Главная > Документ


Міністерство освіти та науки України

Сумська обласна державна адміністрація

Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти (Україна)

Партнери: Norsk Institutt for Strategiske Studier

(Norwegian Institute for Strategic Studies),

Національний Університет Києво-Могилянська Академія (кафедра політології)

Інститут економіки та промисловості НАН (м.Донецьк),

Інститут економіки та прогнозування НАН (м.Київ),

Інститут економіки промисловості НАН України (м.Донецьк),

Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України,

Форум молодих лідерів України,

Центр інвестиційно-інноваційно програм Національного інституту

стратегічних досліджень при Секретаріаті Президента України,

Украинский Институт Позитивной кросс-культурной

психотерапии и менеджмента (м.Черкаси),

Інститут психологія та бізнесу (м.Донецьк),

Українська академія банківської справи (м.Суми),

Кафедра ЮНЕСКО СумДУ (м.Суми),

Белгородский государственный университет (г.Белгород, РФ),

Брянский государственный технический университет (г.Брянск, РФ)

Международный центр философии образования (г.Новосибирск, РФ),

Новосибирский государственный педагогический университет (г.Новосибирск, РФ),

Томский государственный педагогический университет (г.Томск, РФ),

Институт управления (г.Астана, Казахстан),

Instytut Historii, Uniwersytet Jagiellonski Krakow (Polska),

Instytut Stosunków Międzynarodowych,

Państwowa Wyższa Szkoła Wschodnioeuropejska,

Przemyśl (Polska), Education-Philosophy Faculty,

Pomeranian Academy in Słupsk (Poland)

Секція 1

Роль політики в розробці та запровадженні

інноваційних моделей розвитку.

матеріали першої міжнародної конференції

для студентів, магістрів, аспірантів, вчених

20-21 лютого 2008 р., м.Суми

Конференцію приурочено «Євопейському року міжкультурного діалогу» (http://ec.europa.eu/culture/portal/events/current/dialogue2008_en.htm)

Суми 2008

Перша міжнароднаконференція

для студентів, магістрів, аспірантів, вчених

М а т е р і а л и к о н ф е р е н ц і ї

Суми - 2008

Рекомендовано до друку вченою радою СОІППО протокол №3 від 27.12.07 р.

Рецензенти:

Н.Н.Чайченко, доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри методики початкової та природно-математичної освіти СОІППО.

Л.М.Артюшкіна, професор, кандидат педагогічних наук, проректор Сумського ОІППО

Оргкомітет

Почесний Голова оргкомітету:

Л.В.Пшенична, начальник управління освіти та науки Сумської обласної державної адміністрації.

Співголови оргкомітету:

В.Ф. Живодьор, проф., академік Академії соціальних та педагогічних наук (м. Москва), ректор Сумського ОІППО

І.А.Медведев, к.н.держ.упр. проректор Сумського ОІППО

М.В.Жук, к.філос. н., доц., зав.каф. Сумського ОІППО, координатор конференції

Jarosław Moklak. Dr. hab., Adiunkt, Instytut Historii UJ, Kraków Profesor, Instytut Stosunków Międzynarodowych PWSW, Przemyśl

Члени оргкомітету.

С.В.Біла: проф., д.н.держ.упр., академік АЕН України, ДУ «Інститут економіки та прогнозування» НАН України

О.В.Тягло, д. філос. н., проф., Харківський національний університет внутрішніх справ

В.Н.Шилов, д.филос.н., проф., Белгородский государственный университет (РФ).

О.М.Семеног, д. пед.н., Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України

John (Ivan) Jaworsky, Рrof., Department of Political Science University of Waterloo, Waterloo, Ontario, N2L 3G1, Canada

Florentina Harbo, Dr of Political Science., Norwegian Institute for Strategic Studies Researcher in international law, strategy and analysis

Н.В.Наливайко, д.филос.н, проф., Ведущий научный сотрудник Института философии и права СО РАН, директор УМЦ философии образования НГПУ, главный редактор журнала «Философии образования» (РФ)

Н.Н.Чайченко, д.пед.н., проф., зав.каф. Сумського ОІППОВ.О.Любчак, к.ф-м.н., доц., проректор СумДУ

С.М. Козьменко, д.екон.н., проф., проректор Української академії банківської справи

О.В.Мортякова, доктор економічних наук, Інститут економіки промисловості НАН України

Секретар конференції

М.О. Головченко (лабораторія «Євроінтеграції, партнерства та інноваційного розвитку» Сумського ОІППО

У 6 ч. – Ч 1.

У збірнику представлені матеріали доповідей та повідомлень учасників міжнародної наукової конференції «Інноваційний розвиток суспільства за умов крос-культурних взаємодій», що відзеркалють наукові, методичні, практичні результати наукових досліджень у галузі міждисциплінарного аналізу проблем специфіки інноваційного розвитку за умов крос-культурних взаємодій.

Конференція проводиться за ініціативою Сумського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти у відповідності до Наказу Міністерства освіти і науки України № 1/9-695 від 19.11.2007 р. з метою обговорення політологічних, соціальних, економічних, філософських, педагогічних, психологічних, інформаційних, культурологічних, євроінтеграційних аспектів сучасного інноваційного розвитку з позицій крос-культурної взаємодії.

© СОІППО, 2008

СЕСІЯ 1

Роль політичних еліт в формуванні креативів

та визначенні напрямків проривів.

1.Dr. Florentina HARBO. Federalism as a solution for

multicultural societies’ problems in Europe?

Some aspects of modern development…………………………………………….…..9

2. Prof. John (Ivan) Jaworsky. Multicultural Rhetoric

and Political Realities: Canada and Crimea

(“Bahatokul’turna Rytoryka i Politychni Realii: Kanada i Krym”)………………….…17

3. Галиця І.О. Соціальне партнерство в інтелектуальній

сфері як важіль стимулювання інноваційної активності………………………….24

4. КотельніковаМ.А.Аналіз об’єктивної дійсності

соціальної політики Уго Чавеса…………………………………………………….…26

5. Лясота А.С. Сучасний етап особливості становлення

української політичної нації…………………………………………………………....29

6. Плакіда Р.М. Тенденції розвитку молодіжного

руху в Україні в умовах сучасної політичної кризи……………………………..….34

7. Шумейко А.И. Этапы экономического прорыва

Украины с помощью стратегических приоритетов………………………………………………………………………………37

8. Ireneusz Kaczmar. Інструменти співпраці Польщі

та України у рамках регіональної політики Європейського Союзу…………...…39

9. Безпалько О.П.„Національна аристократія” як

визначальний фактор творення нації і держави за В.Липинським………...……43

10. Дідух Г.Я.Управління вищим навчальним закладом

як чинник формування політичної еліти……………………………………………..46

11. Панченко Ю.В.Роль неоконсервативної ідеології в

розробці та запровадженні моделі розвитку суспільства…………………...……48

12. Степанова Н.Є.Електоральна культура сучасної

політичної еліти України…………………………………………………………..……50

13. Крюков О.І. Політико-управлінська еліта України як

чинник побудови демократичної держави : проблеми

становлення та функціонування………………………………………...……………52

СЕСІЯ 2

Сучасний політичний розвиток:

проблема стандартів та транзитивності досвіду.

Секція 2

  1. MonikaPasławska.Układ z Schengen - szanse i

zagrożenia dla transgranicz nej współpracy Polski i Ukrainy……….………….……55

  1. Барматова С.П. Про патерналізм і

політичний розвиток України……………………………………………………..……57

3. Герасимова О.А.Роль мовної політики ЗМІ у забезпеченні

державного інформаційного суверенітету та безпеки………………………..….60

4. Киридон Євгенія Петрівна. Жінка і політика: у пастці

гендерних стереотипів……………………………………………………….…………63

5. КнязєвА. Особливості демократичного

транзиту в Республіці Молдова……………………………………………….………65

6. Михалина О.А.Кросс-культурный анализ систем гражданского образования и воспитания России и США…………………………………..….….67

7. Пояркова Т.К.Кризовий синдром в Україні……………………………………..68

8. Наталія Ротар.Методологічні проблеми дослідження

протестної моделі політичної участі в перехідних суспільствах………………………………………………………………………………70

9. Фенюк Д.П. Політика – Інтернет як сучасна необхідність……………….……72

10. Богдан Чорний. Принцип державного регулювання трансформаційних економічних систем……………………………………………………………………..74

11. Stefan TochowiczMłodzież krakowska wobec przemian

na Ukrainie 2004/ 2005 w świetle badań studentów

Uniwersytetu Jagiellońskiego………………………………………………………..….76

12. Владикін В.П. Відносини НАТО – Росія в 1991-1995 роках……………..…78

13. Герасіна Л.М.Глобальні тенденції світового розвитку:

політологічний і правовий аспект……………………………………………….….…79

14. Кіслов Д.В. Інноваційне мислення як складова

антитерористичної медіа-інформаційної боротьби……………………………..…82

15. Кохан Г.В. Місце методу оцінювання в політичній науці………………….…84

16. Dr hab. Jarosław Moklak. Transfer ukraińskiej myśli

intelektualnej do Polski za pośrednictwem czasopisma

„Nowa Ukraina. Zeszyty historyczno-politologiczne”…………………………….……87

17. Прокопець Л.С.Трансформації інституту

парламентаризму країн ЦСЄ…………………………………………………….……88

18. Семенюк Т.Ю. Вплив виборчої кампанії 2007 року

на політичний розвиток українського суспільства………………………………….90

19. Цікул І.В. Паритетна демократія як модель розвитку для України……...…92

20. Шаповал Л.А. Народне волевиявлення як демократичний принцип політичного розвитку…………………………………………………………………....94

СЕСІЯ 3

Вплив глобалізації і регіоналізації на

формування сучасної політичної культури.

1. Бурдяк В.І. Україна в сучасних глобалізаційних процесах…………………...…97

2. Зінковська Г.В. Вплив глобалізації та регіоналізації

на формування політичної культури…………………………………………………99

3. Корсак К.В. Три перешкоди на шляху до точних прогнозів розвитку мегасистеми………………………………………………………………………….…101

4. Пелагеша Н.Є. Українська національна ідентичність:

шляхи європеїзації……………………………………………………………….……104

5. Чорний В.В. Засоби міфологізації громадської думки………..…106

6. Шилов В.Н. Итоги современного российского электорального процесса: капитализация или вестернизация…………………………………………………108

7. Юськів Б.М. Амбівалентність глобалізації і демократія………………..……110

8. Гринько А.И. «Вплив глобализаціі та регіоналізації

на формування політичної культури». «Глобализация и локальные политические культуры»………………………………………………………..…….112

9. Іванець Т.М.Співпраця у сфері ВПК в країнах Азіатсько-

Тихоокеанського регіону в контексті оборонної політики Японії………………114

10. Норець С.О. Формування культурної політики

держави в умовах глобалізації………………………………………………………117

11. Рылкина А.П. Особенности формирования политической культуры студентов российских вузов……………………………………………………….…119

12. Чурсіна Н.В. Місце регіонів в сучасних глобалізаційних процесах….……121

13. Щербакова Ю.Е. До проблеми геополітичного визначення України….…123

14. Ясірова Ю.Ф. Вплив поширення процесу глобалізації

на трансформацію ОБСЄ………………………………………………………….…125

СЕСІЯ 4

Державне управління та місцеве самоврядування:

досвід інноваційного розвитку та роль трансфер-технологій взаємодії.

1. Iwona Pawliszko. Euroregion Karpacki w polityce zagranicznej

Unii Europejskiej…………………………………………………………………...……128

  1. Коніщева Н.Й., Власов В.О. Пропозиції щодо удосконалення

нормативного регулювання державного контролю за

діяльністю суб’єктів господарювання………………………………………………129

3. МогилевецьО.Ю. Роль бундесрату у процесі прийняття

рішень у Німеччині на сучасному етапі……………………………………….……132

4. Фасяк Л.О., НазароваК.О. Інвестиції як чинник впливу на розвиток інновацій в державі………………………………………………………………….…133

5. Шеверда В.А. Електронне врядування як специфічна модель

державного управління в інформаційному суспільстві…………………………135

6. Шестакова А.В. Туристичний кластер, як ефективна форма управління територією …………………………………………………………………………..…138

7. Дем’янчук О., Дилеми політико-адміністративної реформи: очікування публічної політики………………………………………………………………...……139

8. Лендьел М.О. Між реформою та імітацією: Моделі децентралізаційних проектів у країнах Центральної і Східної Європи……………………………...…142

9. Охримчук О.М.Цілісність українського національного культурного

простору як інноваційне завдання державної політики……………………….…145

10. Хоруженко О.Становлення регіонального самоврядування

в Україні в контексті європейської інтеграції………………………………………147

11. Шевченко О.М. Основні напрямки використання міжнародного

досвіду в Державному управлінні міграційними процесами в Україні……..…149

СЕСІЯ 5

Перехідні суспільства – визначення ефективних моделей самореалізації. Проблеми універсалізації та самоідентифікації.

1. Артамонов С.О. Особливості демократичного транзиту в Україні…..……152

2. Ахметова К.К. Образование как фактор устойчивого

развития Казахстана……………………………………………………………..……154

3. Вакулова Т. Влияние цивилизационных и региональных факторов на формирование современной этнополитики………………………………………156

4. Зубко Д.В. Розвиток відносин Україна-ЄС в рамках

Європейської політики сусідства……………………………………………………160

5. Овчаренко О.І. Держави Каспійсько-Чорноморського регіону у нафто-газових інтересах України і Польщі. Історичні перспективи……………………163

6. Кіянка І.Б. Конфлікти у перехідних суспільствах в політичному дискурсі країн Центрально-Східної Європи…………………………………………….……165

7. Павлюк О.В.Юрійчук Є.П. Формування іміджу України на сторінках

New York Times в період Помаранчевої революції…………………………..….167

8. Простова Ольга Ігорівна Cуспільно-політичні зміни

в сучасній Україні: аналіз вітчизняної та зарубіжної

наукової політичної думки…………………………………………………..………..170

9. Стогова О.В.Динаміка змін пострадянських режимів………………….……174

10. Тєлєтов О.С. Політика в умовах створення інноваційних напрямків соціально-економічного розвитку………………………………………………..…176

11. Ткачук М. Дослідження перехідних процесів: застосування

транзитивної методології, підходу розподілу політичної влади

та інституційного підходу.....................................................................................179

12. Троханяк О.С. Боротьба в Галичині за державну самореалізацію суспільства………………………………………………………………………………182

13. Штука І.А. Ефективна модель самореалізації на рівні вибору моделі політичної культури……………………………………………………………………185

СЕСІЯ 6

Правова система в трансформаційних суспільствах, її відповідність європейським та світовим стандартам.

1. Гапон А.В. Євроінтеграційні трансформації українського

законодавства……………………………………………………………………..…...186

2. Грищенко Н.В. Роль звичаїв та інновацій у правових системах трансформаційних суспільств…………………………………………………….…189

3. Деревянко С.М. Конституційний референдум у системі

стандартів світової демократії………………………………………………………191

4. Дубовіч І.А. Еколого-політичне та правове співробітництво України з Європейським Союзом …………………………………………………………….…193

5. Захарчук А.С., Костюк С.А. До проблеми становлення правової

системи в сучасній Україні……………………………………………………………196

6. Комарук І.А. Формування сучасної правової системи України, її відповідність європейським та світовим стандартам……………………………198

7. Папаяні Світлана ВасилівнаПитання ефективності дії Кіотського протоколу, як основного документу правової бази з проблеми міжнародного співробітництва в галузі вирішення питань екологічної безпеки ……………………………………………………………………201

8. Саббатовський В. Державний захист права державної власності…….…204

9. Юркова С. О. Гапон А. В. Конституційний процес України

в умовах євро інтеграції……………….…………………………………………..…207

10. Галенко І.В. Створення соціальної мережі

Національної спілки письменників України на базі RSS – технології…………209

Federalism as a solution for

multicultural societies’ problems in Europe?

Some aspects of modern development

Dr. Florentina HARBO

Norsk Institutt for Strategiske Studier

(Norwegian Institute for Strategic Studies)
Researcher in international law, strategy and analysis
Youngstorget 5, N-0181, Oslo, Norway
tel. (0047) 22 39 60 74, fax.: (0047) 22 39 60 71
e-mail: florentina.harbo@noriss.no
www.noriss.no

private:
Voll Terrasse 10, N-1358, Jar (by Oslo), Norway
tel. (0047) 67 14 05 61, mobile: (0047) 97 60 56 29
e-mail: florentinaharbo@yahoo.no

Abstract

This paper deals with the question whether a federal structure would be an appropriate institutional and constitutional solution to the challenges of multicultural societies in Europe. Europe faces fragmentation, which is a threat for many multiethnic and multilingual societies. Some countries have maintained their state form by resorting to federalism. Federalism may not be the deus ex machina able to contribute to the solutions of all the problems, but there are aspects of federalism, which can be important for taking into consideration while finding solutions. Why such states as Great Britain, Spain, Romania, Moldova, etc. are not able to accommodate multicultural societies? We could go even further and ask whether federalism could help to build democracy in Iraq? Is there any lesson to be taken from federalism? There are at least two reasons why federalism matters, when doing research on multicultural societies in Europe: a federal polity has the aim in insuring unity in multicultural, multiethnic and multilingual societies, and it functions according to a vertical and horizontal separation of powers. This paper has the aim of emphasising the importance of two perspectives: that federalism is not an abstract idea unrelated to reality, but rather a practical way of being for political systems, and that a federal polity is an empirical way of solving problems by bringing together unity and diversity. This matter will subsequently be discussed in extenso.

Introduction

The last decades, we have experienced a huge and deep transformation of the institutions of governance, of society and even of ideologies and culture in Europe. There happened rapid economic changes (like Baltic states), as well as intense and sometimes violent political and social tensions (like Transnistria, Abhasia, etc.). It is revolutionary. There were many revolutions until then and each of them has led to massive replacement of one political and economical order to another, either by outright substitution or through the modernisation of existing structures and institutions. Is there a close relationship between democracy, state of law and welfare in that period? Changes in the mental maps of social actors and in the institutions that regulate and enable the political, economic and social processes are required.

For many years now, one can observe struggles in Europe to develop political reconciliation strategies and institutions in order to bring to dialogue the enemies from yesterday. The main goal is to integrate Europe and to (re)define its minorities. There are many examples, such as the Jewish-Polish reconciliation, the memory of conflicts in ex-Yugoslavia, etc. The European Commission even invented the idea of “Truth and reconciliation for Bosnia – Herzegovina”, which has never been implemented. The search for the “truth” between the international language and the local moral categories did not bring any results. There is a Convention for the protection of minorities in Latvia. Romania has its problems with the Hungarians. The adherence of Romania to the EU is a new challenge of the minority problem solution in the Republic of Moldova. After the independence of the Republic of Moldova in 1991, struggles of secession appeared in the so-called Transnistrian Moldovan Republic. Later, autonomous demands emerged among other ethnic groups, such as the Gagauz. For more than a decade now, Moldova is facing the problem of fragmentation. Great Britain is known for the “devolution” process, but it is not god enough, Scotland struggles all the time to go out. Although there is a decentralisation process in Spain, two principal unassimilated peripheries, Catalonia and the Basque region, do not accept the state.

The treatment of the past happens at different levels: new laws are made, historical commissions are founded, monuments are built, etc. These initiatives are conceived either on the national level or come from the European Union. Besides the European Union, both, the Council of Europe and the OSCE try to create norms for reconciliation at the regional level in Europe. On the one hand, the discussion about the topic of reconciliation by different actors is the result of the will to reconstruct the broken societal loyalty, on the other hand, the political instrumentation of the past in the context of party politics power struggle is very much expanded.

There is a socio genesis of reconciliation strategies, which considers the interaction of actors and experiences of reconciliation models. The process of reconciliation can have different forms from inter-personal to the societal level. Only a pluridisciplinary approach could bring light in the darkness of this subject.

Our traditional understanding of what a society is, comes from the idea that the world is divided into societies that have their own culture, which can be found on a specific territory with borders and which are regulated by a state. Outside those borders, one is in another society (Kjeldstadli, 2007: 3). This concept was developed among the classical European sociologists in the XIXth century and the beginning of the XXth century, as a response to the fact that the world was changing from peasant society to the industrial capitalism. One of the classics, Georg Simmel asked: “Wie ist Gesellschaft möglich?” (Simmel, 1908, Kapitel I: 21-31) – How is society possible? As Kant asked: “Wie ist Natur möglich?” – How is nature possible? Until now, this concept was great, but to what kind of society belongs a Hungarian living in Romania, but being interested in what is happening in Hungary and has Hungarian contacts all over the world? Even though there are only 2-3% of the people who live outside the states they have been born, those phenomena, which exist transnationaly, become more and more visible. It is about a transnational consciousness. The German historically oriented sociologist, Norbert Elias, wrote before the World War II about the concept “Interdependenzketten” (interdependence chains or networks) (Elias: 1939/1969/1980). If there are many networks, many relations among people, there is also a society among them. The territory in itself cannot define the society’s borders. This way “Society is possible”, to answer Georg Simmel question.

In 1963, Carl Schmitt spoke about the end of the statehood era (Schmitt, 1963:10). Today there is even a farewell literature to the state. Can the unitary state, as a model of political unity, as the monopolist of sovereignty still regulate a post-modern, individualised and independent society? Is it the case? Can the fall of the Berlin Wall and of the USSR be called “creative destructions” (a term credited today to Schumpeter (1942/1975), but which in fact was very much influenced by the idea of “creative destruction” of Friedrich Nietzsche (1883-1885/2005) in the late XIXth century Zeitgeist already, in Also sprach Zarathustra) in the socio-political and economic frameworks?

Part I. A theoretical study of federalism

”C’est pour unir les avantages divers qui résultent de la grandeur et de la petitesse des nations, que le système fédéral a été créé”1.

Many commentators treat “federalism” as if the term had a universal and undisputed meaning. As comparativist social scientists know, however, “federalism” as a political ideology has been interpreted in many diverse ways historically, and between nations and social groups. At least two concepts repeatedly used in this paper have to be defined here: “federalism” and “federal polity”. The term “federal” comes from the Latin word foederatus, which means “bound by covenant” deriving from foedus(like the Hebrew term brit, Elazar, 1987: 5) that means“covenant” or “alliance” and fides – trust. This political thought is based on horizontal and vertical relations of a contractual type. In the protestant world, there is something called “federal theology” that had an implication on political sciences. To show the alliance between God and people, there is the word Bund used in Germany. In Great Britain and in the United States, it is “covenant”. In France, a catholic country, it is the “contrat solennel du Dieu avec le people” (in: Harbo, 2005).

The definitions of federalism vary, but the core idea of federalism is in the division of powers, as the constitution provides, between at least two or more levels of government. These two or more levels are separated, but coordinated - the government of the whole, which is the federal level and the government of the parts, which is the federal units’ level: states, Länder, provinces, cantons. These are defined on a territorial basis, where each pillar of government exercises a sovereign power in certain areas. A federal polity is based on institutionalised self-rule and shared-rule and guarantees unity in diversity. Scholars on federalism use in English terms interchangeably such as federation and federal state, without making a difference between them. The difference is very evident in German between Bundesstaat and Föderation, where Bundesstaat means federal state, and Föderation means federal polity. This difference appears also in French between état fédéral (federal state) and fédération (federal polity).

Federalism is a complex institutional device. It has been unsuccessfully applied in some cases and retained in others. Each case has its own characteristics, and processes are finely-tuned regularly to keep pace with a changing environment. 21 out of 193 sovereign states of the world are federal states, which rule 40% of the world’s population and encompass about 480 constituent or federated entities (Watts, 1999: 4)2. In the 21st century, nation-states are under attack by the forces of globalisation. Growing complexity overwhelms the capabilities of individual nation-states. The institutional capacity of the nation-state to cope with problems such as ethnic, linguistic and religious diversities is being questioned. In this context, a type of federal solution could be an answer to the challenges of multicultural and multilingual societies. A federal polity is an answer to those states, which are small or big and want to join the union in order to be stronger, but at the same time are afraid to lose their national sovereignty and identity.

The existence of federalism was put into question almost four decades ago, primarily by William Riker (1969: 135-145) and Vincent Ostrom (1973: 197-232), when they asked whether federalism existed and whether it mattered. Today, when federal principles are applied in so many federal polities, it is quite clear that federalism exists and will continue to matter, the question is only how to apply it better. Daniel Elazar spoke even about a “worldwide federalist revolution” (Elazar, 1991). And, then, federalism should not be regarded “… as a remnant from the past or as an obsolescent form of governance in danger of being eroded by the forces of capitalism, as Laski and others believed a half-century ago” (Bakvis/Chandler, 1987: 3).

The history of the federal idea is an Anglo-Saxon as well as a continental one. Federalism has its roots in the remote past and has a long philosophical history. Its precursors can be found even in Ancient Greece and in the medieval European political thinking. Federalism is a Greek invention, as the centralist bureaucratic society was the work of the Roman Empire (Cardis, 1964: 16). The federation of Greek city-states of the VIIth century B.C. was based on a community of languages. In the middle Ages, federations were built between cities in Italy and, then, in the XIIIth century they appear in Switzerland. The first documented federal system was developed among the ancient Israelite tribes some 3200 years ago. The expression “covenant” was present at that time in Israel, where people rebelled against the Pharaonic model (Elazar, 1987: 4). In the same period there were confederations of the Bedouin tribes and native confederacies in North America. The Roman Republic had asymmetrical arrangements, where Rome became the federate power and the weaker cities were attached to it as federal partners (Watts, 1999: 2). However, federalism, as it is understood today, is an “artifact of modernity” (Michelmann/Soldatos, 1994: 16).

Johannes Althusius was the first to formulate the theoretical foundations of a differentiated society in the early XVIIth century. The first definitions of federalism go back to the Politica Methodice Digesta (1603/1965), which was the first writing on explicitly federal theory. Althusius conceived politics between polities with less than clear boundaries. This was accepted as the first theory of federalism (Friedrich, 1968b). Althusius has made the bridge between the religious covenant and political federalism, but his thought was fundamentally covenantal.

There is a certain academic consensus on the following principles of federalism: autonomy, subsidiarity, cooperation, participation, checks and balances and “self-rule” and “shared-rule”3:

Autonomy is realised through a juridical process of auto-affirmation, auto-definition, auto-determination, auto-organisation and auto-governance. Every level of government has the right to organise itself and to govern in its area of competency. The federal units do not exist, because the federal level tolerates them, but because their existence and their autonomy are protected by the constitution (Lapidoth, 1996). Carl Friedrich points out that one can speak of federalism only if a set of political groupings coexist and interact as autonomous entities, united in a common order with an autonomy of its own (Friedrich, 1968a). It is constitutional autonomy that matters, rather than the particular division of powers between central and regional governments (Burgess, 1986: 18).

Subsidiarity - the exercise of autonomy can provoke conflicts between the different levels of government. Who should solve these conflicts? Subsidiarity is more a principle of prescriptive nature than descriptive. It means the distribution of powers according to needs and demands. Competencies are attributed to the level of decision-making closest to the problem to be solved. Héraud proposed a supplementary notion to subsidiarity - exacte adéquation or the adequate distribution of powers (Héraud, 1982), which means that each unit has to receive juridical powers and financial resources that would allow it to solve its own problems.

Cooperation – even in a federal system that respects local autonomies, there may be conflicts when the competencies overlap. Federalism can solve these conflicts according to the cooperation principle, when all the levels agree on their legitimate actions. There is vertical cooperation between the federal level and the federal units, and horizontal cooperation between the federal units themselves.

Participation – the federal units are generally very close to the people. At the same time, the citizens have more access to participation in political processes. The groups that feel excluded or disadvantaged at one political level can participate at another. The direct participation is when the organs of the federal units take decisions regarding the federal level. The participation is indirect when the federal level has its own institutions, but these institutions represent the emanation of federal units. The principle of participation is crucial in a federal polity. If there is no participation, the federal polity will be transformed into a confederation.

Checks and balances – federalism tries to avoid the concentration of power at one level of the federal polity. This principle supposes the cooperation between the legislature, the executive and the judiciary – horizontal checks and balances; and between the federal level and the federal units’ – vertical checks and balances. The power of the federal level is limited in order to respect the autonomy of the federal units, and the power of the federal units is limited as well, respecting the common interests at the federal level. The two levels of government are limited by the necessity to respect the constitution.4

A federal polity is based on unity and diversity, which are formally recognised by the combination of “self-rule” and “shared-rule” in a written and supreme constitution. The “self-rule” and “shared-rule” are combined in at least two orders of government or governance, each acting directly upon its citizens, in which the constituent units enjoy significant autonomy in matters of local concern, but have voluntarily agreed to pool their sovereignty in matters of common concern.



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Секція 1 роль політики в розробці та запровадженні інноваційних моделей розвитку

    Документ
    ... , Pomeranian Academy in Słupsk (Poland) Секція 1 Рольполітики в розробці тазапровадженні інноваційнихмоделейрозвитку. матеріали першої міжнародної конференц ...
  2. Путівник з економічної літератури для молоді Бібліографічний покажчик Випуск 3 Київ 2009 ББК 91 9 65

    Документ
    ... . В. П. Курган]. – Суми : [б. в.], 2008. – . – Секція 1: Рольполітики в розробці тазапровадженні інноваційнихмоделейрозвитку. – 2008. – 214 с. Секція 2: Інноваційний розвиток та економіка знань ...
  3. Міжнародне науково-технічне співробітництво принципи механізми ефективність

    Документ
    ... регулювання задля розвитку науки і техніки та інноваційних процесів. Реалізація інноваційної політики дозволить ... ів та створенні операційних програм авангардну роль. На думку її авторів запровадження інноваційно-інвестиційної модел ...
  4. Сучасні проблеми управління

    Документ
    ... політика стримування росту великих міст та стимулювання (активізації) розвитку малих міст. В рамках політики ... повинна сфокусувати свої зусилля на розробці тазапровадженні інноваційних і, водночас, соціально запотребованим курсах ...
  5. МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ІНСТИТУТ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ І ЗМІСТУ ОСВІТИ НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ ТА ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ІНЖЕНЕРНО-ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ У ХМЕЛЬНИЦЬКІЙ ОБЛАСТІ

    Документ
    ... при розробці та апробації ... обласних фахових секцій, які ... політикарозвитку, якщо взагалі політика ... моделі їх майбутньої професійної діяльності, рол ... тазапровадження в навчальних закладах інновацій, нестандартного навчання, насамперед нетрадиційних ...

Другие похожие документы..