textarchive.ru

Главная > Документ


Слідчі та підрозділи дізнання при провадженні дізнання та досудо-вого слідства:

— виявляють причини та умови, які сприяли вчиненню злочинів піднаглядними або особами, що підпадають під дію Закону, а також причини невстановлення адміністративного нагляду і непроведення розшуку осіб, які ухилились від нього;

- вносять начальникам міськ-, райвідділів за місцем проживання
(перебування) вказаних осіб подання про виявлені недоліки в роботі з
установлення і здійснення адміністративного нагляду.

Приймальники-розподільники, чергові частини міськ-, райвідділів виявляють серед осіб, затриманих за правопорушення, піднаглядних і осіб, які підпадають під дію Закону, протягом доби інформують про це міськ-, райвідділи за місцем їх проживання (перебування). У разі вияв­лення осіб, що перебувають під адміністративним наглядом чи не при-

244

були після звільнення з місць позбавлення волі до обраного місця про­живання у встановлений строк або самовільно залишили його з метою ухилення від адміністративного нагляду, начальник підрозділу інформує про це міськ-, райвідділ за обраним піднаглядним місцем проживання. Патрульно-постові наряди міліції під час виконання обов'язків з охорони громадського порядку здійснюють контроль та ведуть спосте­реження за особами, стосовно яких встановлено адміністративний на­гляд, якщо вони з'являються в громадських місцях, відвідування яких їм не дозволено, або залишають місце проживання (перебування) в за­боронені для цього години. При виявленні таких осіб патрульні (по­стові) затримують їх і доставляють до чергової частини міськ-, райвідділу з метою оформлення матеріалів про порушення правил адміністратив­ного нагляду.

У разі якщо піднаглядному судом встановлені обмеження дій у ви­гляді реєстрації в міліції, то за письмовим рішенням начальника міськ-, райвідділу така реєстрація здійснюються працівником відділення (відділу) дільничних інспекторів міліції, дільничним інспектором міліції, працівником карного розшуку або черговим міськ-, райвідділу, про що здійснюється запис у реєстраційному листку. Час явок установ­люється з таким розрахунком, щоб це не впливало на роботу і навчан­ня піднаглядного. Під час реєстрації з піднаглядним проводиться бесіда профілактичного характеру, про що складається довідка.

Начальник міськ-, райвідділу за письмовою заявою піднаглядного може дозволити йому тимчасове проживання (перебування) в іншому місці в межах території, яку обслуговує міськ-, райвідділ. Питання про виїзд піднаглядного з місця постійного проживання за межі району (міста) в особистих справах вирішується з письмового дозволу началь­ника міськ-, райвідділу на підставі письмової заяви піднаглядного на термін, який не перевищує 10 діб, з урахуванням часу перебування його у дорозі. У разі дозволу на тимчасовий виїзд до іншої місцевості підна­глядному вручається під підпис маршрутний листок. Про виїзд піднагляд­ного дільничний інспектор міліції письмово повідомляє міськ-, райвідділ, на територію обслуговування якого цей піднаглядний має прибути. Після прибуття піднаглядного на територію обслуговування іншого міськ-, райвідділу працівник відділу (відділення) дільничних інспекторів міліції, а за його відсутності — дільничний інспектор міліції, або працівник кар­ного розшуку, або черговий міськ-, райвідділу реєструє прибулого у жур­налі реєстрації справ адміністративного нагляду і піднаглядних та про­тягом доби інформує про його прибуття дільничного інспектора міліції, на території обслуговування якого буде тимчасово проживати дана осо­ба. На маршрутному листку піднаглядного здійснюється відповідний запис про прибуття і вибуття. Дільничний інспектор міліції протягом строку тимчасового перебування піднаглядного здійснює стосовно ньо-

245

го індивідуально-профілактичну роботу, а у разі виявлення правопору­шень з боку піднаглядного інформує міськ-, райвідділ за місцем його проживання.

При поверненні піднаглядного на постійне місце проживання (пе­ребування) дільничний інспектор міліції робить запис у маршрутному листку про прибуття особи, долучає його до справи адміністративного нагляду та продовжує здійснювати контрольні заходи.

Уразі від'їзду піднаглядного на інше місце проживання (перебування) із зняттям з реєстрації дільничний інспектор міліції, який здійснює нагляд, повідомляє міськ-, райвідділ, на територію обслуговування якого прибуде піднаглядний. При цьому піднаглядному видається контрольний листок.

У разі злісного порушення правил адміністративного нагляду особи, щодо яких він встановлений, притягаються до адміністративної чи кри­мінальної відповідальності. При ухиленні піднаглядних від адміністратив­ного нагляду органи внутрішніх справ здійснюють їх розшук.

Адміністративний нагляд припиняється постановою судді:

а) у разі погашення або зняття судимості з особи, яка перебуває під
наглядом, — за поданням начальника органу внутрішніх справ або за
клопотанням самого піднаглядного;

б) достроково, якщо піднаглядний перестав бути небезпечним для
суспільства і позитивно характеризується за місцем роботи і проживан­
ня, — за поданням начальника органу внутрішніх справ.

Питання про припинення адміністративного нагляду розглядається в суді відповідно до правил, встановлених щодо розгляду питання про його встановлення.

Адміністративний нагляд автоматично припиняється:

а) після закінчення терміну, на який його встановлено, якщо орга­
ном внутрішніх справ не подано клопотання про продовження нагляду
або суддя відмовив у продовженні нагляду;

б) у разі засудження піднаглядного до позбавлення волі і направлен­
ня його до місця відбування покарання;

в) у разі смерті піднаглядного.

Щодо осіб, відносно яких припиняється адміністративний нагляд, дільничний інспектор міліції продовжує здійснювати індивідуально-профілактичну роботу за місцем їх проживання до закінчення передба­ченого законом строку погашення судимості або її зняття.

Контроль за здійсненням адміністративного нагляду покладається на Міністерство внутрішніх справ України, Головне управління Мініс­терства внутрішніх справ України в Криму, управління внутрішніх справ областей, міст і на транспорті. Найвищий нагляд за додержанням і пра­вильним застосуванням законодавства про адміністративний нагляд здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.

246

Здійснення контролю за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання

Згідно зі статтями 75-79 та 104 КК України суд може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням:

— при призначенні виправних робіт, обмеження волі, службового
обмеження для військовослужбовців, а також позбавлення волі на строк
не більше п'яти років — з встановленням іспитового строку тривалістю
від одного до трьох років;

- при призначенні обмеження волі або позбавлення волі вагітним жінкам або жінкам, які мають дітей віком до семи років, крім засудже­них до позбавлення волі на строк більше п'яти років за тяжкі і особли­во тяжкі злочини, — з встановленням іспитового строку у межах строку, на який згідно з законом жінку може бути звільнено від роботи у зв'язку з вагітністю, пологами і до досягнення дитиною семирічного віку;

— неповнолітніх — при призначенні позбавленні волі — з встанов­
ленням іспитового строку від 1 до 2 років.

Щодо засуджених до обмеження волі або до позбавлення волі жінок, які стали вагітними або народили дітей під час відбування покарання, крім засуджених до позбавлення волі на строк більше п'яти років за умисні тяжкі та особливо тяжкі злочини, суд може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з встановленням іспитового строку в межах терміну, на який згідно з законом жінку може бути звільнено від роботи у зв'язку з вагітністю, пологами і до досягнення дитиною трирічного віку.

У таких випадках копія вироку (постанови, ухвали) суду а також роз­порядження про "їх виконання є підставою для взяття засудженої особи на облік у кримінально-виконавчій інспекції. Щодо звільнених від відбу­вання покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, адміністрація установи виконання покарань завчасно надсилає у підрозділи кримінально-виконавчої інспекції за місцем їх проживання дві копії вироку чи постанови суду, підписку про явку в інспекцію в триден­ний термін після прибуття, довідку з анкетними даними.

На підставі отриманих документів співробітник територіального підрозділу інспекції робить записи у журналі обліку. Одночасно стосов­но засудженої особи заводиться особова справа, в якій надалі накопи­чуються всі матеріали, на підставі яких особу взято на облік, та матеріали, Що свідчать про здійснення контролю за поведінкою засудженої особи,

247

виконання нею покладених судом обов'язків, про допущені порушен­ня, застосовані заходи впливу, характеристики з місця роботи, навчан­ня або проживання (надаються до інспекції один раз на півріччя) і т.ін.

Засуджена особа викликається до інспекції (неповнолітні — з бать­ками або особою, яка їх заміняє) для проведення співбесіди, під час якої їй роз'яснюються порядок та умови відбування покарання, правові наслідки за невиконання покладених судом обов'язків, порушення гро­мадського порядку, учинення нового злочину. За результатами проведе­ної бесіди оформляється підписка.

У десятиденний термін після отримання копії вироку суду праців­ник кримінально-виконавчої інспекції виконує такі дії:

  1. надсилає повідомлення до суду, що виніс рішення, до установи, з якої
    засуджена особа була звільнена, військкомату та органу внутрішніх справ;

  2. направляє сторожову картку до відділу (відділення) у справах гро­
    мадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, міськ-, райорганів
    внутрішніх справ для здійснення контролю (зокрема — про зміну місця
    проживання);

  3. стосовно засуджених осіб, на яких покладено обов'язок пройти
    лікування від захворювання, що становить небезпеку для здоров'я інших
    осіб, повідомляє відповідний лікувальний заклад.

Щодо засуджених, на яких судом покладено обов'язок періодично з'являтися на реєстрацію, працівник інспекції виносить постанову про встановлення днів явки на реєстрацію (від одного до дванадцяти разів на квартал). Ознайомлення з цим документом здійснюється під підпис, після чого заводиться листок реєстрації. Періодичність явки на реєст­рацію може змінюватися постановою працівника інспекції залежно від поведінки засудженої особи.

Звільнені від відбування покарання зобов'язані:

виконувати обов'язки, які покладені на них судом;

повідомляти інспекцію про зміну місця проживання;

з'являтися за викликом до інспекції;

не порушувати громадського порядку.

Якщо судом засудженій особі встановлено обов'язок не виїжджати за межі України на постійне проживання, то виїхати вона може тільки після перевірки підрозділами інспекції підстав виїзду.

Засуджена особа, на яку покладено обов'язок повідомляти інспек­цію про зміну місця проживання, роботи або навчання, повинна це зро­бити завчасно або протягом трьох днів після зміни у письмовій формі. Стосовно цих осіб надсилається повідомлення до підрозділу інспекції за новим місцем проживання засудженої особи через територіальні ор­гани управління Департаменту, а потім, після запиту — особові справи, про що в триденний строк надсилається підтвердження відправнику. Засуджена особа знімається з обліку.

248

Проведення індивідуально-профілактичної роботи зі звільненими покладено на органи внутрішніх справ. Для цього працівники служби дільничних інспекторів міліції та кримінальної міліції у справах непов­нолітніх міських та районних органів внутрішніх справ ведуть їх облік, щомісяця перевіряють поведінку та спосіб їх життя за місцем проживан­ня, кожного кварталу надають до підрозділів інспекції письмову довідку і матеріали перевірок (пояснення засудженої особи, рапорти про при­тягнення до адміністративної відповідальності тощо). До індивідуаль­но-профілактичної роботи можуть залучатися також працівники органів державної влади та органів місцевого самоврядування, об'єднання гро­мадян, релігійні та благодійні організації.

Контроль за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання, протягом іспитового строку здійснюється кримінально-виконавчою інспекцією за місцем проживання засудженого, а стосовно військовослуж­бовців — командирами військових частин. Кримінально-виконавча інспекція спільно з органами внутрішніх справ та громадськими форму­ваннями проводить індивідуально-профілактичну роботу щодо засудже­них, контролює додержання ними громадського порядку і виконання вста­новлених обов'язків. З метою встановлення фактів вчинення правопору­шень працівник інспекції один раз на три місяці направляє до органів внутрішніх справ запити про те, чи притягувалися засуджені особи до адміністративної відповідальності, а один раз на шість місяців направляє вимоги до підрозділів інформаційних технологій головних управлінь МВС України. Отримані відповіді зберігаються в особових справах.

Якщо засуджена особа ухиляється від виконання покладених на неї судом обов'язків чи притягувалась до адміністративної відповідальності за порушення громадського порядку або засуджена жінка не займається доглядом, вихованням дитини, то їй виноситься застереження у виді письмового попередження про можливість скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного судом покарання.

У випадках, коли засуджена особа:

  1. не виконує покладених на неї судом обов'язків після застережен­
    ня у виді письмового попередження;

  2. три і більше разів вчинювала правопорушення, що потягли за со­
    бою адміністративні стягнення і свідчать про її небажання стати на шлях
    виправлення;

  3. не з'являється до інспекції два і більше разів без поважних при­
    чин (що повинно бути підтверджено матеріалами);

  4. зникла з метою ухилення від контролю за її поведінкою з постій­
    ного місця проживання;

  5. засуджена жінка не займається доглядом, вихованням дитини,
    інспекція вносить до суду подання про скасування звільнення від
    відбування покарання і направлення засудженої особи для відбування

249

призначеного судом покарання. Щодо неповнолітніх до суду надси­лається подання, оформлене спільно зі службою у справах неповно­літніх. У цьому документі вказується, коли і які порушення були допу­щені, які заходи впливу застосовувалися. Подання разом з особовою справою та всіма матеріалами, що свідчать про невиконання засудже­ною особою покладених на неї судом обов'язків, надсилається до суду протягом місяця після встановлення таких фактів. У разі відмови суду в задоволенні подання про скасування звільнення від відбування пока­рання з випробуванням подання надсилається до суду повторно, якщо засуджена особа знову притягувалась до адміністративної відпові­дальності або і далі не виконує покладені на неї судом обов'язків.

У разі неприбуття звільненого з місць обмеження або позбавлення волі до обраного місця проживання або у разі залишення засудженою особою місця постійного проживання чи коли місцезнаходження звільне­них осіб невідомо працівник кримінально-виконавчій інспекції за місцем їх обліку (на територію обслуговування якого мали прибути) протягом одного місяця проводить початкові розшукові заходи. Якщо протягом указаного терміну місцезнаходження засудженої особи не встановлене, особа вважається зниклою. Працівник інспекції передає подання, копію вироку суду та матеріали початкових розшукових заходів із супроводжу­вальним листом до органів внутрішніх справ для здійснення подальшо­го розшуку засуджених осіб. Одночасно з цим інспекція надсилає до суду подання для вирішення питання про скасування звільнення від відбуван­ня покарання з випробуванням чи звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років. Те саме ро­биться й у випадку затримання засудженої особи (установлення місцез­находження), після того як з'ясовано, що причиною залишення постій­ного місця проживання або неприбуття до обраного місця проживання було ухилення від відбування покарання.

У разі встановлення місцезнаходження засудженої особи, яка роз­шукувалась і проживає в іншому регіоні (за відсутності ухилення від відбування покарання), працівник інспекції негайно надсилає запит про це до підрозділу інспекції за її новим місцем проживання з вимогою перевірити місце проживання засудженої особи і в разі потреби зроби­ти запит для направлення її особової справи. Після отримання такого запиту працівник інспекції протягом десяти днів проводить перевірку і у разі позитивного результату робить запит про направлення на його ад­ресу особової справи засудженої особи.

Стосовно засудженої особи, яка виконала покладені на неї судом обов'язки та не вчинила нового злочину (що підтверджується вимогою про судимість та притягнення до кримінальної відповідальності з підрозділів інформаційних технологій головних управлінь МВС України), після закінчення іспитового строку до суду направляються подання та особова справа засудженої особи для вирішення питання про звільнення її від при-

250

значеного покарання. Якщо останній день іспитового строку припадає на вихідний чи святковий день, то подання направляється до суду в перший робочий день після них. У поданні вказується, як засуджена особа зареко­мендувала себе під час перебування на обліку, як виконувала обов'язки, як характеризується за місцем роботи, навчання чи проживання.

Стосовно звільнених від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років, та звільне­них від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, інспекція спільно з відповідними органами внут­рішніх справ здійснює контроль також щодо таких питань:

— чи не відмовилася жінка від дитини та чи не передала її до дитя­
чого будинку;

- чи не зникла з місця проживання;

— чи не ухиляється від виховання дитини та догляду за нею.
Залежно від поведінки звільненої від відбування покарання вагітної

жінки чи жінки, яка має дитину віком до трьох років, після досягнення дитиною трирічного віку або в разі смерті дитини інспекція надсилає до суду подання (разом з особовою справою) для вирішення питання про звільнення її від відбування покарання або заміну покарання більш м'яким чи направлення засудженої особи для відбування покарання, призначеного вироком суду.

Контроль за поведінкою засуджених осіб припиняється, і вони знімаються з обліку у зв'язку із:

  • закінченням іспитового строку — за наявності постанови (ухва­
    ли) суду про звільнення;

  • скасуванням звільнення від відбування покарання з випробуван­
    ням (звільненням від відбування покарання) та направленням для відбу­
    вання покарання, призначеного вироком суду, — за наявності відпо­
    відної постанови (ухвали) суду;

  • скасуванням вироку — за наявності відповідної постанови (ухва­
    ли) суду;

  • звільненням засудженої жінки, яка має дитину віком до трьох
    (семи) років, від подальшого відбування покарання або заміною його
    більш м'яким, направленням її для відбування покарання, призначено­
    го вироком суду, — за наявності відповідної постанови (ухвали) суду;

  • амністією — за наявності відповідної постанови (ухвали) суду;

  • засудженням за учинення нового злочину — за наявності копії
    вироку, що набрав законної сили;

  • смертю засудженої особи — за наявності відповідної довідки з
    відділу реєстрації актів громадянського стану;

  • пересилкою особової справи до іншого підрозділу інспекції — за
    наявності підтвердження про отримання особової справи.

Зняття засудженої особи з обліку здійснюється в день надходження відповідних документів до інспекції. У десятиденний термін повідо-

251

млення про зняття з обліку засудженої особи направляється до відділу (відділення) у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, а стосовно тих з них, хто підлягає призову на строкову військову службу — у відповідний військкомат.

У разі порушення кримінальної справи стосовно особи, звільненої від відбування покарання з випробуванням, та звільненої від відбуван­ня покарання вагітної жінки чи жінки, яка має дитину віком до трьох років, слідчий або орган дізнання протягом 10 днів після встановлення факту засудження направляють до підрозділу інспекції, у якому засуд­жена особа перебуває на обліку, копію постанови про порушення кримінальної справи та інформацію про обрання запобіжного заходу стосовно засудженої особи.

До осіб, що відбувають покарання у вигляді виправних робіт, служ­бового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, триман­ня в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлен­ня волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбу­вання покарання відповідно до ст. 81 КК України.

В цьому разі за ними за місцем роботи, навчання та проживання протягом невідбутої частини покарання встановлюється контроль гро­мадських організацій і трудових колективів, проводиться виховна робо­та з метою закріплення результатів виправлення і ресоціалізації. Така діяльність організується спостережними комісіями.

Спостережні комісії, служби у справах неповнолітніх, центри соціаль­них служб для молоді, а також громадські організації і трудові колективи можуть виділяти своїх представників та доручати їм проведення виховної роботи і здійснення контролю за поведінкою осіб, умовно-достроково звільнених від відбування покарання. Громадські вихователі неповнолітніх та інші особи, яким доручено проводити з умовно-достроково звільнени­ми від відбування покарання виховну роботу, контролюють їхнє ставлен­ня до праці, навчання і поведінку в побуті, надають необхідну допомогу.

До умовно-достроково звільнених від відбування покарання осіб, які ухиляються від громадського контролю, збори трудового колективу або громадська організація можуть застосовувати захід впливу у вигляді громадського попередження. У разі систематичного порушення гро­мадського порядку особою, яка відбувала покарання у виді позбавлен­ня волі за тяжкий або особливо тяжкий злочин чи була двічі засуджена до позбавлення волі за умисні злочини й умовно-достроково звільнена від відбування покарання, трудовий колектив або громадська ор­ганізація можуть порушити клопотання перед органом внутрішніх справ про встановлення за нею адміністративного нагляду.

У разі вчинення особою, до якої було застосовано умовно-достро­кове звільнення від відбування покарання, протягом невідбутої части­ни покарання нового злочину суд призначає їй покарання за правила­ми, передбаченими статтями 71 і 72 КК України.

252

Зміст

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

Розділ 1. Поняття кримінально-виконавчого права, предмет і система

курсуЗ

§ 1. Політика у сфері виконання покарань З

§ 2. Кримінально-виконавче право: його предмет і метод 5

§ 3. Діяльність органів та установ виконання покарань як предмет регулювання кримінально-виконавчого

права 6

§ 4. Джерела кримінально-виконавчого права 7

§ 5. Принципи кримінально-виконавчого права 8

§6. Наука кримінально-виконавчого права 12

Розділ 2. Кримінально-виконавче законодавство України14

Розділ 3. Правовий статус засуджених20

Розділ 4. Органи і установи виконання покарань27

§ 1. Загальна характеристика кримінально-виконавчої

системи України 27

§ 2. Управління кримінально-виконавчою системою.

Органи виконання покарань та їх компетенція 29

§ 3. Установи виконання покарань 33

§ 4. Взаємодія органів та установ виконання покарань

з іншими органами держави, підприємствами

та установами 37

Розділ 5. Нагляд і контроль за виконанням кримінальних покарань.

Участь громадськості у виправленні і ресоціалізаціі засуджених .... 39

Розділ 6. Міжнародні стандарти поводження із засудженими44

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

Розділ?. Виконання покарання у виді штрафу54

Розділ 8. Виконання покарання у виді позбавлення військового,

спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу .... 62

Розділ 9. Виконання покарання у виді позбавлення права обіймати

певні посади або займатися певною діяльністю70

253

Розділ 10. Виконання покарання у виді громадських робіт78

Розділ 11. Виконання покарання у виді виправних робіт87

§ 1. Порядок виконання покарання у виді виправних робіт .... 87

§ 2. Умови відбування покарання у виді виправних робіт 91

§ 3. Порядок притягнення засуджених до відбування

покарання у виді виправних робіт 92

§ 4. Обчислення строку відбування покарання у виді

виправних робіт 94

§ 5. Порядок зняття з обліку осіб, засуджених до виправних

робіт 99

Розділ 12. Виконання покарання у виді службових обмежень

для військовослужбовців101

Розділ 13. Виконання покарання у виді конфіскації майна105

Розділ 14. Виконання покарання у виді арешту113

§ 1. Загальний порядок виконання покарання у виді

арешту 113

§ 2. Особливості виконання покарання у виді арешту

відносно військовослужбовців 117

Розділ 15. Виконання покарання у виді обмеження волі124

Розділ 16. Виконання покарання у виді тримання в дисциплінарному

батальйоні військовослужбовців132

Розділ 17. Класифікація засуджених до позбавлення волі і їх розподіл

за видами установ виконання покарань145

§ 1. Поняття, значення і критерії класифікації засуджених

до позбавлення волі 145

§ 2. Визначення засудженим виду установи виконання

покарання 153

Розділ 18. Загальні положення виконання покарання у виді

позбавлення волі163

Розділ 19. Режим у колоніях та засоби його забезпечення171

Розділ 20. Умови відбування покарання в колоніях180

Розділ 21. Праця засуджених до позбавлення волі 190

§ 1. Правові підстави та мета залучення засуджених

до праці 190

§ 2. Умови праці засуджених до позбавлення волі 192

254

§ 3. Пенсійне забезпечення засуджених

до позбавлення волі 198

Розділ 22. Особливості відбування покарання в колоніях різних видів.... 200

Розділ 23. Особливості відбування покарання у виді позбавлення волі

засудженими жінками і неповнолітніми204

§ 1. Особливості відбування покарання у виді позбавлення
волі засудженими жінками 204

§ 2. Особливості відбування покарання у виді позбавлення
волі неповнолітніми 209

Розділ 24. Порядок і умови виконання та відбування покарання у виді

довічного позбавлення волі218

Розділ 25. Звільнення від відбування покарання223

§ 1. Загальні положення про звільнення та підстави

звільнення засуджених від відбування покарання

у виді позбавлення волі 223

§ 2. Звільнення у зв'язку з відбуттям строку покарання,

призначеного вироком суду 225

§ 3. Звільнення на підставі закону про амністію та акта

про помилування 226

§ 4. Звільнення у зв'язку з скасуванням вироку

і закриттям кримінальної справи 232

§ 5. Звільнення у зв'язку з закінченням строків давності

виконання обвинувального вироку 234

§ 6. Умовно-дострокове звільнення від відбування

покарання 235

§ 7. Звільнення на підставі хвороби 237

§ 8. Інші підстави звільнення від відбування покарання 239

Розділ 26. Нагляд за особами, звільненими від відбування покарання .... 241

Розділ 27. Здійснення контролю за поведінкою осіб, звільнених

від відбування покарання247

255



Скачать документ

Похожие документы:

  1. КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

    Закон
    Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 1 грудня 2005 року N 3166-IV,ОВУ, 2005 р., N 51, ст. 3175, від 20 грудня 2005 року N 3235-IV, ОВУ, 2005 р.
  2. Кримінально-виконавчий кодекс україни верховна рада україни закони за №1129-iv від 11 07 2003

    Закон
    1. Кримінально-виконавче законодавство України регламентує порядок і умови виконання та відбування кримінальних покарань з метою захисту інтересів особи, суспільства і держави шляхом створення умов для виправлення і ресоціалізації
  3. КРИМІНАЛЬНИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ Розділ I ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ Глава 1 Кримінальне процесуальне законодавство України та сфера його дії Стаття 1 Кримінальне процесуальне законодавство України

    Кодекс
    2. Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.
  4. Кримінально-процесуальний кодекс України

    Кодекс
    Завданнями кримінального судочинства є охорона прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, які беруть в ньому участь, а також швидке і повне розкриття злочинів, викриття винних та забезпечення правильного застосування Закону
  5. С учасні тенденції розвитку держави та права україни

    Документ
    До збірки наукових праць увійшли результати наукової діяльності професорсько-викладацького складу Миколаївського навчального центру Одеської національної юридичної академії, що здійснювалась протягом 2007 року, які присвячені актуальним
  6. Кримінально-процесуальний кодекс України Розділ I ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ Глава 1 ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ Стаття 1 Призначення Кримінально-процесуального кодексу України

    Кодекс
    Завданнями кримінального судочинства є охорона прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, які беруть в ньому участь, а також швидке і повне розкриття злочинів, викриття винних та забезпечення правильного застосування Закону

Другие похожие документы..