textarchive.ru

Главная > Документ

1

Смотреть полностью

ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАїНИ

БУДИНКИ І СПОРУДИ

ТЕПЛИЦІ ТА ПАРНИКИ

ДБН В.2.2-2-95

Видання офіційне

Державний комітет України у справах містобудування і архітектури

(Держкоммістобудвання України)

Київ 1995

РОЗРОБЛЕНІ: Об'єднанням "УкрНДІагропроект" (ведуча)

к.е.н. О.Ф.Омельченко-керівник,

С.І.Телюк - відповідальний виконавець,

к.т.н. Ю.І.Кошиць, Ю.П.Гайворонський,

М.І.Дейниченко, О.Я.Єрьомін,

Ю.Л.Замський, Е.Б.Коврига,

О.В.Кукушкін, В.С.Шеремет;

Українським науковим гігієнічним

центром МОЗ України:

к.м.н. Н.П.Вашкулат;

Українським державним проектним

інститутом споруд захищеного грунту:

В.Г.Притула, В.І.Роговий, М.А.Шелегеда,

В.П.Солдатенко, О.М.Суязов;

Мінсільгосппродом України:

В.П.Яковенко, І.І.Бровко;

Інститутом споруд штучного клімату:

к.т.н. П.П.Іваненко,

к.т.н. Ю.К.Розковшенко,

В.О.Вишневський, О.В.Карасьов;

УкрНДІ пожежної безпеки МВС України:

Н.В.Гузій, В.В.Денисенко;

Київським державним технічним

університетом будівництва і архітектури:

к.т.н. К.М.Гурін

ВНЕСЕНІ ТА Відділом державних нормативів і стандартів

ПІДГОТОВЛЕНІ Держкоммістобудування України

ДО ЗАТВЕРДЖЕННЯ:

ЗАТВЕРДЖЕНІ: Наказом Держкоммістобудування України

від 27 січня 1995 р. N 17 та введені в дію

з 1 лютого 1995 р.

З введенням в дію ДБН В.2.2-2-95 втрачає силу на території

України СНиП 2.10.04-85.

Видавництво "Укрархбудінформ"

ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

------------------------------------------------------------------

|Будинки і споруди ДБН В.2.2-2-95 |

| |

|Теплиці та парники Вводяться вперше |

------------------------------------------------------------------

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Ці норми поширюються на проектування нових та реконст-

рукцію діючих тепличних підприємств, окремих теплиць і парників

для вирощування різних видів сільськогосподарської продукції.

1.2. При проектуванні тепличних підприємств, теплиць та пар-

ників, а також окремих будівель і споруд допоміжного призначення

слід керуватися відповідними нормами технологічного проектування,

СНиП 2.10.02-84, СНиП ІІ-108-78 та санітарними нормами.

При проектуванні культиваційних споруд для промислового ви-

рощування грибів слід керуватися будівельними нормами та правила-

ми для промислових будівель та споруд і нормами технологічного

проектування таких споруд.

1.3. При проектуванні тепличних підприємств, окремих теплиць

та парників слід передбачати прогресивні технології та технічні

рішення, що забезпечують економію паливно-енергетичних ресурсів,

підвищення врожайності, зниження собівартості продукції, ефектив-

не використання капітальних вкладень, створення сприятливих умов

праці та охорону навколишнього природного середовища.

1.4. Тепличні підприємства, окремі теплиці та парники, як

правило, слід розміщувати з урахуванням можливого використання

нетрадиційних джерел енергії (геотермальні води, низькопотенційна

та викидна теплота ТЕС, ДГЕС, АЕС та газокомпресорних станцій,

сонячна енергія, енергія вітру).

Теплиці весняно-літньо-осіннього використання доцільно роз-

міщувати при тепличних підприємствах, що мають теплиці цілоріч-

ного використання.

1.5. Ступінь вогнесійкості та гранична вогнестійкість буді-

вельних конструкцій теплиць, парників та з'єднувальних коридорів

не нормуються.

1.6. Загальна площа тепличних підприємств визначається сумою

площ всіх теплиць та площ з'єднувальних коридорів (включно техніч-

них), що вимірюються в межах внутрішньої поверхні зовнішніх стін

(цоколю).

До загальної площі теплиць не входять площі технічного під-

пілля заввишки менше як 1,8 м, а таткож площа всіх ярусів внутріш-

ніх стелажів та лотків.

1.7. Відстань між теплицями, які експлуатуються на протязі

цілого року (зимові), слід встановлювати не менше як 6 м; між

теплицями, які експлуатуются навесні, влітку та восени (весняни-

ми),- не менше як 1,5 м.

Під'їзди до будівель, а також проїзди для пожежних машин не-

обхідно виконувати відповідно до вимог проектування генеральних

планів сільськогосподарських підприємств.

1.8. Майданчики для тепличних підприємств, окремих теплиць та

парників повинні бути сплановані з ухилом для відведення атмосфер-

них вод. Ухили майданчиків визначаються нормативними документами

та організацією рельефу місцевості згідно з генеральним планом.

Позначка грунту в теплиці повинна бути не менше як на 0,1 м, а

доріжки - не менше як 0,2 м вище спланованої позначки ділянки

навколо теплиці.

Теплиці слід розміщувати на південних та південно-східних

схилах з рівнем грунтових вод не менше ніж 1,5 м від поверхні

землі в грунтових теплицях. Допускається будівництво на схилах

каскадних теплиць.

- 2 -

На майданчиках з просадними грунтами рекомендується будів-

ництво гідропонних стелажних теплиць. При влаштуванні фундаментів

теплиць на просадних грунтах слід передбачати спеціальні заходи,

що запобігають осіданню фундаментів.

1.9. При розробці проектів реконструкції та технічного

переозброєння тепличних підприємств допускаються відхилення від

нормативів, які повинні враховувати вимоги техніки безпеки, са-

нітарні правила, захисту навколишнього середовища та зниження

ефективності капітальних вкладень.

1.10. Орієнтування тепличних підприємств, окремих теплиць

та парників відносно сторін світу встановлюється нормами техноло-

гічного проектування.

Теплиці повинні розміщуватись з навітряного боку по відношен-

ню до джерела забруднення їх світлопрозорих огороджень та з під-

вітряного боку - до перешкод обдування їх вітром.

1.11. Теплиці класифікуються на основі таких ознак:

а) згідно з функціональним призначенням - на теплиці овочеві, роз-

садні (виробництво розсади для відкритого грунту), квіткові

(оранжереї), селекційні;

б) згідно з технологією вирощування рослин - на грунтові ( виро-

щування сільськогосподарських культур на грунтових сумішах)

та гідропонні (вирощування сільськогосподарських культур на

штучних субстратах у басейнах або стелажах);

в) згідно з часом експлуатації - на цілорічні ( з штучним обі-

гріванням), весняно-літньо-осінні (з обігріванням за рахунок

сонячної радіації з додатковим аварійним штучним обігріванням);

г) згідно з об'ємно-планувальним та конструктивним рішенням - на

ангарні (однопрогонові) та блочні (багатопрогонові);

д) згідно з типом огороджувальних конструкцій - на скляні, плів-

кові, із світлопрозорих синтетичних матеріалів.

1.12. Розміри санітарно-захисних зон від теплиць та парників

при їх біологічному обігріванні повинні становити:

- на гною - 100 м

- на смітті - 300 м

1.13. Склади мінеральних добрив та пестицидів слід розмі-

щувати на території тепличних підприємств з урахуванням санітар-

них розривів у відповідності з вимогами діючих санітарних норм

проектування промислових підприємств.

1.14. При розміщенні біологічних лабораторій по виробництву

біологічних засобів боротьби з шкідниками та хворобами рослин на

тепличних підприємствах їх слід розміщувати на відстані не менше

як 50 м від виробничих теплиць.

1.15. Внутрішньомайданчикові шляхи тепличних підприємств по-

винні мати тверде покриття та відповідати вимогам ДБН "Генераль-

ні плани сільськогосподарських підприємств".

Майданчики для виготовлення гнойового компосту, виготовлення

та зберігання грунтових сумішей слід передбачати з твердим гідро-

ізольованим покриттям та розміщувати на 15 см нижче планувальної

позначки прилеглої території.

1.16. При проектуванні складських приміщень, майстерень, ко-

тельних установок та інших допоміжних будівель слід дотримуватись

протипожежних та санітарних норм, що відповідають ДБН та СНиП.

1.17. При проектуванні теплиць в районах з об'ємом снігопере-

носу на протязі зими більше як 200 м3/м згідно із СНиП 2.01.01-82

необхідно передбачати штучні снігозахисні заходи, об'єднуючи їх

функції з вітрозахищенням та огородженням території. Як снігоза-

хисне обладнання слід передбачати лісонасадження, щити та огорожі.

2. ОБ'ЄМНО-ПЛАНУВАЛЬНІ ТА КОНСТРУКТИВНІ РІШЕННЯ

2.1. Об'ємно-планувальні та конструктивні рішення тепличних

підприємств, окремих теплиць та парників повинні відповідати нор-

- 3 -

мам технологічного проектування підприємств для вирощування сіль-

ськогосподарської продукції та забезпечувати економію паливно-

енергетичних ресурсів за рахунок герметизації і теплоізоляції

огороджувальних конструкцій та зниження їх відносної площі.

Тип теплиць, кількість прольотів визначаються техніко-еконо-

мічним обгрунтуванням з урахуванням функціонального їх призначен-

ня. Парники слід проектувати з односхилим або двосхилим покрыттям.

2.2. Допоміжні приміщення для працюючих в тепличних підприєм-

ствах слід проектувати згідно з СНиП 2.09.04-87, СНиП 2.09.02-85*

та нормами технологічного проектування. При цьому допускається не

передбачати опалювання в переходах між теплицями, що експлуатуються

навесні, влітку та восени (весняні) та побутовими приміщеннями.

Побутові приміщення весняних теплиць площею до 3,0 га допускається

розміщувати в мобільних приміщеннях.

2.3. Геометричні розміри теплиць та парників повинні приймати-

ся відповідно до технологічної частини проекту. Ширина прогону од-

нопрогонових та багатопрогонових теплиць приймається виходячи з

конструктивної особливості споруди в залежності від техніко-еконо-

мічних обгрунтувань. Висота теплиць повинна визначатися від познач-

ки поверхні підлоги або грунту до низу конструкцій або підвищеного

обладнання та комунікацій і виходячи з умов вільного проїзду перед-

бачених технологією машин та механізмів, але не менше як 2,2 м.

Прогін парників повинен бути не менше як 1,5 м.

2.4. Теплиці слід проектувати з металевим або, при техніко-

економічному обгрунтуванні, дерев'яним каркасом. Парники слід про-

ектувати з дерев'яним або залізобетонним каркасом.

В розрахунках конструкцій теплиць згідно із СНиП 2.01.07-85

слід враховувати коефіцієнт надійності за призначенням 0,9.

Несучі сталеві конструкції теплиць допускається розраховувати

ймовірно-економічним методом, згідно з Посібником по проектуванню

сталевих конструкій до СНиП ІІ-23-81*.

2.5. Світлопрозоре огородження зимових теплиць слід проектува-

ти з скла, плівки, світлопрозорих синтетичних матеріалів, як пра-

вило, двошаровим або одношаровим з додатковими трансформівними

шторами або теплозахисним екраном, а весняних теплиць - з плівки,

що знімається на зимовий період.

У випадках, коли огородження теплиць передбачено панелями з

світлопрозорих синтетичних матеріалів, максимально допустиму площу

теплиць передбачати як для будівель V ступеня вогнестійкості.

2.6. Висота цоколю теплиць повинна бути не менше як 0,3 м

від поверхні грунту. Навкруги цокольної частини теплиць необхід-

но передбачати вимощення.

2.7. Позначка верху фундаментів під обори (стояки карксу)

теплиць повинна бути вище від позначки поверхні грунту не менше

ніж на 0,3 м. При розміщенні теплиць на похилих ділянках позначки

верху окремих фундаментів дозволяється призначати змінними з ухи-

лом теплиць згідно з рельєфом місцевості, але не більше:

- засклених уздовж гребенів (лотків) - 2 %

поперек гребенів (лотків) - 1,5%

- плівкових ( в обох напрямках) - 3 %

2.8. Ухил прямолінійних схилів покриття теплиць належить

приймати не менше ніж 45%, криволінійних, стрілчастого обрису -

не менше ніж 20%.

В багатопрогонових теплицях розжолобок потрібно проектувати

у вигляді лотків з ухилом не менше ніж 0,2% та завширшки не менше

ніж 0,2 м. Ухил покриття парників повинен бути не менше, як 6%.

2.9. Сумарна площа світлонепроникних конструкій теплиць по-

винна складати не більше 15% загальної площі світлопрозорих ого-

роджень зі скла та 10% - при огородженні плівкою.

2.10. Для кріплення скла до шпросів повинні прийматися спе-

ціальні затискачі (клямери, профільні елементи на ін.), для герме-

тизації стиків скляних огороджень ( в місцях сполучення зі шпроса-

- 4 -

ми, в горизонтальних стиках) - прокладки або спеціальні еластичні

мастики, які забезпечують повітро- і вологонепроникність.

2.11. Антикорозійний захист будівельних конструкцій та виро-

бів слід призначати згідно з вимогами СНиП 2.03.11-85. При цьому

середовище в теплиці за ступенем агресивного впливу слід відносити

для сталевих конструкцій - до слабоагресивної, для алюмінієвих та

дерев'яних - до неагресивної. Для залізобетонних конструкцій, що

знаходяться у грунті (стовпчики фундаментів грунтових та басейно-

вих теплиць, цоколів), та стелажів і басейнів слід приймати серед-

ню агресивність середовища в залежності від прийнятої технології

виробництва.

2.12. Навантаження на будівельні конструкції теплиць та парни-

ків слід приймати згідно з вимогами СНиП 2.01.07-85. враховуючи

такі вимоги:

а) вага снігового покриву на 1 м2 горизонтальної поверхні землі при

проектуванні зимових теплиць з одношаровим огородженням, двоша-

ровим огородженням з подачею теплоносія поміж шарами, а також

однопрогонових плівкових теплиць з двошаровим огородженням

слід приймати для районів:

І - 100 Па (10 кгс/м2);

ІІ- 150 Па (15 кгс/м2).

При проектуванні весняних плівкових теплиць з одношаровим

огородженням - 100 Па (10 кгс/м2) для всіх районів України

Районування території України за вагою снігового покриву для

проектування теплиць приведено в обов'язковому додатку 2.

Коефіцієнт переходу від ваги снігового покриву на горизонталь-

ній поверхні землі до нормативного навантаження на покриття теплиць

та схеми розподілу снігового навантаження необхідно приймати згід-

но з обов'язковим додатком 1. Розрахункове снігове навантаження

на покриття теплиць повинно прийматися з коефіцієнтами переванта-

ження 1,4;

б) швидкісний тиск вітру на відкритій місцевості слід приймати

змінним за висотою з коефіцієнтом 1 на висоті 10 м; 0,6 на

висоті 2 м і менше.

Для проміжних значень висот коефіцієнти визначаються ліній-

ною інтерполяцією.

В районах міської забудови, лісових масивів та іншій місце-

вості, на якій рівномірно розташовані перепони заввишки більше

як 10 м і знаходяться з підвітряного боку теплиці на відстані

не більше 30 h (h - висота теплиці), навантаження від швидкісного

тиску знижується на 30% від навантаження на відкритій місцевості.

Для плівкових теплиць вказані навантаження від швидкісного

тиску вітру зменшуються на 20%.

в) нормативне навантаження на несучі конструкції теплиць від шпа-

лер з підвішеними рослинами слід приймати рівним 150 Па

(15 кгс/м2) і відносити до короткочасного з коефіцієнтом

перевантаження 1,3;

г) водовідвідні лотки (металеві та дерев'яні) покриття багатопрого-

нових зимових теплиць необхідно перевіряти на нормативне зосе-

реджене вертикальне навантаження 1000 Н (100 кг);

весняних теплиць з плівковим покриттям - на два зосереджених

вертикальних навантаження 1000 Н/100 кг/кожне (прикладені на

відстані між ними 1 м ) з коефіцієнтом перевантаження 1,2;

д) навантаження від технологічного обладнання (установок електро-

обладнання, трубопроводів та ін.) слід приймати згідно з дани-

ми відповідних частин проекту.

2.13. Розрахункові величини короткочасних навантажень або

відповідних їм зусиль слід перемножувати на коефіцієнти сполу-

чення 0,8 при поєднанні двох і 0,7 при поєднанні трьох та більше

навантажень.

2.14. Теплиці в сейсмічних районах повинні проектуватися без

урахування сейсмічного впливу.

2.15. Товщину сталевих гнутих профілів для огороджувальних

конструкцій теплиць необхідно приймати згідно з розрахунком, але

- 5 -

не менше як 1 мм, деталей кріплення скла та плівки - не менше як

0,4 мм.

2.16. Гнучкість стислих сталевих елементів каркасу теплиць не

повинна перебільшувати 180, розтягнутих сталевих елементів і в'язів

згідно з величинами, вказаними в СНиП ІІ-23-81 * (вид. 1990 р.).

Гнучкість дерев'яних елементів каркасу теплиць не повинна перебіль-

шувати величин, вказаних в СНиП ІІ-25-80.

2.17. Прогини сталевих конструкцій теплиць повинні відповіда-

ти вимогам СНиП 2.01.07-85 розділ 10. При цьому вертикальні від-

носні прогини елементів засклених теплиць не повинні бути більше:

- для шпросів - 1/150;

- прогонів, ригелів, ферм, не завантажених технологічним

устаткуванням, залежно від довжини, при l = 1 м - 1/120,

l = 3 м - 1/150, l = 6 м - 1/200;

- лотків - 1/300;

- ферми, на яких розташоване технологічне обладнання з

управлінням з підлоги - 1/250 їх прогону.

Відносний прогин елементів плівкових теплиць, що згинаються,

не повинен перебільшувати 1/75 їх прольоту.

2.18. При розрахунках сталевих конструкцій теплиць з гнутих

профілів завтовшки 3 мм та менше при двох і бульше згинах у попе-

речному розрізі та при відношенні висоти стінки або ширини полиці

до радіусу згину менш за 30, величини розрахункового опору сталі

на розтяг, стиск та вигин слід збільшувати на 10%.

2.19. Дерев'яні конструкції теплиць слід проектувати відпо-

відно до вказівок СНиП ІІ-25-80. При цьому величина розрахункового

опору деревини елементів каркасу плівкових теплиць в розрахунках

їх на вплив вітрового і снігового навантаження слід множити на

коефіцієнт умов праці, що дорівнює 1,3 (для всіх видів опору).

Інші коефіцієнти умов праці, що враховують вплив короткочасних

навантажень, приймати не слід.

2.20. В розрахунках плівкових огорож теплиць на дію вітрово-

го навантаження розрахунковий опір поліетіленової плівки

(ГОСТ 10354) на розтяг слід приймати 5 МПа (50 кгс/см2), модуль

пружності 75 МПа (750 кгс/см2), на вплив снігового навантаження

або одночасно снігового та вітрового навантаження величину роз-

рахункового опору та модуля пружності слід множити на коефіцієнт

1,5.

2.21. Для теплиць слід застосовувати скло (ГОСТ 111) уніфі-

кованих розмірів; товщину скла слід призначати згідно з розра-

хунками, але не більше як 4 мм. Вибір скла завтовшки понад 4 мм

повинен бути техніко-економічно обгрунтований.

2.22. В розрахунках огороджувальних конструкцій теплиць зі

скла слід приймати: величину розрахункового опору скла на вигин

4

12,5 МПа (125 кгс/см2), модуль пружності 7,3 х 10 МПа

5

(7,3 х 10 кгс/см2) та коефіцієнт поперечної деформації 0,22.

При цьому розрахунковий опір скла слід множити на такі коефіцієн-

ти умов праці:

- в разі закріплення скла безперервно по всьому контуру

- 1;

- в разі закріплення в окремих точках контуру (клямерами і

т.п.) - 0,8. Величину розрахункового опору скла вертикаль-

них огорож необхідно множити додатково на коефіцієнт умов

праці, що дорівнює 1,2.

3. ВОДОПРОВІД, ВОДОСТОКИ ТА ДРЕНАЖ

3.1.Норми та режим водоспоживання, якість та температуру во-

ди для поливання і для інших технологічних цілей слід приймати у

відповідності з технологічними і санітарними нормами проектування.

3.2. При проектуванні систем водозабезпечення і каналізації

- 6 -

теплиць та парників слід керуватися вказівками діючих нормативів

на проектування СНиП 2.04.01-85,СНиП 2.04.02-84 та СНиП 2.04.03-85

з урахуванням вимог цього розділу.

3.3. Для поливання в теплицях и парниках та для інших вироб-

ничих цілей, як правило, необхідно використовувати технічну воду

з поверхневих джерел, яка не забруднена шкідливими хімічними та

біологічними компонентами. Якщо її не вистачає, допускається

використання питної води при умові належного обгрунтування.

Якщо в мережу виробничого водопроводу подаються добрива або

інші речовини, ця мережа повинна з'єднуватись з господарсько-

питним водопроводом з розривом струменя не менше 50 мм від

максимального рівня води у баку або в резервуарі до низу трубо-

проводу, який подає воду.

3.4. Внутрішнє та зовнішнє пожежогасіння теплиць та парників

не передбачати, якщо таке пожежогасіння не потрібне для склад-

ських та допоміжних будівель.

3.5. Внутрішній водопровід теплиць повинен підключатися до

зовнішнього, як правило, єдиним вводом.

3.6. Водопровід в теплицях повинен бути обладнаний форсун-

ками або крапельницями для поливання грунту, форсунками та іншими

технічними засобами для зволожування повітря, а також кранами для

поливання, миття проїздів та для інших технологічних цілей. Дозво-

ляється транзитна прокладка крізь теплиці на опорах трубопроводів

систем господарсько-питного водопроводу без роздавальних кранів.

В теплицях, призначених для вирощування овочів на штучних

субстратах, водопровід повинен бути обладнаний у відповідності з

потребами технології.

Водопровід парників повинен мати крани для поливу.

3.7. Постійний вільний напір в трубопроводах біля форсунок та

крапельниць, зони їх дії та інші характеристики, необхідні для

проектування, слід приймати згідно з даними заводів-виготовлювачів

обладнання.

3.8. Крани для поливання повинні мати умовний діаметр 20 мм.

Радіус зони обслуговування одним краном не повинен бути більше як

45 м.

3.9. Внутрішні мережі водопроводу та водостоків теплиць

слід проектувати, як правило, з неметалевих труб; гребінки, фа-

сонні частини, їх з'єднання, а при обгрунтуванні магістральні

трубопроводи, що прокладаються в коридорах та теплицях, - з мета-

лу.

3.10. Внутрішні мережі водопроводу та водостоків теплиць

допускається прокладати на поверхні грунту та в грунті.

Трубопроводи повинні мати обладнання для спорожнення системи.

3.11. На вводах в теплиці слід передбачати водоміри. Допус-

кається установка водомірів для блоку теплиць.

3.12. Запірну арматуру необхідно встановлювати на вводах в

теплиці та на відгалуженнях магістральних трубопроводів теплиць

та парників.

3.13. Управління поливанням слід передбачати, як правило,

дистанційним згідно з заданою програмою.

3.14. Категорія надійності систем водопостачання теплиць по-

винна бути не нижче ІІ, парників - не нижче ІІІ згідно з класи-

фікацією СНиП 2.02-84. Зменшення подачі води на технологічні

потреби на період ліквідації аварії систем водопостачання визна-

чається технологічними вимогами.

Категорія надійності в енергозабезпеченні насосних станцій

для пожежогасіння там, де це необхідно, повинна бути І категорії.

3.15. Багатопрогонові зимові теплиці слід проектувати, як

- 7 -

правило, з внутрішніми водостоками для відведення атмосферних

опадів з лотків покриття. Багатопрогонові весняні та однопрогонові

весняні і зимові теплиці необхідно проектувати без внутрішніх

водостоків. З теплиць площею до 0,2 га допускається, при обгрунту-

ванні, відведення дощових вод внутрішніми водостоками на вимощення

і рельєф місцевості.

3.16. Розрахункові витрати дощових вод при гідравлічному

розрахунку лотків на покрівлі теплиць та мереж внутрішніх водо-

стоків слід визначати за методом граничних інтенсивностей.

При цьому період одноразового перебільшення інтенсивності дощу

в розрахунках внутрішніх водостоків необхідно приймати, як правило,

рівним 0,5 року. Інтенсивність дощу (л/сек. на 1 га місцевості)

приймати на протязі 20 хвилин. Допускається влаштування однієї

водозливної воронки в одному розжолобку при забезпеченні прийман-

ня розрахункової кількості дощових вод.

3.17. В залежності від гідрогеологічних умов майданчика бу-

дівництва необхідно передбачати закритий дренаж в зимових групо-

вих теплицях та розсадних відділах весняних теплиць.

Відстань від проектної позначки поверхні грунту до верху дре-

нажу повинна бути не менше як 0,7 м. Влаштування дренажу в парни-

ках не дозволяється.

3.18. Дренаж повинен забезпечувати оптимальний повітряно-во-

логий режим шару, де знаходиться коріння рослин, своєчасне відве-

дення дренажних стоків згідно з вимогами норм технологічного про-

ектування, а також запобігати забрудненню грунтових вод пестици-

дами та мінеральними добривами.

В особливих природно-кліматичних умовах (просадні, набряклі

грунти, розроблені території, наявність підземних вод ІІ-го

поясу зони санітарної охорони для запобігання попаданню дренажних

вод в грунти і підземні води (необхідно передбачати гідроізоля-

ційний екран).

3.19. Спосіб поливання рослин в теплицях та витрати води при

поливанні рослин визначаються нормами технологічного проектування.

3.20. Промивні та дренажні стічні води тепличних підприємств

можуть вміщувати залишки пестицидів. Вони підлягають обов'яз-

ковому очищенню та знешкодженню у водонепроникних ємкостях.

4. ОПАЛЕННЯ ТА ВЕНТИЛЯЦІЯ

4.1. Опалення та вентиляція теплиць та парників слід проекту-

вати відповідно до вказівок СНиП 2.04.05-91 та з урахуванням норма-

тивів цього розділу.

4.2. Опалення та вентиляція теплиць і парників разом з іншими

системами повинні забезпечувати в них параметри мікроклімату

(температуру повітря і грунту, відносну вологість та швидкість

руху внутрішнього повітря), встановлені вимогами норм технологіч-

ного проектування теплиць для вирощування різних видів сільсько-

господарської продукції.

Необхідність влаштування системи опалення теплиць і парників,

а також її потужність слід визначати розрахунком.

4.3. Теплопостачання теплиць і парників, як правило, повинно

здійснюватися за рахунок використання вторинних енергоресурсів

промислових підприємств, ТЕС, ТЕЦ, АЕС, газокомпресорних станцій,

теплоти геотермальних вод, інших джерел, а при їх відсутності -

від власних джерел теплоти.

4.4. В разі використання для опалення теплиць вторинних

енергоресурсів дозволяється застосовувати схеми теплопостачання з

використанням пікової котельні. При цьому загальна потужність її

не повинна перебільшувати 50% максимальних годинних витрат тепло-

ти.

4.5. Розрахункові параметри внутрішнього повітря та темпера-

туру грунту теплиць слід приймати у відповідності з вимогами норм

- 8 -

технологічного проектування теплиць для вирощування різних видів

сільськогосподарської продукції.

4.6. Розрахункові параметри зовнішнього повітря слід приймати

згідно з СНиП 2.01.01-82:

а) в холодний період року для зимових теплиць - середню температу-

ру найбільш холодної доби з забезпеченням 0,92, середню від-

носну вологість найбільш холодного місяця та середню швидкість

вітру за січень; для весняних теплиць - середню температуру

найбільш холодного місяця за період експлуатауції, знижену на-

половину максимальної добової амплітуди температури повітря,

середню відносну вологість та середню швидкість вітру в цьому

місяці. Тривалість опалювального періоду та середню температуру

за цей період для зимових теплиць приймати по періоду з серед-

ньою добовою температурою повітря нижче 10 град. С;

б) в теплий період року (для всіх теплиць) - середню температуру

та середню відносну вологість найбільш жаркого місяця, серед-

ню швидкість вітру за липень.

4.7. Опалення та вентиляцію теплиць та парників слід проек-

тувати з урахуванням надходження теплоти, акумульованої грунтом

в денні години (холодний період року) та від сонячної радіації

(теплий період року).

При розрахунку водяного опалення необхідно враховувати про-

менисту складову тепловіддачі нагрівальних приладів (труб) та

зміну тепловіддачі за їх довжиною.

4.8. В зимових теплицях слід передбачати водяне опалення

або водяне в поєднанні з повітряним (комбіноване опалення) та

водяне обігрівання грунту або підбасейнове обігрівання в гідро-

понних теплицях. Комбіновану систему опалення необхідно передба-

чати, як правило, в зонах з зовнішньою температурою найбільш хо-

лодної доби мінус 20 град.С та нижче, в інших районах його засто-

сування повинно бути обгрунтовано. Теплову потужність повітряно-

го обігрівання в системі комбінованого опалення рекомендується

приймати в однопрогонових теплицях 35-50%, в багатопрольотних -

20-40% загальних витрат теплоти на розрахунковий період.

Частина витрат теплоти на повітряне обігрівання може уточнюва-

тись техніко-економічним обгрунтуванням.

У весняних теплицях, як правило, слід передбачати повітряне

опалення від калориферів і теплогенераторів, при обгрунтуванні -

водяне опалення з регістрами з труб.

4.9. При проектуванні систем опалення теплиць температуру

теплоносія слід приймати не більше як 150 град. С.

4.10. Прилади опалення в теплицях слід розміщувати:

- у верхній зоні - під покриттям, водостічними жолобами,

карнизами, під теплозахисними екранами при їх наявності;

- в середній зоні - біля зовнішніх стін, на внутрішніх

колонах каркасу, затяжках рам або нижніх поясах ферм

та між рядами рослин;

- в нижній зоні - на грунті між рядами рослин, по контуру

зовнішніх стін на глибині 0,1-0,2 м та для обігрівання

грунту до верху труб опалення або під шаром субстрату

для його обігрівання.

4.11. Труби для обігрівання грунту слід розміщувати рів-

номірно на площі теплиць на відстанях, що визначаються тепло-

технічним розрахунком.

4.12. Для водяного опалення теплиць приймаються опалювальні

прилади (в залежності від температури теплоносія): скляні, пласт-

масові, сталеві гладкі та ребристі труби з відповідним антикоро-

зійним захистом. Застосовувати сталеві труби для підземного обі-

грівання не допускається.

4.13. Системи опалення та вентиляції повинні забезпечувати

рівновмірно температуру та швидкість руху повітря відповідно до

технологічних норм. Для цього рекомендується: в зону заввишки

1 м від поверхні грунту подавати не менше як 40% загальної кіль-

- 9 -

кості теплоти, включаючи теплоту обігрівання грунту; в решті

зони питома (на 1 м2 поверхні огородження) тепловіддача опалю-

вальних приладів, що розміщуються на вертикальних огородженнях

(стінах), повинна бути на 25% більше ніж тепловіддача приладів,

розміщених на похилих огородженнях (покритті).

4.14. Запірна та регулювальна арматура повинні забезпечувати

роздільне включення (виключення) та регулювання тепловіддачі

приладів опалення, розміщених у верхній, середній та нижній зонах

теплиці.

4.15. Теплиці мають бути обладнані системою вентиляції.

Розрахунок вентиляції теплиць слід виконувати з урахуванням

вилучення теплонадлишків від сонячної радіації в теплий період ро-

ку.

4.16. В теплицях необхідно передбачати, як правило, природну

вентиляцію. Якщо вона не забеспечує потрібних параметрів внутріш-

нього повітря, допускається застосовувати змішану вентиляцію ( в

поєднанні природної з механічною) та випарне охолодження із зволо-

женням повітря.

4.17. Прорізи для природної вентиляції (приплив та видалення

повітря) в багатопрогонових теплицях завширшки більше як 25 м

слід розміщувати в покритті - вздовж гребенів, у всіх однопрого-

нових та багатопрогонових завширшки менше як 25 м - в зовнішніх

стінах (для припливу) та в покритті (для видалення).

Відкривання та закривання вентиляційних прорізів повинно бути

механізованим.

В теплицях з повітряним опаленням необхідно передбачати вико-

ристання вентиляторів опалення для вентиляції в теплий період року.

Вентиляція парників здійснюється підніманням (відкриванням)

парникових рам або плівкового покриття.

4.18. В однопрогонових теплицях площі припливних та витяжних

прорізів для природної вентиляції слід визначати розрахунком.

В багатопрогонових теплицях, призначених для вирощування

овочів, загальну площу прорізів для природної вентиляції необхід-

но приймати не менше як 30% загальної поверхні огородження теплиць.

В багатопрогонових теплицях, призначених для вирощування

розсади (що потім висаджується у відкритий грунт), загальну площу

прорізів для природної вентиляції слід приймати у відповідності

з потребами технології.

4.19. Розрахунки паропроводів для термічного знезараження

грунту, тиск пари та її температуру, середні витрати пари на 1м2

площі теплиці приймати згідно з нормами технологічного проекту-

вання.

Кількість та місця розміщення підключень на паропроводах

визначається технологічними вимогами та архітектурно-планувальним

рішенням теплиці.

Теплові пункти в теплицях влаштовувати згідно з СНиП

2.04.07-86.

5. ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНЕ ОБЛАДНАННЯ, АВТОМАТИЗАЦІЯ ТА

ВИРОБНИЧИЙ ЗВ'ЯЗОК

5.1. Електротехнічне обладнання слід проектувати відповідно до

правил влаштування електроустановок (ПВЕ).

5.2. Згідно із ступенем надійності електропостачання теплич-

них підприємств до споживачів ІІ категорії надійності відносять-

ся: індивідуальні приблочні котельні, насосні групи теплових

пунктів тепличних блоків, насосні системи водопостачання та кана-

лизації, центральні теплові пункти, насосні для подачі живильного

розчину в гідропонних теплицях.

До І категорії надійності енергопостачання слід відносити

приймальні станції охоронної та пожежної сигналізації. Решта

електроспоживачів тепличних комбінатів відноситься до споживачів

ІІІ категорії.

- 10 -

5.3. В проїздах теплиць та коридорах слід передбачати штуч-

не освітлення, переважно люмінесцентними лампами. Освітлення на

рівні підлоги повинно бути не більше як 10 лк.

5.4. Опромінення рослин повинно виконуватись високоефектив-

ним опромінювальним обладнанням відповідно до вимог норм техно-

логічного проектування теплиць для вирощування різних видів

сільськогосподарської продукції.

Відстань між опромінювальним обладнанням та висотою його

підвіски повинна визначатися розрахунком.

5.5. Прокладання в теплицях розподільчих мереж, кабелів

та проводів в пластмасових трубах слід виконувати відкрито в

лотках.

5.6. В теплицях слід передбачати, як правило, автоматичне

регулювання та контроль параметрів життєздатного середовища для

рослин, встановлених нормами технологічного проектування з вико-

ристанням методів регулювання від простих контактів до ЕВМ в за-

лежності від енергоспоживання теплиць та вимог завдання на про-

ектування.

5.7. На тепличних підприємствах слід передбачати адміні-

стративно-господарський зв'язок. Директорський - на підприємствах

площею 6,0-12,0 га; диспетчерський - на підприємствах площею

18,0 га та більше.

5.8. Проектування систем автоматизації та зв'язку виконувати

згідно з діючими нормативними документами.

6. ОРГАНІЗАЦІЯ БУДІВЕЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА

6.1. Організація будівельного виробництва тепличних підпри-

ємств та окремих теплиць повинна бути спрямована на вирішення орга-

нізаційних, технічних та технологічних питань для досягнення

кінцевого результату - введення в дію об'єкта з необхідними якостя-

ми та в установлені строки.

6.2. При будівництві великих тепличних підприємств площею

більше як 3,0 га повинно передбачатись, як правило, їх будівництво

та введення в експлуатацію пусковими чергами, які передбачені про-

ектом.

6.3. При організації будівельного виробництва повинно забез-

печуватись виконання будівельних, монтажних і спеціальних робіт

потоковими методами з витриманням технологічної послідовності і

їх технічно обгрунтованого сумісництва.

6.4. Основній роботі по зведенню тепличних підприємств та

окремих теплиць повинні передувати роботи підготовчого періоду:

- створення геодезичної розбивочної основи, зрізка рослинного

шару грунту та забезпечення його зберігання, вертикальне

планування території, створення під'їзних автошляхів, про-

кладання інженерних мереж, забезпечення будівельного май-

данчика протипожежним водопостачанням.

6.5. При вертикальному плануванні території в межах теплиць

виривають котлован до позначки мінус 0,600, а також створюють

проектний ухил до дренажної мережі.

6.6. Після закінчення робіт по вертикальному плануванню

слід виконати роботи по влаштуванню основи (штучної або природ-

ної згідно з СНиП 3.02.01-87).

В тому випадку, коли передбачається проектом виконання спец-

ціальних робіт (просадність грунтів, розроблені території та ін.)

по влаштуванню основи, вони повинні виконуватить до вертикального

планування території.

6.7. Точність розбивки осей теплиць повинна відповідати вимо-

гам, встановленим СНиП 3.01.03-84.

6.8. Розбивку місць влаштування стовпчастих фундаментів вико-

- 11 -

нувати етапами: спочатку вносяться маякові ствопчасті фундаменти,

а потім рядові.

6.9. Відхилення позначки верхнього рівня змонтованих стовп-

частих фундаментів від проектних не повинні перевищувати 13 мм,

зміщення від осей - 15 мм і повинно складати не більше як 36 мм

на всю довжину теплиці.

6.10. Зворотну засипку фундаментів виконувати з пошаровим

трамбуванням грунту.

6.11. Монтаж металоконструкцій теплиць слід вести у відпо-

відності з монтажними схемами заводів-виготовлювачів, вказівками

проекту організації будівельних та монтажних робіт з обов'язковим

забезпеченням стійкості всієї споруди та окремих її частин.

6.12. Укрупнене складання металевих рам блокових теплиць

слід виконувати на окремому майданчику, що знаходиться поруч, а

ангарних теплиць - вздовж зовнішніх осей теплиці.

6.13. Скління покрівлі теплиць слід виконувати потоковим ме-

тодом, починаючи з боку переважаючих вітрів і тільки після монта-

жу систем опалення та скління торців та бокових сторін.

6.14. Забороняється проводити скління теплиць в зимовий пе-

ріод та залишати засклену теплицю в зимовий період без опалення.

6.15. Захист будівельних конструкцій теплиць від корозії

слід виконувати згідно з вимогами СНиП 3.04.03-85.

6.16. При виконанні будівельно-монтажних робіт слід дотриму-

ватися правил з техніки безпеки в будівництві згідно з вимогами

СНиП ІІІ-4-80*, 1989 р.

7. ВИМОГИ ДО ЕКСПЛУАТАЦІЇ ТЕПЛИЦЬ

7.1. Для уникнення руйнування конструкцій та скла теплиць від

снігового навантаження забороняється залишати засклену теплицю в

зимовий період без опалення. Снігонакопичення на теплиці забороня-

ється. При снігопадах, щоб уникнути перебільшення розрахункового

навантаження від снігу, необхідно форсувати систему опалення.

7.2. В процесі експлуатації теплиць слід ретельно стежити за

станом антикорозійного покриття металоконструкцій. Пошкоджені міс-

ця повинні бути пофарбовані після зачищення та шпатлювання. Забо-

роняється застосовувати фарби та лаки, основою яких є кам'янову-

гільні смоли, бо вони містять речовини, шкідливі для рослин.

7.3. Необхідно ретельно стежити та своєчасно ремонтувати

стики скла, їх герметичність, або уникнути втрат тепла крізь не-

щільності.

7.4. Технологія заміни грунту або його замінника повинна ви-

ключати можливість руйнування труб, які знаходяться в грунті для

його обігрівання.

7.5. Слід своєчасно виконувати ремонтні роботи металоконструк-

цій після дезинфекції приміщень сполуками сірки (S).

7.6. Максимальна та мінімальна температура внутрішнього по-

вітря в теплицях не повинна перевищувати або бути меншою за вста-

новлену нормами технологічного проектування. При перегріванні

слід включати вентиляцію (природну або примусову) для охолодження

внутрішнього повітря.

Для зниження температури внутрішнього повітря в теплицях

влітку слід використовувати теплозахисні екрани та екрани для за-

темнення, які зменшують надходження сонячної радіації або забілен-

ня скла різними барвниками (крейда, вапно, ультрамарин).

7.7. У весняних теплицях на зимовий период слід демонтувати

- 12 -

плівкові огороджувальні конструкції та металеві повітроводи.

Плівкові повітроводи на літній період демонтують та консер-

вують.

7.8. В перехідний період року при різких коливаннях зовніш-

ньої температури повітря, що викликає збільшення відносної воло-

гості повітря в теплицях, включають штучне обігрівання одночасно

з вентиляцією, аби запобігти конденсації парів та утворенню кра-

пель.

7.9. Система поливання після використання її для розчинів

пестицидів та мінеральних добрив підлягає промиванню теплою водою.

7.10. Експлуатація теплиць обслуговуючим персоналом повинна

провадитись з суворим дотриманням правил техніки безпеки.

Додаток 1

(обов'язковий)

снігового навантаження

Додаток 2

(обов'язковий)

снігового покриву для проектування теплиць

- 13 -

З М І С Т

___________________________________________________________________

Стор.

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ .................................. 1

2. ОБ'ЄМНО-ПЛАНУВАЛЬНІ ТА КОНСТРУКТИВНІ РІШЕННЯ ........ 2

3. ВОДОПРОВІД, ВОДОСТОКИ ТА ДРЕНАЖ ..................... 5

4. ОПАЛЕННЯ ТА ВЕНТИЛЯЦІЯ .............................. 7

5. ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНЕ ОБЛАДНАННЯ, АВТОМАТИЗАЦІЯ

ТА ВИРОБНИЧИЙ ЗВ'ЯЗОК ............................... 9

6. ОРГАНІЗАЦІЯ БУДІВЕЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА ................ 10

7. ВИМОГИ ДО ЕКСПЛУАТАЦІЇ ТЕПЛИЦЬ ...................... 11

ДОДАТОК 1 (обов'язковий).

ПРОФІЛЬ ПОКРИТТЯ ТА СХЕМИ РОЗПОДІЛУ СНІГОВОГО

НАВАНТАЖЕННЯ ........................................ 12

ДОДАТОК 2 (обов'язковий).

СХЕМАТИЧНА КАРТА РАЙОНУВАННЯ ТЕРИТОРІЇ УКРАїНИ

ПО ВАЗІ СНІГОВОГО ПОКРИВУ ДЛЯ ТЕПЛИЦЬ ............... 12

ГОСУДАРСТВЕННЫЕ СТРОИТЕЛЬНЫЕ НОРМЫ

УКРАИНЫ

З Д А Н И Я И С О О Р У Ж Е Н И Я

ТЕПЛИЦЫ И ПАРНИКИ

ДБН В.2.2-2-95

Издание официальное

Государственный комитет Украины по делам градостроительства и

архитектуры

(Госкомградостроительства Украины)

Киев 1995

РАЗРАБОТАНЫ: Обьединением УкрНИИагропроект

(ведущая)

к.э.н. А.Ф.Омельченко - руководитель,

С.И.Телюк - ответственный исполнитель,

к.т.н.Ю.И.Кошиц, Ю.П.Гайворонский,

М.И.Дейниченко, О.Я.Еремин,

Ю.Л.Замский,Е.Б.Коврига,

А.В.Кукушкин, В.С.Шеремет;

Украинским научным гигиеническим

центром МЗ Украины:

к.м.н.Н.П.Вашкулат;

Украинским государственным

проектным институтом сооружений

защищенного грунта:

В.Г.Притула,В.И.Роговой,М.А.Шелегеда,

В.П.Солдатенко,О.М.Суязов;

Институтом сооружений искусственного

климата:

к.т.н. П.Ф.Иваненко,

к.т.н. Ю.К.Розковшенко,

В.А.Вишневский,О.В.Карасев;

Минсельхозпродом Украины:

В.П.Яковенко,И.И.Бровко;

УкрНИИ пожарной безопасности МВД

Украины:

Н.В.Гузий, В.В.Денисенко;

Киевским государственным

техническим университетом

строительства и архитектуры:

к.т.н. К.Н.Гурин.

ВНЕСЕНЫ И ПОДГОТОВЛЕНЫ: Управлением государстваенных нормативов

и стандартов Минстройархитектуры Украины

УТВЕРЖДЕНЫ: Приказом Минстройархитектуры Украины от

27 января 1995г. N17 и введены в

действие с 1 февраля 1995г.

С введением в действие ДВН В.2.2-2-95 утрачивают силу на территории

Украины СНиП 2.10.04.-85.

@ Издательство "Укрархстройинформ"

ГОСУДАРСТВЕНЫЕ СТРОИТЕЛЬНЫЕ НОРМЫ УКРАИНЫ

-----------------------------------------------------------------

| Здания и сооружения ДБН В.2.2-2-95 |

| Теплицы и парники Вводится впервые |

-----------------------------------------------------------------

1. ОБЩИЕ ПОЛОЖЕНИЯ

1.1. Настоящие нормы распостраняются на проектирование новых и

реконструкцию действующих тепличных предприятий, отдельных теплиц и

парников для выращивания различных видов сельскохозяйственной про-

дукции.

1.2. При проектировании тепличных предприятий, теплиц и парни-

ков, а также отдельных сооружений вспомогательного назначения сле-

дует руководствоваться соответствующими нормами технологического

проектирования, СНиП 2.10.02-84, ІІ-108-78 и санитарными нормами.

При проектировании культивационных сооружений для промышленно-

го выращивания грибов следует руководствоваться строительными нор-

мами и правилами для промышленных зданий и сооружений и нормами

технологического проетирования таких сооружений.

1.3. При проектировании тепличных предприятий, отдельных теп-

лиц и парников предусматривать прогрессивные технологии и техничес-

кие решения, которые обеспечивают экономию топливно-энергетических

ресурсов, повышение урожайности, снижение себестоимости продукции,

эффективное использование капитальных вложений, образование благоп-

риятных условий для труда и охраны окружающей природной среды.

1.4. Тепличные предприятия, отдельные теплицы и парники, как

правило,следует размещать с учетом возможного использования нетради-

ционных источников энергии (геотермальные воды, низкопотенциальная

и бросовая теплота ТЭС, ДРЭС, АЭС и газокомпрессорных станций, сол-

нечная энергия, энергия ветра).

Теплицы весенне-летне-осеннего использования целесообраз-

но размещать при тепличных предприятиях, которые имеют теплицы кру-

глогодичного использования.

1.5 Степень огнестойкости и граничная огнестойкость строитель-

ных конструкций теплиц, парников и соединительных коридоров не нор-

мируются.

1.6. Общая площадь тепличных предприятий определяется суммой

площадей теплиц и площадей соединительных коридоров (включая техни-

ческие), измеряемых в пределах внутренней поверхности наружных стен

(цоколя).

В общую площадь теплиц не включаются площади технического

подполья высотой менее 1,8 м, а также площади всех ярусов внутрен-

них стелажей и лотков.

1.7. Расстояния между теплицами , которые эксплуатируются на

протяжении целого года (зимние), следует устанавливать не менее 6 м;

между теплицами, которые эксплуатируются весной, летом и осенью

(весенними), - не менее 1,5 м.

Подьезды к зданиям, а также проезды для пожарных машин необхо-

димо выполнять в соответствии с требованиями проектирования генера-

льных планов сельскохозяйственных предприятий.

1.8. Площадки для тепличных предприятий, отдельных теплиц и

парников должны быть спланированы с уклоном для отведения атмосфер-

ных стоков. Уклоны площадок определяются нормативными документами и

организацией рельефа местности согласно генеральному плану.

Отметка грунта в теплице должна быть не менее чем на 0,1 м, а

дорожки - не менее, чем на 0,2 м выше спланированной отметки учас-

тка вокруг теплицы.

Теплицы следует размещать на южных и юго-восточных склонах с

уровнем грунтовых вод не менее чем 1,5 м от поверхности в грунтовых

теплицах. Допускается строительство на уклонах каскадных теплиц.

На площадках с просадочными грунтами рекомендуется строитель-

ство гидропонных стелажных теплиц. При устройстве фундаментов теп-

лиц на просадочных грунтах следует предусматривать специальные про-

тивоосадочные мероприятия.

- 2 -

1.9. При разработке проектов реконструкции и технического пе-

ревооружения тепличных предприятий допускаются отклонения от норма-

тивов, которые должны учитывать требования техники безопасности,

санитарных правил, защиты окружающей среды и снижение эффективности

капитальных вложений.

1.10. Ориентация тепличных предприятий, отдельных теплиц и па-

рников относительно сторон света устанавливается нормами технологи-

ческого проектирования.

Теплицы должны размещаться с наветренной стороны по отношению

к источнику загрязнения их светопрозрачных ограждений и с подветре-

нной стороны - к препятствиям их обдувания ветром.

1.11. Теплицы классифицируются на основании следующих призна-

ков:

а) согласно функиональному назначению - на теплицы овощные, рассад-

ные (производство рассады для открытого грунта), цветочные (ора-

нжереи), селекционные;

б) согласно технологии выращивания расстений - на грунтовые (выра-

щивание сельхохозяйственных культур на грунтовых смесях) и гид-

ропонные (выращивание сельскохозяйственных культур на штучных

субстрактах в бассейнах или стеллажах);

в) согласно времени эксплуатации - на круглогодичные (с искусствен-

ным обогревом), весенне-летне-осенние (с обогревом за счет сол-

нечной радиации с дополнительным аварийным искусственным обогре-

вом);

г) согласно обьемно-планировочным и конструктивным решениям - на

ангарные (однопролетные) и блочные (многопролетные);

д) согласно типу ограждающих конструкций - на остекленные пленоч-

ные, из светопрозрачных синтетических материалов.

1.12. Размеры санитарно-защитных зон от теплиц и парников при

их биологическом обогревании должны составлять:

* на навозе - 100 м

* на мусоре - 300 м

1.13. Склады миниральных удобрений и пестицидов следует разме-

щать на территории тепличных предприятий с учетом сенитарных разры-

вов в соответствии с требованиями действующих санитарных норм прое-

ктирования промышленных предприятий.

1.14. При размещении биологических лабораторий по производству

биологических методов борьбы с вредителями и болезнями растений на

тепличных предприятиях их следует размещать на расстоянии не менее

50 м от производственных теплиц.

1.15. Внутриплощадочные дороги тепличных предприятий должны

иметь твердое покрытиеи соответствовать требованиям ДБН "Генераль-

ные планы сельскохозяйственных предприятий".

Площадки для приготовления компоста из навоза, приготовления и

хранения грунтовых смесей следует предусматривать с твердым гидрои-

золированным покрытием и размещать на 15 см ниже планировочной от-

метки территории.

1.16. При проектировании складских помещений, мастерских, ко-

тельных установок и других вспомогательных зданий следует придержи-

ваться противопожарных и санитарных норм, соответствующих ДБН и

СНиП.

1.17. При проектировании теплиц в районах с обьемом снегопере-

носа за зиму свыше 200 м3/м согласно СНиП 2.01.01.-82 необходимо

предусматривать искусственные снегозащитные мероприятия и устройс-

тва (при отсутствии естественных), совмещая их функцию с ветрозащи-

тной и ограждением территории.

В качестве снегозащитных устройств следует предусматривать ле-

сонасаждения, щиты и заборы.

2. ОБЬЕМНО-ПЛАНИРОВОЧНЫЕ И КОНСТРУКТИВНЫЕ РЕШЕНИЯ

2.1. Обьемно-планировочные и конструктивные решения тепличных

- 3 -

предприятий, отдельных теплиц и парников должны соответствовать но-

рмам технологического проектирования предприятий для выращивания

сельскохозяйственной продукции и обеспечить экономию топливно-эне-

гетических ресурсов за счет герметизации и теплоизоляции конструк-

ций и снижения их относительной площади.

Тип теплиц, количество пролетов определяется технико-экономи-

ческим обоснованием с учетом функционального их назначения. Парники

следует проектировать с односкатным или двухскатным покрытием.

2.2. Вспомогательные помещения для работающих в тепличных пре-

дприятиях следует проектировать в соответствии со СНиП 2.09.04-87,

СНиП 2.09.02-85* и нормами технологического проектирования. При

этом допускается не предусматривать отопление в переходах между

теплицами, которые эксплуатируются весной, летом и осенью (весен-

ние) и бытовыми помещениями. Бытовые помещения весенних теплиц пло-

щадью до 3,0 га допускается размещать в мобильных помещениях.

2.3. Геометрические размеры теплиц и парников должны принима-

ться в соответствии с технологической частью проекта. Ширина про-

лета однопролетных и многопролетных теплиц принимается исходя из

конструктивной особенности сооружения в зависимости от технико-

экономических обоснований. Высота теплиц должна определяться от от-

метки поверхности пола или грунта до низа конструкций или подве-

шенного оборудования и коммуникаций и назначаться из условий сво-

бодного проезда, предусмотренных технологией машин и механизмов,

но не менее 2,2 м. Пролет парников должен быть не менее чем 1,5 м.

2.4. Теплицы следует проектировать с металлическим или, при

технико-экономическом обосновании, деревянным каркасом. Парники

необходимо проектировать с деревянным или железобетонным каркасом.

В расчетах конструкций теплиц согласно СНиП 2.01.07-85 сле-

дует учитывать коэффициент надежности по назначению 0,9.

Несущие стальные конструкции теплиц допускается рассчитывать

вероятностно-экономическим методом согласно Пособию по проектиро-

ванию стальных конструкций к СНиП 11-23-81*.

2.5. Светопрозрачные ограждения зимних теплиц следует проек-

тировать из стекла, пленки, светопрозрачных синтетических материа-

лов, как правило, двухслойными или однослойными с дополнительными

трансформирующимися шторами или теплозащитным экраном, а весенних

теплиц - из пленки, снимаемой на зимний период.

В случаях, когда ограждения теплиц предусмотрено панелями из

светопрозрачных синтетических материалов, максимально допустимую

площадь теплиц предусматривать как для зданий V степени огнестой-

кости.

2.6. Высота цоколя теплиц должна быть не менее 0,3 м от по-

верхности почвы. Вокруг цокольной части теплиц необходимо преду-

сматривать отмостку.

2.7. Отметка верха фундаментов под опоры (стойки каркаса)

теплиц должна быть выше отметки поверхности почвы не менее чем

0,3 м. При размещении теплиц на наклонных площадях отметки

верха отдельных фундаментов допускается назначать переменными

с уклоном теплиц по рельефу местности, но не более:

- остекленных вдоль коньков (лотков) - 2 % ,

- поперек коньков (лотков) - 1,5%,

- пленочных (в обоих направлениях) - 3%

2.8. Уклон прямолинейных скатов покрытий теплиц надлежит при-

нимать не менее 45%, криволинейных, стрельчатого очертания - не

менее 20%.

В многопролетных теплицах ендовы необходимо проектировать в

виде лотков с уклоном не менее 0,2% и шириной не менее 0,2 м.

Уклон покрытия парников должен быть не менее 6%.

2.9. Суммарная площадь светонепроницаемых конструкций теплиц

должна составлять не более 15% общей площади при светопрозрачном

ограждении из стекла и 10% - при ограждении из пленки.

- 4 -

2.10. Для крепления стекла к шпросам должны применяться спе-

циальные зажимы (кляммеры, профильные элементы и др.), для герме-

тизации стыков стеклянных ограждений ( в местах сопряжения со

шпросами, в горизонтальных стыках) - прокладки или специальные эла-

стичные мастики, обеспечивающие воздухо-и влагонепроницаемость.

2.11. Антикоррозийную защиту строительных конструкций и изде-

лий следует назначать в соответствии с требованиями СНиП 2.03-11-

85. При этом среду внутри теплиц по степени агрессивного воздейст-

вия следует относить для стальных конструкций - к слабоагрессивной,

для алюминиевых и деревянных - к неагрессивной. Для железобетонных

конструкций, которые находятся в почве (фундаментные столбики грун-

товых и бассейновых теплиц, цоколей), стеллажей, и бассейнов следу-

ет принимать среднюю агрессивность среды в зависимости от принятой

технологии производства.

2.12. Нагрузки на строительные конструкции теплиц и парников

следует принимать в соответствии со СНиП 2.01.07-85, учитывая сле-

дующие требования:

а) вес снегового покрова на 1 м2 горизонтальной поверхности земли

при проектировании зимних теплиц с однослойными ограждениями,

с двухслойными ограждениями при подаче теплоносителя между слоя-

ми, а также однопролетных пленочных теплиц с двухслойным

ограждением следует принимать для районов:

І - 100 Па (10 кгс/м2);

ІІ - 150 Па (15 кгс/м2).

При проектировании весенних пленочных теплиц с однослойным

ограждением - 100 Па (10 кгс/м2) для всех районов Украины.

Районирование территории Украины по весу снегового покрова

для проектирования теплиц приведено в обязательном приложении 2.

Коеффициент перехода от веса снегового покрова на горизонталь-

ной поверхности земли к нормативной нагрузке на покрытие теплиц и

схемы распределения снеговой нагрузки необходимо принимать по обя-

зательному приложению 1. Расчетная снеговая нагрузка на покрытие

теплиц должна приниматься с коефициентом перегрузки 1,4;

б) скоростной напор ветра на открытой местности следует принимать

переменным по высоте с коэффициентом 1 на высоте 10 м; 0,6 - на

высоте 2 м и менее. Для промежуточных значений высот коэффици-

ент определяют линейной интерполяцией.

В районах городской застройки, лесних массивов и другой мест-

ности, на которой равномерно размещены препятствия высотой более

10 м и находятся с подветренной стороны теплицы на расстоянии не

более 30h (h-высота теплицы), нагрузка от скоростного напора сни-

жается на 30% от нагрузки на открытой местности.

Для пленочных теплиц указанные нагрузки от скоростного напо-

ра ветра уменьшаются на 20%;

в) нормативную нагрузку на несущие конструкции теплиц от шпалер

с подвешенными растениями следует принимать равной 150 Па

(15 кгс/м2) и относить к кратковременной с коэффициентом пере-

грузки 1,3;

г) водоотводящие лотки (металлические и деревянные) покрытий

многопролетных зимних теплиц необходимо проверять на норматив-

ную сосредоточенную вертикальную нагрузку 1000 Н(100 кг),

весенних пленочных теплиц на две сосредоточенные вертикальные

1000 Н(100 кг) каждая (приложенные на расстоянии между ними

1 м ) с коэффициентом перегрузки 1,2;

д) нагрузки от технологического оборудования (установок электро-

оборудования, трубопроводов и др.) следует принимать по данным

соответствующих частей проекта.

2.13. Расчетные величины кратковременных нагрузок или соот-

ветствующие им усилия следует умножать на коэффициенты сочетания

0,8, при сочетании двух и 0,7 при сочетании трех и более нагрузок.

2.14. Теплицы в сейсмических районах должны проектироваться

без учета сейсмических воздействий.

2.15. Толщину стальных гнутых профилей для ограждающих конст-

- 5 -

рукций теплиц необходимо принимать по расчету, но не менее 1 мм,

деталей крепления стекла и пленки - не менее 0,4 мм.

2.16. Гибкость сжатых стальных элементов каркаса теплиц не

должна превышать 180, растянутых стальных элементов и связей -

величин, указанных в СНиП ІІ-23-81* 1990 г.

Гибкость деревянных элементов каркаса теплиц не должна превышать

величин, указанных в СНиП ІІ-25-80.

2.17. Прогибы стальных конструкций теплиц должны соответ-

ствовать требованиям СНиП 2.01.07-85 разд. 10. При этом верти-

кальные относительные прогибы элементов остекленных теплиц не

должны превышать:

- для шпросов - 1/150;

- прогонов, ригелей, ферм, не загруженных технологическим

оборудованием, в зависимости от длины, при l=1м-1/120,

l=3 м-1/150, l=6м-1/200;

- лотков - 1/300;

- фермы, на которых размещено технологическое оборудование с

управлением с пола , - 1/250 их пролета.

Относительный прогиб изгибаемых элементов пленочных теплиц

не должен превышать 1/75 пролета.

2.18. При расчете стальных конструкций теплиц из гнутых про-

филей толщиной 3 мм и менее при двух и более гибах в поперечном

сечении и при отношении высоты стенки или ширины полки к радиусу

гиба менее 30 величины расчетного сопротивления стали на растяже-

ние, сжатие и изгиб следует увеличивать на 10%.

2.19. Деревянные конструкции теплиц следует проектировать в

соответствии с указаниями СНиП ІІ-25-80. При этом величины рас-

четного сопротивления древесины элементов каркаса пленочных теп-

лиц в расчетах их на воздействие ветровой и снеговой нагрузок

следует умножать на коэффициент условий работы, равный 1,3 (для

всех видов сопротивлений). Другие коэффициенты условия работы,

учитывающие воздействие кратковременных нагрузок, применять не

следует.

2.20. При расчете пленочных ограждений теплиц на воздейст-

вие ветровой нагрузки расчетное сопротивление полиэтиленовой

пленки (ГОСТ 10354) на растяжение следует принимать 5 МПа

(50 кгс/см2), модуль упругости 75 МПа (750 кгс/см2), на воздей-

ствие снеговой нагрузки или одновременно снеговой и ветровой на-

грузок величину расчетного сопротивления и модуля упругости

следует умножать на коэффициент 1,5.

2.21. Для теплиц следует применять стекло (ГОСТ ІІІ) унифици-

рованных размеров; толщину стекла следует назначать по расчету,

но не более 4 мм. Выбор стекла толщиной более 4 мм должен быть

технико-экономически обоснован.

2.22. При расчете стеклянных ограждающих конструкций теплиц

следует принимать: величину расчетного сопротивления стекла на

4

изгиб 12,5 МПа (125 кгс/см2), модуль упругости 7,3 х 10 МПа

5

(7,3 х 10 кгс/см2) и коэффициент поперечной деформации 0,22. При

этом расчетное сопротивление стекла следует умножать на следующие

коэффициенты условий работы:

- при закреплении стекла по всему контуру (профильными

элементами) - 1 ;

- при закреплении в отдельных точках контура (кляммерами и

т.п.) - 0,8. Величину расчетного сопротивления стекла

вертикальных ограждений необходимо умножать дополнительно

на коэффициент условия работы, равный 1,2.

3. ВОДОПРОВОД, ВОДОСТОКИ И ДРЕНАЖ

3.1. Нормы и режим водопотребления, качество и температуру

воды для полива и для других технологических целей следует прини-

мать в соответствии с технологическими и санитарными нормами

- 6 -

проектирования.

3.2. При проектировании систем водообеспечения и канализации

теплиц и парников следует руководствоваться указаниями действующих

нормативов по проеоктированию СНиП 2.04.01-85, СНиП 2.04.02-84 и

СНиП 2.04.03-85 с учетом требований этого раздела.

3.3. Для полива в теплицах и парниках и для других производст-

венных целей, как правило, необходимо использовать техническую воду

из поверхностных источников, которая не загрязнена вредными химиче-

скими и биологическими компонентами. В случае ее недостатка допус-

кается использование для этих целей питьевой воды при условии над-

лежащего обоснования.

Если в сеть производственного водопровода подаются удобрения

или другие вещества, эта сеть должна соединяться с хозяйственно-

питьевым водопроводом с разрывом струи не менее 50 мм от максималь-

ного уровня воды в баке или в резервуаре до низа трубопровода, ко-

торый подадет воду.

3.4. Внутреннее и внешнее пожаротушение теплиц и парников не

предусматривать, если такое пожаротушение не требуется для склад-

ских и вспомогательных зданий.

3.5. Внутренний водопровод теплиц должен подключаться к наруж-

ному, как правило, единым вводом.

3.6. Водопровод в теплицах должен быть оборудован форсунками

или капельницами для полива почвы, форсунками и другими технически-

ми средствами для увлажнения воздуха, а также кранами для полива,

мытья проездов и для других технологических целей. Разрешается

транзитная прокладка сквозь теплицы на опорах трудопроводов систем

хозяйственно-питьевого водопровода без раздаточных кранов.

В теплицах, предназначенных для выращивания овощей на искусст-

венных субстратах, водопровод должен быть оборудован в соответствии

с требованием технологии.

Водопровод парников должен иметь краны для полива.

3.7. Постоянный свободный напор в трубопроводах возле форсу-

нок и капельниц, зоны их действия и другие характеристики, необ-

ходимые при проектировании, следует принимать согласно данным

заводов-поставщиков оборудования.

3.8. Краны для полива должны иметь условный диаметр 20 мм.

Радиус зоны обслуживания одним краном не должен превышать 45 м.

3.9. Внутренние сети водопровода и водостоков теплиц следует

проектировать, как правило, из неметаллических труб; гребенки,

фасонные части, их соединения, а при обосновании магистральные

трубопроводы, которые прокладываются в коридорах и теплицах, -

из металла.

3.10. Внутренние сети водопровода и водостоков теплиц допус-

кается прокладывать на поверхности земли и в земле.

3.11. На вводах в теплицы следует предусматривать водомеры.

Допускается установка водомеров на блок теплиц.

3.12. Запорную арматуру необходимо устанавливать на вводах

в теплицы и на ответвлениях от магистральных трубопроводов теплиц

и парников.

3.13. Управление поливом следует предусматривать, как правило,

дистанционным по заданной программе.

3.14. Категория надежности систем водоснабжения теплиц должна

быть не ниже ІІ, парников - не ниже ІІІ согласно классификацции

СНиП 2.04.02-84. Уменьшение подачи воды на технологические нужды на

период ликвидации аварии систем водоснабжения определяется техноло-

гическими требованиями.

Категория надежности в энергообеспечении насосных станций для

пожаротушения, там, где это необходимо, должна быть 1 категории.

- 7 -

3.15. Многопролетные зимние теплицы следует проектировать, как

правило, с внутренними водостоками для отведения атмосферных осад-

ков с лотков покрытия. Многопролетные весенние и однопролетные ве-

сенние и зимние теплицы необходимо проектировать без внутренних

водостоков. Из теплиц площадью до 0,2 га допускается, при обоснова-

нии, отведение дождевых вод через внутренние водостоки на отмостку

и рельеф местности.

3.16. Расчетные расходы дождевых вод при гидравлическом рас-

чете лотков на покрытии теплиц и сетей внутренних водостоков сле-

дует определять по методу их предельных интенсивностей. При этом

период однократного превышения интенсивности дождя в расчетах

внутренних водостоков необходимо принимать, как правило, равным

0,5 года. Интенсивность дождя (л/сек. на 1 га местности) принимать

на протяжении 20 минут. Допускается устройство одной водосливной

воронки в одной ендове при обеспечении приема расчетного количест-

ва дождевых вод.

3.17. В зависимости от гидрогеологических условий площадки

строительства необходимо предусматривать закрытый дренаж в зимних

групповых теплицах и в рассадных отделениях весенних теплиц.

Расстояние от проектной отметки поверхности почвы до верха

дренажа должно быть не менее 0,7 м. Устройство дренажа в парниках

не допускается.

3.18. Дренаж должен обеспечивать оптимальный воздушно-влаж-

ностный режим корнеобитаемого слоя, своевременное отведение дренаж-

ных стоков согласно требованиям норм технологического проектирова-

ния, а также предотвращение загрязнения грунтовых вод пестицидами

и минеральными удобрениями.

В особых природно-климатических условиях (просадочность, на-

бухающие грунты, подрабатываемые территории, наличие подземных вод

ІІ пояса зоны санитарной охраны для предотвращения попадания дре-

нажных вод в грунт и подземные воды) необходимо предусматривать

гидроизоляционный экран.

3.19. Способ полива растений в теплицах и расходы воды при

поливе растений определяются нормами технологического проектирова-

ния.

3.20. Промывные и дренажные сточные воды тепличных предприя-

тий могут быть носителями остаточного количества пестицидов. Они

подлежат обязательной очистке и обеззараживанию в водонепроницае-

мых емкостях.

4. ОТОПЛЕНИЕ И ВЕНТИЛЯЦИЯ

4.1. Отопление и вентиляцию теплиц и парников следует проекти-

ровоать в соответствии с указаниями СНиП 2.04.05-91 и с учетом

норм этого раздела.

4.2. Отопление и вентиляция теплиц и парников совместно с дру-

гими системами должны обеспечивать в них параметры микроклимата

(температуру воздуха и почвы, относительную влажность и скорость

движения внутреннего вовздуха), установленные требованиями норм

технологического проектирования теплиц для выращивания различных

видов сельскохозяйственной продукции.

Необходимость устройства системы отопления теплиц и парников,

а также ее мощности следует определять расчетом.

4.3. Теплоснабжение теплиц и парников, как правило, должно

осуществляться за счет использования вторичных энергоресурсов

промышленных предприятий, ТЭС, ТЭЦ, АЭС, газокомпрессорных станций,

теплоты геотермальных вод, других источников, при их отсутствии -

от собственных источников теплоты.

4.4. При использовании для отопления теплиц вторичных энерго-

ресурсов допускается применять схемы теплоснабжения с использова-

нием пиковой котельной. При этом общая мощность ее не должна пре-

вышать 50% максимальных часовых расходов теплоты.

4.5. Расчетные параметры внутреннего воздуха и температуру

- 8 -

почвы теплиц следует принимать в соответствии с требованиями норм

технологического проектирования теплиц для выращивания различных

видов сельскохозяйственной продукции.

4.6. Расчетные параметры наружного воздуха следует принимать

согласно СНиП 2.01.01-82:

а) в холодный период года для зимних теплиц - среднюю температуру

наиболее холодных суток с обеспечением 0,92, среднюю относитель-

ную влажность наиболее холодного месяца и среднюю скорость вет-

ра за январь; для весенних теплиц - среднюю температуру наибо-

лее холодного месяца за период эксплулатации, сниженную наполо-

вину максимальной суточной амплитуды температуры воздуха, сред-

нюю относительную влажность и среднюю скорость ветра в этом ме-

сяце. Протяженность отопительного периода и среднюю температуру

за этот период для зимних теплиц принимать по периоду со средней

суточной температурой воздуха ниже 10 град. С.

б) в теплый период года (для всех теплиц) - среднюю температуру и

среднюю относительную влажность самого жаркого месяца, среднюю

скорость ветра за июль.

4.7. Отопление и вентиляцию теплиц и парников следует проек-

тировать с учетом поступлений тепла, аккумулированного почвой в

дневное время (холодный период года) и от солнечной радиации

(теплый период года).

При расчете водяного отопления необходимо учитывать лучистую

составляющую теплоотдачи нагревательных приборов (трубами) и из-

менение теплоотдачи по их длине.

4.8. В зимних теплицах следует предусматривать водяное отоп-

ление или водяное в сочетании с воздушным (комбинированное отоп-

ление) и водяной обогрев почвы или подбассейновый обогрев в гидро-

понных теплицах. Комбинированную систему отопления необходимо пре-

дусматривать, как правило, в зонах с наружной температурой наибо-

лее холодных суток минус 20 град. С и ниже, в остальных районах ее

применение должно быть обосновано. Тепловую мощность воздушного

обогрева в системе комбинированного отопления рекомендуется прини-

мать в однопролетных теплицах равной 35-50%, в многопролетных

20-40% общего расхода теплоты в расчетный период. Часть расхода

теплоты на воздушный обогрев может уточняться технико-экономиче-

ским обоснованием.

В весенних теплицах, как правило, следует предусматривать

воздушное отопление от калориферов и теплогенераторов, при обос-

новании - водяное отопление с регистрами из труб.

4.9. При проектировании систем отопления теплиц температуру

теплоносителя следует принимать не более 150 град.С.

4.10. Приборы отопления в теплицах следует размещать:

- в верхней зоне - под покрытием, водосточными желобами,

карнизами и под теплозащитными экранами, при их наличии;

- в средней зоне - у наружных стен, на внутренних стойках

каркаса, затяжках рам или нижних поясах ферм и между рядами

растений;

- в нижней зоне - на почве между рядами растений, по контуру

наружныйх стен на глубине 0,1-0,2 м и для обогрева почвы

на глубине не менее 0,4 м от проектной отметки поверхности

почвы до верха труб отопления или под слоем субстрата для

его обогрева.

4.11. Трубы для обогрева почвы следует располагать равномерно

по площади теплиц на расстояниях, определяемых теплотехническим

расчетом.

4.12. Для водяного отопления теплиц в качестве отопительных

приборов принимаются (в зависимости от температуры теплоносителя):

стеклянные, пластмассовые, стальные гладкие и ребристые трубы с

соответствующей антикоррозийной защитой. Применение стальных

труб для подпочвенного обогрева не допускается.

4.13. Системы отопления и вентиляции должны обеспечивать

равномерную температуру и скорость движения воздуха в соответствии

- 9 -

с технологическими нормами. Для этого рекомендуется: в зону высотой

1 м от поверхности почвы подавать не менее 40% общего количества

теплоты, включая теплоту обогрева почвы; в остальной зоне удель-

ная (на 1 м2 поверхности ограждений) теплоотдача отопительных при-

боров, располагаемых на вертикальных ограждениях (стенах), должна

быть на 25% больше теплоотдачи приборов, располагаемых на наклон-

ных ограждениях (покрытии).

4.14. Запорная и регулирующая арматура должна обеспечивать

раздельное включение (выключение) и регулирование теплоотдачи при-

боров отопления, размещенных в верхней, средней и нижней зонах

теплицы.

4.15. Теплица должна быть оборудована системой вентиляции.

Расчет вентиляции теплиц следует производить с учетом удаления

теплоизбытков от солнечной радиации в теплый период года.

4.16. В теплицах необходимо предусматривать, как правило,

естественную вентиляцию. Если она не обеспечивает требуемых па-

раметров внутреннего воздуха, допускается применять смешанную

вентиляцию (с естественным и механическим побуждением) и испари-

тельное охлаждение с увлажнением воздуха.

4.17. Проемы для естественной вентиляции (притока и удаления

воздуха) в многопролетных теплицах шириной свыше 25 м следует

располагать в покрытии - вдоль коньков, во всех однопролетных и

многопролетных шириной менее 25 м - в наружных стенах (для прито-

ка) и в покрытии (для удаления).

Открывание и закрывание вентиляционных проемов должно быть

механизировано.

В теплицах с воздушным отоплением необходимо предусматривать

использование вентиляторов отопления для вентиляции в теплый пе-

риод года.

Вентиляция парников осуществляется подниманием (открыванием)

парниковых рам или покрытия из пленки.

4.18. В однопролетных теплицах площади приточных и вытяжных

проемов для естественной вентиляции следует определять расчетом.

В многопролетных теплицах, предназначенных для выращивания

овощей, общую площадь проемов для естественной вентиляции необходи-

мо принимать не менее 30% общей поверхности ограждения теплиц.

В многопролетных теплицах, предназначенных для выращивания

рассады (высаживаемой в открытый грунт), общую площадь проемов для

естественной вентиляции следует принимать в соответствии с требо-

ваниями технологии.

4.19. Расчеты паропроводов для термического обеззараживания

грунта, давление пара и его температуру, средние затраты пара на

1м2 площади теплицы принимать согласно нормам технологического

проектирования.

Количество и места подключения на паропроводах определяются

технологическими требованиями и архитектурно-планировочным реше-

нием теплицы.

Тепловые пункты в теплицах устраивать согласно СНиП

2.04.07-86.

5. ЭЛЕКТРОТЕХНИЧЕСКОЕ ОБОРУДОВАНИЕ, АВТОМАТИЗАЦИЯ И

ПРОИЗВОДСТВЕННАЯ СВЯЗЬ

5.1. Электротехническое оборудование следует проектировать в

соответствии с правилами устройств электроустановок (ПУЭ).

5.2. Согласно степени надежности электроснабжения на теплич-

ных предприятиях к потребителям ІІ категории надежности относятся:

индивидуальные приблочные котельные, насосные группы тепловых

пунктов тепличных блоков, насосные системы водоснабжения и кана-

лизации, центральные тепловые пункты, насосные для подачи пита-

тельного раствора в гидропонных теплицах.

К І категории надежности электроснабжения следует относить

приемные станции охранной и пожарной сигнализации. Другие электро-

потребители тепличных комбинатов относятся к потребителям ІІІ ка-

- 10 -

тегории.

5.3. В проездах теплиц и коридорах следует предусматривать

искусственное освещение, преимущественно люминесцентными лампами.

Освещение на уровне пола должно быть не более 10 лк.

5.4. Облучение растений должно осуществляться высокоэффектив-

ным облучательным оборудованием в соответствии с требованиями

норм технологического проектирования теплиц для выращивания раз-

личных видов сельскохозяйственной продукции. Расстояние между

облучательным оборудованием и высотой его подвески должно опре-

деляться расчетом.

5.5. Прокладку в теплицах распределительных сетей, кабелей

и приводов в пластмассовых трубах следует выполнять открыто в

лотках.

5.6. В теплицах, как правило, следует предусматривать автома-

тическое регулирование и контроль параметров среды обитания для

растений, установленных нормами технологического проектирования

с использованием методов регулирования от простых контактных до

ЭВМ в зависимости от энергопотребления теплиц и требований задания

на проектирование.

5.7. На тепличных предприятиях следует предусматривать адми-

нистративно-хозяйственную связь. Директорскую - на предприятиях

площадью 6,0-12,0 га, диспетчерскую - на предприятиях площадью

18,0 га и более.

5.8. Проектирование систем автоматизации и связи осуществлять

согласно действующим нормативным документам.

6. ОРГАНИЗАЦИЯ СТРОИТЕЛЬНОГО ПРОИЗВОДСТВА

6.1. Организация строительного производства тепличных пред-

приятий и отдельных теплиц должна быть направлена на решение ор-

ганизационных, технических и технологических вопросов для дости-

жения конечного результата-введения в действие обьекта с необхо-

димым качеством и в установленные сроки.

6.2. При строительстве больших тепличных предприятий площадью

более 30 га должно предусматриваться, как правило, их строительство

и ввод в эксплуатацию пусковыми очередями, которые предусмотрены

проектом.

6.3. При организации строительного производства должно обес-

печиваться выполнение строительных, монтажных и специальных работ

поточным методом с соблюдением технологической последовательности

и их технически обоснованного совмещения.

6.4. Основной работе по возведению тепличных предприятий и

отдельных теплиц должны предшествовать работы подготовительного

периода:

- создание геодезического разбивочного основания, срезка

растительного слоя грунта и обеспечение его хранения,

вертикальная планировка территории, создание подьездных ав-

томобильных дорог, прокладка инженерных сетей, обеспечение

строительной площадки противопожарным водоснабжением.

6.5. При вертикальной планировке территории в границах теплиц

открывают котлован до отметки минус 0,600, а также создают проект-

ный уклон к дренажной системе.

6.6. После окончания работ по вертикальной планировке следует

произвести работы по устройству основания (искусственного или

естественного) согласно СНиП 3.02.01-87.

В случае, если предусматривается проектом производство спе-

циальных работ (просадочность грунтов, подработанные территории

и др.) по устройству основания, они должны выполняться до верти-

кальной планировки территории,

- 11 -

6.7. Точность разбивки осей теплиц должна отвечать требовани-

ям, установленным СНиП 3.01.03-84.

6.8. Разбивку мест установки столбчатых фундаментов осущест-

влять этапами: вначале выносятся маячные столбчатые фундаменты,

затем рядовые.

6.9. Отклонения отметок верхнего уровня смонтированных столб-

чатых фундаментов от проектных не должны превышать 13 мм, смещение

от осей - 15 мм и должно составлять не более 36 мм на всю длину

теплицы.

6.10. Обратную засыпку фундаментов производить с послойной

трамбовкой грунта.

6.11. Монтаж металлоконструкций теплиц следует вести в соот-

ветствии с монтажными схемами заводов-изготовителей, указаний по

организации строительных и монтажных работ к проекту с обязатель-

ным обеспечением устойчивости всего сооружения и отдельных его

частей.

6.12. Укрупненную сборку металлических рам блочных теплиц

следует выполнять на отдельной площадке, которая располагается ря-

дом, а ангарных теплиц - вдоль наружных осей теплицы.

6.13. Остекление кровли теплиц следует выполнять поточным

методом, начиная со стороны преобладающих ветров и только после

монтажа систем отопления и остекления торцов и боковых стен.

6.14. Запрещается осуществлять остекление теплиц в зимний

период и оставлять остекленную теплицу в зимний период без

отопления.

6.15. Защиту строительных конструкций теплиц от коррозии

следует производить согласно указанию СНиП 3.04.03-85.

6.16.При производстве строительно-монтажных работ следует

соблюдать правила техники безопасности в строительстве согласно

СНиП ІІІ-4-80*, изд. 1989 г.

7. ТРЕБОВАНИЯ К ЭКСПЛУАТАЦИИ ТЕПЛИЦ

7.1. Для предотвращения разрушений конструкций и стекла

теплиц от снеговой нагрузки запрещается оставлять застекленную

теплицу в зимний период без отопления. Запрещается накапливать

снег на теплице. При снегопадах, чтобы избежать превышения рас-

четной нагрузки от снега, необходимо форсировать систему отоп-

ления.

7.2. В процессе эксплуатации теплиц следует внимательно сле-

дить за состоянием антикоррозийного покрытия металлоконструкций.

Поврежденные места должны быть окрашены после очистки и шпаклевки.

Запрещается применять краски и лаки, основанием которых являются

каменноугольные смолы, так как они содержат вещества, вредные

для растений.

7.3. Необходимо тщательно следить и своевременно ремонтировать

стыки стекла, их герметичность, чтобы избежать потерь теплоты через

неплотности.

7.4. Технология замены почвы или ее заменителя должна исклю-

чать возможность разрушения труб, находящихся в почве для ее

обогрева.

7.5. Следует своевременно выполнять ремонтные работы металло-

конструкций после дезинфекции помещений соединениями серы (S).

7.6. Максимальная и минимальная температура внутреннего воз-

духа в теплицах не должна превышать или быть менее установленной

нормами технологического проектирования. При перегреве следует

включать вентиляцию (естественную или искусственную) для охлажде-

- 12 -

ния внутреннего воздуха.

Для снижения температуры внутреннего воздуха в теплицах в

летний период следует использовать теплозащитные экраны и экраны

для затемнения, которые уменьшают поступление солнечной радиации,

или побелку стекла различными красителями (мел, известь, ультра-

марин).

7.7. В весенних теплицах на зимний период следует демонтиро-

вать пленочные ограждающие конструкции и металлические воздухо-

воды.

Пленочные воздуховоды на летний период демонтируют и консер-

вируют.

7.8. В переходный период года при резком колебании наружной

температуры воздуха, что вызывает увеличение относительной влаж-

ности воздуха в теплицах, включают искусственный обогрев одновре-

менно с вентиляцией для избежания конденсации паров и образования

капель.

7.9. Система полива после использования ее для растворов

пестицидов и минеральных удобрений подлежит промывке теплой водой.

7.10. Эксплуатация теплиц обслуживающим персоналом должна

производиться со строгим соблюдением правил техники безопасности.

Приложение 1

(обязательное)

снеговой нагрузки

Приложение 2

(обязательное)

снегового покрова для проектирования теплиц

- 13 -

СОДЕРЖАНИЕ

_________________________________________________________________

Стр.

1. ОБЩИЕ ПОЛОЖЕНИЯ ........................................... 1

2. ОБЬЕМНО-ПЛАНИРОВОЧНЫЕ И КОНСТРУКТИВНЫЕ РЕШЕНИЯ ............ 2

3. ВОДОПРОВОД, ВОДОСТОКИ И ДРЕНАЖ ............................ 5

4. ОТОПЛЕНИЕ И ВЕНТИЛЯЦИЯ .................................... 7

5. ЭЛЕКТРОТЕХНИЧЕСКОЕ ОБОРУДОВАНИЕ, АВТОМАТИЗАЦИЯ И

ПРОИЗВОДСТВЕННАЯ СВЯЗЬ .................................... 9

6. ОРГАНИЗАЦИЯ СТРОИТЕЛЬНОГО ПРОИЗВОДСТВА .................... 10

7. ТРЕБОВАНИЯ К ЭКСПЛУАТАЦИИ ТЕПЛИЦ .......................... 11

ПРИЛОЖЕНИЕ 1 (обязательное)

ПРОФИЛЬ ПОКРЫТИЯ И СХЕМЫ РАСПРЕДЕЛЕНИЯ СНЕГОВОЙ НАГРУЗКИ... 12

ПРИЛОЖЕНИЕ 2 (обязательное)

СХЕМАТИЧЕСКАЯ КАРТА РАЙОНИРОВАНИЯ ТЕРРИТОРИИ УКРАИНЫ

ПО ВЕСУ СНЕГОВОГО ПОКРОВА ДЛЯ ТЕПЛИЦ ...................... 12

1

Смотреть полностью


Скачать документ

Похожие документы:

  1. Про затвердження правил пожежної безпеки в україні наказ міністерства україни з питань надзвичайних ситуацій від 19 жовтня 2004 року n 126 зареєстровано в міністерстві юстиції україни

    Закон
    ... природному газі, затвердженим наказом ДержавногокомітетуУкраїни у справах містобудування та архітектури від 20.09.94 ... Голова ДержавногокомітетуУкраїни з питань будівництва та архітектури В. І. Череп Заступник Голови ДержавногокомітетуУкраїни з ...
  2. Про затвердження правил пожежної безпеки в україні наказ міністерства україни з питань надзвичайних ситуацій від 19 жовтня 2004 року n 126 зареєстровано в міністерстві юстиції україни

    Документ
    ... природному газі, затвердженим наказом ДержавногокомітетуУкраїни у справах містобудування та архітектури від 20.09.94 ... Голова ДержавногокомітетуУкраїни з питань будівництва та архітектури В. І. Череп Заступник Голови ДержавногокомітетуУкраїни з ...
  3. Про затвердження правил пожежної безпеки в україні наказ міністерства україни з питань надзвичайних ситуацій від 19 жовтня 2004 року n 126 зареєстровано в міністерстві юстиції україни 4 листопада 2004 р за n 1410/10009

    Закон
    ... природному газі, затвердженим наказом ДержавногокомітетуУкраїни у справах містобудування та архітектури від 20.09.94 ... Голова ДержавногокомітетуУкраїни з питань будівництва та архітектури В. І. Череп Заступник Голови ДержавногокомітетуУкраїни з ...
  4. Державний комітет України по земельних ресурсах Проект “Видача державних актів на право власності на землю у сільській місцевості та розвиток системи кадастру Земельне законодавство України Збірник законодавства у двох томах Упорядник

    Закон
    ... ДержавнийкомітетУкраїни по житлово-комунальному господарству; ДКЛГ – Державнийкомітет лісового господарства України; ДКПідпр-ва – Державнийкомітет ... забезпечення об’єкта архітектури і визначення розмі ... України 24.03.92 № 37 Наказ Держкоммістобудування ...
  5. ПРАВИЛА ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ В УКРАЇНІ Затверджено Наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 19 жовтня 2004 р

    Документ
    ... -технічну комісію, затвердженим наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту ... на природному газі, затвердженим наказом ДержавногокомітетуУкраїни у справах містобудування та архітектури від 20.09.94 N 35 ...

Другие похожие документы..