Главная > Документ


5.Стипендіальне забезпечення студентів

Стипендіальне забезпечення студентів здійснюється за результатами семестрового контролю у відповідності до положення „Про порядок призначення і виплати стипендій”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 12. 07 2004 р., із змінами від 12. 07. 2004 р., № 882.

Стипендія може бути призначена лише в межах нормативного терміну навчання.

6. Особливості нормування навчального навантаження

Норми часу і види роботи викладачів регламентуються законом України „Про вищу освіту”, наказом Міністерства освіти і науки України „Про затвердження норм часу для планування і обліку навчальної роботи та переліків основних видів методичної, наукової й організаційної роботи педагогічних і науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів” № 450 від 07.08.2002 р.

7. Перелік матеріалів Міністерства освіти і науки України щодо запровадження КМСОНП

1. Про проведення педагогічного експерименту щодо запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації/ Рішення колегії Міністерства освіти і науки України від 24.04. 2003 р. Протокол № 5/5 - 4.

2. Перелік необхідних умов для запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у навчальних закладах III — IV рівнів акредитації/ Додаток до Рішення колегії Міністерства освіти і науки України від 24.04.2003 р. Протокол № 5/5-4.

3.Про проведення педагогічного експерименту з кредитно-модульної системи організації навчального процесу / Наказ МОН України № 48 від 23.01.2004 р.

5. Програма проведення педагогічного експерименту щодо запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації / Додаток до Наказу МОН України № 48 від 23.01.2004 р.

6. Тимчасове положення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців/ Додаток до Наказу МОН України № 48 від 23.01.2004 р.

7. Програма дій щодо реалізації положень Болонської декларації в системі вищої освіти і науки України на 2004-2005 роки/ Додаток до Наказу МОН України № 49 від 23.01.2004 р.

8. Заходи щодо реалізації положень Болонської декларації в системі вищої освіти і науки України на 2004-2005 роки / Додаток до Наказу МОН України № 49 від 23.01.2004 р.

9. Про особливості впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу / Наказ МОН України № 812 від 20.10.2004р.

10. Концептуальні засади розвитку педагогічної освіти України та її інтеграції в європейський освітній простір/ Наказ МОН України № 998 від 31.12.2004 р.

11. Про стан проведення педагогічного експерименту щодо впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації / Рішення колегії МОН України від 27.01. 2005р., протокол № 1/2 – 4.

12.Про впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу / наказ МОН України № 774 від 30.12.2005 р.

13.Рекомендації щодо впровадження кредитно-модульної системи у вищих навчальних закладах ІІІ – IV рівнів акредитації / Додаток до наказу МОН України № 774 від 30.12.2005р.

14.Рекомендації щодо структури та ведення індивідуального навчального плану студента / Додаток до наказу МОН України № 774 від 30.12.2005р.

15.Рекомендації щодо структури залікового кредиту та порядку оцінювання навчальних досягнень студентів / Додаток до наказу МОН України № 774 від 30.12.2005р.

Схвалено Вченою радою
Волинського національного університету ім. Лесі Українки

Протокол № 11 від 29 травня 2008 р.

ЗАТВЕРДЖЕНО

ректором університету

від 05.06.2008 р.

ПОЛОЖЕННЯ

про поточне та підсумкове оцінювання знань студентів Волинського національного університету імені Лесі Українки в умовах кредитно-модульної системи організації навчального процесу

  1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Дане положення розроблене з метою удосконалення чин­ної в університеті системи контролю якості знань студентів та адаптації її до загальноєвропейських вимог, визначених Євро­пейською системою залікових кредитів (далі ЕСТS).

Положення розкриває основні принципи організації поточ­ного і підсумкового контролю знань студентів, що навчаються за програмою освітньо-кваліфікаційних рівнів бакалавр та магістр денної форми навчання, а також методику переведення показників академічної успішності студентів ВДУ в шкалу ЕСТS.

Положення розроблене відповідно до Тимчасового положення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців, затвердженого наказом МОН України від 23.01.2004 р. № 48, наказу № 774 від 30.12.2005 р. „Про впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу”, рекомендацій Міністерства освіти і науки України „Щодо впровадження кредитно-модульної системи у вищих навчальних закладах ІІІ-IV рівнів акредитації”, Положення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців у Волинському державному університеті імені Лесі Українки

  1. ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ОРГАНІЗАЦІЇ ПОТОЧНОГО І ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ

    1. Оцінювання знань студентів з навчальних дисциплін здійснюється на основі результатів поточного модульного конт­ролю (ПМК) і підсумкового контролю знань (іспиту та заліку).

Об'єктом оцінювання знань студентів є програмний матеріал дисципліни, засвоєння якого відповідно перевіряється під час поточного контролю і на іспиті.

    1. Завданням поточного контролю є перевірка розуміння та засвоєння певного матеріалу, вироблених навичок проведення розрахункових робіт, умінь самостійно опрацьовувати тексти, здат­ності осмислити зміст теми чи розділу, умінь публічно чи пись­мово представити певний матеріал (презентація).

Завданням іспиту є перевірка розуміння студентом про­грамного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв'язків між окре­мими розділами, здатності творчого використання накопичених знань, уміння сформувати своє ставлення до певної проблеми нав­чальної дисципліни тощо.

    1. Оцінювання здійснюється за 100-бальною шкалою.

ІІ. 3.1.Для оцінювання знань студентів з дисципліни виділяється така кількість залікових кредитів, яка відповідає кількості форм семестрового контролю (іспитів, заліків), передбачених навчальним планом спеціальності.

ІІ.3.1 Якщо заліковому кредиту відповідає період більше одного семестру, 100 балів розподіляються за семестрами згідно з робочою навчальною програмою з дисципліни.

ІІ.3.3.На оцінювання всіх видів практик, захист курсових, дипломних (магістерських, бакалаврських) робіт, державний іспит виділяється по одному заліковому кредиту на кожну із вищевказаних форм.

ІІ.3.4.При внесенні у додаток до диплому підсумкової оцінки з дисципліни, оцінювання якої складається з двох і більше залікових кредитів, виводиться середня зважена оцінка.

    1. Поділ навчального матеріалу дисципліни на навчальні модулі, їх кількість, види поточного контролю та терміни його проведення визначаються робочою навчальною програмою, ухвалюються відповідною кафедрою, затверджуються методичною комісією факультету (інституту) і доводяться до відома студентів та викладачів.

  1. ВИДИ НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ ТА КОНТРОЛЬНІ ЗАХОДИ

Навчальний процес в університеті здійснюється у таких формах: аудиторні навчальні заняття, самостійна та індивідуальна робота студентів, практична підготовка, контрольні заходи

ІІІ.1. Аудиторні навчальні заняття проводяться за затвердженим в установленому порядку розкладом. До основних видів аудиторних навчальних занять відносяться: лекції, лабораторні, практичні, семінарські, індивідуальні заняття.

ІІІ.2. Самостійна робота студента є основним видом засвоєння навчального матеріалу у вільний від аудиторних занять час. Під час самостійної роботи студент опрацьовує теоретичний матеріал, виконує індивідуальні завдання, проводить науково-дослідну роботу тощо. Зміст самостійної роботи студента над конкретною дисципліною визначається робочою навчальною програмою з цієї дисципліни, навчально-методичними матеріалами, завданнями та вказівками викладача.

ІІІ.3. Індивідуальна робота студента включає виконання індивідуального навчально-дослідного завдання (ІНДЗ) та індивідуальні заняття з викладачем.

Індивідуальні завдання з окремих дисциплін (реферати, розрахунково-графічні роботи, есе, огляд літературних джерел та ін.) видаються студентам в терміни, передбачені вищим навчальним закладом та виконуються студентом самостійно при консультуванні викладачем.

Індивідуальні заняття організовуються в позааудиторний час за окремим графіком у формі консультацій з навчальних дисциплін.

ІІІ. 4. Практична підготовка студентів є обов’язковим компонентом освітньо-професійної програми для здобуття кваліфікаційного рівня і здійснюється на оснащених відповідним чином базах практики університету, а також підприємствах, організаціях та установах різних галузей господарства.

Метою практики є оволодіння студентами сучасними методами і формами організації та знаряддями праці в галузі їх майбутньої професії, формування та поглиблення у них, на базі одержаних в університеті знань, професійних умінь і навичок, здатності прийняття самостійних рішень під час конкретної роботи в реальних виробничих умовах.

Програма практичної підготовки та терміни її проведення визначаються навчальним планом.

ІІІ.5. Контрольні заходи якості підготовки фахівців в університеті є необхідним елементом зворотного зв’язку в навчальному процесі. Вони забезпечують визначення рівня досягнення завдань навчання і дозволяють корегувати, при необхідності, хід навчального процесу.

Контрольні заходи включають поточний та підсумковий контроль.

ІІІ.5.1. Поточний контроль здійснюється під час проведення практичних, лабораторних та семінарських занять і має на меті перевірку рівня підготовленості студента до виконання конкретної роботи. Поточний контроль реалізується у формі опитування, захисту лабораторних робіт, виступів на семінарських та практичних заняттях, експрес-контролю тощо, перевірки результатів виконання різноманітних індивідуальних навчально-дослідних завдань (розрахунково-графічних робіт, рефератів тощо), контролю засвоєння навчального матеріалу, запланованого на самостійне опрацювання студентом.

Модульний контроль є складовою поточного контролю і здійснюється в формі виконання студентом модульного контрольного завдання (контрольної роботи, тесту, колоквіуму тощо) згідно затвердженого графіку.

Форма проведення поточного контролю під час навчальних занять та модульного контролю визначаються відповідною кафедрою. Кількість модулів та максимальний бал на кожному етапі модульного контролю зазначаються в робочій програмі відповідної навчальної дисципліни.

ІІІ.5.2. Підсумковий контроль проводиться з метою оцінки результатів навчання на певному освітньому (кваліфікаційному) рівні або на окремих його завершальних етапах.

Підсумковий контроль включає семестровий контроль та державну атестацію студента.

Семестровий контроль проводиться у формі семестрового екзамену або заліку з конкретної навчальної дисципліни в обсязі навчального матеріалу, визначеного навчальною програмою, і в терміни, встановлені навчальним планом.

ІІІ.5.2.1. Семестровий екзамен – це форма підсумкового контролю засвоєння студентом теоретичного та практичного матеріалу з окремої навчальної дисципліни за семестр. Складання екзамену здійснюється під час екзаменаційної сесії відповідно до затвердженого в установленому порядку розкладу.

ІІІ.5.2.1. Семестровий залік – це форма підсумкового контролю, що полягає в оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу з певної дисципліни на підставі результатів виконання ним усіх видів запланованої навчальної роботи протягом семестру: аудиторної роботи під час лекційних, практичних, семінарських, лабораторних занять (тощо), самостійної роботи при виконанні індивідуальних навчально-дослідних завдань, модульних контрольних робіт.

Залік виставляється за умови, що студент виконав усі види навчальної роботи, визначені робочою навчальною програмою дисципліни, та отримав позитивні підсумкові оцінки за кожен з модулів.

ІІІ.5.3. Державна атестація студента здійснюється державною екзаменаційною комісією після завершення навчання на певному освітньо-кваліфікаційному рівні і з метою встановлення фактичної відповідності рівня підготовки вимогам освітньої (кваліфікаційної) характеристики.

Державна атестація студентів, які навчаються за освітньо-професійною програмою підготовки бакалаврів та магістрів, проводиться в університеті в формі державного екзамену та захисту дипломних (бакалаврських, магістерських) робіт.

  1. ОРГАНІЗАЦІЯ ПОТОЧНОГО КОНТРОЛЮ

Об'єктами поточного контролю знань студентів є:

  • систематичність та активність роботи на семінарських (практичних, лабораторних) заняттях;

  • виконання завдань для самостійного опрацювання;

  • виконання індивідуального навчально-дослідного завдання;

  • виконання модульних (контрольних) завдань.

IV.1. При контролі систематичності та активності роботи на семінарських (практичних, лабораторних) заняттях оцінці можуть підлягати: рівень знань, продемонстрований у відповідях і виступах на семінарських і практичних заняттях; активність при обговоренні питань, що винесені на семінарські (практичні) за­няття; результати виконання і захисту лабораторних робіт, експрес-контролю тощо.

IV.2. При контролі виконання завдань для самостійного опрацювання та індивідуального навчально-дослідного завдання оцінці можуть підлягати: самостійне опрацювання тем в цілому чи окремих питань; проведення розрахунків; напи­сання рефератів, есе; підготовка конспектів навчальних чи нау­кових текстів, переклад іноземних текстів встановлених обсягів, підготовка реферативних матеріалів з публікацій тощо.

IV.3. При виконанні модульних (контрольних) завдань оцінці підлягають теоретичні знання та практичні навички, яких набули студенти після опанування певного модуля. Модульний конт­роль, може проводитись у формі тестів, відповідей на теоретичні питання або розв'язання практичних завдань під час проведення контрольних робіт, виконання індивідуальних завдань, розв'я­зання виробничих ситуацій (кейсів) тощо.

IV.4. Розподіл загальної кількості балів, за якими оцінюється вся поточна робота, форми проведення контрольних заходів та критерії їх оцінювання, визначаються робо­чими навчальними програмами і доводяться до відома студентів на почат­ку семестру.

IV.5. За рішенням кафедри студентам, які брали участь в позанавчальній науковій діяльності (в роботі конференцій, підготовці наукових публікацій, участь в олімпіадах, конкурсах студентських наукових робіт тощо), а також спортивних змаганнях, мистецьких заходах та ін. і досягли значних результатів, можуть присуджуватись додаткові бали за результати поточного контролю з відповідної дисципліни. Систему бонусних балів погоджує методична комісія факультету (інституту). При цьому загальна кількість балів, що вноситься до відомості, за поточну роботу не може перевищувати 100 балів.

IV.6. Результати поточного контролю знань студентів вносяться до журналу обліку роботи академгрупи і враховуються при виставленні підсумкового балу за опанування дисципліни.

IV.7.Відповідно до видів контролю набутих студентом знань та вмінь передбачається використання поточної, контрольної, підсумкової модульних оцінок, поточної семестрової, а також екзаменаційної (залікової) та підсумкової семестрової оцінок.

IV.7.1. Поточна модульна оцінка складається з балів, які отримує студент за певну навчальну діяльність протягом засвоєння даного модуля – виконання та захист індивідуальних завдань (розрахунково-графічних робіт, рефератів тощо), лабораторних робіт, виступи на семінарських заняттях тощо.

Максимальний та мінімальний бал за кожну з форм роботи визначається в робочій навчальній програмі з відповідної дисципліни. Поточний контроль становить 40% суми балів, що виноситься на оцінювання даного модуля і загалом складає 40 балів за заліковий кредит.

Несвоєчасне виконання завдань поточного контролю враховується при їх оцінюванні.

За активність на заняттях студент може додатково одержати до 20% максимального поточного балу за модуль. При цьому сума поточних оцінок за семестр не повинна перевищувати 40 балів.

IV.7.2. Контрольна модульна оцінка визначається в балах за результатами контролю з даного модуля і становить 60 балів в межах залікового кредиту.

Графік проведення модульного контролю з навчальної дисципліни складається кафедрами та затверджується деканатом на початку семестру і доводиться до відома студентів і викладачів.

Контрольні та підсумкові модульні оцінки доводяться до відома студентів не пізніше семи днів після проведення модульного контролю

У випадку відсутності студента на модульному контролі з будь-яких причин (через не допуск, хворобу тощо) студент повинен повторно пройти модульний контроль у визначені деканатом терміни. Для цього в журналі обліку успішності студента слід передбачити графу ”ліквідація заборгованості” з відповідної форми контролю.

Перескладання позитивної1 контрольної модульної оцінки з метою її підвищення не дозволяється.

IV.7.3. Підсумкова модульна оцінка визначається в балах як сума поточної та контрольної модульних оцінок з даного модуля.

Модуль зараховується студенту, якщо він успішно виконав передбачені в даному модулі всі види навчальної роботи та під час модульного контролю отримав позитивну контрольну модульну оцінку, а відтак, позитивну підсумкову модульну оцінку.

Перескладання позитивної підсумкової модульної оцінки з метою її підвищення не дозволяється.

Заборгованість з модуля повинна бути ліквідована студентом в позааудиторний час до початку підсумкового контролю з наступного модуля. Кінцевий термін ліквідації заборгованості з модульного контролю обмежується початком заліково-екзаменаційної сесії.

IV.7.4. Поточна семестрова оцінка визначається в балах як сума підсумкових модульних оцінок, отриманих за засвоєння всіх модулів, враховуючи ІНДЗ.

IV.7.5. Якщо поточна семестрова оцінка становить не менше 60 балів, то, за письмовою згодою студента, вона може бути зарахована як підсумкова оцінка з навчальної дисципліни. У противному випадку, або за бажання підвищити рейтинг, студент складає іспит (залік). При цьому бали, набрані за результатами модульних контрольних робіт, анулюються.

IV.7.6. Вимоги щодо оцінювання навчальних, виробничих, переддипломних практик визначаються програмою практики, яка розробляється відповідною кафедрою і затверджується методичною комісією факультету.

Навчальна, виробнича та переддипломна практика складає окремий заліковий кредит і оцінюється в 100 балів. Критерії оцінювання відповідають завданням практики, відображаються у відповідній програмі і доводяться до відома студентів перед початком практики.

Захист практики відбувається на засіданні комісії із захисту практики не пізніше 2-х тижнів після її завершення (у випадку літніх практик захист повинен бути проведений протягом двох тижнів після початку наступного семестру).

IV.7.7. Курсова робота відповідно до навчального плану спеціальності може бути складовою залікового кредиту, або становити окремий заліковий кредит. У другому випадку максимальна оцінка за курсову роботу становить 100 балів.

Тематика курсових робіт, завдання, вимоги до структури та оформлення, критерії оцінювання розробляються відповідною кафедрою та затверджуються методичною комісією факультету.

  1. ОРГАНІЗАЦІЯ ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ

V.1. Екзамени та заліки складаються студентами в період екзаменаційних сесій, передбачених навчальним планом.

V.2. Екзаменаційна оцінка визначається в балах (від 0 до 60) за результатами виконання екзаменаційних завдань. Зазначена оцінка заноситься до індивідуального навчального плану студента.

V.2.1. Перелік питань, що охоплюють зміст програми дисципліни, критерії оцінювання екзаменаційних завдань визначаються кафедрою, включаються до робочої програми дисципліни і доводяться до студентів напочатку семестру.

V.2.2. На іспит виносяться вузлові питання, типові та комплексні задачі, ситуації, завдання, що потребують творчої відповіді та уміння синтезувати отримані знання і застосовувати їх при вирі­шенні практичних задач.

V.3. З навчальних дисциплін, що виносяться на залік, оцінювання знань студентів здійснюється за результатами поточного контролю. При цьому завдання поточного контролю оцінюються в діапазоні від 0 до 100 балів включно.

V.3.1. Семестровий залік виставляється за умови, що студент успішно виконав усі завдання, передбачені навчальною програмою дисципліни, і набрав при цьому не менше 60 балів.

V.3.2. У випадку незадовільної поточної семестрової оцінки, або за бажання підвищити рейтинг, студент складає залік у формі підсумкового опитування (усного, письмового, тестового контролю, тощо), При цьому на залік виноситься 60 балів, а бали, набрані за результатами модульних контрольних робіт, анулюються.

V.4. Підсумкова семестрова оцінка у випадку складання іспиту чи заліку визначається як сума поточної семестрової та екзаменаційної оцінок в балах, за національною шкалою та за шкалою ECTS. Зазначена оцінка заноситься до екзаменаційної (залікової) відомості та індивідуального навчального плану студента.

V.4.1. Якщо формою підсумкового семестрового контролю є залік, то у відомості та індивідуальному навчальному плані студента в графі „оцінка за національною шкалою” робиться запис „зараховано” або „не зараховано”. Для отримання заліку необхідно набрати не менше 60 балів за 100-бальною шкалою.

V.4.2. Якщо формою підсумкового контролю є іспит, то у відомості та індивідуальному навчальному плані студента в графі „оцінка за національною шкалою” робиться запис „відмінно”, „добре”, „задовільно”, „незадовільно”.

V.5. Державна атестація проводиться у формі державних іспитів та захисту дипломних (бакалаврських, магістерських) робіт.

Програма державного іспиту, та вимоги до оцінювання дипломних (бакалаврських, магістерських) робіт розробляються випускаючою кафедрою, затверджуються методичною комісією факультету (інституту).

Оцінка за складання державних іспитів та дипломну (бакалаврську, магістерську) роботу здійснюється за 100-бальною шкалою з подальшим переведенням у 4-бальну та шкалу ECTS.

V.6. Переведення оцінок виражених у балах за багатобальною шкалою, у оцінки за національною шкалою та шкалою ECTS здійснюється відповідно до табл.1.

Таблиця 1

Оцінка

в балах

Оцінка

за національною шкалою

Оцінка за шкалою ECTS

Оцінка

Пояснення

90-100

Відмінно

A

відмінне виконання

82–89

Добре

B

вище середнього рівня

75–81

C

загалом хороша робота

67–74

Задовільно

D

непогано

60–66

E

виконання відповідає мінімальним критеріям

35–59

Незадовільно

Fx

необхідне перескладання

1–34

F

необхідне повторне вивчення курсу

V.7. Студенти, які одержали за результатами сесії три і більше незадовільних оцінок, відраховуються з університету.

V.8. Студентам, які одержали за результатами сесії менше трьох незадовільних оцінок, дозволяється ліквідувати академзаборгованість до початку наступного семестру. Повторне складання екзаменів допускається не більше двох разів з кожної дисципліни: один раз викладачу, другий – комісії, яка створюється деканом факультету (інституту).

V.9. При переведенні та поновленні у Волинський національний університет студентів, які не навчались за кредитно-модульною системою, оцінки, одержані ними, переводяться у шкалу ECTS та 100-бальну шкалу відповідно до таблиці 1, за мінімальними значеннями.

Якщо студент не погоджується із кількістю перерахованих балів, він може за заявою повторно скласти відповідну форму контролю спеціально створеній комісії.

Схвалено Вченою радою
Волинського національного університету ім. Лесі Українки

Протокол № 11 від 29 травня 2008 р.

ЗАТВЕРДЖЕНО

ректором університету

від 27.07.2006 р.

Положення



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Національний університет «львівська політехніка» інститут гуманітарних і соціальних наук рада молодих вчених інституту гуманітарних і соціальних наук

    Документ
    ... Національногоуніверситету “Львівська політехніка” ОСОБЛИВОСТІ ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНИХ ПРОЦЕС ... грамотно укладати документацію, а ... перелік ... длязабезпечення успішності навчальної ... кафедри давньої і нової історії України Волинськогонаціональногоуніверситету ...
  2. Міністерство освіти і науки україни державний вищий навчальний заклад " ужгородський національний університет " закарпатська торгово-промислова палата федерація професійних бухгалтерів і аудиторів україни

    Документ
    ... вищий навчальний заклад «Ужгородський національнийуніверситет», ... національний технічний університет АНАЛІТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯПРОЦЕС ... длязабезпечення адекватності освіти вимогам роботодавців. Всі перел ... студент Волинськийнаціональнийуніверситет імені ...
  3. Міністерство освіти і науки україни східноукраїнський національний університет імені володимира даля (1)

    Документ
    ... Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Центр навчально ... Волинська ... документація. Документац ... длязабезпеченняпроцесу ... національногоуніверситету, викладач кафедри економіки, фінансів і кредиту Луганського державного університету ...
  4. Міністерство освіти і науки україни чернівецький національний університет імені юрія федьковича european credit transfer system (2)

    Документ
    ... національнийуніверситет імені Юрія Федьковича Географічний факультет Кафедра ... для освоєння можливостей автоматизації процесу розробки проектної й конструкторської документац ... , Галицько-Волинської держави. ... чного забезпеченнянавчально-виховного процесу. ...
  5. Благовіщенський храм УПЦ Київського Патріархату при Національному Університеті “ Києво- Могилянська Академія”

    Документ
    ... Затурцях, Володимирі-Волинському, Нововолинську, ... 99- 105; Мицик Ю.А. З документації гетьмана І. Мазепи // СЛ ... … Цей перелік славних ... професор кафедри історії Національногоуніверситету ... ході навчальногопроцесу, при написанн ... , але длязабезпечення себе від ...

Другие похожие документы..