Главная > Документ


міністерство освіти і науки україни

східноукраїнський національний університет

імені Володимира Даля

ВІСНИК

Східноукраїнського

національного університету

імені Володимира Даля

№ 10 ( 128 )

Частина 1

2008

Науковий журнал

Луганськ 2008

ВІСНИК

VISNIK

східноукраїнського

of the VOLODYMYR DAL east

національногоуніверситету

UKRAINIAN national university

імені Володимира Даля

10 (128)2008

10 (128) 2008

науковий журнал

the scientific journal

засновано у 1996 році

was founded in 1996

вихід з друку - дванадцять
разів на рік

it is issued twelve times a year

Засновник

Founder

Східноукраїнськийнаціональний університет імені Володимира Даля

of the Volodymyr Dal East Ukrainian National University

Журнал зареєстровано

Міністерством України у справах преси та інформації

Registered by the Ministry of Ukraine

For Press and Information

Свідоцтво про державну реєстрацію

серіяКВ № 2411 від 19.12.96 р.

Registration Certificate

KB № 2411 dated 19.12.96

Журнал включено до Переліків наукових видань ВАК України № 2 (Бюл. ВАК № 5 (13) 1999 р.), № 3 (Бюл. ВАК № 6 (14) 1999 р.) та № 4 (Бюл. ВАК № 2 (16) 2000 р.), в яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук з технічних, історичних та економічних наук відповідно.

ISSN 1998-7927

Головна редакційна колегія: Голубенко О.Л., член-кор. Академії педагогічних наук, докт. техн. наук (головний редактор), Осенін Ю.І., докт. техн. наук (заступник головного редактора), Смирний М.Ф., докт. техн. наук (заступник головного редактора), Арлінський Ю.М., докт. фіз-мат. наук, Будиков Л.Я., докт. техн. наук, Бузько І.Р., докт. екон. наук, Голубничий П.І., докт. фіз.-мат. наук, Гонча-
ров В.М., докт. екон. наук, Грібанов В.М., докт. техн. наук, Довжук І.В., докт. іст. наук, Дорошко В.І., докт. техн. наук, Житна І.П., докт. екон. наук., Касьянов М.А. докт. техн. наук, Козаченко Г.В., докт. екон. наук, Куликов Ю.А., докт. техн. наук,
Лазор Л.І., докт. юр. наук, Литвиненко В.Ф., докт. істор. наук, Максимов В.В., докт. екон. наук, Михайлюк В.П., докт. іст. наук, Нагорний Б.Г., докт. соціол. наук,
Носко П.Л., докт. техн. наук, Петров О.С., докт. техн. наук, Рач В.А., докт. техн. наук, Рей Р.І., докт. техн. наук, Суханцева В.К., докт. філос. наук, Третьяченко В.В., докт. психол. наук, Тюпало М.Ф., докт. хім. наук, Ульшин В.О., докт. техн. наук, Шевченко Г.П., член-кор. Академії педагогічних наук України, докт. пед. наук.

Відповідальний за випуск: Житна І.П.

Рекомендовано до друку Вченою радою Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля (Протокол № 10 від 27 червня 2008 р.)

Матеріали номера друкуються мовою оригіналу.

© Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, 2008

© of the Volodymyr Dal East Ukrainian National University, 2008

ЗМІСТ

Андрєєв А.В. 9

ОСОБЛИВОСТІ ВИЗНАЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ
ЕФЕКТИВНОСТІ ІННОВАЦІЙ У МАШИНОБУДУВАННІ 9

Атюшкіна В.В. 12

Використання підприємствами
машинобудування організаційних форм
управління інноваційно-інвестиційною
діяльністю 12

Афанас’єва І.І. 16

ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ МАТЕРІАЛЬНИМИ РЕСУРСАМИ 16

Ахромкин Е.М., Шведчиков А.А. 20

ПОВЫШЕНИЕ КОНКУРЕНТОСПОСОБНОСТИ РЕГИОНОВ
В УСЛОВИЯХ ГЛОБАЛИЗАЦИИ ЭКОНОМИКИ 20

Буряк К.М 24

ОСОБЛИВОСТІ ПЛАНУВАННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЇ
ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА МАШИНОБУДІВНИХ
ПІДПРИЄМСТВАХ УКРАЇНИ 24

Василик О.Б. 30

СИМУЛЬТАТИВНА МОДЕЛЬ ПЛАНУВАННЯ ПРИБУТКУ
НАФТОВИДОБУВНОГО ПІДПРИЄМСТВА 30

Василенко Н.К. 36

Методичні засади бухгалтерського обліку
операцій хеджування. 36

Величко Н.М. 42

СУТНІСТЬ СТРАТЕГІЧНОГО ПРОТИСТОЯННЯ
ПІДПРИЄМСТВ-КОНКУРЕНТІВ 42

Водолазова В. О., Рудецька Н. А. 47

ЩОДО ПИТАННЯ ПРО ГАРМОНІЗАЦІЮ БУХГАЛТЕРСЬКОГО
ТА ПОДАТКОВОГО ОБЛІКУ АМОРТИЗАЦІЇ ОСНОВНИХ
ЗАСОБІВ 47

Гавриленко І.О. 51

ОБЛІК І КОНТРОЛЬ ВИТРАТ НА РОЗРОБКУ ТА ОСВОЄННЯ
ВИРОБНИЦТВА НОВИХ МОДИФІКАЦІЙ ВИРОБІВ ЛЕГКОЇ
ПРОМИСЛОВОСТІ 51

Герсамія Р. Р. 54

ШЛЯХИ ПОЛІПШЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОГО КЛІМАТУ
В УКРАЇНІ 54

Голубєва Н.М., Цопа Г.О., Голубєва С.М 59

АНАЛІЗ ПРОДАЖУ ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ 59

Гордієнко Є.С 65

ВПЛИВ ПОДАТКОВОЇ СИСТЕМИ НА РОЗВИТОК
ПІДПРИЄМСТВ ТА ДЕРЖАВИ 65

Гуторова Г.О, Пинчук А.Т. 69

РЕЗЕРВУВАННЯ КРЕДИТНИХ РИЗИКІВ БАНКУ 69

Дронова Н.В. 72

ВПЛИВ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ СКЛАДОВОЇ НА ІННОВАЦІЙНИЙ
РОЗВИТОК РЕГІОНУ 72

Єфременко О. В. 76

ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ОБЛІКУ КАПІТАЛЬНИХ
ІНВЕСТИЦІЙ 76

Житная І.П., Щолокова Т.В. 82

ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
ЛОГІСТИЧНОЇ СИСТЕМИ МЕТАЛУРГІЙНОГО
ПІДПРИЄМСТВА 82

Житний Є. П., Житний В. Є., Алексєєв А. С. 89

Сучасні тенденції розвитку системи оплати праці 89

Кислая Е. А. 93

Особенности формирования издержек
производства в растениеводстве 93

Корнієнко Ю.Ю., Тищенко В.І. 97

ПРОБЛЕМИ РАЦІОНАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ СИСТЕМИ
ОБЛІКУ НЕЗАВЕРШЕНОГО ВИРОБНИЦТВА
В СУЧАСНИХ УМОВАХ 97

Коцкулич Т.Я. 102

ПОРЯДОК ОБЛІКУ ВІДХИЛЕНЬ ВИТРАТ ВІД НОРМ 102

Кретова А.Ю. 104

МОДЕЛИРОВАНИЕ ПРОЦЕССА ОБЕСПЕЧЕНИЯ
ЭКОНОМИЧЕСКОЙ БЕЗОПАСНОСТИ ПРОМЫШЛЕННЫХ
ПРЕДПРИЯТИЙ 104

Ларікова Л.Ф. 110

ТЕОРЕТИЧНІ І ПРАКТИЧНІ ПІДХОДИ ДО СТВОРЕННЯ
КОМПЛЕКСНОЇ СИСТЕМИ АВТОМАТИЗАЦІЇ
АУДИТОРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 110

Ларіков В.Ю. 112

ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ КОМП'ЮТЕРНОЇ ФОРМИ
ВЕДЕННЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ
В УМОВАХ ІНТЕРНЕТ-ТОРГІВЛІ 112

Логвіненко Є.І. 117

ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МЕХАНІЗМ УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВА 117

Лукашова О. А. 121

СОВРЕМЕННЫЕ ЭКОНОМИЧЕСКИЕ ПРОБЛЕМЫ
РАЗВИТИЯ ВИНОДЕЛЬЧЕСКОЙ ОТРАСЛИ В УКРАИНЕ 121

Манухіна М.Ю., Ляшенко Н.Є. 124

ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ ПРОДУКТ ЯК ОБ’ЄКТ ОБЛІКУ 124

Мартинюк І.В. 130

ЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ МОДЕРНІЗАЦІЇ УСТАТКУВАННЯ
НА МАШИНОБУДІВНИХ ПІДПРИЄМСТВАХ РЕГІОНУ 130

Мельникова О.А. 133

ОСОБЛИВОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ МАРКЕТИНГУ
ІННОВАЦІЙ НА ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВАХ 133

Мітєллаєва К.О. 139

АНАЛІЗ ФАКТОРІВ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ОПЕРАТИВНІСТЬ
ОБЛІКОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ НА АВТОРЕМОНТНИХ
ПІДПРИЄМСТВАХ 139

Омельяненко Т.В., Барабась Д.О. 143

Система конкурентних стратегій
високотехнологічного підприємства 143

Осипа Н.В. 150

ВИЗНАЧЕННЯ ВНУТРІШНІХ ФАКТОРІВ ВПЛИВУ
НА ФОРМУВАННЯ АМОРТИЗАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ
ВУГЛЕДОБУВНИХ ПІДПРИЄМСТВ 150

Пархоменко О.П. 155

ДОСЛІДЖЕННЯ СТАНУ І СТРУКТУРИ ОБОРОТНОГО
КАПІТАЛУ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ВПЛИВУ ЙОГО СКЛАДОВИХ
НА ФІНАНСОВИЙ РЕЗУЛЬТАТ ДІЯЛЬНОСТІ
ПІДПРИЄМСТВА 155

Пинчук А.Т., Гуторова Г.А. 160

НЕКОТОРЫЕ ВОПРОСЫ УЧЕТА ПЕРЕОЦЕНКИ
ПРОИЗВОДСТВЕННЫХ ЗАПАСОВ 160

Пишкіна І.О. 162

Розробка загальних теоретико-методологічних
засад оцінки економічного потенціалу
промислових підприємств 162

Пожарицкая И. М. 172

АНАЛИТИЧЕСКИЕ ВОЗМОЖНОСТИ СТАТИСТИЧЕСКОЙ
ОТЧЕТНОСТИ 172

Притченкова Е.А. 176

ПИТАННЯ УДОСКОНАЛЕННЯ ОБЛІКУ ДИВІДЕНДІВ 176

Розумцев В.В. 179

КОНТРОЛІНГ В СИСТЕМІ ДЕРЖАВНОГО
ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ 179

Рудецька Н. А. 184

СУТНІСТЬ КОНТРОЛІНГУ І МЕХАНІЗМ ЙОГО
ВПРОВАДЖЕННЯ НА ПІДПРИЄМСТВІ 184

Рязанова Н.О. 188

ДО ПИТАННЯ ПРО ВИЗНАЧЕННЯ МИТНОЇ
ВАРТОСТІ ТОВАРІВ 188

Савицька Н.Л. 192

Концептуальні аспекти визначення сутності
поняття суспільного відтворення 192

Семененко І.М. 196

ПРО ЗМІСТ ПОНЯТЬ СТІЙКОСТІ І СТІЙКОГО РОЗВИТКУ
ПІДПРИЄМСТВА 196

Сурніна К. С. 199

АНАЛІЗ ВІДТВОРЮВАЛЬНИХ ДИСПРОПОРЦІЙ
В АКЦІОНЕРНИХ ТОВАРИСТВАХ 199

Тацій І.В., Семикопенко Н.В. 205

НАПРЯМКИ УДОСКОНАЛЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БАЗИ
ДЛЯ АНАЛІЗУ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА 205

Тищенко А.Ю. 209

ДЖЕРЕЛА ФОРМУВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОГО
КАПІТАЛУ ПІДПРИЄМСТВА 209

Топух І.П. 213

ІННОВАЦІЙНА ПОЛІТИКА ПІДПРИЄМСТВА ЯК ВИЗНАЧАЛЬНИЙ ІНСТРУМЕНТ КОНКУРЕНТНОЇ БОРОТЬБИ 213

Тхор С.О., Бурковець О.С., Кроленко М.С. 218

Визначення системи факторів,
що формують економічну стійкість підприємства 218

Уварова Ю.М. 223

РЕСУРСНА СТРУКТУРА ІННОВАЦІЙ
МАШИНОБУДІВНОГО ПІДПРИЄМСТВА 223

Филипська С.Г. 225

ЕВОЛЮЦІЯ ТИПІВ РЕГІОНАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ 225

Чиж В.І.,Клюс Ю.І. 231

ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНО-
ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ 231

Чумакова Т.М. 236

ДИАГНОСТИКА СОСТОЯНИЯ ПРЕДПРИЯТИЯ КАК ОДИН
ИЗ ЭТАПОВ АНТИКРИЗИСНОГО МЕНЕДЖМЕНТА 236

Шабанова Ю.М. 240

Діагностика результативності діяльності
машинобудівних підприємств 240

Шульженко Л.Є. Шульженко О.В. 242

ПОРЯДОК БЮДЖЕТНОГО ВІДШКОДУВАННЯ ПОДАТКУ
НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ 242

Шаповалова О.М. 247

Критерії оцінки інвестиційної
привабливості підприємств 247

АНОТАЦІЇ 250

ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРІВ 263

УДК 658:330

Андрєєв А.В.

ОСОБЛИВОСТІ ВИЗНАЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ
ЕФЕКТИВНОСТІ ІННОВАЦІЙ У МАШИНОБУДУВАННІ

Визначено особливості визначення економічної ефективності інновацій у машинобудуванні. Дж. 2.

Постановка проблеми. Сучасні світові тенденції економічного розвитку свідчать про зростаючу роль високих технологій, які покликані стати основою технологічного укладу промисловості країн. Роль і значення кожної країни в світовій економіці визначається, наскільки вона цими технологіями володіє. Стратегічним завданням вітчизняної економіки на сучасному етапі є підвищення її конкурентоспроможності, для реалізації якої необхідно змінити її міжнародну спеціалізацію шляхом розвитку підприємств високотехнологічних галузей, використовуючи накопичений інтелектуальний капітал.

В даний час держава повинна надавати особливу підтримку інноваціям, що забезпечують поступальний економічний розвиток і підвищення конкурентоспроможності продукції на зовнішньому і внутрішньому ринках. Україна зробила величезний внесок до науки і виробництва у XX столітті в області нових технологій, і в даний час володіє значним науково-технічним потенціалом. Однак, фінансування наукоємких виробництв за залишковим принципом поряд із зниженням інвестиційної активності у всьому національному господарстві при переході до ринкових відносин веде і до зниження інноваційної активності підприємств машинобудування. Для забезпечення ж розвитку економіки потрібні інтенсивні вкладання капіталу саме в інноваційні розробки реального сектора економіки, які забезпечують виконання стратегічних завдань розвитку економіки країни.

Подальший розвиток наукоємких виробництв неможливий без серйозних фінансових вкладень, які, як показує досвід розвитку західних компаній, є найбільш прибутковим видом інвестицій. Значне залучення інвестицій на інноваційні розробки вимагає створення особливих методів оцінки їх ефективності. Неопрацьованість методичної бази, схеми і механізму визначення економічної ефективності інвестицій в інноваційну діяльність, направлену на підвищення конкурентоспроможності і фінансово-економічних показників підприємств реального сектора економіки, їх висока значущість і визначають актуальність обраного напряму досліджень з підвищення ефективності інноваційної діяльності машинобудівних підприємств.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Результати дослідження теоретичних основ інноваційної діяльності підприємств знайшли своє відображення в публікаціях вітчизняних і зарубіжних учених–економістів: А.І.Амоші, А.І.Анчишкіна, Л.С.Бляхмана, А.Е.Воронкової, В.Г.Герасимчука, В.М.Гриньової, І.І.Дахно, В.Т.Долгова, В.В.Дорофієнко, Р.Друкера, П.М.Завліна, М.М.Іванова, С.Д.Ільєнкової, С.М.Ілляшенко, Б.Т.Кліяненко, В.Г.Мединського, Л.Г.Мельника, Г.С.Одінцової, П.А.Орлова, О.П.Осикі, П.Г.Перерви, Б.Твісса, В.М.Тимофєєва, Р.А.Фатхутдінова та інших. Але, слід відзначити недостатню увагу виявленню і використанню резервів підвищення ефективності інноваційної діяльності. Існуючі на сьогодні підходи до ефективності інноваційної діяльності, її оцінки, аналізу та підвищення носять різноспрямований характер і характеризуються відсутністю спеціалізованого аналітичного інструментарію.

Метою статті є дослідження теоретичних питань і створення методичних основ формування і оцінки інноваційних проектів промислових підприємств і впливу їх реалізації на поточну діяльність підприємства.

Виклад основного матеріалу дослідження. На думку О.П. Осикі найбільш значним чинником, який впливає на ефективність інновацій є господарчий механізм, який повинен опиратися на „економічні важелі” замість „адміністративних” [1, с.73]. Але, слід зазначити, що навіть адміністративна система управління пропонувала достатньо уніфіковані методи визначення ефективності нової техніки. Сьогодні ж існує парадоксальна ситуація, коли з одного боку всі науковці кажуть про необхідність інноваційної діяльності та впровадження її результатів у виробництво як основи зростання промисловості та економіки в цілому, з іншого – визначення ефективності інноваційної діяльності, результати якої не є детермінованими є мало дослідженим питанням, яке поки ще немає однозначного вирішення.

В даний час аналітики при здійсненні оцінки ефективності інноваційних процесів можуть керуватися відомими методичними рекомендаціями з оцінки ефективності інвестиційних проектів. Проте, слід зазначити, що вони не повною мірою підходять для оцінки ефективності інновацій. Це обумовлено тим, що в створенні і використанні інновацій, як правило, задіяне більш широке коло учасників в порівнянні з інвестиційним проектом. Реалізація нововведень має на кінцевій меті досягнення кращих результатів в порівнянні з аналогом. У методичних рекомендаціях з оцінки ефективності інвестиційних проектів цьому питанню не приділяється належної уваги. Хоча відомі дослідники наводять в своїх працях достатньо широкі переліки критеріїв оцінки інноваційних проектів, наприклад [2, с.193-202], для здійснення оцінки інноваційного проекту вони пропонують використання відомих показників (термін окупності інвестицій, коефіцієнт ефективності інвестицій, чиста дисконтова на вартість, рентабельність інвестицій) [2, с.204-209].

Відмінності в оцінці економічної ефективності інноваційної діяльності полягають в особливостях формування ціни на інноваційну продукцію та невизначеності у досягненні кінцевого результату. Ціна на інноваційну продукцію повинна знайти визнання у споживача, тоді як ціна на продукцію, випуск якої передбачений інвестиційним проектом, вже отримала ринкове підтвердження. Досягнення кінцевого результату інноваційного процесу пов'язане з більш високим рівнем ризику в порівнянні із здійсненням інвестиційного проекту.

Дія перерахованих чинників обумовлює особливості визначення економічної ефективності інновацій. На нашу думку ці особливості полягають в наступному:

1. При оцінці ефективності інновацій необхідно враховувати не тільки загальну масу майбутнього доходу (корисного результату), який можливо отримати за весь термін корисного використання нововведення, але і його приріст в порівнянні з аналогом. Виконання цієї вимоги означає, що при техніко-економічному обґрунтуванні вибору якнайкращого варіанту інновацій слід виходити як з теорії порівняльної оцінки ефективності, так і з теорії абсолютної ефективності. Виходячи з теорії порівняльної ефективності, відбирають оптимальний варіант з числа можливих, а потім проводять розрахунок оцінних показників абсолютної ефективності інновацій. Методичні рекомендації з оцінки ефективності інвестицій орієнтують в основному на теорію абсолютної ефективності інвестицій. Порівняння різних варіантів проектів в них не розкрите.

Порівняльна оцінка ефективності інновацій необхідна не тільки для вибору і визначення найкращого варіанту з числа можливих, але і для визначення впливу на економічні показники господарської діяльності підприємства.

2. При оцінці ефективності інновацій пропонується розрізняти: розрахунковий рік впровадження, перший рік після закінчення нормативного терміну освоєння нововведення, початковий рік терміну корисного використання інновацій, термін корисного використання нововведення, останній рік терміну корисного використання інновацій. Як розрахунковий рік приймається другий або третій календарний рік серійного випуску нової продукції або другий рік використання нової технології. Як початковий рік терміну корисного використання інноваційного проекту приймається рік початку фінансування робіт по його реалізації. Такий підхід не завжди прийнятний для оцінки нововведення, оскільки одноразові витрати на його реалізацію можуть здійснюватися протягом багатьох років. При цьому одночасно може бути отриманий корисний результат, наприклад при великомасштабних інноваційних проектах і участі в їх реалізації зацікавлених державних і комерційних структур.

При оцінці ефективності інновацій всі витрати (поточні і одноразові), а також результати приводяться до розрахункового року за допомогою як коефіцієнтів дисконтування, так і коефіцієнтів нарощування. На відміну від цього при оцінці ефективності інвестиційних проектів приведення поточних витрат і результатів проводиться шляхом їх дисконтування до початкового року здійснення одноразових витрат.

3. При оцінці ефективності інновацій слід приділяти першочергову увагу процесу вибору найкращого варіанту з числа можливих. У методичних рекомендаціях з оцінки ефективності інвестицій цей аспект практично не розроблений. При відборі оптимального варіанту необхідно забезпечити їх зіставність не тільки по чиннику часу, але і за обсягом виробництва нової продукції (робіт), і по якісних, соціальних і екологічних чинниках. При цьому за базу порівняння беруться:

на етапі формування портфелю НДДКР, при ухваленні рішення про постановку на виробництво нововведення – показники кращої техніки, спроектованої в Україні і за кордоном, яка може бути куплена у необхідній кількості або розроблена і проведена на основі ліцензії в Україні;

на етапі формування планів по освоєнню нововведення – показники замінюваної техніки (аналога);

на етапі техніко-економічного обґрунтування вибору кращого варіанту повинні дотримуватися як державний підхід, так і підхід, що враховує інтереси виробників і інвесторів, що припускає:

1) оцінку ефективності з урахуванням супутніх позитивних і негативних результатів в інших сферах національного господарства, включаючи соціальну, екологічну і зовнішньоекономічну сфери;

2) проведення розрахунків економічної ефективності по всьому циклу розробки і реалізації інновацій, включаючи НДДКР, освоєння, серійне виробництво, а також період її використання;

3) застосування в розрахунку системи економічних нормативів;

4) розрахунок показників ефективності, що відображають вплив інновацій на державний інтерес (через систему податків), інтереси виробника і споживача.

При оцінці ефективності інновацій витрати і результати, здійснювані і отримувані до початку розрахункового року, помножуються на коефіцієнт нарощування, а після звітного року – на коефіцієнт дисконтування. Приведення різночасових витрат до розрахункового року здійснюється тільки при визначенні оцінних показників ефективності з метою ухвалення рішення про доцільність реалізації інновацій.

4. Методи оцінки ефективності інновацій повинен базуватися на системі оцінних показників, що враховують державні інтереси, інтереси розроблювачів, виробників, споживачів, тоді як методи оцінки ефективності інвестицій дублюють один одного і дозволяють оцінити ефективність лише з позицій інвестора при заданих ним обмеженнях.

5. Методи оцінки ефективності нововведень повинні включати показники, що відображають інтегральний (загальний) ефект від створення, виробництва і експлуатації інновацій. Такий підхід дозволяє не тільки дати узагальнюючу (комплексну) оцінку ефективності, але і визначити внесок кожного з учасників. На відміну від цього методи оцінки ефективності інвестицій дозволяють визначити ефективність лише того, хто реалізує інвестиційний проект.

6. Для оцінки ефективності інновацій доцільно застосовувати не тільки методи дисконтування, але і методи компаундінгу і аннуитета. В цьому випадку з'являється можливість розрахувати економічний ефект по кожному року корисного використання нововведення і правильно пов'язати показники ефективності з реальними господарськими процесами, що відбуваються в економіці. На відміну від цього при оцінці ефективності інвестиційних проектів витрати і результати, що проектуються на майбутні періоди, приводяться до поточного року методом дисконтування, що ускладнює можливість визначення економічного ефекту по кожному кроку корисного використання інвестиційного проект, і як наслідок не дозволяє оцінити значення показників в найближчій перспективі.

7. При оцінці ефективності інновацій необхідно використовувати дві норми доходу на капітал. Одну з них доцільно використовувати для приведення одноразових витрат до розрахункового року. За своїм значенням вона повинна відповідати нормі прибутку, яку гарантує банк по депозитних рахунках. Друга норма прибутку на капітал використовується для узгодження інтересів інвесторів і виробників. Методи оцінки ефективності інвестицій у свою чергу виходять з єдиної норми доходу на капітал.

Висновки. На основі вищевикладеного можна зробити висновок, що для оцінки ефективності інновацій необхідно розробити систему показників, що відображають кінцеві результати реалізації, а також співвідношення результатів і витрат, обумовлених розробкою, виробництвом і експлуатацією інновацій.

Література

  1. Осика О.П. Економічні та організаційно-правові проблеми інноваційної діяльності. Монографія. – Донецьк: ІЕПД НАН України, 1999. – 368 с.

  2. Медынский В.Г., Шаршукова Л.Г. Инновационный менеджмент: Учебник. – М.: ИНФРА-М, 2002. – 295 с.

УДК 336.71



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Міністерство освіти і науки україни східноукраїнський національний університет імені володимира даля (3)

    Конспект
    МІНІСТЕРСТВООСВІТИ І НАУКИУКРАЇНИСХІДНОУКРАЇНСЬКИЙНАЦІОНАЛЬНИЙУНІВЕРСИТЕТ імені ВОЛОДИМИРАДАЛЯ Інститут післядипломної освіти та дистанційного ... ння, користування й розпорядження національним багатством України. Логічним продовженням Декларац ...
  2. Міністерство освіти і науки україни східноукраїнський національний університет імені володимира даля (6)

    Диплом
    МІНІСТЕРСТВООСВІТИ І НАУКИУКРАЇНИСХІДНОУКРАЇНСЬКИЙНАЦІОНАЛЬНИЙУНІВЕРСИТЕТ імені ВОЛОДИМИРАДАЛЯ Інститут післядипломної освіти та дистанційного навчання Сєвє ... інші). Український народ завжди прагнув до соціального і національного визволення, до ...
  3. Міністерство освіти і науки україни східноукраїнський національний університет імені володимира даля (8)

    Конспект
    63 МІНІСТЕРСТВООСВІТИ І НАУКИУКРАЇНИСХІДНОУКРАЇНСЬКИЙНАЦІОНАЛЬНИЙУНІВЕРСИТЕТ Імені ВОЛОДИМИРАДАЛЯ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ТА ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ Северодонецьке ві ...
  4. Міністерство освіти і науки україни східноукраїнський національний університет імені володимира даля (4)

    Диплом
    17 МІНІСТЕРСТВООСВІТИ І НАУКИУКРАЇНИСХІДНОУКРАЇНСЬКИЙНАЦІОНАЛЬНИЙУНІВЕРСИТЕТ імені ВОЛОДИМИРАДАЛЯ Інститут післядипломної освіти та дистанційного навчання Сєвєродонецьке ві ...
  5. Міністерство освіти і науки україни східноукраїнський національний університет імені володимира даля сєвєродонецький технологічний інститут

    Документ
    МІНІСТЕРСТВООСВІТИ І НАУКИУКРАЇНИСХІДНОУКРАЇНСЬКИЙНАЦІОНАЛЬНИЙУНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВОЛОДИМИРАДАЛЯ СЄВЄРОДОНЕЦЬКИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ІНСТИТУТ Кафедра “ ...

Другие похожие документы..