textarchive.ru

Главная > Документ


— Ні, останнє не потрібне. Він побудований поруч із голов­ним хірургічним корпусом, з’єднаний із ним переходом. Отож, якщо виникне якась складна ситуація, пацієнт уже через п’ять хвилин буде в реанімації.

Після операції можна буде виписувати пацієнтів через два-три дні, як і після втручання гамма-ножа?

— Операції будуть безкровними, нетравматичними, але виписуватимуть не через кілька днів, а вже наступного дня, як це робиться в європейських клініках. Після проведення операцій з допомогою «Лінака», як відомо, не потрібні ні реанімація, ні тривала реабілітація, як після хірургічних втручань із трепанацією черепа.

Обладнання для України нове. Чи є в інституті фахівці, які можуть працювати на такій складній апаратурі?

— На одну зміну знадобляться вісім фахівців — нейрохірург, рентгенолог, молодший медичний персонал, а також радіофізик та інженер, які стежитимуть за системами та технічним станом обладнання. Нейрохірурги вже готові до роботи, решта фахівців завершують стажування.

Усі ми чекали відкриття ще наприкінці минулого року. Чому сталася затримка?

— Причин кілька. По-перше, були зволікання з підведенням електропостачання, — апаратура потребує два потужні трансформатори. Перевага «Лінака» саме в тому, що не потрібно заван­тажувати радіоактивний кобальт, як у гамма-ніж, досить увімкнути його в електромережу. По-друге, він має особливу систему охолодження, тож треба було зробити автономне водопостачання, яке постійно циркулюватиме в апараті. І, нарешті, з огляду на часті відключення електроенергії в нашій столиці, слід було подбати про автономне електропостачання. На все це пішло чимало часу.

Що входитиме до центру?

— Серце нашого комплексу — радіохірургічний апарат «Трілоджі». Діятиме й діагностичний комплекс — сучасний магнітно-резонансний томограф та комп’ютерний томограф. Це суперобладнання! Для України це — унікальний комплекс.

Звідки таке багатство?

— Під час всенародної благодійної акції було зібрано 4 млн. 700 тис. грн., до яких держава додала 54,4 млн. грн. Хоча бюджетні кошти було виділено у травні 2007 року, до нас вони потрапили восени, і лише після того ми змогли взятися за планування, проектування тощо. Ми розуміли, що дозволу КМДА на будівництво можна чекати роками, тому, відверто зізнаюся, почали без дозвільних документів.

Пригадую, ми розповідали своїм читачам про метастази столичного бюрократизму, яких не подолають ні гамма-ніж, ні «Лінак».

— Цю тему можна продовжувати. Ми протягом року будували корпус, звели його на 70% і лише після того отримали дозвіл. Йшли на порушення, бо не хотіли втратити бюджетні гроші. Ми підрахували, що простіше заплатити штраф і будувати, ніж втрачати час і кошти через бюрократію та інфляцію.

Але ж будівництво радіохірургічного центру велося на території Інституту нейрохірургії, проблем із землевідведенням не повинно б бути. Хто гальмував справу — рядові чиновники чи керівництво міста?

— Ніхто конкретно. Просто всім до цього було байдуже. Ми пробували потрапити на прийом до мера, довго телефонували від імені директора інституту, який до того ж є віце-президентом Академії медичних наук, але секретар мера жодного разу не з’єднала нас із шефом і не записала на прийом.

Інституту нейрохірургії чомусь не любить міська влада: останнім часом вас звинувачують у всіх гріхах, стверджують, що ви не приймаєте дітей на лікування. Це правда?

— У нашій клініці згорів останній комп’ютерний томограф. Чому згорів? Не витримав навантажень — щодоби до нас привози­ли щонайменше 50 травмованих київських дітей. У такому напруженому режимі ми працювали останні два роки. Згідно зі стандар­тами надання медичної допомоги травмованим дітям, лікар зобов’язаний направити такого пацієнта на комп’ютерну томографію, щоб не пропустити крово­виливу, пошкодження мозку або іншої патології. Обладнання вийшло з ладу, потрібно купити так зва­ну трубку й запустити його. По­передній мер свого часу виділяв на це кошти, адже йдеться про здоров’я не інопланетян, а юних киян. Нинішня міська влада відмовляється виділити 400 тисяч гривень на ремонт, але запевняє всіх, що незабаром буде споруджено відділення дитячої нейрохірургії в Олександрівській лікарні. Коли це станеться, самому Богові відомо. У нас сьогодні є і опе­раційні, і діагностичні кабінети, і досвідчені кадри, проблема лише в комп’ютерному томографі, без якого приймати й діагносту­вати травмованих дітей — злочин.

Дітям у нашій країні, на превеликий жаль, не щастить. Навіть у столиці для них немає сучасних лікарень: нейро­хірургія — поки що на папері, інфекційна — під постійною загрозою закриття, «Ди­тяча лікарня майбутнього», якої так усі чекали, все ще залишається проектом. І в метро, і на вулицях, і в Інтернеті, куди не глянь — фотографії хворих дітей і прохання допомогти, але тепер мало хто на це відгукується. Акція зі збору коштів на гамма-ніж була унікальною: мало того, що вда­лося зібрати досить-таки солідну суму, — сам процес, на думку багатьох експертів, ще й певною мірою об’єднав українців. А створення радіо­хірур­гічного центру, сподіваюся, переконає навіть скептиків у тому, що ми таки здатні робити разом щось корис­не для громади. Віталію Івановичу, ви, до речі, обіцяли, що на вході до центру висітиме табличка з іменами всіх благодійників.

— Таблички, боюся, не буде. Благодійників виявилося так багато, що в радіохірургічному центрі стін не вистачить для табличок, аби вписати їхні імена. Гадаю, ми зробимо одну вивіску, на якій напишемо про акцію і про те, що цей комплекс з’явився завдяки всенародній підтримці.

Була ще одна обіцянка: операції для громадян України на обладнанні, придбаному за народні гроші, проводитимуться безплатно. За великим рахунком, не лише гроші, зібрані завдяки благодійній акції, а й бюджетні кошти — народні. Тож чи примушуватимуть платити так звані благодійні внески в новому центрі?

— Якщо це залежатиме від мене, то я все зроблю для того, аби жителі України отримували медичну допомогу в радіохірургічному центрі безплатно.

Чи є в Україні — можливо, у приватній клініці — аналогічне обладнання?

— Ні, жодна наша клініка поки що нічого схожого не має. Взагалі, на теренах колишнього Радянського Союзу такого високотехнологічного сучасного обладнання для безкровних операцій на головному мозку ніде, окрім Москви, не було. А відтепер воно буде і в Києві.

Ольга СКРИПНИК

www.dt.ua

Проблема

Українські матері проти держави: слово за Європейським судом? Частина 2

У пресі знову активно заговорили про те, як українська держава погано піклується про матерів і дітей до трьох років.

Тоді матері звинувачували, чиновники – виправдовувались. Проте ситуація і донині залишається незрозумілою: чи можуть матері все-таки розраховувати на соціальну допомогу по догляду за дитиною більше, ніж 130 гривень на місяць?

Відомо, що вже близько тридцяти тисяч сімей з дітьми до трьох років, які одержують «на дитину» сумнівну суму 130 гривень, звернулися до українських судів, аби таким чином домогтися виконання закону. Адже, якщо навіть відкинути побутову арифметику (на що реально може вистачити цих грошей?), а спиратися лише на законодавчі акти України, можна зробити неприємний, проте логічний висновок: соціальна допомога у такому розмірі – порушення права людини на достатній життєвий рівень, гарантований кожному з нас Конституцією України.

Журналісти знову повертаються до цієї теми, щоб довести: наміри українських матерів більш ніж серйозні – вони готові викласти свої аргументи європейській спільноті.

Перший крок

Діана Базарова у вересні 2007 року народила сина. «Нині я перебуваю у відпустці по догляду за дитиною до трьох років, – розповідає «Главреду» жінка. – Звичайно, Україна мені виплачує мінімум – 130 гривень. Зрозуміло, з таким ставленням держави я не згодна – нехай депутати спробують виховувати своїх дітей на 130 гривень на місяць. Тому і наважилася звернутися до суду. Я вимагала, щоб управління праці та соцзахисту зробило перерахунок соціальної допомоги за 2007-й та 2008 роки, аби і в 2009 році гроші нараховували у повному обсязі».

Виявляється, звернутися до суду за місцем проживання не надто складно. Задля цього навіть не обов’язково наймати юриста, який представлятиме ваші інтереси. Щоправда, у цьому випадку можуть виникнути певні проблеми з написанням позовної заяви – все ж непросто звичайній людині користуватися відповідною термінологію та посилатися на законодавчі акти. Окрім заяви треба зібрати цілий пакет документів (копії свідоцтва про народження дитини та постанови про призначення соціальної допомоги, довідку з управління праці та соціального захисту населення про перебування на обліку й одержання допомоги. Обов’язковою є також сплата держмита (3 грн. 40 коп.). Отже, коли все зібрано та віднесено до суду, залишається чекати, коли позивачу надішлють копію ухвали про відкриття провадження у справі та повідомлять дату судового засідання.

Тож у випадку з Діаною Базаровою 20 лютого цього року відбулося судове засідання. «Все дуже швидко. Я для зручності навіть написала заяву, аби засідання пройшло без моєї присутності, – продовжує Діана. – Згодом я отримала постанову. У ній мова йшла про те, що мої позовні вимоги задовольняються лише частково, мовляв, місцевий орган управління праці та соціального захисту «зобов’язаний здійснити перерахунок допомоги у розмірі прожиткового мінімуму для дітей до 6 років відповідно до ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» (на 2007 рік затверджено прожитковий мінімум для дітей до 6 років з 1 січня – 434 грн., з 1 квітня – 463 грн., з 1 жовтня – 470 грн.) та провести відповідні виплати з часу призначення допомоги і до 31 грудня 2007 року». Що ж стосується 2008-го та 2009 років, то за цей період я так і одержуватиму 130 грн. Складно зрозуміти, чому. Невже вважають, що в 2007 році наші права порушувалися, а зараз – ні? Юрист порадив звернутися до апеляційного адміністративного суду».

Правові парадокси

Вимальовується типова ситуація. Суди мотивують таке часткове задоволення позовних вимог (або їх відхилення, якщо йдеться про 2008-й чи 2009 роки) тим, що рішень Конституційного суду щодо неконституційності ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» немає. А цією статтею передбачено, що допомога надається в розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень. Водночас юристи наполягають, що це – порушення прав людини.

«При підготовці апеляційної скарги можна посилатися, насамперед, на Конституцію, – говорить юрист Павло Собина. – Відповідно до головного закону країни права і свободи громадян не можуть бути скасовані, при прийнятті нових законів або внесенні змін до старих не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Тож зміни, внесені до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», є незаконними – вони обмежують право на соціальну допомогу. Крім того, Закон України «Про державний бюджет» не може порушувати права людини щодо забезпечення рівня життя для осіб, які отримують соціальну допомогу, що є основним джерелом існування, а соцдопомога має бути не нижче прожиткового мінімуму».

Отже, через таку суперечність відбувається порушення права кожного на достатній життєвий рівень, що гарантується ст. 48 Конституції.

«Більше того, рішенням Конституційного суду від 09.09.2007 року чітко визначено, що права на виплату допомоги по догляду за дитиною до трьох років у розмірі не нижче встановленого прожиткового мінімуму для дитини до шести років не можуть бути обмежені жодним законом, хоч коли він був чи буде прийнятий, – продовжує Собина. – Іншими словами, це рішення Конституційного суду поширюється і на норми Закону України від 28.12.2007 «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Також можна згадати про Кодекс адміністративного судочинства України, відповідно до 8 статті суд керується верховенством права: людина, її свободи та права визначаються найвищими цінностями. Все це складно заперечувати, тож є шанс, що апеляція буде задоволена».

Втім, треба врахувати, що для звернення до апеляційного адміністративного суду встановлені чіткі терміни. Скажімо, заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів, апеляційна скарга – упродовж двадцяти після подання заяви.

Також можна шукати розуміння у Вищому адміністративному суді України, написавши касаційну скаргу. А якщо й тут не пощастить, тоді всі надії на Європейський суд з прав людини.

Правда, в одному з управлінь праці та соціального захисту населення нам неофіційно ситуацію прокоментували: «Нині жодних законодавчих суперечностей щодо виплат матерям, які перебувають у відпусках по догляду за дитиною до трьох років, не існує. Вони були усунені ще в 2008 році. Втім, право звернутися до Європейського суду має кожен громадянин України. Інша річ – виграють матері у держави чи на них чекає розчарування».

Шлях до Європейського суду

Відомо, що останнім часом почастішали звернення українців до Європейського суду. Вважається, що саме він може захистити наших громадян тоді, коли вони не знайшли підтримки в судах України.

З часу ратифікації Європейської Конвенції про захист прав людини, тобто з 17 липня 1997 року, до Європейського суду звернулися 20 тисяч українців, за цей час було ухвалено 400 рішень щодо держави України. Втім, у 2008 році рішень поменшало, їх було лише 93, тоді як минулими роками – до півтори сотні. І це зовсім не тому, що скоротилася кількість звернень. Справа в тім, що Європейський суд просто не встигає розглядати всі справи. Торік за рішеннями Європейського суду з прав людини з України на користь позивачів було стягнуто 20,5 млн. грн., з них у середньому 5 млн. – на відшкодування моральної шкоди і 15 млн. грн. – на виконання рішень національних судів щодо безпосередньої вартості позовних вимог.

Правозахисники переконані, якщо до Європейського суду подадуть скарги українські матері дітей до трьох років, державі доведеться зазнати ще більших збитків.

«У матерів є дві причини звернутися до Європейського суду, – коментує юрист Собина. – Насамперед, це те, що суд постановив здійснити перерахунок допомоги управлінню праці та соціального захисту, але рішення це не виконується, мовляв, кошти на це не закладені в бюджет, механізму виплат немає. Але ж виконання судового рішення не залежить від наявності чи відсутності того ж таки механізму проведення виплат. Більше того, ігнорування рішення суду є порушенням 6 статті Конвенції з прав людини. Інший привід – скарга на справедливість судового розгляду. Це те ж таки порушення 6 статті Конвенції. Звісно, стовідсоткової гарантії, що справа завершиться на користь позивача, ніхто дати не може, проте є висока ймовірність того, що матір, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і звернулася до Європейського суду з приводу недостатньої виплати соціальної допомоги державним органом, справу виграє».

Щоправда, невідомо, на який термін затягнеться процес. Адже заяви в Європейському суді розглядають від одного року до п’яти, а то й до восьми років.

Цікаво інше. Достатньо лише одній сім’ї пройти весь шлях до Європейського суду і виграти справу у держави. Адже справа в тім, що рішення Євросуду є прецедентами, які мають обов’язкову юридичну силу, їх юридичний статус рівноцінний статусу обов’язкових юридичних норм. Після того, як рішення набуває законної чинності, держава зобов`язана вжити заходів, спрямованих на те, щоб відновити порушене право заявника, а також і на те, щоб усунути причини для заяв до Європейського суду з такого приводу.

Готувати звернення до Європейського суду найпростіше з юристом, хоч процедура це і не надскладна. Втім, лише за написання звернення можуть вимагати солідну винагороду.

Тож, аби звертатися до вищої інстанції, батьки дитини повинні вичерпати всі засоби судового захисту в Україні (місцевий суд, апеляційний адміністративний, Вищий адміністративний), які могли б задовольнити скаргу. У шестимісячний термін після того, як найвищий суд держави винесе рішення, необхідно надіслати до секретаря Євросуду листа. У ньому визначити, з чим ви не погоджуєтеся, зазначити, які саме із прав за Конвенцією, на вашу думку, порушено; перерахувати, до яких судів ви зверталися, навести перелік офіційних рішень та стисло їх викласти. До листа треба додати копію кожного рішення. Після цього Європейський суд визначає, чи прийнятна ця справа до наступного розгляду. Якщо справу визнають прийнятною до розгляду, державі та заявнику буде надана можливість домовитися про певні поступки та компроміси, наступна стадія – розгляд за суттю, саме після цього Європейський суд виносить рішення. Держава має право оскаржити це рішення у Великій палаті Європейського суду. У випадку ж, коли рішення набуває законної чинності, сам Європейський суд визначає суму справедливої сатисфакції, яку має сплатити держава.

«Зараз я надіслала апеляційну скаргу до Харківського апеляційного адміністративного суду, - говорить мама дворічної дитини Діана Базарова. – Це було на початку березня, дотепер немає жодної відповіді. Але я налаштована захищати права свої та дитини і далі. Якщо доведеться, навіть до Європейського суду звернуся».

Добре, якщо хтось таки зробить цей крок, адже у разі недотримання норм Європейської конвенції кожен громадянин України має право звернутись за захистом своїх прав до Євросуду. А куди ж іще поскаржитися на дії або рішення державної влади? Хоча, як показує практика, Україна, на жаль, не поспішає дослухатися думки авторитетних європейців, пише

Дитяче здоров’я

Як зробити літо корисним для дітей?

З настанням літніх канікул турбот менше лише у дітей - у батьків їх тільки додається. Три місяці відпочинку треба якось організувати.

Весь навчальний рік наші діти трудяться по 9-10 годин на добу - приблизно стільки займають уроки в школі плюс приготування домашніх завдань, читання, музичні заняття, спортивні тренування і т.п. Їх навантаження за часом нерідко перевищує робочий день дорослих. І це не може не позначитися на здоров`ї.

- Перше, що можуть і повинні зробити батьки влітку, - постаратися зміцнити здоров`я дитини, - радить завідувачка лабораторії гігієни навчання і виховання НДІ гігієни і охорони здоров`я дітей і підлітків РФ, доктор медичних наук Марина Степанова. - Адже від того, як дитина відпочине, набереться сил за канікули, багато в чому залежить її працездатність і успішність в навчанні. Поради тут традиційні, але часом в суєті ми забуваємо про найпростіше.

1. Організовуйте літо

Сядьте разом з дитиною і складіть план на все літо: два тижні проведеш в міському таборі при школі, ще на три поїдеш в гості до бабусі, потім разом з татом поїдеш на море, а з мамою місяць поживеш на дачі і т.п. Немає значення, які саме пункти плану будуть включені в нього, важливо, щоб канікули були будь-яким чином організовані. Багато сімей складають такі плани спільно з сім`ями друзів: три тижні ваше чадо поживе з нашим у нас на дачі, потім обміняємося або в липні поїдемо разом по Золотому кільцю, а в серпні йдемо в тижневий похід. Тоді діти готуються до майбутніх подій, освоюють туристичне спорядження або вчаться фотографувати. І всі при справі.

2. Комп`ютер і телевізор - у відставку

Звичайно, здорово, якщо у вас є можливість поїхати з дитиною в будинок відпочинку або санаторій, відправити його до заміського табору. Але якщо все ж таки частину літа їй доведеться провести удома, обговоріть з нею, чим він буде зайнятий, як краще розпланувати час. Треба постаратися всіма силами відвернути її від сидіння перед телевізором або комп`ютером. Хай займається спортом, грає в рухомі ігри на повітрі, освоює гітару, збирає моделі - та хіба мало захоплюючих речей можна придумати.

Пам`ятайте, що найбільш утомливі для дітей комп`ютерні ігри, розраховані на швидкість реакції: "стрілялки", "бродилки", "доганялки".

Якщо вдень дитина сидить удома, старайтеся увечері і у вихідні дні разом якомога більше часу проводити на вулиці - грайте у футбол, катайтеся на велосипеді, роликах, ходіть купатися. Літні вечори довгі, і бог з ним, з домашнім господарством: здоров`я дітей дорожче.

3. Хочу працювати

Підлітки нерідко прагнуть на канікули попрацювати. Це питання теж краще наперед обговорити на сімейній нараді. У багатьох містах є спеціальні штаби при навчальних закладах або адміністраціях, які пропонують роботу для старшокласників і студентів.

Проявіть обачність: дізнайтеся, де саме можна дітям попрацювати, яким буде навантаження, хто несе відповідальність за безпеку, скільки дитина зможе заробити. Але не пускайте справу на самоплив: цікавтеся, чим там зайнятий син або дочка, на який термін пропонується робота, в яких умовах, щоб ваше чадо не переоцінило свої сили і не нашкодило здоров`ю непосильним навантаженням.

4. Літо без небезпеки

На канікули необхідно поклопотатися і про безпеку дитини, особливо якщо вона на якийсь час залишається без нагляду дорослих. Пам`ятайте, що на канікули значно збільшується ризик не тільки вуличного, але і побутового травматизму.

Якщо дитина самостійно відправляється в музей, комп`ютерний клуб або просто до бабусі, обговоріть разом з нею, яким транспортом краще і безпечніше дістатися до місця. Розрахуйте час, переконайтеся, що вона благополучно доїхала.

Перевірте дитяче спортивне спорядження: самокат, велосипед, роликові ковзани, бадмінтон - все повинно бути справне. Переконайтеся, що все гаразд і з екіпіровкою для цих занять - вона повинна бути зручною і безпечною.

5. "Притиск" дня

Найгостріше питання канікул - режим дня. Раннє вставання, звичайно, набридає за навчальний рік, і влітку багато дітей сплять мало не до обіду і надто пізно лягають. А це не найздоровіші звички. Прагніть все ж таки зберігати більш-менш звичним режим. Це, звичайно, не означає, що недопустимі якісь відхилення від режиму, але вони повинні бути розумними.

- Наші дослідження показують, що більшість дітей протягом навчального року недосипають, - говорить доктор медичних наук Марина Степанова. - В результаті розвиваються неврози, наростає стомлення. Тому на канікули ця важлива для організму, що росте, біологічна потреба повинна задовольнятися повністю: діти молодших класів повинні спати не менш як 10 годин, діти середнього і старшого віку - не менш як 9.

6. Морозива - від пуза

Літом батьки часто упускають контроль за харчуванням дитини. І гроші на розваги ті часто витрачають або на чіпси, морозиво і газовану воду, або на похід в заклади фаст-фуду. Шлункам дітей це користі не принесе. Їм куди потрібніші молочні, овочеві, фруктові страви, повноцінні сніданки і обіди. Спробуйте захопити дитину сумісними кулінарними фантазіями: доручайте їй приготувати смачний салат або десерт, залучайте до випічки пирога або отримання свіжовичавленого соку. А попутно можна і розповідати про правила здорового харчування.

Якщо є можливість провести літо на дачі, запропонуйте синові або дочці засадити "власну" грядку овочів або ягід, розкажіть, які страви можна з них приготувати. Добре відомо, як діти люблять учити дорослих. Якщо вам вдасться зацікавити їх темою здорового харчування, потім самі вислуховуватимете лекції про користь і шкоду тих або інших страв.

7. До лікаря Айболить

Початок шкільного життя часто викликає загострення у дитини хронічних захворювань. Якщо у вашого сина або дочки є проблеми із здоров`ям, літо - саме час спокійно зайнятися ними. У навчальний рік не завжди просто викроїти годину для візиту до лікаря.

Скористайтеся канікулами, щоб проконсультувати дитину у педіатра, отоларинголога, окуліста, стоматолога, ортопеда або іншого необхідного лікаря-фахівця. Незайве буде провести часто хворіючій дитині курс фізіотерапевтичних процедур, зайнятися загартуванням або освоїти вправи для корекції постави, пише

Консиліум

Які ділянки на тілі людини "любить" рак шкіри

Улюблені місця локалізації раку шкіри - це чоло, особливо у чоловіків із залисинами, ділянки перенісся, під оком, на вухах, плечах, передня частина груднини, розповіла УНІАН директор Інституту дерматології та косметології професор Ольга БОГОМОЛЕЦЬ.

Ці місця частіше піддаються інсоляції та шкідливому впливу сонячного опромінення. Внаслідок  його акумуляції відбувається  мутації в ДНК клітин, зміни в їх генетичній памяті, запускається механізм неконтрольованого ділення. Після кількох місяців чи років на цій ділянці з`являється вдавлення (атрофія), вона поступово збільшується, інколи проростати у глибину. Пухлина може зруйнувати і кісткову, і сполучну, і жирову тканини.

Причини жіночого алкоголізму

Особливістю жіночого алкоголізму є більше психологічне підгрунтя, ніж у чоловіків. Найчастіше у жінок пристрасть до алкоголю розвивається на фоні самоти (вдівство, розпад сім`ї), втрати близьких (смерть дітей). До стресів схильні домогосподарки, які заради сім`ї жертвують роботою, кар`єрою. Діти виростають, чоловік пропадає на роботі, починає зраджувати дружині. На цьому грунті виникає самота, відчуття гіркого розчарування, образи. Жінки набагато емоційніше реагують на стресові ситуації, "занурюються в нещастя", і шукають негайного виходу з психотравмуючої ситуації, жадають гарячої підтримки і співчуття. За відсутності підтримки на допомогу приходить алкоголь, який на початкових етапах вживання швидко приносить полегшення, дає відчуття ейфорії. Крім того, грає роль чинник доступності алкоголю.



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Технічна підтримка тел 278-0007 E-mail postmaster@ (2)

    Документ
    ... 461-9111, 279-3320, E-mail: market@ Технічна підтримка: тел. 278-0007, E-mail: postmaster@ 2 грудня 2008 року, ві ... послуг і соціальної підтримки хворих на туберкульоз для формування ... грн. передбачено на виконання проекту „Підтримки сімей та жінок у Дн ...
  2. Технічна підтримка тел 278-0007 E-mail postmaster@

    Документ
    ... 9111, 279-3320, E-mail: market@ Технічна підтримка: тел. 278-0007, E-mail: postmaster@ 18 листопада 2008 року ... - сказав президент ФФУ. Підтримку такій ініціативі Федерації футболу ... вецької мерії. Я отримав підтримку голови Чернівецької ОДА Володимира ...
  3. Право Редактор випуску Ільченко Лія

    Документ
    ... 461-9111,279-3320. E-mail: market@ Технічна підтримка: тел. 278-0007, E-mail: postmaster@ 9 - 16 листопада ... протоколу USAID надаватиметься Держкомісії технічна допомога з таких ключових ... досі розвивався найменше. «Технічна частина проекту має спі ...
  4. 13 - 20 липня 2006 року четвер

    Документ
    ... 279-3571 , E-mail: info@ Відділ маркетингу: тел. 279-3690,279- ... 461-9111,279-3320. E-mail: market@ Технічна підтримка: тел. 278-0007, E-mail: postmaster@ 13 - 20 липня 2006 ... понад 5,8 мільярда доларів США. Технічна допомога надається Україні практично ...
  5. Здоров’ я Українське незалежне інформаційне агентство новин (УНІАН)

    Документ
    ... -9111,279-3320, E-mail: market@ Технічна підтримка: тел. 278-0007, E-mail: postmaster@ 19 серпня 2008 року ... нформаційну кампанію на підтримку національного усиновлення 2 Фізичною ... І звичайно, потрібна психологічна підтримка. Дитина повинна бути впевнена, ...

Другие похожие документы..