textarchive.ru

Главная > Документ


НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ім. В. М. КОРЕЦЬКОГО

На правах рукопису

Стефанчук Руслан Олексійович

УДК 347.121.2

ОСОБИСТІ НЕМАЙНОВІ ПРАВА ФІЗИЧНИХ ОСІБ У ЦИВІЛЬНОМУ ПРАВІ УКРАЇНИ

Спеціальність 12.00.03 – цивільне право і цивільний процес;
сімейне право; міжнародне приватне право

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
доктора юридичних наук

Науковий консультант

ШЕВЧЕНКО Ярославна Миколаївна,
академік Академії правових наук України, доктор юридичних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України

КИЇВ – 2007

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ ………………………………………………….

4

ВСТУП ………………………………………………………………………….

6

РОЗДІЛ ПЕРШИЙ. ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ОСОБИСТИХ НЕМАЙНОВИХ ПРАВ ФІЗИЧНИХ ОСІБ ……………...

18

1.1. Особисті немайнові відносини в структурі предмета цивільного права ……………………………………………………………………………

18

1.1.1. Ґенеза цивільно-правової доктрини щодо предмета цивільного права та включення до нього особистих немайнових відносин ……………………

18

1.1.2. Проблема визначення підстав включення особистих немайнових відносин до предмета цивільного права ………………………………………

32

1.1.3. Роль та значення особистих немайнових відносин у структурі предмета цивільного права ……………………………………………………

36

1.2. Поняття та ознаки особистих немайнових прав фізичних осіб …….

39

1.2.1. Проблема правової природи та галузевої належності особистих немайнових прав фізичних осіб ………………………………………………..

39

1.2.2. Особисте немайнове право та особистий немайновий інтерес як дві форми реалізації дозволеної поведінки в приватно-правовій сфері …………...

47

1.2.3. Моністична та плюралістична концепції особистих немайнових прав фізичних осіб ……………………………………………………………...

55

1.2.4. Ознаки особистих немайнових прав фізичних осіб як суб’єктивних цивільних прав …………………………………………………………………..

58

РОЗДІЛ ДРУГИЙ. СТАТИКА ТА ДИНАМІКА ОСОБИСТИХ НЕМАЙНОВИХ ПРАВ ФІЗИЧНИХ ОСІБ ………………………………..

72

2.1. Зміст особистих немайнових прав фізичних осіб …………………….

72

2.2. Здійснення особистих немайнових прав фізичних осіб ……………...

82

2.2.1. Поняття та умови здійснення особистих немайнових прав фізичних осіб ………………………………………………………………………………..

82

2.2.2. Принципи здійснення особистих немайнових прав фізичних осіб ……

96

2.2.3. Гарантії здійснення особистих немайнових прав фізичних осіб ……..

105

РОЗДІЛ ТРЕТІЙ. ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВИЙ ЗАХИСТ ОСОБИСТИХ НЕМАЙНОВИХ ПРАВ ФІЗИЧНИХ ОСІБ ………………………………..

112

3.1. Методологічні засади цивільно-правового захисту особистих немайнових прав фізичної особи ……………………………………...........

112

3.2. Цивільно-правові способи захисту особистих немайнових прав фізичних осіб …………………………………………………………………..

127

3.2.1. Превентивно-присікальні способи захисту особистих немайнових прав фізичних осіб ……………………………………………………………..

127

3.2.2. Відновлювальні способи захисту особистих немайнових прав фізичних осіб ………………………………………………………………………………..

136

3.2.3. Компенсаційні способи захисту особистих немайнових прав фізичних осіб……………………………………………………………...........................

145

РОЗДІЛ ЧЕТВЕРТИЙ. СИСТЕМА ОСОБИСТИХ НЕМАЙНОВИХ ПРАВ ФІЗИЧНИХ ОСІБ У ЦИВІЛЬНОМУ ПРАВІ …………………….

172

4.1. Методологічні засади системи особистих немайнових прав фізичних осіб …………………………………………………………………..

172

4.1.1. Законодавче закріплення та доктринальні розробки класифікації особистих немайнових прав …………………………………………………...

172

4.1.2. Проблеми розуміння поняття «система» у філософії та праві ……..

179

4.1.3. Система особистих немайнових прав фізичних осіб …………............

184

4.2. Загальні (універсальні) особисті немайнові права фізичних осіб

190

4.2.1. Особисті немайнові права, що забезпечують природне існування фізичних осіб ……………………………………………………………………

190

4.2.1.1. Особисті немайнові права, що забезпечують цілісність фізичної особи …………………………………………………………….............................

190

а). Право на життя ……………………………………………………………...

190

б). Право на здоров’я …………………………………………………………..

239

4.2.1.2. Особисті немайнові права, що забезпечують відтворюваність фізичних осіб (репродуктивні права) …………………………………………

258

4.2.1.3. Особисті немайнові права, що забезпечують відособленість фізичних осіб………………………………………………………………………………

272

а). Право на свободу природного існування ………………………………….

272

б). Право на особисту недоторканність ……………………………………….

282

в). Право на особисту безпеку …………………………………………………

298

г). Право на особисту гідність …………………………………………………

307

4.2.2. Особисті немайнові права, що забезпечують соціальне буття фізичної особи...

313

4.2.1.1. Особисті немайнові права, що забезпечують індивідуалізацію фізичних осіб у суспільстві …………………………………………………….

313

4.2.2.2. Особисті немайнові права, що забезпечують соціальний статус фізичних осіб у суспільстві …………………………………………………….

347

4.2.2.3. Особисті немайнові права, що забезпечують свободу соціального буття фізичних осіб …………………………………………………………...

354

4.2.2.4. Особисті немайнові права, що забезпечують особисту інформованість фізичних осіб ………………………………………………...

365

4.2.2.5. Особисті немайнові права, що забезпечують приватність фізичної особи …………………………………………………………………..

372

4.3. Спеціальні (окремі) особисті немайнові права фізичних осіб ……...

377

4.3.1. Особисті немайнові права фізичних осіб, що виникають у сфері інтелектуальної діяльності …………………………………………………...

377

4.3.2. Особисті немайнові права фізичних осіб, що виникають у сфері сімейних відносин ………………………………………………………………

393

4.3.3. Особисті немайнові права фізичних осіб, що виникають у сфері медичних відносин ……………………………………………………………...

399

4.3.4. Особисті немайнові права дітей та інших фізичних осіб, що мають вади в дієздатності ……………………………………………………………

412

4.3.5. Посттанативні особисті немайнові права фізичних осіб …………...

416

ВИСНОВКИ …………………………………………………………………...

434

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ …………………………………..

448

ДОДАТКИ ……………………………………………………………………..

509

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ

с.

сторінка (сторінки, сторінок)

р.

page (pages)

s.

seite (seiten)

ст.

стаття

ст. ст.

статті

Конституція України

Конституція України від 28 червня 1996 року [416]

ЗУ

Закон України

ЦК

Цивільний кодекс

ЦК України

Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року [1093]

ЦК УСРР 1922 року

Цивільний кодекс Української Соціалістичної Радянської Республіки від 16 грудня 1922 року [204]

Основи 1961 року

Основи цивільного законодавства Союзу РСР та союзних республік від 8 грудня 1961 року [621]

ЦК УРСР 1963 року

Цивільний кодекс Української Радянської Соціалістичної республіки від 18 липня 1963 року [1098]

Основи 1991 року

Основи цивільного законодавства Союзу РСР та республік від 31 травня 1991 року [620]

Модельний ЦК СНД

Модельний Цивільний кодекс Співдружності Незалежних Держав від 29 жовтня 1994 року [203]

СК України

Сімейний кодекс України від 10 січня 2002 року [888]

ЦПК України

Цивільний процесуальний кодекс України від 18 березня 2004 року [1099]

КК

Кримінальний кодекс

КК України

Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 року [453]

КЗпП України

Кодекс законів про працю України від 10 грудня 1971 року [391]

ЖК Української РСР

Житловий кодекс Української РСР від 30 червня 1983 року [294]

АРК

Автономна Республіка Крим

КМУ

Кабінет Міністрів України

МОЗ України

Міністерство охорони здоров’я України

ВООЗ

Всесвітня організації охорони здоров’я

ВВРУ

Відомості Верховної Ради України

ВВР УРСР

Відомості Верховної Ради Української Радянської Соціалістичної республіки

ВВС СССР

Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических республик

ОВУ

Офіційний вісник України

ГУ

Голос України

УК

Урядовий кур’єр

ЗПУ

Збірник постанов Уряду

ВСТУП

Актуальність теми. Питання особистих немайнових прав фізичної особи стає надзвичайно актуальним на тлі суспільних перетворень, які сьогодні відбуваються в Україні. Так, відповідно до ст. 3 Конституції України [416] був закріплений абсолютно новий основоположний принцип пріоритетності людини та її внутрішніх (духовних) благ порівняно з іншими соціальними цінностями. На розвиток цього положення у Конституції України в розділі другому була закріплена низка фундаментальних прав та свобод людини і громадянина, яка за своїм змістом та обсягом є чи не найповнішим у Європі переліком основних можливостей та дозволів. Органічно увібравши в себе основні положення Загальної декларації прав людини [302], Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод [408] з відповідними додатковими протоколами, Міжнародного пакту про громадянські та політичні права [570], Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права [571] та інших міжнародних актів у сфері прав людини, Конституція України вибудувала власний каталог фундаментальних та непорушних прав людини, забезпечивши їх при цьому дієвими правовими гарантіями здійснення та захисту.

Водночас саме прийняття нового Цивільного кодексу України забезпечило найбільш повний галузевий розвиток указаних вище конституційних положень. При чому цивільне законодавство не просто інкорпорувало у свій зміст більшість із зазначених прав людини, перенісши їх у категорію особистих немайнових, чим надало їм характеру приватно-правових, але й забезпечило їх ефективне здійснення та всебічну охорону компенсаційно-відновлювальним методом, що ґрунтується на юридичній рівності сторін.

Найповніше зазначені положення відображено у Книзі Другій ЦК України «Особисті немайнові права фізичних осіб». Слід зауважити, що, виокремивши особисті немайнові права фізичних осіб у структурі Цивільного кодексу, Україна стала однією з перших на території країн колишнього пострадянського простору, хто втілив вказані положення в життя. Річ у тім, що переважна більшість країн колишнього СРСР відхиляє ідею правової регламентації особистих немайнових прав фізичних осіб, обмежуючись винятково їх цивільно-правовим захистом у разі порушення окремих із особистих немайнових благ (ст. 23 ЦК Азербайджану, ст. ст. 151-153 ЦК Білорусі, ст. ст. 19, 161 ЦК Вірменії, ст. ст. 15, 16 ЦК Молдови, ст. 150-152 ЦК Російської Федерації, ст. 172 ЦК Таджикистану, ст. ст. 15-18 ЦК Туркменістану, ст. ст. 99, 100 ЦК Узбекистану та ін.) або ж закріпленням окремих із особистих немайнових прав (ст. ст. 17-18 ЦК Грузії, ст. ст. 144-146 ЦК Казахстану та ін.). З огляду на це потрібно визнати, що переважно особисті немайнові права фізичних осіб віднаходять позитивну регламентацію в ЦК України, а рівень їх легітимації, системності та стану кодифікованості є одним із найбільш якісних та прогресивних з-поміж тих, що існує не лише серед країн СНД [1255; 934], але й, мабуть, серед переважної більшості країн романо-германської системи права [1256; 931].

Безперечно, такий стан справ, у першу чергу, зумовлений серйозними науковими дослідженнями в цій сфері, які лягли в основу розробки та прийняття нового ЦК України. Адже, як свого часу вірно відзначав Й. О. Покровський: «Кожен раз, коли стає на черзі яка-небудь кодифікаційна робота, юридична думка оживає. І зрозуміло: для неї настає пора позитивної творчості, пора засіву; від того, яке насіння буде вкинуте в соціальний ґрунт, залежить і якість сходів» [663, с. 45]. При цьому вказана доктринальна база включає в себе як фундаментальні праці дореволюційних цивілістів, зокрема, Ю. С. Гамбарова, Д. Д. Грімма, К. Д. Кавєліна, М. М. Ковалевського, М. М. Коркунова, Д. І. Меєра, С. А. Муромцева, К. О. Неволіна, Є. В. Пассєка, С. В. Пахмана, Л. І. Петражицького, К. П. Побєдоносцева, Й. О. Покровського, В. І. Синайського, П. П. Цитовича, Г. Ф. Шершеневича, так і роботи цивілістів радянського та сучасного періодів М. М. Агаркова, С. С. Алексєєва, С. М. Братуся, Е. П. Гаврилова, Д. М. Генкіна, В. П. Грибанова, О. М. Ерделевського, М. Д. Єгорова, В. А. Жакєнова, Т. І. Ілларіо-нової, О. С. Іоффе, Ю. Х. Калмикова, Я. І. Канторовича, В. М. Корецького, О. О. Красавчикова, Л. О. Красавчикової, С. Н. Ландкофа, О. Л. Маковського, М. С. Малєїна, М. М. Малєїної, В. О. Ойгензіхта, М. К. Почанського, В. К. Райхера, В. О. Рясенцева, О. П. Сергєєва, Є. О. Суханова, Ш. Т. Тагайназарова, В. О. Тархова, В. С. Толстого, Ю. К. Толстого, К. А. Флєйшиц, Р. Й. Халфіної, Б. Б. Черепахіна, К. Б. Ярошенко та ін.

Водночас, особливе значення для розвитку особистих немайнових прав мають наукові дослідження саме українських цивілістів, які не лише розробили загальні засади правової регламентації особистих немайнових прав, але й сформували їх систему. До їх числа слід віднести праці Ч. Н. Азімова, І. А. Безклубого, Д. В. Бобрової, Т. В. Боднар, В. І. Борисової, О. В. Дзери, А. С. Довгерта, І. В. Жилінкової, В. І. Кисіля, В. М. Коссака, О. В. Кохановської, О. Д. Крупчана, Н. С. Кузнєцової, І. М. Кучеренко, В. В. Луця, Р. А. Майданика, В. Ф. Маслова, Г. К. Матвєєва, О. О. Мережка, О. А. Підопригори, О. О. Підопри-гори, О. А. Пушкіна, З. В. Ромовської, М. М. Сібільова, І. В. Спасибо-Фатєєвої, Є. О. Харитонова, Я. М. Шевченко, Р. Б. Шишки та інших. Вагомий доробок у розвиток тих чи інших різновидів особистих немайнових прав фізичних осіб був здійснений в останніх наукових працях, авторами яких є С. В. Антонов, І. Х. Бабаджанов, Н. І. Бєсєдкіна, В. І. Бобрик, С. Б. Булеца, Є. В. Григорович, Н. О. Давидова, О. М. Єрмолова, О. М. Калітенко, С. М. Клейменова, Н. В. Коробцова (Устименко), Л. О. Корчевна, Л. В. Красицька, О. О. Кулініч, Б. К. Левківський, Л. В. Малюга, О. М. Мельник, Є. О. Міхно, А. Н. Ніязова, М. Л. Нохріна (Апраніч), Н. В. Павловська, В. П. Паліюк, О. А. Пєшкова, О. О. Пунда, Г. Б. Романовський, Л. А. Савченко, І. В. Саприкіна, В. С. Синенко, А. В. Соловйов, С. Г. Стеценко, Є. В. Толстая, Т. А. Умаров, Л. В. Федюк, А. О. Церковна, С. І. Чорнооченко, М. Л. Шелютто, С. І. Шимон та ін.

Водночас, незважаючи на таку кількість наукових робіт, і до сьогодні існує ціла низка загальнотеоретичних та практичних питань, пов’язаних із розумінням поняття, галузевої належності, правової природи, змісту та структури особистих немайнових прав фізичних осіб, особливостей їх здійснення та цивільно-правового захисту, а також формуванням єдиної системи та її відображення у нормах цивільного законодавства.

Враховуючи вищезазначене, можемо стверджувати, що обрана для дисертаційного дослідження тема є актуальною як з точки зору теорії цивільного права, так і для напрацювання пропозицій щодо вдосконалення цивільного законодавства й рекомендацій стосовно його практичного застосування.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження виконана згідно з планом науково-дослідної роботи відділу проблем цивільного, трудового і підприємницького права Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України «Суб’єкти українського цивільного права» (державний реєстраційний номер РК0106U012117).

Мета і завдання дослідження. Метою роботи є виявлення, постановка та вирішення фундаментальних теоретичних проблем особистих немайнових прав фізичних осіб у цивільному праві, що має позитивно вплинути на їх правову регламентацію, надасть можливість більш ефективного та повного їх здійснення та захисту, а також стане необхідною передумовою до побудови завершеної, всебічно обґрунтованої системи регулювання та охорони особистих немайнових відносин у цивільному праві.

Для досягнення мети у дисертаційному досліджені були поставлені такі завдання: проаналізувати наукові підходи щодо визначення поняття та галузевої природи особистих немайнових відносин та особистих немайнових прав фізичних осіб у цивільному праві; визначити фактичний стан правового регулювання та охорони особистих немайнових відносин та закріплення особистих немайнових прав фізичних осіб у цивільному законодавстві України; встановити та розкрити критерії особистих немайнових прав фізичних осіб; виявити особливості змісту та здійснення особистих немайнових прав фізичних осіб у цивільному праві; з’ясувати специфіку цивільно-правового захисту особистих немайнових прав фізичних осіб; визначити систему особистих немайнових прав фізичних осіб та сформулювати науково-теоретичні пропозиції щодо закріплення цієї системи в цивільному законодавстві; дати правову характеристику різних видів особистих немайнових прав фізичних осіб; розробити конкретні пропозиції та рекомендації з питань удосконалення цивільно-правового регулювання та охорони особистих немайнових відносин.

Об’єктом дослідження є цивільно-правові відносини, що носять особистий немайновий характер, а також особисті немайнові права фізичних осіб, які становлять зміст вказаних відносин.

Предметом дослідження є наукові погляди, ідеї, концепції і теорії, нормативно-правові акти України та практика їх застосування, зарубіжне законодавство щодо поняття, змісту, видів та системи особистих немайнових прав фізичних осіб.

Методи дослідження. Відповідно до мети і завдань дослідження в процесі роботи над дисертацією використано загальнонаукові та спеціальні методи пізнання правових явищ. Використання історико-правового методу дослідження дозволило визначити основні етапи становлення і розвитку юридичної думки щодо особистих немайнових прав фізичних осіб. Порівняльно-правовий (компаративістський) метод застосовувався при аналізі цивільно-правових норм вітчизняного та зарубіжного законодавства, наукової літератури сприяв виявленню аналогічних правових конструкцій щодо особистих немайнових прав фізичних осіб у праві іноземних держав та вивченню їх правового регулювання. Методи індукції та дедукції дозволили виокремити загальні та відмінні ознаки (елементи), притаманні окремим особистим немайновим правам, дали змогу визначити їх належність до певного виду суб’єктивних цивільних прав. Системний метод надав можливість поелементного структурування особистих немайнових прав фізичних осіб у світлі функціональної взаємодії та взаємозв’язку виокремлених у ньому елементів, а також забезпечив їх групування в певну систему. За допомогою догматичного методу проаналізовано зміст норм чинного вітчизняного та зарубіжного законодавств, виявлено їх колізії і прогалини. Теоретико-прогностичний метод дав можливість запропонувати перспективну модель ефективної системи особистих немайнових прав фізичних осіб у законодавстві України. Формально-логічний метод використовувався як універсальний спосіб аргументації наукових висновків та пропозицій з удосконалення законодавства.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що в цьому дисертаційному дослідженні вперше в сучасному вітчизняному цивільному праві здійснено всебічну розробку дискусійних питань щодо особистих немайнових прав фізичних осіб. У дисертації вирішено важливу наукову проблему – сформовані основи цивілістичної теорії особистих немайнових прав фізичних осіб крізь призму основних категорій цивільно-правової науки, що дало можливість створити завершену, всебічно обґрунтовану систему нормативно-правової регламентації особистих немайнових прав.



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Національна академія наук україни інститут держави і права ім гура максим васильович цивільно-правова охорона інтернет-сайту

    Документ
    НАЦІОНАЛЬНААКАДЕМІЯ НАУКУКРАЇНИ ІНСТИТУТДЕРЖАВИ І ПРАВА ім. В. М. КОРЕЦЬКОГО ГУРА Максим Васильович УДК 347.78.025 ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВА ... та історії держави і права; кандидат юридичних наук, доцент СТЕФАНЧУКРусланОлексійович, Хмельницький університет ...
  2. Міністерство освіти і науки україни хмельницький університет управління та права

    Документ
    ... . Стефанчук Р. О. Особисті немайнові права фізичнихосіб у цивільномуправі (поняття, зміст, система, особливості здійснення та захисту): монографія / Національнаакадемія наукУкраїни; Інститутдержави і права ім. В. М. Корецького ...
  3. Право xxi століття становлення та перспективи розвитку

    Документ
    ... правову природу посттанативних прав див.: Стефанчук Р.О. “Посттанативні” особисті немайнові права фізичної особи // Вісник Академії правових наукУкраїни. – 2005. – № 1 (13 ...
  4. Людина і закон публічно-правовий вимір

    Документ
    ... с. 2. Стефанчук Р.О. Особисті немайнові права фізичнихосіб у цивільномуправі України: дис… доктора юрид. наук: 12.00.03 / Р.О.Стефанчук. – К. , 2007. – 541 с. 3. Музика Л.А. Цивільне правоУкраїни ...

Другие похожие документы..