textarchive.ru

Главная > Документ


СТАТТЯ 16. ІНСПЕКЦІЙНІ ПЕРЕВІРКИ ТА НАГЛЯД ЗА ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ БАНКУ

    1. З метою визначення рівня безпеки і стабільності операцій Банку, достовірності звітності Банку і дотримання Банком чинного законодавства України, в тому числі нормативно-правових актів Національного банку України, інспектори Національного банку України чи аудитори, призначені Національним банком України, здійснюють планові і позапланові інспекційні перевірки Банку.

    2. Служба внутрішнього аудиту та аудитор (аудиторська фірма) перевіряють баланси, звіти та результати поточної фінансово-господарської діяльності Банку з метою визначення рівня надійності балансів та звітів Банку та їх відповідності вимогам чинного законодавства та актів внутрішнього регулювання Банку.

СТАТТЯ 17. ВНУТРІШНІЙ ТА ЗОВНІШНІЙ АУДИТ (АУДИТОРСЬКА ФІРМА) БАНКУ, АУДИТОРСЬКА ПЕРЕВІРКА

    1. Внутрішній аудит

      1. Банк створює службу внутрішнього аудиту, яка є органом оперативного контролю Наглядової ради та здійснює перевірки діяльності Банку (його структурних підрозділів).

      2. Служба внутрішнього аудиту виконує такі функції:

  • наглядає за поточною діяльністю Банку;

  • контролює дотримання законів, нормативно-правових актів Національного банку України та рішень органів управління Банку;

  • перевіряє результати поточної фінансової діяльності Банку;

  • аналізує інформацію та відомості про діяльність Банку, професійну діяльність його працівників, випадки перевищення повноважень посадовими особами Банку;

  • надає Наглядовій раді висновки та пропозиції за результатами перевірок;

  • інші функції, пов’язані з наглядом та контролем за діяльністю Банку.

      1. Керівник служби внутрішнього аудиту призначається і звільняється з посади за погодженням з Наглядовою радою. Кандидатура керівника служби внутрішнього аудиту погоджується з Національним банком України.

      2. Служба внутрішнього аудиту підпорядковується Наглядовій раді та діє на підставі Положення про службу внутрішнього аудиту, затвердженого Наглядовою радою у відповідності з чинним законодавством України.

      3. Служба внутрішнього аудиту звітує перед Наглядовою радою про свою діяльність не рідше ніж один раз на рік.

      4. Служба внутрішнього аудиту несе відповідальність за обсяги та достовірність звітів, які подаються Наглядовій раді щодо питань, віднесених до компетенції служби внутрішнього аудиту відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність».

      5. Служба внутрішнього аудиту має право на ознайомлення з усією документацією Банку та нагляд за діяльністю будь-якого підрозділу Банку. Служба внутрішнього аудиту уповноважена вимагати письмові пояснення від окремих посадових осіб Банку щодо виявлених недоліків у роботі. Служба внутрішнього аудиту не несе відповідальності і не має владних повноважень щодо операцій, за якими вона здійснює аудит.

      6. Працівники служби внутрішнього аудиту при призначенні на посаду дають письмове зобов’язання про нерозголошення інформації щодо діяльності Банку та збереження банківської таємниці відповідно до вимог чинного законодавства України.

      7. Порядок діяльності служби внутрішнього аудиту та прийняття нею рішень встановлюється Положенням про службу внутрішнього аудиту.

    1. Зовнішній аудит

Річна фінансова звітність Банку підлягає обов’язковій перевірці незалежним аудитором. Для перевірки та підтвердження правильності річної фінансової звітності Банк залучає незалежного аудитора (аудиторську фірму), не афілійованого з Банком чи його посадовими особами. Аудиторська перевірка Банку здійснюється аудитором, який має сертифікат Національного банку України на аудиторську перевірку банківських установ.

Аудиторська перевірка діяльності Банку має бути проведена у будь-який час на вимогу Акціонерів, які разом володіють не менш як 10 (десятьма) відсотками акцій. Акціонер (акціонери) самостійно укладає з визначеним ним аудитором договір про проведення аудиторської перевірки фінансово-господарської діяльності Банку, в якому зазначається обсяг перевірки. У такому випадку порядок відшкодування витрат на проведення аудиту здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про акціонерні товариства» або рішенням Загальних зборів.

Аудитор затверджується Наглядовою радою. Розмір оплати послуг аудитора визначається Наглядовою радою. Відносини аудитора (аудиторської фірми) з Банком визначаються цим Статутом, чинним законодавством України та відповідними договорами між аудитором (аудиторською фірмою) та Банком, що укладені в порядку та на умовах, затверджених Наглядовою радою.

СТАТТЯ 18. ОБЛІК І ЗВІТНІСТЬ

    1. Банк організовує бухгалтерський облік своїх операцій відповідно до внутрішньої облікової політики, міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, виконує вимоги, встановлені законодавством України, зокрема, вимоги нормативно-правових актів Національного банку України, користується єдиними правилами бухгалтерського обліку в банках на базі комплексної автоматизації та комп’ютеризації та подає свої баланси, звітність та іншу інформацію Національному банку України у належні строки та в установлених ним обсягах і формах.

    2. Фінансовий рік Банку відповідає календарному року та починається 1 січня і закінчується 31 грудня.

    3. Фінансові результати Банку повинні відображатись у його денному, місячному, квартальному та річному балансах, у звіті про фінансові результати Банку, а також у річному звіті, підготовленому відповідно до встановлених стандартів бухгалтерського обліку та вимог, встановлених законодавством України, зокрема, нормативно-правовими актами Національного банку України. Банк подає свою звітність до Національного банку України у строки, встановлені Національним банком України, а також до інших суб’єктів в порядку, встановленому законодавством.

    4. Річний звіт Банку затверджується Загальними зборами відповідно до порядку, встановленого цим Статутом та актами внутрішнього регулювання Банку.

Річна фінансова звітність повинна бути перевірена аудитором (аудиторською фірмою) відповідно до Законів України «Про аудиторську діяльність» та «Про банки і банківську діяльність». Річна фінансова звітність, підтверджена аудитором (аудиторською фірмою), має бути оприлюднена шляхом публікації в періодичних виданнях та/або поширення як окремих друкованих видань чи розміщення в мережі Інтернет не пізніше, ніж 30 квітня наступного за звітним року.

Банк зобов'язаний протягом місяця, наступного за звітним періодом, розповсюджувати на веб-сайті банку, а також розміщувати у приміщеннях банку, до яких мають доступ клієнти, у тому числі вкладники, квартальний баланс, звіт про фінансові результати банку та примітки до звітів, перелік яких визначається Національним банком України.

    1. Відповідальність за організацію, стан і достовірність бухгалтерського обліку в Банку, своєчасне надання річної інформації і бухгалтерської звітності у відповідні органи, відомостей про діяльність Банку – акціонерам, кредиторам, а також за розкриття інформації про Банк як емітента цінних паперів несе Голова Правління. Голова правління та головний бухгалтер банку несуть відповідальність, установлену законодавством України, у разі оприлюднення недостовірної (неповної) фінансової звітності, а також недотримання порядку спростування такої звітності.

    2. Достовірність даних, які містяться у річній інформації Банку, річній бухгалтерській звітності, може бути підтверджена Ревізійною комісією.

СТАТТЯ 19. ФІНАНСОВИЙ МОНІТОРИНГ

    1. З метою уникнення можливостей використання Банку для легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом або фінансування тероризму та для забезпечення виконання вимог законодавства України з питань фінансового моніторингу, Банк розробляє, впроваджує та постійно поновлює правила внутрішнього фінансового моніторингу і програми його здійснення.

    2. Банк зобов’язаний забезпечити виконання вимог нормативно-правових актів Національного банку України та інших вимог чинного законодавства України з питань фінансового моніторингу щодо:

  • управління ризиками легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму в діяльності Банку;

  • виявлення і реєстрації фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу або пов’язані, стосуються чи призначені для фінансування тероризму;

  • зупинення операцій, що здійснюються на користь або за дорученням клієнта Банку (філії), якщо її учасником або вигодоодержувачем за нею є особа, яку включено до переліку осіб, пов’язаних із здійсненням терористичної діяльності та в інших випадках, передбачених чинним законодавством;

  • ідентифікації та вивчення діяльності клієнтів;

надання необхідної інформації спеціально уповноваженому органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу, відповідно до чинного законодавства.

    1. Відповідальним за організацію виконання вимог законодавства України з питань запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та організацію внутрішньобанківської системи запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, є Голова Правління.

    2. Внутрішньобанківську систему запобігання легалізації (відмиванню) доходів очолює відповідальний працівник, який є незалежним у своїй діяльності і підзвітний тільки Голові Правління. Відповідальний працівник є членом Правління і призначається та звільняється з посади на підставі рішення Наглядової ради. Кандидатура відповідального працівника Банку погоджується з Національним банком України.

    3. Відповідальний працівник Банку має право вносити на розгляд Правління пропозиції щодо забезпечення виконання Банком вимог законодавства України у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом.

У випадку відхилення Правлінням пропозицій відповідального працівника, останній має право звернутися з відповідними пропозиціями до Наглядової ради. Такі пропозиції відповідального працівника розглядаються Наглядовою радою на найближчому її засіданні.

    1. Служба внутрішнього аудиту періодично, але не рідше одного разу на рік, здійснює перевірку дотримання Банком вимог законодавства України з питань запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом. За результатами таких перевірок служба внутрішнього аудиту готує висновки та пропозиції, які розглядаються Наглядовою радою.

    2. Банк зберігає всі документи, які стосуються фінансової операції, що підлягає фінансовому моніторингу, та ідентифікації осіб, які брали участь в її здійсненні, протягом п’яти років з дня проведення такої операції. Результати ідентифікації власника рахунку та особи, уповноваженої діяти від його імені, зберігаються Банком протягом п’яти років після закриття рахунку.

СТАТТЯ 20. БАНКІВСЬКА ТАЄМНИЦЯ

    1. Будь-яка інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта Банку, яка стала відомою Банку у процесі обслуговування такого клієнта та/або внаслідок взаємовідносин Банку з таким клієнтом, або з будь-якими третіми особами, які надають послуги Банку, розголошення якої може завдати матеріальної чи моральної шкоди відповідному клієнту, є банківською таємницею.

Невичерпний перелік інформації та операцій, які містять банківську таємницю, наведено у Законі України «Про банки і банківську діяльність».

    1. Банківська таємниця не поширюється на узагальнену за банками інформацію, яка підлягає опублікуванню. Перелік інформації, що підлягає обов’язковому опублікуванню, встановлюється Національним банком України та додатково самим Банком на його розсуд відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність».

    2. Згідно з вимогами встановленими чинним законодавством, зокрема, нормативно-правовими актами Національного банку України, Правління затверджує положення про банківську таємницю, що регулює питання реєстрації та обробки документів, що містять банківську таємницю.

    3. Службовці Банку при вступі на посаду беруть на себе зобов’язання зберігати банківську таємницю та підписують відповідні зобов’язання. Керівники та службовці Банку зобов’язані не розголошувати конфіденційну інформацію, яка стала відомою їм під час виконання своїх службових обов’язків, та не використовувати її з вигодою для себе чи для будь-яких третіх осіб. У разі заподіяння Банку чи його клієнту збитків шляхом витоку інформації про Банки та його клієнтів з органів, які уповноважені здійснювати банківський нагляд, збитки відшкодовуються винними органами.

    4. Банк має право розголошувати будь-яку інформацію, що стосується юридичних та/або фізичних осіб і вважається банківською таємницею, на підставі та в порядку, передбаченому Законом України «Про банки і банківську діяльність».

СТАТТЯ 21. ВИКУП ТА ОБОВ’ЯЗКОВИЙ ВИКУП БАНКОМ РОЗМІЩЕНИХ НИМ ЦІННИХ ПАПЕРІВ

    1. Банк має право за рішенням Загальних зборів викупити в акціонерів акції за згодою власників цих акцій.

Рішенням Загальних зборів обов’язково встановлюються:

  • порядок викупу, що включає максимальну кількість, тип та/або клас акцій, що викуповуються;

  • строк приймання письмових пропозицій акціонерів про продаж акцій, який не може бути меншим ніж 30 (тридцять) днів від дати надіслання акціонерам повідомлення;

  • строк сплати вартості акцій, який не може бути більшим ніж 3 (три) місяці з моменту придбання акцій;

  • форма оплати акцій, яка може бути тільки грошовою;

  • ціна викупу (або порядок її визначення), яка не може бути меншою за ринкову вартість акцій, визначену відповідно до Закону України «Про акціонерні товариства» та цього Статуту;

  • дії Банку щодо викуплених акцій (їх анулювання або продаж).

Строк приймання письмових пропозицій акціонерів про продаж акцій та строк сплати вартості акцій сукупно не можуть перевищувати 1 (одного) року.

    1. Наглядова рада, формуючи порядок денний Загальних зборів, на які виноситься питання про викуп Банком розміщених ним акцій, повинна запропонувати Загальним зборам всі умови рішення, передбаченого пунктом 21.1. цього Статуту.

    2. Не пізніше ніж за 30 (тридцять) днів до початку строку, протягом якого здійснюється придбання акцій, Банк в особі Голови Правління має повідомити акціонерів – власників акцій тих типів (класів), рішення про викуп яких прийнято Загальними зборами.

Повідомлення має містити таку інформацію:

  • найменування і місцезнаходження Банку;

  • типи (класи) акцій, що викупляються;

  • ціна викупу;

  • форма і строк оплати акцій;

  • офіційно встановлена дата початку викупу акцій;

  • офіційно встановлена дата закінчення викупу акцій;

  • адреса, за якою можуть бути повернені заповнені письмові заявки від акціонера на продаж Банку належних акціонеру акцій.

До повідомлення додається спеціальна форма для письмової заявки від акціонера на продаж Банку належних йому акцій.

    1. Направлення повідомлень здійснюється листами з повідомленням про вручення на основі переліку (зведеного облікового реєстру) акціонерів Банку, складеного на дату прийняття Загальними зборами рішення про придбання акцій.

    2. Кожний акціонер-власник акцій тих типів (класів), рішення про викуп яких прийнято, вправі продати вказані акції, а Банк зобов’язаний їх придбати.

    3. Акціонер-власник акцій тих типів (класів), рішення про викуп яких прийнято, вправі в установлений строк направити Банку заповнену письмову заявку на продаж йому акцій Банку.

Заявка направляється листом з описом вкладення та повідомленням про вручення або надається особисто Банку за адресою, вказаною у повідомленні. При цьому в заявці акціонером вказуються банківські реквізити, за якими Банк має перерахувати акціонеру оплату за акції, що придбаються.

Дата пред’явлення заявки визначається датою отримання її Банком.

    1. Наглядова рада не пізніше 15 (п’ятнадцяти) днів з дати закінчення приймання заявок від акціонерів на продаж акцій має:

      1. затвердити перелік акціонерів, у яких здійснюється викуп акцій із зазначенням кількості акцій, що придбаються у кожного акціонера;

      2. зобов’язати Банк в особі Голови Правління укласти з кожним акціонером договір купівлі-продажу акцій та оплатити акції, що викупляються, в порядку та строки, визначені рішенням про викуп акцій та договором купівлі-продажу акцій.

    2. Банк не несе відповідальності за відмову укласти договір купівлі-продажу акцій у зв’язку з відсутністю у особи, що здійснює облік прав власності на акції, необхідної (актуальної) інформації щодо акціонера-власника акцій тих типів (класів), рішення про викуп яких прийнято, що унеможливить перереєстрацію прав власності на придбані акції на користь Банку.

    3. Загальні збори можуть прийняти рішення про викуп визначеної кількості акцій певного типу та/або класу в окремих акціонерів за їх згодою. У такому разі рішення має містити прізвища (найменування) акціонерів, у яких викуповуються акції, та кількість акцій певного типу та/або класу, які викуповуються у цих акціонерів.

    4. Викуплені Банком акції не враховуються у разі розподілу прибутку, голосування та визначення кворуму Загальних зборів. Банк має протягом 1 (одного) року з моменту викупу продати викуплені Банком акції за ціною не нижчою ринкової або анулювати їх відповідно до рішення Загальних зборів, яким було передбачено викуп Банком власних акцій.

    5. Банк не має права приймати рішення про викуп акцій, якщо:

      1. На дату викупу акцій Банк має зобов’язання про обов’язковий викуп акцій відповідно до Закону України «Про акціонерні товариства» та цього Статуту.

      2. Банк є неплатоспроможним або стане таким внаслідок викупу акцій.

      3. Власний капітал Банку є меншим, ніж сума його статутного капіталу, резервного капіталу та розміру перевищення ліквідаційної вартості привілейованих акцій над їх номінальною вартістю, або стане меншим внаслідок такого викупу.

      4. У випадках, передбачених Законом України «Про банки і банківську діяльність», Національний банк України заборонив (не надав дозвіл) на придбання Банком власних акцій.

    6. Банк не має права здійснювати викуп розміщених ним простих акцій до повної виплати поточних дивідендів за привілейованими акціями.

    7. Банк не має права здійснювати викуп розміщених ним привілейованих акцій до повної виплати поточних дивідендів за привілейованими акціями, власники яких мають перевагу щодо черговості отримання дивідендів.

    8. Банк не має права приймати рішення, що передбачає викуп акцій Банку без їх анулювання, якщо після викупу частка акцій Банку, що перебувають в обігу, стане меншою ніж 80 відсотків статутного капіталу.

    9. Банк має право за рішенням Наглядової ради викупити розміщені ним інші, крім акцій, цінні папери за згодою власників цих цінних паперів. У такому випадку умови та порядок викупу цінних паперів встановлюються рішенням Наглядової ради.

    10. Кожний акціонер-власник простих акцій Банку має право вимагати здійснення обов’язкового викупу Банком належних йому голосуючих акцій, якщо він зареєструвався для участі у Загальних зборах та голосував проти прийняття Загальними зборами рішення про:

  • злиття, приєднання, поділ, перетворення, виділ із Банку, зміну типу Банку;

  • вчинення Банком значного правочину;

  • зміну розміру статутного капіталу.

    1. Кожний акціонер-власник привілейованих акцій має право вимагати здійснення обов’язкового викупу Банком належних йому привілейованих акцій, якщо він зареєструвався для участі у Загальних зборах та голосував проти прийняття Загальними зборами рішення про:

  • внесення змін до статуту Банку, якими передбачається розміщення привілейованих акцій нового класу, власники яких матимуть перевагу щодо черговості отримання дивідендів чи виплат під час ліквідації Банку;

  • розширення обсягу прав акціонерів - власників розміщених класів привілейованих акцій, які мають перевагу щодо черговості отримання дивідендів чи виплат під час ліквідації Банку.

    1. У разі подання акціонерами у порядку, встановленому Законом України «Про акціонерні товариства», вимог про обов’язковий викуп належних їм акцій, Банк зобов’язаний викупити належні акціонерам акції за умови додержання вимог Закону України «Про банки і банківську діяльність».

    2. Перелік акціонерів, які мають право вимагати здійснення обов’язкового викупу належних їм акцій, складається на підставі протоколу (протоколів) Лічильної комісії з підрахунку голосів за питаннями порядку денного, з яких було прийнято рішення, що стало підставою для вимоги обов’язкового викупу акцій.

    3. Ціна викупу акцій не може бути меншою, ніж їх ринкова вартість, і визначається в порядку, встановленому Законом України «Про акціонерні товариства» та цим Статутом. Ціна викупу акцій розраховується станом на день, що передує дню опублікування в установленому порядку повідомлення про скликання Загальних зборів, на яких було прийнято рішення, яке стало підставою для вимоги обов’язкового викупу акцій.

    4. Акціонер має право направити письмову заяву про викуп акцій протягом 30 (тридцяти) днів після прийняття Загальними зборами рішення, що стало підставою для вимоги обов’язкового викупу акцій.

У вимозі акціонера про обов’язковий викуп акцій мають бути зазначені:

  • прізвище (найменування), ім’я, по батькові акціонера;

  • місце проживання (місцезнаходження);

  • кількість, тип та/або клас акцій, обов’язкового викупу яких він вимагає.

Вимога направляється листом з описом вкладення та/або повідомленням про вручення або надається особисто Банку за адресою місцезнаходження Банку.

Дата пред’явлення вимоги визначається датою отримання її Банком.

    1. Протягом 30 (тридцяти) днів після отримання вимоги акціонера про обов’язковий викуп акцій Банк в особі Голови Правління укладає з акціонером договір про обов’язковий викуп Банком належних акціонеру акцій та здійснює оплату вартості акцій за ціною викупу, а відповідний акціонер повинен вчинити усі дії, необхідні для набуття Банком права власності на акції, обов’язкового викупу яких вимагає акціонер.

Оплата акцій здійснюється у грошовій формі.

СТАТТЯ 22. ЗНАЧНІ ПРАВОЧИНИ ТА ПРАВОЧИНИ, ЩОДО ЯКИХ Є ЗАІНТЕРЕСОВАНІСТЬ

    1. Значним правочином вважається правочин чи декілька взаємопов’язаних правочинів (у тому числі застава, порука, гарантія, крім правочину з розміщення Банком власних акцій), учинений Банком, якщо ринкова вартість майна (робіт, послуг), що є його предметом, становить 10 і більше відсотків активів Банку за даними останньої річної фінансової звітності.

    2. Затвердження ціни майна (робіт, послуг), що є предметом правочину (ринкової вартості майна) здійснюється Наглядовою радою в порядку, передбаченому Законом України «Про акціонерні товариства».

    3. Рішення про вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна або послуг, що є його предметом, становить від 10 до 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності Банку, приймається Наглядовою радою не менш ніж трьома чвертями голосів членів Наглядової ради, які беруть участь у засіданні.

    4. У разі неприйняття Наглядовою радою рішення про вчинення значного правочину питання про вчинення такого правочину може виноситися на розгляд Загальних зборів.

У такому разі рішення про вчинення значного правочину приймається Загальними зборами простою більшістю голосів акціонерів, які зареєструвалися для участі у Загальних зборах та є власниками голосуючих з цього питання акцій.

    1. Рішення про вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна або послуг, що є його предметом, перевищує 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності Банку, приймається Загальними зборами за поданням Наглядової ради.

Рішення про вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 25 відсотків, але менша ніж 50 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності Банку, приймається простою більшістю голосів акціонерів, які зареєструвалися для участі у Загальних зборах та є власниками голосуючих з цього питання акцій.

Рішення про вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна або послуг, що є предметом такого правочину, становить 50 і більше відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності Банку, приймається більш як 50 відсотками голосів акціонерів від загальної їх кількості.

    1. Якщо на дату проведення Загальних зборів неможливо визначити, які значні правочини вчинятимуться Банком у ході поточної господарської діяльності, Загальні збори можуть прийняти рішення про попереднє схвалення значних правочинів, які можуть ним вчинятися протягом не більш як одного року, із зазначенням характеру правочинів та їх граничної сукупної вартості.

    2. Забороняється ділити предмет правочину з метою ухилення від передбаченого Законом України «Про акціонерні товариства» та цим Статутом порядку прийняття рішень про вчинення значного правочину.

    3. У разі, якщо значний правочин є одночасно правочином, щодо якого є заінтересованість, до порядку його вчинення застосовуються положення статті 22 цього Статуту і в частині вимог до значних правочинів, і в частині вимог до правочинів, у вчиненні яких є заінтересованість.

    4. Правочини, у вчиненні яких є заінтересованість посадової особи органів Банку чи її афілійованої особи (осіб), акціонера, який одноосібно або разом з афілійованими особами володіє 25 і більше відсотками простих акцій Банку, вчиняються відповідно до нижченаведених вимог.

      1. Вказані особи визнаються заінтересованими, якщо такі особи (разом або окремо) відповідають принаймні одній з таких ознак:

  • є стороною такого правочину, або є членом виконавчого органу юридичної особи, яка є стороною правочину;

  • отримує винагороду за вчинення такого правочину від Банку (посадових осіб Банку) або від особи, яка є стороною правочину;

  • внаслідок такого правочину придбаває майно;

  • бере участь у правочині як представник або посередник (крім представництва Банку посадовими особами).

      1. Норми цієї статті Статуту не застосовуються і прийняття відповідного рішення про схвалення правочину Наглядовою радою чи Загальними зборами не вимагається:

  • при реалізації акціонерами переважного права на придбання розміщуваних Банком акцій;

  • при викупі Банком в акціонерів розміщених ним акцій;

  • при виділі та припиненні Банку;

  • при наданні посадовою особою Банку або акціонером, що одноосібно або разом з афілійованими особами володіє 25 і більше відсотками простих акцій Банку, на безоплатній основі гарантії, поруки (у тому числі майнової поруки) застави або іпотеки особам, які надають Банку позики.

    1. Особа, заінтересована у вчиненні правочину, зобов’язана протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту виникнення в неї заінтересованості поінформувати той орган, членом якого вона є, Правління та Наглядову раду про наявність у неї такої заінтересованості.

    2. Правління зобов’язане протягом 5 (п’яти) днів з дня отримання відомостей про можливість вчинення правочину, щодо якого є заінтересованість, надати Наглядовій раді інформацію стосовно правочинів, у вчиненні яких Банк заінтересований, зокрема про:

  • предмет правочину;

  • вартість одиниці товару або послуг, якщо вона передбачена правочином;

  • загальну суму правочину щодо придбання, відчуження або можливості відчуження майна, виконання робіт, надання або отримання послуг;

  • особу, яка має заінтересованість у вчиненні такого правочину.

    1. У разі якщо правочин, щодо якого є заінтересованість, порушує інтереси Банку, Наглядова рада може заборонити його вчинення або винести розгляд цього питання на Загальні збори.

Наглядова рада протягом 5 (п’яти) робочих днів з дня отримання від виконавчого органу інформації про правочин, у вчиненні якого є заінтересованість зобов’язана прийняти рішення щодо вчинення такого правочину Банком або про відмову від його вчинення.

Якщо заінтересована у вчиненні правочину особа є членом Наглядової ради, вона не бере участі в голосуванні з питання вчинення такого правочину. Якщо більшість членів Наглядової ради є особами, заінтересованими у вчиненні такого правочину, або якщо Наглядова рада не була створена або не прийняла рішення про вчинення чи відмову від вчинення правочину, щодо якого є заінтересованість, протягом строку, встановленого цим пунктом Статуту, це питання виноситься на розгляд Загальних зборів.

    1. Правочин, вчинений з порушенням вимог цієї статті Статуту, може бути визнано судом недійсним.

    2. Відповідальність за шкоду, заподіяну Банку правочином, вчиненим з порушенням вимог цієї статті Статуту, несе особа, заінтересована у вчиненні Банком такого правочину.

СТАТТЯ 23. ДОКУМЕНТИ БАНКУ. ІНФОРМАЦІЯ ПРО БАНК

    1. За своїм місцезнаходженням Банк зобов’язаний зберігати такі документи:

      1. Статут, зміни до Статуту, засновницький (установчий) договір, свідоцтво про державну реєстрацію Банку.

      2. Положення про Загальні збори, Наглядову раду, Правління та Ревізійну комісію, інші акти внутрішнього регулювання, що регулюють діяльність органів Банку та зміни до них.

      3. Положення про кожну філію та кожне представництво Банку.

      4. Документи, що підтверджують права Банку на майно.

      5. Принципи (кодекс) корпоративного управління Банку.

      6. Протоколи Загальних зборів.

      7. Матеріали, з якими акціонери мають (мали) можливість ознайомитися під час підготовки до Загальних зборів.

      8. Протоколи засідань Наглядової ради та Правління, накази і розпорядження Голови Правління.

      9. Протоколи засідань Ревізійної комісії.

      10. Висновки Ревізійної комісії та аудитора Банку.

      11. Річну фінансову звітність.

      12. Документи бухгалтерського обліку.

      13. Документи звітності, що подаються відповідним державним органам.

      14. Проспект емісії, свідоцтво про державну реєстрацію випуску акцій та інших цінних паперів Банку.

      15. Перелік афілійованих осіб Банку із зазначенням кількості, типу та/або класу належних їм акцій.

      16. Особливу інформацію про Банк згідно з вимогами законодавства.

      17. Список посадових осіб Банку.

      18. Список осіб, які мають довіреності на представництво від імені Банку.

      19. Інші документи, передбачені законодавством, актами внутрішнього регулювання Банку, рішеннями Загальних зборів, Наглядової ради, Правління.

    2. Відповідальність за зберігання документів Банку покладається на Голову Правління та на головного бухгалтера - щодо документів бухгалтерського обліку і фінансової звітності.

    3. Документи, передбачені цією статтею Статуту, підлягають зберіганню протягом всього строку діяльності Банку, за винятком документів бухгалтерського обліку, строки зберігання яких визначаються відповідно до законодавства.

    4. Банк забезпечує кожному акціонеру доступ до документів, визначених підпунктами 23.1.1-23.1.3, 23.1.5-23.1.11, 23.1.13, 23.1.14, 23.1.16, 23.1.17 цього Статуту.

    5. Письмова вимога акціонера про надання інформації повинна містити такі відомості: прізвище, ім’я, по батькові, паспортні дані (для юридичної особи – найменування, місцезнаходження, відомості про державну реєстрацію), номер рахунку в цінних паперах у зберігача цінних паперів (із зазначенням назви зберігача цінних паперів та його коду у депозитарії), кількість і тип (клас) належних йому акцій і найменування документа чи його копії, що вимагається.

    6. Протягом 10 (десяти) днів з моменту надходження письмової вимоги акціонера Корпоративний секретар (а в разі його відсутності – Правління) зобов’язаний надати акціонеру завірені підписом уповноваженої особи Банку та печаткою Банку копії відповідних документів. За надання копій документів Банк може встановлювати плату, розмір якої не може перевищувати вартості витрат на виготовлення копій документів та витрат, пов’язаних з пересиланням документів поштою.

    7. Будь-який акціонер, за умови повідомлення Правління не пізніше ніж за п’ять робочих днів, має право на ознайомлення з документами, передбаченими у цій статті Статуту, у приміщенні Банку за його місцезнаходженням у робочий час.

    8. Акціонери можуть отримувати додаткову інформацію про діяльність Банку за згодою Правління або у випадках і порядку, передбачених рішенням Загальних зборів або актами внутрішнього регулювання Банку.

    9. На письмову вимогу акціонера, подану відповідно до пункту 23.5. цього Статуту, або Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Банк надає перелік афілійованих осіб та відомості про належні їм акції Банку, в порядку, передбаченому пунктом 23.6. цього Статуту.

    10. Банк зобов’язаний мати власну веб-сторінку в мережі Інтернет, на якій розміщується інформація, що підлягає оприлюдненню відповідно до законодавства, а також інформація, передбачена п.23.4 цього Статуту.

    11. Банк має право на комерційну таємницю та її захист.

    12. Під комерційною таємницею розуміються відомості, пов’язані з виробництвом, технологічною інформацією, управлінням фінансами та іншою діяльністю Банку та афілійованих осіб Банку, розголошення (передача, втрата) яких небажана для Банку, за винятком відомостей, які відповідно до закону не можуть бути віднесені до комерційної таємниці.

    13. Кожен із акціонерів і працівників Банку зобов’язаний зберігати сувору конфіденційність відносно відомої їм інформації (науково-технічної, фінансово-кредитної, комерційної та іншої), що складає ко­мерційну таємницю Банку, і зобов’язаний вживати всіх заходів для збереження одержаної інформації від розголошення. У разі розголошення комерційної таємниці акціонер чи працівник несе відповідальність згідно із законами України.

    14. Порядок визначення переліку відомостей, що складають комерційну таємницю Банку, їх складу та обсягу, порядок захисту визначаються Правлінням з урахуванням вимог законодавства України. Перелік відомостей, що не складають комерційну таємницю, визначається чинним законодавством України.

Поняття конфіденційної інформації про діяльність Банку та порядок її використання та захисту визначаються Правлінням.

СТАТТЯ 24. ПРАЦЯ ТА ЇЇ ОПЛАТА. СОЦІАЛЬНІ ГАРАНТІЇ

    1. Банк самостійно визначає перспективи розвитку, планує та здійснює свою діяльність, виходячи з необхідності забезпечення виробничого та соціального розвитку, підвищення доходів.

    2. Банк самостійно планує свою виробничо-господарську та іншу діяльність, а також соціальний розвиток трудового колективу.

Банк може направляти працівників Банку в межах території України та за кордон у відрядження для стажування й на перепідготовку, для навчання й ознайомлення з досвідом організації та діяльності підприємств, установ та організацій, збирання ділової інформації, участі в переговорах, виставках, аукціонах, встановлення ділових зв’язків.

Банк має право залучати до роботи українських та іноземних спеціалістів, самостійно визначати форми, системи, розмір оплати праці згідно із законодавством України. У відповідності до Статуту Правління самостійно розробляє та затверджує штатний розклад.

Банк встановлює технічно обґрунтовані норми праці з урахуванням законодавства України.

Банк має право самостійно встановлювати для своїх працівників додаткові, порівняно із законодавством, трудові та соціально-побутові пільги (в т.ч. додаткові відпустки, скорочений робочий день тощо).

    1. Питання соціального розвитку, включаючи покращення умов праці, життя і здоров’я, гарантії обов’язкового медичного страхування членів трудового колективу, вирішуються Правлінням згідно із законодавством України.

Контроль за додержанням трудового законодавства покладається на Голову Правління.

    1. Нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю і правил охорони праці, а також іншого законодавства здійснюється у порядку, передбаченому законодавством України.

    2. Банк забезпечує для всіх працівників безпечні умови праці і несе відповідальність у встановленому порядку за шкоду, що спричинена їх здоров’ю та працездатності при виконанні ними трудових обов’язків.

    3. Соціальне і медичне страхування та соціальне забезпечення працівників Банку здійснюється в порядку і на умовах, встановлених законодавством. Банк сплачує внески на соціальне страхування в порядку і розмірах, передбачених законодавством.

    4. Банк реалізує послуги за цінами і тарифами, що встановлює самостійно або на договірній основі, а у випадках, передбачених законодавством України - за державними (регульованими) цінами і тарифами.

    5. Інтереси трудового колективу представляє Первинна професійна спілка Банку.

СТАТТЯ 25. ПОРЯДОК ВНЕСЕННЯ ЗМІН ТА ДОПОВНЕНЬ ДО СТАТУТУ

    1. Внесення змін до Статуту Банку є компетенцією Загальних зборів.

    2. Рішення Загальних зборів з питань внесення змін до Статуту Банку приймаються більш ніж трьома чвертями голосів акціонерів, які зареєструвалися для участі у загальних зборах акціонерів Банку та є власниками голосуючих з відповідного питання акцій.

Будь-які зміни та/або доповнення до Статуту вносяться шляхом затвердження нової редакції Статуту.

    1. Банк зобов’язаний повідомити Національний банк України, що здійснив погодження цього Статуту та державного реєстратора, що провів реєстрацію, про зміни, які сталися в цьому Статуті, для погодження змін до цього Статуту та внесення необхідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

    2. Зміни до Статуту Банку набирають чинності для третіх осіб з дня їх державної реєстрації.

СТАТТЯ 26. ПРИПИНЕННЯ БАНКУ

    1. Банк припиняється в результаті передавання всього свого майна, прав та обов’язків іншим банкам-правонаступникам (шляхом реорганізації: злиття, приєднання, поділу, виділення) або в результаті ліквідації.

    2. Реорганізація Банку здійснюється за рішенням власників банку, а у разі призначення тимчасової адміністрації - за рішенням Національного банку України або тимчасового адміністратора, погодженим з Національним банком України.

    3. Порядок здійснення примусової реорганізації встановлено Законом України «Про банки і банківську діяльність» та нормативно-правовими актами Національного банку України.

    4. Реорганізація за рішенням Загальних зборів здійснюється згідно із Законом України «Про акціонерні товариства» за умови надання попереднього дозволу Національного банку України на реорганізацію банку та затвердження Національним банком України плану реорганізації банку.

    5. Банк вважається реорганізованим з моменту, визначеного чинним законодавством України, в тому числі нормативно-правовими актами Національного банку України.

    6. Правовими підставами ліквідації Банку є:

  • рішення Загальних зборів;

  • ініціатива Національного банку України (у тому числі за заявою кредиторів).

    1. Ліквідація Банку за рішенням Загальних зборів здійснюється в порядку, передбаченому Законом України «Про акціонерні товариства», з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про банки і банківську діяльність» та за згодою Національного банку України.

    2. Ліквідація Банку з ініціативи Національного банку України здійснюється відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність» та нормативно-правових актів Національного банку України.

    3. Право звернення до суду із заявою про визнання Банку неплатоспроможним та його ліквідацію мають:

  • кредитори Банку;

  • Національний банк України.

    1. Умови та порядок звернення до суду про визнання Банку неплатоспроможним та його ліквідацію визначені в Законі України «Про банки і банківську діяльність».

    2. Відомості про відкриття ліквідаційної процедури публікуються у газеті «Урядовий кур’єр» чи «Голос України» за рахунок Банку у строки, передбачені законами України, з дня прийняття Національним банком України рішення про відкликання ліцензії або власниками Банку рішення про ліквідацію Банку.

    3. Протягом одного місяця з дня опублікування оголошення про відкриття ліквідаційної процедури кредитори мають право заявити ліквідатору про свої вимоги до Банку.

    4. Ліквідатором Банку може бути призначено фізичну чи юридичну особу, яка відповідає вимогам, викладеним в Законі України «Про банки і банківську діяльність».

    5. З дня прийняття рішення про відкликання ліцензії та призначення ліквідатора:

      1. Припиняються повноваження Загальних зборів, Наглядової ради і Правління та тимчасового адміністратора, який негайно передає ліквідатору всі справи.

      2. Банківська діяльність Банку завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси.

      3. Строк виконання всіх грошових зобов’язань Банку та зобов’язання щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) вважається таким, що настав.

      4. Припиняється нарахування процентів, неустойки (штрафу, пені) та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості Банку.

      5. Відомості про фінансове становище Банку перестають бути конфіденційними чи становити банківську таємницю.

      6. Укладення угод, пов’язаних з відчуженням майна Банку чи передачею його майна третім особам, допускається в порядку, передбаченому Законом України «Про банки і банківську діяльність».

      7. Скасовується арешт, накладений на майно (в тому числі на власні кошти Банку на його рахунках) Банку, чи інші обмеження щодо розпорядження його майном. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.

      8. Вимоги за зобов’язаннями Банку, що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред’являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.

    6. З дня призначення ліквідатора до нього переходять права керівника Банку. Протягом трьох днів з дня призначення ліквідатора керівники Банку забезпечують передачу бухгалтерської та іншої документації Банку, печаток і штампів, матеріальних та інших цінностей Банку ліквідатору.

При виконанні своїх обов’язків ліквідатор за своїм статусом прирівнюється до представника Національного банку України.

    1. Ліквідатор припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення одного місяця з дня опублікування оголошення про початок ліквідаційної процедури.

    2. Ліквідатор протягом трьох місяців з дня опублікування оголошення про початок ліквідаційної, процедури здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів згідно переліку, визначеного Законом України «Про банки і банківську діяльність».

    3. Після проведення інвентаризації та оцінки майна Банку ліквідатор розпочинає продаж майна на відкритих торгах, якщо Національним банком України не встановлено інший порядок його продажу.

    4. Кошти, одержані в результаті ліквідаційної процедури, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у такій черговості:

      1. Зобов’язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров’ю громадян.

      2. Грошові вимоги по заробітній платі, що виникли із зобов’язань банку перед працівниками до порушення процедури ліквідації банку.

      3. Вимоги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що виникли у випадках, визначених законодавством про гарантування вкладів фізичних осіб;

      4. Вимоги вкладників-фізичних осіб у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом гарантування вкладів фізичних осіб;

      5. Вимоги Національного банку України, що виникли в результаті зниження вартості застави, наданої для забезпечення кредитів рефінансування;

      6. Вимоги Міністерства фінансів України, що виникли у зв’язку з наданням поворотної фінансової допомоги за виключенням внесків до статутного капіталу;

      7. Вимоги фізичних осіб, платежі яких або платежі на ім’я яких заблоковано (крім фізичних осіб-суб’єктів підприємницької діяльності);

      8. інші вимоги, крім вимог за субординованим боргом;

      9. вимоги за субординованим боргом.

    5. Оплата витрат, пов’язаних із здійсненням ліквідаційної процедури, здійснюється позачергово протягом усієї процедури ліквідації Банку в межах кошторису витрат, затвердженого Національним банком України. До цих витрат, зокрема, належать:

  • оплата державного мита;

  • витрати на опублікування оголошення про ліквідацію Банку;

  • витрати на публікацію інформації про порядок продажу майна Банку;

  • витрати ліквідатора, пов’язані з утриманням і збереженням активів Банку;

  • витрати на оцінку та продаж майна;

  • витрати на проведення аудиту;

  • витрати на оплату роботи ліквідатора (включаючи залучених для забезпечення здійснення повноважень ліквідатора осіб);

  • витрати на виплату вихідної допомоги звільненим працівникам Банку;

  • оплата кредиту, отриманого для виплати вихідної допомоги.

    1. Майно банку, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для позачергового задоволення вимог заставодержателя.

Заставодержатель має право за погодженням з ліквідатором здійснити реалізацію заставленого майна у порядку, встановленому чинним законодавством або договором застави, та отримати задоволення своїх вимог повністю або частково.

У разі недостатності коштів від реалізації заставленого майна для задоволення визнаних ліквідатором кредиторських вимог заставодержателя не задоволені вимоги підлягають задоволенню в порядку черговості, встановленої Законом України «Про банки і банківську діяльність».





Скачать документ

Похожие документы:

  1. РОЗДІЛ І ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ Стаття 1 Сфера дії Податкового кодексу України

    Кодекс
    ... ЯЗКОВИХ ПЛАТЕЖІВ) ГЛАВА 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯСтаття 40. Сфера застосування розд ... 8. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ Стаття 109.Загальні положення Податковими правопорушеннями є протиправн ... ється». Статтю 1 розділу І «Загальні положення» виключити. Статтю 17 викласти ...
  2. ПОДАТКОВИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ РОЗДІЛ I ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ Стаття 1 Сфера дії Податкового кодексу України

    Кодекс
    ... УКРАЇНИ РОЗДІЛ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯСтаття 1. Сфера дії Податкового кодексу ... 'ЯЗКОВИХ ПЛАТЕЖІВ) ГЛАВА 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯСтаття 40. Сфера застосування цього ... . ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ Стаття 109. Загальні положення 109.1. Податковими правопорушеннями ...
  3. РОЗДІЛ І ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 29

    Кодекс
    ... 8. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ 164 Стаття 109. Загальні положення 164 Стаття 110. Особи, які притягаються ... ІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ 499 РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯСтаття 1.Сфера дії Податкового кодексу Укра ...
  4. КРИМІНАЛЬНИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ Розділ I ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ Глава 1 Кримінальне процесуальне законодавство України та сфера його дії Стаття 1 Кримінальне процесуальне законодавство України

    Кодекс
    ... ї ухвали. Глава 14. Відсторонення від посади Стаття 154. Загальні положення відсторонення від посади 1. Відсторонення від посади ... 28. Судовий розгляд § 1. Загальні положення судового розгляду Стаття 318. Строки і загальний порядок судового розгляду ...
  5. Митний кодекс україни розділ i загальні положення глава 1 основи державної митної справи стаття 1 законодавство україни з питань державної митної справи

    Кодекс
    ... формальності щодо припасів Стаття 223. Загальні положення щодо порядку переміщення ... перед митними органами Стаття 305. Загальні положення щодо забезпечення зобов ... 'язковими для виконання. Стаття 535. Загальні положення щодо порядку виконання постанови ...

Другие похожие документы..