – С. 172–178.

  1. Токар А. В., Непран А. В. Интенсификация и эффективность сельскохозяйственного производства // Вісник ХНАУ. Сер. „Економіка АПК і природокористування“. – 2008. – № 3. – С. 215–224. (Особистий внесок автора: проаналізовано ефективність інтенсифікації у сільському господарстві України).

В інших виданнях:

  1. Непран А. В. Структурная перестройка аграрных предприятий как составная часть аграрной политики // Проблемы сельскохозяйственного производства на современном этапе: Вестник БГСХ. – Белгород, 2007. – С. 276.

АНОТАЦІЯ

Непран А. В. Удосконалення галузевої структури сільськогосподарських підприємств. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). – Харківський національний аграрний університет ім. В. В. Докучаєва, Харків, 2008.

У дисертаційній роботі викладено результати дослідження змін у галузевій структурі виробництва на макро- і мікрорівнях в умовах трансформації відносин форм власності і господарювання.

Обґрунтовані практичні підходи до порівняльної оцінки різних варіантів поєднання галузей у сільськогосподарських підприємствах. Подальший розвиток набула оцінка економічної ефективності інвестиційних проектів з урахуванням структурних зрушень у виробництві.

Розроблені організаційно-економічні показники перспективних виробничих типів сільськогосподарських підприємств, що спеціалізуються на виробництві молока. Обґрунтована економічна ефективність виробництва молока у великотоварних підприємствах з високим рівнем концентрації головної галузі.

Ключові слова: галузева структура, спеціалізація, структурні зрушення, концентрація, галузь, виробничі типи, інвестиції.

АННОТАЦИЯ

Непран А. В. Усовершенствование отраслевой структуры сельскохо-

зяйственных предприятий. – Рукопись.

Диссертация на получение научной степени кандидата экономических наук за специальностью 08.00.04 – экономика и управление предприятиями (за видами экономической деятельности). – Харьковский национальный аграрный университет им. В. В. Докучаева, Харьков, 2008.

В диссертационной работе изложены результаты исследования изменений в отраслевой структуре производства на макро- и микроуровнях в условиях трансформации отношений форм собственности и хозяйствования. Раскрыты теоретические, методологические и практические аспекты структурных сдвигов в аграрном секторе экономики.

Автор отмечает, что на сегодняшний день в условиях разрушения системы специализированных хозяйств, межхозяйственного кооперирования, необходимым условием для повышения эффективности производства является сочетание отраслей животноводства и растениеводства.

Выявлена зависимость формирования отраслевой структуры производст-

ва в сельскохозяйственных предприятиях в зависимости от уровня концентрации, интенсификации, специализации и рентабельности производства, зональных особенностей.

В условиях вступления Украины в ВТО основными производителями товарного молока должны стать крупнотоварые предприятия разных производственных типов. Отмечается, что высокая эффективность производства животноводческой продукции в условиях диспаритета цен и низкого уровня государственной поддержки возможна только в условиях высокого уровня концентрации и специализации производства.

Автором обоснованы основные направления совершенствования отраслевой структуры хозяйств молочного направления специализации, рассчитаны четыре варианта сочетания отраслей на перспективу в зависимости от степени насыщенности отраслью животноводства. При этом каждый из вариантов рассматривался как возможный инвестиционный проект. В условиях ограниченности инвестиционных ресурсов имеется возможность осуществить поэтапно во времени вначале первый вариант, затем второй, третий и четвертый.

Автор обосновал практические подходы к сравнительной оценке разных вариантов сочетания отраслей в сельскохозяйственных предприятиях. Изучены и уточнены методика оценки экономической эффективности инвестиций и выбора наиболее оптимального из них. Показаны преимущества и недостатки существующих ныне методик. Автор предлагает направления совершенствования отраслевой структуры для хозяйств животноводческой специализации, обеспечивающих высокую экономическую эффективность производства.

Дальнейшее развитие приобрела оценка экономической эффективности инвестиционных проектов с учетом структурных изменений в производстве и определена комплексная оценка влияния усовершенствование отраслевой структуры производства на эффективность использования основных факторов производства.

Установлено, что разработанные направления усовершенствования отраслевой структуры порождают специфические методы и способы повышения эффективности производства и усиливают действие других методов и способов (рост фондовооруженности труда, повышение уровня концентрации, углубление специализации производства и расширение кооперации труда). В своей совокупности все это обусловливает превращение процессов усовершенстования отраслевой структуры сельскохозяйственных предприятий в мощный фактор повышения эффективности производства.

Разработанная диссертантом экономико-математическая модель апробирована в хозяйствах Изюмского района Харьковской области, а результаты решения задачи свидетельствуют о повышении эффективности использования основных факторов производства за счет оптимизации отраслевой структуры.

Разработаны организационно-экономические показатели перспективных производственных типов сельскохозяйственных предприятий, что специализируются на производстве молока. Расчеты проводились с учетом формирования необходимых объемов конкурентоспособной продукции на продовольственном рынке, территориально-зонального размещения промышленно-перерабатываю-щих предприятий, а также требований продовольственной безопасности, еффективного использования имеющегося ресурсного потенциала и преимуществ крупнотоварного производства. Обоснована экономическая эффективность производства молока в крупнотоварных предприятиях с высоким уровнем концетрации главной отрасли.

Расчеты экономической эффективности производства в крупных специализированных хозяйств свидетельствуют, что значительную экономию ресурсов можна обеспечить при условии осуществления интенсивной формы расширенного воспроизводства, которая сопровождается внедрением ресурсо- и энергосберегающих технологий.

Ключевые слова: отраслевая структура, специализация, структурные сдвиги, концентрация, отрасль, производственные типы, инвестиции.

SUMMARY

Nepran A. V. Improvement of particular a branch structure of agricultural enterprises. it is Manuscript.

Dissertation on the receipt of scientific degree of candidate of economic sciences after speciality 08.00.04 is Economy and management by enterprises (after the types of economic activity). it is the Kharkov national agrarian university the name of in. Docuhcaeva, Kharkov, 2008.

In dissertation work it is expounded result results of research of changes in the of particular a branch pattern of production on makro- and mikrolevel in the conditions of transformation of relations of patterns of ownership and menage.

Grounded practical approaches to comparative estimation of different variants of combination of industries in agricultural enterprises. Subsequent development was acquired by estimation of economic efficiency of investment projects taking into account structural changes in production.

Developed organizationally-economic indicators of perspective types of agricultural enterprises which are specialized after production of milk. Grounded economic efficiency of production of milk in krupnotovarnykh enterprises with the high level of concentration of main industry.

Keywords: of particular a branch structure, specialization, structural changes, concentration, industry, production types, investments.



Скачать документ

Похожие документы:

  1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Актуальність теми (5)

    Документ
    ... ЗАГАЛЬНАХАРАКТЕРИСТИКАРОБОТИАктуальністьтеми. В умовах ринкових відносин необхідність ... актуальність та основні напрями дослідження. Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами ... і обґрунтовано актуальністьтеми дисертації, сформульовано ...
  2. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Актуальність теми

    Документ
    ЗАГАЛЬНАХАРАКТЕРИСТИКАРОБОТИАктуальністьтеми. Іноземний капітал відіграє важливу ... на території України) загострили актуальність вирішення питання контролю за ... ДИСЕРТАЦІЇ У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, визначено мету, завдання, об’є ...
  3. Загальна характеристика роботи актуальність теми (2)

    Документ
    ЗАГАЛЬНАХАРАКТЕРИСТИКАРОБОТИАктуальністьтеми. Прагнення вітчизняної економі ... актуальність обраної теми дослідження. Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. ... . У вступі обґрунтовано актуальністьтеми досліджень, визначено мету, ...
  4. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Актуальність теми (3)

    Документ
    ЗАГАЛЬНАХАРАКТЕРИСТИКАРОБОТИАктуальністьтеми. Новий рівень якості вітчизняної продукції є ... вибір теми дисертації, її актуальність, мету, завдання і напрями дослідження. Зв'язок роботи з науковими ...
  5. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Актуальність теми (1)

    архив
    ЗАГАЛЬНАХАРАКТЕРИСТИКАРОБОТИАктуальністьтеми. Проблема заміщення невеликих дефектів ... значимість обраної теми. Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи пов ...

Другие похожие документы..