textarchive.ru

Главная > Закон


2011-02-01

Проект

З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про внесення змін до Закону України

«Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»

Верховна Рада України постановляє:

Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (Відомості Верховної Ради України, 1992, N 31 (04.08.92), ст. 440, із змінами і доповненнями) викласти в такій редакції:

Закон України
Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом


Цей Закон встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури, повного або часткового задоволення вимог кредиторів.

Розділ I

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ


Стаття 1. Визначення термінів

Для цілей цього Закону терміни вживаються у такому значенні:

неплатоспроможність - неспроможність суб'єкта господарювання виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами, інакше як через відновлення його платоспроможності;

боржник - суб'єкт господарювання (юридична особа або фізична особа-підприємець), неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх виконання;

банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури;

суб'єкт банкрутства (далі - банкрут) - боржник, неспроможність якого виконати свої грошові зобов'язання встановлена господарським судом; суб'єктами банкрутства не можуть бути відокремлені структурні підрозділи юридичної особи (філії, представництва, відділення тощо);

кредитор - юридична або фізична особа, яка має підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за зобов’язаннями боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори – кредитори за зобов’язаннями боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство;

грошове зобов'язання - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до договорута на інших підставах, передбачених законодавством України; до складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються неустойка (штраф та пеня), визначена (нарахована) до дати подання заяви про порушення провадження у справі про банкрутство до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі; склад і розмір грошових зобов'язань, в тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням процентів, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом;

безспірні вимоги кредиторів - вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника;

досудова санація - система заходів щодо відновлення платоспроможності боржника, які може здійснювати власник майна (суб’єкт управління об’єктами державної власності) боржника, інвестор, з метою запобігання банкрутству боржника шляхом реорганізаційних, організаційно-господарських, управлінських, інвестиційних, технічних, фінансово-економічних, правових заходів відповідно до законодавства до порушення провадження у справі про банкрутство;

розпорядження майном боржника - система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням та розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження та ефективного використання майнових активів боржника та проведення аналізу його фінансового становища;

розпорядник майна - фізична особа, яка діє на підставі ухвали господарського суду та на яку у встановленому цим Законом порядку покладаються повноваження щодо нагляду та контролю за управлінням та розпорядженням майном боржника на період провадження у справі про банкрутство в порядку, встановленому цим Законом;

санація - система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнанню боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом реструктуризації підприємства, боргів і капіталу, та (або) зміну організаційно-правової та виробничої структури боржника;

реструктуризація підприємства - здійснення організаційно-господарських, фінансово-економічних, правових, технічних заходів, спрямованих на реорганізацію підприємства, зокрема шляхом його поділу з переходом боргових зобов'язань до юридичної особи, що не підлягає санації, якщо це передбачено планом санації, на зміну форми власності, управління, організаційно-правової форми, що сприятиме фінансовому оздоровленню підприємства, збільшенню обсягів випуску конкурентоспроможної продукції, підвищенню ефективності виробництва та повному або частковому задоволенню вимог кредиторів;

керуючий санацією - фізична особа, яка відповідно до рішення господарського суду організовує здійснення санації боржника;

ліквідація - припинення діяльності суб'єкта господарювання, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів шляхом продажу його майна;

ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення визнаних судом вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку;

мирова угода - домовленість між боржником та кредитором (групою кредиторів) про відстрочку та (або) розстрочку платежів або припинення зобов'язання за угодою сторін (далі - прощення боргів);

представник працівників боржника - особа, уповноважена загальними зборами (конференцією), на яких присутні не менш як дві третини штатної чисельності працівників боржника, або відповідним рішенням первинної профспілкової організації боржника (а за наявності кількох первинних організацій - їх спільним рішенням) представляти їх інтереси під час провадження у справі про банкрутство з правом дорадчого голосу;

сторони у справі про банкрутство - кредитори, боржник (банкрут);

учасники провадження у справі про банкрутство - сторони, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (суб’єкт управління об’єктами державної власності) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство – уповноважений державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників господарського товариства;

заінтересовані особи стосовно боржника - юридична особа, створена за участю боржника, юридична особа, що здійснює контроль над боржником, юридична особа, контроль над якою здійснює боржник, юридична особа, з якою боржник перебуває під контролем третьої особи, власники (учасники, акціонери) боржника, керівник боржника, особи, що входять до складу органів управління боржника, головний бухгалтер (бухгалтер) боржника, у тому числі і звільнені з роботи за три роки до порушення провадження у справі про банкрутство, а також особи, які знаходяться у родинних стосунках із зазначеними особами та підприємцем (фізичною особою) - боржником, а саме: подружжя та їх діти, батьки, брати, сестри, онуки, а також інші особи, щодо яких наявні обґрунтовані підстави вважати їх заінтересованими; для цілей цього Закону заінтересованими особами стосовно арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) чи кредиторів визнаються особи в такому ж переліку, як і заінтересовані особи стосовно боржника;

погашені вимоги кредиторів - задоволені вимоги кредиторів, вимоги, щодо яких досягнуто згоди про припинення, у тому числі заміну зобов'язання або припинення зобов'язання іншим чином, а також інші вимоги, які відповідно до цього Закону вважаються погашеними;

значні угоди – угода або сукупність укладених протягом трьох місяців угод, підсумковим наслідком виконання яких є розпорядження майном боржника чи виникнення у боржника зобов’язань, якщо балансова або звичайна ціна (вартість) майна (розмір зобов’язань) за такими угодами перевищує один відсоток від балансової вартості активів боржника на день укладення таких угод;

угоди, щодо яких є заінтересованість - угоди, сторонами яких є заінтересовані особи зі сторони боржника, арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) чи кредиторів;

уповноважена особа засновника (учасника, власника) підприємства, акціонерів, учасників господарського товариства - особа, уповноважена загальними зборами учасників (акціонерів), що володіють більш як половиною статутного капіталу підприємства або господарського товариства, представляти їх інтереси під час провадження у справі про банкрутство з правом дорадчого голосу;

іноземний арбітражний керуючий – особа, яка призначена іноземним судом в межах іноземного провадження на певний час та уповноважена керувати господарською діяльністю або реорганізацією чи ліквідацією боржника, вчиняти дії в інших державах;

іноземне провадження – провадження у справі про банкрутство, яке здійснюється в іноземній державі згідно із законодавством цієї держави;

іноземний суд – державний або інший уповноважений орган іноземної держави, компетентний здійснювати провадження у справах про банкрутство;

постійне представництво – постійне місце діяльності, через яке повністю бо частково здійснюється господарська діяльність суб’єкта підприємницької діяльності на території іншої держави;

судова допомога – вжиття господарським судом або іноземним судом заходів з метою захисту активів боржника або інтересів кредиторів.

Стаття 2. Законодавство, що регулює провадження у справах про банкрутство

1. Провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

2. Законодавство про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом при розгляді судом справи про визнання неплатоспроможним (банкрутом) банку застосовується з врахуванням норм законодавства про банки і банківську діяльність.

3. Провадження у справах про банкрутство окремих категорій суб'єктів господарювання регулюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

4. Положення цього Закону застосовуються до юридичних осіб, які є неприбутковими організаціями та не застосовуються до юридичних осіб - казенних підприємств.

5. Провадження у справах про банкрутство суб’єктів підприємницької діяльності, які здійснюють діяльність, пов’язану з державною таємницею, регулюється з урахуванням особливостей, передбачених законодавством про державну таємницю.

6. Провадження у справах про банкрутство за участю кредиторів-нерезидентів регулюється цим Законом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

7. Порядок виконання в Україні рішень судів іноземних держав у справах про банкрутство визначається відповідними міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

У разі відсутності міжнародних договорів України рішення судів іноземних держав у справах про банкрутство визнаються на території України взаємно, якщо інше не передбачено законом.

Стаття 3. Уповноважений державний орган з питань банкрутства

1. Державну політику щодо запобігання банкрутству, а також забезпечення умов реалізації процедур відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, здійснює уповноважений державний орган з питань банкрутства, який діє на підставі положення, затвердженого у встановленому порядку.

2. Уповноважений державний орган з питань банкрутства:

сприяє створенню організаційних, економічних, інших умов, необхідних для реалізації процедур відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, здійснює супровід процедур банкрутства державних підприємств та підприємств, у статутному фонді яких частка державної власності перевищує п’ятдесят відсотків;

надає суду кандидатуру арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) для участі в провадженні у справі про банкрутство державних підприємств та підприємств, у статутному фонді яких частка державної власності перевищує п’ятдесят відсотків; визначає порядок проведення перевірок арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів); формує графік планових перевірок арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів); забезпечує здійснення перевірок;

встановлює порядок призначення арбітражних керуючих для виконання повноважень розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів державних підприємств або підприємств, у статутному фонді яких частка державної власності перевищує п’ятдесят відсотків, та підприємств, які провадять діяльність пов’язану з державною таємницею, а також порядок припинення повноважень таких арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів);

встановлює порядок призначення розпорядників майна для виконання повноважень керівників державних підприємств або підприємств, у статутному фонді яких частка державної власності перевищує п’ятдесят відсотків;

призначає арбітражних керуючих для виконання повноважень розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів державних підприємств або підприємств, у статутному фонді яких частка державної власності перевищує п’ятдесят відсотків, а також припиняє повноваження таких арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів);

призначає у передбачених цим Законом випадках розпорядників майна для виконання повноважень керівників державних підприємств або підприємств, у статутному фонді яких частка державної власності перевищує п’ятдесят відсотків;

організовує систему підготовки арбітражних керуючих;

здійснює адміністрування Єдиної бази даних підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство, встановлює форму подання арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) інформації, необхідної для ведення зазначеної бази даних;

встановлює порядок проведення аналізу фінансово-господарського стану державних підприємств і підприємств, у статутному фонді яких частка державної власності перевищує п’ятдесят відсотків, і організовує його проведення щодо наявності ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства або приховування стійкої фінансової неспроможності;

встановлює форму планів санації, мирових угод, переліків ліквідаційних мас в провадженнях у справах про банкрутство;

погоджує плани санації, мирові угоди, ліквідаційні маси державних підприємств або підприємств, у статутному фонді яких частка державної власності перевищує п’ятдесят відсотків;

готує на запити суду, прокуратури або іншого уповноваженого органу висновки про наявність ознак приховуваного, фіктивного банкрутства або доведення до банкрутства щодо державних підприємств чи підприємств, у статутному фонді яких частка державної власності перевищує п’ятдесят відсотків;

готує та подає на затвердження Кабінету Міністрів України типові документи щодо здійснення процедур банкрутства, методичні рекомендації;

здійснює інші передбачені законодавством повноваження.

Стаття 4. Арбітражний керуючий

1. Арбітражним керуючим є особа, яка в судових процедурах банкрутства здійснює функції розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора.

2. Арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) з моменту винесення ухвали про призначення його арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) до моменту припинення здійснення ним повноважень є службовою особою.

Стаття 5. Заходи щодо запобігання банкрутству боржника та позасудові процедури

1. Засновники (учасники) боржника - юридичної особи, власник майна, центральні органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень зобов'язані вживати своєчасних заходів для запобігання банкрутству підприємства-боржника.

2. Власником майна боржника державного чи приватного підприємства, засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, кредиторами боржника, іншими особами в межах заходів щодо запобігання банкрутству боржника може бути надана фінансова допомога у розмірі, достатньому для погашення зобов'язань боржника перед кредиторами, у тому числі зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і відновлення платоспроможності боржника (досудова санація).

3. Надання фінансової допомоги боржнику зобов'язує його взяти на себе відповідні зобов'язання перед особами, які надали таку допомогу в порядку, встановленому законом.

4. Досудова санація державних підприємств провадиться за рахунок коштів державних підприємств, Державного бюджету України та інших джерел фінансування. Обсяг коштів для проведення досудової санації державних підприємств за рахунок коштів Державного бюджету України щорічно встановлюється законом про Державний бюджет України.

Умови й порядок проведення досудової санації державних підприємств за рахунок інших джерел фінансування погоджуються з суб’єктом управління об’єктами державної власності, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Досудова санація державних підприємств провадиться відповідно до законодавства.

Стаття 6. Порядок проведення досудової санації боржника

1. Боржник має право за згодою кредиторів у порядку, визначеному цією статтею, провести досудову (позасудову) процедуру санації за таких умов:

при наявності рішення органу, до повноважень якого згідно з законодавством або установчими документами боржника, віднесено право приймати рішення щодо реорганізації чи реструктуризації боржника;

за наявності плану санації та підписаного кредиторами протокольного рішення про введення процедури досудової санації й надання згоди залучених кредиторів на впровадження плану досудової санації.

Підписане боржником та кредиторами протокольне рішення про введення процедури досудової санації й надання згоди кредиторів на впровадження плану досудової санації є єдиною підставою для проведення процедури досудової санації боржника.

Зміст плану досудової санації повинен відповідати загальним вимогам, передбаченим цим Законом до плану санації боржника у порядку судової санації.

2. Керівник боржника або інший уповноважений орган, що мають намір провадити досудову санацію боржника, зобов’язані письмово інформувати залучених кредиторів про проведення досудової санації, її загальні умови та очікувані результати й запропонувати кредиторам розглянути та підтримати план досудової санації.

Пропозиція боржника повинна містити повідомлення про час та місце проведення зборів кредиторів з вирішення питання про погодження плану санації та проведення досудової санації боржника.

Збори кредиторів підлягають проведенню упродовж двадцяти днів від дати звернення боржника до його кредиторів.

3. Рішення щодо введення процедури досудової санації боржника вважається прийнятим у разі, якщо за таке рішення та про надання згоди на впровадження плану досудової санації проголосували понад п’ятдесят відсотків залучених кредиторів. Обчислення голосів кредиторів на зборах кредиторів боржника здійснюється з урахуванням вимог цього Закону.

У разі відхилення більшістю залучених кредиторів пропозиції боржника щодо введення процедури досудової санації та надання згоди на впровадження плану досудової санації, досудова санація боржника не проводиться.

У разі підтримання більшістю залучених кредиторів пропозиції боржника щодо введення процедури досудової санації та надання згоди на впровадження плану досудової санації процедура досудової санації проводиться в порядку, у строки і на умовах, передбачених планом досудової санації боржника. При цьому, умови погашення кредиторської заборгованості у частині строків та обсягів сплати боргів для залучених кредиторів, що не приймали участі у голосуванні або голосували проти введення процедури досудової санації та (або) не підтримали план досудової санації боржника повинні бути не гіршими, ніж умови погашення кредиторської заборгованості перед кредиторами, які погодили план досудової санації й надали згоду на його впровадження.

4. При проведенні процедури досудової санації збори кредиторів вирішують питання, віднесені до компетенції зборів кредиторів, комітету кредиторів та господарського суду у процедурі судової санації з урахуванням особливостей, передбачених цією статтею й за виключенням питань, що не можуть вирішуватися кредиторами відповідно до чинного законодавства.

5. У разі невиконання плану досудової санації або якщо стає очевидним, що його виконання не призведе до відновлення платоспроможності боржника, процедура досудової санації припиняється.

6. Методичні рекомендації щодо проведення процедури досудової санації боржника розробляються та затверджуються уповноваженим державним органом з питань банкрутства.

Стаття 7. Судові процедури, які застосовуються щодо боржника

1. Відповідно до цього Закону щодо боржника застосовуються такі судові процедури банкрутства:

розпорядження майном боржника;

мирова угода;

санація (відновлення платоспроможності) боржника;

ліквідація банкрута.

2. Санація боржника або ліквідація банкрута здійснюється з дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції.



Скачать документ

Похожие документы:

  1. ЗАКОН УКРАЇНИ Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом

    Закон
    ... ) відповідно доЗаконуУкраїни "Про відновленняплатоспроможності боржникаабовизнанняйогобанкрутом"; 14) пункт 2 частини другої статті 4 ЗаконуУкраїни "Про судовий збір" доповнити ...
  2. ЗАКОН УКРАЇНИ Про систему гарантування вкладів фізичних осіб Розділ I ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

    Закон
    ... (вкладників). При цьому внесеннязмін до договорів з кредиторами ( ... ЗакономУкраїни "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"; 8) частину другу статті 5 ЗаконуУкраїни "Про відновленняплатоспроможності боржникаабовизнанняйогобанкрутом" ...
  3. ЗАКОН УКРАЇНИ Про систему гарантування вкладів фізичних осіб Розділ I ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ Стаття 1 Предмет та мета Закону

    Закон
    ... (вкладників). При цьому внесеннязмін до договорів з кредиторами ( ... ЗакономУкраїни "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"; 8) частину другу статті 5 ЗаконуУкраїни "Про відновленняплатоспроможності боржникаабовизнанняйогобанкрутом" ...
  4. Закон україни про систему гарантування вкладів фізичних осіб розділ і загальні положення

    Закон
    ... (вкладників). При цьому внесеннязмін до договорів з кредиторами ( ... ЗакономУкраїни "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"; 8) частину другу статті 5 ЗаконуУкраїни "Про відновленняплатоспроможності боржникаабовизнанняйогобанкрутом" ...
  5. Закон україни про систему гарантування вкладів фізичних осіб розділ і загальні положення (1)

    Закон
    ... (вкладників). При цьому внесеннязмін до договорів з кредиторами ( ... ЗакономУкраїни "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"; 8) частину другу статті 5 ЗаконуУкраїни "Про відновленняплатоспроможності боржникаабовизнанняйогобанкрутом" ...

Другие похожие документы..