textarchive.ru

Главная > Документ


а) в холодний період року для зимових теплиць - середню температу-

ру найбільш холодної доби з забезпеченням 0,92, середню від-

носну вологість найбільш холодного місяця та середню швидкість

вітру за січень; для весняних теплиць - середню температуру

найбільш холодного місяця за період експлуатауції, знижену на-

половину максимальної добової амплітуди температури повітря,

середню відносну вологість та середню швидкість вітру в цьому

місяці. Тривалість опалювального періоду та середню температуру

за цей період для зимових теплиць приймати по періоду з серед-

ньою добовою температурою повітря нижче 10 град. С;

б) в теплий період року (для всіх теплиць) - середню температуру

та середню відносну вологість найбільш жаркого місяця, серед-

ню швидкість вітру за липень.

4.7. Опалення та вентиляцію теплиць та парників слід проек-

тувати з урахуванням надходження теплоти, акумульованої грунтом

в денні години (холодний період року) та від сонячної радіації

(теплий період року).

При розрахунку водяного опалення необхідно враховувати про-

менисту складову тепловіддачі нагрівальних приладів (труб) та

зміну тепловіддачі за їх довжиною.

4.8. В зимових теплицях слід передбачати водяне опалення

або водяне в поєднанні з повітряним (комбіноване опалення) та

водяне обігрівання грунту або підбасейнове обігрівання в гідро-

понних теплицях. Комбіновану систему опалення необхідно передба-

чати, як правило, в зонах з зовнішньою температурою найбільш хо-

лодної доби мінус 20 град.С та нижче, в інших районах його засто-

сування повинно бути обгрунтовано. Теплову потужність повітряно-

го обігрівання в системі комбінованого опалення рекомендується

приймати в однопрогонових теплицях 35-50%, в багатопрольотних -

20-40% загальних витрат теплоти на розрахунковий період.

Частина витрат теплоти на повітряне обігрівання може уточнюва-

тись техніко-економічним обгрунтуванням.

У весняних теплицях, як правило, слід передбачати повітряне

опалення від калориферів і теплогенераторів, при обгрунтуванні -

водяне опалення з регістрами з труб.

4.9. При проектуванні систем опалення теплиць температуру

теплоносія слід приймати не більше як 150 град. С.

4.10. Прилади опалення в теплицях слід розміщувати:

- у верхній зоні - під покриттям, водостічними жолобами,

карнизами, під теплозахисними екранами при їх наявності;

- в середній зоні - біля зовнішніх стін, на внутрішніх

колонах каркасу, затяжках рам або нижніх поясах ферм

та між рядами рослин;

- в нижній зоні - на грунті між рядами рослин, по контуру

зовнішніх стін на глибині 0,1-0,2 м та для обігрівання

грунту до верху труб опалення або під шаром субстрату

для його обігрівання.

4.11. Труби для обігрівання грунту слід розміщувати рів-

номірно на площі теплиць на відстанях, що визначаються тепло-

технічним розрахунком.

4.12. Для водяного опалення теплиць приймаються опалювальні

прилади (в залежності від температури теплоносія): скляні, пласт-

масові, сталеві гладкі та ребристі труби з відповідним антикоро-

зійним захистом. Застосовувати сталеві труби для підземного обі-

грівання не допускається.

4.13. Системи опалення та вентиляції повинні забезпечувати

рівновмірно температуру та швидкість руху повітря відповідно до

технологічних норм. Для цього рекомендується: в зону заввишки

1 м від поверхні грунту подавати не менше як 40% загальної кіль-

- 9 -

кості теплоти, включаючи теплоту обігрівання грунту; в решті

зони питома (на 1 м2 поверхні огородження) тепловіддача опалю-

вальних приладів, що розміщуються на вертикальних огородженнях

(стінах), повинна бути на 25% більше ніж тепловіддача приладів,

розміщених на похилих огородженнях (покритті).

4.14. Запірна та регулювальна арматура повинні забезпечувати

роздільне включення (виключення) та регулювання тепловіддачі

приладів опалення, розміщених у верхній, середній та нижній зонах

теплиці.

4.15. Теплиці мають бути обладнані системою вентиляції.

Розрахунок вентиляції теплиць слід виконувати з урахуванням

вилучення теплонадлишків від сонячної радіації в теплий період ро-

ку.

4.16. В теплицях необхідно передбачати, як правило, природну

вентиляцію. Якщо вона не забеспечує потрібних параметрів внутріш-

нього повітря, допускається застосовувати змішану вентиляцію ( в

поєднанні природної з механічною) та випарне охолодження із зволо-

женням повітря.

4.17. Прорізи для природної вентиляції (приплив та видалення

повітря) в багатопрогонових теплицях завширшки більше як 25 м

слід розміщувати в покритті - вздовж гребенів, у всіх однопрого-

нових та багатопрогонових завширшки менше як 25 м - в зовнішніх

стінах (для припливу) та в покритті (для видалення).

Відкривання та закривання вентиляційних прорізів повинно бути

механізованим.

В теплицях з повітряним опаленням необхідно передбачати вико-

ристання вентиляторів опалення для вентиляції в теплий період року.

Вентиляція парників здійснюється підніманням (відкриванням)

парникових рам або плівкового покриття.

4.18. В однопрогонових теплицях площі припливних та витяжних

прорізів для природної вентиляції слід визначати розрахунком.

В багатопрогонових теплицях, призначених для вирощування

овочів, загальну площу прорізів для природної вентиляції необхід-

но приймати не менше як 30% загальної поверхні огородження теплиць.

В багатопрогонових теплицях, призначених для вирощування

розсади (що потім висаджується у відкритий грунт), загальну площу

прорізів для природної вентиляції слід приймати у відповідності

з потребами технології.

4.19. Розрахунки паропроводів для термічного знезараження

грунту, тиск пари та її температуру, середні витрати пари на 1м2

площі теплиці приймати згідно з нормами технологічного проекту-

вання.

Кількість та місця розміщення підключень на паропроводах

визначається технологічними вимогами та архітектурно-планувальним

рішенням теплиці.

Теплові пункти в теплицях влаштовувати згідно з СНиП

2.04.07-86.

5. ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНЕ ОБЛАДНАННЯ, АВТОМАТИЗАЦІЯ ТА

ВИРОБНИЧИЙ ЗВ'ЯЗОК

5.1. Електротехнічне обладнання слід проектувати відповідно до

правил влаштування електроустановок (ПВЕ).

5.2. Згідно із ступенем надійності електропостачання теплич-

них підприємств до споживачів ІІ категорії надійності відносять-

ся: індивідуальні приблочні котельні, насосні групи теплових

пунктів тепличних блоків, насосні системи водопостачання та кана-

лизації, центральні теплові пункти, насосні для подачі живильного

розчину в гідропонних теплицях.

До І категорії надійності енергопостачання слід відносити

приймальні станції охоронної та пожежної сигналізації. Решта

електроспоживачів тепличних комбінатів відноситься до споживачів

ІІІ категорії.

- 10 -

5.3. В проїздах теплиць та коридорах слід передбачати штуч-

не освітлення, переважно люмінесцентними лампами. Освітлення на

рівні підлоги повинно бути не більше як 10 лк.

5.4. Опромінення рослин повинно виконуватись високоефектив-

ним опромінювальним обладнанням відповідно до вимог норм техно-

логічного проектування теплиць для вирощування різних видів

сільськогосподарської продукції.

Відстань між опромінювальним обладнанням та висотою його

підвіски повинна визначатися розрахунком.

5.5. Прокладання в теплицях розподільчих мереж, кабелів

та проводів в пластмасових трубах слід виконувати відкрито в

лотках.

5.6. В теплицях слід передбачати, як правило, автоматичне

регулювання та контроль параметрів життєздатного середовища для

рослин, встановлених нормами технологічного проектування з вико-

ристанням методів регулювання від простих контактів до ЕВМ в за-

лежності від енергоспоживання теплиць та вимог завдання на про-

ектування.

5.7. На тепличних підприємствах слід передбачати адміні-

стративно-господарський зв'язок. Директорський - на підприємствах

площею 6,0-12,0 га; диспетчерський - на підприємствах площею

18,0 га та більше.

5.8. Проектування систем автоматизації та зв'язку виконувати

згідно з діючими нормативними документами.

6. ОРГАНІЗАЦІЯ БУДІВЕЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА

6.1. Організація будівельного виробництва тепличних підпри-

ємств та окремих теплиць повинна бути спрямована на вирішення орга-

нізаційних, технічних та технологічних питань для досягнення

кінцевого результату - введення в дію об'єкта з необхідними якостя-

ми та в установлені строки.

6.2. При будівництві великих тепличних підприємств площею

більше як 3,0 га повинно передбачатись, як правило, їх будівництво

та введення в експлуатацію пусковими чергами, які передбачені про-

ектом.

6.3. При організації будівельного виробництва повинно забез-

печуватись виконання будівельних, монтажних і спеціальних робіт

потоковими методами з витриманням технологічної послідовності і

їх технічно обгрунтованого сумісництва.

6.4. Основній роботі по зведенню тепличних підприємств та

окремих теплиць повинні передувати роботи підготовчого періоду:

- створення геодезичної розбивочної основи, зрізка рослинного

шару грунту та забезпечення його зберігання, вертикальне

планування території, створення під'їзних автошляхів, про-

кладання інженерних мереж, забезпечення будівельного май-

данчика протипожежним водопостачанням.

6.5. При вертикальному плануванні території в межах теплиць

виривають котлован до позначки мінус 0,600, а також створюють

проектний ухил до дренажної мережі.

6.6. Після закінчення робіт по вертикальному плануванню

слід виконати роботи по влаштуванню основи (штучної або природ-

ної згідно з СНиП 3.02.01-87).

В тому випадку, коли передбачається проектом виконання спец-

ціальних робіт (просадність грунтів, розроблені території та ін.)

по влаштуванню основи, вони повинні виконуватить до вертикального

планування території.

6.7. Точність розбивки осей теплиць повинна відповідати вимо-

гам, встановленим СНиП 3.01.03-84.

6.8. Розбивку місць влаштування стовпчастих фундаментів вико-

- 11 -

нувати етапами: спочатку вносяться маякові ствопчасті фундаменти,

а потім рядові.

6.9. Відхилення позначки верхнього рівня змонтованих стовп-

частих фундаментів від проектних не повинні перевищувати 13 мм,

зміщення від осей - 15 мм і повинно складати не більше як 36 мм

на всю довжину теплиці.

6.10. Зворотну засипку фундаментів виконувати з пошаровим

трамбуванням грунту.

6.11. Монтаж металоконструкцій теплиць слід вести у відпо-

відності з монтажними схемами заводів-виготовлювачів, вказівками

проекту організації будівельних та монтажних робіт з обов'язковим

забезпеченням стійкості всієї споруди та окремих її частин.

6.12. Укрупнене складання металевих рам блокових теплиць

слід виконувати на окремому майданчику, що знаходиться поруч, а

ангарних теплиць - вздовж зовнішніх осей теплиці.

6.13. Скління покрівлі теплиць слід виконувати потоковим ме-

тодом, починаючи з боку переважаючих вітрів і тільки після монта-

жу систем опалення та скління торців та бокових сторін.

6.14. Забороняється проводити скління теплиць в зимовий пе-

ріод та залишати засклену теплицю в зимовий період без опалення.

6.15. Захист будівельних конструкцій теплиць від корозії

слід виконувати згідно з вимогами СНиП 3.04.03-85.

6.16. При виконанні будівельно-монтажних робіт слід дотриму-

ватися правил з техніки безпеки в будівництві згідно з вимогами

СНиП ІІІ-4-80*, 1989 р.

7. ВИМОГИ ДО ЕКСПЛУАТАЦІЇ ТЕПЛИЦЬ

7.1. Для уникнення руйнування конструкцій та скла теплиць від

снігового навантаження забороняється залишати засклену теплицю в

зимовий період без опалення. Снігонакопичення на теплиці забороня-

ється. При снігопадах, щоб уникнути перебільшення розрахункового

навантаження від снігу, необхідно форсувати систему опалення.

7.2. В процесі експлуатації теплиць слід ретельно стежити за

станом антикорозійного покриття металоконструкцій. Пошкоджені міс-

ця повинні бути пофарбовані після зачищення та шпатлювання. Забо-

роняється застосовувати фарби та лаки, основою яких є кам'янову-

гільні смоли, бо вони містять речовини, шкідливі для рослин.

7.3. Необхідно ретельно стежити та своєчасно ремонтувати

стики скла, їх герметичність, або уникнути втрат тепла крізь не-

щільності.

7.4. Технологія заміни грунту або його замінника повинна ви-

ключати можливість руйнування труб, які знаходяться в грунті для

його обігрівання.

7.5. Слід своєчасно виконувати ремонтні роботи металоконструк-

цій після дезинфекції приміщень сполуками сірки (S).

7.6. Максимальна та мінімальна температура внутрішнього по-

вітря в теплицях не повинна перевищувати або бути меншою за вста-

новлену нормами технологічного проектування. При перегріванні

слід включати вентиляцію (природну або примусову) для охолодження

внутрішнього повітря.

Для зниження температури внутрішнього повітря в теплицях

влітку слід використовувати теплозахисні екрани та екрани для за-

темнення, які зменшують надходження сонячної радіації або забілен-

ня скла різними барвниками (крейда, вапно, ультрамарин).

7.7. У весняних теплицях на зимовий период слід демонтувати

- 12 -

плівкові огороджувальні конструкції та металеві повітроводи.

Плівкові повітроводи на літній період демонтують та консер-

вують.

7.8. В перехідний період року при різких коливаннях зовніш-

ньої температури повітря, що викликає збільшення відносної воло-

гості повітря в теплицях, включають штучне обігрівання одночасно

з вентиляцією, аби запобігти конденсації парів та утворенню кра-

пель.

7.9. Система поливання після використання її для розчинів

пестицидів та мінеральних добрив підлягає промиванню теплою водою.

7.10. Експлуатація теплиць обслуговуючим персоналом повинна

провадитись з суворим дотриманням правил техніки безпеки.

Додаток 1

(обов'язковий)

снігового навантаження

Додаток 2

(обов'язковий)

снігового покриву для проектування теплиць

- 13 -

З М І С Т

___________________________________________________________________

Стор.

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ .................................. 1

2. ОБ'ЄМНО-ПЛАНУВАЛЬНІ ТА КОНСТРУКТИВНІ РІШЕННЯ ........ 2

3. ВОДОПРОВІД, ВОДОСТОКИ ТА ДРЕНАЖ ..................... 5

4. ОПАЛЕННЯ ТА ВЕНТИЛЯЦІЯ .............................. 7

5. ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНЕ ОБЛАДНАННЯ, АВТОМАТИЗАЦІЯ

ТА ВИРОБНИЧИЙ ЗВ'ЯЗОК ............................... 9

6. ОРГАНІЗАЦІЯ БУДІВЕЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА ................ 10

7. ВИМОГИ ДО ЕКСПЛУАТАЦІЇ ТЕПЛИЦЬ ...................... 11

ДОДАТОК 1 (обов'язковий).

ПРОФІЛЬ ПОКРИТТЯ ТА СХЕМИ РОЗПОДІЛУ СНІГОВОГО

НАВАНТАЖЕННЯ ........................................ 12

ДОДАТОК 2 (обов'язковий).

СХЕМАТИЧНА КАРТА РАЙОНУВАННЯ ТЕРИТОРІЇ УКРАїНИ

ПО ВАЗІ СНІГОВОГО ПОКРИВУ ДЛЯ ТЕПЛИЦЬ ............... 12

ГОСУДАРСТВЕННЫЕ СТРОИТЕЛЬНЫЕ НОРМЫ

УКРАИНЫ

З Д А Н И Я И С О О Р У Ж Е Н И Я

ТЕПЛИЦЫ И ПАРНИКИ

ДБН В.2.2-2-95

Издание официальное

Государственный комитет Украины по делам градостроительства и

архитектуры

(Госкомградостроительства Украины)

Киев 1995

РАЗРАБОТАНЫ: Обьединением УкрНИИагропроект

(ведущая)

к.э.н. А.Ф.Омельченко - руководитель,

С.И.Телюк - ответственный исполнитель,

к.т.н.Ю.И.Кошиц, Ю.П.Гайворонский,

М.И.Дейниченко, О.Я.Еремин,

Ю.Л.Замский,Е.Б.Коврига,

А.В.Кукушкин, В.С.Шеремет;

Украинским научным гигиеническим

центром МЗ Украины:

к.м.н.Н.П.Вашкулат;

Украинским государственным

проектным институтом сооружений

защищенного грунта:

В.Г.Притула,В.И.Роговой,М.А.Шелегеда,

В.П.Солдатенко,О.М.Суязов;

Институтом сооружений искусственного

климата:

к.т.н. П.Ф.Иваненко,

к.т.н. Ю.К.Розковшенко,

В.А.Вишневский,О.В.Карасев;

Минсельхозпродом Украины:

В.П.Яковенко,И.И.Бровко;

УкрНИИ пожарной безопасности МВД

Украины:

Н.В.Гузий, В.В.Денисенко;

Киевским государственным

техническим университетом

строительства и архитектуры:

к.т.н. К.Н.Гурин.

ВНЕСЕНЫ И ПОДГОТОВЛЕНЫ: Управлением государстваенных нормативов

и стандартов Минстройархитектуры Украины

УТВЕРЖДЕНЫ: Приказом Минстройархитектуры Украины от

27 января 1995г. N17 и введены в

действие с 1 февраля 1995г.

С введением в действие ДВН В.2.2-2-95 утрачивают силу на территории

Украины СНиП 2.10.04.-85.

@ Издательство "Укрархстройинформ"

ГОСУДАРСТВЕНЫЕ СТРОИТЕЛЬНЫЕ НОРМЫ УКРАИНЫ

-----------------------------------------------------------------

| Здания и сооружения ДБН В.2.2-2-95 |

| Теплицы и парники Вводится впервые |

-----------------------------------------------------------------

1. ОБЩИЕ ПОЛОЖЕНИЯ

1.1. Настоящие нормы распостраняются на проектирование новых и

реконструкцию действующих тепличных предприятий, отдельных теплиц и

парников для выращивания различных видов сельскохозяйственной про-

дукции.

1.2. При проектировании тепличных предприятий, теплиц и парни-

ков, а также отдельных сооружений вспомогательного назначения сле-

дует руководствоваться соответствующими нормами технологического

проектирования, СНиП 2.10.02-84, ІІ-108-78 и санитарными нормами.

При проектировании культивационных сооружений для промышленно-

го выращивания грибов следует руководствоваться строительными нор-

мами и правилами для промышленных зданий и сооружений и нормами

технологического проетирования таких сооружений.

1.3. При проектировании тепличных предприятий, отдельных теп-

лиц и парников предусматривать прогрессивные технологии и техничес-

кие решения, которые обеспечивают экономию топливно-энергетических

ресурсов, повышение урожайности, снижение себестоимости продукции,

эффективное использование капитальных вложений, образование благоп-

риятных условий для труда и охраны окружающей природной среды.

1.4. Тепличные предприятия, отдельные теплицы и парники, как

правило,следует размещать с учетом возможного использования нетради-

ционных источников энергии (геотермальные воды, низкопотенциальная

и бросовая теплота ТЭС, ДРЭС, АЭС и газокомпрессорных станций, сол-

нечная энергия, энергия ветра).

Теплицы весенне-летне-осеннего использования целесообраз-

но размещать при тепличных предприятиях, которые имеют теплицы кру-

глогодичного использования.

1.5 Степень огнестойкости и граничная огнестойкость строитель-

ных конструкций теплиц, парников и соединительных коридоров не нор-

мируются.

1.6. Общая площадь тепличных предприятий определяется суммой

площадей теплиц и площадей соединительных коридоров (включая техни-

ческие), измеряемых в пределах внутренней поверхности наружных стен

(цоколя).

В общую площадь теплиц не включаются площади технического

подполья высотой менее 1,8 м, а также площади всех ярусов внутрен-

них стелажей и лотков.

1.7. Расстояния между теплицами , которые эксплуатируются на

протяжении целого года (зимние), следует устанавливать не менее 6 м;

между теплицами, которые эксплуатируются весной, летом и осенью

(весенними), - не менее 1,5 м.

Подьезды к зданиям, а также проезды для пожарных машин необхо-

димо выполнять в соответствии с требованиями проектирования генера-

льных планов сельскохозяйственных предприятий.

1.8. Площадки для тепличных предприятий, отдельных теплиц и

парников должны быть спланированы с уклоном для отведения атмосфер-

ных стоков. Уклоны площадок определяются нормативными документами и

организацией рельефа местности согласно генеральному плану.

Отметка грунта в теплице должна быть не менее чем на 0,1 м, а

дорожки - не менее, чем на 0,2 м выше спланированной отметки учас-

тка вокруг теплицы.

Теплицы следует размещать на южных и юго-восточных склонах с

уровнем грунтовых вод не менее чем 1,5 м от поверхности в грунтовых

теплицах. Допускается строительство на уклонах каскадных теплиц.

На площадках с просадочными грунтами рекомендуется строитель-

ство гидропонных стелажных теплиц. При устройстве фундаментов теп-

лиц на просадочных грунтах следует предусматривать специальные про-

тивоосадочные мероприятия.

- 2 -

1.9. При разработке проектов реконструкции и технического пе-

ревооружения тепличных предприятий допускаются отклонения от норма-

тивов, которые должны учитывать требования техники безопасности,

санитарных правил, защиты окружающей среды и снижение эффективности

капитальных вложений.

1.10. Ориентация тепличных предприятий, отдельных теплиц и па-

рников относительно сторон света устанавливается нормами технологи-

ческого проектирования.

Теплицы должны размещаться с наветренной стороны по отношению

к источнику загрязнения их светопрозрачных ограждений и с подветре-

нной стороны - к препятствиям их обдувания ветром.

1.11. Теплицы классифицируются на основании следующих призна-

ков:

а) согласно функиональному назначению - на теплицы овощные, рассад-

ные (производство рассады для открытого грунта), цветочные (ора-

нжереи), селекционные;

б) согласно технологии выращивания расстений - на грунтовые (выра-

щивание сельхохозяйственных культур на грунтовых смесях) и гид-

ропонные (выращивание сельскохозяйственных культур на штучных

субстрактах в бассейнах или стеллажах);

в) согласно времени эксплуатации - на круглогодичные (с искусствен-

ным обогревом), весенне-летне-осенние (с обогревом за счет сол-

нечной радиации с дополнительным аварийным искусственным обогре-

вом);

г) согласно обьемно-планировочным и конструктивным решениям - на

ангарные (однопролетные) и блочные (многопролетные);

д) согласно типу ограждающих конструкций - на остекленные пленоч-

ные, из светопрозрачных синтетических материалов.

1.12. Размеры санитарно-защитных зон от теплиц и парников при

их биологическом обогревании должны составлять:

* на навозе - 100 м

* на мусоре - 300 м

1.13. Склады миниральных удобрений и пестицидов следует разме-

щать на территории тепличных предприятий с учетом сенитарных разры-

вов в соответствии с требованиями действующих санитарных норм прое-

ктирования промышленных предприятий.

1.14. При размещении биологических лабораторий по производству

биологических методов борьбы с вредителями и болезнями растений на

тепличных предприятиях их следует размещать на расстоянии не менее

50 м от производственных теплиц.

1.15. Внутриплощадочные дороги тепличных предприятий должны

иметь твердое покрытиеи соответствовать требованиям ДБН "Генераль-

ные планы сельскохозяйственных предприятий".

Площадки для приготовления компоста из навоза, приготовления и

хранения грунтовых смесей следует предусматривать с твердым гидрои-

золированным покрытием и размещать на 15 см ниже планировочной от-

метки территории.

1.16. При проектировании складских помещений, мастерских, ко-

тельных установок и других вспомогательных зданий следует придержи-

ваться противопожарных и санитарных норм, соответствующих ДБН и

СНиП.

1.17. При проектировании теплиц в районах с обьемом снегопере-

носа за зиму свыше 200 м3/м согласно СНиП 2.01.01.-82 необходимо

предусматривать искусственные снегозащитные мероприятия и устройс-

тва (при отсутствии естественных), совмещая их функцию с ветрозащи-

тной и ограждением территории.

В качестве снегозащитных устройств следует предусматривать ле-

сонасаждения, щиты и заборы.

2. ОБЬЕМНО-ПЛАНИРОВОЧНЫЕ И КОНСТРУКТИВНЫЕ РЕШЕНИЯ

2.1. Обьемно-планировочные и конструктивные решения тепличных

- 3 -

предприятий, отдельных теплиц и парников должны соответствовать но-

рмам технологического проектирования предприятий для выращивания

сельскохозяйственной продукции и обеспечить экономию топливно-эне-

гетических ресурсов за счет герметизации и теплоизоляции конструк-

ций и снижения их относительной площади.

Тип теплиц, количество пролетов определяется технико-экономи-

ческим обоснованием с учетом функционального их назначения. Парники

следует проектировать с односкатным или двухскатным покрытием.

2.2. Вспомогательные помещения для работающих в тепличных пре-

дприятиях следует проектировать в соответствии со СНиП 2.09.04-87,

СНиП 2.09.02-85* и нормами технологического проектирования. При

этом допускается не предусматривать отопление в переходах между

теплицами, которые эксплуатируются весной, летом и осенью (весен-

ние) и бытовыми помещениями. Бытовые помещения весенних теплиц пло-

щадью до 3,0 га допускается размещать в мобильных помещениях.

2.3. Геометрические размеры теплиц и парников должны принима-

ться в соответствии с технологической частью проекта. Ширина про-

лета однопролетных и многопролетных теплиц принимается исходя из

конструктивной особенности сооружения в зависимости от технико-

экономических обоснований. Высота теплиц должна определяться от от-

метки поверхности пола или грунта до низа конструкций или подве-

шенного оборудования и коммуникаций и назначаться из условий сво-

бодного проезда, предусмотренных технологией машин и механизмов,

но не менее 2,2 м. Пролет парников должен быть не менее чем 1,5 м.

2.4. Теплицы следует проектировать с металлическим или, при

технико-экономическом обосновании, деревянным каркасом. Парники

необходимо проектировать с деревянным или железобетонным каркасом.

В расчетах конструкций теплиц согласно СНиП 2.01.07-85 сле-

дует учитывать коэффициент надежности по назначению 0,9.

Несущие стальные конструкции теплиц допускается рассчитывать

вероятностно-экономическим методом согласно Пособию по проектиро-

ванию стальных конструкций к СНиП 11-23-81*.



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Про затвердження правил пожежної безпеки в україні наказ міністерства україни з питань надзвичайних ситуацій від 19 жовтня 2004 року n 126 зареєстровано в міністерстві юстиції україни

    Закон
    ... природному газі, затвердженим наказом ДержавногокомітетуУкраїни у справах містобудування та архітектури від 20.09.94 ... Голова ДержавногокомітетуУкраїни з питань будівництва та архітектури В. І. Череп Заступник Голови ДержавногокомітетуУкраїни з ...
  2. Про затвердження правил пожежної безпеки в україні наказ міністерства україни з питань надзвичайних ситуацій від 19 жовтня 2004 року n 126 зареєстровано в міністерстві юстиції україни

    Документ
    ... природному газі, затвердженим наказом ДержавногокомітетуУкраїни у справах містобудування та архітектури від 20.09.94 ... Голова ДержавногокомітетуУкраїни з питань будівництва та архітектури В. І. Череп Заступник Голови ДержавногокомітетуУкраїни з ...
  3. Про затвердження правил пожежної безпеки в україні наказ міністерства україни з питань надзвичайних ситуацій від 19 жовтня 2004 року n 126 зареєстровано в міністерстві юстиції україни 4 листопада 2004 р за n 1410/10009

    Закон
    ... природному газі, затвердженим наказом ДержавногокомітетуУкраїни у справах містобудування та архітектури від 20.09.94 ... Голова ДержавногокомітетуУкраїни з питань будівництва та архітектури В. І. Череп Заступник Голови ДержавногокомітетуУкраїни з ...
  4. Державний комітет України по земельних ресурсах Проект “Видача державних актів на право власності на землю у сільській місцевості та розвиток системи кадастру Земельне законодавство України Збірник законодавства у двох томах Упорядник

    Закон
    ... ДержавнийкомітетУкраїни по житлово-комунальному господарству; ДКЛГ – Державнийкомітет лісового господарства України; ДКПідпр-ва – Державнийкомітет ... забезпечення об’єкта архітектури і визначення розмі ... України 24.03.92 № 37 Наказ Держкоммістобудування ...
  5. ПРАВИЛА ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ В УКРАЇНІ Затверджено Наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 19 жовтня 2004 р

    Документ
    ... -технічну комісію, затвердженим наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту ... на природному газі, затвердженим наказом ДержавногокомітетуУкраїни у справах містобудування та архітектури від 20.09.94 N 35 ...

Другие похожие документы..