Главная > Документ

1

Смотреть полностью

Зміст

Передмова…………………………………………………………….……...5

Перелік факультетів (інститутів) та кафедр Волинського національного університету ім. Лесі Українки ……………………………………………..6

Перелік документації деканату для забезпечення навчального процесу у Волинському національному університеті ім. Лесі Українки...……..........15

Перелік документації кафедри для забезпечення навчального процесу у Волинському національному університеті ім. Лесі Українки…….............17

Положення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців у Волинському національному університеті ім. Лесі Українки ….….…………………..………………………………..19

Положення про поточне та підсумкове оцінювання знань студентів Волинського національного університету ім. Лесі Українки в умовах кредитно-модульної системи організації навчального процесу ………….……………………………………………………………………..41

Положення про порядок переведення осіб, які навчаються на договірній основі з оплатою за рахунок коштів місцевого бюджету, галузевих міністерств, відомств, підприємств, організацій, установ та фізичних осіб, на навчання за кошти державного бюджету у Волинському національному університеті ім. Лесі Українки ......................................................................51

Положення про індивідуальний навчальний план студента Волинського національного університету ім. Лесі Українки ……………………………54

Положення про проведення практики студентів Волинського національного університету ім. Лесі Українки ……………………………58

Положення про державну атестацію здобувачів освітньо-кваліфікаційного рівня ";магістр"; в умовах кредитно-модульної системи організації навчального процесу ………………………………………………………..64

Вимоги до написання і оформлення випускних (дипломних та магістерських) робіт …………………………………………….…………72

Положення про ранжування факультетів (інститутів) Волинського національного університету ім. Лесі Українки …………………………..93

Положення про ранжування кафедр Волинського національного університету ім. Лесі Українки……………………………………….…...95

Анотація програм “ПС-Студент”, “ПС-Кафедра”………………….……..97

Пам’ятка про розподіл навчального навантаження викладачів, які працюють на умовах сумісництва …………………………………….…101

Пам’ятка про порядок заповнення і зберігання залікових і екзаменаційних відомостей……………………………………………………………..…..103

Інформаційний лист. Заходи щодо організації навчального процесу на екстернаті …………………………………………………………………..106

Порядок замовлення та видачі дублікатів документів про освіту……..109

Порядок замовлення та видачі дублікатів студентських квитків………110

Додатки …………………………………………………………………….111

Нотатки……………………………………………………………………..170

Передмова

Зазначені матеріали видаються у вигляді збірника нормативно-правових документів Волинського національного університету імені Лесі Українки, супутніх їм додатків та роз’яснень, що стосуються організації і проведення навчального процесу.

Документи акцентують увагу на основних складових навчального процесу, його понятійному апараті, вимогах та рекомендаціях, що стосуються ведення, оформлення та подання деканатами типової документації, в тому числі шляхом використання відповідних комп’ютеризованих освітніх програм, на базі яких працює комп’ютерна мережа університету. Зокрема, такими програмами є програми ”ПС-Студент” та ”ПС- Кафедра” з Web – інтерфейсом. Вони дають змогу працівникам факультетів (інститутів), кафедр оперативно вносити та редагувати відповідні дані, що стосуються навчального процесу, невідкладно інформувати про них навчальний відділ, генерувати різні форми звітних документів, переглядати в електронному вигляді ці дані у будь-якому структурному підрозділі університету, де наявна мережа Інтернет.

Своїм змістом збірник ставить за мету дати працівникам деканатів, усім викладачам факультетів (інститутів) університету відповіді на низку робочих питань, які постають протягом навчального року і, таким чином, полегшити роботу деканатів стосовно організації та якісного забезпечення навчального процесу.

Проректор з навчальної роботи проф. С.В.Гаврилюк

Перелік факультетів (інститутів) та кафедр Волинського національного університету імені Лесі Українки

Волинський національний університет імені Лесі Українки

Поштова адреса: 43025 м. Луцьк, проспект Волі, 13;
тел./факс: +8 (03322) 4-00-18.

Адреса електронної пошти: post@univer.lutsk.ua

Сайт навчального закладу: www.vdu.edu.ua

ФАКУЛЬТЕТИ Й ІНСТИТУТИ

Факультети й інститути університету функціонують

у дев’яти корпусах:

Головний корпус

просп. Волі, 13.

Навчальний корпус № 1

вул. Винниченка, 30.

Навчально-лабораторний корпус № 2

вул. Потапова, 9.

Навчальний корпус № 4

вул. Шопена, 24.

Навчальний корпус № 5

просп. Грушевського, 2 б.

Навчальний корпус № 6

вул. Ковельська, 15.

Навчальний корпус № 7

вул. Винниченка, 28.

Навчальний корпус № 8

вул. Винниченка, 30 а.

Навчальний корпус № 11

вул. Кравчука, 36.

Математичний факультет

Напрями підготовки: математика; інформатика.

Адреса факультету:

43021, м. Луцьк, вул. Потапова,9, к. 510 (5 поверх).

Телефон деканату: (03322) 4-91-58

е-mail: mathematical@univer.lutsk.ua

Декан факультету – кандидат фізико-математичних наук, доцент КОВАЛЬЧУК Ігор Романович.

Кафедри:

математичного аналізу (корпус № 2, ауд. 506);

диференціальних рівнянь і математичної фізики (корпус №2, ауд. 521);

геометрії та алгебри (корпус № 2, ауд. 515);

прикладної математики (корпус № 2, ауд. 504);

вищої математики та інформатики (корпус № 2, ауд. 103).

Фізичний факультет

Напрям підготовки: фізика (спеціалізації: фізика та інформатика; фізика).

Адреса факультету:

43021, м. Луцьк, вул. Потапова, 9, к. 406 (4 поверх).

Телефон деканату: (03322) 4-91-67.

е-mail: physical@univer.lutsk.ua

Декан факультету – кандидат фізико-математичних наук, доцент ГОЛОВІНА Ніна Анатоліївна.

Кафедри:

фізики твердого тіла (корпус № 2, ауд. 319);

теоретичної та математичної фізики (корпус № 2, ауд 324);

загальної фізики та методики викладання фізики (корпус № 2, ауд. 418).

Хімічний факультет

Напрями підготовки: хімія; екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування.

Адреса факультету:

43021, м. Луцьк, вул. Потапова, 9, к. 814 (8 поверх)

Телефон деканату: (03322) 4-99-72.

е-mail: chemical@univer.lutsk.ua

В. о. декана факультету – кандидат хімічних наук, професор КОРМОШ Жолт Олександрович.

Кафедри:

загальної та неорганічної хімії (корпус № 2, ауд. 219);

аналітичної хімії (корпус № 2, ауд.223);

органічної та біологічної хімії (корпус № 2, ауд. 817);

фізичної та колоїдної хімії (корпус № 2, ауд. 221);

екології та охорони навколишнього середовища(корпус № 2, ауд. 610).

Біологічний факультет

Напрям підготовки: біологія, лісове і садово-паркове господарство.

Адреса факультету:

43021, м. Луцьк, вул. Потапова, 9, к. 708 (7 поверх).

Телефон деканату: (03322) 4-93-27.

е-mail: biological@univer.lutsk.ua

Декан факультету – кандидат біологічних наук, доцент ПОРУЧИНСЬКИЙ Андрій Іванович.

Кафедри:

фізіології людини і тварин (корпус № 2, ауд. 702);

ботаніки та садово-паркового господарства (корпус № 2, ауд. 722);

зоології (корпус № 2, ауд. 716).

Географічний факультет

Напрями підготовки: географія (географія; економічна і соціальна географія); геодезія, картографія та землеустрій; туризм (туризм; готельне господарство).

Адреса факультету:

43021, м. Луцьк, вул. Потапова, 9, к. 601 (6 поверх).

Телефон деканату: (03322) 4-89-47.

е-mail: geographical@univer.lutsk.ua

Декан факультету – кандидат географічних наук, доцент МЕЛЬНІЙЧУК Михайло Михайлович.

Кафедри:

географії (корпус № 2, ауд. 618);

геодезії, землевпорядкування та кадастру (корпус № 11, ауд. 6);

туризму (корпус №2, ауд. 613).

Економічний факультет

Напрями підготовки: облік і аудит; фінанси і кредит.

Адреса факультету:

43021, м. Луцьк, вул. Винниченка, 28, к. 301 (3 поверх).

Телефон деканату: (03322) 4-89-78.

е-mail: economical@univer.lutsk.ua

Декан факультету – доктор економічних наук, професор ЛІПИЧ Любов Григорівна.

Кафедри:

фінансів і кредиту (корпус № 7, ауд. 304);

економіки та інноваційної діяльності (корпус № 7);

економічної теорії (корпус № 7, ауд. 308);

менеджменту організацій (корпус № 7, ауд.310 )

обліку і аудиту (корпус № 7, ауд. 305)

Юридичний факультет

Напрям підготовки: правознавство.

Адреса факультету:

43021, м. Луцьк, вул. Винниченка, 30, к.63 (2 поверх).

Телефон деканату: (03322) 4-04-11.

е-mail: justice@univer.lutsk.ua

Декан факультету – кандидат юридичних наук, доцент ЯКУШЕВ Ігор Михайлович.

Кафедри:

теорії та історії держави і права (корпус № 1, ауд. 18);

конституційного, адміністративного та фінансового права (корпус № 1, ауд. 59);

цивільного права і процесу (корпус № 1, ауд. 16);

кримінального права і процесу (корпус № 1, ауд. 65);

трудового, господарського та екологічного права (корпус № 1, ауд. 82a)

Факультет психології

Напрям підготовки: психологія.

Адреса факультету:

43021, м. Луцьк, вул. Потапова, 9, к.115 (1 поверх).

Телефон деканату: (03322) 4-93-92.

е-mail: psychological@univer.lutsk.ua

Декан факультету – доктор психологічних наук, професор ВІРНА Жанна Петрівна.

Кафедри:

загальної та соціальної психології (корпус № 2, ауд. 111);

педагогічної та вікової психології (корпус № 2, ауд. 201);

медичної психології та психодіагностики (корпус № 2, ауд. 204).

Факультет міжнародних відносин

Напрями підготовки: міжнародні відносини (міжнародні відносини; міжнародні економічні відно­сини; країнознавство; міжнародна інформація).

Адреса факультету:

43021, м. Луцьк, вул. Винниченка, 28, к. 201 (2 поверх).

Телефон деканату: (03322) 4-92-72.

е-mail: int-rel@univer.lutsk.ua

Декан факультету – кандидат географічних наук, доцент ФЕДОНЮК Сергій Валентинович.

Кафедри:

країнознавства і міжнародних відносин (корпус № 7, ауд. 4);

міжнародних економічних відносин (корпус № 7, ауд. 204);

іноземних мов факультету міжнародних відносин (корпус № 7, ауд. 213);

міжнародної інформації (корпус № 7, ауд. 6).

Факультет романо-германської філології

Напрям підготовки: філологія (мова та література (англійська); мова та література (німецька); мова та література (французька); прикладна лінгвістика).

Адреса факультету:

43025, м. Луцьк, просп. Волі, 13, к. 142 (4 поверх).

Телефон деканату: (03322) 4-84-47.

е-mail: r-g-phylology@univer.lutsk.ua

Декан факультету – кандидат філологічних наук, доцент РОГАЧ Оксана Олексіївна.

Кафедри:

англійської філології (гол. корпус, ауд. 61);

практики англійської мови (гол. корпус, ауд. 151);

німецької філології (гол. корпус, ауд. 149);

романських та класичних мов (гол. корпус, ауд. 69);

прикладної лінгвістики (гол. корпус, ауд. 85);

іноземних мов гуманітарних спеціальностей (гол. корпус, ауд. 134);

іноземних мов природничо-математичних спеціальностей (гол. корпус, ауд. 138).

Історичний факультет

Напрями підготовки: історія; політологія; документознавство та інформа­ційна діяльність; музейна справа та охорона пам’яток історії та культури.

Адреса факультету:

43025, м. Луцьк, вул. Шопена, 24, к. 68-70 (2 поверх).

Телефон деканату: (03322) 4-64-57.

е-mail: historical@univer.lutsk.ua

Декан факультету – кандидат історичних наук, доцент ШВАБ Анатолій Георгійович.

Кафедри:

давньої та нової історії України (корпус № 4, ауд. 42);

новітньої історії України (корпус № 4, ауд. 65);

історії стародавнього світу та середніх віків (корпус № 4, ауд. 98);

нової і новітньої історії зарубіжних країн (корпус № 4, ауд. 119);

археології та спеціальних історичних дисциплін (корпус № 4, ауд. 73);

політології (корпус № 4, ауд. 32);

документознавства і музейної справи (корпус № 4, ауд. 73).

Інститут філології та журналістики

Напрями підготовки: філологія(українська мова та література; мова та література (російська); мова та література (польська)), видавнича справа та редагу­вання, журналістика.

Адреса факультету:

43021, м. Луцьк, вул. Винниченка, 30 а, к. 31 (3 поверх).

Телефон деканату: (0332) 72-01- 30.

е-mail: phylological@univer.lutsk.ua

Декан Інституту – кандидат філологічних наук, доцент ГРОМИК Юрій Васильович.

Кафедри:

української літератури (корпус № 8, ауд. 25);

української мови (корпус № 8, ауд. 22);

видавничої справи та редагування і журналістики (корпус № 8, ауд. 11);

теорії літератури та зарубіжної літератури (корпус № 8, ауд. 24);

історії та культури української мови (корпус № 8, ауд. 21);

російської філології (корпус № 8, ауд. 8);

польської філології (корпус № 8, ауд. 9).

Інститут соціальних наук

Напрями підготовки: соціологія; культурологія; філософія (філософія; релігієзнавство).

Адреса інституту:

43025, м. Луцьк, просп. Волі, 13, к. 47-49 (2 поверх).

Телефон деканату: (03322) 4-8- 48.

е-mail: social.science@univer.lutsk.ua

Декан Інституту – доктор філософських наук, професор КОНДРА­ТИК Леонід Йосипович.

Кафедри:

соціології (гол. корпус, ауд. 51);

культурології та менеджменту соціокультурної діяльності (гол. корпус, ауд. 100);

філософії та релігієзнавства (гол. корпус, ауд. 104).

Інститут мистецтв

Напрям підготовки: мистецтво (музичне мистецтво; образотворче мистецтво; хореографія).

Адреса інституту:

43015, м. Луцьк, вул. Ковельська, 15, к. 16 (2 поверх).

Телефон деканату: (0332) 72-24-92.

е-mail: art@univer.lutsk.ua

Декан Інституту – кандидат педагогічних наук, професор, заслужений діяч мистецтв України ГОРДІЙЧУК Андрій Миколайович.

Кафедри:

історії, теорії мистецтв та виконавства (корпус № 6, ауд. 10);

музичних інструментів (корпус № 6, ауд. 4);

образотворчого мистецтва (корпус № 6, ауд. 28);

хореографії (корпус № 1, ауд. 100).

Педагогічний інститут

Напрями підготовки: соціальна педагогіка; дошкільна освіта; початкова освіта.

Адреса інституту:

43021, м. Луцьк, вул. Винниченка, 30, к. 75-76 (3 поверх).

Телефон деканату: (03322) 4-11-00.

е-mail: pedagogical@univer.lutsk.ua

Декан Інститутудоктор педагогічних наук, професор СМОЛЮК Іван Олександрович.

Кафедри:

педагогіки вищої школи (корпус № 1, ауд. 98);

педагогіки дошкільної та початкової освіти (корпус № 1, ауд. 92);

філології та методики початкової освіти (корпус № 1, ауд. 50)

теорії та методики природничо-математичних дисциплін початкової освіти (корпус № 1, ауд. 90 А);

соціальної педагогіки (корпус № 1, ауд. 72).

Інститут фізичної культури та здоров’я

Напрями підготовки: фізичне виховання; здоров’я людини; спорт.

Адреса інституту:

43021, м. Луцьк, вул. Винниченка, 30, к. 15 (1 поверх).

Телефон деканату:(03322) 4-20-68.

е-mail: physical.edu@univer.lutsk.ua

Декан Інститутукандидат наук з фізичного виховання і спорту, доцент БИЧУК Олександр Іванович.

Кафедри:

теорії і методики фізичного виховання (корпус № 1, ауд. 20);

олімпійського та професійного спорту (корпус № 5, ауд. 19);

фізичної реабілітації (корпус № 5, ауд. 20);

спортивних ігор (корпус № 5, ауд. 22);

спортивно-масової та туристичної роботи (корпус № 1);

здоров’я і фізичної культури (корпус № 1, ауд. 36);

валеології та безпеки життєдіяльності (корпус № 7, 4-й поверх, ауд. 6).

Підготовче відділення

Адреса підготовчого відділення:

43021, м. Луцьк, вул. Потапова, 9, к. 322 (3 поверх).

Телефон деканату: (03322) 4-04-18.

е-mail: abitur@univer.lutsk.ua

В. о. завідувача підготовчого відділення – кандидат біологічних наук, доцент ЖУРАВЛЬОВ Олександр Анатолійович

Навчально-науковий центр післядипломної освіти

Адреса центру:

43024, м. Луцьк, просп. Молоді, 8а, к. 9.

Телефон деканату:(03322) 5-93-58.

е-mail: second-edu@univer.lutsk.ua

Директор навчально - наукового центру кандидат філологічних наук, доцент СУР’ЯК Микола Володимирович.

Перелік документації деканату

для забезпечення навчального процесу

у Волинському національному університеті

імені Лесі Українки

№ З/п

Назва документу

Термін зберігання

1.

План роботи факультету

5 р.

2.

План роботи та протоколи засідань Ради факультету, методичної ради факультету

постійно

3.

Навчальні плани

1 р.

4.

Робочі навчальні плани

1 р.

5.

Матеріали щодо організації і проведення практик

1 р.

6.

Графіки навчального процесу (по семестрах)

1 р.

7.

Розклад занять

1 р.

8.

Розклад заліків, екзаменів, консультацій до екзаменів

1 р.

9.

Графік навчальних консультацій

1 р.

10.

Звіти про підсумки заліково-екзаменаційних сесій

5 р.

11.

Книга персонального обліку студентів (списки студентів факультету по спеціальностях і групах денної, заочної форм навчання та екстернату

10 р.

12.

Книга обліку руху студентів денної та заочної форми навчання

Доки не мине потреба

13.

Книга успішності студентів денної, заочної форм навчання та екстернату

5 р.

14.

Книга реєстрації заліково-екзаменаційних відомостей

5 р.

15.

Книга реєстрації залікових книжок і студентських квитків

5 р.

16.

Книга реєстрації виданих студентам довідок (для заочної форми навчання)

3 р.

17.

Журнали академічних груп

5 р.

18.

Документація ДЕК (склад комісії, протоколи, зведена відомість про успішність випускників, додатки до дипломів), звіт про роботу ДЕК

75 р. (в архіві)

19.

Протоколи засідань стипендіальної комісії

5 р.

20.

Книга контрольних відвідувань занять викладачів деканом

5 р.

21.

Відомості про виконання на факультеті навчального навантаження викладачами кафедр факультету (по семестрах)

5 р.

22.

Індивідуальні навчальні плани студентів

передаються в особову справу

23.

Накази ректора, положення ВНЗ

Перелік документації кафедри

для забезпечення навчального процесу

у Волинському національному університеті

імені Лесі Українки

№ З/п

Назва документу

Термін зберігання

1.

План роботи кафедри

5 р.

2.

Протоколи засідань кафедри

постійно

3.

Загальні розрахунки навчального навантаження кафедри на навчальний рік

5 р.

4.

Індивідуальні плани роботи викладачів, картки навантаження

3 р.

5.

Робочі плани та робочі програми з курсів, закріплених за кафедрою, типові програми з кожної дисципліни

1 р.

6.

Перелік і програми спецкурсів, факультативів

1 р.

7.

Плани роботи проблемних груп

1 р.

8.

Екзаменаційні білети, перелік питань до державних іспитів

1 р.

9.

Графік проведення навчальних консультацій, індивідуальних занять викладачами кафедр

1 р.

10.

Програми педагогічної, виробничої і навчальної практик.

Звіти керівників

1 р.

5 р.

11.

Тематика курсових робіт

3 р.

12.

Тематика дипломних робіт

5 р.

13.

Графіки проведення проміжного і підсумкового контролю з кожної дисципліни

1 р.

14.

Графіки проведення відкритих занять

1 р.

15.

Журнал взаємовідвідувань викладачами навчальних занять

5 р.

16.

Журнал контрольних відвідувань навчальних занять завідувачем кафедрою

5 р.

17.

Списки наукових та методичних публікацій викладачів

доки не мине потреба

18.

Плани роботи методичних і наукових семінарів кафедри

1 р.

19.

Плани підготовки видання викладачами кафедри навчально-методичної та науково-методичної літератури

5 р.

20.

Плани підвищення кваліфікації викладачів та їх виконання

3 р.

21.

Положення про лабораторію

до заміни

22.

Графіки роботи навчально-допоміжного персоналу

3 р.

23.

Накази ректора, положення ВНЗ

доки не мине потреба

ЗАТВЕРДЖЕНО

ректором університету

від 05.06.2008 р.

положення

про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців у Волинському національному університеті імені Лесі Українки

1. Загальні положення

Політичні і соціально-економічні зміни в суспільстві, зміцнення державності України, її інтеграція в світове співтовариство неможливі без структурної реформи національної системи вищої освіти, спрямованої на розвиток нового громадянина, забезпечення мобільності, працевлаштування та конкурентоспроможності фахівців із вищою освітою. Україна приєднанням до Болонської угоди підтвердила бажання і готовність до інтеграції в освітній і науковий простір Європи, у зв’язку з чим активно здійснює модернізацію освітньої діяльності в контексті європейських вимог. Однією з передумов входження України до єдиної Європейської зони вищої освіти є реалізація системою вищої освіти України принципів Болонського процесу.

У 1997 році під егідою Ради Європи та ЮНЕСКО було розроблено і прийнято Лісабонську конвенцію про визнання кваліфікацій, що належать до вищої освіти Європи. Цю конвенцію підписали 43 країни (Україна в тому числі), більшість із яких сформулювали згодом принципи Болонської декларації. Лісабонська угода декларує наявність і цінність різноманітних освітніх систем і ставить за мету створення умов, за яких більша кількість людей, скориставшись усіма цінностями і надбаннями національних систем освіти і науки, зможе бути мобільною на європейському ринку праці.

Через рік чотири країни — Франція, Італія, Велика Британія та Німеччина — підписали так звану Сорбонську декларацію, завдання якої спрямовані на створення відкритого європейського простору вищої освіти, що має стати більш конкурентоспроможним на світовому ринку освітніх послуг. Основна ідея цих документів — циклова та ступенева структура вищої освіти, використання системи кредитів (ECTS), міжнародне визнання бакалавра як рівня вищої освіти та надання йому права продовжувати навчання за освітніми програмами магістра і докторська підготовка з дотриманням положень Лісабонської угоди.

Загалом визначальними критеріями освіти в рамках Болонського процесу є: якість підготовки фахівців; зміцнення довіри між суб’єктами освіти; відповідність європейському ринку праці; мобільність; сумісність кваліфікації на вузівському та післявузівському етапах підготовки; посилення конкурентоспроможності Європейської системи освіти, відповідність ступенів і циклів підготовки, посилення науково-дослідницької компоненти освіти на основі наукової інтеграції країн-учасниць угоди.

У зв’язку з цим рішеннями Колегії Міністерства освіти і науки України від 28 лютого 2003 p. (протокол № 2/3- 4) та від 24 квітня 2003 p. (протокол №5/5-4) передбачено проведення з 2004/2005 навчального року педагогічного експерименту щодо впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу (далі — КМСОНП) у вищих навчальних закладах III-IV рівнів акредитації, а рішенням колегії від 24.03.2005 року вищі навчальні заклади зобов’язано запровадити КМСОНП з 2005/2006 навчального року для студентів усіх напрямів підготовки і спеціальностей.

Основним завданням упровадження кредитно-модульної системи підготовки фахівців є використання передбаченої Болонською декларацією системи академічних кредитів, що аналогічна ЕСТS (Європейській кредитно-трансферній системі). Саме її розглядають як засіб підвищення мобільності студентів при переході з однієї навчальної програми на іншу, включно з програмами післядипломної освіти. ЕСТS стане багатоцільовим інструментом визнання й мобільності, засобом реформування навчальних програм, а також засобом передачі кредитів вищим навчальним закладам інших країн. Важливий аспект запровадження кредитної системи накопичення — можливість враховувати всі досягнення студента, а не тільки навчальне навантаження, наприклад, участь у наукових дослідженнях, конференціях, предметних олімпіадах тощо.

Визначення змістових модулів навчання з кожної дисципліни, узгодження кредитних систем оцінювання досягнень студента повинно стати основою для вирішення ще однієї задекларованої в Болоньї мети — створення умов для вільного переміщення студентів, викладачів, менеджерів освіти та дослідників на теренах Європи.

Обов’язковою також є наявність внутрішніх та зовнішніх державних і громадських систем контролю та оцінки якості освіти.

Це Положення розроблено відповідно до наказів Міністерства освіти і науки України від 23.01.2004 р. № 48 „Про проведення педагогічного експерименту з кредитно-модульної системи організації навчального процесу”, від 23.01.2004 р. № 49 „Про затвердження Програми дій щодо реалізації положень Болонської декларації в системі вищої освіти і науки України на 2004-2005 рр.” та Тимчасового положення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців, затвердженого наказом МОН України від 23.01.2004 р. № 48, наказу № 774 від 30.12.2005 р. „Про впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу”, рекомендацій Міністерства освіти і науки України „Щодо впровадження кредитно-модульної системи у вищих навчальних закладах ІІІ-IV рівнів акредитації”, „Щодо структури та ведення індивідуального навчального плану студента”, „Щодо структури залікового кредиту та порядку оцінювання навчальних досягнень студентів” № 774 від 31.12.2005 р.

Положення конкретизує викладені в міністерських документах загальні принципи організації навчального процесу за кредитно-модульною системою та забезпечує умови для впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у Волинському державному університеті імені Лесі Українки.

1.1. Загальна характеристика КМСОНП

Метою впровадження КМСОНП є підвищення якості вищої освіти фахівців і забезпечення на цій основі конкурентоспроможності випускників та престижу української вищої освіти в європейському та світовому освітньому і науковому просторі.

Основними завданнями КМСОНП є:

- адаптація ідей ECTS до системи вищої освіти України для забезпечення мобільності студентів у процесі навчання та гнучкості підготовки фахівців, враховуючи швидкозмінні вимоги національного та міжнародного ринків праці;

- забезпечення можливості навчання студента за індивідуальною варіативною частиною освітньо-професійної програми, що сформована на основі вимог замовників та побажань студента і сприяє його саморозвитку і, відповідно, підготовці до життя у вільному демократичному суспільстві;

- стимулювання учасників навчального процесу з метою досягнення високої якості вищої освіти;

- унормування порядку надання студентові можливості отримати професійні кваліфікації відповідно до ринку праці.

1.2. Основні терміни і поняття

Академічна довідка оцінювання знань (додаток до диплома) – документ, який засвідчує навчальні досягнення студента.

Академічний календар — календарні терміни навчального процесу та вивчення окремих дисциплін протягом академічного року.

Бакалавр — освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти, що присвоюється особі, яка засвоїла програму вищої освіти з терміном навчання три - чотири роки і успішно пройшла підсумкову атестацію. Дає право на продовження навчання з отриманням ступеня магістра, дозволяє працювати на первинних посадах на ринку праці.

Договір про навчання між студентом і вищим навчальним закладом – документ, який визначає напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень, джерело і порядок фінансування, порядок розрахунків та інші умови навчання.

Індивідуальний навчальний планстудентадокумент, що формується на основі переліку змістових модулів освітньо-професійної програми і структурно-логічної схеми підготовки фахівців.

Інформаційний пакет — документ, який містить загальну інформацію про університет, назви напрямів, спеціальностей, спеціалізацій спеціальностей, анотації (змістові модулі) обов’язкових та вибіркових курсів, методики і технології викладання, залікові кредити, форми та умови проведення контрольних заходів, опис системи оцінювання якості освіти тощо.

Кваліфікація — сертифікація досягнень або компетенцій студента з зазначенням виду і назви підготовки, яка надає право доступу до подальшої освіти та професійної діяльності.

Кредитно-модульна система організації навчального процесу — модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні модульних технологій навчання та залікових освітніх одиниць (залікових кредитів). Структурними елементами системи є:

кредит— одиниця вимірювання часу, необхідного студенту для засвоєння певної складової навальної програми. Кредит враховує всі форми навчального навантаження студента: аудиторні заняття, самостійну роботу, індивідуальну роботу, підготовку до іспитів, науково-дослідницьку роботу тощо;

заліковий кредит(ЗК) — одиниця виміру навчального навантаження студента, необхідного для засвоєння змістових модулів або блоку змістових модулів; кредит є відносною одиницею і вимірює час, в середньому необхідний студенту для засвоєння змістового модуля. Кредит враховує всі форми навчального навантаження студента: аудиторні заняття, самостійну роботу, підготовку до екзаменів, науково-дослідницьку роботу, олімпіади тощо. Для денної форми навчання загальна кількість кредитів за навчальний рік становить 60;

змістовий модуль – це логічно завершена, відносно самостійна, цілісна частина навчального курсу, сукупність теоретичних та практичних завдань відповідного змісту та структури з розробленою системою навчально-методичного та індивідуально-технологічного забезпечення, необхідним компонентом якого є відповідні форми поточного та підсумкового рейтингового контролю;

модуль — задокументована завершена частина освітньо-професійної програми (навчальної дисципліни, практики, державної атестації), що реалізується відповідними формами навчального процесу.

Куратор – науково-педагогічний працівник (як правило, професор або доцент), який надає рекомендації студенту щодо формування індивідуального навчального плану та контролює його виконання.

Куратор ECTS від університету – особа, яка відповідає за виконання вищим навчальним закладом норм ECTS, сприяє практичному втіленню ECTS та координує роботу кураторів ECTS від факультетів.

Куратор ECTS від факультету – науково-педагогічний працівник, який координує роботу кураторів, відповідає за підготовку інформаційного пакету за навчальними напрямами і спеціальностями.

Магістр — академічний ступінь (кваліфікація), який отримують бакалаври (дипломовані фахівці) в результаті засвоєння основної освітньої програми вищої освіти з тривалістю навчання один — два роки; дає право на займання основних посад на ринку праці, продовження навчання в аспірантурі.

Модульна технологія навчання – одна із сучасних педагогічних технологій, що передбачає модульну (блочну) побудову навчального матеріалу та його засвоєння шляхом послідовного та ґрунтовного опрацювання навчальних модулів, мотивацію навчання на основі визначення цілей, значну самостійну навчально-пізнавальну діяльність студента та різноманітні форми діагностики рівня його знань та вмінь.

Модульна побудова навчального матеріалу – структурування навчального матеріалу на основі модульної програми.

Модульна програма – система засобів та прийомів, за допомогою яких досягається інтегруюча дидактична мета сукупності всіх навчальних модулів конкретної навчальної дисципліни.

Навчальна дисципліна (у вищому навчальному закладі) — педагогічно адаптована система понять про явища, закономірності, закони, теорію, методи і т. ін. (система змістових модулів, об’єднаних за змістом освіти) будь-якої галузі діяльності (або сукупності галузей діяльності) з визначенням необхідного рівня сформованості у студентів певної сукупності знань, умінь і навичок, передбачених для засвоєння.

Навчальний об'єкт — обсяг навчальної інформації, яка має самостійну логічну структуру і зміст та дає можливість оперувати цією інформацією в процесі розумової діяльності.

Навчальний елемент — автономний навчальний матеріал, призначений для засвоєння елементарної одиниці знання або вміння, який використовується для самонавчання або навчання під керівництвом викладача. Навчальний елемент починається з декларації про той об'єм знань і/або умінь, яким повинна оволодіти особа, яка навчається, містить відповідний теоретичний матеріал, різні тести і вправи. Навчальні елементи групуються у змістові модулі, що є структурними одиницями навчального курсу (дисципліни).

Науково-методичне забезпечення вищої освітикомплекс навчальної, наукової літератури, методологічних, дидактичних і методичних розробок згідно зі стандартами вищої освіти.

Програма навчання — перелік курсів (навчальних дисциплін), необхідних для здобуття студентом відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня. Програма також визначає напрями навчання і необхідні для отримання кваліфікації вимоги.

Програма навчальної дисциплінидокумент, що визначає мету, зміст, обсяг, порядок вивчення дисципліни, рівень сформованості вмінь і знань, навчально-методичне забезпечення.

Результати навчання — специфічні інтелектуальні і практичні навички (компетенції), отримані в результаті засвоєння змісту освітньої програми навчання.

Рейтингова система оцінювання – система визначення якості виконаної студентом навчальної роботи та рівня набутих ним знань і вмінь, що передбачає оцінювання в балах усіх результатів, досягнутих під час поточного, модульного та семестрового контролю.

Рейтинг (рейтингова оцінка) – кількісна оцінка досягнень студента за багатобальною шкалою в процесі виконання ним заздалегідь визначеної сукупності навчальних завдань.

Система освіти — сукупність взаємодіючих освітніх програм та державних освітніх стандартів різного рівня і спрямованості; мережа освітніх установ, що реалізують їх незалежно від організаційно-правових форм, типів і видів; система органів управління освітою і підвідомчих їм установ та організацій.

Спеціальність — сукупність знань, умінь, навичок із певної галузі знань та практичної діяльності, здобутих у процесі цілеспрямованої підготовки та досвіду практичної роботи, підтверджених відповідним документом про освіту.

Трансфер кредитів — „перенесення кредитів” у розумінні визнання вищим навчальним закладом залікових одиниць або кваліфікацій, отриманих студентом в іншому навчальному закладі (в тому числі закладі іншої країни).

Якість вищої освіти — відповідність вищої освіти як соціальної системи соціально-економічним потребам, інтересам особи, суспільства і держави, що відображає компетентність, ціннісні орієнтації, соціальну спрямованість і зумовлює здатність задовільняти як особисті духовні й матеріальні потреби, так і потреби суспільства.

1.3. Принципи впровадження

Для впровадження КМСОНП доцільно дотримуватися ряду принципів.

 Принцип порівняльної трудомісткості кредитів - досягнення кожним студентом встановлених ECTS норм, які забезпечують академічну мобільність студентів, державне й міжнародне визнання результатів освіти на конкретних етапах виконання індивідуального навчального плану.

Принцип кредитності - декомпозиція змісту освіти й навчання на відносно єдині та самостійні за навчальним навантаженням студентів сегменти, які забезпечують:

а) на рівні індивідуального навчального плану — набір (акумулювання) відповідної трудомісткості кількості кредитів, які узгоджені з установленою нормою виконання студентом навчального навантаження в умовах кредитно-модульної організації навчального процесу;

б) на рівні вивчення навчальної дисципліни — набір (акумуляція) відповідної для цієї дисципліни кількості кредитів, що включає в себе виконання необхідних видів діяльності, які передбачені програмою вивчення навчальної дисципліни.

 Принцип модульності - організація процесу оволодіння студентом змістовими модулями і виявлення специфічного для модульного навчання використання методів і прийомів навчально-виховних заходів, основним змістом яких є активна самостійно-творча пізнавальна діяльність студента.

Принцип методичного консультування - наукове та інформаційно-методичне забезпечення діяльності учасників освітнього процесу.

Принцип організаційної динамічності - забезпечення можливостей зміни змісту навчання з урахуванням динаміки соціального замовлення і потреб ринку праці.

Принцип гнучкості та партнерства передбачає побудову системи освіти таким чином, щоб зміст навчання і шляхи досягнення цілей освіти та професійної підготовки відповідали індивідуальним потребам і можливостям студента.

Принцип пріоритетності змістової й організаційної самостійності та зворотного зв’язку ґрунтується на створенні умов організації навчання, що вимірюється та оцінюється результатами самостійної пізнавальної діяльності студентів.

Принцип науковості та прогностичностіполягає у побудові (встановленні) стійких зв’язків змісту навчання з науковими дослідженнями.

Принцип технологічності та інноваційності потребує використання ефективних педагогічних та інформаційних технологій, що сприяє якісній підготовці фахівців із вищою освітою та входженню в єдиний інформаційний та освітній простір.

Принцип усвідомленої перспективи забезпечується створенням умов для глибокого розуміння студентом цілей освіти та професійної підготовки, а також можливості їх успішного досягнення

 Принцип діагностичності - можливість оцінювання рівня досягнення та ефективності, цілей освіти та професійної підготовки, сформульованих і реалізованих у КМСОНП.

1.4. Вимоги до впровадження

Для впровадження КМСОНП вищий навчальний заклад повинен мати такі основні елементи ECTS:

- інформаційний пакет — документ, що містить загальну інформацію про університет, назви напрямів, спеціальностей, спеціалізацій спеціальностей, анотації (змістові модулі) обов’язкових та вибіркових курсів, методики і технології викладання, залікові кредити, форми та умови проведення контрольних заходів, опис системи оцінювання якості освіти тощо;

- договір про навчання між студентом і вищим навчальним закладом (напрям, освітньо-кваліфікаційний рівень, правила і джерела фінансування, система розрахунків);

- академічна довідка оцінювання знань, що засвідчує досягнення студента в системі накопичення кредитів і за шкалою успішності на національному рівні, і за системою ECTS.

Нормативний термін навчання визначається на підставі галузевих стандартів вищої освіти. Граничний термін може перевищувати нормативний на 1 рік. Різниця між граничним і нормативним термінами не фінансується з державного бюджету.

Формами організації навчального процесу в умовах КМСОНП є лекційні, практичні, семінарські, лабораторні, індивідуальні заняття, всі види практик та консультацій, виконання самостійних завдань та інші форми і види навчальної та науково-дослідницької діяльності студентів.

На основі навчального плану спеціальності формується індивідуальний навчальний план студента, який включає нормативні та вибіркові змістові модулі, що можуть поєднуватися у певні навчальні дисципліни. Нормативні змістові модулі необхідні для виконання вимог нормативної частини освітньо-кваліфікаційної характеристики. Вибіркові змістові модулі забезпечують підготовку згідно з варіативною частиною освітньо-кваліфікаційної характеристики, у тому числі відповідність обсягу підготовки, передбаченому нормативним терміном навчання. Вони дають можливість здійснювати підготовку за спеціалізацією певної спеціальності та сприяють академічній мобільності і поглибленій підготовці в напрямах, визначених характером майбутньої діяльності. Сукупність нормативних змістових модулів визначає обов’язкову складову індивідуального навчального плану студента.

Змістові модулі нормативних навчальних дисциплін гуманітарного та соціально-економічного циклу і природничо-наукового циклу при підготовці студентів на споріднених напрямах повинні бути уніфікованими у встановленому порядку.

Спорідненість напрямів підготовкивизначається спільністю переліку змістових модулів, які відносяться до нормативної складової індивідуального навчального плану студента цих напрямів підготовки, коли різниця між обсягами необхідних змістових модулів може бути засвоєна студентом у межах граничного терміну підготовки.

Поділ навчального матеріалу дисципліни на залікові модулі, їх кількість, види поточного контролю та терміни його проведення визначаються та ухвалюються відповідною кафедрою, затверджуються методичною комісією факультету і доводяться до відома студентів та викладачів.

Система оцінювання якості освіти студента (зарахування залікових кредитів) має бути стандартизованою та формалізованою.

Додаток 1. Зразок інформаційного пакету

1.5. Керівництво процесом та контроль за виконанням.

Куратором ECTS від університету є проректор з навчальної роботи, який відповідає за виконання вищим навчальним закладом норм ECTS, сприяє практичному втіленню ECTS та координує роботу кураторів ECTS від факультетів.

Кураторами ECTS від факультетів є декани. Вони координують роботу кураторів, відповідають за організацію навчального процесу на факультетах в умовах кредитно-модульної системи.

Кураторами призначаються науково-педагогічні працівники, які надають рекомендації студентам щодо формування індивідуального навчального плану та контролюють його виконання.

2. Планування навчального процесу.

2.1. Навчальний план.

Навчальний план - це нормативний документ вищого навчального закладу (ВНЗ), який складається відповідно до освітньо-професійної програми (ОПП) та освітньо-кваліфікаційної характеристики (ОКХ) і визначає перелік та обсяг нормативних і вибіркових навчальних дисциплін, послідовність їх вивчення, конкретні форми проведення занять та їх обсяг, графік навчального процесу, форми проведення підсумкового контролю, а також обсяг часу, передбачений на індивідуальну й самостійну роботу студентів.

Графік навчального процесу.

Тривалість навчального року становить 52 тижні (з 1 вересня до 31 серпня). Навчальних тижнів на рік - 42 (включаючи екзаменаційну сесію). Тривалість семестрового контролю і державних атестацій не повинна перевищувати 3-х тижнів на семестр, сумарна тривалість канікул за рік - не менше 8-и тижнів. Тривалість практик та періоди їх проведення визначаються чинними Державними освітніми стандартами (ОКХ, ОПП, базові навчальні плани тощо) підготовки фахівців за спеціальностями.

План навчального процесу включає:

1. Цикл навчальних дисциплін гуманітарної та соціально-економічної підготовки.

2.1. Цикл навчальних дисциплін природничо-наукової підготовки.

2.2.Цикл навчальних дисциплін професійної та практичної підготовки.

3.1. Цикл дисциплін вільного вибору ВНЗ.

3.2. Цикл дисциплін вільного вибору студентом.

Перший цикл навчальних дисциплін є уніфікованим.

Кількість кредитів і загальний обсяг годин з інших циклів навчальних дисциплін встановлюється факультетами залежно від специфіки фахової підготовки. Кредит передбачає всі види навчальної діяльності: лекції, практичні заняття, семінари, консультації, індивідуальну, самостійну роботу, підсумковий контроль, дипломну (магістерську) роботу, всі види практики чи інші види діяльності, пов’язані з оцінюванням. Практики (навчальні та виробничі) можуть становити окремий кредит.

На один навчальний рік відводиться 60 кредитів, на семестр – 30 кредитів. Нормативна кількість залікових одиниць для підготовки бакалавра з терміном навчання 4 роки становить не менше 240 кредитів без державної атестації. На державну атестацію кредити відводяться окремо. Один кредит – 36 годин. Загальний обсяг годин на підготовку бакалавра становить 8640, із них не більше 50% - аудиторна робота; 50 % - індивідуальна та самостійна робота студента. Тижневе аудиторне навантаження студента не повинно перевищувати 30 годин.

Кількість кредитів для освітньо-кваліфікаційного рівня “Магістр” повинна становити не менше 60 кредитів, загальна кількість годин - 2160 годин. Тижневе аудиторне навантаження не повинно перевищувати 18 годин.

Загальна кількість заліків та екзаменів на заліково-екзаменаційну сесію – не більше 10 форм контролю.

Додаток 2. Рекомендації щодо розроблення навчальних планів

2.2 Індивідуальний навчальний план

Індивідуальний навчальний план студента (ІНПС) згідно з вимогами ECTS та „Тимчасового положення про впровадження кредитно-модульної системи підготовки фахівців”, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 23.01.2004р., а також відповідно до наказу МОН №774 від 30.12.2005р. є робочим документом студента, що містить інформацію про перелік та послідовність вивчення навчальних дисциплін, обсяг навчального навантаження студента, типи індивідуальних завдань, систему оцінювання, а також оцінки поточної і підсумкової діяльності та державної атестації випускника.

Індивідуальний навчальний план студента формується на основі базового навчального плану підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра або магістра у розрізі років (семестрів) та включає нормативні і вибіркові дисципліни. Він відображає структурно-логічну схему підготовки фахівця з певної спеціальності.

Нормативні дисципліни, що входять до робочого навчального плану відповідного семестру, є обов'язковими для включення до ІНПС. Навчальні дисципліни за вибором забезпечують виконання вимог варіативної частини. Їх формування здійснює студент за участю куратора, з урахуванням власних потреб та інтересів щодо майбутньої фахової діяльності. Навчальні дисципліни, вивчені додатково, включаються до індивідуального навчального плану (за бажанням студента) при наявності офіційного документа, виданого установою (в тому числі закордонною), що має право на надання послуг з вищої освіти.

У кожному з циклів дисциплін, які входять до навчального плану (гуманітарної, природничо-наукової, професійної та практичної підготовки)студент має можливість вибрати вибіркові дисципліни (в межах передбаченої варіативної складової), які в сукупності з нормативними (обов'язковими) формують його індивідуальний навчальний план.

Формування вибіркової складової ІНПС освітньо-професійного рівня „Магістр” здійснюється випускаючою кафедрою. У цьому випадку індивідуальні потреби студента реалізуються шляхом вибору ним тієї чи іншої магістерської програми зі спеціальності.

Сумарна трудомісткість навчальної роботи з дисциплін, що включені до ІНПС, у кожному семестрі повинна складати не менше 30 кредитів (не менше 60 кредитів на рік).

Індивідуальний навчальний план студента складається студентом на кожний навчальний рік (на наступний навчальний рік складається в кінці поточного) у розрізі семестрів, підписується студентом, куратором, затверджується деканом факультету, проректором із навчальної роботи.

Протягом усього періоду навчання до ІНПС викладачами університету вносяться дані щодо поточної і підсумкової успішності студента з нормативних та вибіркових навчальних дисциплін та результати державної атестації.

Студент несе персональну відповідальність за виконання індивідуального навчального плану.

Контроль за виконанням ІНПС здійснює куратор академічної групи.

Куратор призначається наказом ректора за поданням декана відповідного факультету. У рамках виконання своїх функцій куратор підпорядкований деканові, який є куратором ЕСТS від факультету.

На куратора покладається виконання таких основних завдань:

  • надання кваліфікованих консультацій щодо формування індивідуального навчального плану студента, його виконання протягом усього періоду навчання;

  • ознайомлення студентів із нормативно-методичними матеріалами (інформаційним пакетом тощо), які регламентують організацію навчального процесу за кредитно-модульною системою;

  • погодження індивідуального навчального плану студента та подання його на затвердження деканові факультету, проректору з навчальної роботи;

  • контроль за виконанням індивідуального навчального плану студента на підставі відомостей про зараховані залікові кредити з подальшим поданням пропозицій щодо продовження навчання студента або щодо його відрахування.

Куратор має право:

  • відвідувати всі види занять студента згідно з його індивідуальним навчальним планом;

  • подавати пропозиції деканові факультету щодо переведення на інший курс, відрахування та заохочення студента.

3. Організаційно-методичне забезпечення КМСОНП

Організаційно-методичне забезпечення КМСОНП передбачає використання всіх документів, регламентованих чинною нормативною базою щодо вищої освіти, адаптованих і доповнених з урахуванням особливостей цієї системи.

3.1. Структура навчальної дисципліни (курсу) та залікового кредиту

Навчальна дисципліна (курс) складається з декількох залікових кредитів, кількість яких визначається змістом та формами організації навчального процесу. Заліковий кредит — це завершена задокументована частина змісту навчальної дисципліни, вивчення якої для студентів, як правило, завершується підсумковим оцінюванням (тестуванням, заліком або семестровим екзаменом).

Заліковий кредит складається з модулів (частина програми навчальної дисципліни поєднана із формами навчання — лекційні, практичні, семінарські, лабораторні та індивідуальні заняття, всі види практик та консультацій, виконання самостійних завдань студентів та інші форми і види навчальної та науково-дослідницької діяльності студентів), кожний із яких у свою чергу складається із змістових модулів (одна або декілька тем).

У заліковому кредиті оцінюються всі види навчальної діяльності студента, що формують компетенції.

Таблиця 1. Опис навчального курсу

Напрям, спеціальність, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчального курсу

Напрям: шифр та назва напряму

Спеціальність: шифр та назва спеціальності

Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр / магістр

Кількість кредитів, відповідних ECTS: к-ть кредитів

Загальна кількість годин:к-ть годин

Тип курсу: обов’язковий / за вибором

Рік підготовки: (1, 2, 3...)

Семестр: 1/2

Лекції: к-ть годин

Семінари: к-ть годин

Практичні (лабораторні): к-ть годин

Самостійна робота: к-ть годин

Індивідуальна робота: тип індивідуального завдання,к-ть годин

Модулів: к-ть модулів

Змістових модулів: к-ть модулів

Вид контролю: залік (іспит)

3.2. Структура навчальної діяльності студента

Модульний принцип навчальної діяльності студента передбачає модульну структуру навчальної дисципліни (курсу), а відповідно й оцінку результатів виконання певного виду робіт, які складають зміст змістового модуля.

Таблиця 2.Структура залікового кредиту.

Тема

Кількість годин, відведених на:

лекції

практичні заняття

самостійну роботу

індивідуальну роботу

Змістовий модуль I. Назва

Тема 1.Назва.

Тема 2.Назва і т.д.

Змістовий модуль II. Назва і т.д.

Всього годин

Навчальна дисципліна членується на змістові модулі. Для кожного змістового модуля визначається кількість аудиторних (лекційних, лабораторних, практичних, семінарських) годин і кількість годин самостійної та індивідуальної роботи.

Навчальна дисципліна може складатись з одного або кількох залікових кредитів. Заліковий кредит повинен бути обов’язково оцінений (контрольна робота, залік, іспит).

Кожний вид навчальної діяльності студента в межах залікового кредиту (модуль) має питому частку в підсумковій оцінці з залікового кредиту.

3.3. Індивідуальна та самостійна робота студента

Методологія процесу навчання оцінювання знань студента в КМСОНП полягає у переорієнтації з лекційно-інформативної на індивідуально-диференційовану, особистісно-орієнтовану форму та організацію самоосвітистудента.

Індивідуальна робота студента є формою організації навчального процесу, яка передбачає створення умов для якнайповнішої реалізації творчих можливостей студентів через індивідуально-спрямований розвиток їх здібностей, науково-дослідну роботу і творчу діяльність. Індивідуальні заняття проводяться під керівництвом викладача у позааудиторний час за окремим графіком, складеним кафедрою з урахуванням потреб і можливостей студента. Індивідуальні заняття на молодших курсах спрямовуються здебільшого на поглиблене вивчення студентами окремих навчальних дисциплін, на старших курсах вони мають науково-дослідний характер і передбачають безпосередню участь студента у виконанні наукових досліджень та інших творчих завдань.

У робочій навчальній програмі курсу в розділі „Індивідуальна робота” зазначається тип індивідуального завдання та загальні вимоги до його виконання. Індивідуальне завдання повинно мати практичне спрямування та творчий, дослідницький характер. Нижче наведені приклади індивідуальних завдань у різних галузях знань:

Таблиця 3. Приклади індивідуальних завдань у різних галузях.

Галузь знань

Приклади індивідуальних завдань

Фізика, математика, інформатика

Складання розрахункових або евристичних задач, розробка математичних або функціональних моделей об’єктів та явищ, розробка комп’ютерних програм, комп’ютерне моделювання, створення баз даних тощо.

Біологія

Виготовлення колекцій, гербаріїв, розробка схем систематизації органічного світу, розробка теоретичних функціональних моделей організму тощо.

Географія

Розробка структурно-функціональних схем природних та економічних комплексів, функціональних моделей географічних процесів, складання карт, виготовлення колекцій тощо.

Історія

Історіографічний опис, біографічні дослідження, історичні нариси, складання схем історико-політичної та історико-економічної динаміки тощо.

Психологія

Складання психодіагностичних тестів, психологічних характеристик тощо.

Індивідуальне завдання виконується на основі знань, умінь та навичок, одержаних під час лекційних, семінарських, практичних та лабораторних занять, охоплює декілька тем або зміст навчального курсу в цілому.

Самостійна робота студента є основним засобом засвоєння навчального матеріалу в час, вільний від обов'язкових навчальних занять, без участі викладача.

Зміст самостійної роботи з кожної навчальної дисципліни визначається робочою навчальною програмою дисципліни та методичними рекомендаціями викладача.

У робочій навчальній програмі в розділі „Завдання для самостійної роботи” вказується зміст навчального матеріалу, що є предметом самостійного опрацювання. Самостійна робота може включати:

- опрацювання теоретичних основ лекційного матеріалу;

- вивчення окремих тем або питань, що не розглядаються в курсі лекцій;

- підготовка до виступів на семінарах;

- підготовка до практичних, лабораторних занять;

- переклад текстів;

- розв’язування і письмове оформлення задач, схем, діаграм, карт тощо;

- систематизація вивченого матеріалу перед іспитом та ін. види роботи.

Самостійна робота студентів забезпечується всіма навчально-методичними засобами, необхідними для вивчення конкретної навчальної дисципліни чи окремої теми: підручниками, навчальними та методичними посібниками, конспектами лекцій, навчально-лабораторним обладнанням, інтерактивними навчально-методичними комплексами дисциплін, електронно-обчислювальною технікою тощо.

Студентам також рекомендується для самостійного опрацювання відповідна наукова література та періодичні видання.

Методичне забезпечення самостійної роботи студентів повинне передбачати й засоби самоконтролю (тести, пакет контрольних завдань і т. ін.).

Викладач визначає обсяг і зміст самостійної роботи, узгоджує її з іншими видами навчальної діяльності, розробляє методичні засоби проведення поточного та підсумкового контролю, здійснює діагностику якості самостійної роботи студента, аналізує її результати.

3.4. Робоча навчальна програма

Робоча навчальна програма курсу є нормативним документом вищого навчального закладу, що розробляється кафедрою для кожної дисципліни на основі освітньо-професійної програми відповідно до навчального плану.

Робоча навчальна програма курсу за своїм змістом є документом, що визначає обсяги знань, умінь, якими повинен оволодіти студент відповідно до освітньо-професійної характеристики, алгоритм вивчення навчального матеріалу з урахуванням міждисциплінарних зв’язків, що виключає дублювання навчального матеріалу при вивченні спільних для різних курсів проблем, необхідне методичне забезпечення, складові та технологію оцінювання знань.

Робоча програма навчальної дисципліни розробляється за такою структурою:

  • опис навчального курсу;

  • пояснювальна записка;

  • структура залікового кредиту;

  • тематичний план змістових модулів курсу;

  • теми практичних занять;

  • теми семінарських занять;

  • теми лабораторних занять;

  • завдання для самостійної роботи;

  • індивідуальні завдання;

  • оцінювання

  • рекомендована література

Додаток 3. Пояснювальна записка до складання робочої програми навчальної дисципліни

3.5. Контроль успішності студента

Академічні успіхи студента визначаються за допомогою системи оцінювання, що використовується у вищому навчальному закладі, з обов’язковим переведенням оцінок до національної шкали та шкали ECTS.

Шкала оцінювання академічних успіхів студента – 100-бальна. Переведення оцінки в шкалу ECTS та національну шкалу здійснюється за схемою:

Таблиця 4. Переведення балів у шкалу ECTS та національну шкалу.

Оцінка

в балах

Оцінка

за національною шкалою

Оцінка за шкалою ECTS

Оцінка

Пояснення

90-100

Відмінно

A

відмінне виконання

82–89

Добре

B

вище середнього рівня

75–81

C

загалом хороша робота

67–74

Задовільно

D

непогано

60–66

E

виконання відповідає мінімальним критеріям

35–59

Незадовільно

Fx

необхідне перескладання

1–34

F

необхідне повторне вивчення курсу

Підсумкова (загальна) оцінка з навчальної дисципліни є сумою рейтингових оцінок (балів), одержаних за окремі оцінювані форми навчальної діяльності: поточне та підсумкове тестування рівня засвоєності теоретичного матеріалу під час аудиторних занять та самостійної роботи (модульний контроль); оцінка (бали) за виконання лабораторних досліджень; оцінка (бали) за практичну діяльність під час практик; оцінка за ІНДЗ; оцінка (бали) за курсову роботу; оцінка (бали) за участь у наукових конференціях, олімпіадах, наукові публікації тощо.

Так, у запропонованому нижче прикладі дисципліна складається з трьох змістових модулів. Підсумкова оцінка у 100-бальній шкалі є сумою трьох складових:

- сумарної кількості балів за поточне оцінювання з відповідних тем, причому за змістові модулі І і ІІ можна отримати максимально по 5 балів, за змістовий модуль ІІІ – 10 балів;

- оцінки за навчальний проект (ІНДЗ) – максимум 20 балів;

- модульних контрольних оцінок (максимум 20 балів за кожен змістовий модуль).

Таблиця 5.

Модуль 1

(поточне опитування)

Модуль 2

(навчальний проект)

Модуль 3

(модульний контроль)

Сума

Змістовий модуль I

Змістовий модуль II

Змістовий модуль IIІ

20

ЗМ-1 – 20

ЗМ-2 – 20

ЗМ-3 – 20

100

5

5

10

Якщо сума набраних балів становить не менше 60, то вона може бути зарахована як підсумкова оцінка з навчальної дисципліни. У противному випадку, або за бажання підвищити рейтинг, студент складає іспит (залік). При цьому бали, набрані за результатами модульних контрольних робіт, анулюються.

Кількість модулів визначається метою та змістом програми і залежить від обсягу годин, передбачених навчальним планом на вивчення дисципліни в семестрі.

Поділ навчального матеріалу дисципліни на навчальні модулі, їх кількість, види поточного контролю та терміни його проведення визначаються робочою програмою дисципліни, ухвалюються відповідною кафедрою, затверджуються науково-методичною комісією факультету (науково-методичною радою інституту) і доводяться до відома студентів та викладачів.

Структура оцінювання знань з навчальної дисципліни повинна базуватись на врахуванні змістових особливостей навчального курсу, рівня його навчально-методичного забезпечення, досвіду самостійної роботи студентів та рівня їх базової підготовки.

Розподіл балів між окремими модулями здійснюється в залежності від питомої ваги модуля в заліковому кредиті. Нижче наведено принцип розподілу балів між оцінкою за аудиторну роботу, самостійну та індивідуальну роботу для дисциплін підготовки бакалаврів і магістрів, яким необхідно керуватись при складанні робочої програми навчальної дисципліни:

Таблиця 6.

Навчальні дисципліни

Кількість балів за

поточний та проміжний контроль

індивідуальну роботу

Програма підготовки бакалавра

60-90

10-40

Програма підготовки магістра

40-70

30-60

Однією з формпроміжного контролю знань студентівє контрольні (модульні) роботи.Кількість контрольних (модульних) робіт із навчальної дисципліни визначається метою та змістом курсу, залежить від обсягу годин, відведених на вивчення дисципліни в семестрі, і не може перевищувати кількість змістових модулів.

До академічної довідки студента як основна вноситься підсумкова оцінка за вивчення навчальної дисципліни.

Державна атестація студентів проводиться відповідно до чинної нормативної бази.

3.6. Науково-методичне забезпечення навчального процесу

Науково-методичне забезпечення навчального процесу включає державні стандарти освіти; навчальні плани; робочі навчальні програми з усіх нормативних і вибіркових навчальних дисциплін; програми навчальної, виробничої й інших видів практик; підручники і навчальні посібники; інструктивно-методичні матеріали до семінарських, практичних і лабораторних занять; індивідуальні навчально-дослідні завдання; контрольні завдання до семінарських, практичних і лабораторних занять; контрольні роботи з навчальних дисциплін для перевірки рівня засвоєння студентами навчального матеріалу; текстові та електронні варіанти тестів для поточного і підсумкового тестування, методичні матеріали для студентів з питань самостійного опрацювання фахової літератури, виконання ІНДЗ, курсових і дипломних робіт.

Інноваційною формою науково-методичного забезпечення навчальної діяльності в умовах КМСОНП є інтерактивний комплекс навчально-методичного забезпечення дисципліни (ІКНМЗД).

ІКНМЗД — це пакет навчально-методичних матеріалів, підготовлений в електронному форматі на носіях або розміщений у комп’ютерній мережі, включно в Інтернет, який містить навчальну програму дисципліни; тексти лекцій; завдання до семінарських, практичних та лабораторних занять; модулі перевірки знань; індивідуальні навчально-дослідні завдання; термінологію, яку повинен засвоїти студент при вивченні курсу; хрестоматію; рекомендовану літературу; тести для самоконтролю; екзаменаційні питання.

Приклад структури ІКНМЗД

Робоча програма

Лекції

Питання, винесені на самостійне опрацювання

Лабораторні заняття

Практичні заняття

Практика студентів

Завдання для самостійної роботи

Питання для підготовки до заліку

Література

Перевір свої знання

Довідкова інформація

4. Особливості переведення, відрахування та поновлення студентів

Загальний порядок переведення, відрахування, поновлення студентів та переривання їхнього навчання розробляється на основі «Положення про порядок переведення, відрахування та поновлення студентів вищих закладів освіти», затвердженого Міністерством освіти України від 15.07.96 р. № 245.

При переведенні студент додатково додає до заяви копію договору про навчання в попередньому навчальному закладі, академічну довідку за весь період навчання, з обов’язковим зазначенням назв дисциплін, загальної кількості годин залікових кредитів, передбачених на їх вивчення, та форм контролю.

При позитивному розгляді заяви ректором деканат проводить перезарахування результатів навчання з дисциплін шляхом порівняння кількості залікових кредитів та обсягу змістових модулів і визначає академічну різницю нормативних змістових модулів, яка не повинна перевищувати, як правило, 10 навчальних дисциплін.

При переведенні та поновленні у Волинський національний університет імені Лесі Українки студентів, які не навчались за кредитно-модульною системою, оцінки, одержані ними, переводяться у шкалу ECTS та 100-бальну шкалу відповідно до таблиці 4, за мінімальними значеннями.

Якщо студент не погоджується із кількістю перерахованих балів, він може за заявою повторно скласти відповідну форму контролю спеціально створеній комісії.

Відрахування студента за академічну неуспішність здійснюється у випадку одержання за результатами сесії трьох і більше незадовільних оцінок. Студентам, які одержали за результатами сесії менше трьох незадовільних оцінок, дозволяється ліквідувати академзаборгованість до початку наступного семестру. Повторне складання екзаменів допускається не більше двох разів з кожної дисципліни: один раз викладачу, другий – комісії, яка створюється деканом факультету (інституту)

Студент може взяти перерву в навчанні (академічну відпустку, повторний курс) згідно з порядком надання академічної відпустки та повторного курсу, зазначеним у «Положенні про академічні відпустки та повторне навчання у вищих закладах освіти» від 06.06.1996 р., № 191.

5.Стипендіальне забезпечення студентів

Стипендіальне забезпечення студентів здійснюється за результатами семестрового контролю у відповідності до положення „Про порядок призначення і виплати стипендій”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 12. 07 2004 р., із змінами від 12. 07. 2004 р., № 882.

Стипендія може бути призначена лише в межах нормативного терміну навчання.

6. Особливості нормування навчального навантаження

Норми часу і види роботи викладачів регламентуються законом України „Про вищу освіту”, наказом Міністерства освіти і науки України „Про затвердження норм часу для планування і обліку навчальної роботи та переліків основних видів методичної, наукової й організаційної роботи педагогічних і науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів” № 450 від 07.08.2002 р.

7. Перелік матеріалів Міністерства освіти і науки України щодо запровадження КМСОНП

1. Про проведення педагогічного експерименту щодо запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації/ Рішення колегії Міністерства освіти і науки України від 24.04. 2003 р. Протокол № 5/5 - 4.

2. Перелік необхідних умов для запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у навчальних закладах III — IV рівнів акредитації/ Додаток до Рішення колегії Міністерства освіти і науки України від 24.04.2003 р. Протокол № 5/5-4.

3.Про проведення педагогічного експерименту з кредитно-модульної системи організації навчального процесу / Наказ МОН України № 48 від 23.01.2004 р.

5. Програма проведення педагогічного експерименту щодо запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації / Додаток до Наказу МОН України № 48 від 23.01.2004 р.

6. Тимчасове положення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців/ Додаток до Наказу МОН України № 48 від 23.01.2004 р.

7. Програма дій щодо реалізації положень Болонської декларації в системі вищої освіти і науки України на 2004-2005 роки/ Додаток до Наказу МОН України № 49 від 23.01.2004 р.

8. Заходи щодо реалізації положень Болонської декларації в системі вищої освіти і науки України на 2004-2005 роки / Додаток до Наказу МОН України № 49 від 23.01.2004 р.

9. Про особливості впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу / Наказ МОН України № 812 від 20.10.2004р.

10. Концептуальні засади розвитку педагогічної освіти України та її інтеграції в європейський освітній простір/ Наказ МОН України № 998 від 31.12.2004 р.

11. Про стан проведення педагогічного експерименту щодо впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації / Рішення колегії МОН України від 27.01. 2005р., протокол № 1/2 – 4.

12.Про впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу / наказ МОН України № 774 від 30.12.2005 р.

13.Рекомендації щодо впровадження кредитно-модульної системи у вищих навчальних закладах ІІІ – IV рівнів акредитації / Додаток до наказу МОН України № 774 від 30.12.2005р.

14.Рекомендації щодо структури та ведення індивідуального навчального плану студента / Додаток до наказу МОН України № 774 від 30.12.2005р.

15.Рекомендації щодо структури залікового кредиту та порядку оцінювання навчальних досягнень студентів / Додаток до наказу МОН України № 774 від 30.12.2005р.

Схвалено Вченою радою
Волинського національного університету ім. Лесі Українки

Протокол № 11 від 29 травня 2008 р.

ЗАТВЕРДЖЕНО

ректором університету

від 05.06.2008 р.

ПОЛОЖЕННЯ

про поточне та підсумкове оцінювання знань студентів Волинського національного університету імені Лесі Українки в умовах кредитно-модульної системи організації навчального процесу

  1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Дане положення розроблене з метою удосконалення чин­ної в університеті системи контролю якості знань студентів та адаптації її до загальноєвропейських вимог, визначених Євро­пейською системою залікових кредитів (далі ЕСТS).

Положення розкриває основні принципи організації поточ­ного і підсумкового контролю знань студентів, що навчаються за програмою освітньо-кваліфікаційних рівнів бакалавр та магістр денної форми навчання, а також методику переведення показників академічної успішності студентів ВДУ в шкалу ЕСТS.

Положення розроблене відповідно до Тимчасового положення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців, затвердженого наказом МОН України від 23.01.2004 р. № 48, наказу № 774 від 30.12.2005 р. „Про впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу”, рекомендацій Міністерства освіти і науки України „Щодо впровадження кредитно-модульної системи у вищих навчальних закладах ІІІ-IV рівнів акредитації”, Положення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців у Волинському державному університеті імені Лесі Українки

  1. ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ОРГАНІЗАЦІЇ ПОТОЧНОГО І ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ

    1. Оцінювання знань студентів з навчальних дисциплін здійснюється на основі результатів поточного модульного конт­ролю (ПМК) і підсумкового контролю знань (іспиту та заліку).

Об'єктом оцінювання знань студентів є програмний матеріал дисципліни, засвоєння якого відповідно перевіряється під час поточного контролю і на іспиті.

    1. Завданням поточного контролю є перевірка розуміння та засвоєння певного матеріалу, вироблених навичок проведення розрахункових робіт, умінь самостійно опрацьовувати тексти, здат­ності осмислити зміст теми чи розділу, умінь публічно чи пись­мово представити певний матеріал (презентація).

Завданням іспиту є перевірка розуміння студентом про­грамного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв'язків між окре­мими розділами, здатності творчого використання накопичених знань, уміння сформувати своє ставлення до певної проблеми нав­чальної дисципліни тощо.

    1. Оцінювання здійснюється за 100-бальною шкалою.

ІІ. 3.1.Для оцінювання знань студентів з дисципліни виділяється така кількість залікових кредитів, яка відповідає кількості форм семестрового контролю (іспитів, заліків), передбачених навчальним планом спеціальності.

ІІ.3.1 Якщо заліковому кредиту відповідає період більше одного семестру, 100 балів розподіляються за семестрами згідно з робочою навчальною програмою з дисципліни.

ІІ.3.3.На оцінювання всіх видів практик, захист курсових, дипломних (магістерських, бакалаврських) робіт, державний іспит виділяється по одному заліковому кредиту на кожну із вищевказаних форм.

ІІ.3.4.При внесенні у додаток до диплому підсумкової оцінки з дисципліни, оцінювання якої складається з двох і більше залікових кредитів, виводиться середня зважена оцінка.

    1. Поділ навчального матеріалу дисципліни на навчальні модулі, їх кількість, види поточного контролю та терміни його проведення визначаються робочою навчальною програмою, ухвалюються відповідною кафедрою, затверджуються методичною комісією факультету (інституту) і доводяться до відома студентів та викладачів.

  1. ВИДИ НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ ТА КОНТРОЛЬНІ ЗАХОДИ

Навчальний процес в університеті здійснюється у таких формах: аудиторні навчальні заняття, самостійна та індивідуальна робота студентів, практична підготовка, контрольні заходи

ІІІ.1. Аудиторні навчальні заняття проводяться за затвердженим в установленому порядку розкладом. До основних видів аудиторних навчальних занять відносяться: лекції, лабораторні, практичні, семінарські, індивідуальні заняття.

ІІІ.2. Самостійна робота студента є основним видом засвоєння навчального матеріалу у вільний від аудиторних занять час. Під час самостійної роботи студент опрацьовує теоретичний матеріал, виконує індивідуальні завдання, проводить науково-дослідну роботу тощо. Зміст самостійної роботи студента над конкретною дисципліною визначається робочою навчальною програмою з цієї дисципліни, навчально-методичними матеріалами, завданнями та вказівками викладача.

ІІІ.3. Індивідуальна робота студента включає виконання індивідуального навчально-дослідного завдання (ІНДЗ) та індивідуальні заняття з викладачем.

Індивідуальні завдання з окремих дисциплін (реферати, розрахунково-графічні роботи, есе, огляд літературних джерел та ін.) видаються студентам в терміни, передбачені вищим навчальним закладом та виконуються студентом самостійно при консультуванні викладачем.

Індивідуальні заняття організовуються в позааудиторний час за окремим графіком у формі консультацій з навчальних дисциплін.

ІІІ. 4. Практична підготовка студентів є обов’язковим компонентом освітньо-професійної програми для здобуття кваліфікаційного рівня і здійснюється на оснащених відповідним чином базах практики університету, а також підприємствах, організаціях та установах різних галузей господарства.

Метою практики є оволодіння студентами сучасними методами і формами організації та знаряддями праці в галузі їх майбутньої професії, формування та поглиблення у них, на базі одержаних в університеті знань, професійних умінь і навичок, здатності прийняття самостійних рішень під час конкретної роботи в реальних виробничих умовах.

Програма практичної підготовки та терміни її проведення визначаються навчальним планом.

ІІІ.5. Контрольні заходи якості підготовки фахівців в університеті є необхідним елементом зворотного зв’язку в навчальному процесі. Вони забезпечують визначення рівня досягнення завдань навчання і дозволяють корегувати, при необхідності, хід навчального процесу.

Контрольні заходи включають поточний та підсумковий контроль.

ІІІ.5.1. Поточний контроль здійснюється під час проведення практичних, лабораторних та семінарських занять і має на меті перевірку рівня підготовленості студента до виконання конкретної роботи. Поточний контроль реалізується у формі опитування, захисту лабораторних робіт, виступів на семінарських та практичних заняттях, експрес-контролю тощо, перевірки результатів виконання різноманітних індивідуальних навчально-дослідних завдань (розрахунково-графічних робіт, рефератів тощо), контролю засвоєння навчального матеріалу, запланованого на самостійне опрацювання студентом.

Модульний контроль є складовою поточного контролю і здійснюється в формі виконання студентом модульного контрольного завдання (контрольної роботи, тесту, колоквіуму тощо) згідно затвердженого графіку.

Форма проведення поточного контролю під час навчальних занять та модульного контролю визначаються відповідною кафедрою. Кількість модулів та максимальний бал на кожному етапі модульного контролю зазначаються в робочій програмі відповідної навчальної дисципліни.

ІІІ.5.2. Підсумковий контроль проводиться з метою оцінки результатів навчання на певному освітньому (кваліфікаційному) рівні або на окремих його завершальних етапах.

Підсумковий контроль включає семестровий контроль та державну атестацію студента.

Семестровий контроль проводиться у формі семестрового екзамену або заліку з конкретної навчальної дисципліни в обсязі навчального матеріалу, визначеного навчальною програмою, і в терміни, встановлені навчальним планом.

ІІІ.5.2.1. Семестровий екзамен – це форма підсумкового контролю засвоєння студентом теоретичного та практичного матеріалу з окремої навчальної дисципліни за семестр. Складання екзамену здійснюється під час екзаменаційної сесії відповідно до затвердженого в установленому порядку розкладу.

ІІІ.5.2.1. Семестровий залік – це форма підсумкового контролю, що полягає в оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу з певної дисципліни на підставі результатів виконання ним усіх видів запланованої навчальної роботи протягом семестру: аудиторної роботи під час лекційних, практичних, семінарських, лабораторних занять (тощо), самостійної роботи при виконанні індивідуальних навчально-дослідних завдань, модульних контрольних робіт.

Залік виставляється за умови, що студент виконав усі види навчальної роботи, визначені робочою навчальною програмою дисципліни, та отримав позитивні підсумкові оцінки за кожен з модулів.

ІІІ.5.3. Державна атестація студента здійснюється державною екзаменаційною комісією після завершення навчання на певному освітньо-кваліфікаційному рівні і з метою встановлення фактичної відповідності рівня підготовки вимогам освітньої (кваліфікаційної) характеристики.

Державна атестація студентів, які навчаються за освітньо-професійною програмою підготовки бакалаврів та магістрів, проводиться в університеті в формі державного екзамену та захисту дипломних (бакалаврських, магістерських) робіт.

  1. ОРГАНІЗАЦІЯ ПОТОЧНОГО КОНТРОЛЮ

Об'єктами поточного контролю знань студентів є:

  • систематичність та активність роботи на семінарських (практичних, лабораторних) заняттях;

  • виконання завдань для самостійного опрацювання;

  • виконання індивідуального навчально-дослідного завдання;

  • виконання модульних (контрольних) завдань.

IV.1. При контролі систематичності та активності роботи на семінарських (практичних, лабораторних) заняттях оцінці можуть підлягати: рівень знань, продемонстрований у відповідях і виступах на семінарських і практичних заняттях; активність при обговоренні питань, що винесені на семінарські (практичні) за­няття; результати виконання і захисту лабораторних робіт, експрес-контролю тощо.

IV.2. При контролі виконання завдань для самостійного опрацювання та індивідуального навчально-дослідного завдання оцінці можуть підлягати: самостійне опрацювання тем в цілому чи окремих питань; проведення розрахунків; напи­сання рефератів, есе; підготовка конспектів навчальних чи нау­кових текстів, переклад іноземних текстів встановлених обсягів, підготовка реферативних матеріалів з публікацій тощо.

IV.3. При виконанні модульних (контрольних) завдань оцінці підлягають теоретичні знання та практичні навички, яких набули студенти після опанування певного модуля. Модульний конт­роль, може проводитись у формі тестів, відповідей на теоретичні питання або розв'язання практичних завдань під час проведення контрольних робіт, виконання індивідуальних завдань, розв'я­зання виробничих ситуацій (кейсів) тощо.

IV.4. Розподіл загальної кількості балів, за якими оцінюється вся поточна робота, форми проведення контрольних заходів та критерії їх оцінювання, визначаються робо­чими навчальними програмами і доводяться до відома студентів на почат­ку семестру.

IV.5. За рішенням кафедри студентам, які брали участь в позанавчальній науковій діяльності (в роботі конференцій, підготовці наукових публікацій, участь в олімпіадах, конкурсах студентських наукових робіт тощо), а також спортивних змаганнях, мистецьких заходах та ін. і досягли значних результатів, можуть присуджуватись додаткові бали за результати поточного контролю з відповідної дисципліни. Систему бонусних балів погоджує методична комісія факультету (інституту). При цьому загальна кількість балів, що вноситься до відомості, за поточну роботу не може перевищувати 100 балів.

IV.6. Результати поточного контролю знань студентів вносяться до журналу обліку роботи академгрупи і враховуються при виставленні підсумкового балу за опанування дисципліни.

IV.7.Відповідно до видів контролю набутих студентом знань та вмінь передбачається використання поточної, контрольної, підсумкової модульних оцінок, поточної семестрової, а також екзаменаційної (залікової) та підсумкової семестрової оцінок.

IV.7.1. Поточна модульна оцінка складається з балів, які отримує студент за певну навчальну діяльність протягом засвоєння даного модуля – виконання та захист індивідуальних завдань (розрахунково-графічних робіт, рефератів тощо), лабораторних робіт, виступи на семінарських заняттях тощо.

Максимальний та мінімальний бал за кожну з форм роботи визначається в робочій навчальній програмі з відповідної дисципліни. Поточний контроль становить 40% суми балів, що виноситься на оцінювання даного модуля і загалом складає 40 балів за заліковий кредит.

Несвоєчасне виконання завдань поточного контролю враховується при їх оцінюванні.

За активність на заняттях студент може додатково одержати до 20% максимального поточного балу за модуль. При цьому сума поточних оцінок за семестр не повинна перевищувати 40 балів.

IV.7.2. Контрольна модульна оцінка визначається в балах за результатами контролю з даного модуля і становить 60 балів в межах залікового кредиту.

Графік проведення модульного контролю з навчальної дисципліни складається кафедрами та затверджується деканатом на початку семестру і доводиться до відома студентів і викладачів.

Контрольні та підсумкові модульні оцінки доводяться до відома студентів не пізніше семи днів після проведення модульного контролю

У випадку відсутності студента на модульному контролі з будь-яких причин (через не допуск, хворобу тощо) студент повинен повторно пройти модульний контроль у визначені деканатом терміни. Для цього в журналі обліку успішності студента слід передбачити графу ”ліквідація заборгованості” з відповідної форми контролю.

Перескладання позитивної1 контрольної модульної оцінки з метою її підвищення не дозволяється.

IV.7.3. Підсумкова модульна оцінка визначається в балах як сума поточної та контрольної модульних оцінок з даного модуля.

Модуль зараховується студенту, якщо він успішно виконав передбачені в даному модулі всі види навчальної роботи та під час модульного контролю отримав позитивну контрольну модульну оцінку, а відтак, позитивну підсумкову модульну оцінку.

Перескладання позитивної підсумкової модульної оцінки з метою її підвищення не дозволяється.

Заборгованість з модуля повинна бути ліквідована студентом в позааудиторний час до початку підсумкового контролю з наступного модуля. Кінцевий термін ліквідації заборгованості з модульного контролю обмежується початком заліково-екзаменаційної сесії.

IV.7.4. Поточна семестрова оцінка визначається в балах як сума підсумкових модульних оцінок, отриманих за засвоєння всіх модулів, враховуючи ІНДЗ.

IV.7.5. Якщо поточна семестрова оцінка становить не менше 60 балів, то, за письмовою згодою студента, вона може бути зарахована як підсумкова оцінка з навчальної дисципліни. У противному випадку, або за бажання підвищити рейтинг, студент складає іспит (залік). При цьому бали, набрані за результатами модульних контрольних робіт, анулюються.

IV.7.6. Вимоги щодо оцінювання навчальних, виробничих, переддипломних практик визначаються програмою практики, яка розробляється відповідною кафедрою і затверджується методичною комісією факультету.

Навчальна, виробнича та переддипломна практика складає окремий заліковий кредит і оцінюється в 100 балів. Критерії оцінювання відповідають завданням практики, відображаються у відповідній програмі і доводяться до відома студентів перед початком практики.

Захист практики відбувається на засіданні комісії із захисту практики не пізніше 2-х тижнів після її завершення (у випадку літніх практик захист повинен бути проведений протягом двох тижнів після початку наступного семестру).

IV.7.7. Курсова робота відповідно до навчального плану спеціальності може бути складовою залікового кредиту, або становити окремий заліковий кредит. У другому випадку максимальна оцінка за курсову роботу становить 100 балів.

Тематика курсових робіт, завдання, вимоги до структури та оформлення, критерії оцінювання розробляються відповідною кафедрою та затверджуються методичною комісією факультету.

  1. ОРГАНІЗАЦІЯ ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ

V.1. Екзамени та заліки складаються студентами в період екзаменаційних сесій, передбачених навчальним планом.

V.2. Екзаменаційна оцінка визначається в балах (від 0 до 60) за результатами виконання екзаменаційних завдань. Зазначена оцінка заноситься до індивідуального навчального плану студента.

V.2.1. Перелік питань, що охоплюють зміст програми дисципліни, критерії оцінювання екзаменаційних завдань визначаються кафедрою, включаються до робочої програми дисципліни і доводяться до студентів напочатку семестру.

V.2.2. На іспит виносяться вузлові питання, типові та комплексні задачі, ситуації, завдання, що потребують творчої відповіді та уміння синтезувати отримані знання і застосовувати їх при вирі­шенні практичних задач.

V.3. З навчальних дисциплін, що виносяться на залік, оцінювання знань студентів здійснюється за результатами поточного контролю. При цьому завдання поточного контролю оцінюються в діапазоні від 0 до 100 балів включно.

V.3.1. Семестровий залік виставляється за умови, що студент успішно виконав усі завдання, передбачені навчальною програмою дисципліни, і набрав при цьому не менше 60 балів.

V.3.2. У випадку незадовільної поточної семестрової оцінки, або за бажання підвищити рейтинг, студент складає залік у формі підсумкового опитування (усного, письмового, тестового контролю, тощо), При цьому на залік виноситься 60 балів, а бали, набрані за результатами модульних контрольних робіт, анулюються.

V.4. Підсумкова семестрова оцінка у випадку складання іспиту чи заліку визначається як сума поточної семестрової та екзаменаційної оцінок в балах, за національною шкалою та за шкалою ECTS. Зазначена оцінка заноситься до екзаменаційної (залікової) відомості та індивідуального навчального плану студента.

V.4.1. Якщо формою підсумкового семестрового контролю є залік, то у відомості та індивідуальному навчальному плані студента в графі „оцінка за національною шкалою” робиться запис „зараховано” або „не зараховано”. Для отримання заліку необхідно набрати не менше 60 балів за 100-бальною шкалою.

V.4.2. Якщо формою підсумкового контролю є іспит, то у відомості та індивідуальному навчальному плані студента в графі „оцінка за національною шкалою” робиться запис „відмінно”, „добре”, „задовільно”, „незадовільно”.

V.5. Державна атестація проводиться у формі державних іспитів та захисту дипломних (бакалаврських, магістерських) робіт.

Програма державного іспиту, та вимоги до оцінювання дипломних (бакалаврських, магістерських) робіт розробляються випускаючою кафедрою, затверджуються методичною комісією факультету (інституту).

Оцінка за складання державних іспитів та дипломну (бакалаврську, магістерську) роботу здійснюється за 100-бальною шкалою з подальшим переведенням у 4-бальну та шкалу ECTS.

V.6. Переведення оцінок виражених у балах за багатобальною шкалою, у оцінки за національною шкалою та шкалою ECTS здійснюється відповідно до табл.1.

Таблиця 1

Оцінка

в балах

Оцінка

за національною шкалою

Оцінка за шкалою ECTS

Оцінка

Пояснення

90-100

Відмінно

A

відмінне виконання

82–89

Добре

B

вище середнього рівня

75–81

C

загалом хороша робота

67–74

Задовільно

D

непогано

60–66

E

виконання відповідає мінімальним критеріям

35–59

Незадовільно

Fx

необхідне перескладання

1–34

F

необхідне повторне вивчення курсу

V.7. Студенти, які одержали за результатами сесії три і більше незадовільних оцінок, відраховуються з університету.

V.8. Студентам, які одержали за результатами сесії менше трьох незадовільних оцінок, дозволяється ліквідувати академзаборгованість до початку наступного семестру. Повторне складання екзаменів допускається не більше двох разів з кожної дисципліни: один раз викладачу, другий – комісії, яка створюється деканом факультету (інституту).

V.9. При переведенні та поновленні у Волинський національний університет студентів, які не навчались за кредитно-модульною системою, оцінки, одержані ними, переводяться у шкалу ECTS та 100-бальну шкалу відповідно до таблиці 1, за мінімальними значеннями.

Якщо студент не погоджується із кількістю перерахованих балів, він може за заявою повторно скласти відповідну форму контролю спеціально створеній комісії.

Схвалено Вченою радою
Волинського національного університету ім. Лесі Українки

Протокол № 11 від 29 травня 2008 р.

ЗАТВЕРДЖЕНО

ректором університету

від 27.07.2006 р.

Положення

про порядок переведення осіб, які навчаються на договірній основі з оплатою за рахунок коштів місцевого бюджету, галузевих міністерств, відомств, підприємств, організацій, установ та фізичних осіб, на навчання за кошти державного бюджету у Волинському національному університеті імені Лесі Українки

Положення розроблене у відповідності до Конституції України, Закону України „Про освіту”, Закону України „Про вищу освіту”, наказу Міністерства освіти України № 245 від 15.07.1996 р. „Про затвердження Положення про порядок переведення, відрахування та поновлення студентів вищих закладів освіти”.

1. Загальні положення

1.1. Дане Положення регулює порядок переведення осіб, які навчаються у Волинському національному університеті імені Лесі Українки (далі – Університет) на договірній основі з оплатою за рахунок коштів місцевого бюджету, галузевих міністерств, відомств, підприємств, організацій, установ, фізичних та юридичних осіб (далі – платна форма навчання), на навчання, яке фінансується з державного бюджету (далі – державна форма навчання).

1.2. Переведення студентів з платної форми навчання на державну здійснюється на конкурсній основі в межах ліцензованого обсягу підготовки зі спеціальності за умови наявності вакантних або додаткових держбюджетних місць.

1.3. Вакантні місця державного замовлення з’являються в результаті відрахування з Університету студента, який навчався на державній формі, або переведення його на іншу форму навчання чи до іншого вищого навчального закладу, а також в разі виділення Міністерством освіти і науки України додаткового державного місця, інших випадках.

1.4. Переведення студентів з платної форми навчання на державну здійснюється в межах одного курсу і однієї спеціальності.

За виняткових умов і з дозволу Міністерства освіти і науки України можливе переведення з платної форми навчання на державну студентів інших курсів.

1.5. При переведенні з платної форми навчання на державну враховуються пільги, передбачені законодавством України для студентів з числа дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, інвалідів 1 та 2 груп, малозабезпечених і багатодітних сімей та інше.

2. Оформлення документів

2.1. Про наявність вакантного державного місця на певному курсі і спеціальності деканат зобов’язаний повідомити студентів.

2.2. Особи, які навчаються на платній формі навчання і бажають навчатися за кошти державного бюджету, повинні протягом десяти днів з моменту отримання інформації про наявність вакантного державного місця подати в деканат документи:

– заяву на ім’я ректора Університету;

– копію залікової книжки, завірену методистом факультету;

– довідку про склад сім’ї;

– довідку про доходи всіх повнолітніх членів сім’ї;

– інші документи, які надають переважне право при переведенні.

2.3. Після закінчення терміну, встановленого для подачі документів, деканат формує рейтинг успішності студентів платної форми, які навчаються на даному курсі та спеціальності.

2.4. На основі рейтингу успішності студентів та з урахуванням рекомендацій органів студентського самоврядування (зборів студентів курсу) деканат виносить рішення та готує службове подання про переведення на державну форму навчання студента, який має найвищий рейтинг успішності, разом з іншими документами подає на розгляд комісії по переведенню з платного навчання на вакантні місця державного замовлення (далі – Комісія) – до 15 числа поточного місяця.

Додаток 4. Зразок заяви студента

3. Розгляд документів Комісією та прийняття рішення

про переведення

3.1. Рішення про переведення осіб з платного навчання на державне приймається Комісією.

3.2. До складу Комісії входять: проректор з навчальної роботи, який є головою Комісії, начальник відділу кадрів, начальник юридичного відділу, начальник навчального відділу, начальник планово-фінансового відділу, головний бухгалтер, декани факультетів (директори інститутів), представники органів студентського самоврядування тих факультетів, студенти яких переводяться з платного навчання на вакантні місця державного замовлення.

3.3. Рішення про переведення осіб з платної форми навчання на державну приймається шляхом голосування всіх членів Комісії.

3.4. Засідання Комісії оформляється протоколом, який підписують усі члени Комісії.

4. Затвердження рішення Комісії та видання наказу

4.1. На основі рішення Комісії ректор Університету видає наказ про переведення студентів з платного навчання на вакантні місця державного замовлення.

Схвалено Вченою радою

Волинського державного університету

імені Лесі Українки

Протокол № 11 від 25 травня 2006 р.

ЗАТВЕРДЖЕНО

ректором університету

від 05.06.2008 р.

ПОЛОЖЕННЯ

про індивідуальний навчальний план студента

І. Загальні засади

  1. Індивідуальний навчальний план студента (ІНПС) згідно з вимогами ECTS та „Тимчасовим положенням про впровадження кредитно-модульної системи підготовки фахівців”, затвердженим наказом Міністерства науки і освіти від 23.01.2004 р., є робочим документом студента, що відображає структурно-логічну схему підготовки фахівця з певної спеціальності, містить інформацію про перелік та послідовність вивчення навчальних дисциплін, обсяги навчального навантаження студентів з усіх видів навчальної діяльності, типи індивідуальних завдань, систему оцінювання, а також результати поточної, підсумкової діяльності та державної атестації випускника.

  2. ІНПС формується на основі базового навчального плану підготовки фахівців за відповідним освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра та магістра в розрізі років (семестрів).

  3. Студент персонально відповідає за виконання ІНПС.

II. Порядок формування ІНПС

  1. ІНПС включає нормативні і вибіркові дисципліни, передбачені базовим навчальним планом.

  2. Сумарна трудомісткість навчальної роботи з дисциплін, що включені до ІНПС, у кожному семестрі повинна складати не менше 30 кредитів (60 кредитів на рік). Передбачено час на аудиторні заняття (лекції, практичні, семінарські, лабораторні), індивідуальну роботу викладача зі студентом та самостійну роботу студента.

  3. Студент складає ІНПС щороку (план наступного навчального року складається в кінці поточного) у розрізі семестрів і узгоджує з куратором. Далі ІНПС підписується студентом, куратором, затверджується деканом факультету, проректором з навчальної роботи.

  4. Зміни до ІНПС вносяться не пізніше перших двох тижнів навчання поточного навчального року (семестру) в тому випадку, якщо студент не почав опанування дисципліни, вивчення якої розраховано на декілька семестрів; затверджуються деканом факультету, проректором з навчальної роботи і подаються у навчальний відділ.

  5. Нормативні дисципліни, що входять до робочого навчального плану відповідного семестру, є обов’язковими для включення до ІНПС.

  6. Варіативну частину ІНПС складають вибіркові навчальні дисципліни, формування якої студент здійснює за участю куратора з урахуванням власних потреб та інтересів щодо майбутньої фахової діяльності.

  7. Навчальні дисципліни, вивчені додатково, включаються до ІНПС за бажанням студента при наявності офіційного документа, виданого установою (у тому числі й закордонною), яка має право на надання послуг з вищої освіти.

8. У кожному із циклів дисциплін, які входять до навчального плану (гуманітарної, природничо-наукової, професійної та практичної підготовки),студент має можливість вибрати вибіркові дисципліни (у межах передбаченої варіативної складової), які в сукупності з нормативними (обов’язковими) формують його індивідуальний навчальний план.

9. Формування вибіркової складової ІНПС здійснюється в такому порядку:

9.1. Студенти першого курсу навчання отримують ІНПС, який сформовано випускаючою кафедрою до початку навчального року.

9.2. Деканати факультетів у вересні – жовтні першого року навчання ознайомлюють студентів з комплектом довідкових матеріалів, серед яких: перелік вибіркових дисциплін (за циклами) у розрізі навчальних років (семестрів), затверджений вченою радою університету, та анотації до цих дисциплін, підготовлені відповідними кафедрами.

9.3. Студенти, ознайомившись із матеріалами, підготовленими факультетами, структурно-логічними схемами підготовки фахівців і анотаціями вибіркових дисциплін, до 1 березня кожного навчального року подають у деканати свої заяви-побажання щодо вивчення тих чи інших вибіркових дисциплін для формування ІНПС наступного навчального року.

9.4. Деканати факультетів до 15 березня включають обрані студентами дисципліни до їх ІНПС, а далі організовують роботу щодо формування списків груп для вивчення тих чи інших вибіркових дисциплін і передають дану інформацію про це до навчального відділу.

9.5. Навчальні групи для вивчення певної вибіркової дисципліни формуються тоді, коли її обрали не менше 10-ти студентів. В іншому випадку дисципліна вивчається студентами в індивідуально-консультативному порядку за графіком, складеним кафедрою.

10. Узагальнена інформація про вибір студентами тих чи інших навчальних дисциплін, що надходить від деканатів, є підставою для включення цих дисциплін у розрахунки педагогічного навантаження відповідних кафедр на навчальний рік.

11. Зміни до варіативної складовоїсвого ІНПС на наступний навчальний рік студент може внести за заявою на ім’я декана факультету до 15 березня поточного року в тому випадку, якщо він не почав опанування дисципліни, вивчення якої розраховано на декілька семестрів.

12. Зміни, внесені до ІНПС затверджуються підписом декана факультету, проректора з навчальної роботи та подаються до навчального відділу.

13. Під час затвердження ІНПС на наступного навчального року враховується фактичне виконання студентом індивідуальногонавчального плану попередніх навчальних років.

14. Формування варіативної складової ІНПС освітньо-професійного рівня „магістр” здійснює випускаюча кафедра під час розробки магістерської програми зі спеціальності. У такому випадку свої індивідуальні потреби студент реалізує, вибираючи ту чи іншу магістерську програму зі спеціальності (спеціалізації).

  1. Щорічно після завершення навчального року ІНПС переглядаються і підписуються студентом та куратором.

III. Порядок ведення ІНПС

  1. Бланки ІНПС із кожної спеціальності відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня отримують працівники деканатів за кількістю осіб, зарахованих на навчання, після чого до них вписують індивідуальні дані студентів.

  2. На початку навчання студент освітньо-кваліфікаційного рівня „бакалавр” відповідно до порядку, описаного в розділі II, формує варіативну складову свого ІНПС.

  3. Одержавши заяви-побажання студентів з переліком вибраних дисциплін, працівники деканату надають відповідну інформацію кураторам, які контролюють внесення дисциплін, обраних студентом, до ІНПС. Після цього план підписується куратором і студентом, затверджується деканом і проректором з навчальної роботи та видається студенту.

  4. Протягом усього періоду навчання до ІНПС викладачами університету вносяться дані щодо поточної і підсумкової успішності студента з нормативних та вибіркових навчальних дисциплін та результати державної атестації.

IV. Контроль за виконанням ІНПС

  1. Контроль за виконанням ІНПС здійснює куратор випускаючої кафедри.

  2. Куратор призначається наказом ректора за поданням декана відповідного факультету. У рамках виконання своїх функцій куратор підпорядкований заступнику декана факультету, який відповідає за формування ІНПС.

  3. На куратора покладається виконання таких основних завдань:

  • надання кваліфікованих консультацій щодо формування ІНПС, його реалізації протягом усього періоду навчання;

  • ознайомлення студентів з нормативно-методичними матеріалами, які регламентують організацію навчального процесу за кредитно-модульною системою;

  • погодження ІНПС та подання його на затвердження деканові факультету, проректору з навчальної роботи;

  • контроль за реалізацією ІНПС на підставі відомостей про зараховані студенту залікові кредити з подальшим поданням пропозицій щодо продовження навчання студента або його відрахування.

4. Куратор має право:

  • відвідувати всі види занять студента згідно з ІНПС;

  • подавати пропозиції деканові факультету щодо переведення на інший курс, відрахування та заохочення студента.

Схвалено Вченою радою

Волинського національного університету

імені Лесі Українки

Протокол № 11 від 29 травня 2008 р.

ЗАТВЕРДЖЕНО

ректором університету

від 01.04.2008 р.

ПОЛОЖЕННЯ

про проведення практики студентівВолинського національного університету імені Лесі Українки

З метою забезпечення організації, проведення і підведення підсумків навчальної та виробничої практик увести в дію Положення про практику у Волинському національному університеті імені Лесі Українки.

Положення розроблене відповідно до Конституції України, Закону України ";Про освіту";. Закону України ";Про вищу освіту";. ";Положення про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України"; №93 від 8 квітня 1993 р.

У цьому Положенні розглядаються загальні питання організації, проведення і підведення підсумків навчальної та виробничої практик студентів денної і заочної форм навчання усіх спеціальностей у Волинському національному університеті.

1. Загальні положення. Мета, зміст, види та бази практик

Практика студентів є невід'ємною складовою освітньо-професійної програми підготовки фахівців різних освітньо-кваліфікаційних рівнів кожної спеціальності.

Метою практики с закріплення теоретичних знань, отриманих студентами за час навчання: формування в них професійних умінь за відповідною спеціальністю для прийняття самостійних рішень у конкретних умовах роботи; виховання потреби систематично поновлювати свої знання для підтримання власної конкурентоспроможності на сучасному ринку праці.

Практика студентів передбачає безперервність та послідовність її проведення при одержанні практичних знань і вмінь відповідно до різних освітньо-кваліфікаційних рівнів: бакалавр, спеціаліст, магістр.

Перелік усіх видів практик для кожної спеціальності денної та заочної форм навчання, її види, тривалість і терміни визначені в навчальних планах.

Зміст практики визначається наскрізною та робочою програмами.

Наскрізна програма це навчально-методичний документ який містить перелік усіх видів практик згідно навчального плану певної спеціальності. Змістом наскрізної програми практики має бути: перелік усіх видів практик та їх тривалість; мета та завдання практик; орієнтовний перелік можливих видів та форм роботи; перелік документації, що необхідна для проходження практики; особливості проведення підсумкового контрою.

Наскрізна програма практики складається керівниками практики, обговорюється і погоджується завідувачами кафедри на засіданні кафедр, затверджується радою факультету (інституту), деканом факультету (інституту).

Робоча програма практики є навчально-методичним документом, який регламентує порядок проведення окремо взятої практики. Змістом робочої програми практики є: пояснювальна записка; мета та завдання практики; перелік знань, умінь та навичок яких має набути студент під час практики; зміст практики її структура, періодичність етапів; рекомендована література для ефективного проведення практики; методичні рекомендації щодо виконання конкретних практичних завдань і ведення документації; перелік індивідуальних завдань студентам; вимоги до документації яка ведеться студентом під час практики; обов'язки студента щодо бази проходження практики; підведення підсумків практики.

Робоча програма практики складається керівником практики від факультету (інституту), обговорюється на засіданні кафедри, погоджується завідувачем кафедри, затверджується деканом факультету (інституту).

Основними видами практик є: навчальна і виробнича.

Завданнями навчальної практики є ознайомлення студентів зі специфікою майбутньої спеціальності, отримання первинних професійних знань та умінь із загальнопрофесійних та спеціальних дисциплін.

Навчальна практика може проводитись у навчальних, навчально-виробничих майстернях, навчально-дослідних ділянках, навчально-практичних центрах та інших допоміжних об'єктах університету.

На навчальну практику студенти направляються згідно з розпорядженням декана факультету (інституту).

Метою виробничої практики є закріплення та поглиблення теоретичних знань, отриманих студентами в процесі вивчення певного циклу теоретичних дисциплін, практичних навичок зі спеціальності, а також збір фактичного матеріалу для виконання курсових і дипломних проектів (робіт).

Результатом переддипломної практики (як різновиду виробничої) та асистентської (як різновид) навчальної) є узагальнення та вдосконалення здобутих знань, практичних умінь і навичок, оволодіння професійним досвідом та формування готовності випускників до самостійної трудової діяльності, а також збір та опрацювання матеріалів для завершення дипломного проекту й оформлення його результатів.

Базою виробничої практики можуть бути організації та установи різних галузей та секторів освіти і науки, економіки, охорони здоров'я, культури, державного управління, фінансові та бюджетні установи, виробничо-промислові підприємства різних форм власності та інші, які забезпечені висококваліфікованими кадрами і відповідають вимогам програми практики відповідних освітньо-кваліфікаційних рівнів. Базою для проходження студентами навчальної (асистентської) практики можуть бути кафедри й інші підрозділи університету.

Студенти заочної форми навчання можуть пропонувати як бази проходження практики установи, підприємства та організації за основним місцем роботи.

2. Організація і керівництво практикою

Відповідальність за організацію, проведення і контроль практики покладається на ректора університету.

Загальну організацію практики та контроль за її проведенням здійснює проректор з навчальної роботи.

Навчально-методичне керівництво практикою здійснює навчальний відділ, керівник навчальної і виробничої практики університету.

Безпосереднє навчально-методичне керівництво та виконання програми практики забезпечують відповідні кафедри, керівники практики від кафедр.

Організаційними заходами, що забезпечують підготовку та порядок проведення практики, є:

1) призначення керівників практики від кафедр (для студентів денної та заочної форм навчання):

2) розробка наскрізної і робочої програм практики студентів різних напрямів та спеціальностей усіх освітньо-кваліфікаційних рівнів (для студентів денної і заочної
форм навчання).

Програми практики повинні відповідати вимогам галузевих стандартів вищої освіти, ураховувати специфіку спеціальності. Програми розробляються випускаючими кафедрами. рекомендуються методичними радами факультетів (інститутів), затверджуються проректором з навчальної роботи не пізніше ніж за семестр до її початку. Переглядатися та доопрацьовуватися вони повинні не рідше ніж один раз на п'ять років.

Програми практики повинні містити такі розділи:

цілі і завдання практики;

зміст практики:

індивідуальні завдання;

вимоги до звіту практики;

підведення підсумків практики

Розділи програми практики повинні включати методичні вказівки (рекомендації) щодо проходження практики, перелік літератури, необхідної документації, різноманітних заходів, що сприяють закріпленню знань, отриманих під час навчання;

3) складання тематики індивідуальних завдань на практику (для студентів денної та заочної форм навчання).

Індивідуальні завдання розробляються керівником практики від кафедри і видаються кожному студенту. Зміст індивідуального завдання повинен враховувати напрям підготовки, фах і спеціалізацію студента, теми курсових та дипломних (магістерських) робіт, конкретні умови і можливості баз практик, відповідати цілям та завданням навчального процесу;

4) підготовка форм звітної документації за результатами проходження практики і повідомлення студентів про систему звітності (подання письмового звіту,
виконання індивідуального завдання, підготовка доповіді, повідомлення, виступу тощо)
(для студентів денної та заочної форм навчання);

  1. визначення баз практики (для студентів денної та заочної форм навчання);

  2. розподіл студентів за базами практик (для студентів денної та заочної форм навчання).

Студенти (не більше 20 %) можуть самостійно, за погодженням із керівником практики від кафедри, університету, визначати для себе базу практики і пропонувати її для використання (для студентів денної форми навчання);

7) формування пакету документів для організації виробничої (педагогічної) практики (для студентів денної форми навчання):

- укладання договорів про проведення виробничої (педагогічної) практики між
університетом та підприємствами, організаціями, установами м. Луцька

Договір для проходження виробничої практики укладається у двох примірниках - по одному базі практики й університету. Договір із базою практики укладається керівником практики від університету терміном на один рік. Підписується директором підприємства, установи, організації, з одного боку, ректором університету - з іншого. Договір погоджується планово-фінансовим, юридичним, навчальним відділами;

Додаток 5. Договір про проведення практики студентів.

- складання кошторису-калькуляції щодо витрат на проведення практики

Кошторис-калькуляція складається планово-фінансовим відділом на основі вказаної в договорі загальної кількості студентів та термінів практики;

Додаток 6. Кошторис-калькуляція витрат на проведення практики студентів

8) видання наказу по університету (для організації виробничої (педагогічної) та асистентської (навчальної) практики студентів денної та заочної форм навчання).

Наказ ректора про проведення практики формує керівник практики від факультету (інституту) не пізніше ніж за два тижні до початку практики У наказі визначаються місце і терміни проведення практики, склад студентських груп, відповідальний керівник за організацію практики й оформлення підсумкового звіту та її результати. Згідно з наказом, перед початком практики, керівник практики зобов'язується провести інструктаж із техніки безпеки зі студентами. Контроль за ходом практики покладається на декана факультету (інституту); контроль за виконанням наказу - на проректора з навчальної роботи. Наказ візується деканом факультету (інституту), начальником юридичного, загального, планово-фінансового, навчального відділів, головним бухгалтером, проректорами з навчально-виховної та навчальної роботи. Підписується ректором університету:

9) укладання трудової угоди між університетом і керівником від бази практики (при організації виробничої (педагогічної) практики студентів денної форми навчання).

Трудова угода укладається у трьох примірниках: два зберігається у Замовника й один - у Виконавця. Трудова угода візується планово-фінансовим, юридичним, навчальним відділами. Затверджується ректором університету.

Додаток 7. Трудова угода

Договір, кошторис-калькуляція, трудова угода є необхідним пакетом документів, на основі яких студент проходить виробничу практику;

10) оформлення довідки про здійснення безпосереднього керівництва практикою студентів на кожній базі практики відповідно до кількості вказаної у трудовій угоді (для організації виробничої (педагогічної) практики студентів денної форми навчання)

Довідка підписується директором підприємства, установи, організації. На її основі здійснюється оплата керівнику практики від бази практики.

Додаток 8. Довідка

3. Підведення підсумків практики

Окремим пунктом наказу є підведення підсумків практики, що передбачає створення комісії для прийняття заліку та дату, до якої студент повинен прозвітуватися про виконання завдань, поставлених програмою практики.

До складу комісії можуть входити: декан, завідувачі кафедр, керівники практики від кафедр.

На залік студент має представити весь пакет документів, передбачених робочою програмою практики (щоденник практики, результати виконання індивідуального завдання, конспект залікових уроків, письмовий звіт про проходження практики тощо).

Комісія приймає залік у терміни, що визначені наказом на практику, (але не пізніше ніж протягом десяти днів після її закінчення за умови, що практика відбувається у межах семестру або протягом перших десяти днів семестру, який починається після закінчення практики). Оцінка за практику вноситься в заліково-екзаменаційну відомість, індивідуальний навчальний план, залікову книжку студента та враховується під час визначення розміру стипендій разом з іншими підсумковими оцінками. У разі отримання негативної оцінки під час складання заліку студенту надається можливість повторного складання заліку за умови доопрацювання звіту й індивідуального завдання. За умови отримання негативної оцінки з практики під час ліквідації заборгованості комісії студент відраховується з університету.

4. Матеріальне забезпечення практики

Витрати на практику студентів університету входять складовою частиною в загальні витрати на підготовку фахівців. Керівництво навчальною та виробничою практиками керівнику від кафедри входить у його педагогічне навантаження, яке формується на підставі навчального плану згідно з нормами часу (наказ №237-з від 29 серпня 2003 р.. затверджений Волинським державним університетом). Окремою статтею видатків університету є оплата за керівництво практикою керівнику від бази практики. Оплата здійснюється із розрахунку 1 година в тиждень на одного студента денної форми навчання (згідно з Положенням про проведення практики студентів вищих навчальних закладів МОН України № 93 від 8 квітня 1993 р.), що зазначається в кошторисі-калькуляції та трудовій угоді. Практика студентів заочної форми навчання безоплатна для керівника практики від бази практики

Схвалено Вченою радою

Волинського національного університету імені Лесі Українки

Протокол № 5 від 27 грудня 2007 р.

ЗАТВЕРДЖЕНО

ректором університету

від 28.12.2007 р.

ПОЛОЖЕННЯ

про державну атестацію здобувачів освітньо-кваліфікаційного рівня ";магістр"; в умовах кредитно-модульної системи організації навчального процесу

1. Загальні положення

Положення розроблено з метою приведення державної атестації здобувачів освітньо-квалфікаційного рівня ";магістр"; до сучасних вимог з урахуванням кредитно-модульної системи організації навчального процесу.

    1. Положення розроблено відповідно до закону України ";Про освіту";, ";Про вищу освіту";, ";Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах";, ";Рекомендацій про порядок створення, організацію і роботу державної екзаменаційної (кваліфікаційної) комісії у вищих навчальних закладах України";, ";Положення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців у Волинському державному університеті імені Лесі Українки” та ";Положення про поточне та підсумкове оцінювання знань студентів Волинського державного університету імені Лесі Українки в умовах кредитно-модульної системи організації навчального процесу”.

    2. Державна атестація здобувача освітньо-кваліфікаційного рівня ";магістр"; здійснюється державною екзаменаційною комісією (далі – державна комісія) після завершення навчання на відповідному освітньо-кваліфікаційному рівні з метою встановлення фактичної відповідності рівня підготовки здобувача вимогам освітньо-кваліфікаційної характеристики.

    3. Державна комісія перевіряє і оцінює якість науково-теоретичної та практичної підготовки студентів, які закінчують вищий навчальний заклад, з метою встановлення відповідності їх освітнього та кваліфікаційного рівнів до вимог стандарту якості освіти, положень про вищий навчальний заклад України і ступеневу систему освіти, а також навчальних планів і програм підготовки фахівців; вирішує питання про присвоєння випускниками відповідної кваліфікації та видачу диплома (звичайного зразка чи з відзнакою); розробляє пропозиції щодо поліпшення якості підготовки фахівців з певної спеціальності.

    4. Державна комісія створюється як єдина для денної, вечірньої, заочної форм навчання та екстернату з кожної спеціальності. При наявності великої кількості випускників створюється декілька комісій з однієї і тієї ж спеціальності. При малій кількості випускників може бути організована об'єднана комісія для споріднених спеціальностей одного напряму підготовки.

    5. Державна атестація проводиться у формі державного екзамену з окремих дисциплін або комплексної перевірки знань студентів з кількох дисциплін в обсязі діючих навчальних програм і (або) захисту магістерської роботи. Форма атестації визначається навчальним планом.

    6. Програма державного іспиту, вимоги до оцінювання магістерських робіт та метод проведення екзаменів (усно, письмово, тестування) визначаються випускаючою кафедрою і затверджуються радою факультету (інституту). Державним комісіям надається право здійснювати інші методи проведення державних екзаменів, у тому числі – комп'ютерне тестування студентів.

2. Порядок комплектування державної комісії зі спеціальності

    1. Державна комісія створюється щорічно у складі голови, його заступника (за потребою) та членів комісії для кожної спеціальності з усіх форм навчання і діє протягом календарного року.

    2. Головою державної комісії з кожної спеціальності призначається найбільш висококваліфікований фахівець виробництва з цієї ж спеціальності або вчений, який не працює у даному навчальному закладі. Голова комісії за поданням ректора університету затверджується Міністерством освіти і науки України.

Списки голів комісій за встановленою формою у двох примірниках подаються на затвердження до Міністерства освіти і науки України не пізніше ніж за два місяці до початку роботи державної комісії.

Додаток 9. Зразок списку подання кандидатур голів ДЕК

Одна і та ж сама особа може бути головою державної комісії не більше трьох років підряд.

Голова державної комісії знайомить усіх членів комісії з їх правами та обов'язками, забезпечує роботу комісії відповідно до затвердженого розкладу. Здійснює контроль за роботою секретаря державної комісії стосовно підготовки не­обхідних документів до початку роботи комісії та оформлення протоколів. Складає звіт про роботу державної комісії, який, піс­ля обговорення на її заключному засіданні, подає ректору універ­ситету.

Присутність голови ДЕК на засіданнях комісії під час іспитів, захисту магістерських робіт, виставлення оцінок, вирішення питання про присвоєння освітньо-кваліфікаційного рівня та вручення дипломів є обов’язковою.

    1. Персональний склад членів комісії затверджується наказом ректора університету не пізніше як за місяць до початку роботи комісії. До складу державної комісії входять завідувачі кафедр, професори або доценти кафедр, що формують профіль підготов­ки фахівців, а також можуть залучатися представники роботодав­ців, провідні працівники відповідних галузей на­родного господарства і культури, співробітники науково-дослідних ін­ститутів. Керів­никам магістерських робіт дозволяється брати участь у роботі ко­місії під час захисту студентами магістерських робіт.

Додаток 10. Зразок списку членів ДЕК

    1. Участь у роботі державної комісії професорсько-викла­дацького складу університету заплановано як педагогічне наван­таження. Оплата праці голови та членів комісії, які не працюють в університеті, здійснюється погодинно відповідно до чинної Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти та внесених до неї змін.

Секретар державної комісії призначається ректором університету із числа працівників вищого навчального закладу. Свої обов'язки він виконує у робочий час за основною посадою.

3. Організація і порядок роботи державної комісії

    1. Державні комісії працюють у терміни, передбачені навчаль­ними планами кожної спеціальності.

Графік роботи комісії затверджується ректором університету і доводиться до загалу не пізніше як за два місяці до початку складання державних екзаменів або захисту магістерських робіт.

Розклад роботи кожної державної комісії, узгоджений з головою комісії, затверджується проректором з навчальної роботи не пізніше ніж за місяць до початку державних екзаменів або захисту магістерських робіт інтервал між державними екзаменами в кожній групі повинен складати не менше п'яти календарних днів.

    1. До захисту магістерських робіт чи складання державних іс­питів мають допуск студенти, які виконали всі вимоги навчаль­ного плану спеціальності.

Допуском до захисту магістерської роботи чи складання держав­них іспитів є список студентів-випускників, затверджений ректо­ром університету за поданням деканів факультетів (інститутів).

    1. До державної комісії, незалежно від форми проведення атестації, пода­ються наступні матеріали, які забезпечують її компетентну роботу:

  • витяг з наказу ректора університету про затвердження персонального складу комісії із спеціальності;

  • розклад роботи комісії;

  • програма державного екзамену та вимоги до оцінювання магістерських робіт, розроблені випускаючою кафедрою і затверджені радою факультету (інституту);

  • наказ ректора університету про допуск магістрів до складання державних іспи­тів та захисту магістерських робіт;

  • зведена відомість про виконання студентом усіх вимог навчального плану і одержаних ним оцінок з теоретичних дисциплін, курсових проектів (робіт), виробничих практик, завірена деканом факультету (інституту).

Примітка: При наявності декількох екзаменаційних оцінок з однієї дисципліни, у зведену відомість про виконання навчального плану, як правило, заноситься остання за строком її виставлення. У тих випадках, коли остання оцінка не характеризує загального рівня підготовки студентів з дисципліни, у зв'язку з незначним обсягом або недостатнім науково-навчальним значенням програмового матеріалу останнього семестру, за рішенням ради факультету відповідній кафедрі надається право своєю ухвалою визначити середню зважену оцінку з округленням її до цілого значення, яку слід заносити у зведену відомість і додаток до диплома.

      1. При складанні державних екзаменів з окремих дисциплін або комплексного екзамену у державну комісію додатково подаються:

  • навчальні програми з дисциплін, внесених на державні екзамени;

  • комплект екзаменаційних білетів, варіанти комплексних завдань або письмових екзаменаційних робіт, (у випадку комп’ютерного тестування – комплекти тестових завдань;

  • перелік наочного приладдя, матеріалів довідкового характеру, передбачених для використання студентами під час підготовки та відповіді на питання державного екзамену, у т.ч. технічні та дидактичні засоби і лабораторне обладнання.

Примітка: Екзаменаційні білети, варіанти завдань, перелік наочного приладдя і матеріалів складає випускаюча кафедра, затверджує завідувач кафедри та декан факультету (інституту).

      1. Для захисту магістерських робіт до державної комісії подають такі документи:

  • виконану магістерську роботу із висновком завідувача випускаючої кафедри про допуск студента до захисту;

  • письмовий відгук наукового керівника з характеристикою діяльності випускника під час виконання магістерської роботи;

  • письмову рецензію на магістерську роботу.

Примітка: Рецензування магістерських робіт проводять висококва­ліфіковані спеціалісти виробничих, наукових і проектних організа­цій, викладачі, які є фахівцями з даної спеціальності та, як правило, працюють в інших навчальних закладах. Рецен­зія повинна мати оцінку роботи за прийнятою шкалою оцінки знань (100-бальною з подальшим переве­денням у шкалу ЕСТS та національну шкалу). Негативна рецензія не є підставою для відхилення магістерської роботи від її захисту.

      1. До державної комісії можуть бути подані й інші матері­али, які характеризують наукову і практичну цінність виконаної магістерської роботи: друковані статті за темою роботи, документи, що вказують на практичне застосування роботи, макети, зразки матеріалів, виробів тощо.

    1. Складання державних екзаменів чи захист магістерських робіт проводиться на відкритому засіданні державної екзаменаційної комісії за участю не менш ніж половини її складу при обов'язковій присутності голови комісії.

Державний екзамен проводиться як комплексна перевірка знань студентів з дисциплін, передбачених навчальним планом. Державні екзамени проводяться за білетами, складеними у повній відповідності до навчальних програм за методикою, визначеною випускаючою кафедрою та погодженою методичною комісією факультету (інституту). Знання теоретичного матеріалу з профілюючих дисциплін можуть також перевірятись методом комплексного тестування всього потоку студентів за індивідуальними завданнями – письмово або у формі комп'ютерного тестування. Практичну частину екзамену виконують із залученням реального об'єкту майбутньої професійної діяльності чи діючої моделі такого об'єкту або у вигляді ділової гри.

Структура кожного державного екзамену, послідовність і терміни проведення різних частин екзамену, порядок та форма перевірки знань студентів за різними видами атестації, встановлюються радою факультету (інституту) і доводяться до загалу.

    1. Засідання комісій для проведення державних іспитів та захисту магістерських робіт оформляються протоколом (форма протоколу додається). Тривалість засідання не повинна перевищувати шести академічних годин на день.

Тривалість усного державного екзамену з кожної дисципліни, а також захисту одного проекту (роботи), як правило, не повинна перевищувати 30 хвилин. Для розкриття змісту магістерської роботи студенту надається не більше 20-ти хвилин. Для проведення державного екзамену за тестом комплексного контрольного завдання доцільно відвести не більше чотирьох годин на групу.

    1. Оцінка результатів складання державних іспитів з окре­мих дисциплін здійснюється в порядку, передбаченому системою контролю знань, прийнято­му в університеті, за 100-бальною шкалою з подальшим переве­денням у шкалу ЕСТS та національну шкалу.

Під час оцінювання магістерської роботи береться до ува­ги рівень теоретичної, наукової та практичної підготовки студента.

Рішення державної комісії про оцінку знань, виявлених під час складання іспитів або захисту магістерської роботи, приймаєть­ся на закритому засіданні комісії відкритим голосуванням зви­чайною більшістю голосів членів комісії, які брали участь в її за­сіданні. При однаковій кількості голосів голос голови державної комісії є вирішальним.

Примітка: Оцінки державного іспиту і захисту магістерської роботи виставляє кожен член державної комісії, а голова підсумовує їх резуль­тати щодо кожного студента. За теоретичну і практичну частину іспиту виставляється одна оцінка. Повторне складання (перескладання) дер­жавного іспиту і захист магістерської роботи з метою підвищення оцінки не дозволяється.

    1. Студентам, які позитивно склали державні екзамени, а також захистили магістерську роботу, рішенням державної комісії присвоюється кваліфікація магістра у відповідності до отриманої спеціальності і видається диплом встановленого зразка.

Тим, хто має загальні оцінки «відмінно» (А) не менше ніж з 75 відсотків усіх дисциплін навчального плану, а з решти дисциплін та індивідуальних завдань – оцінки «добре» (В, С), склав державні іс­пити, або захистив магістерську роботу з оцінкою «відмінно», а та­кож виявив себе у науковій (творчій) роботі, що підтверджується рекомендацією кафедри, видається диплом з відзнакою, про що записується у протоколі засідання державної екзаменаційної ко­місії зі спеціальності. Диплом з відзнакою магістра може бути виданий при умові наявності у випускника бакалаврського дип­лому з відзнакою.

    1. У тих випадках, коли складання державних іспитів або за­хист магістерської роботи не відповідає вимогам рівня атестації, державна комісія зі спеціальності приймає рішення про те, що студент є не атестованим, про що відзначається у протоколі засі­дання комісії.

Студент, який отримав незадовільну оцінку при складанні державного іспиту або захисті магістерської роботи, відраховується з університету. Йому видається академічна довідка встановлено­го зразка.

Якщо студент не з'явився на засідання державної комісії для складання іспитів або захисту магістерської роботи, то в прото­колі комісії записується, що він є не атестованим у зв'язку з неяв­кою на засідання комісії.

Примітка: У разі одержання незадовільної оцінки з однієї дисцип­ліни (при складанні окремо декількох), студент не позбавляється права продовжувати складати державні іспити з інших дисциплін у термін, встановлений розкладом.

    1. Студенти, які не атестовані у затверджений для них термін і не склали державні іспити або не захистили магістерські роботи, мають право на повторну атестацію в наступний термін роботи держав­ної комісії протягом трьох років після закінчення університету.

Перелік дисциплін, що виносяться на державні екзамени, для осіб, котрі не склали ці екзамени, визначається навчальним планом, який діяв в рік закінчення студентом теоретичного курсу. Повторно складаються тільки ті державні іспити, з яких була отримана оцінка ";незадовільно";, з урахуванням змін, що відбулися у навчальних програмах цих дисциплін.

У випадках, коли захист магістерської роботи визнається незадо­вільним, державна комісія встановлює, чи може студент подати на повторний захист ту саму роботу з доопрацюванням, чи він повинен опрацювати нову тему, визначену відповідною кафед­рою.

Порядок підбиття підсумків роботи державної комісії

    1. Оцінки складання державних екзаменів, а також захисту магістерських робіт оголошуються у день їх складання (захисту) після оформлення відповідного протоколу засідання державної комісії. У протоколі відзначаються оцінки, одержані на державних екзаменах або при захисті магістерської роботи, записуються питання, задані випускникові, особливі думки членів комісії, вказується здобутий освітній рівень та кваліфікація, який надано випускнику, та виданий диплом: звичайного зразка чи з відзнакою.

Протокол підписує голова і члени державної комісії, що брали участь у засіданні. Книга протоколів зберігається у справах на­вчального закладу.

    1. За підсумками діяльності державної екзаменаційної комі­сії зі спеціальності складається звіт, який затверджується на її заключному засіданні.

У звіті вказується: рівень підготовки фахівців з даної спеціальності, характеристика знань студентів; якість вико­нання магістерських робіт; актуальність їх тематики та відповідність сучасному стану науки, техніки і питань виробництва; недоліки, допущені у підготовці фахівців, зауваження щодо за­безпечення організації роботи державної комісії.

У ньому даються пропозиції щодо покращення підготовки фахівців, усунення недоліків в організації проведення державних екзаменів і захисту магістерської роботи, рекомендації щодо направлення на навчання кращих студентів в аспірантурі. Відзначаються магістерські роботи, які можуть бути використані на підприємствах, у науково-дослідних установах тощо.

Звіт про роботу державної комісії складається в двох примірниках і подається ректору університету у двотижневий термін після закінчення роботи комісії.

    1. Питання про підсумки роботи державної комісії та розроб­лені відповідні заходи обговорюються на засіданні випускаючих кафедр, рад факультетів (інститутів) та університету.

    2. Узагальнені результати проведення державних екзаменів, захисту магістерських робіт з переліком характерних недоліків у підготовці фахівців та вжитих заходів щодо удосконалення роботи кафедр і факультетів (інститутів) разом з річним звітом надсилаються до Міністерства освіти і науки України.

Схвалено Вченою радою
Волинського національного університету ім. Лесі Українки

Протокол № 5 від 27 грудня 2007 р.

ПОГОДЖЕНО

проректором з навчальної роботи

від 29. 06. 2009 р.

ВИМОГИ

до написання і оформлення випускних (дипломних та магістерських) робіт

Вступні зауваження

Наведені вимоги містять загальні методичні рекомендації до написання та оформлення випускних (дипломних та магістерських) робіт у Волинському національному університеті імені Лесі Українки. На їх основі на кожному факультеті (інституті) для кожної спеціальності (напряму підготовки) розробляють науково-методичні рекомендації до виконання дипломних (магістерських) робіт із урахуванням специфіки фахової підготовки студентів, у яких подаються детальні вимоги та методичні рекомендації щодо підготовки, змісту та структури, написання, оформлення та захисту випускних робіт відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня та критерії їх оцінювання.

Вимоги розроблені на основі діючого законодавства України, нормативних документів Міністерства освіти і науки України, Волинського національного університету імені Лесі Українки:

Закони України ";Про освіту";, ";Про вищу освіту";; Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах (затверджене наказом Міністерства освіти України від 02.06.1993. №161);

Рекомендації про порядок створення, організацію і роботу державної екзаменаційної (кваліфікаційної) комісії у вищих навчальних закладах України (затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 29.12.1993. №83-5/1259);

Про затвердження норм часу для планування і обліку навчальної роботи та переліку основних видів методичної, наукової й організаційної роботи педагогічних і науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів (наказ МОНУ від 07.08.2002 р. №450 );

Основні вимоги до дисертацій та авторефератів дисертацій // Бюлетень ВАК України, №6, 2007 р.

Приклади оформлення бібліографічного опису у списку джерел, які наводяться у дисертації, і списку опублікованих робіт, які наводяться в авторефераті // Бюлетень ВАК України, №3, 2008 р.

Положення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців у Волинському національному університеті імені Лесі Українки (затверджено вченою радою Волинського національного університету імені Лесі Українки із змінами, протокол № 11 від 29.05.2008 р.)

Положення про поточне та підсумкове оцінювання знань студентів Волинського національного університету імені Лесі Українки в умовах кредитно-модульної системи організації навчального процесу (затверджено вченою радою Волинського національного університету імені Лесі Українки із змінами, протокол № 11 від 29.05.2008 р.)

Положення про державну атестацію здобувачів освітньо-кваліфікаційного рівня „магістр” в умовах кредитно-модульної системи організації навчального процесу (затверджено вченою радою Волинського національного університету імені Лесі Українки, протокол № 5 від 27.12.2007 р.)

1. Організація написання випускної

(дипломної та магістерської) роботи

1.1. Дипломна та магістерська робота як різновид державної атестації

Згідно з навчальними планами підготовки фахівця з вищою освітою, випускна робота – однин із видів державної атестації студентів, яку виконують випускники освітньо- кваліфікаційних рівнів “спеціаліст” та “магістр”. Через кваліфікаційну роботу студент доводить рівень власної кваліфікації, уміння здійснювати науковий пошук та самостійно вирішувати наукові та практичні проблеми.

Випускна кваліфікаційна робота – це вид наукової роботи, який має виключно індивідуальний характер, дає можливість виявити ступінь та рівень наукової підготовки студента з чітко означеного фаху. Виконання дипломної роботи та її захист перед державною екзаменаційною комісією є перевіркою підготовки фахівця до самостійної діяльності з обраної спеціальності, його здібностей самостійно аналізувати стан проблем у певній галузі науки, розробляти необхідні пропозиції. Кваліфікаційна робота містить науково обґрунтовані теоретичні або експериментальні результати, наукові положення. Робота повинна характеризуватися концептуальною єдністю змісту.

Дипломна робота спеціаліста – це самостійна науково-дослідна робота, виконана студентом протягом навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем ";спеціаліст";, яка визначає рівень теоретичної підготовки випускника, його готовність до самостійної роботи за фахом, здатність до наукових досліджень. Дипломна робота спеціаліста повинна мати чітку фахово-практичну спрямованість.

Магістерська робота – це самостійна науково-дослідна робота, яка є основним результатом навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем ";магістр"; і визначає рівень науково-теоретичної підготовки випускника, його готовність до самостійної роботи за фахом, здатність до майбутньої наукової дослідницької роботи. Магістерська робота містить наукові положення, обґрунтовані теоретичні або експериментальні результати.

1.2. Мета та завдання випускних кваліфікаційних робіт

Випускна кваліфікаційна робота — це самостійне індивідуальне завдання навчально-дослідницького, теоретико-прикладного чи проектно-конструкторського характеру, яке виконується студентом на завершальному етапі фахової підготовки і є однією з форм виявлення теоретичних і практичних знань, уміння їх застосовувати для виконання конкретних наукових, технічних, економічних, соціальних та виробничих завдань.

Дипломна (магістерська) робота повинна представляти закінчену розробку актуальної наукової проблеми. Вона повинна:

  • бути актуальною, мати новизну, виконуватись на рівні сучасних досягнень науки і техніки;

  • мати спрямування на вирішення практичних завдань майбутньої професійної діяльності;

  • стимулювати у студентів творчий пошук нових пріоритетних наукових рішень;

  • вимагати опрацювання спеціальної наукової і методичної літератури;

  • передбачати вибір оптимальних рішень на основі застосування математичних методів моделювання з використанням сучасних засобів обчислювальної техніки;

  • пов'язуватись з планами наукових досліджень керівника, кафедри, інших наукових підрозділів закладу;

  • узагальнювати та розвивати науково-дослідницькі уміння студента.

Виконання дипломної та магістерської роботи має на меті:

  • систематизацію, закріплення та поглиблення теоретичних і практичних знань за відповідним напрямом підготовки, формування навичок застосування цих знань під час розв'язання конкретних науково-методичних і науково-технічних задач;

  • розвиток навичок самостійної науково-дослідної роботи й оволодіння методикою теоретичних, експериментальних та науково-практичних досліджень, використаних під час виконання кваліфікаційної роботи;

  • набуття досвіду з аналізу отриманих результатів досліджень, формулювання нових висновків і положень, набуття досвіду з їх прилюдного захисту.

Для захисту магістерської випускної роботи обов’язково необхідні власні публікації студента у фахових виданнях, апробація результатів роботи на конференціях різного рівня (Лист МОН України №1/9-168 від 25.04.01).

1.3. Порядок визначення і затвердження тематики дипломних (магістерських) робіт

Тематика кваліфікаційних робіт визначається випусковими кафедрами і пропонуються студентам на початку навчального року. Тематика повинна відповідати професійним завданням, зафіксованим в освітньо-кваліфікаційній характеристиці відповідного рівня та спеціальності (напряму підготовки).

Тематика дипломних робіт оновлюються кожного навчального року. Студентам надається право запропонувати свою тему з обґрунтуванням доцільності її розробки. У таких випадках перевагу надають темам, які продовжують розробку виконаної студентом курсової роботи або які безпосередньо пов'язані з місцем майбутньої професійної діяльності випускника.

Тематика кваліфікаційних робіт затверджуються рішенням учених рад факультетів та університету.

Для затвердження теми кваліфікаційної роботи та призначення наукового керівника студент не пізніше 10 вересня навчального року подає письмову заяву на ім'я декана факультету (інституту).

Додатку 11.Зразок заяви студента.

До 20 вересня теми обговорюють і затверджують на засіданні кафедри та призначають наукових керівників роботи. Заява студента підписується завідувачем відповідної кафедри, науковим керівником та деканом факультету і зберігається на кафедрі.

Не пізніше 1 жовтня поточного навчального року загальний список усіх дипломних (магістерських) робіт, які виконуватимуться на кафедрі, затверджуються вченою радою відповідного факультету (інституту).

Зміни або уточнення у формулюванні затвердженої теми можуть бути внесені лише за об'єктивних причин та за згодою наукового керівника за названою вище процедурою (з обґрунтуванням змін) не пізніше наказу ректора про допуск до захисту роботи. Будь-яка довільна зміна студентом теми своєї роботи не допускається.

Основними критеріями вибору теми кваліфікаційного дослідження є:

  • актуальність, елементи новизни і перспективність обраної теми;

  • ступінь вивчення теми попередниками;

  • наявність доступної для студента і достатньої для розкриття теми джерельної бази;

  • можливість виконання теми на цій кафедрі;

  • зв'язок теми з конкретними науковими планами та довгостроковими програмами кафедр;

  • можливість отримання від впровадження результатів дослідження науково-освітнього ефекту;

  • особисті наукові інтереси студента.

Тема дипломної (магістерської) роботи повинна бути короткою, окреслювати межі проведення дослідження, відображати мету і відповідати змісту роботи. Допускається доповнення теми підзаголовком розміром не більше 10 слів. У назві не можна вживати скорочення та абревіатури, потрібно уникати використання ускладненої термінології. Не допускається починати назву зі слів ";Вивчення процесу...";, ";Дослідження шляхів... ";, ";Розробка і дослідження ...";, ";Деякі питання...";, ";Матеріали до вивчення...";, ";До питання..."; і т. ін.

1.4. Порядок призначення і затвердження наукових керівників

Науковими керівниками дипломних та магістерських робіт призначають висококваліфікованих фахівців кафедри з числа професорів і доцентів. В окремих випадках допускається керування дипломною роботою старшими викладачами та асистентами, які є провідними фахівцями з питань, що висвітлюються в роботі, і здатні надати студентові суттєву організаційно-методичну допомогу в підготовці роботи, її оформленні та захисті. Призначення керівником дипломної роботи асистента кафедри можливе лише за рішенням вченої ради університету. У випадках, коли робота має прикладний характер, до керівництва її виконанням можуть залучатися висококваліфіковані спеціалісти відповідної галузі.

Науковий керівник роботи:

  • допомагає студенту обрати найбільш перспективний і актуальний напрям кваліфікаційного дослідження;

  • знайомить студента з вимогами щодо підготовки та захисту кваліфікаційної роботи;

  • надає допомогу щодо розробки календарного плану-графіку на весь період виконання дослідження (від вибору теми до захисту роботи);

  • рекомендує студенту необхідну наукову літературу та джерела з теми роботи;

  • регулярно надає змістовні консультації;

  • відслідковує хід написання роботи, контролює своєчасне подання роботи до захисту в ДЕК;

  • надає допомогу у підготовці студента до захисту;

  • складає відгук на кваліфікаційну роботу та доповідає про його зміст під час виступу на захисті кваліфікаційної роботи на засіданні ДЕК.

1.5. Організаційні етапи написання дипломної та магістерської роботи

Після визначення на кафедрі теми студент із науковим керівником розробляє індивідуальний план-графік виконання дипломної (магістерської) роботи із зазначенням усіх етапів та офіційних термінів виконання.

Додатку 12.Зразок оформлення індивідуального плану-графіка.

Графік підписується студентом, науковим керівником та затверджується на засіданні відповідної кафедри. Графік складається у двох примірниках, один з яких одержує студент, другий – зберігається на кафедрі. Зміна плану-графіка виконання кваліфікаційної роботи допускається тільки за згодою наукового керівника.

Над випускною роботою студент працює під контролем наукового керівника протягом всього навчального року.

Організаційно процес написання дипломної роботи складається з таких етапів:

  • підготовчого, який починається з вибору студентом теми та отримання індивідуального завдання від керівника дипломної та магістерської роботи щодо питань, які необхідно вирішити - ознайомлення зі станом проблеми, збирання фактичних матеріалів, проведення необхідного огляду та аналізу аналогічних програмних розробок та їх застосувань у відповідних галузях, тощо;

  • основного, який реалізовується відповідно до вимог щодо організації наукового дослідження, і передбачає на основі вивчення досвіду роботи проведення експерименту чи анкетування, збирання фактичного матеріалу під час переддипломної практики, обробка фактичного матеріалу, викладення тексту роботи згідно з її структурою, формулювання висновків та рекомендацій, підготовка публікацій з тематики дослідження;

  • підсумково-оформлювального, який здійснюється під час проходження переддипломної практики після складання державних іспитів і завершується орієнтовно за місяць до захисту дипломної та магістерської роботи на засіданні Державної екзаменаційної комісії. На цьому етапі робота повинна бути повністю виконана та перевірена керівником;

  • заключного, який включає отримання відгуку керівника та рецензії на дипломну та магістерську роботу від кваліфікованого спеціаліста відповідного профілю (за яким виконувалася робота), як правило, із іншої організації або установи, проведення попереднього захисту на кафедрі, одержання візи завідувача випускової кафедри про допуск до захисту, подання роботи до державної екзаменаційної комісії.

1.6. Контроль за виконанням випускної кваліфікаційної роботи

Безпосередній контроль за виконанням дипломної (магістерської) роботи відповідно до календарного плану здійснює науковий керівник.

Інформація наукових керівників про хід виконання студентами дипломних та магістерських робіт заслуховується на засіданнях кафедри двічі протягом навчального року – у січні та квітні. При цьому визначається, як студент справляється з роботою, які у нього виникли труднощі та яких заходів треба вжити для їх подолання.

Кафедра має право не пізніше як за 20 днів до початку державних екзаменів рекомендувати відсторонення студента від виконання роботи, якщо вона не буде виконана вчасно з причин його неорганізованості чи недисциплінованості, що обов'язково фіксується в рішенні кафедри. Це є підставою для порушення клопотання про відрахування студента за невиконання навчального плану.


2. Вимоги до структури та змісту випускних робіт

2.1. Вимоги до змісту випускних кваліфікаційних робіт

    Зміст кваліфікаційного дослідження повинен відповідати стандартам вищої освіти. Робота має бути актуальною, скерованою на новітні методи теоретичного та експериментального дослідження, створення нових технологій, приладів, обладнання тощо, розкривати самостійне дослідження автора, містити елементи наукової новизни та відображати практичне значення одержаних результатів, їх апробацію та впровадження в сферу практичної діяльності.

2.2. Обсяги випускнихкваліфікаційних робіт

Рекомендують такі обсяги випускних кваліфікаційних робіт:

  • дипломна робота спеціаліста – 50-80 сторінок без урахування додатків;

  • магістерська робота - 70-100 друкованих сторінок без урахування додатків.

Для окремих спеціальностей ученою радою факультету (інституту) можуть бути встановлені інші обсяги дипломних та магістерських робіт.

2.3. Вимоги до структури кваліфікаційних робіт

Обов'язковими структурними елементами дипломної (магістерської) роботи є:

  1. Титульна сторінка роботи.

Додатку 13. Зразок оформлення титульної сторінки.

  1. Зміст. Зміст подають на початку роботи. Він містить найменування та номери початкових сторінок вступу, усіх розділів, підрозділів та пунктів, висновків, списку використаних джерел, додатків Додатку 14. Зразок написання змісту.

  2. Перелік умовних позначень, символів, одиниць і термінів. Такий перелік вводиться, якщо в роботі вжита специфічна термінологія, маловідомі скорочення, нові символи тощо. Перелік друкується двома колонками, у яких, ліворуч за абеткою наводять скорочення, праворуч – їх детальну розшифровку. Якщо спеціальні терміни, символи, позначення і таке інше повторюється менше трьох разів, перелік не складають, а їх розшифрування наводять у тексті при першому згадуванні.

  3. Вступ. Обсяг вступу не повинен перевищувати 2–3 сторінки. У вступірозкривається сутність наукової проблеми та її значущість, стан розробки й обґрунтування необхідності проведення дослідження та подається загальна характеристика роботи у такій послідовності:

  • Актуальність теми. Шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими вже підходами до розв'язання проблеми обґрунтовують актуальність та доцільність роботи для розвитку відповідної галузі науки. Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним.

Якщо робота виконується у системі досліджень кафедри (відділу, організації тощо), коротко визначається зв'язок вибраного напряму із планами організації, галузевими, державними планами та програмами. Обов'язково потрібно зазначити роль автора у виконанні цих науково-дослідних завдань.

Мета і завдання дослідження. Формулюється мета роботи і завдання, які необхідно вирішити для досягнення поставленої мети. Мета – це кінцевий науковий результат, якого прагне досягти автор роботи у процесі власного дослідження. Не потрібно формулювати мету як ";Дослідження...";, ";Вивчення...";, тому що такі слова вказують не на саму мету, а на засіб її досягнення. Завдання – це конкретні шляхи, засоби досягнення поставленої мети.

Завдання дослідження передбачають такі елементи:

  • вирішення певних теоретичних питань, які входять у загальну проблему дослідження (наприклад, виявлення сутності понять, явищ, процесів, подальше вдосконалення їх вирішення, розробка ознак, рівнів функціонування, критеріїв ефективності, принципів та умов застосування тощо);

  • всебічне (при необхідності й експериментальне) вивчення практики вирішення певної проблеми, виявлення її типового стану, вад і труднощів, їх причин, типових особливостей передового досвіду (таке вивчення дозволяє уточнити, перевірити ті дані, які опубліковані в спеціальних неперіодичних і періодичних виданнях, підняти їх на рівень наукових фактів, обґрунтованих у процесі спеціального дослідження);

  • обґрунтування необхідної системи заходів щодо вирішення певної проблеми;

  • експериментальна перевірка запропонованої системи заходів відносно відповідності її критеріям оптимальності, тобто досягнення максимально важливих у відповідних умовах результатів вирішення цих проблем при певних затратах часу і зусиль;

  • розробка методичних рекомендацій та пропозицій щодо використання результатів дослідження у практиці роботи відповідних установ (організацій).

  • Об'єкт дослідження - це процес або явище, яке породжує проблемну ситуацію.

  • Предмет дослідження міститься в межах об'єкта і являє собою частину від цілого (тобто об'єкта). Об'єкт і предмет співвідносяться як загальне і часткове. В об'єкті виділяється та його частина, яка й стане предметом дослідження. Саме на предмет спрямована увага автора, оскільки він має визначати назву роботи.

  • Елементи наукової новизни одержаних результатів. Подається коротка інформація про нові наукові положення, запропоновані автором особисто. Необхідно показати відмінність одержаних результатів від відомих раніше, описати ступінь новизни (вперше визначено, удосконалено, дістало подальший розвиток, створено нову концепцію, що узагальнює ... і розвиває ..., розроблено нову систему ..., з використанням відомого принципу ...).

  • Практичне значення одержаних результатів. Потрібно подати відомості про використання результатів роботи або рекомендації щодо їх використання із зазначенням певної галузі, теоретичного або практичного навчального курсу; висвітлити практичне застосування отриманих результатів або рекомендації щодо їх використання. Стисло повідомляють про впровадження результатів дослідження, назвавши організації, у яких здійснена реалізація, форми реалізації. Зазвичай впровадження оформлюється актом, підписаним представниками організацій, які використовують впроваджувані матеріали.

  • Апробація результатів та публікації. Якщо автор брав участь у наукових конференціях, семінарах, засіданнях наукового гуртка із оголошенням результатів своєї роботи та має цьому підтвердження (опубліковані тези, статті або програма конференції за темою роботи, у якій студент брав участь), слід зазначити загальну кількість конференцій/семінарів, їх назву, рік та місце проведення, а також вказати на кількість публікацій із цієї теми.

  1. Основначастина. Складається з розділів, підрозділів, пунктів та підпунктів. Структура основної частини роботи повинна розкривати реалізацію завдань дипломної (магістерської) роботи. У розділах основної частини подають: огляд літератури за темою і вибір напрямків досліджень, виклад загальної методики та основних напрямів досліджень, експериментальну частину і методику досліджень, проведені теоретичні або експериментальні дослідження, аналіз і узагальнення результатів досліджень.

У змісті першого розділу, як правило, подаються теоретичні питання з теми дипломної роботи, написані з використанням літературних першоджерел. Велике значення має правильне трактування понять теми, їх точність і науковість. Використані терміни мають бути загальновживаними чи подаватись з посиланням на їх автора.

Інші розділи пишуться відповідно до теми роботи і вимог, розроблених випускаючою кафедрою факультету (інституту). У практичній частині автор із вичерпною повнотою викладає методику проведення та результати власного дослідження. Головні вимоги до наукового викладу результатів – точність, чіткість, стислість.

Кожний розділ починають з нової сторінки. Основному тексту кожного розділу може передувати передмова з коротким описом вибраного напрямку. У кінці кожного розділу формулюються висновки із стислим викладенням наведених у розділі результатів.

Основні розділи повинні мати бібліографічні посилання на літературу, що дозволяє аналізувати власні дані та порівнювати їх з даними інших літературних джерел.

  1. Висновки повинні міститичіткий виклад найбільш важливих результатів дослідження з пропозиціями та побажаннями щодо подальшого дослідження певної теми. Висновки подаються як окремі лаконічні положення чи методичні рекомендації. Їх головна мета – підсумки проведеної роботи. Важливо, щоб сформульовані висновки відповідали поставленим завданням. У висновках необхідно зазначити не тільки позитивне, що вдалося виявити в результаті вивчення теми, але й хиби та проблеми, а також конкретні рекомендації щодо їх усунення..

  1. Список використаних джерел. З кількох можливих способів упорядкування матеріалу у списку (за алфавітом, за порядком згадування, за видом джерела) найбільш вживаним є розміщення прізвищ авторів або назв творів за алфавітом. Кількість використаних джерел, зазвичай, може бути: не менше 25 у кваліфікаційній роботі рівня ";бакалавр";, 35 - рівня ";спеціаліст";, 50 - рівня ";магістр";. Бібліографічний опис джерел та літератури складають відповідно до чинних стандартів з бібліотечної або видавничої справи.

Додатку 15. Приклад оформлення бібліографічного списку використаних джерел.

Зокрема, потрібну інформацію можна одержати із таких стандартів: ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 „Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання (ГОСТ 7.1–2003, IDT)”, ДСТУ 3582-97 „Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові в бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила”, ГОСТ 7.12-93 „Библиографическая запись. Сокращение слов на русском языке. Общие требования й правила”.

Якщо список містить посилання на літературу та джерела, записані як кириличними літерами, так і латинськими, то спочатку потрібно подавати ті, які записані кирилицею, а потім латиницею (за алфавітом).

  1. Додатки. За необхідності до додатків доцільно включити допоміжний матеріал (при його великій кількості та неможливості подати у тексті) необхідний для повноти сприйняття роботи: інструкції та методики, опис алгоритмів дій (конспекти уроків та позакласних заходів тощо); ілюстрації допоміжного характеру (таблиці, діаграми, схеми, графіки, карти, репродукції картин, ілюстрації до творів тощо); формули і розрахунки, зразки анкет, тестів, опитувальних листів та ін. Додатки нумеруються арабськими літерами. На кожний додаток повинно бути посилання в тексті, наприклад, „... описано в інструкції користувача (дод. Б)”. При повторному згадуванні використовують вислів „(див. додаток Б)”.

3. Вимоги до оформлення випускних (кваліфікаційних) робіт

3.1. Загальні вимоги до оформлення дипломних

(магістерських) робіт

Дипломна (магістерська) робота друкується на аркушах білого паперу формату А4 (210x297 мм). Основний текст роботи друкується з одного боку аркуша через 1,5 комп'ютерних інтервали шрифтом Times New Roman, розмір шрифта - 14. Абзацний відступ – 1,25 мм. Текст необхідно друкувати, залишаючи береги таких розмірів: лівий – 30 мм, верхній, нижній – 20 мм, правий –10 мм. У тексті документа необхідно дотримуватись рівномірної щільності, контрастності та чіткості зображення впродовж усього документа.

Помилки, описки та графічні неточності допускається виправляти підчищенням або зафарбуванням білою фарбою і нанесенням на тому ж місці виправленого тексту (графіки) машинописним способом або від руки. Виправлення повинно бути чорного кольору.

Робота подається до захисту у переплетеному вигляді.

Дипломна (магістерська) робота виконується українською мовою. Для спеціальностей (напрямів підготовки) “мова та література англійська)”, “мова та література (англійська)”, “мова та література (німецька)”, “мова та література (французька)”, “мова та література (російська)”, “мова та література (польська)” – відповідно до специфіки.

Текст дипломної (магістерської) роботи повинен бути стислий, точний та логічно послідовний. Текст викладають, дотримуючись норм чинного українського правопису, використовуючи стиль ділового мовлення, необхідний для службових документів. Потрібно користуватися усталеною лексикою, наявною в академічних словниках, дотримуватися прийнятої наукової термінології, умовних символів та скорочень, уникати діалектизмів, засобів художньої літератури, нових іншомовних запозичень, тощо.

3.2. Оформлення розділів (підрозділів)

Текст основної частини поділяють на розділи, підрозділи, пункти та підпункти. Заголовки структурних частин ";ЗМІСТ";, ";ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ";, ";ВСТУП";, ";РОЗДІЛ";, ";ВИСНОВКИ";, ";СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ";, ";ДОДАТКИ"; друкують великими літерами симетрично до тексту. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з кількох речень, їх розділяють крапкою. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу.

Кожна структурна частина роботи починається з нової сторінки (крім назв підрозділів і пунктів у межах розділу).

Не допускається розташування назв розділів, підрозділів, а також пунктів і підпунктів у нижній частині сторінки, якщо після неї міститься лише один рядок тексту.

Відстань між заголовком (за винятком заголовка пункту) та текстом повинна дорівнювати 3-4 інтервалам.

3.3. Нумерація

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, малюнків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №.

Першою сторінкою випускної (дипломної чи магістерської) роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

Такі структурні частини випускної роботи, як ";ЗМІСТ";, ";ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ";, ";ВСТУП";, ";ВИСНОВКИ";, ";СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ";, ";ДОДАТКИ"; не мають порядкового номера. Інші розділи, підрозділи, пункти, підпункти нумерують арабськими цифрами. Номер розділу ставлять після слова „РОЗДІЛ”, після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу. Підрозділи повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу й порядкового номера підрозділу, відокремленого крапкою. Після номера підрозділу (підпункту) ставлять крапку (наприклад: 1.1.; 1.3.; 1.2.4.). Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, пункту, між якими ставлять крапку. У кінці номера повинна стояти крапка, наприклад: ";1. 3. 2."; (другий пункт третього підрозділу першого розділу). Потім у тому ж рядку наводять заголовок пункту.

Всі аркуші, на яких розміщені згадані структурні частини, нумерують звичайно. Рисунки і таблиці, розміщені на окремих сторінках, включають до загальної нумерації сторінок документа.

3.4. Вимоги до оформлення ілюстрацій, таблиць, формул та додатків

Ілюстрації (креслення, рисунки, графіки, схеми, діаграми, фотознімки) потрібно розташовувати безпосередньо після тексту, де вони згадуються вперше, або на наступній сторінці. На всі ілюстрації повинні бути посилання у тексті.

Якщо ілюстрації створені не автором роботи, необхідно зробити певні посилання, дотримуючись вимог чинного законодавства щодо авторських прав.

Креслення, рисунки, графіки, схеми, діаграми, які містяться у тексті, повинні відповідати вимогам державних стандартів.

Ілюстрації повинні мати назву, яку розташовують безпосередньо під зображенням. За необхідності під ілюстрацією розміщують пояснювальні дані (підрисуночний надпис). Ілюстрації позначаються словом ";Рисунок...";, яке разом із назвою ілюстрації розташовують після пояснювальних даних. Наприклад: ";Рисунок 4.2. Діаграма розвитку..."; або ";Рис. 4.2. Діаграма розвитку...";.

Ілюстрації потрібно нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком ілюстрацій, наведених у додатках. Номер ілюстрації складається з номера розділу та порядкового номера ілюстрації, відокремлених крапкою, наприклад, другий рисунок третього розділу позначається як ";Рисунок 3.2"; або ";Рис. 3.2";.

Посилання на ілюстрації роботи вказують порядковим номером ілюстрації, наприклад, ";рис. 1.2";.

Таблиці. Цифровий матеріал здебільшого оформлюють у вигляді таблиць. Таблицю слід розташовувати безпосередньо після тексту, у якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці. На всі таблиці повинні бути посилання у тексті.

Таблиці потрібно нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу (за винятком додатків). Номер таблиці складається з номера розділу й порядкового номера таблиці, відокремлених крапкою. Наприклад: друга таблиця третього розділу позначається як ";Таблиця 3.2";.

Слово ";Таблиця"; вказують один раз праворуч над першою частиною таблиці. Якщо таблиця переходить на наступну сторінку, то над іншими частинами пишуть ";Продовження таблиці"; із зазначенням номера.

Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту. Назву і слово „Таблиця” починають з великої літери. Назву не підкреслюють.

Приклад побудови таблиці

Таблиця (номер) -

Назва таблиці

Головка

Заголовки граф

Підзаголовки граф

Рядки

Боковик

(заголовки рядків)

Графи (колонки)

Заголовки таблиці починають з великої літери, а підзаголовки - з малої, якщо вони становлять одне речення із заголовком. Підзаголовки, які мають самостійне значення, пишуть з великої літери. У кінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки не ставлять. Заголовки й підзаголовки граф зазначають в однині.

Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на інший аркуш. При перенесенні таблиці на інший аркуш (сторінку) назву вміщують тільки над її першою частиною. Таблицю з великою кількістю граф можна ділити на частини і розміщувати одну частину під іншою в межах одної сторінки. Якщо рядки або графи таблиці виходять за формат сторінки, то в першому випадку в кожній частині таблиці повторюють її головку, в другому випадку - боковик.

На всі таблиці повинні бути посилання в тексті, при цьому слово ";таблиця"; в тексті пишуть скорочено, наприклад: ";...у табл. 1.2";. У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації треба вказувати скорочено слово ";дивись";, наприклад: ";див. табл. 1.3";.

Формули та рівняння розташовують безпосередньо після тексту, у якому вони згадуються, посередині сторінки. Вище й нижче кожної формули повинно бути залишено не менше одного вільного рядка.

Формули та рівняння у тексті слід нумерувати порядковою нумерацією в межах розділу. Номер формули або рівняння складається з номера розділу й порядкового номера формули (рівняння), відокремлених крапкою. Наприклад: третя формула першого розділу позначається як ";(1.3)";. Номер формули зазначають на рівні формули в дужках у крайньому правому положенні у рядку.

Пояснення значень кожного символу й числового коефіцієнта потрібно давати з нового рядка. Перший рядок пояснень починають з абзацу словом ";де"; без двокрапки.

Посилання на формули вказують порядковим номером формули в дужках, наприклад ";... у формулі (2.1)";.

У додатках умішують матеріал, який не може бути послідовно розташований в основній частині через великий обсяг, суто технічний характер або внаслідок неможливості способу відтворення (викладений на папері іншого формату). У додатки можуть бути внесені окремі ілюстрації, таблиці, схеми тощо.

Додатки потрібно оформлювати як продовження рукопису на подальших сторінках, розташовуючи відповідно до появи посилань на них у тексті. Додатки повинні мати спільну з рукописом наскрізну нумерацію сторінок.

Додатки позначають послідовно великими літерами українського алфавіту, за винятком Г, Є, І, І, Й, О, Ч, Ь. Наприклад: Додаток А; Додаток Б. Якщо у тексті один додаток, то він позначається як Додаток А.

Ілюстрації, таблиці, формули та рівняння, що є у тексті додатків, нумерують у межах кожного додатка. Наприклад: третій рисунок Додатка А позначається як ";Рисунок А.З."; і т. ін.

3.5. Загальні правила цитування та посилання на використані джерела

При написанні дипломної (магістерської) роботи студент повинен давати посилання на джерела, матеріали або окремі результати з яких наводяться в дослідженні, або на ідеях і висновках яких розроблюються проблеми, задачі, питання, вивченню яких присвячена робота. Такі посилання дають змогу відшукати документи і перевірити достовірність відомостей про цитування документа, дають необхідну інформацію щодо нього, допомагають з’ясувати його зміст, мову тексту, обсяг. Посилатися потрібно на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатися лише в тих випадках, коли в них наявний матеріал, який не включено до останнього видання.

Посилання подаються у тексті роботи у квадратних дужках – [14, с. 20]. Перша цифра – номер джерела у списку літератури. Друга – номер сторінки.

Запозичені висловлювання обов'язково беруть у лапки (оформлювати у вигляді цитати) та посилатися на першоджерело. Порушення цих вимог може призвести до кваліфікації дій автора як плагіату й до не допуску роботи до захисту.

Приклад:

Цитата в тексті: ";... незважаючи на пріоритетне значення мовних каналів зв'язку між діловими партнерами, ні в якому разі не можна ігнорувати найбільші канали передачі інформації [13, с.29]";

Відповідний опис у переліку посилань:

13. Дороніна М.С. Культура спілкування ділових людей: навч. посіб. / Дороніна М. С. - К.: КМ Асаdemia, 1998.–192 с.

Науковий етикет вимагає точно відтворювати цитований текст. Пряме цитування конкретного джерела не повинно перевищувати 1-2 абзаців. Кількість прямих цитат на одній сторінці роботи не повинна перевищувати 2-3. Не потрібно подавати цитати у висновках.

Загальні вимоги до цитування такі:

а) текст цитати починається і закінчується лапками і наводиться в тій граматичній формі, у якій він поданий у джерелі, із збереженням особливостей авторського написання. Наукові терміни, запропоновані іншими авторами, не виділяються лапками, за винятком тих, які викликали загальну полеміку. У цих випадках використовується вираз ";так званий";;

б) цитування повинне бути повним, без довільного скорочення авторського тексту і без перекручень думок автора. Пропуск слів, речень, абзаців при цитуванні не допускається;

в) кожна цитата обов'язково супроводжується посиланням на джерело;

г) при непрямому цитуванні (переказі, викладі думок інших авторів своїми словами) потрібно бути гранично точним у викладенні думок автора, коректним щодо оцінювання його результатів і давати відповідні посилання на джерело;

д) цитування не повинно бути ні надмірним, ні недостатнім;

е) якщо автор дипломної роботи виділяє деякі слова, то робиться відповідне застереження, наприклад: (курсив наш. – М.Х.), (підкреслено мною. - М.Х.), (розрядка моя. – М.Х.) .

4. Підготовка, порядок та процедура захисту випускних кваліфікаційних робіт

4.1. Попередній захист дипломних та магістерських робіт

Випускні кваліфікаційні роботи проходять попередній захист на засіданні відповідної кафедри за встановленим графіком, але не пізніше як за 3 тижні до початку державних іспитів.

Попереднім захистом дипломної роботи може вважатися, за рішенням кафедри, виступ та участь студента у наукових конференціях - університетських, міжвузівських, всеукраїнських тощо.

На попередній захист студент повинен подати віддрукований та перевірений науковим керівником текст роботи.

Захист проводиться на засіданні кафедри за обов'язкової присутності завідувача кафедри та наукового керівника і передбачає такі процедурні етапи:

  • Виступ автора випускної кваліфікаційної роботи з повідомленнями про основні положення роботи.

  • Детальні відповіді студента на усні та письмові запитання членів кафедри щодо змісту й суті роботи.

  • Виступ наукового керівника (консультанта) про якість виконання роботи, про можливість допуску роботи до захисту перед ДЕК. Кафедра робить висновок про готовність роботи до захисту перед ДЕК, встановлює час роботи над зауваженнями та термін подачі роботи, оформленої згідно з вимогами, на кафедру.

Висновок-витяг із засідання кафедри є підставою для допуску роботи до захисту перед ДЕК.

На цьому ж засіданні кафедри затверджуються рецензенти кваліфікаційної роботи.

4.2. Рецензування кваліфікаційних робіт

Рецензування дипломних та магістерських робіт проводять висококва­ліфіковані спеціалісти виробничих, наукових і проектних організа­цій, викладачі, які є фахівцями з певної спеціальності та, як правило, працюють в інших навчальних закладах. Склад рецензентів затверджує декан факультету за поданням завідувача випускової кафедри вищого навчального закладу. Рецензент випускної кваліфікаційної роботи будь-якого освітньо-кваліфікаційного рівня не повинен бути співробітником кафедри, дипломні проекти (роботи) якої він рецензує. Не дозволяється також призначення керівників випускних кваліфікаційних робіт для взаємного рецензування робіт.

Рецензія має бути об'єктивною, відбивати як позитивні, так і негативні сторони роботи й містити оцінку за прийнятою шкалою оцінювання знань студентів. Особливу увагу в ній потрібно звернути на:

• актуальність теми;

• вміння застосовувати теоретичні знання для вирішення конкретних практичних завдань;

• наявність у роботі особистих пропозицій і рекомендацій, їх новизна, перспективність, практична цінність;

• достовірність результатів і обґрунтованість висновків дипломника;

• стиль викладу та оформлення роботи;

• недоліки роботи.

Рецензія не повинна дублювати відгук керівника, тому що відгук керівника – це в основному характеристика професійних якостей дипломника та його роботи в процесі дипломного проектування, а рецензія – це характеристика якості безпосередньо випускної кваліфікаційної роботи.

Додаток 16.Орієнтовний план рецензії.

Студент має право заздалегідь ознайомитися із текстом рецензії. Негативна рецензія не є підставою для відхилення роботи від її захисту.

4.3. Підготовка роботи до захисту

Не пізніше як за місяць до захисту студент подає на відповідну кафедру для реєстрації:

  • зброшурований примірник кваліфікаційної роботи із висновком завідувача відповідної кафедри про допуск до захисту;

  • письмовий відзив наукового керівника з характеристикою діяльності випускника під час виконання кваліфікаційної роботи без зазначення оцінки;

  • письмову рецензію на кваліфікаційну роботу із зазначенням оцінки

4.4. Захист кваліфікаційних робіт

На захист-кваліфікаційних робіт у державну комісію подають:

  • зброшурований примірник кваліфікаційної роботи з висновком завідувача кафедри про допуск до захисту;

  • письмовий відзив керівника з характеристикою діяльності випускника під час виконання кваліфікаційної роботи без зазначення оцінки (зразок подано у Додатку Ж);

Додаток 17.Орієнтовний зразок відгуку наукового керівника

  • письмова рецензія на кваліфікаційну роботу з зазначенням рекомендованої оцінки.

Крім цього, державній екзаменаційній комісії до захисту кваліфікаційної роботи можуть бути подані:

• друковані статті, тези, програми конференцій за темою роботи, у яких автор брав участь; для захисту магістерських робіт наявність друкованої статті (чи методичних розробок, тощо) є обов'язковою;

  • макети;

  • зразки матеріалів і виробів;

  • документи, які вказують на практичне застосування роботи тощо.

Захист проводиться на відкритому засіданні державної екзаменаційної комісії за участю не менш ніж половини її складу за обов'язкової присутності голови комісії. На захисті можуть бути присутні і брати участь в обговоренні всі бажаючі, не порушуючи порядку й процедури захисту, оскільки захист є прилюдним.

Процедура захисту включає:

  • доповідь студента про зміст роботи;

  • запитання до автора;

  • оголошення відгуку наукового керівника та рецензента;

  • відповіді студента на запитання членів ДЕК та осіб, присутніх на захисті;

  • заключне слово студента;

  • рішення комісії про оцінку роботи.

Вступне слово необхідно підготувати заздалегідь у формі виступу, в якому доцільно висвітлити такі важливі питання: обґрунтування актуальності теми дослідження; мета, завдання, об'єкт, предмет дослідження; що вдалося встановити, виявити, довести; якими методами це досягнуто; елементи новизни у теоретичних положеннях та в практичних рекомендаціях; і якими труднощами довелося зіткнутися в процесі дослідження, які положення не знайшли підтвердження.

У виступі мають міститися також відповіді на основні зауваження наукового керівника та рецензента. Доповідь студента не повинна перевищувати за часом 10–15 хвилин. Для кращого сприйманий присутніми матеріалу бажано підготувати презентацію або виготовити необхідні таблиці, діаграми, графіки. Під час захисту дипломної роботи студент зобов'язаний дати вичерпні відповіді на всі зауваження у відгуках та рецензіях, а також у виступах на захисті. Захист дипломної роботи фіксується в протоколі ДЕК.
Результати захисту дипломної роботи визначаються оцінками ";відмінно";, ";добре";, ";задовільно"; і ";незадовільно"; із відповідним переведенням у шкалу оцінювання ECTS. Оцінка з дипломної роботи виставляється на закритому засіданні ДЕК і оголошується її головою дипломнику і всім присутнім на відкритому засіданні.

Тривалість захисту однієї кваліфікаційної роботи не повинна перевищувати 30 хвилин.

4.5. Оцінювання кваліфікаційних робіт

Оцінювання результатів складання державних іспитів та захисту випускних кваліфікаційних робіт здійснюється у порядку, передбаченому прийнятою в університеті системою контролю знань:

за національною (чотирибальною) шкалою:

  • відмінно;

  • добре;

  • задовільно;

  • незадовільно.

за 100-бальною шкалою:

  • 90 – 100 балів – відмінно – відмінне виконання з незначними помилками,

  • 82 – 89 балів – добре – вище середніх стандартів, але з деякими помилками;

  • 75 – 81 балів – добре – в цілому змістова робота зі значними помилками;

  • 67 – 74 балів – задовільно – чітко, але зі значними недоліками;

  • 60 – 66 балів – задовільно – виконання відповідає мінімальним критеріям;

  • менше 60 балів – незадовільно.

При визначенні оцінки випускної кваліфікаційної роботи приймається до уваги рівень теоретичної, наукової та практичної підготовки студентів.

Рішення ДЕК про оцінку випускної кваліфікаційної роботи приймається на закритому засіданні комісії відкритим голосуванням більшістю голосів членів комісії, які брали участь у її засіданні. За однакової кількості голосів голос Голови ДЕК є вирішальним.

При визначенні оцінки роботи повинна бути врахована думка рецензента, виступ студента під час захисту своєї роботи, його відповіді на зауваження рецензента та на запитання членів екзаменаційної комісії.

Повторний захист випускних кваліфікаційних робіт з метою підвищення оцінки не дозволяється.

У випадках, коли захист дипломної (магістерської) роботи не відповідає вимогам рівня державної атестації, державна комісія ухвалює рішення про те, що студент є не атестованим, про що здійснюється відповідний запис у протоколі засідання комісії. У такому випадку державна комісія встановлює: може студент подати на повторний захист ту саму роботу з доопрацюванням чи він повинен опрацювати нову тему, визначену відповідною кафедрою навчального закладу. Повторний захист випускної кваліфікаційної роботи дозволяється протягом трьох років після закінчення вищого закладу освіти, але не раніше, як під час наступної державної атестації.

Студент, який отримав незадовільну оцінку за кваліфікаційну роботу, відраховується з вищого навчального закладу. Йому видається академічна довідка встановленого зразка.

4.6. Порядок зберігання випускних кваліфікаційних робіт

Випускні (дипломні та магістерські) роботи, оформлені відповідним чином передаються до фондів бібліотеки університету, про що складається відповідний акт, який зберігається на випускаючій кафедрі.

Схвалено Вченою радою
Волинського національного університету ім. Лесі Українки

Протокол № 13 від 25 червня 2009 р.

ЗАТВЕРДЖЕНО

ректором університету

від 18. 10. 2008 р.

ПОЛОЖЕННЯ

про ранжування факультетів (інститутів)

Волинського національного університету імені Лесі Українки

Загальні положення

Факультет є основним організаційним та навчально-науковим структурним підрозділом вищого навчального закладу третього та четвертого рівнів акредитації, що об'єднує відповідні кафедри і лабораторії. Факультет (інститут) створюється рішенням Вченої ради вищого навчального закладу за умови, якщо до його складу входить не менше ніж три кафедри і на ньому навчається не менше ніж 200 студентів денної (очної) форми навчання.

Відповідно до наказу ректора Волинського державного університету імені Лесі Українки №106-з від 13 березня 2006 р. в університеті був запроваджений механізм визначення рейтингу факультетів (інститутів).

Метою рейтингової системи є оцінювання результатів діяльності факультетів (інститутів) університету, визначення їх пріоритетів за певними критеріями, встановлення інтегрального рейтингу факультетів (інститутів).

Рейтингова система оцінювання діяльності факультетів (інститутів) дає змогу:

- своєчасно одержувати інформацію про підготовку фахівців і рівень досягнень, зокрема щодо якості освітньої діяльності та якості вищої освіти;

- забезпечити інформацією про стан та динаміку розвитку факультетів (інститутів), їх позиціонування на ринку освітніх послуг та ринку праці;

- інформувати науково-педагогічний та студентський колективи університету, адміністрацію про ефективність та результативність роботи;

- своєчасно виявляти проблеми і недоліки в роботі факультетів і оперативно реагувати на них;

- керівництву університету приймати адекватні управлінські рішення щодо вдосконалення системи управління вищим навчальним закладом.

На підставі рейтингу кожен факультет (інститут) має можливість оцінити своє місце в системі університету, проаналізувати власні сильні та слабкі сторони, скорегувати стратегію сталого розвитку так, щоб наблизитися до значення коефіцієнтів пріоритетності системи.

В основу вибору критеріїв ранжування була покладена система рейтингових індикаторів, запропонована Міністерством освіти і науки для ранжування вищих навчальних закладів. Цей перелік доповнений показниками, характерними для діяльності факультетів (інститутів), зокрема оцінки успішності та якості знань студентів, стипендіального забезпечення та наукової діяльності студентів, міжнародної співпраці.

Механізм визначення рейтингу наступний: кожен з тематичних напрямів містить певну кількість рейтингових індикаторів. За значеннями цих показників визначається ранг факультету (інституту) – від 1 до 16 за спаданням значення показника (1 – перше місце, 16 – останнє).

Сума рангів за рейтинговими показниками дозволить визначити рейтинг факультету (інституту) в межах тематичного напрямку (мінімальна сума відповідає найвищому рейтингу).

Загальний рейтинг факультетів (інститутів) визначається відповідно до інтегрованої суми рангів за тематичними напрямками рейтингових індикаторів.

Ранжування факультетів (інститутів) проводиться у вересні-жовтні за підсумками попереднього навчального року.

Відомості для розрахунку рейтингу факультетів (інститутів), завірені підписом декана, подаються за встановленою формою в електронному та роздрукованому вигляді заступнику проректора з навчальної роботи до 30 вересня. Декани факультетів (інститутів) несуть персональну відповідальність за достовірність наданих показників.

Рейтинги факультетів (інститутів) за підсумками навчального року оголошуються на Вченій раді університету та оприлюднюються в інформаційно-аналітичних матеріалах.

Додаток 18.Показники до розрахунків рейтингу факультетів (інститутів)

Схвалено методичною радою
Волинського національного університету ім. Лесі Українки

Протокол № 2 від 16 жовтня 2008 р.

ЗАТВЕРДЖЕНО

ректором університету

від 18. 10. 2008 р.

ПОЛОЖЕННЯ

про ранжування кафедр

Волинського національного університету імені Лесі Українки

Загальні положення

Кафедра є базовим структурним підрозділом університету, що проводить навчально-виховну і методичну діяльність з однієї або кількох споріднених спеціальностей, спеціалізацій чи навчальних дисциплін і здійснює наукову, науково-дослідну та науково-технічну діяльність за певним напрямом. Кафедра створюється рішенням Вченої ради вищого навчального закладу за умови, якщо до її складу входить не менше ніж п'ять науково-педагогічних працівників, для яких кафедра є основним місцем роботи, і не менше ніж три з яких мають науковий ступінь або вчене звання.

Керівництво кафедрою здійснює завідуючий кафедрою, який обирається на цю посаду за конкурсом Вченою радою вищого навчального закладу.

Навчальний і науковий потенціали кафедр, результати їх діяльності визначають потенціал університету в цілому. З метою виявлення і заохочення кафедр, які мають найвищі результати у якісній підготовці фахівців, розвиткові наукових досліджень, впровадженні науково-методичних інновацій та для поширення передового досвіду в університеті запроваджується щорічне проведення порівняльної оцінки ефективності діяльності (визначення рейтингу) кафедр за підсумками навчального року.

Ранжування кафедр проводиться у вересні-жовтні за результатами попереднього навчального року.

При визначенні рейтингу кафедр беруться до уваги показники, що відображають результати наукової та навчально-методичної роботи кафедри, а також якість її кадрового складу.

Рейтинг кафедр визначається окремо в групах кафедр природничо-математичного та соціально-гуманітарного профілів.

Абсолютний рейтинг кафедри розраховується за відношенням суми балів, що відображає результати наукової, навчально-методичної роботи кафедри та якість її кадрового складу, до сумарної кількості штатних одиниць науково-педагогічних працівників.

Відомості для розрахунку рейтингу кафедр, завірені підписами завідувачів кафедр і деканів факультетів (інститутів), подаються за встановленою формою в електронному та роздрукованому вигляді заступнику проректора з навчальної роботи до 30 вересня. Завідувачі кафедр несуть персональну відповідальність за достовірність наданих показників.

Кафедральні показники виводяться на основі узагальнення оцінки роботи викладачів, кожен з яких заповнює відповідну форму (див. додаток 2). Оцінка роботи викладача підписується самим викладачем, погоджується завідувачем кафедри і подається разом із даними для розрахунку рейтингу кафедр.

Рейтинги кафедр за підсумками навчального року оголошуються на Вченій раді університету та оприлюднюються в інформаційно-аналітичних матеріалах.

Додаток 19. Показники до розрахунку рейтингу кафедр.

Схвалено методичною радою
Волинського національного університету ім. Лесі Українки

Протокол № 2 від 16 жовтня 2008 р.

АНОТАЦІЯ

програм ";ПС-Студент"; та ";ПС-Кафедра";

ПС-Студент

Програма призначена для організації обліку студентів та відповідних подій, що фіксується наказами (рух студентів), контролю успішності студентів з можливістю аналізу даних.

Основні дії з об'єктами навчального закладу в програмі ПС-Студент здійснюються працівником відділення (факультету).

До таких дій відносяться:

  • реєстрація, редагування та перегляд анкетних даних студента,

  • реєстрація, редагування та перегляд оцінок студентів;

  • реєстрація та редагування тем дипломних проектів;

  • аналіз даних шляхом відбору та фільтрації;

  • експорт анкетних даних студентів у ДП-2000 (для виготовлення студентських квитків та дипломів);

  • друк додатку до диплома та академічної довідки;

  • генерація звітних документів.

Реєстрація, редагування та перегляд оцінок студентів.

Основною структурною одиницею при реєстрації оцінок є відомість оцінок певного типу з тієї чи іншої дисципліни в певній групі на конкретну дату. Програма передбачає реєстрацію оцінок таких типів:

  • екзамени;

  • заліки (диф. заліки);

  • держ. екзамени;

  • курсові роботи;

  • дипломний проект;

  • практики.

Працівником факультету (інституту) реєструються як оцінки, що йдуть в додаток до диплома, так і оцінки, що не йдуть у диплом.

Для реєстрації оцінок певного типу з дисципліни в групі необхідно вибрати потрібну групу та викликати дію ";Зафіксувати оцінки студентів групи";. Після цього на екрані з'являється вікно, в якому слід вибрати період, тип оцінки та натиснути кнопку ";Показати";. Далі програма відображає список назв можливих дисциплін, кількість годин та відповідний номер семестру, який вивчає вибрана група, та з яких повинні бути зафіксовані оцінки потрібного типу. Після вибору (мишкою) потрібної дисципліни її назва, кількість годин та семестр копіюється в поля вводу (при необхідності ці дані в таких полях можуть бути відредаговані).

Якщо всі ці дані задані - слід натиснути кнопку . Вже після цього на екрані з'являється додаткове вікно, в якому слід ввести № відомості, при необхідності, відключити опцію ";Йде у диплом ?"; та ввести оцінки.

У подальшій роботі Програми зареєстрована відомість може бути викликана повторно та відредагована шляхом виклику дії ";Редагувати оцінки студентів групи";, вибору потрібної відомості у вікні, що з'явилось, та вибору гіперпосилання ";редагувати";. Пусті (без оцінок) відомості, при необхідності, можуть бути видалені шляхом вибору гіперпосилання ";видалити";.

Реєстрація успішності студентів за КМСОНП

Послідовність дій при реєстрації балів за КМСОНП:

1. У вікні ";ПС-Студент. Оцінки диплому..."; натискаємо гіперпосилання . У вікні, що з`явилось, вибираємо підмножину дисциплін, для яких у поточному семестрі (триместрі, тетраместрі) повинні фіксуватись відповідні бали, та натискаємо кнопку . При необхідності, список зареєстрованих дисциплін може бути належним чином відсортований гіперпосиланнями . Натискаємо на гіперпосилання ";Закінчити та перейти до реєстрації оцінок/балів.";. У вікні ";ПС-Студент. Оцінки диплому..."; після цього з`являються відповідні колонки.

2. Наводимо курсор на колонку з потрібною дисципліною та натискаємо ліву або праву кнопку миші та у меню, що з`явилось, обираємо дію . Далі з`являється вікно ";ПС-Студент. Оцінки з дисципліни...";, а якщо структура дисципліни ще не була деталізована - ще одне: ";ПС-Студент. Структура предмету...";. У цьому вікні потрібно перевірити (при необхідності - змінити) розподіл загальної кількості модулів (змістових та інших) , а також екзаменів (диф. заліків) за семестрами. Після фіксації такого розподілу у вікні ";ПС-Студент. Оцінки з дисципліни..."; з`являються відповідні колонки для внесення даних.

3. Обираємо потрібну колонку (відповідний модуль) та вносимо у його клітинки отримані студентами бали. Після внесення даних у клітинку Програма автоматично відповідним чином переводить накопичене значення підсумкового балу у систему ECTS та 4-бальну:

4. Після цього натискаємо на гіперпосилання Перейти до оцінок диплому. У вікні ";ПС-Студент. Оцінки диплому..."; з`являється автоматично обрахований підсумковий бал з дисципліни:

При необхідності переглянути відповідні оцінки у ECTS та у 4-бальній системі слід використати вибір відповідного варіанту за допомогою згорнутого списку - Система: N-бальна, системі ECTS або 4-бальною шкалою.

За умови, коли внесені всі необхідні дані для кожної групи та кожного студента зокрема, програма дає можливість генерацій зведених відомостей успішності за семестр, за рік, зведену відомість до диплому, звіту щодо розподілу студентів групи за статтю, за віком, за мовами які вивчає студент, експорту даних у DP-2000 для виготовлення студентських квитків та дипломів тощо.

ПС-Кафедра.

Програма ПС-Кафедра призначена для роботи з обсягами навантаження окремого підрозділу (кафедри) відповідного факультету (інституту).

Обов'язковим етапом роботи з Аналізатором є відбір, обрахунок, аналіз та розподіл занять.

За допомогою даної програми можна здійснювати такі дії:

  • відбір, обрахунок та аналіз занять за встановленим критерієм;

  • відбір та аналіз нерозподілених вакансій;

  • відбір та аналіз розподілених занять;

  • відбір та аналіз як розподілених, так і нерозподілених занять разом;

  • аналіз планового навантаження викладача;

  • розподіл педнавантаження на основі використання Аналізатора та розподілювача;

  • перегляд та друк звітів (картка педагогічного навантаження викладача кафедри).

Для ефективної роботи в даній програмі потрібно в головному вікні задати всі необхідні критерії відбору (див. мал.1).

Пам’ятка

про розподіл навчального навантаження викладачів, які працюють на умовах сумісництва.

Робочий час педагогічного та науково-педагогічного працівника визначається Кодексом законів про працю України.

Час виконання навчальних, методичних, наукових, організаційних та інших трудових обов'язків у поточному навчальному році не повинен перевищувати річний робочий час.

Максимальне навчальне навантаження науково-педагогічних працівників не може перевищувати 900 годин на навчальний рік.

Мінімальний обсяг лекційних, практичних, лабораторних занять викладачів у межах 240-300 годин. Для викладачів кафедр інституту мистецтв, інституту фізичної культури і здоров’я, факультету романо-германської філології допускати встановлення лекційного навантаження на рівні 10% від рекомендованого обсягу.

На період перебування викладачів на стажуванні з метою підвищення кваліфікації звільняти їх від виконання всіх видів робіт, передбачених індивідуальним планом. Встановлене їм на цей період навчальне навантаження виконувати іншим викладачам кафедр в межах 36 - годинного робочого тижня за рахунок зменшення їм обсягу методичної, наукової й організаційної роботи.

У зв’язку з виробничою необхідністю навчальне навантаження може бути збільшене на 10%.

Відповідно до пп.1-2 постанови Кабінету Міністрів України від 03.04.1993р. № 245 ";Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій"; працівники можуть працювати на умовах сумісництва у вільний від основної роботи час. Тривалість роботи за сумісництвом не може перевищувати 4-х годин на день і повного робочого дня у вихідний день. Загальна тривалість роботи за сумісництвом протягом місяця не повинна перевищувати половину місячної норми робочого часу.

При плануванні навчального навантаження викладачів, які працюють за сумісництвом, слід дотримуватися таких вимог:

  • Після розподілу навантаження штатним викладачам плануються години, які будуть читатися сумісниками. Після чого сумісник пише заяву, де вказує частку ставки, яку він буде виконувати. Завідувач кафедри, візуючи заяву, вказує кількість годин та термін роботи сумісника. Ця робота повинна бути проведена до 10 вересня, оскільки сумісник може приступити до виконання запланованого навантаження після підписання наказу ректором університету про його зарахування на роботу.

  • Виконання навчального навантаження за сумісництвом не може перевищувати 4-ох годин в день. Тому, викладач-сумісник повинен узгодити свій розклад таким чином, щоб в один день він вичитував не більше 2 пар за сумісництвом. У вихідні дні навчальне навантаження сумісників може складати 6 годин. За місяць загальна сума вичитаних годин за сумісництвом не повинна перевищувати половини місячної норми робочого часу (84 - 90 годин).

  • Екзамени, заліки, участь у ДЕК, керівництво практиками не варто планувати у навчальне навантаження сумісників. На іспит на одного студента дається 0,33 год. Якщо у групі більше 20 студентів, тоді загальна кількість годин на прийняття екзамену виходить 8 годин, які викладач-сумісник виконати за один день не може. Підгрупи на державний екзамен формуються переважно по 12 чоловік (0,5 год., на студента), таким чином це становить 6 годин в день. Якщо навчальна дисципліна закінчується заліком, то в період залікової сесії неможливо скласти розклад коли необхідно виставити заліки для декількох груп, не порушивши максимальної кількості годин, які можна виконати суміснику.

  • До 10 числа наступного місяця за звітним сумісник облікує фактично виконані години в картці свого навчального навантаження та заповнює і подає заяву, яку підписує завідувач кафедри, звіряє заступник декана факультету (інституту), після чого вона подається у навчальний відділ та до оплати.

Оплата праці сумісників здійснюється за фактично виконану роботу.

По закінченню теоретичного навчання завідувачі кафедр подають картки навчального навантаження викладача з його виконанням та відомості про виконання навчального навантаження кафедрою. Деканати факультетів (інститутів) подають відомості виконання навантаження професорсько-викладацьким складом університету на факультеті (інститутів).

Додаток 20. Таблиця обліку виконання навчального навантаження викладачами кафедри.

Пам’ятка

про порядок заповнення і зберігання залікових і екзаменаційних відомостей

Під час проведення сесійного контролю використовуються комплексні залікові та екзаменаційні відомості.

Під час підготовки комплексних відомостей слід пам’ятати:

  • реєстрація комплексних відомостей здійснюється в Книзі реєстрації комплексних заліково-екзаменаційних відомостей;

  • у відомості обов’язково зазначається дата реєстрації, дата заліку та екзамену;

  • відомість підписує декан факультету (інституту);

  • для нумерації залікових відомостей використовуються непарні числа, для екзаменаційних – парні числа.

  • якщо за навчальним планом кількість екзаменів і заліків перевищує місткість типової форми комплексних відомостей, деканати видають додатковий бланк відомості з таким самим номером та подальшою позначкою (а, б, в...);

  • для забезпечення повторного складання заліків та екзаменів деканатом розробляються нові комплексні залікові та екзаменаційні відомості окремо для кожної академічної групи, куди включають прізвища всіх студентів, які мають академзаборгованість. При цьому у відомості робиться позначка (ххххх) тих заліків і екзаменів, які студент уже склав. Номер нової відомості відповідає первинному номеру, до якого додається позначка ( “А” – під час першої ліквідації і ";К"; – під час ліквідації академзаборгованості студента комісією).

Під час заповнення комплексних відомостей слід пам’ятати:

  • викладач отримує відомість у день заліку чи екзамену. У відомості викладач зазначає кількість студентів, які складали залік чи іспит та отримали відповідні оцінки, і кількість студентів, які не з’явилися;

  • викладач здає відомість у деканат у той самий день, а в разі письмового іспиту – не пізніше наступного дня;

  • будь-які виправлення у відомостях повинні підтверджуватися підписом викладача, який допустив помилку, підписом декана та датою підпису;

  • у відомості із ліквідації академзаборгованності студента комісією (з позначкою “К”) повинні бути підписи 3-х викладачів –членів комісії.

Зберігання комплексних заліково-екзаменаційних відомостей здійснюється навчальним відділом протягом усього періоду навчання студентів.

Передача комплексних заліково-екзаменаційних відомостей у навчальний відділ проводиться за таким порядком:

  • навчальний відділ складає графік подачі комплексних залікових та екзаменаційних відомостей згідно з розкладами заліків та екзаменів. Графік подачі відомостей у навчальний відділ затверджується проректором з навчальної роботи. Залікова відомість подається в навчальний відділ наступного дня після складання групою останнього заліку, екзаменаційна відомість – останнього екзамену;

  • передача відомостей у навчальний відділ здійснюється особисто диспетчером чи методистом факультету (інституту) або деканом. У навчальному відділі у відповідній книзі проводиться реєстрація переданих на зберігання відомостей;

  • у разі недотримання вимог щодо підготовки та заповнення відомостей, вони у відділ не приймаються;

  • у разі недотримання термінів здачі відомостей у навчальний відділ декан факультету (інституту) письмово пояснює причину порушення.

У разі необхідності декани факультетів (інститутів) звертаються до ректора університету з поданням прохання про продовження терміну ліквідації академзаборгованості після початку нового семестру. До відповідних відомостей додається копія документа, який містить дозвіл на продовження терміну сесії.

Згідно з наказом № 216-з від 07.12.2000 р. про вдосконалення порядку проведення заліково-екзаменаційної сесії та використання комплексних залікових і екзаменаційних відомостей:

  • у деканатах до початку сесії повинні бути підготовлені комплексні залікові та екзаменаційні відомості для проведення екзаменів і заліків для всіх академічних груп денної і заочної форм навчання відповідно до розкладів;

  • декани факультетів (інститутів) зобов’язані суворо контролювати вчасність отримання і повернення викладачами відомостей у деканат у день проведення заліку або екзамену;

  • повторне проведення заліку або екзамену проводиться викладачем за графіком, складеним деканатом і затвердженим проректором з навчальної роботи;

  • директори інститутів та декани факультетів персонально відповідають за дотримання терміну подання в навчальний відділ комплексних залікових та екзаменаційних відомостей;

  • відрахування з університету студентів, які не склали заліково-екзаменаційну сесію, проводиться у терміни і в порядку, обумовленому чинним законодавством і нормативними положеннями Міністерства освіти і науки України. Декани факультетів (інститутів) персонально відповідають за дотримання порядку і термінів відрахування з університету цих студентів;

  • директори інститутів, декани факультетів забезпечують вчасність і повноту внесення результатів складання заліків і екзаменів у Журнал обліку успішності й навчальні картки студентів.

Додаток 21. Зразок заповнення залікової відомості.

Додаток 22. Зразок заповнення екзаменаційної відомості.

ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЛИСТ

Заходи щодо організації навчального процесу на екстернаті

Зміст діяльності

Відповідальні

Термін виконання

1.

Оформлення документації:

  • залікова книжка екстерна (видається книжка встановленого зразка, на титульному листі робиться позначка „Екстерн”),

  • навчальна картка екстерна (в картку заносяться дані про виконання екстерном навчального плану, зберігається в деканаті),

  • індивідуальний навчальний план екстерна складається у трьох примірниках на основі навчального плану з дотриманням наступності та структурно-логічної послідовності вивчення навчальних дисциплін.

Індивідуальний план узгоджується із завідувачами відповідних кафедр, затверджується деканом факультету (інституту) і завіряється печаткою.

Один примірник індивідуального навчального плану зберігається в деканаті, один видається екстерну, один подається в навчальний відділ.

  • книга реєстрації атестаційних листів екстерна (в книзі зазначається номер та дата видачі атестаційних листів, прізвище екстерна і назва навчальної дисципліни, з якої проводиться контрольний захід)

Декани факультетів (інститутів), методисти денної форми навчання факультету

до 10.10.09 р.

2.

Подання документації в навчальний відділ:

  • індивідуальний навчальний план екстерна

- атестаційні листи екстерна.

Декани факультетів (інститутів), методисти денної форми навчання факультету

до 10.10.09 р.

до 15.02.10 р. та до 29.08.10 р.

3.

Організація атестації екстернів:

  • атестація екстернів включає екзамени, заліки та інші форми семестрового контролю і державну атестацію, передбачені навчальним планом,

  • проведення підсумкового контролю здійснює комісія у складі трьох осіб, призначених завідувачем відповідної кафедри,

  • екстернові, допущеному до складання

заліку чи екзамену, деканом факультету видається атестаційний лист встановленої форми,

  • екзаменаційна (залікова) оцінка заноситься до атестаційного листа і залікової книжки екстерна,

  • у разі отриманням екстерном під час екзамену чи заліку незадовільної оцінки дозволяється одноразове повторне складання екзамену у термін, визначений завідувачем кафедри, з погодженням деканату.

  • перезарахування результатів раніше складених екстерном заліків та екзаменів проводиться деканом за умови ідентичної назви, обсягу і змісту навчальної дисципліни та форм підсумкового контролю.

Завідувачі кафедр, декани факультетів (інститутів)

з 11.01 до 30.01.10 р.

з 07.06 до 30.06.10 р.

протягом першого місяця навчання на екстернаті

4.

Порядок переведення та відрахування екстернів:

  • за умови успішного виконання індивідуального плану екстерни переводяться на наступний рік навчання,

  • екстерни, які після завершення навчального року мають більше двох незадовільних оцінок або не виконали індивідуальний навчальний план, відраховуються зі складу екстернів і отримують академічну довідку встановленого зразка.

Декани факультетів (інститутів)

до 01.09.09 р.

до 01.09.09 р.

5.

Оплата праці викладачів, що працюють з екстернами:

  • оплата праці здійснюється у відповідності до „Норм часу для планування й обліку навчальної роботи педагогічних і науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів”

  • в деканаті проводиться облік навантаження, виконаного окремими викладачами,

  • за результатами атестації екстернів в навчальний відділ подається звіт про виконання навчального навантаження на екстернаті (двічі на рік).

Декани факультетів (інститутів)

протягом навчального року

до 15.02.10 р. та до 31.08.10 р.

Додаток 23. Зразок атестаційного листа екстерна

Порядок замовлення та видачі дублікатів документів про освіту.

1. У разі втрати документа про освіту або його пошкодження, що призвело до знищення всіх або більшості реквізитів, за заявою власника документа про освіту видається його дублікат.

2. Замовлення на виготовлення дублікатів документів про освіту, що виготовлені на основі фотокомп'ютерних технологій, подається безпосередньо навчальним відділом університету до Державного центру прикладних інформаційних технологій Міністерства освіти і науки України.

3. Для отримання дубліката документа про освіту до навчального відділу подаються наступні документи:

3.1. Заява власника документа про видачу дубліката. У заяві зазначаються причина втрати або пошкодження документа, прізвище, ім'я та по батькові, дата народження, місце проживання, телефон (за наявності), серія та номер документа, що засвідчує особу; найменування документа, який втрачено або пошкоджено, назва навчального закладу та дата його закінчення, інші відомості, якщо власник документа вважає їх суттєвими для видачі дубліката.

3.2. Копія втраченого документа про освіту.

3.3. Довідка з органів МВС (у разі викрадення або вчинення інших злочинних дій, що призвели до втрати документа про освіту).

3.4. Оголошення у друкованих засобах масової інформації за місцем проживання власника документа про освіту, у якому повинно бути зазначено: назва документа про освіту, його серія та номер, дата видачі, на чиє ім'я виданий, яким навчальним закладом, та про визнання його недійсним.

3.5. Копія платіжного документа про оплату витрат на виготовлення дубліката документа про освіту.

3.6. Довідка архівної установи.

4. Заява візується юридичним та планово-фінансовим відділами та подається до відділу кадрів.

Додаток 24. Зразок заяви власника документу

Порядок замовлення та видачі дублікатів студентських квитків.

1. У разі втрати студентського квитка або його пошкодження, що призвело до знищення всіх або більшості реквізитів, за заявою власника документа про освіту видається його дублікат.

2. Замовлення на виготовлення дублікатів студентських квитків, що виготовлені на основі фотокомп'ютерних технологій, подається безпосередньо навчальним відділом університету до Державного центру прикладних інформаційних технологій Міністерства освіти і науки України.

3. Для отримання дубліката студентського квитка до навчального відділу подаються наступні документи:

3.1. Заява власника документа про видачу дубліката. У заяві зазначаються причина втрати або пошкодження документа, прізвище, ім'я та по батькові, факультет, група; інші відомості, якщо власник документа вважає їх суттєвими для видачі дубліката.

3.2. Довідка з органів МВС (у разі викрадення або вчинення інших злочинних дій, що призвели до втрати документа про освіту).

3.3. Оголошення у друкованих засобах масової інформації за місцем проживання власника студентського квитка, у якому повинно бути зазначено: назва студентського квитка, на чиє ім'я виданий, факультет (інститут), яким навчальним закладом виданий та про визнання його недійсним.

3.4. Копія платіжного документа про оплату витрат на виготовлення дубліката студентського квитка.

4. Заява подається в деканат.

Додаток 25. Зразок заяви власника документу

Додаток 26. Зразок службового клопотання

Додаток 1

ДОДАТОК

до наказу МОН України

від _20.10.04_ №_812_

ТИПОВА ФОРМА

Міністерство освіти і науки України

Назва навчального закладу

Назва факультету (інституту тощо)

EUROPEAN CREDIT TRANSFER SYSTEM

ECTS – ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПАКЕТ

Шифр та назва напряму підготовки (спеціальності)

200__

ВСТУП – ЩО ТАКЕ ЕСТS ?

І – НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

А. Назва й адреса

Б. Академічний календар

В. Координатор ECTS від закладу

Г. Загальний опис закладу

Д. Процедура допуску до навчання

II – ЗАГАЛЬНА ПРАКТИЧНА ІНФОРМАЦІЯ

А. Формальності, прийняті в Україні, щодо прийому студентів

Б. Як потрапити до закладу

В. Вартість проживання

Г. Забезпечення житлом

Д. Здоров'я і страхування

1. Медичне обслуговування

2. Студенти з особливими потребами

3. Страхування

Е. Умови навчання

1. Бібліотеки

2. Навчально-лабораторна база

Є. Інша практична інформація

Ж. Позапрограмна діяльність і дозвілля

III – ФАКУЛЬТЕТ (Інститут тощо)

А. Загальний опис факультету (інституту тощо)

Б. Ступенева структура

1. Кваліфікації (освітня та професійна)

2. Діаграма структури програми навчання

В. Індивідуальні розділи програми навчання

1. Ідентифікація

2. Опис

3. Рівень

4. Обов'язкові чи вибіркові розділи програми навчання

5. Викладацький склад

6. Тривалість

7. Форми та методи навчання

8. Оцінювання

9. Мова

ІV – СЛОВНИК

Роз’яснення до змісту

інформаційного пакета

Вищий навчальний заклад, що використовує ЕСТS, випускає інформаційні пакети з кожного напряму (спеціальності) як довідники для студентів і викладацького складу та потенційних партнерів. Призначення інформаційних пакетів полягає у тому, щоб сприяти прозорості освітньо-професійної програми, сприяти орієнтуванню студентів на вибір відповідних програм підготовки фахівців і плануванню подальшого навчання, в тому числі в інших вищих навчальних закладах, забезпечувати практичною інформацією.

Інформаційні пакети повинні щорічно оновлюватися і бути легкодоступними для користувачів, в тому числі в мережі Інтернет.

Інформаційний пакет видається державною, англійською, а за необхідності також іншими мовами.

ВСТУП - ЩО ТАКЕ ЕСТS?

Вступ містить стислий опис ЕСТS задля інформування студентів щодо організації навчального процесу.

І – НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
А. Назва й адреса

Повна назва й адреса, включаючи номери телефону, телефаксу (з кодом країни і області чи міста) та е-mail. Карта міста чи центру міста, або університетського містечка може дати хороше загальне уявлення про місце розташування навчального закладу та інших приміщень, що входять до його складу.

Б. Академічний календар

Академічний календар являє собою узагальнений опис графіку навчального процесу і включає часові межі навчальних років, поділ програми навчання (семестри, триместри тощо), основні періоди контрольних заходів і канікул.

В. Координатор ECTS від закладу

Вичерпна інформація для встановлення ділових зв'язків, включаючи повне ім'я, адресу, номери телефону і телефаксу, e-mail як координатора, так і осіб, які його заміщують у випадку його відсутності. Необхідно вказати години, коли можна зв'язатися з координатором особисто.

Г. Загальний опис закладу

Стисла історія закладу доповнюється його описом (рік заснування, історія розвитку, зміни назви, правоустановчі документи, кількісний і якісний склад науково-педагогічних працівників, наукові школи тощо), статус (державний, комунальний чи приватний, чи він є структурним підрозділом у складі університету), рівень акредитації (номер ліцензії, сертифікату про акредитацію і дату видачі), організаційна структура навчального закладу (структурні підрозділи).

Д. Процедура допуску до навчання

Інформація під цим заголовком є важливою для визначення порядку допуску до програми навчання. Вона повинна включати:

1) Терміни подачі заяв;

2) Строки реєстрації і подачі документів;

3) Вимоги до рівня підготовленості студента для зарахування на курс програми навчання;

4) Лінгвістичні вимоги, включаючи рівень майстерності, який рекомендується чи вимагається, будь-які завірені посвідчення про набуті навички і проходження курсів мовної підготовки чи здачу тестів на перевірку майстерності і т. ін.;

5) Інформація щодо фінансових витрат студентів.

II - ЗАГАЛЬНА ПРАКТИЧНА ІНФОРМАЦІЯ

А. Формальності, прийняті в Україні, щодо прийому студентів

Візовий режим та реєстрація: детальна інформація про те, що очікуватиме особу, яка приїхала на навчання до закладу. Студентам необхідно надати вичерпну інформацію, що стосується формальностей, яких необхідно дотримуватися, щоб одержати дозвіл на поселення чи працю (де необхідно), і зареєструватися у відповідних державних, регіональних чи місцевих органах.

Інформаційний пакет може містити перелік основних практичних питань, над якими студенту слід подумати перед від'їздом до України.

Б. Як потрапити до закладу

Крім надання офіційної поштової адреси, номерів телефону і телефаксу, e-mail, студентам слід точно знати, куди, коли і кому вони повинні повідомити про приїзд.

В. Вартість проживання

Слід надати інформацію про показник середньої вартості проживання у місці навчання. Рекомендується включати приклади можливих рівнів видатків за основними статтями, які слід передбачити у бюджеті студентів, на кілька місяців, а також інформацію про будь-які інші особливі зручності, доступні для студентів (ресторани, кафе і т. ін.).

Г. Забезпечення житлом

Ця частина повинна містити детальну інформацію про осіб, з якими можна встановити контакт, місце і час, в межах навчального закладу чи іншого місця, де іноземні студенти можуть одержати пораду і допомогу у пошуку житла.

Формальності, яких студентам, можливо, доведеться дотримуватися, повинні бути чітко перераховані за пунктами. Слід чітко встановити кінцеві терміни і правила реєстрації проживання. Вказати про наявність житла для студентів з особливими потребами. Студентів необхідно інформувати про порівняльні ціни на різні типи житла і пов'язані з ними витрати і формальності.

Д. Здоров'я і страхування

1. Медичне обслуговування

Майбутнім студентам слід одержати інформацію про умови, за яких вони можуть користуватися медичним обслуговуванням і послугами лікарні.

2. Студенти з особливими потребами

Повна назва і адреса, номери телефону і телефаксу, скринька електронної пошти служби, куди можуть звернутися студенти з особливими потребами.

3. Страхування

Студентам слід надати інформацію про те, як одержати страховку за підтримки системи соціального страхового забезпечення України, і про альтернативи, які можуть бути доступними, для страхування здоров'я та життя від інших факторів ризику там, де державне забезпечення виявляється неадекватним.

Е. Умови навчання

1. Бібліотеки

Надається інформація стосовно розміру, можливостей і місця знаходження бібліотеки і відповідних служб.

Години роботи і періоди, умови тимчасового користування книгами і т. ін., повинні встановлюватися особливо чітко.

2. Навчально-лабораторна база.

Інформація щодо забезпечення навчальними лабораторіями, комп'ютерами, доступ до мережі Internet, Intranet тощо.

Є. Інша практична інформація

Практична інформація про банки, громадський транспорт тощо.

Ж. Позапрограмна діяльність і дозвілля

Коротке посилання на студентське самоврядування чи інші студентські асоціації (формальності і умови членства) і спортивної, і культурної діяльності, доступної для студентів. Додаткова інформація про види дозвілля може надаватися окремо.

ІІІ – ФАКУЛЬТЕТ (ІНСТИТУТ тощо)

А. Загальний опис факультету (інституту тощо)

Інформація про факультет (інститут, кафедри тощо) і характерні особливості, що є загальними для всіх.

1. Координатор ЕСТS від факультету (інституту тощо): вичерпна контактна інформація, що включає повну назву, адресу, e-mail, номери телефону і телефаксу, а також e-mail як координатора, так і тих, хто його заміщає. Вказати години, коли можна зв’язатись з координатором.

2. Стислий опис структури й організації факультету (інституту тощо), включаючи кількість штатних працівників і студентів, а також основні напрямки науково-дослідної роботи.

3. Стислий опис умов для навчання на факультеті (бібліотека, лабораторії, майстерні , їх обладнання тощо).

4. Перелік запропонованих програм навчання з присвоєнням ступенів (бакалавр, магістр), кваліфікацій і тривалості навчання за кожною з них.

5. Опис основних методів викладання і навчання, що використовуються, і способів оцінювання знань, умінь і навичок студентів, включаючи, наприклад, письмові й усні екзамени, результати виконання практичних, лабораторних завдань, успішне завершення виробничої практики, написання дипломної роботи.

6. Шкала виставлення оцінок. Інформація повинна стосуватися системи, яку використовує заклад, та правил переведення її в шкалу оцінок за ЕСТS.

Б. Ступенева структура

1. Освітні та освітньо-кваліфікаційні рівні, за якими здійснюється підготовка фахівців з вищою освітою.

Опис і структура конкретних освітньо-професійних програм підготовки, які пропонуються факультетом. Інформація про те, як студенти могли б виконати вимоги, необхідні для одержання певних кваліфікацій.

2. Діаграма структури програми навчання

Перелік навчальних дисциплін і практик із зазначенням обсягу у кредитах за ECTS. Корисною практикою є складання діаграм, таблиць, структурно-логічних схем тощо, що показують структуру навчання, із зазначенням числа кредитів за ЕСТS, призначених для кожного розділу програми навчання.

В. Індивідуальні розділи програми навчання

Всі розділи програми навчання (навчальні дисципліни, практики тощо) повинні бути включені в інформаційний пакет. Розділи програми навчання визначаються факультетом (інститутом тощо). У випадках, де наявність розділів програми навчання може залежати від мінімальної кількості студентів, яких приймають, цей мінімум повинен бути чітко визначеним.

Хоча наукові дослідження вилучені з ЕСТS, студенти можуть брати участь в науково-дослідних роботах, якщо це є необхідним для здобуття відповідного ступеня чи кваліфікації. Відповідно до цього діяльність такого роду необхідно докладно висвітлити в інформаційному пакеті із зазначенням виділених кредитів, процедури оцінювання і описом методів.

Опис індивідуальних розділів (навчальних програм дисциплін) програми навчання є найважливішою частиною інформаційного пакета. Його підготовка вимагає особливої уваги, і він повинен містити таку інформацію:

1. Ідентифікація

Назва розділу програми навчання і його шифр (якщо є).

2. Опис

Чіткий опис змісту кожного розділу. Незважаючи на стислість, інформація повинна бути достатньо детальною, щоб потенційні партнери могли зрозуміти теми, що пропонуються.

3. Рівень

Рівень розділу програми навчання може визначатися через посилання на:

А) Попередні умови: попередні компетенції (знання, уміння, навички), якими має володіти студент на початку вивчення розділу програми навчання, включаючи список літератури та інші навчальні матеріали з програми навчання.

Б) Цілі та завдання: опис результатів навчання, що передбачаються з кожного розділу програми навчання з точки зору досягнення цілей навчання.

В) Бібліографію: навчальні книги чи інші навчальні матеріали, що будуть необхідними під час вивчення певного розділу програми навчання.

4. Обов'язкові чи вибіркові розділи програми навчання.

Інформаційний пакет має задекларувати обов'язкові та вибіркові (за вибором студента) розділи програми навчання.

5. Викладацький склад

Варто подавати прізвище, ім’я, науковий ступінь, вчене звання науково-педагогічних працівників, які залучені до викладання кожного розділу програми навчання.

6. Тривалість

У загальну кількість часу, що офіційно вимагається для завершення вивчення певного розділу програми навчання, необхідно включити кількість годин, відведених на його вивчення кожного тижня, семестру чи триместру тощо, року програми навчання.

7. Форми та методи навчання

Надати детальну інформацію стосовно форм та методів навчання, годин, виділених на один тиждень, і кількості тижнів, відведених на засвоєння кожного розділу програми навчання.

8. Оцінювання

Характер, тривалість, вибір часу і повторюваності форм оцінювання, що є характерними для цього розділу програми навчання, необхідно навести і описати. Встановити періоди контрольних заходів.

Навчальний заклад для студентів з особливими потребами може укладати угоди, за якими, наприклад, їм дозволяють користуватися під час контрольних заходів мовами, що не є офіційними у закладі, словниками чи збільшують ліміт часу для їх завершення тощо. Такі угоди повинні бути індивідуалізовані.

Необхідно надати докладну інформацію щодо процедур проведення контрольних заходів.

9. Мова

Необхідно вказати розділи програми навчання, вивчення яких можливе не державною мовою.

ІV – СЛОВНИК

Словник термінології, що використовується в інформаційному пакеті.

Додаток 2.

ПОГОДЖЕНО

проректором з навчальної роботи

від 27. 02. 2006 р.

Рекомендації щодо розроблення навчальних планів

І. Загальні положення

  1. Навчальний план - це нормативний документ вищого навчального закладу (ВНЗ), який складається відповідно до освітньо-професійної програми (ОПП) та освітньо-кваліфікаційної характеристики (ОКХ) і визначає перелік та обсяг нормативних і вибіркових навчальних дисциплін, послідовність їх вивчення, конкретні форми проведення занять та їх обсяг, графік навчального процесу, форми проведення підсумкового контролю, а також обсяг часу, передбачений на індивідуальну й самостійну роботу студентів.

  2. Проект навчального плану, підписаний завідуючими випускаючих кафедр та деканом, подається в навчальний відділ. До проекту додається витяг засідання методичної комісії факультету (інституту).

  3. Навчальний план проходить експертизу в навчальному відділі та навчально-методичному відділі з ліцензування та акредитації, погоджується проректором із навчальної роботи, схвалюється вченою радою університету та затверджується ректором.

ІІ. Порядок формування навчального плану

  1. Графік навчального процесу:

  • навчальний рік триває 52 тижні;

  • навчальних тижнів на рік – 42;

  • тривалість семестрового контролю і державних атестацій не повинна перевищувати 3-х тижнів в семестр;

  • сумарна тривалість канікул за рік не менше 8-и тижнів.

  1. План навчального процесу включає:

  1. Цикл навчальних дисциплін гуманітарної та соціально-економічної підготовки.

2.1. Цикл навчальних дисциплін природничо-наукової підготовки.

2.2. Цикл навчальних дисциплін професійної та практичної підготовки.

3.1. Цикл дисциплін вільного вибору ВНЗ.

3.2. Цикл дисциплін вільного вибору студентом.

Перший цикл навчальних дисциплін є уніфікованим.

Кількість кредитів і загальний обсяг годин з інших циклів навчальних дисциплін встановлюється факультетами залежно від специфіки фахової підготовки.

  1. Обсяг навчального навантаження студента (трудомісткість навчання) встановлюється в академічних годинах.

  2. Кредит передбачає всі види навчальної діяльності: лекції, практичні заняття, семінари, консультації, індивідуальну, самостійну роботу, підсумковий контроль, дипломну (магістерську) роботу, всі види практики чи інші види діяльності, пов’язані з оцінюванням. Практики (навчальні та виробничі) можуть становити окремий кредит.

  3. Нормативна кількість залікових одиниць для підготовки „бакалавра” становить не менше 240 кредитів без державної атестації. На державну атестацію кредити відводяться окремо. Один кредит – 36 годин. На один навчальний рік відводиться 60 кредитів, на семестр – 30 кредитів. Загальний обсяг годин на підготовку “бакалавра” становить 8640, з них 50% - аудиторна робота; 50 % - індивідуальна та самостійна робота студента. Тижневе аудиторне навантаження студента не повинно перевищувати 30 годин.

  4. Кількість кредитів для освітньо-кваліфікаційних рівнів „спеціаліст”, “магістр” повинна становити не менше 60 кредитів, загальна кількість годин - 2160 годин. Тижневе аудиторне навантаження для спеціаліста – 24 години, для магістра - 18 годин.

  5. У розділі „семестровий контроль” зазначаються контрольні роботи, кількість яких не повинна перевищувати такі норми: один кредит – одна контрольна робота. Обґрунтування необхідності контрольної роботи повинно бути зазначено в робочій програмі.

  6. Загальна кількість заліків і екзаменів на заліково-екзаменаційну сесію - 10 форм контролю.

Додаток 3

Пояснювальна записка до складання робочої програми навчальної дисципліни

згідно вимог кредитно-модульної системи організації навчального процесу (КМСОНП)

1. Основні поняття.

Кредитно-модульна система організації навчального процесу (КМСОНП) – це модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні модульних технологій навчання та залікових освітніх одиниць (залікових кредитів).

Кредит – є одиницею вимірювання часу, необхідного студенту для засвоєння певної складової навчальної програми. Кредит враховує всі форми навчального навантаження студента: аудиторні заняття, самостійну роботу, індивідуальну роботу, підготовку до іспитів, науково-дослідницьку роботу тощо.

Заліковий кредит (ЗК) – це одиниця виміру навчального навантаження студента, необхідного для засвоєння змістових модулів або блоку змістових модулів.

Модуль – це задокументована завершена частина освітньо-професійної програми (навчальної дисципліни, практики, державної атестації), що реалізується відповідними формами навчального процесу.

Змістовий модуль (ЗМ) - це система навчальних елементів, що поєднана за ознакою відповідності певному навчальному об’єктові. Одному змістовому модулю можуть відповідати окрема навчальна дисципліна, самостійна сукупність окремих модулів навчальної дисципліни, практика, дипломна робота чи інший вид навчальної діяльності, передбачений навчальним планом. Змістовий модуль містить окремі модулі: аудиторна робота, самостійна робота, індивідуальна робота, курсова, дипломна робота, практика тощо. Кожен вид навчальної діяльності студента оцінюється і має питому частку в підсумковій оцінці із залікового кредиту.

За КМСОНП підготовка фахівця здійснюється як послідовне засвоєння студентом змістових модулів відповідно до індивідуального навчального плану.

Нижче наведена орієнтовна структура залікового кредиту:

структура залікового кредиту

Аудиторна

робота

Лекції

Практичні (семінарські, лабораторні) заняття

Консультації

Контрольні заходи (модульний контроль, залік, екзамен)

Індивідуальна робота

Робота в лабораторіях (кабінетах) у позанавчальний час

Індивідуальне науково-дослідне завдання

Самостійна

робота

Робота в інформаційних мережах

Підготовка до занять, контрольних заходів

Опрацювання додаткової літератури

Наукова

робота

Публікації

Участь у конференціях

Участь в олімпіадах

Інші види робіт (курсова робота, практика тощо)


Примітка: До залікового кредиту можуть включатися окремі або всі модулі навчальної діяльності студента. Наприклад, практика (навчальна) може бути складовою залікового кредиту або становити окремий заліковий кредит.

2. Структура робочої програми навчальної дисципліни

Робоча програма навчального курсу є нормативним документом вищого навчального закладу, що розробляється кафедрою для кожної дисципліни на основі освітньо-професійної програми відповідно до навчального плану.

Робоча програма курсу за своїм змістом є документом, що визначає обсяги знань, які повинен опанувати студент відповідно до освітньо-професійної характеристики, алгоритм вивчення навчального матеріалу з урахуванням міждисциплінарних зв’язків, що виключає дублювання навчального матеріалу при вивченні спільних для різних курсів проблем, необхідне методичне забезпечення, складові та „технологію” оцінювання знань.

Робоча програма навчальної дисципліни розробляється за такою структурою:

  • опис навчального курсу;

  • пояснювальна записка;

  • структура залікового кредиту;

  • тематичний план змістових модулів курсу;

  • теми практичних занять;

  • теми семінарських занять;

  • теми лабораторних занять;

  • завдання для самостійної роботи;

  • індивідуальні завдання;

  • оцінювання

  • рекомендована література

Опис навчального курсу складається у вигляді таблиці:

Напрям, спеціальність, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчального курсу

Напрям: шифр та назву напряму

Спеціальність: шифр та назву спеціальності

Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр / магістр

Кількість кредитів, відповідних ECTS: к-ть кредитів

Загальна кількість годин:к-ть годин

Тип курсу: обов’язкова / за вибором

Рік підготовки: (1, 2, 3...)

Семестр: 1/2

Лекції: к-ть годин

Семінари: к-ть годин

Практичні (лабораторні): к-ть годин

Самостійна робота: к-ть годин

Індивідуальна робота: тип індивідуального завдання,к-ть годин

Модулів: к-ть модулів

Змістових модулів: к-ть модулів

Вид контролю: залік

Кількість ECTS-кредитів розраховується шляхом ділення загальної кількості годин на 36 (1 кредит ECTS – 36 год.) та округленням до 0,5.

Кількість аудиторних годин (лекції, семінари, практичні та лабораторні заняття), годин на самостійну та індивідуальну роботу визначається навчальним планом спеціальності. Індивідуальна робота передбачає виконання індивідуальних завдань творчого, дослідницького типу (проект, курсова робота, реферат, есе, складання задач, виготовлення колекцій, гербаріїв, складання карт тощо).

В розділі ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА зазначається предмет курсу, його мета та міжпредметні зв’язки. На завершення розділу має бути чітко визначено – що повинен знати і вміти студент після опанування даного курсу.

Далі зазначається СТРУКТУРА ЗАЛІКОВОГО КРЕДИТУ у вигляді таблиці:

Тема

Кількість годин, відведених на:

Лекції

Практичні заняття

Самостійну роботу

Індивідуаль-ну роботу

Змістовий модуль I. Назва

Тема 1.Назва.

 

 

 

 

Тема 2.Назва.

 

 

Змістовий модуль II. Назва і т.д.

Всього годин

 

 

 

 

Навчальна дисципліна може складатись з одного або кількох залікових кредитів. Заліковий кредит повинен бути обов’язково оцінений (контрольна робота, залік, іспит).

В ТЕМАТИЧНОМУ ПЛАНІ ЗМІСТОВИХ МОДУЛІВ наводиться перелік тем кожного змістового модуля та кількість лекційних годин, передбачених на вивчення теми.

В розділах ТЕМИ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ та ТЕМИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ для кожного заняттявказується тема заняття, кількість годин та наводиться орієнтовний перелік питань. Якщо програмою передбачені лабораторні заняття, то в розділі ТЕМИ ЛАБОРАТОРНИХ ЗАНЯТЬ вказується назва та кількість годин, передбачених на лабораторну роботу, і до робочої навчальної програми дисципліни обов’язково додаються методичні вказівки (рекомендації) для проведення лабораторних робіт.

В розділі ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ вказується зміст навчального матеріалу, що є предметом самостійного опрацювання. Самостійна робота може включати:

- опрацювання теоретичних основ лекційного матеріалу;

- вивчення окремих тем або питань, що не розглядаються в курсі лекцій;

- підготовка до виступів на семінарах;

- підготовка до практичних, лабораторних занять;

- переклад текстів;

- розв’язування і письмове оформлення задач, схем, діаграм, карт тощо;

- систематизування вивченого матеріалу перед іспитом та ін. види роботи.

В розділі ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА зазначається тип індивідуального завдання та загальні вимоги до його виконання. Індивідуальне завдання повинно мати практичне спрямування та носити творчий, дослідницький характер. Нижче наведені приклади індивідуальних завдань в різних галузях знань:

Галузь знань

Приклади індивідуальних завдань

Фізика, математика, інформатика

Складання розрахункових або евристичних задач, розробка математичних або функціональних моделей об’єктів та явищ, розробка комп’ютерних програм, комп’ютерне моделювання, створення баз даних тощо.

Біологія

Виготовлення колекцій, гербаріїв, розробка схем систематизації органічного світу, розробка теоретичних функціональних моделей організму тощо

Географія

Розробка структурно-функціональних схем природних та економічних комплексів, функціональних моделей географічних процесів, складання карт, виготовлення колекцій тощо

Історія

Історіографічний опис, біографічні дослідження, історичні нариси, складання схем історико-політичної та історико-економічної динаміки тощо.

Психологія

Складання психодіагностичних тестів, психологічних характеристик тощо

Індивідуальне завдання виконується на основі знань, умінь та навичок, одержаних під час лекційних, семінарських, практичних та лабораторних занять, охоплює декілька тем або зміст навчального курсу в цілому.

Розділ ОЦІНЮВАННЯ повинен містити чітку інформацію щодо форм організації поточного та підсумкового контролю, розподіл балів за різні види роботи, шкалу та критерії оцінювання.

При складанні цього розділу слід враховувати, що шкала оцінювання академічних успіхів студента – 100-бальна. Переведення оцінки в шкалу ECTS та національну шкалу здійснюється за схемою:

Оцінка

в балах

Оцінка

за національною шкалою

Оцінка за шкалою ECTS

Оцінка

Пояснення

90-100

Відмінно

A

відмінне виконання

82–89

Добре

B

вище середнього рівня

75–81

C

загалом хороша робота

67–74

Задовільно

D

непогано

60–66

E

виконання відповідає мінімальним критеріям

35–59

Незадовільно

Fx

необхідне перескладання

1–34

F

необхідне повторне вивчення курсу

В частині РОЗПОДІЛ БАЛІВ вказуються принципи визначення рейтингової оцінки за 100-бальною шкалою.

Так, у запропонованому нижче прикладі дисципліна складається з трьох змістових модулів. Підсумкова оцінка у 100-бальній шкалі є сумою трьох складових:

- сумарної кількості балів за поточне оцінювання з відповідних тем, причому за змістові модулі І і ІІ можна отримати максимально по 5 балів, за змістовий модуль ІІІ – 10 балів;

- оцінки за навчальний проект (ІНДЗ) – максимум 20 балів;

- модульних контрольних оцінок (максимум 20 балів за кожен змістовий модуль).

Таблиця 5.

Модуль 1

(поточне опитування)

Модуль 2

(навчальний проект)

Модуль 3

(модульний контроль)

Сума

Змістовий модуль I

Змістовий модуль II

Змістовий модуль IIІ

20

ЗМ-1 – 20

ЗМ-2 – 20

ЗМ-3 – 20

100

5

5

10

Якщо сума набраних балів становить не менше 60, то вона може бути зарахована як підсумкова оцінка з навчальної дисципліни. У противному випадку, або за бажання підвищити рейтинг, студент складає іспит (залік). При цьому бали, набрані за результатами модульних контрольних робіт, анулюються.

Кількість модулів визначається метою та змістом програми та залежитьвід обсягу годин, передбачених навчальним планом на вивчення дисципліни в семестрі. Не слід переобтяжувати вивчення навчального курсу надмірною кількістю модулів. Нижче наведена рекомендована кількість модулів для навчальних дисциплін певного обсягу:

Кількість годин, передбачених навчальним планом на дисципліну

Мінімальна кількість модулів

Максимальна кількість модулів

залік

іспит

залік

іспит

До 54

1

2

2

3

54-108

2

3

3

4

108-162

3

4

4

5

162-216

4

5

5

6

216-270

5

6

6

7

270-324

6

7

7

8

Примітка: кількість модулів для окремих дисциплін може бути інша, якщо це обґрунтовано структурою залікового кредиту та робочою програмою дисципліни.

Розподіл балів між окремими модулями здійснюється в залежності від питомої ваги модуля в заліковому кредиті. Нижче наведено принцип розподілу балів між оцінкою за аудиторну роботу, самостійну та індивідуальну роботу для дисциплін підготовки бакалаврів і магістрів, яким необхідно керуватись при складанні робочої програми навчальної дисципліни:

Таблиця 6.

Навчальні дисципліни

Кількість балів за

поточний та проміжний контроль

індивідуальну роботу

Програма підготовки бакалавра

60-90

10-40

Програма підготовки магістра

40-70

30-60

Однією із формпроміжного контролю знань студентів є контрольні (модульні) роботи.Контрольні (модульні) роботи проводяться під час аудиторних занять.Кількість контрольних робіт (модульних) з навчальної дисципліни визначається метою та змістом курсу та залежить від обсягу годин, відведених на вивчення дисципліни в семестрі та не може перевищувати кількість змістових модулів.

Розділ РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРИ ТА ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСИ складається з переліків основної та додаткової літератури та Інтернет-ресурсів.

Додаток 4.

Ректорові Волинського національного університету імені Лесі Українки

_________________________________

(ПІБ)

студента (ки) _____ курсу _____ групи

_________________________________

факультету (інституту)

спеціальність ";___________________";

денної (заочної) платної форми навчання

_________________________________

(ПІБ)

Адреса:

Номер контактного телефону:

Заява

Прошу перевести мене з платної форми навчання на державну у зв'язку з наявністтю вакантного місця на спеціальності ";____________________";.

_____________ ______________ дата підпис

Додаток 5.

ДОГОВІР N ________

на проведення практики студентів

м. Луцьк ";___"; ________200___р.

Волинський національний університет імені Лесі Українки в особі проректора з навчальної роботи Гаврилюк Світлани Віталіївни, який діє на підставі Доручення № 1/2779 від 03.09.2008 р., з однієї сторони (надалі – навчальний заклад), та __________________________________________

(назва підприємства, організації, установи)

в особі _________________________________________________________,

(посада, прізвище, ініціали)

який діє на підставі ______________________________________________,

(статут підприємства, розпорядження, доручення)

з другої сторони (надалі - база практики), уклали цей Договір про подане нижче:

1.Предмет договору

1.1.Предметом договору є проведення практики студентів Волинського національного університету імені Лесі Українки.

2.Обов’язки бази практики

2.1. Прийняти студентів на __________________ практику згідно з

(вид практики)

календарним планом з ___________ 200__ р. по ______________ 200 __ р. студентів:

(прізвища та ініціали студента, назва і номер спеціальності, курс)

2.2. Призначити наказом кваліфікованих спеціалістів для безпосереднього керівництва практикою.

2.3. Створити необхідні умови для виконання студентами програм практики, не допускати використання їх на посадах та роботах, що не відповідають програмі практики та майбутній спеціальності.

2.4. Забезпечити студентам умови безпечної роботи на кожному робочому місці. Проводити обов'язкові інструктажі з охорони праці: ввідний та на робочому місці. У разі потреби навчати студентів-практикантів безпечних методів праці.

2.5. Надати студентам-практикантам і керівникам практики від навчального закладу можливість користуватись лабораторіями, кабінетами, майстернями, бібліотеками, технічною та іншою документацією, необхідною для виконання програми практики.

2.6. Забезпечити облік виходів на роботу студентів-практикантів. Про всі порушення трудової дисципліни, внутрішнього розпорядку та про інші порушення повідомляти навчальний заклад.

2.7. Після закінчення практики дати характеристику на кожного студента-практиканта, в котрій відобразити якості підготовленого ним звіту.

2.8.Додаткові умови ________________________________________

_______________________________________________________________

3. Обов’язки навчального закладу.

3.1. За два місяці до початку практики надати базі практики для погодження програму, а не пізніше ніж за тиждень - список студентів, яких направляють на практику.

3.2. Призначити керівниками практики кваліфікованих викладачів.

3.3. Забезпечити додержання студентами трудової дисципліни і правил внутрішнього трудового розпорядку. Брати участь у розслідуванні комісією бази практики нещасних випадків, що сталися з студентами.

3.4. Сплатити в установленому порядку за проведення практики студентів, за погодженням з базою практики, суму в розмірі__________ грн.(_________________________ ____________________ грн._____ коп.) згідно з кошторисом-калькульцією, який є невід’ємною частиною цього Договору.

4. Відповідальність сторін за невиконання Договору.

4.1. Сторони відповідають за невиконання покладених на них обов'язків щодо організації і проведення практики згідно з законодавством про працю в Україні.

5. Загальні положення.

5.1. Договір складено українською мовою у двох примірниках - по одному базі практики і навчальному закладу, кожен із яких має однакову юридичну силу.

5.2. Договір набуває сили після його підписання сторонами і діє до кінця практики згідно з календарним планом.

5.3. Всі суперечки, що виникають між сторонами за договором, вирішуються відповідно до чинного законодавства.

Додаток: Кошторис-калькуляція витрат на проведення практики студентів

6. Юридичні адреси та банківські реквізити сторін :

Навчального закладу:Бази практики:

Волинський національний університет ______________________

імені Лесі Українки ______________________

43025, м. Луцьк, проспект Волі, 13. ______________________

Тел. 4-10-07 ______________________

Р/р 35226008000110 в УДК ______________________

у Волинській області ______________________

МФО 803014 код 02125102 ______________________

Одержувач – Волинський університет ________________ ­­______

імені Лесі Українки ______________________

Проректор з навчальної

роботи ________________ С.В. Гаврилюк ______________________

";___";________200___р. ";____";__________200___р.

Додаток 6

КОШТОРИС-КАЛЬКУЛЯЦІЯ

витрат на проведення практики студентів

Волинського національного університету імені Лесі Українки у _______________________________________________________________

(назва бази-практики)

п/п

Вид витрат

Сума (грн.)

1

Оплата праці безпосередніх керівників практики від бази практики за діючими в період практики ставками погодинної оплати праці працівників, зайнятих в усіх галузях народного господарства за проведення навчальних занять із розрахунку 1 година на одного студента на тиждень

2

Нарахування на заробітну плату

Всього

Підписи:

Від бази практики: Від навчального закладу:

________________________ _______________________

Додаток 7

ТРУДОВА УГОДА

м. Луцьк ";____";_________200__р.

Волинський національний університет імені Лесі Українки, що є неприбутковою організацією, в особі проректора Гаврилюк С.В., що діє на підставі Доручення № 1/3288 від 14.11.2007 р., (надалі - Замовник), з одного боку, та громадянин________________________________________

_______________________________________________________________,

(прізвище, ім'я, по батькові)

який займає посаду в _____________________________________________

_______________________________________________________________

(назва підприємства - бази практики)

який мешкає за адресою___________________________________________

має паспорт серії _____N______________, виданий ___________________

______________________________________________________________ ";____";_________200__р.,

ідентифікаційний номер платника податку та інших обов’язкових платежів_______________ (надалі – Виконавець), з другого боку, уклали трудову угоду про те, що:

1. Замовник доручає, а Виконавець бере на себе безпосереднє керівництво практикою ___________________________________ чол. студентів ______________________ курсу спеціальності ________________________________________ протягом ______________

_______________ тижнів з ";____";_________200__р. по ";____";_________200__р., згідно з договором N ____________ від ";____";_________200__р., укладеним між базою практики _______________________________________________________________

_______________________________________________________________

(назва підприємства - бази практики)

і Волинським національним університетом імені Лесі Українки.

2. Виконавець зобов'язується:

2.1. Здійснювати безпосереднє керівництво практикою студентів, зазначених у п. 1, згідно з Положенням про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України.

2.2. Після закінчення практики подати до навчального закладу довідку, засвідчену керівником бази практики, про фактичну кількість студентів, які проходили практику, і строки керівництва, котра є підставою для кінцевих фінансових розрахунків за виконану роботу.

2.3. Про всі порушення студентами-практикантами розпорядку дня, техніки безпеки і невиконання програми негайно доповідати навчальному закладу.

2.4. У разі об'єктивної неможливості виконати у відповідності з п. 1 термін і обсяг роботи повинен завчасно попередити про це Замовника.

2.5. У разі невиконання роботи в установлений пп. 1 і 2.2 термін та незабезпечення належної якості роботи з вини Виконавця сума оплати згідно з п. 3.3 може бути переглянута за згодою Замовника і Виконавця.

3. Замовник зобов'язується:

3.1. Виконати передбачені для навчального закладу умови договору, зазначені в п.1.

3.2. Надавати Виконавцю методичну допомогу в організації та проведенні практики.

3.3. Здійснити оплату за фактично виконану роботу на підставі довідки, наданої Виконавцем згідно з п. 2.2.

Оплату здійснити за ставками погодинної оплати праці працівників зайнятих у всіх сферах народного господарства за проведення навчальних занять з розрахунку 1 година на одного студента на тиждень.

Оплату здійснити у сумі ____________ грн. (________________________________ ________________ грн. ______коп.) бухгалтерією навчального закладу.

4. Ця трудова угода складена у трьох примірниках: два зберігаються у Замовника і один у Виконавця.

5. Сторони несуть відповідальність за невиконання або не належне виконання покладених на них зобов’язань відповідно до чинного законодавства України.

6. Юридичні адреси та банківські реквізити сторін :

Замовник:

Волинський національний університет імені Лесі Українки

43025, м. Луцьк, проспект Волі, 13

Тел. 4-10-07

Р/р 35226008000110 в УДК у Волинській області МФО 803014

код 02125102

Одержувач – Волинський національний університет
імені Лесі Українки

Проректор з навчальної

роботи ___________ С.В. Гаврилюк

Виконавець:

___________________________

___________________________

___________________________

___________________________

___________________________

___________________________

___________________________

________________ ___________

Додаток 8

ДОВІДКА

Видана ___________________________________________________,

(прізвище, ім'я, по батькові)

який займає посаду ______________________________________________

_______________________________________________________________,

(назва підприємства - бази-практики)

Мешкає за адресою________________________________________________________,

має паспорт серії ____N________________, виданий __________________

_______________________________________________________________

";____";_________200__р., ідентифікаційний номер платника податку та інших обов’язкових платежів ___________________,

в тому що він (вона) дійсно здійснював безпосереднє керівництво практикою_____________ ____________________________ чол. студентів ________________________ курсу спеціальності _____________________

_______________________________________________________________

протягом ________________ тижнів з ";____";__________200__р. по ";____";_________200__р., згідно з договором N _______________ від ";____";_________200__р., укладеним між базою практики _______________________________________________________________

(назва підприємства )

і Волинським національним університетом імені Лесі Українки згідно з поданим нижче:

п/п

Номер і назва

спеціальності

Курс

Вид

практики

Прізвище, ім’я, по-батькові студента

Термін практики

початок

кінець

Довідка видана для пред’явлення до Волинського національного університету імені Лесі Українки

Керівник _______________________

М.П.

Додаток 9

Факультет

Кандидатура

голів державних екзаменаційних комісій

по перевірці підготовки фахівців та присвоєнню їм освітньо-кваліфікаційних рівнів “бакалавр”, “спеціаліст”, “магістр” у Волинському національному університеті імені Лесі Українки у ______ н.р.

Шифр і назва спеціальності, форма навчання

Прізвище, ім.’я, по- батькові

Посада

Вчений ступінь, звання

Який навчальний заклад закінчив, коли

Присвоєно кваліфіка-

цію, спеціаль-

ність

Термін роботи за фахом

Період роботи комісії

 

 

 

 

 

 

 

 

Декан факультету

Підпис

Додаток 10

Факультет

Списки членів державних екзаменаційних комісій____________ н.р.

№ ДЕКу, шифр і назва спеціальності, форма навчання

Кількість членів ДЕК

Прізвище, ім'я, по-батькові членів ДЕК

Вчене звання, вчений ступінь, посада викладачів (членів ДЕК)

Секретар комісії (прізвище та ініціали)

 

 

 

 

 

Декан факультету

Підпис

Додаток 11

Декану

____________________________

(назва факультету)

Волинського національного університету імені Лесі Українки

____________________________

(прізвище, ініціали)

студента(ки) ______ групи

спеціальності ________________

____________________________

(прізвище, ім'я, по батькові)

Заява

Прошу затвердити тему дипломної (магістерської) роботи ___________________________________________________________________ ___________________________________________________________________

Науковим керівником прошу призначити _______________________

___________________________________________________________________

(прізвище, ім'я, по батькові, науковий ступінь, вчене звання)

Дата Підпис

Візи:

  1. Завідувач кафедри

  2. Керівник

Додаток 12

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ВОЛИНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ

ЗАВДАННЯ

ДО ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ

Студента _______________________________________________________

(прізвище, ім’я, по батькові)

Спеціальність___________________________________________________

Форма навчання__________________

Тема дипломної роботи: ______________________________________________________________________________________________________________________________

Затверджена на засіданні кафедри _______________________________________________________________

Протокол №___ від «___»_________________200__р.

Термін захисту роботи «___»_________________200__р.

Термін подання дипломної роботи до захисту «___»_________________200__р

1. Цільова установка та вихідні дані до роботи__________________

2. Зміст дипломної роботи_________________________________________________________

(перелік питань, які підлягають опрацюванню)

4. Календарний план виконання роботи:

№ з/п

Назва роботи

Терміни виконання роботи

згідно плану

виконано

Опрацювання монографій, матеріалів та тез конференцій (симпозіумів, конгресів), тематичних збірок із фонду бібліотеки та інших джерел

Опрацювання періодичних видань (перелік журналів, наприклад „Вестник зоологи”, „Энтомологическое обозрение”, „Зоологический журнал”, „Экология”, – за рекомендацією наукового керівника)

Опрацювання реферативного журналу за 10 останніх років за темою досліджень

Пошук інформації через Internet та робота з електронними базами даних („Zoological Record” та ін.)

Обробка та систематизація всіх отриманих даних, складання списку літератури до дипломної роботи

Написання тексту дипломної роботи
(додатково терміни виконання для кожного розділу)

Подача чорнового варіанта науковому керівникові

Доопрацювання тексту та оформлення дипломної роботи

Підготовка до доповіді та виготовлення демонстраційного матеріалу

Подача готової роботи на кафедру

Захист дипломної роботи

Дата видачі завдання «__»__________________200__р.

Керівник роботи_______________________________________

Завдання прийняв до виконання__________________________

Додаток 13

В

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

1 інтервал (роз. шр. 16)

ВОЛИНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ

2 інтервали (роз. шр. 16)

Кафедра прикладної математики

5 інтервалів (роз. шр. 14)

ДИПЛОМНА РОБОТА

2 інтервали (роз. шр. 20)

АЛГОРИТМ ВІДШУКАННЯ
НАЙКОРОТШОГО ШЛЯХУ У ГРАФІ

2 інтервали (роз. шр. 24)

Виконав студент 55 групи

математичного факультету

спеціальності “інформатика”

Бобік Тарас Петрович

2 інтервали (роз. шр. 14)

Науковий керівник

кандидат ф.-м. н.,

доцент кафедри прикладної математики

Гайдай Сергій Іванович

7 інтервалів (роз. шр. 14)

ЛУЦЬК 2009

имоги до оформлення титульної сторінки


Додаток 14

Зразок оформлення змісту дипломної (магістерської роботи)

Зміст

ВСТУП 3

РОЗДІЛ 1. СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 5

    1. Економіко-географічне положення, територія та межі регіону 5

    2. Мінерально-сировинна база та її вплив на розвиток господарського комплексу 7

    3. Історія формування господарства 10

    4. Демографічна ситуація регіону 12

РОЗДІЛ 2. СУЧАСНИЙ СТАН ГОСПОДАРСЬКОГО КОМПЛЕКСУ ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 14

    1. Загальна характеристика народногосподарського комплексу 14

    2. Розвиток та розміщення промисловості 19

    3. Розвиток і розміщення сільського господарства 28

    4. Соціально-культурна сфера 34

    5. Транспортний комплекс 38

РОЗДІЛ 3. ОПТИМІЗАЦІЯ РОЗВИТКУ НАРОДНОГО ГОСПОДАРСТВА ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 41

    1. Екологічна ситуація та охорона навколишнього середовища 34

    2. Проблеми та перспективи розвитку господарства 48

ВИСНОВКИ 57

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 59

ДОДАТКИ 63

Додаток 15

Приклади оформлення бібліографічного опису у списку джерел,
які наводять у випускній роботі

Характеристика джерела

Приклад оформлення

Книги:

Один автор

1. Василій Великий. Гомілії / Василій Великий; [пер. з давньогрец. Л. Звонська]. - Львів: Свічадо, 2006. - 307 с. - (Джерела християнського Сходу. Золотий вік патристики IV—V ст.; № 14).

2. Коренівський Д. Г. Дестабілізуючий ефект параметричного білого шуму в неперервних та дискретних динамічних системах / Коренівський Д. Г. - К. : Ін-т математики, 2006. - 111 с. – (Математика та її застосування) (Праці / Ін-т математики НАН України; т. 59).

3. Матюх Н. Д. Що дорожче срібла-золота / Наталія Дмитрівна Матюх.– К.: Асамблея діл. кіл: Ін-т соц. іміджмейкінгу, 2006. – 311 с. – (Ювеліри України; т. 1).

4. Шкляр В. Елементал : [роман] / Василь Шкляр. – Львів : Кальварія, 2005. – 196, [1] с. – (Першотвір).

Два автори

1. Матяш І. Б. Діяльність Надзвичайної дипломатичної місії УНР в Угорщині: історія, спогади, арх. док. / І. Матяш, Ю. Мушка. – К.: Києво-Могилян.акад., 2005.–397, [1] с.– (Бібліотека наукового щорічника ";Україна дипломатична";; вип. 1).

2. Ромовська 3. В. Сімейне законодавство України / 3. В. Ромовська.Ю.В.,Черняк. – К.: Прецедент, 2006. – 93 с. – (Юридична бібліотека. Бібліотека адвоката) (Матеріали до складання кваліфікаційних іспитів для отримання Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю ; вип. 11).

3. Суберляк О. В. Технологія переробки полімерних та композиційних матеріалів: підруч. [для студ. вищ. навч. закл.] /О.В.Суберляк, П. І. Баштанник. –Львів : Растр-7, 2007. - 375 с.

Три автори

1. Акофф Р. Л. Идеализированное проектирование: как предотвратить завтрашний кризис сегодня. Создание будущего организации / Акофф Р. Л., Магидсон Д., Зддисон Г. Д. ; пер. с англ. Ф. П. Тарасенко. – Днепропетровск : Баланс Бизнес Букс, 2007. — ХІ_ІІІ, 265 с.

Чотири автори

1. Методика нормування ресурсів для виробництва продукції рослинництва / [Вітвіцький В. В., Кисляченко М. Ф., Лобастов І. В.,Нечипорук А. А.].- К.: НДІ ";Украгропромпродуктивність";, 2006. - 106 с. - (Бібліотека спеціаліста АПК. Економічні нормативи).

2. Механізація переробної галузі агропромислового комплексу ; [підруч.для учнів проф.-техн. навч. закл.] / О. В. Гвоздєв, Ф. Ю. Ялпачик, Ю. П. Рогач, М. М. Сердюк. – К. : Вища освіта, 2006. – 478, [1] с. – (ПТО: Професійно- технічна освіта).

П'ять і більше авторів

1. Психология менеджмента / [ Власов П. К., Липницкий А. В., Лущихина И. М.и др.]; под ред. Г. С. Никифорова. – [3-є изд.]. – X. : Гуманитар. центр, 2007.– 510с.

2. Формування здорового способу життя молоді : навч.-метод, посіб. Для працівників соц. служб для сім'ї, дітей та молоді / [Т. В. Бондар, О. Г. Карпенко,Д. М. Дикова-Фаворська та ін.]. – К. : Укр. ін-т соц. дослідж., 2005. – 115 с. – (Серія ";Формування здорового способу життя молоді";: у 14 кн., кн. 13).

Без автора

1. Історія Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря / [авт,тексту В. Клос].- К. : Грані-Т, 2007. – 119с – (Грані світу).

2. Воскресіння мертвих : українська барокова драма : антологія / [упорядкує., ст., пер. і прим. В. О. Шевчук]. – К. : Грамота, 2007. – 638, [1] с.

3. Тіло чи особистість? Жіноча тілесність у вибраній малій українській прозі та графіці кінця XIX – початку XX століття : [антологія / упоряд.; Л, Таран, О. Лагутенко]. – К. : Грані-Т, 2007. – 190, [1] с.

Проблеми типологічної та квантитативної лексикології : [зб. наук. праць / наук, ред. Каліущенко В. та ін.]. – Чернівці: Рута, 2007. – 310 с.

Багатотомний документ

1. Історія Національної академії наук України, 1941—1945 / [упоряд. Л. М. Яременко та ін.]. – К. : Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського,2007 –.– (Джерела з історії науки в Україні). Ч. 2 : Додатки – 2007. – 573, [1] с.

2. Межгосударственньїе стандарту : каталог в 6 т. / [сост. Ковалева И. В., Рубцова Е. Ю. ; ред. Иванов В. Л.]. – Львов : НТЦ ";Леонорм-Стандарт";,2005 -.- (Серия ";Нормативная база предприятия";). Т. 1–2005.–277 с.

3. Дарова А. Т. Неисповедимы пути Господни...: (Дочь врага народа): трилогия / А. Дарова. – Одесса : Астропринт, 2006 – (Сочинения: в 8 кн. /А. Дарова ; кн. 4).

4. Кучерявенко Н. П. Курс налогового права : Особенная часть: в 6 т. / Н. П. Кучерявенко.–X: Право, 2002 – Т. 4: Косвенные налоги. – 2007. – 534 с.

5. Реабілітовані історією. Житомирська область : [у 7 т,]. – Житомир: Полісся, 2006– .– (Науково-документальна серія книг ";Реабілітовані історією";: у 27 т. / голов. редкол.: Тронько П. Т. (голова) [та ін.])., Кн, 1 / [обл. редкол.: Синявська І. М. (голова) та ін.]. – 2006. –721, [2] С.

6. Бондаренко В. Г. Теорія ймовірностей і математична статистика. Ч.1 / В.Г.Бондаренко, І, Ю. Канівська, С.М. Парамонова. – К.: НТУУ ";КПІ";, 2006. – 125 с.

Матеріали конференцій, з’їздів

1. Економіка, менеджмент, освіта в системі реформування агропромислового комплексу : матеріали Всеукр. конф. молодих учених-аграрників [";Молодь України і аграрна реформа";], (Харків, 11–13 жовт. 2000 р.) / М-во аграр. політики, Харк. держ. аграр. ун-т ім. В. В. Докучаєва. – X, : Харк. держ. аграр. ун-т ім. В. В. Докучаєва, 2000. – 167 с.

2. Кібернетика в сучасних економічних процесах: зб. текстів виступів на республік, міжвуз. наук.-практ. конф. / Держкомстат України, Ін-т статистики, обліку та аудиту. – К. : ІСОА, 2002. – 147 с.

3. Матеріали IX з'їзду Асоціації українських банків, 30 червня 2000 р. інформ. бюл. – К. : Асоц. укр. банків, 2000. – 117 с. – (Спецвип.: 10 років АУБ).

4. Оцінка й обгрунтування продовження ресурсу елементів конструкцій : праці конф., 6—9 черв. 2000 р., Київ. Т. 2 / відп. Ред. В. Т. Трощенко. – К. : НАН України, Ін-т пробл. міцності, 2000. – С. 559–956, XIII, [2] с. – (Ресурс 2000).

5. Проблеми обчислювальної механіки і міцності конструкцій: зб. наук, праць /наук. ред. В. І. Моссаковський.–Дніпропетровськ: Навч. кн., 1999. –215с.

6. Ризикологія в економіці та підприємництві: зб. наук, праць за матеріалами міжнар. наук.-практ. конф., 27-28 берез. 2001 р. / М-во освіти і науки України, Держ податк. адмін. України [та ін.]. – К. : КНЕУ : Акад. ДПС України, 2001. – 452 с.

Препринти

  1. Шиляев Б. А. Расчетьі параметров радиационного повреждения материалов нейтронами источника ННЦ ХФТИ/АМЬ У5А с подкритической сборкой, управляемой ускорителем злектронов / Шиляев Б. А., Воєводин В. Н. – X. ННЦ ХФТИ, 2006. – 19с – (Препринт / НАН Украиньї, Нац. науч. центр ";Харьк. физ.-техн. ин-т";; ХФТИ 2006-4).

  2. Панасюк М. 1. Про точність визначення активності твердих радіоактивних відходів гамма-методами / Панасюк М. 1., Скорбун А. Д., Сплошной Б. М. – Чорнобиль : Ін-т пробл. безпеки АЕС НАН України, 2006. – 7, [1] с. – (Препринт / НАН України, Ін-т пробл. безпеки АЕС ; 06-1).

Словники

1. Географія : словник-довідник / [авт.-уклад. Ципін В. Л.]. – X. : Халімон, 2006.– 175, [1]с.

2. Тимошенко 3. І. Болонський процес в дії : словник-довідник основ, термінів і понять з орг. навч. процесу у вищ. навч. закл. /3. І. Тимошенко, О. І. Тимошенко. – К. : Європ. ун-т, 2007. – 57 с.

3. Українсько-німецький тематичний словник [уклад. Н. Яцко та ін.]. – К. : Карпенко, 2007. — 219 с.

4. Європейський Союз : словник-довідник / [ред.-упоряд. М. Марченко]. – 2-ге вид., оновл. – К. : К.І.С., 2006. — 138 с.

Атласи

1. Україна: екол.-геогр. атлас : присвяч. всесвіт, дню.науки в ім'я миру та розвитку згідно з рішенням 31 сесії ген. конф. ЮНЕСКО / [наук, редкол.: С. С. Куруленко та ін.] ; Рада по вивч. продукт, сил України НАН України [та ін.]. – [наук, редкол.: С. С. Куруленко та ін.]. – К. : Варта, 2006. – 217, [1] с.

2. Анатомія пам'яті : атлас схем і рисунків провідних шляхів і структур нервової системи, що беруть участь у процесах пам'яті : посіб. для студ. та лікарів / О. Л. Дроздов, Л. А. Дзяк, В. О. Козлов, В. Д. Маковецький.– 2-ге вид., розшир, та доповн. – Дніпропетровськ : Пороги, 2005. – 218 с.

3. Куерда X. Атлас ботаніки / Хосе Куерда ; [пер. з ісп. В. Й. Шовкун]. – X. : Ранок, 2005. – 96 с.

Законодавчі та нормативні документи

1. Кримінально-процесуальний кодекс України : за станом на 1 груд. 2005 р. / Верховна Рада України. – Офіц. вид. – К. : Парлам. вид-во, 2006. – 207 с. – (Бібліотека офіційних видань).

2. Медична статистика статистика: зб. нормат. док. / упоряд. та голов. ред. В. М. Заболотько. – К. : МНІАЦ мед. статистики : Медінформ, 2006. – 459 с. – (Нормативні директивні правові документи).

3. Експлуатація, порядок і терміни перевірки запобіжних пристроїв посудин, апаратів і трубопроводів теплових електростанцій : СОУ-Н ЕЕ 39.501:2007. - Офіц. вид. - К. : ГРІФРЕ : М-во палива та енергетики України, 2007. - VI, 74 с. – (Нормативний документ Мінпаливенерго України. Інструкція).

Стандарти

1. Графічні символи, що їх використовують на устаткуванні. Покажчик та огляд (ІЗО 7000:2004, ЮТ): ДСТУ ІЗО 7000:2004. – [Чинний від 2006-01-01].–К.: Держспоживстандарт України, 2006. – IV, 231 с. – (Національний стандарт України).

2. Якість води. Словник термінів .ДСТУ ІЗО 6107-1:2004 – ДСТУ ІЗО 6107- 9:2004. – [Чинний від 2005-04-01]. – К.: Держспоживстандарт України, 2006. –181 с. – (Національні стандарти України).

3. Вимоги щодо безпечності контрольно-вимірювального та лабораторного електричного устаткування. Частина 2-020. Додаткові вимоги до лабораторних центрифуг (ЕІ\І 61010-2-020:1994, ЮТ) : ДСТУ ЕМ 61010-2- 020:2005. – [Чинний від 2007-01-01]. – К. : Держспоживстандарт України, 2007. – IV, 18 с. – (Національний стандарт України).

Каталоги

1. Межгосударственньїе стандартьі : каталог : в 6 т. / [сост. Ковалева И. В., Павлюкова В. А. ; ред. Иванов В. Л.]. – Львов : НТЦ ";Леонорм-стандарт";, 2006– – (Серия ";Нормативная база предприятия";). Т.5.-2007.-264 с. Т. 6. – 2007. – 277 с.

2. Пам'ятки історії та мистецтва Львівської області : каталог-довідник / [авт.- упоряд. М. Зобків та ін.]. – Львів : Новий час, 2003. – 160 с.

Частина книги, періодичного, продовжуваного видання

1. Козіна Ж. Л. Теоретичні основи і результати практичного застосування системного аналізу в наукових дослідженнях в області спортивних ігор / Ж. Л. Козіна // Теорія та методика фізичного виховання. – 2007. – № 6.' – С. 15–18,35–38.

2. Гранчак Т. Інформаційно-аналітичні структури бібліотек в умовах демократичних перетворень / Тетяна Гранчак, Валерій Горовий // Бібліотечний вісник.–2006. – №6. – С. 14–17.

3. Валькман Ю. Р. Моделирование НЕ-факторов – основа интеллектуализации компьютерньїх технологий / Ю. Р. Валькман, В. С. Быков, А. Ю. Рыхальский // Системні дослідження та інформаційні технології. - 2007. - №1. -С. 39-61.

4. Ма Шуін. Проблеми психологічної підготовки в системі фізкультурної освіти / Ма Шуін // Теорія та методика фізичного виховання. - 2007. - № 5. - С. 12-14.

5. Регіональні особливості смертності населення України / Л. А. Чепелевська, Р. О. Моісеєнко, Г. І. Баторшина [та ін.] // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України. - 2007. - № 1. - С. 25-29.

6. Валова І. Нові принципи угоди Базель II / І. Валова ; пер. з англ. Н. М. Середи // Банки та банківські системи. -2007. -Т. 2, №2. - С. 13-20.

7. Зеров М. Поетична діяльність Куліша // Українське письменство XIX ст. Від Куліша до Винниченка : (нариси з новітнього укр. письменства) : статті / Микола Зеров. -Дрогобич, 2007. - С. 245—291.

Електронні ресурси

  1. Богомольний Б. Р. Медицина екстремальних ситуацій [Електронний ресурс] ] : навч. посіб. для студ. мед. вузів 111-IV рівнів акредитації / Б. Р. Богомольний, В. В. Кононенко, П. М. Чуєв. - 80 Міп / 700 MB. - Одеса: Одес. мед. ун-т, 2003. - (Бібліотека студента-медика) - 1 електрон, опт. диск (CD-ROM) ; 12 см. - Систем, вимоги: Pentium ; 32 Mb RAM ; Windows 95, 98, 2000, XP ; MS Word 97-2000.- Назва з контейнера.

  2. Розподіл населення найбільш численних національностей за статтю та віком, шлюбним станом, мовними ознаками та рівнем освіти [Електронний ресурс] : за даними Всеукр. перепису населення 2001 р. / Держ. ком. статистики України ; ред. О. Г. Осауленко. - К. : CD-вид-во ";Інфодиск";, 2004. - 1 електрон, опт. диск (CD-ROM) : кольор. ; 12 см. - (Всеукр. перепис населення, 2001). - Систем, вимоги: Pentium-266 ; 32 Mb RAM ; CD-ROM Windows 98/2000/NT/XP. - Назва з титул, екрану.

  3. Бібліотека і доступність інформації у сучасному світі: електронні ресурси в науці, культурі та освіті : (підсумки 10-ї Міжнар. конф. „Крим-2003";) [Електронний ресурс] / Л. Й. Костенко, А. О. Чекмарьов, А. Г. Бровкін, І. А. Павлуша // Бібліотечний вісник - 2003. - № 4. - С. 43. - Режим доступу до журн.:http://www-nbuv.gov.ua/articles/ 03klinko.htm.

Додаток 16

Міністерство освіти і науки України

Волинський національний університет імені Лесі Українки

Рецензія
на дипломну (магістерську) роботу студента
______________________________________________________________
(назва спеціальності)

______________________________________________________________
(прізвище, ім’я, по батькові)

Тема дипломної роботи ___________________________________________

_______________________________________________________________

Актуальність теми _______________________________________________

_______________________________________________________________

_______________________________________________________________

Наявність самостійних розробок автора _____________________________

_______________________________________________________________

Практична цінність і основні висновки та рекомендації ________________

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Наявність недоліків ______________________________________________

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Загальний висновок рецензента ____________________________________

Рецензент _______________________________

(підпис), (прізвище, посада)

";___";_____________200_ р.

Додаток 17

Міністерство освіти і науки України

Волинський національний університет імені Лесі Українки

ВІДГУК

наукового керівника на дипломну роботу

_______________________________________________________________
(назва спеціальності)

_______________________________________________________________
(прізвище, ім’я, по батькові)

Тема дипломної роботи ___________________________________________

_______________________________________________________________

Науковий керівник:______________________________________________

Актуальність теми: ______________________________________________

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Обєкт дослідження:_____________________________________________

______________________________________________________________________________________________________________________________

Характеристика теоретичного рівня, наявності самостійних розробок і практичної значимості роботи:_____________________________________

Зауваження і недоліки: ___________________________________________

______________________________________________________________________________________________________________________________

Загальний висновок керівника: ____________________________________

______________________________________________________________________________________________________________________________

Науковий керівник ______________________

“____”____________ 200__ р.

(підпис)

Додаток 18

ПОКАЗНИКИ ДО РОЗРАХУНКУ РЕЙТИНГУ
ФАКУЛЬТЕТІВ (ІНСТИТУТУВ)

Показники

одиниці виміру

ПРЕЗЕНТАЦІЯ ЗДОБУТКІВ НА МІЖНАРОДНОМУ РІВНІ

Міжнародні зв'язки

Кількість зарубіжних вузів-партнерів, з якими укладено офіційні угоди про співпрацю у сфері освітньої та наукової діяльності

одиниці

Кількість міжнародних проектів, в яких бере участь вищий навчальний заклад

одиниці

Чисельність науково-педагогічних працівників, відряджених за кордон для викладацької та наукової роботи відповідно до договорів

особи

Чисельність іноземних громадян (студенти, аспіранти, слухачі, стажери усіх форм навчання), які навчалися в звітному році

особи

Чисельність студентів та аспірантів, направлених за кордон на навчання або стажування відповідно до програм двостороннього та багатостороннього міжнародного обміну

особи

Кількість доповідей науково-педагогічних працівників у звітному році за кордоном на наукових конференціях, симпозіумах, форумах

одиниці

Кількість опублікованих наукових та науково-методичних робіт у визнаних зарубіжних фахових виданнях

одиниці

Здобутки студентів на міжнародному рівні

Чисельність студентів, які брали участь в зарубіжних студентських олімпіадах, конференціях, симпозіумах, творчих конкурсах

особи

Чисельність призерів міжнародних студентських олімпіад, наукових, творчих, мистецьких конкурсів

особи

Чисельність студентів-призерів спортивних змагань (Олімпійські ігри, чемпіонати світу, Європи, Всесвітні Універсіади, чемпіонати світу та Європи серед студентів)

особи

ПРЕЗЕНТАЦІЯ ЗДОБУТКІВ НА НАЦІОНАЛЬНОМУ РІВНІ

Визнання державою наукової та освітньої діяльності науково-педагогічних працівників

Чисельність дійсних членів (академіків), член-кореспондентів Національної академій наук України та державних галузевих академій серед штатних науково-педагогічних працівників

особи

Чисельність дійсних членів (академіків), член-кореспондентів Національної академій наук України серед штатних науково-педагогічних працівників

особи

Чисельність лауреатів державних премій серед штатних науково-педагогічних працівників

особи

Чисельність штатних науково-педагогічних працівників, які мають державні почесні звання

особи

Здобутки студентів на національному рівні

Чисельність студентів-призерів спортивних змагань (чемпіонати України, Універсіади України, чемпіонати України серед студентів)

особи

Чисельність студентів, переможців та призерів Всеукраїнських студентських олімпіад, конкурсів студентських наукових робіт, мистецьких конкурсів

особи

Участь науково-педагогічних працівників в експертній діяльності

Чисельність штатних науково-педагогічних працівників, які працюють в експертних радах ВАК України

особи

Чисельність штатних науково-педагогічних працівників, які є членами науково-методичних комісій Науково-методичної ради М О Н та експертних комісій ДАК, експертизи науково-технічних проектів за пріоритетними напрямами науки і техніки

особи

ДОСТУП ДО ВИЩОЇ ОСВІТИ. ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА ТА УПРАВЛІННЯ

Доступ до вищої освіти

Загальна кількість акредитованих спеціальностей

одиниці

Кількість акредитованих спеціальностей на підготовку магістрів у загальній кількості акредитованих спеціальностей

одиниці

Ліцензований обсяг денної форми навчання за програмами підготовки бакалаврів

місця

Ліцензований обсяг заочної форми навчання за програмами підготовки бакалаврів

місця

Зараховано на перший курс денної форми навчання за програмами бакалавра

особи

Зараховано на перший курс денної форми навчання за програмами бакалавра на місця державного замовлення

особи

Зараховано на перший курс заочної форми навчання за програмами бакалавра

особи

Зараховано на перший курс заочної форми навчання за програмами бакалавра на місця державного замовлення

особи

Масштаби підготовки

Чисельність студентів усіх форм навчання

особи

Чисельність студентів денної форми навчання

особи

Чисельність студентів заочної форми навчання

особи

Чисельність іноземних студентів

особи

Ефективність організаційної структури

Кількість кафедр

одиниці

Кількість випускаючих кафедр

одиниці

Кількість випускаючих кафедр, до складу яких входить п’ять і більше штатних науково-педагогічних працівників, які працюють на повну ставку і більше

одиниці

Кількість випускаючих кафедр, до складу яких входить три і більше штатних науково-педагогічних працівників з науковими ступенями або вченими званнями, які працюють на повну ставку

одиниці

Якість управління кафедрами

Кількість кафедр, які очолюють доктори наук, професори, включаючи штатних сумісників

одиниці

Кількість кафедр, які очолюють доктори наук, професори, що працюють на повну ставку

одиниці

НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ

Доктори наук, професори

Загальна чисельність штатних науково-педагогічних працівників з урахуванням штатних сумісників

особи

Загальна чисельність штатних науково-педагогічних працівників, які працюють на повну ставку і більше

особи

Чисельність докторів наук, професорів, включаючи штатних сумісників

особи

Чисельність докторів наук, професорів, які працюють на повну ставку і більше

особи

Чисельність докторів наук, професорів, які працюють на повну ставку, у віці до 50 років включно

особи

Кандидати наук, доценти

Чисельність кандидатів наук, доцентів, включаючи штатних сумісників

особи

Чисельність кандидатів наук, доцентів, які працюють на повну ставку і більше

особи

Чисельність кандидатів наук, доцентів, які працюють на повну ставку, у віці до 40 років включно

особи

ПІДГОТОВКА НАУКОВИХ ТА НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИХ КАДРІВ

Підтримка та потенціал

Загальна кількість спеціальностей по захисту докторських та кандидатських дисертацій

одиниці

Чисельність штатних науково-педагогічних працівників вищого навчального закладу, які є членами спеціалізованих вчених рад для захисту дисертацій

одиниці

Загальна чисельність аспірантів

особи

Загальна чисельність докторантів

особи

Чисельність випускників аспірантури

особи

Результативність

Чисельність випускників докторантури, які у звітному році захистили докторські дисертації

особи

Чисельність випускників аспірантури, які у звітному році захистили кандидатські дисертації

особи

Кількість докторських дисертацій, захищених у звітному навчальному році

одиниці

Кількість кандидатських дисертацій,захищених у звітному навчальному році

одиниці

Кількість отриманих охоронних патентів на винаходи в звітному році

одиниці

Кількість опублікованих в звітному році монографій

одиниці

Кількість опублікованих наукових та науково-методичних робіт у визнаних зарубіжних фахових виданнях

одиниці

Кількість доповідей науково-педагогічних працівників, опублікованих у звітному році за кордоном на наукових конференціях, симпозіумах, форумах

одиниці

Кількість доповідей науково-педагогічних працівників, опублікованих у звітному році на всеукраїнських, міжвузівських, університетських наукових конференціях, симпозіумах, форумах

одиниці

Опубліковано наукових статей

одиниці

Кількість самостійних публікацій студентів

одиниці

Фінансове забезпечення

Обсяги платних послуг, що надаються на факультеті

тис. грн

РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЬ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ

 

Якість підготовки

 

Загальна чисельність випускників спеціалістів денної форми навчання

особи

Загальна чисельність випускників спеціалістів денної форми навчання, які здобули диплом з відзнакою

особи

Загальна чисельність випускників магістрів денної форми навчання

особи

Загальна чисельність випускників магістрів денної форми навчання, які здобули диплом з відзнакою

особи

Чисельність магістрів денної форми навчання випуску у звітному році, які продовжили навчання в аспірантурі

особи

Працевлаштування випускників

Чисельність випускників спеціалістів денної форми, які отримали направлення на роботу

особи

Чисельність випускників спеціалістів денної форми навчання, розподілених на підставі тристоронньої угоди

особи

Чисельність випускників магістрів денної форми, які отримали направлення на роботу

особи

Чисельність випускників магістрів денної форми, розподілених на підставі тристоронньої угоди

особи

ВИХОВНА РОБОТА ІЗ СТУДЕНТАМИ

Кількість проведених заходів з національно-патріотичного виховання

одиниці

Чисельність осіб, які взяли участь у заходах з національно-патріотичного виховання

особи

Кількість проведених заходів з превентивного виховання

одиниці

Чисельність осіб, які взяли участь у заходах з превентивного виховання

особи

Кількість проведених заходів з художньо-естетичного виховання

одиниці

Чисельність осіб, які взяли участь у заходах з художньо-естетичного виховання

особи

Кількість проведених заходів спортивно-оздоровчого та туристичного спрямування

одиниці

Чисельність осіб, які взяли участь у заходах спортивно-оздоровчого та туристичного спрямування

особи

Кількість проведених заходів з профорієнтаційної роботи

одиниці

Чисельність осіб, які взяли участь у заходах з профорієнтаційної роботи

особи

Кількість проведених заходів із студентами, що проживають в гуртожитку

одиниці

ТРАДИЦІЇ ФАКУЛЬТЕТУ (ІНСТИТУТУ)

Чи організовуються Дні (тижні) факультету (інституту)

так/ні

Чи організовуються Дні (тижні) кафедр на факультеті (в інституті)

так/ні

Чи розроблена і затверджена символіка факультету (інституту): гімн, герб, прапор

так/ні

Наявність презентаційних матеріалів про факультет (інститут) (фільми, буклети, довідники та ін.)

так/ні

Чи відзначається професійні свята відповідно до спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців

так/ні

ІНФОРМАЦІЙНІ РЕСУРСИ

Забезпечення обчислювальними ресурсами

Кількість комп’ютерних робочих місць

одиниці

Кількість комп’ютерних робочих місць, які мають доступ до Інтернет

одиниці

Видавнича діяльність

Видано підручників з грифом М О Н та інших міністерств, які мають підвідомчі вищі навчальні заклади

одиниці

Видано найменувань навчальних посібників з грифом М О Н та інших міністерств, які мають підвідомчі вищі навчальні заклади

одиниці

Кількість найменувань електронних видань (електронний підручник, комп’ютерна навчальна програм, практичні тестові завдання тощо)

одиниці

НАВЧАЛЬНА ТА СОЦІАЛЬНА ІНФРАСТРУКТУРА

Навчальна та навчально-лабораторна площа

тис. кв. м

Чисельність студентів, які потребують забезпечення місцями проживання в студентських гуртожитках

особи

Чисельність студентів, які забезпечені місцями проживання в студентських гуртожитках

особи

Додаток 19

ПОКАЗНИКИ ДО РОЗРАХУНКУ РЕЙТИНГУ КАФЕДР

Показники

одиниці виміру

НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ

Загальна чисельність штатних науково-педагогічних працівників з урахуванням штатних сумісників

особи

Загальна чисельність штатних науково-педагогічних працівників, які працюють на повну ставку і більше

особи

Чисельність докторів наук, професорів, включаючи штатних сумісників

особи

Чисельність докторів наук, професорів, які працюють на повну ставку і більше

особи

Чисельність докторів наук, професорів, які працюють на повну ставку, у віці до 50 років включно

особи

Чисельність кандидатів наук, доцентів, включаючи штатних сумісників

особи

Чисельність кандидатів наук, доцентів, які працюють на повну ставку і більше

особи

Чисельність кандидатів наук, доцентів, які працюють на повну ставку, у віці до 40 років включно

особи

Визнання державою наукової та освітньої діяльності науково-педагогічних працівників

Чисельність штатних науково-педагогічних працівників – дійсних членів (академіків), членів-кореспондентів Національної академій наук України та державних галузевих академій

особи

Чисельність штатних науково-педагогічних працівників, які є членами Академії наук вищої школи та інших недержавних фахових академій

особи

Чисельність штатних науково-педагогічних працівників, які є членами спеціалізованих вчених рад для захисту дисертацій

особи

Чисельність штатних науково-педагогічних працівників, які мають почесне звання у зарубіжному вищому навчальному закладі

особи

Чисельність штатних науково-педагогічних працівників, які мають почесне звання у вітчизняному вищому навчальному закладі

особи

Чисельність штатних науково-педагогічних працівників, які беруть участь у редакційній колегії зарубіжних журналів та збірників

особи

Чисельність штатних науково-педагогічних працівників, які беруть участь у редакційній колегії вітчизняних журналів та збірників

особи

Чисельність науково-педагогічних працівників, відряджених за кордон для викладацької та наукової роботи

особи

Чисельність науково-педагогічних працівників, відряджених у інші навчальні заклади України для викладацької та наукової роботи

особи

Чисельність науково-педагогічних працівників, відряджених у інші навчальні заклади України головами державних екзаменаційних комісій

особи

Чисельність науково-педагогічних працівників, що виступали опонентами на захистах дисертацій

особи

Участь науково-педагогічних працівників в експертній діяльності

Чисельність штатних науково-педагогічних працівників, які працюють в експертних радах ВАК України

особи

Чисельність штатних науково-педагогічних працівників, які є членами науково-методичних комісій Науково-методичної ради МОН та експертних комісій ДАК, експертизи науково-технічних проектів за пріоритетними напрямами науки і техніки

особи

Нагороди і премії протягом навчального року за досягнення в навчальній і науковій роботі

Чисельність серед штатних науково-педагогічних працівників лауреатів державних премій

особи

Чисельність штатних науково-педагогічних працівників, які мають державні нагороди та почесні звання («Заслужений діяч науки і техніки», «Заслужений працівник освіти» та ін.)

особи

Чисельність серед штатних науково-педагогічних працівників лауреатів премій і відзнак регіонального рівня

особи

Чисельність серед штатних науково-педагогічних працівників лауреатів університетських премій і відзнак

особи

НАВЧАЛЬНА І НАУКОВО-МЕТОДИЧНА РОБОТА

Навчальна робота

Кількість навчальних курсів, читання яких забезпечує кафедра

одиниці

- у тому числі за кредитно-модульною системою організації навчального процесу

одиниці

Прочитано лекцій

годин

- у тому числі європейськими мовами

годин

Проведено лабораторних, практичних, семінарських занять, практик тощо

годин

Підготовлено дипломних робіт

одиниці

Підготовлено магістерських робіт

одиниці

Проведено відкритих лекцій та практичних (лабораторних) занять

одиниці

Організаційно-методична робота

Чисельність штатних науково-педагогічних працівників, які є членами професорської ради університету

особи

Чисельність штатних науково-педагогічних працівників, які є членами Вченої ради університету

особи

Чисельність штатних науково-педагогічних працівників, які є членами методичної ради університету

особи

Чисельність штатних науково-педагогічних працівників, які є членами видавничої ради університету

особи

Чисельність штатних науково-педагогічних працівників, які є членами Вченої ради факультету

особи

Чисельність штатних науково-педагогічних працівників, які є членами методичної комісії факультету

особи

Проведено протягом року методичних семінарів кафедри

одиниці

Кількість організованих кафедрою і проведених заходів всеукраїнського та міжнародного рівня

одиниці

Участь в організації міжнародних та всеукраїнських заходів в якості члена оргкомітету

особи

Кількість заходів, організованих кафедрою і проведених в університеті (експедиція, олімпіада, студентська конференція тощо)

одиниці

Чисельність штатних науково-педагогічних працівників, які були членами журі студентських та учнівських олімпіад, турнірів, конкурсів наукових робіт

особи

Видавнича діяльність

Видано підручників з грифом Міністерства освіти і науки України

одиниці

Видано навчальних посібників з грифом Міністерства освіти і науки України

одиниці

Видано навчальних посібників, рекомендованих Вченою радою університету

одиниці

Видано найменувань методичних видань, рекомендованих Вченою радою університету

одиниці

Кількість найменувань електронних видань (електронний підручник, навчальний посібник, комп’ютерна навчальна програма)

одиниці

Підготовлено тестових завдань та комплектів матеріалів для контролю успішності за змістовим модулем

одиниці

Підготовка електронного варіанту тексту лекцій (із розміщенням у внутрішньо-університетській мережі)

одиниці

Фінансове забезпечення

Обсяги платних послуг, що надаються кафедрою

тис. грн

НАУКОВА ДІЯЛЬНІСТЬ КАФЕДРИ

Підготовка наукових та науково-педагогічних кадрів

Загальна чисельність аспірантів

особи

Загальна чисельність докторантів

особи

Чисельність здобувачів

особи

Кількість викладачів, аспірантів, які пройшли стажування в зарубіжних навчальних закладах і установах

особи

Кількість викладачів, які пройшли стажування в інших вищих навчальних закладах і установах України

особи

Чисельність штатних науково-педагогічних працівників, які здійснюють керівництво аспірантами, здобувачами

особи

Результативність

Чисельність випускників докторантури, які у звітному році захистили докторські дисертації

особи

Чисельність випускників аспірантури, які у звітному році захистили кандидатські дисертації

особи

Кількість кандидатських дисертацій,захищених у звітному навчальному році штатними науково-педагогічними працівниками кафедри

одиниці

Кількість кандидатських дисертацій,захищених у звітному навчальному році штатними науково-педагогічними працівниками кафедри

одиниці

Сприяння науковій роботі студентів

Нагороди і премії на всеукраїнських олімпіадах, конференціях, конкурсах під егідою Міністерства освіти і науки України

одиниці

Науковий студентський гурток, семінар на кафедрі

одиниці

Чисельність штатних науково-педагогічних працівників, які працюють в МАН

особи

Чисельність штатних науково-педагогічних працівників, які беруть участь у госпдоговірних та держбюджетних НДР

особи

Чисельність штатних науково-педагогічних працівників, які беруть участь у НДР з університетських тем за рішенням вченої ради

особи

Інтеграція вищої освіти і науки

Кількість отриманих охоронних патентів на винаходи в звітному році

одиниці

Кількість опублікованих в звітному році монографій,

одиниці

Кількість опублікованих наукових та науково-методичних робіт у визнаних зарубіжних фахових виданнях

одиниці

Кількість опублікованих наукових статей у вітчизняних журналах та збірниках, що входять до переліку фахових видань, затвердженого ВАК України

одиниці

Кількість опублікованих наукових статей в інших вітчизняних журналах та збірниках

одиниці

Кількість доповідей науково-педагогічних працівників опублікованих у звітному році за кордоном на наукових конференціях, симпозіумах, форумах

одиниці

Кількість доповідей науково-педагогічних працівників опублікованих у звітному році на всеукраїнських, міжвузівських, університетських наукових конференціях, симпозіумах, форумах

одиниці

Кількість самостійних публікацій студентів

одиниці

ВИХОВНА РОБОТА

Кількість проведених заходів з національно-патріотичного виховання

одиниці

Чисельність осіб, які взяли участь у заходах з національно-патріотичного виховання

особи

Кількість проведених заходів з превентивного виховання

одиниці

Чисельність осіб, які взяли участь у заходах з превентивного виховання

особи

Кількість проведених заходів з художньо-естетичного виховання

одиниці

Чисельність осіб, які взяли участь у заходах з художньо-естетичного виховання

особи

Кількість проведених заходів спортивно-оздоровчого та туристичного спрямування

одиниці

Чисельність осіб, які взяли участь у заходах спортивно-оздоровчого та туристичного спрямування

особи

Кількість проведених заходів з профорієнтаційної роботи

одиниці

Чисельність осіб, які взяли участь у заходах з профорієнтаційної роботи

особи

Додаток 20

Облік виконання навчального навантаження викладачами кафедр

Спеціальність _______________________________________

Курс ____________

Дисципліна

Викладач

Вид роботи

Тижні

1

2

….

17

18

 

 

лекції

 

 

 

 

 

 

практичні

 

 

 

 

 

 

лабораторні

 

 

 

 

 

 

 

лекції

 

 

 

 

 

 

практичні

 

 

 

 

 

 

лабораторні

 

 

 

 

 

 

 

лекції

 

 

 

 

 

 

практичні

 

 

 

 

 

 

лабораторні

 

 

 

 

 

Додаток 21

Зразок заповнення залікової відомості

Додаток 22

Зразок заповнення екзаменаційної відомості

Додаток 23

Атестаційний лист екстерна

_______________________________________________________________

(назва вищого навчального закладу)

Напрямок підготовки (спеціальність) ______________________________

(шифр і назва)

______________________________________________________________

Екстерн ________________________________________________________

(прізвище, ім'я, по батькові)

Навчальна дисципліна ____________________________________________

(назва)

Форма контролю ________________________________________________

(екзамен, залік, захист курсового проекту (роботи),

________________________________звіту про виробничу практику та ін.)

Кафедра (предметна або циклова комісія) __________________________

(повна назва)

______________________________________________________________

Декан факультету (завідувач відділення) ____________________________

(прізвище, ініціали, підпис)

Дата _____________________________

Реєстраційний номер ______________

Результати контрольного заходу

Записуються поставлені екстерну запитання (тема курсового проекту або роботи) та дається стисла характеристика відповідей

_______________________________________________________________

_______________________________________________________________

_______________________________________________________________

Оцінка _________________

Члени екзаменаційної комісії:

1. _____________________________________________________________

(прізвище, ініціали, науковий ступінь, вчене звання, посада та підпис)

2. _____________________________________________________________

3. _____________________________________________________________

Дата проведення

контрольного заходу ________________________

Завідувач кафедри

голова предметної

або циклової комісії) _____________________________________________

(прізвище та ініціали, підпис)

Додаток 24

Ректорові

Волинського національного університету

імені Лесі Українки

проф. Коцану І.Я.

____________________________

(прізвище, ім’я, по-батькові )

____________________________

Адреса:

Номер контактного телефону:

Заява

Прошу видати дублікат диплому (та додатку до диплому) про закінчення у ____ році _____________________ Волинського національного університету____________________________________________________

(назва факультету або інституту)

імені Лесі Українки за спеціальністю ";_________________"; денної (заочної, екстернатної) форми навчання та здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра (спеціаліста, магістра) у зв’язку з втратою оригіналу.

__________________ ______________

(дата) (підпис)

До заяви додається:

  • копія диплому (додатку);

  • довідка з МВС

  • оголошення з газети

  • архівна довідка

  • копія квитанції про оплату витрат на виготовлення дубліката

Заява візується:

    • юридичним відділом (головний корпус, кабінет №17);

    • планово-фінансовим відділом (головний корпус, кабінет №17)

Заява подається до студентського відділу кадрів.

Додаток 25

Деканові

_____________________________

(назва факультету або інституту)

_____________________________

(прізвище, ініціали декана факультету)

_____________________________

студента(ки) ______ групи

спеціальність „______________________”

_____________________________

(прізвище, ім’я, по-батькові )

Заява

Прошу видати дублікат студентського квитка у зв'язку з втратою оригіналу.

__________________ ______________

(дата) (підпис)

До заяви додається:

  • довідка з МВС

  • оголошення з газети

  • копія квитанції про оплату витрат на виготовлення дубліката

Заява візується:

деканом факультету (інституту).

Додаток 26

Ректорові

Волинського національного університету імені Лесі Українки

проф. Коцану І.Я.

деканату __________________________

(назва факультету або інституту)

Службове клопотання

Деканат ___________________ просить виготовити ___ дублікатів

(назва факультету або інституту)

студентських квитків згідно поданого нижче списку:

№ з/п

Прізвище, ім’я, по-батькові

Курс

Група

Спеціальність

__________________ Декан ______________

(дата) (підпис)

Службове клопотання із заявами та анкетами студентів подається до навчального відділу.

Нотатки


1 Оцінка вважається позитивною, якщо вона складає не менше ніж 60% максимальної кількості балів, передбачених за відповідну форму контролю.

1

Смотреть полностью


Скачать документ

Похожие документы:

  1. Національний університет «львівська політехніка» інститут гуманітарних і соціальних наук рада молодих вчених інституту гуманітарних і соціальних наук

    Документ
    ... Національногоуніверситету “Львівська політехніка” ОСОБЛИВОСТІ ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНИХ ПРОЦЕС ... грамотно укладати документацію, а ... перелік ... длязабезпечення успішності навчальної ... кафедри давньої і нової історії України Волинськогонаціональногоуніверситету ...
  2. Міністерство освіти і науки україни державний вищий навчальний заклад " ужгородський національний університет " закарпатська торгово-промислова палата федерація професійних бухгалтерів і аудиторів україни

    Документ
    ... вищий навчальний заклад «Ужгородський національнийуніверситет», ... національний технічний університет АНАЛІТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯПРОЦЕС ... длязабезпечення адекватності освіти вимогам роботодавців. Всі перел ... студент Волинськийнаціональнийуніверситет імені ...
  3. Міністерство освіти і науки україни східноукраїнський національний університет імені володимира даля (1)

    Документ
    ... Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Центр навчально ... Волинська ... документація. Документац ... длязабезпеченняпроцесу ... національногоуніверситету, викладач кафедри економіки, фінансів і кредиту Луганського державного університету ...
  4. Міністерство освіти і науки україни чернівецький національний університет імені юрія федьковича european credit transfer system (2)

    Документ
    ... національнийуніверситет імені Юрія Федьковича Географічний факультет Кафедра ... для освоєння можливостей автоматизації процесу розробки проектної й конструкторської документац ... , Галицько-Волинської держави. ... чного забезпеченнянавчально-виховного процесу. ...
  5. Благовіщенський храм УПЦ Київського Патріархату при Національному Університеті “ Києво- Могилянська Академія”

    Документ
    ... Затурцях, Володимирі-Волинському, Нововолинську, ... 99- 105; Мицик Ю.А. З документації гетьмана І. Мазепи // СЛ ... … Цей перелік славних ... професор кафедри історії Національногоуніверситету ... ході навчальногопроцесу, при написанн ... , але длязабезпечення себе від ...

Другие похожие документы..