Главная > Документ


УДК 338.124.4:336.71.

М. І. Диба,

д-р екон. наук, проф.,

декан кредитно-економічного факультету

ДВНЗ «Київський національний економічний

університет імені Вадима Гетьмана»

Вплив банківської кризи на інвестиційний клімат в Україні

Нестабільність та невизначеність законодавства, недостатня захищеність приватної власності, непрозорість фінансового ринку та приватизаційних процесів, бюрократизація державного апарату та надмірне втручання держави в економічне життя — ці та інші проблеми (рис. 1) значно ускладнюють інтеграцію України в глобальну фінансову систему, в цілому, та світовий ринок капіталів, зокрема. Вони гальмують приплив не лише іноземних, але й вітчизняних інвестицій, обмежуючи при цьому позитивні імпульси щодо створення конкурентоспроможної економіки.

EMBED Word.Picture.8

Рис. 1. Проблеми формування інвестиційного клімату в Україні

Негативно впливають на покращення інвестиційного клімату й інші фактори, найсуттєвішими з яких є: низький рівень капіталізації прибутків підприємств та відсутність економічних та (податкових) стимулів для майбутнього інвестування; неефективне та безсистемне використання амортизаційних фондів; розпорошування інвестиційних бюджетних коштів — спрямування інвестиційного потенціалу приватизації переважно на цілі бюджетного споживання; наявність проблем у корпоративному секторі та незахищеність прав інвесторів; низький рівень торговельної активності на вітчизняному ринку акцій унаслідок того, що контрольні пакети акцій належать великим власникам, які не зацікавлені у додаткових їх випусках; недостатнє висвітлення інформації про емітентів, професійних учасників ринку цінних паперів, ризиків стосовно фінансових інструментів, що перешкоджає оцінці інвестором реальної вартості і потенціалу українських підприємств, прийняттю ним інвестиційних рішень; значні обсяги тіньового бізнесу як основного джерела нелегального накопичення та вивезення капіталу та ін.

Негативні тенденції, що склалися на інвестиційному ринку, на нашу думку, пов’язані насамперед із кризовими процесами в банківські сфері.

Наприкінці 2009 року основні показники діяльності більшості банків (ліквідність, прибутковість, якість активів) помітно погіршилися. Значний відтік клієнтських ресурсів істотно понизив ліквідність банківських установ і поставили ряд фінансових організацій перед загрозою невиконання зобов’язань. Дії Національного банку України із стабілізації ситуації на фінансовому ринку не допомогли вирішити глобальну проблему банківського сегменту — відновлення довіри до фінансових установ, хоча дозволили багатьом банкам уникнути дефолтів в аналізованому періоді.

У 2009 р. банківські кредитні програми для корпоративного сектору подорожчали порівняно з 2008-м приблизно в 1,5 разу. Зараз відсоткові ставки за кредитами для великих компаній становлять 20—25 % річних у гривні (рік тому кредитні відсотки були на рівні 15—17 %). Банківські кредити малим та середнім компаніям сьогодні обходяться дорожче, ніж великому бізнесу: від 30 % до 50 % річних у гривні. Втім, позичальники, які отримують виручку в інвалюті, можуть розраховувати на досить привабливі за нинішніми мірками умови кредитування: 15—17 % у євро або доларах (із грудня банки кредитують в інвалюті лише компанії, які мають стабільні валютні надходження) [1].

Деякі банки видають позички під заставу депозитів. Відсоткова ставка за такими кредитами на 1—3 процентних пункти вище від депозитної ставки. Переваги цих позик очевидні — вони дешевші, ніж у середньому по ринку: за депозитної ставки 18 % річних у гривні бізнесмен заплатить за кредитом 19—20 %. Середня сума кредиту під заставу депозиту становить від 65 % до 90 % суми вкладу. Втім, не багатьом бізнесменам вигідно заморожувати гроші на депозитному рахунку лише для того, щоб отримати кредит — та ще й на меншу, ніж вклад, суму. Тому такі депозити користуються популярністю лише в тих підприємців, яким необхідний кредит на короткий проміжок часу (1—3 місяці) при довгостроковому депозиті (півроку—рік). У цьому випадку бізнесмен не втрачає на вкладі: його прибуток становлять відсотки за депозитом на півроку—рік мінус відсотки за короткостроковим кредитом.

Депозити сектору нефінансових корпорацій на кінець березня 2009 року становили 100,0 млрд грн. За даними табл. 1, за видами економічної діяльності відбулося зниження темпів приросту депозитів сільськогосподарських корпорацій до 5,6 % у річному обчисленні. Депозити промислових корпорацій скоротились на 4,2 %, а будівельних корпорацій — на 25,6 %.

Таблиця 1

ДЕПОЗИТИ СЕКТОРУ КОРПОРАЦІЙ ЗА ВИДАМИ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Показники

Залишки на кінець періоду у загальному обсязі депозитів,  %

Зміна у річному обчисленні,  %

2008

2009

червень

вересень

грудень

січень

лютий

березень

Усього

100

40,5

24,8

23,6

17,5

10,5

2,4

Сільське господарство

7,2

105,1

43,2

33,2

33,5

29,5

5,6

Промисловість

29,3

22,9

18,0

20,8

17,9

– 0,9

– 4,2

Будівництво

5,3

40,0

3,8

– 17,1

– 22,2

– 24,7

– 25,6

Інші види діяльності

58,2

44,8

29,3

30,6

21,3

20,5

9,3

Джерело: розраховано за даними [2].

За строками темпи приросту депозитів зі строками залучення до 1 року уповільнились до 3,3 %, а депозити строком від 1 до 2 років та більше 2 років зменшились відповідно на 13,8 і 12,0 % у річному обчисленні. У березні порівняно з лютим депозити сектору нефінансових корпорацій зменшились на 2,9 млрд грн, або на 2,8 %, що відбулось переважно за рахунок скорочення строкових депозитів. Більшою мірою скоротились залишки коштів на довгострокових рахунках (на 2.3 млрд грн), ніж короткострокових, що свідчило про обережну фінансову позицію корпорацій в умовах несприятливого економічного середовища та коливань валютного курсу. Довгострокові депозити зменшились майже за всіма видами економічної діяльності [1].

Залишки за депозитами сектору домашніх господарств на кінець березня 2009 року становили 1934 млрд грн. Через зниження схильності населення до заощаджень внаслідок зменшення їх реальних доходів та зростання невизначеності щодо розвитку подальшої економічної ситуації темпи приросту депозитів у річному обчисленні знизились у березні до 5.8 % порівняно з 11.8 % у лютому поточного року. Продовжилось зменшення залишків за депозитами у національній валюті (на 10,9 %), а в доларах США та євро тривало уповіль-нення темпів приросту відповідно до 34,8 і 24,2 %. Темпи приросту депозитів зі строками погашення до 1 року та більше 2 років знизились і становили 57,1 і 13,4 % відповідно. Депозити строком від 1 до 2 років скоротились на 9,4 % у річному обчисленні.

Отже, банківська система, яка відчула брак ресурсів була вимушена не лише обмежити кредитування економіки, але і «боротися за виживання», у тому числі за рахунок зовнішньої підтримки (в основному НБУ) і оптимізації витрат. Результат — українська банківська система, на відміну від країн із розвинутою економікою, не стала істотним джерелом інвестиційних ресурсів для сфери реального виробництва.

При розбудові банківської системи в цілому, мають бути органічно поєднані усі гілки влади та НБУ. Розвиток банківської системи та виконання нею поставлених цілей і пріоритетних завдань можливі за таких умов, як: забезпечення сталого розвитку економіки держави; усунення диспропорції у структурі та темпах розвитку економіки України та її банківської системи; проведення ефективної макроекономічної політики; збалансованість бюджетної політики, що базується на своєчасній підготовці та затвердженні реальних бюджетів усіх рівнів та їх виконання; розвиток комплексності та системності законодавства з метою усунення колізій та прогалин; розвиток фінансових ринків.

Стабільність банківської системи значною мірою залежить від рівня та якості управління ризиками, що притаманні банківській діяльності, найголовнішим з яких є кредитний ризик, зокрема ризик операцій з інсайдерами. На разі чутливість банків до інших ризиків — ліквідності, зміни процентної ставки, валютного курсу — є досить низькою, що навіть за недосконалої практики їх управління, не становить суттєвої загрози для надійності банківської системи.

Таким чином, задля посилення надійності банківської системи, а отже і покращення інвестиційного клімату в Україні необхідним є:

  • забезпечення притоку капіталу до банківської системи;

  • покращання якості активів, пожвавлення роботи щодо повернення проблемної заборгованості;

  • нарощування доходності банків, у тому числі за рахунок розширення спектру без ризикових комісійних операцій;

  • оптимізації структури витрат банків, зокрема більш виваженого підходу до операційних та адміністративних витрат;

  • створення умові та сприяння організації і функціонуванню життєздатної системи універсальних та спеціалізованих банків;

  • консолідації банківського сектору через процеси реорганізації банків, створення банківських об’єднань;

  • забезпечення гармонійного співіснування великих банків з малими та середніми банками на основі рівності вимог щодо дотримання ними норм пруденційного нагляду.

Література

1. Бюлетень національного банку України. — Квітень 2009. [Електронний ресурс]. — Доступно з: .

2. Бюлетень Національного банку України. — 2009. — №3.

УДК 336.001.76

І. А. Аванесова,

канд. екон. наук, доц. кафедри банківської справи,

Київський національний торговельно-економічний

університет

ІННОВАЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ РИНКУ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ

Сутнісна характеристика дефініції «інноваційний потенціал ринку фінансових послуг» полягає у тлумаченні її складових. Загальновизнаним є тлумачення поняття «потенціал» (від англ. «potential» — можливість) як сукупності «наявних засобів, можливостей у певній галузі тощо» [1, с. 604] та поняття «інновація» (від англ. «innovation» — процес нововведення) як комплексу «заходів, спрямованих на впровадження в економіку нової техніки, технологій, винаходів, модернізація» [1, с. 324]. Поняття «інноваційний потенціал» сформульоване Ілляшенком С. та Шипуліною Ю. як здатність втілювати «досягнення науки і техніки у конкретні інновації, що відповідають запитам споживачів». Названі вчені уточнюють розуміння інноваційного потенціалу через чотири складові: «інтелектуальну, інформаційну, інтерфейс та науково-дослідну складові» [2, с. 30].

Отже, інноваційний потенціал ринку фінансових послуг є сутнісною характеристикою розуміння мети фінансової послуги, як більш гнучким пристосуванням до потреби споживача та збільшенням зацікавленості інвестора зі зменшенням фінансових ризиків (підвищенням прибутковості) та здешевленням фінансової послуги. Дефініцію «інноваційний потенціал ринку фінансових послуг» важливо розглядати за визначеними вище складовими: інтелектуальна, інформаційна, інтерфейс та науково-дослідна складові.

Інтелектуальна складова інноваційного потенціалу ринку фінансових послуг. Інноваційна культура фахівців ринку фінансових послуг є засновком інноваційного потенціалу цього ринку. Підтвердженням цієї тези є висновок Фіщука І. В., що в сучасних умовах «змінюється парадигма ведення бізнесу — на перше місце поетапно виходить особистість зі своїм знанням та інтелектуальним потенціалом» [3, с. 150]. У свою чергу, Волобуєв М. стверджує, що «за класичним законом планування керівник повинен 20  % свого часу відводити на інноваційну діяльність, тобто протягом тижня один день повністю повинен бути присвячений інноваційній діяльності» [2, с. 19].

Інформаційна складова інноваційного потенціалу ринку фінансових послуг. Оприлюднення, широке висвітлення достовірної статистично-аналітичної інформації щодо стану економічного середовища та ,зокрема, ринку фінансових послуг, є підставою для реалізації інтелектуальної складової. Так само, Олексюк О. І. визначає «зростання ролі інформації як активного та ключового фактора створення вартості для споживача» [3, с. 95], уточнюючи свою тезу ствердженням, що «інформація надає нам логічну основу визнання наслідку економічного процесу у якості його результату…» [3, с. 98].

Інтерфейс інноваційного потенціалу ринку фінансових послуг є сукупністю засобів і правил, що забезпечують взаємодію інвестора та споживача фінансової послуги через комп’ютерні програми та засоби. Відтак, взаємодія інвестора та споживача фінансової послуги стає формалізованою та є результатом реалізації двох складових інноваційного потенціалу ринку фінансових послуг: інтелектуальної та інформаційної.

Науково-дослідна складова інноваційного потенціалу ринку фінансових послуг є результатом розвитку інноваційної культури як засновку інтелектуальної складової, широким висвітленням достовірної статистично-аналітичної інформації як основи інформаційної складової та формалізації взаємодії (інтерфейсу) інвестора та споживача фінансової послуги, що ймовірно назвати «інноваційним циклом». Так, М. Драджанова визначає інноваційний цикл як «єдиний процес, що пов’язує науку, техніку, економіку, підприємництво та управління, процес перетворення наукових знань в реальність змін у суспільстві»; тобто, «здатність суспільства використовувати знання, нові технології, методи управління», що «є основою розвитку та успіху» [5, с. 73]. Так, практика лондонських банків у середині 80-х років ХХ століття, як зазначив Сохацький Ю. В., начальник управління клієнтської політики Тернопільської філії «Укргазбанку», довела дієвість фінансових інновацій щодо «зменшення витрат існуючих активів та можливості пропозиції нових» фінансових послуг. «Інновація у фінансах» за Сохацьким Ю. В. — «це такий вид творчості, який спричинює до появи еволюційних технологій (своп, іпотечний пул, облігації з нульовим купоном…), застосування нової ідеї (ф’ючерс на викиди вуглекислого газу…), об’єднання існуючих фінансових послуг для створення інструменту вирішення ситуаційної задачі (зменшення ризиків, зниження вартості фінансування, розумне використання асиметрії ринкової інформації — інвестування з використанням іноземної валюти)» [4, с. 342—343].

Література

1. Куньч З. Й. Універсальний словник української мови. — Тернопіль: Навчальна книга. — Богдан, 2007. — 848 с.

2. Волобуєв М. Інноваційна активність керівника: перешкоди в умовах кризи та можливості. — Проблеми та перспективи розвитку інноваційної діяльності в Україні: Матеріали ІІ Міжнародного бізнес-форуму (Київ, 27 березня 2009) / відп. ред. А. А. Мазаракі. — К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2009. — с. 113.

3. Фіщук І. В. Формування інтелектуального підприємництва, як альтернатива розвитку традиційної підприємницької діяльності. — Підприємницька діяльність в Україні: проблеми розвитку та регулювання: Зб. мат. ІІ Міжнар. наук.-прак. конф. 15—16 трав. 2008 р. — К.: МІБО КНЕУ, 2008. — 176 с.

5. Сохацький Ю. В. Застосування фінансових інновацій комерційними банками: зарубіжний досвід. — Формування єдиного наукового простору Європи та завдання економічної науки. Матеріали міжнародної наук.-практ. конференції. Тези доп. (24—26 жовтня) / Відп. ред. С. І. Юрій. — Тернопіль, 2007. — 473 с.

6. Дражанова М. Аспекти фінансування розвитку інноваційних процесів в ЄС. — Бюджетно-податкові чинники активізації розвитку фінансових ринків та фінансового посередництва: матеріали науково-практичної конференції. — Ірпінь: Національний університет ДПС України, 2008. — 676 с.

УДК 336.71

М. Д. Алексеєнко, д-р екон. наук, проф.

кафедри банківської справи,

ДВНЗ «Київський національний економічний

університет імені Вадима Гетьмана»

Л. М. Алексеєнко, д-р екон. наук, доц., проф.
кафедри фінансів суб’єктів господарювання і страхування,

Тернопільський національний економічний університет



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції

    Документ
    ... ГЕТЬМАНА» Кредитно-економічний факультет Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції 22 квітня 2010 р. УДК ... соціально-економічним розвитком: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції студентів і молодих вчених. Київ, 3—6 червня ...
  2. Матеріали міжнародних науково-практичних конференцій студентів молодих вчених лікарів та викладачів

    Документ
    ... ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ МЕДИЧНИЙ ІНСТИТУТ МАТЕРІАЛИ МІЖНАРОДНИХНАУКОВО-ПРАКТИЧНИХКОНФЕРЕНЦІЙ СТУДЕНТІВ, МОЛОДИХ ВЧЕНИХ, ЛІКАРІВ ТА ... ів різних спеціальностей проведені 4 обласні науково-практичні конференції, 1 обласний семінар, школа орган ...
  3. « духовно-творчий потенціал студентської молоді психолого-педагогічні проблеми формування та реалізації » матеріали ііі всеукраїнської науково- методичної конференції

    Документ
    ... в прилученні до духовних цінностей // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. – 1993. – С.245. Людмила ... становлення особистості: проблеми і перспективи: Матеріали ІІ міжнародної науково-практичної конференції. Хмельницький, 2003. – С. 56 ...
  4. Економіка та менеджмент перспективи розвитку матеріали доповідей міжнародної науково-практичної конференції

    Документ
    ... ітової фінансово-економічної кризи : матеріали міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених (у заочній формі). – ... ітової фінансово-економічної кризи : матеріали міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених (у заочній формі). – ...
  5. Роль і місце бухгалте рського обліку контролю й аналізу в розвитку економічної науки та практики збірник матеріалів міжнародної науково-практичної конфер енції 14 травня 2010 р удк 657 22

    Документ
    ... ї науки та практики: Збірник матеріалів міжнародної науково-практичної конференції, 14 травня 2010 р. — ... підприємством / А. В. Шайкан / Матеріали ІІІ міжнародної науково-практич­ної конференції ученых и специалистов [Теория и практика ...

Другие похожие документы..