textarchive.ru

Главная > Урок


ЗМІСТ

Рішення XIІІ сесії VI скликання Львівської обласної ради від 20 грудня 2011 року №339 «Про проголошення 2012 року Роком Ярослава Стецька, Роком УПА, Роком Йосипа Сліпого, Роком Олекси Новаківського»

2

Методичні рекомендації щодо проведення Першого уроку, присвяченого 70-й річниці утворення Української Повстанської Армії (УПА)

3

Надія Пинка. Перший урок для молодших школярів на тему: «Слава синам України – українським повстанцям» (урок присвячений 70- річниці утворення УПА)

10

Ірина Шумило. Вони захищали свою Батьківщину (орієнтовний конспект-сценарій першого уроку для учнів 5-8 класів, присвячений 70-річчю створення УПА)

19

Наталія Середа. Сценарій першого уроку присвячений 70-річчю УПА «УПА – героїчна доба в історії України»

24

Ірина Базилевич. Перший урок «Українська Повстанська Армія – у вирі боротьби» (до 70- річчя створення УПА)

34

Надія Пащук. «Веде нас в бій борців упавших слава…» (Орієнтовний конспект-сценарій першого уроку дла учнів 9-11х класів)

40

Володимир Полулях. Конспект уроку «Рух Опору німецькій окупації» (на прикладах Української Повстанської Армії)

48

Оксана Фещин. Сценарій свята «Зродились ми великої години»

55

Ігор Гусаков. УПА – армія нескореної України

62

Заходи до відзначення 70-річчя Української Повстанської Армії

73

ЛЬВІВСЬКА ОБЛАСНА РАДА

XIІІ сесія VI скликання

РІШЕННЯ № 339

від 20 грудня 2011 року

Про проголошення 2012 року

Роком Ярослава Стецька, Роком УПА,

Роком Йосипа Сліпого, Роком Олекси Новаківського

З нагоди відзначення у 2012 році 100-річчя від дня народження керівника Антибільшовицького блоку народів, ідеолога українського національного руху Ярослава Стецька; 70-річчя Української повстанської армії; 120-річчя Верховного Архиєпископа Львівського  – предстоятеля Української Греко-Католицької Церкви Йосипа Сліпого; 140-річчя українського живописця і педагога Олекси Новаківського; керуючись статтею 43 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Львівська обласна рада

ВИРІШИЛА:

  1. Проголосити на Львівщині 2012 рік Роком Ярослава Стецька, Роком УПА, Роком Йосипа Сліпого, Роком Олекси Новаківського.

  2. Головному управлінню з питань внутрішньої політики, преси та інформації (Б. Кук), головному управлінню освіти та науки (М. Брегін), управлінню у справах сім’ї та молоді (А. Добрянський), управлінню культури (С. Бурко), головному управлінню з питань туризму, євроінтеграції, зовнішніх зв’язків та інвестицій (Н.Гамкало) Львівської облдержадміністрації, управлінню з питань гуманітарної політики Львівської обласної ради (І. Пукас) до 01.02.2012 р. розробити й подати на затвердження Львівської обласної ради план заходів із відзначення Року Ярослава Стецька, Року УПА, Року Йосипа Сліпого, Року Олекси Новаківського.

  3. Головному фінансовому управлінню Львівської облдержадміністрації (О. Демків) забезпечити у 2012 році фінансування заходів із відзначення РокуЯрослава Стецька, Року УПА, Року Йосипа Сліпого, Року Олекси Новаківського.

  4. Контроль за виконанням рішення покласти на постійні комісії з питань культури, історико-культурної спадщини, духовного відродження та засобів масової інформації (О. Шейка) і з питань бюджету, соціально-економічного розвитку та комунальної власності (Я. Качмарик).

Голова обласної радиОлег ПАНЬКЕВИЧ

Методичні рекомендації
щодо проведення Першого уроку, присвяченого 70-й річниці утворення Української Повстанської Армії (УПА)

У зв’язку з 70-річчям з дня заснування Української Повстанської Армії, відповідно до рішення Львівської обласної Ради «Про проголошення 2012 року Роком Ярослава Стецька, Роком УПА, Роком Йосипа Сліпого, Роком Олекси Новаківського» ( рішення № 339 від 20 грудня 2011 року) та розпорядження голови Львівської облдержадміністрації «Про відзначення у 2012 році Року УПА» (розпорядження №114/0/5-12 від 23 лютого 2012 року) Перший урок у загальноосвітніх навчальних закладах Львівської області має бути присвячено українському визвольному руху XX століття та ролі в ньому такої військової організації як Українська повстанська армія.

Метою проведення уроку є формування у молодого покоління національної історичної пам'яті, почуття патріотизму, поваги та вдячності до ветеранів УПА через розкриття історичного значення утворення і діяльності Української Повстанської Армії, розгляд прикладів героїзму і самопожертви воїнів цього українського військового угруповання.

Формування в учнів національної історичної пам’яті - ключове завдання Першого уроку, присвяченого 70-річчю УПА. На відміну від історичної свідомості, що охоплює і важливі, і випадкові події, вбираючи в себе як систематизовану так і неупорядковану інформацію з різних джерел, в історичній пам’яті закладені відомості та символи, які об’єднують людей у суспільство й забезпечують наявність у ньому спільної мови і стійких каналів спілкування. Таким чином, історична пам’ять – це певним чином сфокусована історична свідомість, котра підкреслює особливу значимість і актуальність конкретної інформації про минуле в тісному зв’язку із сьогоденням і майбутнім. Національна історична пам’ять, по-суті, є відображенням процесу організації, збереження й відтворення минулого досвіду етнічних українців, усього населення країни, національної держави для можливого його використання в сучасній діяльності її громадян. Відповідно, пам'ять про Українську Повстанську армію – це досвід творення патріотично налаштованого українського війська, зразок героїчного чину в умовах боротьби за національну незалежність проти імперських тоталітарних режимів.

Боротьба Української Повстанської Армії за визволення рідної землі з-під ярма чужоземних поневолювачів та здобуття власної української держави являє собою одну з найславетніших сторінок вітчизняної історії. Виникнення УПА стало одним з наслідків проголошення у Львові 30 червня 1941 року Акту відновлення Української держави. Коли керівництво Третього Рейху вдалося до репресій проти українських національних сил, сприйнявши відновлення незалежності України як виклик, Організація Українських Націоналістів (ОУН) під проводом Степана Бандери вступає в нову фазу національно-визвольної боротьби – фазу боротьби проти німців як окупантів.

Офіційною датою створення Української Повстанської Армії прийнято 14 жовтня 1942 року. Її створенню передувала активна антинімецька агітація в масах і поширення підпільної мережі в усіх регіонах України. Уже впродовж літа 1942 року озброєні групи націоналістів проводили незначні операції, атакуючи засоби зв’язку і шляхи сполучення, малі німецькі відділи, склади постачання та господарські підприємства. У жовтні ці групи почали зливатися у великі військові частини. На той час на Волині діяла Українська Повстанча Армія, створена політичним діячем, що представляв інтереси уряду УНР в екзилі, отаманом «Бульбою» (Тарасом Боровцем). У 1943 році реорганізовані військові з’єднання, створені Проводом ОУН-Бандери, перейняли цю назву - Українська Повстанська Армія (УПА). На чолі створеної в листопаді цього року Головної команди УПА і аж до своєї трагічної загибелі у 1950-му стояв Роман Шухевич (Тарас Чупринка).

УПА була побудована за принципом регулярної армії, в її відділах панувала військова дисципліна. Перший бій з німцями, що його провели упівські загони, датується 7 лютого 1943 р. Цього дня відбувся наступ першої сотні УПА під командуванням Григорія Перегійняка – «Довбешки-Коробки» на м. Володимирець. Невдовзі діяльність УПА набула таких масштабів, що до кінця весни 1943 р. під німецьким контролем на Волині та Поліссі залишилися тільки великі міста та головні шосейні шляхи і залізничні лінії. Натомість сільська місцевість, особливо вночі де-факто знаходилася поза контролем окупаційної адміністрації.

Волинь належала до Генеральної Воєнної Округи УПА - «Північ». Були створені також УПА - «Захід», яка охоплювала Галичину, Буковину і Закарпаття, та УПА - «Південь». На території Сумського і Чернігівського Полісся планувалося створити УПА - «Схід», однак тут справа не просунулась далі діяльності дрібних рейдуючих груп. Повстанська армія поділялася на загони (полки), курені (батальйони), сотні (роти), чоти (взводи), рої (відділення), проте базовою одиницею в умовах партизанської війни стала сотня. Вояки УПА мали не тільки стрілецьку зброю. Існували кулеметні чоти та гранатометні ланки. На озброєнні окремих куренів були навіть міномети і легкі гармати. Згідно з даними німецьких архівних джерел загальна чисельність української армії сягала 100 – 200 тисяч осіб (очевидно разом із загонами самооборони), радянські партизани називали іншу цифру – 80 – 90 тисяч. Лише більшовицькі органи держбезпеки у 1944 - 1956 роках убили, захопили в полон або арештували 254 тисячі учасників національно-визвольної боротьби, а ще депортували 203 тисячі членів сімей та прихильників УПА. Тож можна сміливо припустити, що з 1942 до 1960 року через структури національного визвольного руху пройшло щонайменше 400 тисяч українців.

Важливо зазначити, що попри зміни у стосунках національного визвольного руху з Німеччиною, що були наслідком змін геополітичної ситуації у Європі, керівництво УПА та ОУН завжди діяло так, щоб максимально використати обставини для відновлення української державності. У 1942 – 1944 роках, коли обставини вимагали боротьби з ІІІ Рейхом, УПА вела цю боротьбу жорстко, масштабно і безкомпромісно, зробивши максимум для партизанської армії, що не мала зовнішньої підтримки. Таким чином, цілком правомірно залічувати бійців УПА та боївкарів ОУН до когорти борців за свободу України та звільнення її як від нацистських, так і від радянських окупантів.

Ще одне завдання Першого урокуполягає упоглибленні розуміння понять, пов’язаних з українським визвольним рухом, зокрема, з діяльністю УПА. Наведемо визначення цих понять:

1.Український визвольний рух — національно-визвольний рух на етнічних українських землях у 1920—1950-х роках, який виник внаслідок втрати державності на початку 1920-х років та мав за мету продовження збройної боротьби за відновлення незалежної соборної України на українських етнічних землях. У питаннях майбутнього політичного та соціально-економічного ладу незалежної України існували розбіжності, бо рух об'єднував представників великого спектру партій — від соціалістичних до консервативних. Ідеологія руху еволюціонувала впродовж усіх років його існування.

2.Організація Українських Націоналістів (ОУН) – таємна громадсько-політична націоналістична організація, утворена на Першому конгресі українських націоналістів у Відні 28.1-3.2.1929 об'єднанням Групи Української Націоналістичної Молоді у Празі, Легії Українських Націоналістів в Подєбрадах, Союзу Української Націоналістичної Молоді у Львові і Української Військової Організації (УВО). Керівний орган - Провід Укр. Націоналістів (ПУН), що знаходився: Женева (1929-36), Рим (1936-40), Берлін (1940-45), Люксембург (1945-64), пізніше - Париж. Найвищий органом - Конгрес або Великий Збір. Терени діяльності поділялись на краї, інспекторати, області, округи, надрайони, райони, станиці, на чолі яких стояли проводи або екзекутиви. Найнижча організаційна одиниця - звено, не менше 3 чл. Мета ОУН - відновлення самостійної української держави революційними методами боротьби проти окупантів, передумова - перевиховання української людини, відродження нації. ОУН відстоювала принцип трудової приватної власності на землю, в промисловості і торгівлі, удержавлення лісів, копалин, залізниць і важливих для оборони держави видів промисловості. Першим керівником ОУН був Є.Коновалець. Після його смерті 23.5.1938 від бомби, переданої йому агентом НКВД Валюхом (П.Судоплатов), головою ПУН став А.Мельник. Молодші члени ОУН, що вийшли з тюрем після початку Другої світової війни, 10.2.1940 створили Революційний Провід ОУН на чолі з Бандерою. Другий Великий Збір ОУН в квітні 1941року виключив з ОУН Мельника і його прихильників.. Те саме зробив ПУН щодо бандерівців. Вiдтодi вживаються назви ОУН-б (також ОУН-р - революцiйна, ОУН СД - соборникiв-державникiв) i ОУН-м - частина органiзацiї, що залишилась з Мельником.

3. Велика Вітчизняна війна – термін, яким радянська історіографія та ряд істориків країн колишнього СРСР окреслюють німецько-радянський збройний конфлікт 1941 – 1945 років у рамках Другої світової війни. Сам термін, як встановив історик С.Кульчицький, вперше щодо радянсько-німецького збройного конфлікту було використано в тексті виступу глави уряду СРСР та міністра (народного комісара) зовнішніх зносин В.Молотова по радіо 23 червня 1941 року. В.Молотов сказав: «Свого часу на похід Наполеона в Росіюнаш народ відповів вітчизняною війною і Наполеон зазнав поразки, прийшов до свого кінця. Те ж саме буде і з Гітлером, що зазнався і оголосив новий похід проти нашої країни. Червона Армія і весь наш народ знову поведуть переможну вітчизняну війну за батьківщину, за честь, за волю». Того ж дня у головній партійній газеті «Правда» було поміщено статтю голови Товариства старих більшовиків Омеляна Ярославського під назвою «Велика Вітчизняна війна». Як бачимо, термін «вітчизняна війна» вказані більшовицькі діячі застосовували, маючи на увазі захист конкретної території – земель багатонаціонального Радянського Союзу, а не тільки українців. СРСР у свідомості авторів поняття «велика вітчизняна війна» асоціювався з Росією у межах колишньої Російської імперії, яку населяє один соціум – піддані імператора – росіяни. У Радянському Союзі – це були громадяни СРСР - радянський народ. Об’єктивно, ті з українців, хто воював у лавах Червоної армії або у підпорядкованих Українському штабові партизанського руху на чолі з генералом Т. Строкачем військових формуваннях на окупованій нацистами та їх союзниками території України, волею-неволею відстоювали Радянський Союз. Але, по-перше, навряд чи всі вони визнавали саме СРСР своєю батьківщиною, а радянський політичний лад – своєю державою, а, по-друге, поруч із ними було чимало таких українців, які свідомо відстоювали у ході німецько-радянського військового конфлікту власне Україну, відновлення незалежності знищеної більшовиками Української держави. До останніх належали, зокрема, й бійці УПА. Народ України, не претендуючи на терени проживання інших народів та не будучи юридично і фактично спадкоємцем російської державності у формі царської та радянської імперій, не може називати воєнні події 1941 – 1945 років на теренах СРСР та держав Центральної і Південної Європи Великою Вітчизняною війною. Цей термін у сучасній Україні може фігурувати суто як історичний. Говорити, отже, можна так: німецько-радянський військовий конфлікт часів Другої світової війни, який в СРСР називали Великою Вітчизняною війною.

4. Рух Опору (Резистанс) — поняття, що увійшло в політичну літературу під час Другої світової війни і вживається на означення підпільної і повстанської боротьби народів Європи проти окупаційного режиму нацистської Німеччини та її союзників. В Україні рух Опору складався з радянських підпілля та партизанського руху, українського самостійницького партизанського руху та польського руху опору.

З початку 1960-х pp. під поняттям рух опору розуміють боротьбу за національні, політичні та громадянські права народів, що перебували під контролем комуністичних режимів СРСР, країн Східної Європи. Учасником антикомуністичного руху Опору в Україні була Українська Повстанська Армія.

5. Українська Повстанська Армія (УПА) – військова формація, створена з метою оборони населення від терору окупантів і виборення Української Самостійної Соборної Держави. Перші відділи УПА постали восени 1942. Створення УПА офіційно реєструється датою 14.10.1942 (постанова Української Головної Визвольної Ради від 30.5.1947). Бойові дії фактично почала в лютому 1943. Назва походить від ІІ Зимового походу армії УНР під. керівництвом Ю.Тютюнника 1921 р.

Зміст Першого уроку доцільно підпорядковувати реалізації й інших завдань, зокрема:

  • формуванню в учнів уявлення про роль Львівської області і конкретного населеного пункту у становленні українського визвольного руху, діяльності УПА;

  • усвідомленню учнями взаємозв’язку між національною та індивідуальною свободою, правами людини та її обов’язками як патріота своєї Вітчизни;

  • вихованню патріотичних почуттів, шанобливого ставлення до державної символіки, культурного й історичного минулого України, любові до свого рідного краю, народу, родини, ціннісного ставлення до українських та родинних звичаїв, обрядів і традицій, пов’язаних із вшануванням подвигу воїнів УПА;

  • окресленню ролі відомих військових і політичних діячів у становленні державності України та українського війська.

Для проведення Першого уроку пропонуємо наступні теми:

  • Випускники нашого навчального закладу – учасники національно-визвольних змагань середини ХХ ст..

  • Збройні формування ОУН у Другій світовій війни

  • УПА та Європейський рух Опору.

  • Національно-визвольні змагання середини ХХ ст. у кіно- та фотодокументах.

  • Визначні бойові операції УПА.

  • Видатні земляки – воїни УПА.

  • Національний партизанський рух на території нашого району (міста).

  • Збережемо пам’ять про подвиг.

  • УПА у спогадах учасників, мовою документів, нових досліджень.

  • Українська народно-революційна армія отамана Т. Бульби-Боровця.

  • ОУН і УПА в боротьбі за Українську державу

  • Їхні славні імена в літописі УПА.

  • Степан Бандера: людина і міф.

  • Василь Івахів - перший військовий керівник УПА.

  • Роман Шухевич: лицар ідеї і чину.

  • Василь Кук – останній командувач УПА.

Під час підготовки та проведення Першого уроку рекомендується широко використовувати документи, спогади, фронтові листи, кіно- і фотоматеріали, звукозаписи, художні твори, які допоможуть створити на уроці емоційно-піднесену атмосферу та посилять виховний вплив на школярів.

Форма проведення Першого уроку, методи, засоби та прийоми роботи мають відповідати віковим особливостям учнів (година спілкування, зустріч, конкурсно-ігрова програма, вікторина, турнір знавців, колективна творча справа, свято-презентація, усний журнал, конкурс-інсценізація, диспут, брейн-ринг, сократівська бесіда, презентація, круглий стіл, прес-конференція, відкрита кафедра, творчий портрет, тематичний діалог, інтелектуальна гра тощо). Зміст, структура і план проведення уроку має стати творчим доробком кожного вчителя спільно з батьківським та учнівським активом, громадою. При виборі місця, форм, методів проведення уроку слід враховувати  вікові особливості школярів, традиції навчального закладу тощо.

Урок може бути проведений для окремого класу, паралелі чи всієї школи.

Для школярів молодшого і середнього шкільного віку рекомендується проводити урок на основі матеріалів, подій з історії рідного краю. Бажано, щоб розповіді вчителя чи старших учнів були доповнені свідченнями очевидців тих подій чи родинними спогадами.

У старших класах необхідно розкрити історичне значення утворення і діяльності Української повстанської армії; розкрити причини героїзму і самовідданості воїнів цього військового угруповання, усіх, хто надавав бійцям УПА посильну допомогу; звернути увагу на діяльність ОУН-УПА в антифашистській та антибільшовицькій боротьбі; відзначити участь дітей у національно-визвольному русі; акцентувати увагу на необхідності допомоги юних ветеранам УПА, вдовам воїнів цього військового угруповання, усім пенсіонерам, догляду за впорядкуванням кладовищ, могил, комплексів, обелісків та інших об’єктів, що увічнюють пам’ять загиблих героїв УПА.

Бажано провести урок у залі музею, в криївці чи біля могили бійців УПА, біля меморіалу, пам’ятника, споруджених на честь героїв УПА із широким залученням ветеранів, дослідників бойового шляху УПА, учасників пошукових загонів, котрі вивчають невідомі сторінки історії війни.

Для підготовки до уроку рекомендуємо використовувати зазначену нижче літературу та Інтернет-ресурси:

Література

  1. Борець Ю. ОУН і УПА в боротьбі за Українську державу. Львів, 2002. – 64 с.

  2. В'ятрович В. Сотенний «Бурлака». — Львів: Літопис, серія «Герої УПА», 2000.

  3. "Воїни ОУН і УПА повинні мати рівні права з бійцями Червоної Армії": Ухвала VII з’їзду Всеукраїнського товариства "Просвіта" ім. Тараса Шевченка щодо проблеми визнання ОУН і УПА воюючою стороною на боці українського народу під час і після Другої світової війни // Персонал плюс. - 2005. - 11 - 17 травня.

  4. В’ятрович В., Забілий Р., Дерев’яний І., Содоль П.. Українська Повстанська Армія. Історія нескорених. — Львів: Центр досліджень визвольного руху, 2008. — 352 c.

  5. Голубенко І. Коли ми вмирали, нам дзвони не грали: ОУН-УПА в боротьбі за державність України.(1945-1953).Дзвін, 1993-№ 2-9.

  6. Гриневич В. Суспільно-політичні настрої населення України в роки Другої світової війни. (1939-1945 рр.) / НАН України. Інститут політичних і етнонаціональних досліджень імені І.Ф. Кураса. – К., 2007. – 520 c.

  7. Киричук Ю. Історія УПА. — Тернопіль: Редакційно-видавничий відділ управління по пресі, 1991. — 55 с.

  8. Коваль М. Україна: 1939-1945. Маловідомі і непрочитані сторінки історії.- К.,1995.-194с

  9. Кричевський Р. ОУН в Україні, ОУНз і ЗЧ ОУН. Нью-Йорк — Торонто, 1962. — Львів, 1991.

  10. Лебедь М. Українська Повстанська Армія. — Мюнхен: 1946.

  11. Літопис Української Повстанської Армії. — Торонто: 1976—1981.

  12. Матеріали та документи Служби безпеки ОУН (б) у 1940-х рр. / Упоряд.: О. Є. Лисенко, І. К. Патриляк. – К.: Ін-т історії України НАН України, 2003. – 254 с.

  13. Мірчук П. Українська Повстанська Армія 1942—1952. — Мюнхен: 1953.

  14. Організація українських націоналістів і Українська повстанська армія: Фаховий висновок робочої групи істориків при Урядовій комісії з вивчення діяльності ОУН і УПА. / НАН України; Інститут історії України. — Київ: Наукова думка, 2005. — 53 с.

  15. Манзуренко В., Гуменюк В. Рейд УПА в Румунію 1949 р. — Львів-Рівне: Видавництво Старого Лева, 2007. — 67 с.

  16. Організація українських націоналістів і Українська повстанська армія: Історичні нариси. / НАН України; Інститут історії України / С. В. Кульчицький (відповідальний редактор). — Київ: Наукова думка, 2005. — 495 с.

  17. ОУН в 1941 році: Документи. / Упоряд.: О. Веселова, О. Лисенко, І. Патриляк, В. Сергійчук. – К.: Ін-т історії України НАН України, 2006. – 618 с.

  18. ОУН в 1942 році: Документи. – К.: Ін-т історії України НАН України, 2006. – 243 с.

  19. ОУН і УПА в 1943 році: Документи / НАН України. Інститут історії України. - К.: Інститут історії України, 2008. - 347 с.

  20. ОУН і УПА в 1944 році: Документи. В 2 ч. Ч. 1. Упорядники: О. Веселова, С. Кокін, О. Лисенко, В. Сергійчук. Відповідальний редактор С. Кульчицький / НАН України. Інститут історії України. – К.: Інститут історії України, 2009. – 292 с.

  21. ОУН і УПА в 1944 році: Документи. В 2 ч. Ч. 2. Упорядники: О. Веселова, С. Кокін, О. Лисенко, В. Сергійчук. Відповідальний редактор С. Кульчицький / НАН України. Інститут історії України. – К.: Інститут історії України, 2009. – 256 с.

  22. Сергійчук В. ОУН—УПА в роки війни. Нові документи і матеріали.. — К.: Дніпро, 1996. — 496 с.

  23. Товстий В. Українська Повстанська Армія. — Харків: Промінь, 2007.

  24. Частій Р. Степан Бандера. — Харків: Фоліо, 2009. — 123 с. — (Знамениті Українці).

  25. Шанковський Л. Українська Повстанська Армія// Історія українського війська. — Вінніпеґ: 1953. — Розділ ІІ.

  26. Шаповал Ю. ОУН і УПА на терені Польщі (1944 - 1947 рр.) – К.: Інститут історії України НАН України, 2000. - 240 с.

Інтернет-ресурси:

  1. Організація Українських Націоналістів і Українська Повстанська Армія (монографія і фаховий висновок робочої групи істориків при урядовій комісії з вивчення діяльності ОУН і УПА) Електронний ресурс. Режим доступу: /main/evshan/upa_naukovo.htm

  2. ОУН-УПА: історія. Електронний ресурс. Режим доступу: .ua/intro/

  3. 12 історій про УПА .Електронний ресурс. Режим доступу: /this_is_your_story

  4. Баган О. Націоналізм і націоналістичний рух. Історія та ідеї. Електронний ресурс. Режим доступу: .ua/txt/vidrodzhenia/bagano/index.html

  5. Бандера С. Перспективи Української Революції. Електронний ресурс. Режим доступу: /bandera_perspective.htm

  6. Бедрій А. ОУН і УПА. Електронний ресурс. Режим доступу: /backup/ukrnationalism/ouniupa.html

  7. Бедрій А. Українська Держава, відновлена Актом 30 червня 1941 р. Електронний ресурс. Режим доступу: /backup/ukrnationalism/ukr_state.html

  8. Галаса В. Наше життя і боротьба. Спогади. Електронний ресурс. Режим доступу: .ua/sites/default/files/archive/Galasa.pdf

  9. Дейчаківський М. На визвольних стежках Европи (друга частина: Спогади зв'язкового ОУН). Електронний ресурс. Режим доступу: .ua/muk/

  10. Дмитрик І. У лісах Лемківщини. Записки українського повстанця. Електронний ресурс. Режим доступу: /lib/lemko_table.htm

  11. Дуда М.(Громенко). У великому рейді. Електронний ресурс. Режим доступу: /documents/red0202_u.htm (вступна стаття Євгена Штендери)
    /documents/mem0201_u.htm (перша частина)
    /documents/mem0301_u.htm (друга частина)
    /documents/mem0401_u.htm (третя частина)
    /documents/mem0501_u.htm (четверта частина)
    /documents/mem0502_u.htm (післяслово Ігоря Маршалка)

  12. Когут М. Герої не вмирають. Електронний ресурс. Режим доступу: .ua/txt/vidrodzhenia/kohutm/kohut.pdf

  13. Косик В. Українська Повстанська Армія. Електронний ресурс. Режим доступу: /backup/ukrnationalism/upa.html

  14. Лукінюк М. Боротьба УПА з окупантами: поступ до правди. Електронний ресурс. Режим доступу: /main/prosvita/upa.htm

  15. Партизанськими дорогами з командиром "Залізняком". Електронний ресурс. Режим доступу: .ua/txt/vidrodzhenia/zaliznyak.doc

  16. Пігідо-Правобережний Ф. "Велика вітчизняна війна". Електронний ресурс. Режим доступу: .ua/vvv/

  17. Побігущий Є. Мозаїка моїх споминів (друга частина - про Дружини Українських Націоналістів). Електронний ресурс. Режим доступу: .ua/ren/

  18. Хрін С. Зимою в бункрі. Електронний ресурс. Режим доступу: /lib/stepan_khrin.htm

  19. Ців'юк Д. За волю розбійник не стане. Електронний ресурс. Режим доступу: .ua/txt/history/tsivjuk.doc

Пинка Надія Михайлівна,

вчитель початкових класів,

вчитель – методист

Сокальського НВК «ЗШ І – ІІІ ст. №4 – ліцей»



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Укази президента україни зміст

    Документ
    ... про державний суверенітет України, Акта проголошення ... вською областю (9 грудня 1997 року), Меморандум про взаєморозуміння між Івано-Франківськоюобласною ... 2011роки", від 5 березня 2008 року № 160 "Про ... 20 березня 2008 року № 249 уведено в дію рішенняРади ...
  2. Редакційна колегія шапірко п м

    Документ
    ... Про соціальний діалог в Україні» від 23 грудня 2010 р. № 2862-VI ... скликанн ... 2012 рік», що прийнята Маріупольською міською радою20.12.2011року ... проголошення та, головним чином, виконання рішення ... Ярослава Мудрого ... вської обласної державної адміністрації «Про ...

Другие похожие документы..